Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле



Скачати 225,96 Kb.
Дата конвертації07.01.2018
Розмір225,96 Kb.

Мистецтво, 9 клас

Урок 10

Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле Корбюзьє, Сергія Серафімова.

Мета: Ознайомити учнів із творчістю видатних скульпторів модерністів. Розглянути зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле Корбюзьє, Сергія Серафімова.

Розвивати вміння учнів здійснювати різні види аналізу творів скульптури та архітектури.

Виховувати інтерес до творчості митців модернізму.

Тип уроку: комбінований, інтегрований, урок введення в тему.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку.

Хід уроку


  1. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

  2. Актуалізація опорних знань учнів

  3. Новий матеріал для засвоєння.

Модерн є сучасним, популярним і в той же час модним стилістичним напрямком, який був заснований приблизно в 19 столітті. В ті часи світ мистецтва можна було тлумачити по нових напрямках, а майстри хотіли створювати античні, готичні скульптури, при цьому вони намагалися в даних сполученнях відшукати якусь-то новизну.

Скульптура в стилі модерн

Відмітна риса скульптур століття модерн являє собою повернення до «природного» лінії, плинності і в той же час динамізмом форм, внутрішньої енергії. Скульптура в стилі модерн є досить декоративною, вона служить для прикраси простору, підкреслення його єдиного ритму, гармонії і індустріального суспільства.

Модерн, який з французької мови перекладається як новий або сучасний, або Ар Нуво є стилем у мистецтві США і Європи. Скульптура цього стилістичного напряму має динамічні і текучі форми, віртуозну гру великих ліній. Це стилістичний напрям намагається виявитися єдиним напрямком, де будь-які деталі з оточень людини були виготовлені в єдиному ключі

Історія виникнення стилю модерн

З-за цього в даний час збільшився інтерес до прикладного мистецтва:



  • дизайн інтер’єру,

  • кераміка,

  • книжкова графіка.

Відмітна особливість стилю модерн це: не використання прямої лінії кута, при цьому перевага віддається природності, натуральним лініях. Це стилістичний напрям намагається поєднувати в собі художні з утилітарною функцією створюваних творінь, залучити в область прекрасного будь-які сфери життя людства.

Історія виникнення стилю модерн

Перед цим стилем йшов стиль еклектики. У подібній ситуації утворення нового стилістичного напряму було необхідністю. Поштовхом для виникнення нового стилю виявилося японське мистецтво часів Мейдзі та мистецтво в Стародавньому Єгипті та іншої древньої цивілізації. Величезний вплив на те, щоб розвивався архітектурної стиль модерн стали творіння таких архітекторів, як, приміром, Густав Клімт і так далі.

http://womanblog.in.ua/images2/4614563175_8be1497ec7_o-e1427229157812.jpg

Роботи скульпторів і скульптура

Завдяки проведенню всесвітньої виставки цей стиль отримав таке широке поширення. Під час цієї виставки демонстрували нові дивовижні роботи. Найбільшу популярність це стилістичний напрям отримало під час Всесвітньої виставки, яка відбулася 1900 року в Парижі. Розглянемо головні особливості стилю модерн. Відмінна риса цього стилю-це природні плавні зігнуті лінії, досить часто використовується прикладне мистецтво, використання новітніх технологій, застосування металу зі склом.

У цьому стилістичному напрямку величезну увагу було приділено не тільки зовнішнім виглядом будівель, але і інтер’єру, який ретельно опрацьовували. Будь-які конструктивні деталі на зразок сходів, дверей, стовпів і балкона — були художнім чином оброблені.

Розглянемо основні відмінні риси цього стилю в скульптурі:

Тут використовувалися головним чином приглушені відтінки кольорів — забарвлення зів’ялих троянд і тютюнових, перлинно-сірих, сіро-блакитного, порошно-бузкові відтінки;

у цьому стилістичному напрямку повністю відмовилися від прямої лінії, плавності, плинність ліній, при цьому наслідували природній формі рослинності. Досить часто відмовлялися від симетричних ліній;

у цьому стилістичному напрямку більше плавні і текучі форми, повністю відмовилися від симетрій, вертикальних, прагнуть увись домінантів, перетікань форм з однієї в іншу;

Модерн скульптура

конструкція цього стилістичного напряму було досить часто каркасної;

вікна цього стилістичного напряму в основному прямокутної форми, яка подовженої вгору, в більшості випадків з багатою рослинністю, у деяких варіантах арочної, «магазинні вікна» вибирають в основному досить широкі, ніби вітрин;

дверні прорізи в цьому стилістичному напрямку мають прямокутну форму. В основному плоскою виду форми, де присутня мозаїчний орнамент, деко.


Засновники стилю модерн


Серед засновників цього стилістичного напрямку можна відзначити двох майстрів з Франції: Огюста Родена і Арістіда Майоля. Перший їх скульпторів працював над величезною кількістю шедеврів, які відомі кожному. Найвідомішою, просто хрестоматійною його роботою є Мислитель. Спочатку «Мислитель» опинився в якості домінанта самої складної роботи майстрів «Врата пекла». Завдяки свободі і вибору-дані 2 божих дару можуть зробити життя людини дуже складним, і в той же час досить заплутаною.

Роботи відомих художників в стилі модерн

А ось другий скульптор, Майоль, почав творити вже, коли був дуже відомий і навіть прославлений майстер живопису. Завдяки новому заняттю він залишив всі свої роботи і зайнявся тільки їм. Під час експериментів з оголеними жіночими натурами, він будь-якими способами хотів отримати природну красу, зазначав природне гармонійністю тіла жінок. Серед його робіт слід зазначити Помон, Вночі і так далі. Ці роботи висять у музеях всього світу.

Добре і в той же час незвичайні бачення світу-це характерна риса робіт скульптора з Чехії Франтішека Білека. Він міг наповнювати власні роботи поезією, при цьому також міг зберегти реалізм. Серед його робіт особливе місце зайняли Мойсей, Ян Гус і так далі, де переплелися новизна і нестандартна трактування. Наум Аронсон є на сьогоднішній день не дуже відомим архітектором. Але, твори цього художника, протягом тривалого проміжку часу були окрасою більшості музеї в будь-яких точках.



Олександр Архипенко

Олекса́ндр Порфи́рович Архи́пенко (18 травня (30 травня) 1887, Київ — 25 лютого 1964, Нью-Йорк, США) — український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Почесний член Об'єднання митців-українців в Америці (ОМУА) та дійсний член Американської Академії Мистецтва і Літератури.

Роботи Архипенка визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції. Одним з перших Архипенко використовував експресивні можливості «нульової», наскрізної форми — такою є пустота між піднятою рукою в скульптурі «Жінка, що вкладає волосся», 1915 року.

Більшості його композицій властива манера кубізму, конструктивізму та абстракціонізму.

Творчість Архипенка мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки. Твори Архипенка перевернули світові уявлення початку XX століття про скульптуру. Саме Архипенко вперше «склав» єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи у композиції скло, дерево, метал, целулоїд. Пластика, рух, проявлена конструкція і конструктивність, ліричність — основні якості його творів, які були високо оцінені сучасниками — Г. Аполлінером, П. Пікассо, Ф. Леже, М. Дюшаном, Р. і С. Делоне, А. Родченко, П. Ковжуном, послідовниками і дослідниками.

Його твори визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції (Медрано); «Танок», «Анжеліка», бюсти Т. Шевченка, І. Франка.

Ряд творів, зокрема «Танок», серії жіночих скульптурних портретів, скульптурні портрети князя Володимира Святого, Т. Шевченка, І. Франка, виконано в реалістичній манері.

Реалістичні тенденції знайшли вияв у серії пластичних жіночих торсів (1916, 1922) та портретів (Т. Шевченка, 1923, 1933; І. Франка, 1925; диригентів В. Менгельберга, 1925; В. Фуртвенглера, 1927).

Твори Архипенка зберігаються в багатьох музеях світу, а також у Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові. Твори О. Архипенка мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Центр Помпіду в Парижі, музей Modern Art та галерея Соломона, Гугенгайма в Нью-Йорку, музеї Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва, Москви…

Ім'я О. Архипенка посідає гідне місце в шерензі Митців XX століття: Матісс, Пікассо, Брак, Лєже, Малевич. Його вважали вчителем майстри світової скульптури: Манцу, Джакометті, Мур, Колдер, Кавалерідзе.

В пам'ять про О. Архипенка в Києві встановлено пам'ятний знак «Повернення Архипенка» у вигляді копії одного з його жіночих образів. Знак знаходиться у відкритому атріумі бізнес-центру «Київ-Донбас» (вул. Пушкінська, 42, біля площі Л. Толстого).

Понад півстоліття ім'я Архипенка офіційним мистецтвознавством замовчувалося в Україні так само, як імена К.Малевича, Б.Кандинського, О.Екстер, Д.Бурлюка, М.Бойчука. Їхні образи існували в переказах старшого покоління художників. Вони були не лише міфом про свободу, але й активно впливали на формування нової художньої думки в мистецькому андеграунді за радянських часів, а особливо в пострадянське десятиліття.

Олександр Архипенко. Та, що сидить



олександр архипенко. жінка, що сидить.jpg

Кажучи про твори цього періоду, годі шукати між ними речей, що чітко засвідчують авторове місце в двадцятому сторіччі, де кожен рік і кожен ступінь розлінієно барикадами. Він, Архипенко, не втручався в ці складності. Російська імперія агонізувала десь поруч – у Франції це було дуже відчутно. Передгроззя зависло над Європою, вже винайдено гази, і кулемет – нова зброя – вицокував на галявинах полігонів. Європа входила у війну. Архипенко біг від цієї Європи, дедалі чіткіше розуміючи неперспективність такої втечі. Він переконує самого себе: «Напрями в мистецтві розвиваються незалежно від релігії та політики, але паралельно до модерної філософії». Філософії зумовлюють політичні події. Він знав це, але заплющував очі й на цю істину. Назви Архипенкових творів майже нічого не свідчать: «Жінка», «Фігура», «Жінка, що сидить», «Жінка, що зачісується», «Постать, що іде», ще раз – «Жінка»…



Констянтин Бранкусі

Костянтин Бранкузі (1876 — 1957) — румунський скульптор. Біографія Бранкузі розглядається як одного з передових сучасних митців.

У 1904 році він виїхав у Париж. Через радикального, економічного стилю його абстрактні роботи «The Kiss» (1908), «Sleeping Muse» (1910), портрет міс Погані (1923, музей сучасного мистецтва, Париж) були об’єктом великих суперечок. Бранкузі змінив свою техніку від моделювання до різьби (1910).

В 1927 році в біографії Костянтина Бранкузі було виграно справу проти влади США. Коли він намагався ввести свої скульптури на територію США для проведення виставки, деякі роботи під час проходження митного контролю були названі «металевими предметами». За невизнання своїх творінь творами мистецтва Бранкузі подав позов в суд, а потім виграв справу.



Всі роботи в біографії Костянтина Бранкузі відзначені значним спрощенням форм, органічним, часто символічним характером. Скульптор надзвичайно делікатно підбирав і обходився з матеріалами. Працював він в основному з металом, каменем, деревом. «Bird in Space» (1919, музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк) є типовою для Бранкузі роботою. Інші скульптури представлені в музеї Гуггенхайма (Нью-Йорк), музеї Чикаго, Клівленда, Філадельфії.

Білява негритянка К. Бранкусіконстянтин бранкусі. білява негритянка.jpg

У «Білявій негритянці» цілісність основного об’єму з полірованої бронзи порушується лише невеликими виступами, що позначають пухкі вуста жінки, та кеглеподібним підвищенням, яке символізує її зачіску.



Іван Кавалерідзе

Іва́н Петро́вич Кавалері́дзе (нар. 1 (13) квітня 1887, хутір Ладанський, нині Роменський район, Сумська область — пом. 3 грудня 1978, Київ) — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Народний артист УРСР (1969).

Народився в селянській сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе) — сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині 19 століття привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення Кавказької війни.

Дитинство минуло в селі Талалаївці Полтавської губернії (нині село Стара Талалаївка Талалаївського району Чернігівської області).

1899 — закінчив початкову земську школу.

Більш за все йому подобалося ліпити з глини фігурки людей та тварин. Такі дивні розваги привернули увагу його дядька — художника й археолога Сергія Мазаракі (представника відомого роду Мазаракі), що закінчив свого часу Петербурзьку академію мистецтв і працював хранителем скіфського відділу в Київському археологічному музеї. Він забрав хлопчика до Києва, де Іван навчався у приватній гімназії Валькера.

1907–1909 — навчався у Київському художньому училищі, де наставником у нього був відомий скульптор Федір Балавенський.

1909–1910 — навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І. Гінцбурга.

1910–1911 — удосконалював художню майстерність у приватній студії Наума Аронсона (Париж), відтак повернувся до Києва, щоби взяти участь у конкурсі на найкращий проект пам'ятника княгині Ользі. Від 1912 — художник-декоратор кінофірми П. Тімана та Ф. Рейнгарда.

У лютому 1915 мобілізований до російської армії й направлений для проходження служби у 119-й запасний батальйон, дислокований у В'ятці, а в квітні 1915 його перевели до школи прапорщиків у Петергоф (біля Петербургу), згодом — до 3-го Зведеного гвардійського запасного батальйону в Царському Селі, що стояв на варті біля покоїв останнього російського імператора Миколи II у лютому 1917.

Жовтневий переворот зустрів у Ромнах, де наприкінці жовтня 1918 створив пам'ятник Тарасу Шевченку. Працюючи там у відділі народної освіти, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером Роменського пересувного робітничо-селянського театру (1925–1930. Був наділений надзвичайною енергією. Його друзі, Огюст Роден і Федір Шаляпін, підтримували його прагнення сміливого пошуку, творче горіння. За шість років перебування в рідному місті (1917-1923) організував товариство охорони пам'ятників старини, сприяв відкриттю краєзнавчого музею. Залізничники на пам'ятник Шевченку запропонували 40 бочок цементу. Натомість попросили організувати трупу і побудувати театр. Кавалерідзе погодився. Театр був відкритий.

Володів магією об'єднувати довкола себе творчих людей. 125 осіб входили до театру: режисери, художники, диригенти, артисти. "Артисти підібралися талант на таланті, в театр квиток важко було дістати, " — згадував режисер театру Іван Кавалерідзе. Степан Шкурат, Василь Яременко, Ганна Затиркевич-Карпинська... Репертуар підбирали ретельно. «Лісова пісня», «В катакомбах», «В домі труда, в краю неволі» Лесі Українки, «Бурлак» Карпенка-Карого.

У 1941 протягом Другої світової війни керував відділом культури Київської міської управи.

По закінченні війни, коли радянська влада цькувала митця за перебування під німецькою окупацією, а Київська кіностудія виселила його зі службової квартири, майстра прихистила театральна актриса Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.

У 1950-ті створив барельєфи вписані в тонго по периметру одного з ярусів вежі на будинку по Георгіївському пер. № 2 в Києві (не збереглися)[1].1280px-пам\'ятник_тарасу_шевченку_в_полтаві. кавалерідзе.jpg

Помер у Києві 3 грудня 1978. Похований на Байковому цвинтарі.

У творчому доробку Кавалерідзе — численні пам'ятники:



  • княгині Ользі (Київ, 1911; зруйнований 1919, відновлений 1996)

  • Тарасу Шевченку (Ромни, 1918; Полтава 1925; Суми, 1926 — зруйнований на початку 1960-х рр.)

  • Григорію Сковороді (Лохвиця, 1922; Київ, 1977)

  • Артему (Бахмут, 1924; Святогірськ, 1927)

  • Леніну з комсомольцями

  • Ярославу Мудрому (проект 1944–1960 рр., встановлений у 1990-х рр.)

  • Петру Запорожцю у Білій Церкві.

Автор проекту пам'ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна(1909), скульптурних композицій «Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «Прометей» (1962), «Лев Толстой» (1965), «Святослав у бою», «Запорожець на коні», «О.Пушкін і М.Гоголь», «Марко Кропивницький», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і горельєфів.

  1. Модерністська архітектура Вільяма ван Алена

Крайслер Білдінг (англ. Chrysler Building) - Нью-Йоркський хмарочос, побудований у стилі Арт Деко, що знаходиться на схід від Мангеттену (перехрестя 42 Стріт та Лексінгтон Авеню, район Туртл Бей). Висота будівлі — 319 метрів (77 поверхів). Протягом 11 місяців, до завершення будівництва Емпайр-Стейт-Білдінг 1931, Крайслер Білдінг посідав найвищу сходинку у рейтингу найвищих будівель світу. З часом Крайслер Білдінг опустився нижче. Але 2001 піднявся на другу позицію після знищення веж Всесвітнього Торговельного Центру. 2007 він перейшов на третю сходинку, поступившись місцем Вежі Банку Америки (365,8 метрів). До того ж, відкритий у 2007 році Нью-Йорк Таймс Білдінг повністю зрівнявся з ним висотою.крейслер білдінг вільяма ван алена.jpg

Крайслер Білдінг — класичний представник архітектурного стилю арт-деко і нині вважається більшістю архітекторів[джерело?] однією з найвишуканіших будівель Нью-Йорку. Фасад будівлі розробили спільно Вільям ван Ален, Уоррен Стратон і Чеслі Боунстел. У 2007 році він посів почесну 9-ту сходинку у списку «Улюблених архітектурних споруд Америки», створеному Американським Інститутом Архітектури.

У період з 1930 до середини 50-х років будівля була офіційною штаб-квартирою Корпорації Крайслер, хоча будівля була збудована на замовлення автокомпанії, хмарочос належав Волтеру Крайслеру, який спонсорував будівництво.

Проект Крайслер Білдінгу був створений архітектором Вільямом Ван Аленомна замовлення Волтера Крайслера. У зв'язку з проривом у технологіях будівництва хмарочосів у Нью-Йорку розпочалась гонка на будівництво найвищої будівлі, Крайслер Білдінг будувався надзвичайно швидкими темпами (у середньому — 4 поверхи на тиждень). Попри це, під час будівництва не загинуло жодного будівельника.


Початок планування


У перших ескізах Ван Алена планувалося зробити хмарочос зі схожою на коштовний камінь верхівкою — за ним у виставковому залі вікна мали бути утричі вищими, а над ними мало знаходитися ще 12 поверхів, кути яких планувалося оздобити склом — увесь вид вершини будівлі мав створювати відчуття невагомості, польоту. Також запланована висота будівлі у них була меншою — 246 метрів. Але цей проект був відкинутий першим замовником — колишнім сенатором Вільямом Рейнолдсом — як занадто дорогий та технологічно складний. Пізніше проект та земельна ділянка, на якій він мав бути втілений, передали Волтеру Крайслеру, який разом з Ван Аленом переробив проект на той, що ми бачимо сьогодні. Було додано кілька нових поверхів, а завдяки тому, що будівлю планувалось зробити штаб-квартирою компанії, ґаргульї, яких ми бачимо у зовнішньому оздобленні Білдінгу, було змодельовано з автівок Крайслер (наприклад, з оздоблень капоту Плімут).крейслер білдінг вид з підніжжя будівлі.jpg

Ле Корбюзьє. Житловий будинок Марсель

Після закінчення Другої світової війни будівництво масового житла розгорнулося по всьому світу. Модерністські багатоповерхівки з’явилися не тільки на околицях радянських міст, але і в центрі європейських столиць.

Житлова одиниця в Марселі – перша робота Ле Корбюзьє у створенні багатоквартирного житлового будинку, в якому він застосував п’ять своїх принципів сучасної архітектури. Окремо стоїть в парку багатоповерхівка піднята над землею, її плоский дах використовується як тераса, а внутрішній простір має вільне планування. Головний архітектор XX століття переосмислив досвід радянських будинків-комун і створив справжнє вертикальне місто на півтори тисячі жителів. Всередині будівлі – наскрізні коридори-вулиці, більше трьохсот двоповерхових квартир з вбудованими меблями, магазини, кафе та побутові служби. Є навіть дитячий садок і спортивний зал на даху висотки.ле корбюзьє. житловий будинок , марсель.jpg

Сергій Серафімов. Будинок держпрому. Харків

держпром,_харків,_01.05.1930.jpgДе́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос,пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 19261928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи (до 1991року — пл. Дзержинського).

Будівлю планували виразити як досягнення УСРР і дали назву «Будинок державної промисловості»; цим словосполученням було підкреслено девіз індустріальної країни.

Через деякий час назва скоротилась до «ДДП», хоча зустрічалися й такі скорочення як: «Дімдержпром» і «Будинок Держпромисловості».

Після смерті Дзержинського, 20 липня 1926 року, колектив будівельників і технічного персоналу Держпрому мітингував з метою присвоєння споруді імені Дзержинського — часткового інвестора хмарочосу. 21 листопада 1926 року хмарочос було офіційно названо «Дзержинським»; проте згодом, зважаючи на те, що площа, де його будували, сама мала ім'я Дзержинського, було прийнято сучасну назву — «Держпром».

Багато письменників вигадували для хмарочоса власні наймення, як-от «дім-гора», «ковчег», «людський мурашник».

У Харкові, який став столицею УСРР в грудні 1919 року, були відсутні споруди, які б підкреслювали столичний статус міста. Постала гостра потреба в приміщеннях для розміщення трестів і наркоматів, які тимчасово займали житлові будинки.

21 березня 1925 року на засіданні Української економічної ради було представлено докладну записку, яка пояснювала економічний зиск від спорудження офісної будівлі для організацій, що керували промисловістю УСРР. Було запропоновано швидко організувати таке будівництво, щоб підготовчі роботи розпочались вже будівничого сезону 1925 року.

У хмарочосі вирішили розмістити «Пайове товариство будівництва і експлуатації будинків держпромисловості в місті Харкові», в яке входили 22 державних трести, Промисловий банк УСРР, Зовнішторг УСРР і Держторг УСРР.

Дійсний проект Будинку Державної промисловості було обрано за результатами конкурсу, оголошеного 5 травня1925 року. Авторами конкурсної програми були інженер-будівельник Я. І. Кенський і професор Харківського технологічного інституту Олександр Молокін. На конкурс було представлено 19 проектів. Першу премію отримала робота «Непроханий гість» ленінградських архітекторів Сергія Серафімова, Самуїла Кравця і Марка Фельгера.

Також у даному конкурсі на споруду Держпрому брав участь відомий український архітектор — академік Олексій Бекетов; але його традиційний «бекетівський» проект через «старомодність» не зміг конкурувати з молодими архітекторами конструктивізму.

На місці будівництва до початку будівельних робіт знаходилась неосвоєна місцина — пустир. 

Влітку 1925 року почалися перші земляні роботи над спорудою, за допомогою людської і кінської сили, із застосуванням примітивних інструментів і механізмів — лопат, нош, візків, дробарок тощо. 

Будівники переважно вручну викопали в землі котлован під будівлю об'ємом 20 000 м³ і вивезли землю на кінській тязі на плоских возах — «грабарках». Пізніше вони вирівняли нерівне місце під майбутню площу Дзержинського.

При ритті котловану для шостого під'їзду було знайдено кістки мамонта. Релігійних будівельників-селян це шокувало, побачивши в землі кістки, робітники відмовилися копати, подумавши, що вони відкопали «диявольські роги».

Нині кістки знаходяться в музеї природи по вул. Трінклера. Поет Володимир Маяковський написав з цього приводу вірш:


«

Там, де ворони билися, над падаллю

каркав, в полотно залізниць забинтований

столицею гуде український Харків

живий, трудовий, залізобетонний.

 »

Створення такого значного об'єкта стало можливе завдяки головному інженеру будівництва — Павлу Роттерту. Під його керівництвом на будівництві були розроблені робочі креслення унікальної конструкції, підготовлені фахівці — кваліфіковані робітники і інженери, розроблена технологія індустріального залізобетону і багато іншого.

Створення такого значного об'єкта стало можливе завдяки головному інженеру будівництва — Павлу Роттерту. Під його керівництвом на будівництві були розроблені робочі креслення унікальної конструкції, підготовлені фахівці — кваліфіковані робітники і інженери, розроблена технологія індустріального залізобетону і багато іншого.

Весною 1926 року будівництво вирішено було закрити через фінансові труднощі. Тоді начальник будівництва Держпрому Павло Роттерт виїхав до Москви, де зумів знайти підтримку будівництва від Фелікса Едмундовича Дзержинського. В березні 1926 року він повернувся на будівництво хмарочоса, а вже в серпні 1926 року було прийнято рішення про позачергове фінансування будівництва.

На урочистій закладці Держпрому 21 листопада 1926 року, яку виконували Петровський Григорій Іванович і Чубар Влас Якович, будівлі було присвоєно ім'я Дзержинського.



Цікаві факти:

  • За голосами інтернет-користувачів Держпром посів 17 місце серед «Чудес України», за оцінками експертів — 21 місце.

  • Держпром очолив список «Сім чудес Харкова», набравши найбільшу кількість голосів, що майже вдвічі перевищує кількість відданих голосів за друге місце — Комплекс Успенського собору. 

  • У момент спорудження це був один з найбільших та найвищих в СРСР (за іншими даними, в Європі) хмарочос.

  • Спочатку, за рекомендацією Харківського НДІ гігієни, ручки на всіх дверях Держпрому були мідними. Медики наказали використовувати мідь, що володіє бактерицидними властивостями і, за даними тих років, вбиває мікроби.

  • 7 з 12 ліфтів будівлі працюють без заміни з початку експлуатації в 1928 році.

Т-34 на околицях Держпрому
(16 лютого 1943)


  • Існує легенда, що площу Дзержинського (Свободи) розчистили на суботнику харківські чекісти перед приїздом важко хворого Фелікса Дзержинського і провели на ній парад в його честь.

  • Якщо подивитися на дах Держпрому з неба, то можна побачити нотний стан, а на ньому початок гімну «Інтернаціонал». 

  • Перший в світі аеробус, семимоторний літак-велетень К-7 було створено на Хазі в КБ Калініна в 1933 році. Його називали «Повітряний Держпром».

  • У третьому під'їзді Держпрому існує його музей, створений в 1986—1987 роках за участю письменника Едуарда Мойсейовича Звоницького і академіка архітектури Олександра Юрійовича Лейбфрейда.

  • Спеціально для ремонту Держпрому українська компанія «Хенкель Баутехнік Україна» розробила штукатурку машинного нанесення, хоча серійно під маркою «Ceresit» випускається лише одна штукатурка для машинного нанесення (декоративна біла «Ceresit CT 36»).

  • Письменника Володимира Маяковського вразила українізація Харкова, всі будівельники Держпрому розмовляли лише українською мовою і не розуміли його російськомовних запитань. З цього приводу він склав вірш:

«

«Однажды, забросив в гостиницу хлам, забыл, где я ночую.

Я адрес по русски спросил у хохла. Хохол отвечал: - Не чую.»

 »

  1. Узагальнення вивченого матеріалу.

  • яке емоційне враження справила на Вас архітектура модернізму?

  • Що Ви запам’ятали про скульптуру модернізму?

  • Що таке кубізм?

  • Назвіть відомих скульпторів модернізму?

  • Чим, на Вашу думку, керувався Ле Корбюзьє, аби в одній споруді розмістити таку кількість приміщень житлового та громадського призначення?

  1. Домашнє завдання.

Поповніть Ваше електронне портфоліо творами скульптури та архітектури модернізму.


Каталог: 200000554-76761776b7


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconМистецтво, 8 клас Урок 22
Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури. Образотворче та декоративне мистецтво...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconСтилі та напрями у мистецтві: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм. Стиль бароко
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Бароко»; визначити основні риси мистецтва бароко; надати знання про характерні риси архітектури...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconМистецтво, 8 клас Урок 18
Тема: Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та жанри мистецтва бароко. Творчість живописців Мікеланджело...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconВідділ освіти Маневицької райдержадміністрації Загальноосвітня школа І-ІІІ ст с. Рудники
Близького та Далекого Сходу. Розглядаються матеріали з історії архітектури романського та готичного стилів, та архітектури Індії,...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconУроків образотворчого мистецтва -6-7 -8 класи (35 годин, год на тиждень) Вчитель Л. В. Папіш
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури. Прагнення...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconМиколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури
Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва І архітектури
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconУрок 9 Тема: Модернізм у пошуках нового: зламані стереотипи. Живопис. Унікальність творчості Пабло Пікассо, Василя Кандинського, Казимира Малевича та інших
...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconУрок Клас: 5 Тема: Іван Андрійович Крилов
Тема: Іван Андрійович Крилов – відомий російський байкар. «Вовк та Ягня». Моральні проблеми в байках І. А. Крилова. Яскравість алегоричних...
Мистецтво, 9 клас Урок 10 Тема: Зламані стереотипи в мистецтві скульптури та архітектури. Олександр Архипенко, Констянтин Бранкусі, Іван Кавалерідзе – великі скульптори модерністи. Зразки модерністської архітектури Вільяма ван Алена, Ле iconВзаємозв’язок архітектури І мистецтва в розвитку львівської архітектурної школи



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка