Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури



Скачати 101.83 Kb.
Дата конвертації04.07.2017
Розмір101.83 Kb.

Міська науково-практична конференція ІППО КУ імені Бориса Грінченка

для вчителів української мови та літератури
Є. Маланюк у контексті української культури ХХ століття
м. Київ, 15 березня 2012 року

Наталія Миколаївна Кадоб’янська,

методист науково-методичного центру профільного навчання

Іституту післядипломної педагогічної освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка


Використання методу проектів

при вивченні творчості Євгена Маланюка в профільній школі
Євген Маланюк – одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури ХХ століття. Усією своєю творчістю поет прагнув сприяти відродженню української держави для сильної та самобутньої української нації.

Інтернаціональним поет може зробитися, але народжується він завжди нацією. І чим міцніш його істота зв’язана з нацією, тим більшим, тим могутнішим є поет. Так писав Євген Маланюк у своїй праці «Думки про мистецтво».

Це не тільки засади теоретичного розуміння Маланюком суті мистецтва, основ творчості, а й засади практичні, основоположні для нього самого.

Євген Маланюк розширив тематичні, образні й жанрові обрії української поезії ХХ ст. Він захищав національно самобутню літературу, яка естетично зорієнтована на світову культуру, але не втрачає свого рідного коріння. Своїми концепціями мистецтва він перегукується з речником українського відродження Миколою Хвильовим. Поет сформував власний поетичний стиль, який живився джерелами античності, високомистецькими здобутками класиків, українською бароковою культурою (проповідницька риторика) та модерними (неоромантизм, символізм, експресіонізм) мистецькими течіями. Вагоме місце Маланюка-поета визначив Іван Дзюба: «Маланюкова поезія залишиться... доказом суворої сили українського слова, його здатності бути не лише мелодійним, ніжним, барвистим, гнучким, вигадливим, – а й безжально-точним, пружним, лапідарним, його здатності бути згустком волі й думки, що концентруються в пекуче почуття». На думку літературознавця Юрія Шевельова, Євген Маланюк – один з небагатьох митців, які вписали українську літературу в світовий контекст ХХ століття. Юрій Шевельов одверто милувався його умінням «однією остаточно і навіки викінченою фразою передати, як мороз спалює рідні вишні, як паморозь спізніла сріблиться сріблом смертним по ярах, як у XIX сторіччі розливалась псевдо-тиша і зрів динаміт змізкованих ідей».

Ідея утвердження державності України – центральна ідея поетичного Універсуму Євгена Маланюка. Поет звертається до витоків української державницької традиції – князівсько-дружинницької доби, періоду гетьманування Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика, в ній прагне відшукати підстави для творення сучасної держави. Однак образ України – внутрішньо роздвоєний, дуалістичний, він постає перед читачем в двох своїх іпостасях: Степова Еллада та Чорна Еллада. І саме ця антиномія є для Євгена Маланюка джерелом внутрішньої неструктурованості українського суспільства, втрати вольового, динамічного, державницького начала. Поет вибудовує своєрідну історіософську концепцію буття України, елементами якої є Еллада, варяги та Рим. Еллінський гіпертрофований індивідуалізм, панестетизм має бути згармонізований варязьким активізмом та ієрархічністю Риму, ці три елементи мають існувати не окремо, а тільки у своєму поєднанні, синтезі. У творенні свого образу України Євген Маланюк виходить із конкретних історичних та географічних реалій, бо саме Україна – це місце трагічної зустрічі Заходу та Сходу, цією обставиною зумовлене те, що вона довгий час лишалася суб’єктом, а не об’єктом історичного процесу. Українець – «пісняр, мудрець і гречкосій» – здатний швидше до ліричної рефлексії, пасивного споглядання навколишньої дійсності, а не до адекватної вольової реакції на зовнішню загрозу. На противагу цьому Євген Маланюк розвиває цілу комплексну теорію “мазепинства”, центральне місце в якій займає пророча візія майбутнього провідника України, який має поєднати державний досвід Мазепи, патріотизм та дипломатичний хист Пилипа Орлика, цільність світогляду Тараса Шевченка, в постаті якого поєднались поет та державотворець. Символ України-жінки є найважливішим і найчастіше вживаним у поезії Маланюка. Трактування цього образу варіюється від світлого, неземного ідеалу до похмурого і непривабливого. Проте завжди в основі лежить ідея державності і єдності України.

Водночас Євген Маланюк – це і ніжний лірик, тонкий метафорист, що в своїй поезії поєднує сувору аскетичність вислову, здатність до сильних почувань з витонченою ритмомелодикою, проникненням в глибини людської психології. Він створив прекрасні зразки любовної лірики, в якій освідчується в коханні, оспівує жінку або жалкує за втраченими почуттями.

У царині поетики Євген Маланюк – симфоніст. Саме це його ріднило з Павлом Тичиною. Він вільно оперує художніми засобами і класичної поетичної мови, і найсучаснішими образними версифікаційними трансформаціями її. Виваженість і, сказати б, наукова точність слова в історіософській поезії поєднується з гранично вираженою емоційністю, просто – бурею пристрасті. Крім того, поет виробив власну мову символів, що є водночас і знаряддям, і результатом його світоаналізу. Саме символізм визначає одну із провідних рис поетичного мовлення Маланюка – лаконічність як принцип, що регулює структуру тексту. Крім того, Є. Маланюка відносять до стилю необароко. Більшість дослідників відносять його також до Празької літературної школи. Визначальними рисами творчості цієї школи, а також і Є. Маланюка, є історіософізм і міфологічність. Поезію Празької школи називають поезією чину, оскільки вона закликає до боротьби за Україну, боротьби не тільки збройної, а й духовної. Цей заклик звучить і в поезії Маланюка.

З огляду на вищесказане, вивчення життя і творчості Євгена Маланюка в старшій школі виступає як потужний націєтворчий фактор, а отже, потребує особливої уваги.

На вивчення теми Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?..», «Знаю – медом сонця, ой Ладо…», «Істотне», «Під чужим небом», «Земна мадонна» в чинній програмі з української літератури для профільної школи відведено 2 години. Однак цікаво й захоплююче викласти учням великий масив інформації про життя і творчість поета й літературознавця, яскравого представника “празької школи”, за короткий час оглядової лекції надзвичайно складно. Не менш складно за один урок осягнути поєднання в його творчості неоромантичних, неокласичних, символістських та реалістичних тенденцій (збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна” та ін.), а також художнє осмислення проблем буття, ностальгічні мотиви, філософічність поезій.

Потрібна копітка підготовча робота, виконання випереджуючих завдань, підготовка невеликих повідомлень, рефератів, презентацій, озвучення яких урізноманітнить навчальний процес. Допомогти тут може використання методу проектів. Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликані системи інтерактивних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких –інноваційний метод проектів, який передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.



Основа методу проектів – самостійність учнів у пізнавальній діяльності як запорука творчого підходу до вивчення української літератури. Готуючись до уроку за методом проектів, учитель має чітко усвідомлювати, який проект він запропонує створити учням. Проект має виходити за межі літератури, має поєднувати літературу з іншими науками (історією, мовою, етикою, естетикою, правознавством, економікою, соціологією, етнологією, культурологією тощо), мистецтвом, загальнолюдськими цінностями. Робота над проектом – практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді звіту.

Як відомо, існують різні класифікації навчальних проектів та їх видове розмаїття. Одним із провідних теоретиків методу проектів є професор Є.С. Полат, яка у своїх роботах (у співавторстві з колегами) дає відповіді на питання, що виникають під час використання проектних технологій у освітньому процесі.

Свою класифікацію проектів пропонує О. Пехота:

Типи проектів:

Дослідницькі;

Інформаційні;

Творчі;


Практико-орієнтовані;

Ігрові.


Найчастіше на уроках української літератури використовуються дослідницькі та творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще зрозуміти літературну епоху, осягнути художній твір, усвідомити особливості творчості письменника, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Наприклад, під час опрацювання біографічної теми учні залучаються до участі у творчому проекті «Віртуальний музей письменника». Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником і додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення теми «Євген Маланюк» (11 клас) учні підбирають експонати до таких «музейних залів»: «Євген Маланюк: становлення поета. Дитинство. Навчання в Єлисаветграді»; «Навчання в Петербурзькому політехнічному інституті. Перша світова війна»; «Участь поета у боротьбі за українську державність»; «Євген Маланюк за кордоном (у Польщі, Чехословаччині, Німеччині, США). Поетичні збірки»; «Останні роки життя поета». Кожна група презентує свою роботу, проводячи «екскурсію» певним залом віртуального музею Євгена Маланюка.

Під час опрацювання поетичних творів учні можуть бути залучені до участі в творчих особистісно орієнтованих проектах: «Моє розуміння образу України в творчості Маланюка» (кінцевий продукт – публічний виступ на підтримку ліричного героя або дискусія з ним), «Стилет чи стилос?» (кінцевий продукт – публіцистична стаття в газету).

Осмислити особливості поетики Маланюка учням допоможе участь у рольовому проекті «Конференція: Є. Маланюк – модерніст чи продовжувач традицій української громадянської поезії?». Учні за бажанням обирають ролі (шанувальники поезії, літературні критики, літературознавці, історики літератури, знавці творчості Євгена Маланюка).

Пропонуємо можливі теми проектів за темою «Євген Маланюк. Життя і творчість».

Дослідницько-пошукові проекти

Проблема митця і мистецтва в поезії Євгена Маланюка

Творчість Євгена Маланюка – симфонія історії українського народу.

Євген Маланюк – представник літературної епохи ХХ ст.

Місце і значення образу України в поетичній творчості Євгена Маланюка.

Вузлові моменти світоглядної еволюції поета.

Система морально-етичних цінностей у поезії Євгена Маланюка.

Творчі проекти

Написати лист-одкровення сучасного молодого українця поету-державнику Євгену Маланюку.

Підготувати сценарій телепроекту «Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети (Є. Маланюк)».

Ознайомлювально-інформаційні проекти

Представлення моделі «Шляхом сердечності і гніву» (основні віхи життя і творчості Євгена Маланюка).

«Доля поета Маланюка зблизька» (сторінками фотоальбому).

Ігрові проекти

Презентація телепередачі «Ключовий момент». (Уявіть, що стерлися межі між віками і змогли зустрітись три поети: Тарас Шевченко – Євген Маланюк – Василь Стус).

Ігри патріотів (кросворди, ребуси, вікторини про життя і творчість Євгена Маланюка). Рольові ігри: «Любовний трикутник» (Маланюк – Лівицька – Холодний).

«Хвилинка-розминка» (літературні ігри за творчістю Є. Маланюка).



Прикладні проекти

Словник крилатих висловів Євгена Маланюка (діючих і потенційних).

«Хто так сказав? (Вислови сучасників і нащадків про творчість Є. Маланюка).

Підсумовуючи, зауважимо, що проектування завжди перетворює, модифікує і трансформує світ, в якому ми живемо. Для його здійснення необхідні активність, творчий підхід. Адже з психології відомо, що творчість – це не розкіш для обдарованих, а загальна біологічна потреба. Крім того, метод проектів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає змогу використовувати ресурси проектувальників ефективніше, передбачає використання нестандартних форм занять, можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя і діяльнісний підхід – дії, спрямовані на досягнення певного результату. Метод підпорядковується принципу гуманізації системи: дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, відзначити особисті – та колективні досягнення через само- та взаємооцінювання. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп'ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки.



Література

  1. Войчишин Ю. “...Ярий крик і біль тужавий”: Поетична особистість Євгена Маланюка. – К., 1993.

  2. Грабович Г. У пошуках  великої літератури. – К., 1993.

  3. Дзюба І. Поезія вигнання // Маланюк Євген. Земна Мадонна: Вибране. – Братислава, 1991.

  4. Качуровський І. До “реабілітації” Євгена Маланюка // Маланюк Євген. Земна Мадонна. Вибране. – Братислава, 1991.

  5. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К., 1997. (Nota bene).

  6. Луцький Ю. Ще до проблеми двох батьківщин // Сучасність. – 1963. - №3. –С.108-110.

  7. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури // Маланюк Є. Земна мадонна. Вибране. – Братислава, 1991.

  8. Маланюк Є. Юрію Клену // Книга спостережень. – Торонто, 1962. – Кн.1.

  9. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. – К.: Департамент, 2003.

  10. Неврлий М. Поет боротьби й вселюдських ідеалів // Маланюк Євген. Земна Мадонна. Вибране / Переднє слово, прим., бібліогр., упорядк. М. Неврлого. – Братислава, 1991.

  11. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.С. Полат. – М., 2000.

  12. Освітні технології: Навч.-метод. посібн. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. – К.: А.С.К, 2004. – 256 с.

  13. Павличко Д. Поет – переможець // Войчишин Ю. “...Ярий крик і біль тужавий”: Поетична особистість Євгена Маланюка. – К., 1993.

  14. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1999.

  15. Перспективні освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред. Г.С. Сизоненко. – К.: Гопак, 2000.

  16. Шевельов Юрій. З історії незакінченої війни. — Київ: Вид. "Києво-Могилянська академія", 2009.

  17. Шептицька Т. Тема малоросійства у творчості Євгена Маланюка // Українська мова та література. – 2000. – № 39. – С. 1-2;  № 40. – С. 13.

  18. Шерех Ю. Стилі української літератури на еміграції // Шерех Ю. Не для дітей. – Мюнхен, 1964.

Каталог: files -> новини -> ОСТАННІ НОВИНИ 2012 -> 0318
0318 -> Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури
0318 -> Народився лютого 1897 року в Архангороді. Народився лютого 1897 року в Архангороді
0318 -> Є. Маланюк у контексті української культури ХХ століття м. Київ, 15 березня 2012 року С. В. Гуменюк, учитель української мови І літератури гімназії
ОСТАННІ НОВИНИ 2012 -> Сократу (469 – 399 рр до Н. Х.). Свій метод Сократ назвав майєвтикою
0318 -> Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури
ОСТАННІ НОВИНИ 2012 -> Людмила Олександрівна Базиль
ОСТАННІ НОВИНИ 2012 -> Тримати фокус уваги на проблемі, або ще раз про готовність учнів до написання академічного есе
ОСТАННІ НОВИНИ 2012 -> Конспект уроку світової літератури в 11 класі Життєвий І творчий шлях Ернеста Міллера Хемінгуея
0318 -> Урок української літератури в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconКалендар словесника: 2014 – рік Тараса Шевченка 14 – 15 березня 2013 року проведена міжрегіональна науково-практична конференція «Творчість Тараса Шевченка у світовому контексті»
Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Всеукраїнської громадської організації...
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconГрінченківські читання іппо ку імені Бориса Грінченка 7 грудня 2010 року Оксана Євгеніївна Матвійчук
Харківщини у м. Змієві. Не залишилась байдужою І 20-річна вчителька з м. Богодухова Марія Гладиліна
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconУіі міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів „ Національне та інтернаціональне у світовому культурному просторі”
Харківська спілка Української асоціації викладачів російської мови та літератури
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconУііі міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів „Діалог культур як засіб пізнання світу, шлях до взаєморозуміння ”
Харківська спілка Української асоціації викладачів російської мови та літератури
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconІппо кмпу ім. Б. Д. Грінченка Про викладання української мови та літератури у 2008-2009 навчальному році
«Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», у 2008-2009 навчальному...
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconУрок-конференція
Життя й багатопланова діяльність Бориса Грінченка як митця І вченого. Утвердження прагнення людини до любові й добра в оповіданнях...
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури iconМіжнародна науково-практична конференція
У виданні вміщено програму Міжнародної науково-практичної конференції «іv міждисциплінарні гуманітарні читання»
Міська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури icon150 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка
Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення української...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка