Мистецькі околиці Майдану



Сторінка4/8
Дата конвертації15.04.2017
Розмір1.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

РОЗДЯГНУТИ Й ОДЯГНУТИ КИЯН


Український діловий тижневик "Контракти" № 49 від 04122006 kontrakty.com.ua/show/ukr/article/44/4920068261.html
Яків Каплер, батько відомого радянського кінематографіста Олексія Каплера, шив шинелі, будував Пущу-Водицю і жертвував на освіту.

Родом з каплерівської шинелі


З листопадом у місті на Дніпрі наставав сезон шинелей. Не було в ту пору популярнішого верхнього чоловічого одягу. На початку ХХ століття у Києві постійно дислокувалися дві піхотні дивізії, артилеристи, сапери, юнкери, кадети, а також інтенданти і штабісти. Це багато сотень офіцерів, тисячі нижніх чинів, які у холоди вдягалися в шинелі. Студентам і гімназистам також належало носити уніформу, зимовий варіант якої був укомплектований шинеллю. Та й багатотисячна армія чиновників різних віків і відомств, подібно до героя гоголівської «Шинелі» Акакія Акакієвича Башмачкіна, була зобов’язана справити собі верхній одяг встановленого казенного зразка. І виконував ці замовлення для киян аж ніяк не кривий кравець Петрович, як у Гоголя, а визнаний військовими та цивільними клієнтами майстер і торгівець чоловічим одягом Яків Каплер.

Магазин Каплера був розташований у самісінькому центрі міста — у старому Пасажі (не плутати з нинішнім Пасажем на протилежному боці вулиці, що з’явився лише в 1910-х роках!). Це місце мало якусь особливу притягальну силу для кравців, і часом орендарями його торгових приміщень були відразу 5–6 торгівців одягом. Але слава закладу Якова Каплера, безумовно, була найгучнішою. Вже у 1890-ті роки він був провідним київським виробником і продавцем верхнього одягу для офіцерів.

Купець і купецький син Яків Анатолійович (Нафталійович) Каплер народився у 1864 році, одержав домашню освіту, змолоду був залучений до комерції, а тому суворо контролював якість і фасон своїх шинелей. Сукно він закуповував за кордоном або на Нарвській мануфактурі барона Штігліца, елегантний покрій запозичив у столиці, у цінах дотримувався помірності, для студентів практикував істотні знижки (за що користувався незмінною прихильністю керівництва навчального округу).

Згодом закрійники в закладі Каплера освоїли не лише шинелі, а й цивільні моделі. Замовники могли придбати готове вбрання або самі вибрати собі покрій у свіжих номерах іноземних модних журналів, які в Каплера завжди були під рукою.

У 1909 році київські видання ще на повну рекламували популярну фірму, називали її «кращим у Києві магазином одягу», перераховували призи й нагороди його виробів на престижних міжнародних виставках. Однак уже в 1910-му стало відомо, що славетний торгівець вийшов зі справи. Його наступники — четверо кравців з-поміж найближчих помічників Якова Анатолійовича — об’єдналися під новою назвою «1-ше Київське товариство закрійників». Але, звісно, всі вони розуміли цінність розкрученогобренда і не мали наміру ним поступатися. З перших же кроків Товариство закрійників, що залишилося у старому Пасажі, привселюдно заявляло у своїх оголошеннях: «Багаторічна практика в магазині Я. Каплера і виконання замовлень особисто, без посередництва найманих службовців є найкращою гарантією зразкового виконання замовлень». І надалі рекламні плакати пропонували клієнтам послуги «1-го Київського товариства закрійників, наступників Я. Каплера», причому знамените прізвище набирали особливо великим і помітним шрифтом.

Найчистіший бізнес


Яків Каплер пішов з кравецького бізнесу, але не залишив комерцію зовсім. Він мав інші джерела поповнення своїх капіталів. Одне з них, можна сказати, за своєю суттю було протилежним колишньому ремеслу: якщо кравці одягають клієнтів, то тут одяг був зовсім не потрібен. Каплер вкладав гроші у лазні, які тоді були вельми популярними серед традиційно охайних киян, відтак досить рентабельними.


Каплер утримував лазні ближче до Дніпра, на Подолі. На кутовій ділянці по Костянтинівській та Ярославській вулицях, яка належала йому з 1899 року, цивільний інженер Микола Яскевич вибудував для нього двоповерховий корпус з підвалом, у якому були передбачені всілякі варіанти миття. Лазневі приміщення залежно від якості послуг розподілялися за класами. На першому поверсі була жіноча частина, а також чоловіча парильня скромнішого 3-го і мийна 2-го класів. На другому поверсі — чоловіча парильня 1-го та 2-го класів, мийна 1-го класу (номер — 2–3 рублі) і найреспектабельніші приміщення — номерні. У лазні також були облаштовані викладений кахлями басейн і душ Шарко. А в підвалі розмістилися квартири для обслуги. Невеликий будинок споруджували порівняно довго — з 1899 по 1901 рік. Це пояснювалося впровадженням тут суперсучасного на ті часи обладнання: у лазнях було встановлено центральне опалення від власної «паровичної» (котельні), у приміщеннях проведено електричне освітлення.

Лазні дістали назву «Московські» — можливо, як ознака дотримання кращих традицій славетних закладів у Білокам’яній, оспіваних Володимиром Гіляровським. На Московських лазнях Яків Каплер не зупинився і 1908 року на паях з купцем Меєром-Лейбою Ципенюком купив ще один популярний центр гігієни — стародавні лазні «Дніпровські», влаштовані на Набережно-Хрещатицькій вулиці у першій половині XIX ст. Тут теж були послуги на всі гаманці — від скромних загальних відділень до розкішних індивідуальних номерів. Досьогодні ці приміщення не збереглися.

Земельна ділянка на розі вулиць Костянтинівської та Ярославської вирізнялася не лише неабиякими, як для міської садиби, розмірами (1163 квадратні сажні, або близько 5300 кв. м), а й надзвичайною розмаїтістю функцій забудови. Чого тут тільки не було! Кутовий триповерховий будинок займав готель під назвою «Сіон». Утім, номери були тільки на двох верхніх поверхах, а перші поверхи всіх чотирьох цегляних корпусів, вибудуваних по фронту вулиць, здавалися під торгівлю та послуги. Низка магазинів торгувала здебільшого промтоварами — одягом, взуттям, головними уборами, мануфактурою. Була тут також книгарня, знайшлося місце для палітурної майстерні, слюсарні, перукарні. А з боку вулиці Ярославської в садибі Каплера була навіть влаштована синагога. А в дворі стояла окрема будівля Московських лазень.

Ці будівлі достояли до нашого часу, хоча й не без втрат. Під час прокладання траси метро знесли колишню синагогу. Житловому будинку праворуч від неї пощастило більше: від нього «відгризли» частину, натомість зробили з протилежного боку прибудову в тому самому стилі, і тепер тут готель «Домус» (тоді як готель «Сіон» давно закрили). Але, мабуть, найоригінальніша доля спіткала колишні лазні. Після реконструкції їхня будівля перетворилася на... навчальний корпус нинішнього Театрального університету імені Карпенка-Карого.



Хрещатицький провулок та Софійська вулиця. Фото 1900-х років

Вулиця Михайлівська. Фото 1910-х років: садиба Каплера праворуч.

До кінця ХХ століття тут була книгарня поезії


«Голгофа» у перспективі Костьольної вулиці. Фото кінця 1920-х рр.

Зліва колишня садиба Якова Каплера



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Мистецькі околиці Майдану iconДовідка Дигас Віктор Васильович Голова Ради го «36 Сотня Самооборони Майдану»

Мистецькі околиці Майдану iconАмстердам: Фанфан-тюльпан!
Геза Гардони, церкву Св. Антонія Падуанського, а також ознайомитися з найвідомішою пам'яткою Егера фортецею 13 століття з приголомшливим...
Мистецькі околиці Майдану iconЕ. М. Ремарк тіні в раю
Наприкінці останньої війни я опинився у Нью-Йорку. Околиці П’ятдесят сьомої вулиці стали для мене, вигнанця з поганеньким знанням...
Мистецькі околиці Майдану iconКіровоград
На околиці міста Кіровограда, що має гарну назву Завадівка, серед одноповерхових приватних будинків видніється приміщення загальноосвітньої...
Мистецькі околиці Майдану iconЛариса колодіна
У статті розглянуто художньо-мистецькі особливості та теоретичні засади щодо історії виникнення й актуальності літератури факту у...
Мистецькі околиці Майдану iconВидавництво дитячої
Двоє нерозлучних друзів, Сашко І сергій, знайшли на околиці міста скіфську могилу. А на дні її лежав велетень. Хто він? Космонавт...
Мистецькі околиці Майдану iconСценарії відкритих позакласних заходів, присвячених 140-річчю Лесі Українки
Квк, уроки-інтерв’ю, уроки-мандрівки, уроки-портрети, літературно-мистецькі композиції, шкільні конкурси читців-декламаторів та юних...
Мистецькі околиці Майдану icon120 років від дня народження андрія васильовича головка творча доля Андрія Головка
Не одне покоління читачів починало знайомство з сучасною українською прозою із його оповідань «Пилипко» та «Червона хустина», а молоді...
Мистецькі околиці Майдану iconКалашник Наталія Балатівна та Павлик Світлана Дем’янівна, вчителі української мови та літератури Смілянського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум» зміст біографічна довідка
Народилася Оксана Дмитрівна 13 квітня 1906 року в Полтаві — провінційному на той час, але багатому на літературно-мистецькі традиції...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка