«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва»



Скачати 192.86 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір192.86 Kb.
ТипУрок

Розробка музейного інтегрованого уроку з математики та християнської етики у 7-му класі «Митрополит Андрей Шептицький – опікун і меценат українського мистецтва»

Тема уроку «Митрополит Андрей Шептицький – опікун і меценат українського мистецтва».

Мета уроку: метою уроку є розказати про Митрополита А. Шептицькі, як про великого мужа Української Церкви і культури, гуманіста і щедрого мецената мистецтва, чия діяльність і духовно-творча присутність у житті Галицької України відіграли колосальну роль у процесі формування національного обличчя української культури та стратегії її розвитку в XX столітті. Розкрити неоціненну сторінку меценатської діяльності Митрополита на прикладі його довголітньої співпраці і фінансової підтримки одного із найвизначніших українських мистців першої третини минулого століття, Олекси Новаківського.

Хід уроку

1.1.Слово має вчитель християнської етики
"Був у нас, на Галицькій Україні, чоловік високого росту та ще вищого духа, що розумівся на мистецтві, пізнавався на талантах, вмів найти дороги і засоби для підтримання сучасної і збереження колишньої народньої культури". Коли б не він, не одно припало би столітнім порохом, не один талант пішов би намарне. На думці в нас - Митрополит Шептицький, якому історія української культури дасть прізвище українського Юлія II" .
Величава постать митрополита Андрея Шептицького і нині, на порозі третього тисячоліття, викликає подив і захоплення кожного, хто знайомий з жертовним життям цього великого мужа Української Церкви і культури, гуманіста і щедрого мецената мистецтва.
Сьогодні, володіючи безліччю нових інформацій про його жертовні чини, можемо без перебільшення стверджувати, що меценатська діяльність Митрополита, як, зрештою, і сама його духовно-творча присутність у житті Галицької України відіграли колосальну роль у процесі формування національного обличчя української культури та стратегії її розвитку в XX столітті.
Послідовна і далекоглядна культурно-національна політика Митрополита найкраще виразилась у його конкретній благодійній діяльності - як засновника Національного музею у Львові, опікуна численних культурних установ, - у тому числі першої в Галичині української мистецької школи О. Новаківського - і врешті, як спонсора багатьох українських мистців.
Кожен із цих аспектів надзвичайно вагомий, вимагає окремого, ґрунтовного розгляду, тому ми обмежимось лише загальним оглядом меценатської діяльності Митрополита.
Як меценат мистецтва цей архипастир Української Церкви втілював у своїй особі дуже рідкісне поєднання рис, яке робить його постать справжнім феноменом в історії української культури взагалі й образотворчого мистецтва зокрема. З одного боку, це можновладець, що перебував на найвищих щаблях церковної та світської ієрархії в суспільному житті тогочасної Галичини. У його руках були недоступні багатьом можливості практичної реалізації ідей.
З другого боку - це українець, який зусиллям власної думки прийшов до національної свідомості, а тому особливо чуйно дбав про гідність та інтереси свого поневоленого народу. До того ж А. Шептицький - рідкісний у тогочасному українському суспільстві тип справжнього аристократа духу, людини великої особистої культури та ґрунтовної європейської освіченості.

У першій половині ХХ ст. митрополиту Андреєві вдалося започаткувати своєрідну моду на колекціонування творів не тільки давнього світового мистецтва, але й відновити пошану, чи то пак цікавість, до творчості українських митців

«Митрополит з його європейською освіченістю, як рідко хто в той час у Галичині, розумів гостру потребу виходу українського мистецтва з глухого кута провінційної відсталості й обскурантизму на широкі обрії загальноєвропейських шукань, – пише у статті Любов Волошин, дослідниця і заслужений діяч мистецтв України. – Це і визначило його політику як мецената художників. Йому завдячують своєю західноєвропейською художньою освітою декілька поколінь українських мистців, – досить згадати серед них лише найбільш знаних, таких як Модест Сосенко (ним Митрополит опікувався з особливою любов’ю і постійністю), Михайло Бойчук, Юліан Буцманюк, Іван Северин, Яків Струхманчук, Микола Федюк, Михайло Паращук, Іван Косинин, а також наступна “міжвоєнна” генерація художників – серед них Михайло Мороз, Степан Луцик, Василь Дядинюк, Марія Карп’юк, Софія Зарицька, Ірина Шухевич з Величковських, Петро Андрусів та багато інших, хто так чи інакше користувався опікою і фінансовою допомогою Митрополита, працюючи в Україні. Всі ці художники згодом своєю працею спричинилися до розквіту української художньої культури у малярстві, графіці, скульптурі, а також у сфері художньої критики, педагогіки та мистецтвознавства».

Українські мистецтвознавці й митці завдячують Андреєві Шептицькому тим, що він був першим архиєреєм, який не просто цікавився українським мистецтвом і колекціонував його, але зробив спробу вголос заявити про багатовікове культурне надбання українського народу. Він створив не тільки Національний музей, але й відкрив безліч шкіл, де могли би вільно навчатися охочі до того діти і дорослі, утримував першу Мистецьку школу в Галичині, якою керував Олекса Новаківський, і створив першу Греко-католицьку богословську академію у Львові, ректором якої був його наступник о. Йосиф Сліпий.

Завдяки великій меценатській роботі митрополита сьогодні нам справді залишається бути тільки вдячними і бережливими до власної національної спадщини загалом й українського мистецтва зокрема. Постмодерн у сучасності хоч і видається колапсом та суцільним кітчем на традиції краси і гармонії у світі тварному, та це всього лиш ще один вигин на системі координат, яка так чи так рухається вгору. Зберігаючи ідеали прекрасного й наслідуючи найкращі твори світових і наших давньоукраїнських митців, нам залишається надихатися, вбирати особливості світобачення та не забувати бути вдячними.

2. Співпраця і фінансова підтримка Шептицьким Новаківського Олекси
2.1. Слово має екскурсовод

Окрему неоціненну сторінку меценатської діяльності Митрополита становить його довголітня співпраця і фінансова підтримка одного із найвизначніших українських мистців першої третини минулого століття. "Без пересади можна сказати, що такий могучий малярський талант лише завдяки старанням Митрополита служить нашій українській нації. Митрополит у найскрутніший час його матеріально піддержав, дав йому захист у своїй домівці при вул. Міцкевича і він нині голосить своєю кистю славу українського мистецтва" - писав в 1926 р. о. Юліан Дзерович.



2.2. Слово має вчитель математики
Про кого йдеться ми зараз дізнаємося.
Ми перевіримо домашнє завдання з математики і відкриємо ім’я цього мистця.
Завдання для першої команди: Чи рівносильні рівняння: 3(х – 3) = 3х - 9 і

2(х + 3) = 2(х + 7) - 8?



Завдання для другої команди: При якому значенні змінної значення виразів
0,8х + 14 і 2 – 1,6х є рівними ?
Завдання для третьої команди: Знайти корінь рівняння 7х - (3х + 6) = 2(2х - 3);
( команди запорядком оголошують по одній відповіді і відкривають карточку із відповідним значенням)
Має відкритися запис «Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський “)

2.3. Слово має екскурсовод
Народився Олекса Харлампійович14 березня 1872 року у селі Слободо-Ободівка Тростянецького району на Вінниччині в родині лісничого. Обдарованність хлопця та його захоплення малюванням помітив граф Тадеуш Грохольський, художник, рідний брат Гелены Бжозовської, в маєтках якої й служив єгерем батько Олекси.
Тадеуш вмовив Гелену надати юнаку стипендію і відіслати на навчання в Одесу. Початкову художню освіту Олекса здобував з 1888 по 1892 рік у майстерні декоративного живопису Клименка в Одесі. 

Після її закінчення, саме граф Грохольський порадив сестрі виділити Новаківському стипендію й забезпечити можливість продовжити навчання у Краківській художній академії (1892-1900), яку Олекса закінчив в 1900 році із золотою медаллю.

Перший рік Олекса навчався під керівництвом самого Яна Матейко, який звернув увагу на обдарованого юнака. У 1893 році, по смерті Яна Матейка, Новаківського перевели у клас професора Лушкевича, який прислужився Олексі ще й тим, що допоміг йому уникнути служби в російському війську.

Проте невдовзі Новаківського спіткала прикра несподіванка – Гелена Бжозовська без пояснень відмовила у стипендії, «мабуть, тому, що Олекса на всіх працях, що виставляє, підписується рідною мовою» (Голубовський). Довелося повертатися у рідне село. 


2.4. Слово має вчитель математики
Як Олекса Новаківський заробляв кошти на подальше своє навчання?


(кожна команда розв’язує своє завдання і відкриває карточку зі своєю відповіддю.)

Завдання для першої команди: Звести до стандартного вигляду многочлен: 2х ∙ 3ху2 - 5х2 у ∙ у.

Завдання для другої команди: Знайти суму многочленів: 3х3 -2х + 5 і 3х3 – 7

Завдання для третьої команди: Знайти різницю многочленів:
3 - 2х2 + 8 і 2х3 + х2 – 8.

(Має відкритися запис «малював портрети з фотографій» )
2.5. Слово має екскурсовод
Кошти на подальше навчання Олекса заробляв малюванням портретів з фотографій, і у 1895 році 23-річний юнак повертається до Кракова на подальше навчання. За цей час школа Яна Матейка була реформована в Академію Красних Мистецтв, на її чолі став відомий художник Юліан Фалат. 

Фалат запросив на професорські посади найвизначніших польських художників нової ґенерації – Акцентовича, Вичулковського, Висп’янського, Станіславського. Через них Новаківський запізнався з новітнім європейським образотворчим мистецтвом: творчістю імпресіоністів і модерністів.

Так Олекса Новаківський поступово ставав учасником краківського постімпресіонізму, учнем Мальчевського, Матейка, Вичулковського, Унежицького. Не залишилися без впливу на нього і Матейка з Виспянським.

З 1903 року художник оселився у селі Могила під Краковом, хоча часто наїжджав до міста, спілкувався з сім’єю видатного українського поета Богдана Лепкого, професора Яґеллонського університету, у якого за столом збиралося інтелігентне, творче і вишукане товариство. У селі Могила Новаківський знайшов і свою долю – Анну Марію Пальмовську, яка згодом стала його дружиною. Анна-Марія була на сімнадцять років молодша від Новаківського. Вперше зустрів він її ще 11-річним дівчатком, у 1900 році. 

Дружина була для нього не тільки улюбленою, бездоганною натурою для малювання, а й справжнім другом та однодумцем. Анна-Марія померла дуже рано, 1925 року, залишивши двох синів, п’яти та трьох років. Вона його підтримувала у нужденності і хворобі, у всіх складних обставинах життєвого шляху, їй він присвятив багато видатних творів, серед них полотно «Моя Муза», яке зникло в 40-х роках, коли картини їхали для експонування до Москви. Зараз картина відтворюється за кольоровою фотографією.

У ранній період творчості  «могилянського» періоду 1900-1913 років художник створив значну кількість полотен, що засвідчили появу в українському образотворчому мистецтві визначного живописця, майстра високої культури. Один із кращих його творів - пейзаж «Весна в Могилі» (1911), в якому з надзвичайною правдивістю митець передав стан весняного пробудження природи. 

У Кракові Олекса Новаківський знайомиться зі своїм першим меценатом Йосипом Гогульським, котрий був одружений із Леонтиною з роду Голубовських. Вона мала брата Івана, який навчався у Ягеллонському університеті на юридичному факультеті, та став добрим товаришем і однодумцем художника.

 У 1909 році Голубовський запрошує митця на відпочинок у село Брошнів на Бойківщині. Тут з-під пензля Новаківського з’являються чудові полотна, які оспівують величну природу Українських Карпат. А в сусідньому урочищі Підлютому знаходилась тоді літня резиденція галицьких митрополитів, де Олекса Новаківський в 1909 році вперше познайомився із Андрієм Шептицьким, котрий навіть купив у нього два невеличкі етюди. 

Перед українською публікою Новаківський уперше виступив на виставці «Товариства для розвою руської штуки» (1901), але ширшу популярність здобув собі тільки першою виставкою у Кракові

2.6. Слово має вчитель математики
У якому році відбулася ця виставка і з ким Новаківський познайомився там?


(кожна команда розв’язує своє завдання і відкриває карточку зі своєю відповіддю.)

Завдання для першої команди: Спростити вираз: 0,2х3 + (4х2 - 2) – (3х2 + 5х).

Завдання для другої команди: Спростити вираз: 0,4х - (2х2 - 5) - (3х2 + 4х).

Завдання для третьої команди: Спростити вираз: 2х (3х – 5) -6( х2 – 2х)

(Має відкритися запис «1911 року, з Митрополитом Шептицьким»)

2.7. Слово має екскурсовод

Виставку у 1911 року відвідав Митрополит Шептицький і запросив Олексу переїхати у Львів, щоб продовжити творити на ниві українського мистецтва.

Тоді ж 1913 він переїхав із Кракова до Львова, щоб завоювати українську публіку.

У 1907 році Шептицький купує будинок  на вул. Драгоманова 47, де 1913 року оселяється Олекса Новаківський разом із дружиною і двома синами. Там художник живе та працює до кінця своїх днів. За все це він раз в рік платить двома своїми роботами для Національного музею. Картини він обирає на власний розсуд. Крім того, Митрополит надає художнику матеріальну допомогу.

Новаківський намалював безліч портретів Митрополита, проте більшість із них було знищено НКВД у 1952 році, яке вилучало полотна національно свідомих митців у т.зв. «спецфонд», насправді спалюючи їх. Збереглися лише ті твори, які люди поцупили. Серед прекрасних портретів Андрея Шептицького особливої уваги заслуговує образ «Мойсея» за мотивами Франкової поеми. 
Друг Олекси і його учень, поет і художник, історик мистецтв Святослав Гординский писав: «Завдяки підтримці і заступництву митрополита, Новаківский міг творити те, що хотів, писати картини не за замовленням, а за натхненням. Це давало йому можливість проявити повністю свою художню індивідуальність».

Новаківський мав дружні стосунки із церквою св. Юра у Львові, яка після смерті митця опікувалася його дітьми (на час смерті О.Новаківського їм було 13 і 15 років). Коли в церкві св. Юра відбувалися реставраційні роботи, йому запропонували виконати запрестольний образ, оскільки він дуже добре відчував динамізм барокового стилю.


2.8. Слово має вчитель математики
Який запрестольний образ доручили намалювати Новаківському
для церкви св. Юра?


(кожна команда розв’язує своє завдання і відкриває карточку зі своєю відповіддю. )

Завдання для першої команди: Розв’язати рівняння:
Завдання для другої команди: Розв’язати рівняння: у - = - 3у + 5.
Завдання для третьої команди: Розв’язати рівняння:
(Має відкритися запис «Богородицю «Мати Милосердя»)
2.9. Слово має екскурсовод

Богородицю «Мати Милосердя» Новаківський зображує як гордовиту українку. Вона, незважаючи на швидкоплинність часу, символом якого є човен, йде всеперемагаючою ходою, даруючи нам свого сина — Спасителя. Це лебедина пісня, яка є незавершеною. Віднайдена картина 1992 році і збережена лише завдяки Вірменській церкві, в якій свого часу зберігались старі ікони. 

Перша львівська виставка Олекси Новаківського пройшла 1921 року і стала його великою перемогою. Особливо сердечно сприйняла митця польська критика, що знайшла в ньому українського епігона краківської школи.

Живучи у Львові Олекса мав дуже колоритний зовнішній вигляд: романтичну довгу чуприну, широку камізельку, вишиту сорочку та паличку, яка часто ставала причиною жартів. Студенти розповідали, що коли вчитель забував про хворобу, то прекрасно рухався без будь-якого опертя. Але зазвичай стверджував, що не може вийти з майстерні, бо дуже хворий. Знаменитий мистецтвознавець Микола Голубець розповідав про ту звичку, що «чим більше він замикався від львівської публіки, тим більший її інтерес до себе викликав».

Для Олекси Новаківського Львівський період творчості (1913- 1935) став найпліднішим. У доробку митця з’явився ряд монументальних, масштабних за думкою образів суспільно-патріотичного та філософського звучання, полотен, які на правах шедеврів увійшли до золотого фонду українського національного образотворчого мистецтва. 

Під час Першої світової війни Новаківський тяжко нервово захворів, його мучили жахливі фантомні болі, він чотири роки не виходив з квартири. Його опікун Митрополит Шептицький був заарештований і відправлений у Наримський край Єнісейської губернії.

Про пережиття окупаційного режиму Олекса писав у 1915 році: «Велика радість настала від часу повороту наших побідних славних військ та визволення Львова з московського варварства. Я однак завдячую якійсь вищій силі, котра мене охоронила від забрання до сибірської неволі. Хоч я і не займався поза штукою політичним життям, та все ж люблю ходити в українських вишиванках».

 1919 року художник отримав звання професора Української академії мистецтв у Києві.


2.10. Слово має вчитель математики
У якому році і що заснував Новаківський у Львові?


(кожна команда розв’язує своє завдання і відкриває карточку зі своєю відповіддю.)

Завдання для першої команди: Подати у вигляді добутку многочленів вираз:
6ах + 6ау + 9х + 9у.

Завдання для другої команди: Спростити вираз: (2х + 3у) - (2х – 5у).

Завдання для третьої команди: Подати у вигляді многочлена: (х + 3)(х – 1).
(Має відкритися запис« В 1923 р., мистецьку школу»)

2.11. Слово має екскурсовод

В 1923 Олекса Харлампійович заснував у Львові мистецьку школу, що стала відомим осередком малярської культури на Західній Україні. Школа була творена за ініціативи та матеріальної підтримки Митрополита Андрія Шептицького.

Олекса Новаківський на той час був одним з найбільших мистецьких авторитетів у Львові й користувався великою популярністю серед творчої молоді, завороженої його романтичною особистістю, масштабністю його мислення та потужною стихією його малярських полотен. Завданням Мистецької школи було формування мистців, здатних на ґрунті української духовної культури й художніх традицій творити національне мистецтво світового рівня. Унікальність Мистецької школи Олекси Новаківського полягала в тому, що це був активний осередок українського духовно-мистецького життя з чіткою національно-культурною орієнтацією, котрий в наступні десятиліття мав значний вплив на розвиток української культури і широкий резонанс не тільки в Україні, але й далеко поза її межами у багатьох куточках світу.

У стінах цієї школи отримала основи професійних знань ціла плеяда молодих талантів, які згодом зайняли визначні позиції у мистецькому процесі 1920-1930-их рр. в Україні, а по війні на вимушеній еміграції (щоб уникнути репресій тоталітарного комуністичного режиму) стали активними речниками української культури та національної гідності свого народу у різних країнах світу - у США (М. Мороз, Св. Гординський, О. Козакевич, В. Ласовський, С. Луцик, М. Морачевська, Е. Козак, А. Малюца), у Польщі (Лев Гец), у Канаді (М. Левицький, І. Кейван), у Франції (І. Нижник-Винників, С. Зарицька, Л. Крец, К. Мазур) та навіть у далекій Австралії (М. Кміт).

У вересні 1923 року школа, як окремий мистецький факультет, була залучена до нелегального Українського Таємного Університету (у цьому статусі школа проіснувала до 1925 року). Це відразу підняло освітній і моральний статус школи  — Олекса Новаківський був іменований деканом факультету, а його заступником був призначений Осип Курилас, товариш Новаківського ще з часів Краківської академії мистецтв. 1933 року школа припинила своє існування.

Щорічно влітку студенти виїжджали на пленер до Космача.У період з 1926 по 1933 роки майже що два роки відбувалися виставки робіт студентів школи.

Для творів Олекси Харлампійовича 20х-30-х років притаманне посилення рис експресіонізму, що набув у інтерпретації майстра оригінального забарвлення, позбавленого апокаліптичного настрою, характерного для творів класиків цього напряму Мунка та Енсора.

Творчість Новаківського переважає агресивністю своєї кольористики й характеристичним для малярів «Молодої Польщі» підходом до теми. Чисте малярство з інтертекстуальною символікою було тоді новиною на галицькому ґрунті.

Творчість майстра вбирає багатство формальних та змістових ознак тогочасного мистецтва: він використовує монументальність вислову, музичність та виразність гнучкої лінії, притаманних сецесії (модерну), багатошаровість сенсів символізму, свіжість фарб та безпосередність чуттєвого сприйняття дійсності, започатковані французькими імпресіоністами. 
2.12. Слово має вчитель математики

У Львові Олекса Новаківський для Національного музею, зобразив образи української історії

Образи, яких героїв української історії, зобразив Новаківський?

(кожна команда розв’язує своє завдання і відкриває карточку зі своєю відповіддю.

Завдання для першої команди:
Не виконуючи побудови графіка, знайти нулі функції: у = 3х - 15.

Завдання для другої команди: Яка з точок належить графіку функції: у = 5х + 4?

а) (0; 4); б) (-2; - 12); в) (1; 5); г) (- 1; - 7).



Завдання для третьої команди: Графік якої функції проходить через точку (4; - 6):

а) у = 1х; б) у = 3х - 4; в) у = - 1,5х; г) у = 2х -2



Має відкритися запис

( «Святослав Завойовник», «Ярослав Осмомисл – воїн», «Довбуш – володар гір»)

2.13. Слово має екскурсовод

Далі йде розповідь про ці картини.

(«Ярослав Мудрий», «Олекса Довбуш»)

та майстерно втілив філософські сподівання і розчарування свого буремного часу – «Втрачені надії», «Коляда», «Дзвінка».

До останніх років творчості Олекси належать два шедеври, які входять в його карпатську епопею – це картини «Повінь» та «Гора Грегит». 

Краківський «Автопортрет»,зображення дружини «Моя муза», дюжина триптихів та пейзажів забезпечили Новаківському тривке місце в історії українського мистецтва.

Помер Олекса Харлампійович 29 серпня 1935 року, похований у Львові на Личаківському кладовищі.


У радянський час ім’я Олекси Новаківського замовчувалося, лише в 70-ті митцеві врешті-решт було «дозволено» стати класиком, але в потрібному імперії світлі.

Під суворою забороною опинився і ряд важливих тем та фактів з його творчої біографії: довголітні стосунки із митрополитом Андрієм Шептицьким, контакти з такими видатними сучасниками, як Микола Вороний, родиною Барвінських, Колесс, Малицьких, Морачевських.

Полотна Новаківського зберігаються переважно в приватних колекціяху Америці, Австралії, Англії, Італії, Канади та Словаччини. Дуже багато робіт лишилося в Польщі, де художник навчався і довгий час жив та працював і Чехії, де жила донька його найкращого друга Івана Голубовського — Галина. Вона мала три кімнати, обвішані від підлоги до стелі творами Новаківського. Після її смерті всі твори залишилися в Празі. 

 

1972 року у Львові створено меморіальний музею-майстерня Новаківського у будинку, у якому мешкав Олекса Новаківський з родиною і у якому функціонувала йогоМистецька школа. Заклад був створений за рішенням ЮНЕСКО під час святкування 100-річних роковин з дня народження художника.



НБУ присвятило пам’ятну монету Олексі Новаківському.

14 березня 2012 у Національному музеї ім. А. Шептицького відкрилася виставка знаменитого українського живописця Олекси Новаківського, присвячена 140-річчю від дня народження художника. 

Альбом-каталог виставки «Олекса Новаківський» видано українською та англійською мовами й складається з малярських робіт та графіки. Пошук та збір матеріалів для альбому тривав близько чотирьох років. Поява видання стала можливою завдяки Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ та Національному музею імені Андрея Шептицького у Львові, під патронатом яких проходила робота над альбомом.

В майбутньому Національний музей імені Андрея Шептицького планує видати повне зібрання творів художника до 150-річчя з дня його народження.



1.14.Слово має вчитель християнської етики
До творчих осягнень усіх цих художників в тій чи іншій мірі був причетний Митрополит А. Шептицький своєю меценатською діяльністю. Митрополит робив це не з огляду на людину, а з огляду на українську культуру. Через те усі його підмоги, усі його заходи ніколи не викликали пригноблюючого вражіння добродійства, милостині: вони були все тільки службою рідній культурі".
Меценатські дії Митрополита були свідомо спрямовані на те, щоб формувати на українських землях власне мистецьке середовище, здатне творити передові ідеї і, у свою чергу, формувати наступні покоління мистців. Саме тому ці його дії мали такий широкий резонанс в художньому житті не тільки Галичини, а й усієї України.
Митрополит робив це не з огляду на людину, а з огляду на українську культуру. Через те усі його підмоги, усі його заходи ніколи не викликали пригноблюючого вражіння добродійства, милостині: вони були все тільки службою рідній культурі".

Висновок
До творчих осягнень усіх цих художників в тій чи іншій мірі був причетний Митрополит А. Шептицький своєю меценатською діяльністю. Митрополит робив це не з огляду на людину, а з огляду на українську культуру. Через те усі його підмоги, усі його заходи ніколи не викликали пригноблюючого вражіння добродійства, милостині: вони були все тільки службою рідній культурі".

Меценатські дії Митрополита були свідомо спрямовані на те, щоб формувати на українських землях власне мистецьке середовище, здатне творити передові ідеї і, у свою чергу, формувати наступні покоління мистців. Саме тому ці його дії мали такий широкий резонанс в художньому житті не тільки Галичини, а й усієї України.

Митрополит робив це не з огляду на людину, а з огляду на українську культуру. Через те усі його підмоги, усі його заходи ніколи не викликали пригноблюючого вражіння добродійства, милостині: вони були все тільки службою рідній культурі".

ЛІТЕРАТУРА:

1. Голубець М. Олекса Новаківський // Шляхи. /Львів/ . /1915 - 1916/. - С. 519.

2. Сліпий Й. Про молодечий вік нашого митрополита // Богословія. - Львів, 1926. - Кн. 1-4. - С. 14-19.

3. Оkоńskа А. Маlаrkі роlskіе. - Wаrszаwа, 1976. - S. 11-14.

4. Мudrаk М. Shерtytskyі аs Раtrоn оf the Аrts // у кн: Моrаlіty аnd Rеаlіty thе Lіfе оf Аndrеj Shерtyсky. - 1980. - Р. 289-300.

5. Горняткевич Д. Митрополит Андрей як опікун мистецтва /у зб.: Львів. Літературно-мистецький збірник. В 700-ті роковини заснування Княжого города /. - Філадельфія, 1954. - С. 121.

6. Свєнціцький І. Любитель і опікун мистецтва на владичому престолі. У 70-ліття Митрополита Андрея Шептицького // Назустріч /Львів/. - 1936. - Ч. 22 - С. 1.

7. Сидор О. Внесок Патріарха Йосипа Сліпого в історію українського музейництва // Київська церква. Альманах християнської думки. /Київ - Львів/. - 2001. Ч. 2-3. - С. 130.

8. Музичка І. Ікона пензля митрополита Андрея // Патріархат /Нью-Йорк, Філадельфія/. - 1999. - Ч. 11. - С. 7-10.








Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconУправління освіти Калуської міської ради Міський методичний центр Збірник тез педагогічних читань «Андрей Шептицький митрополит, патріот, меценат І праведник світу»
«Андрей Шептицький митрополит, патріот, меценат і праведник світу», присвячених 150-річчю від дня народження громадського та релігійного...
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconШептицький Андрей граф, митрополит Галицький, архиєпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський, громадський І церковний діяч, меценат, дійсний член нтш
Шептицький Андрей – граф, митрополит Галицький, архиєпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський, громадський І церковний діяч,...
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconАндрей Шептицький
Роман Шептицький народився у с. Прилбичі (тепер Яворівського району Львівської області). Майбутній Галицький Митрополит походив зі...
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconМіська бібліотека для дорослих
України. Він був єдиним митрополитом, який заступився за євреїв в часи геноциду. Митрополит Галицький, голова угкц андрей Шептицький...
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconПедагогічні умови вивчення творів українського образотворчого мистецтва
Презентація досвіду вчителя образотворчого мистецтва Нововолинської гімназії Уманця Євгенія Анатолійовича
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» icon«Майстри й шедеври»
Г. П. Юри видатного діяча українського театрального мистецтва, багаторічного незмінного керівника академічного українського драматичного...
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconРозділ І. Історико-культурне тло розвитку українського мистецтва радянської доби 6

«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconСвітова велич Тараса Шевченка
Великого Кобзаря, повагу до кращих представників українського та світового мистецтва
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconУроків образотворчого мистецтва -6-7 -8 класи (35 годин, год на тиждень) Вчитель Л. В. Папіш
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури. Прагнення...
«Митрополит Андрей Шептицький опікун і меценат українського мистецтва» iconПочатковий курс історії українського образотворчого мистецтва
Ренесанс в українському мистецтві тривав з другої половини XVI до першої половини XVII ст


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка