Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва



Скачати 66.01 Kb.
Дата конвертації21.09.2017
Розмір66.01 Kb.

Медико-психологічні проблеми дефектології: збірник наукових праць. – Херсон: «ОЛДИ-плюс», 2000. – С.93-96

Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів

Марія Матвєєва, канд. психол. наук,

Тетяна Сичевська

м. Кам’янець-Подільський

Пошуки шляхів розв'язання проблем інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство призводять до необхідності розширення завдань щодо вивчення особливостей психіки розумово відсталих дітей. Якщо в 60-70-ті роки дослідження у спеціальній психології загалом були спрямовані на пізнавальну сферу цієї категорії дітей, то починаючи з 80-х років все більший інтерес викликає особистість учня допоміжної школи. Заглиблення у проблеми особистісного розвитку розумово відсталої дитини робить актуальним питання про методи експериментального дослідження та діагностики цієї сфери.

Пошук ефективних методів дослідження у спеціальній психології зазвичай здійснювався двома шляхами: створення оригінальних методик або адаптація методик, напрацьованих у загальній психології.

Щодо діагностики особистості школяра з нормальним психофізичним розвитком досить поширеними є тести-опитувальники та проективні техніки. У нашому дослідженні брали участь 50 підлітків з розумовою відсталістю та 50 з нормальним інтелектом. Обстеження проводилось за такими методиками: модифікований 14-тифакторний опитувальник Кеттелла, патохарактерологічний діагностичний опитувальник Лічко, тест “чорнильних плям” Роршаха, тест малюнкових фрустрацій Розенцвейга, Hand-тест. Наше завдання полягало у з'ясуванні ефективності цих методик при вивченні особистості розумово відсталого підлітка.

Як показали наші дослідження, особистісні тести-опитувальники є непридатними для діагностичної роботи з учнями допоміжної школи. Пояснюється це декількома причинами. По-перше, існуючі тести-опитувальники нерепре-зентативні для осіб з недорозвиненим інтелектом. Запитання, які містяться у цих тестах, часто виявляються незрозумілими для учнів допоміжної школи, самі тести є занадто об'ємними, велика кількість запитань швидко втомлює, призводить до послаблення стійкості уваги, знижує мотивацію.

По-друге, тести-опитувальники вимагають від досліджуваного досить високого рівня сформованості здатності до самоусвідомлення, щоб він міг об'єктивно проаналізувати свою поведінку, уявити себе у тій чи іншій ситуації і відповісти на запропоновані запитання. Розумово відсталим підліткам властивий низький рівень самоусвідомлення, який не дозволяє їм уникнути суб'єктивності, відповідаючи на запитання, що стосуються їхньої особистості. Зазвичай, навіть на доступні їхньому розумінню запитання особистісного характеру розумово відсталі учні давали соціально бажані відповіді, орієнтуючись на уявлення про ідеальне “я”.

По-третє, традиційно інструкції тестів-опитувальників вимагають від досліджуваних, після ознайомлення із запитанням, обрати один із варіантів запропонованих відповідей, який на думку самого досліджуваного найбільше йому підходить. Виявляється, що сама операція вибору з декількох альтернатив для розумово відсталих підлітків є недоступною. Причина цього криється у властивій розумово відсталим психічній пасивності. Прагнучи до спрощення завдання, вони навмання підкреслювали ту чи іншу відповідь. Деякі розумово відсталі досліджувані навіть не читали або не намагались осмислити запитання, а просто підкреслювали перший-ліпший варіант відповіді.

Таким чином, можна зробити висновок, що тести-опитувальники непридатні для діагностики особистості розумово відсталих школярів.

Використання проективних методів для дігностики особистості учнів з інтелектуальним недорозвитком також має певні труднощі. Ці труднощі зумовлені тим, що виконання досліджуваним проективних завдань вимагає певного рівня психічної активності, розвитку уяви та мовлення.

Значна частина розумово відсталих молодших школярів не розуміє вимог інструкції до проективних методик. Так, наприклад, вони не можуть збагнути, що таке “неіснуюча тварина”, і яким чином її можна намалювати. У кращому випадку вони малюють існуючу тварину або копіюють наведений приклад.

Розумово відсталі підлітки можуть виконувати окремі спеціально модифіковані проективні методики. Модифікація проективних методик передбачає: включення в процедуру обстеження підготовчого етапу, який забезпечує активізацію необхідних для виконання проективного завдання навичок, актуалізацію уяви; адаптацію змісту інструкції до інтелектуального рівня розумово відсталих учнів; спрощення формулювань; розробку певних рівнів допомоги в ході обстеження.

Особливо важливим і складним завданням щодо адаптації проективних методик для роботи з розумово відсталими школярами, на нашу думку, є переосмислення діагностичного змісту показників і категорій методики з огляду на специфіку розумової відсталості. Оскільки результати обстеження можуть бути кількісно однаковими і для розумово відсталих, і для нормальних підлітків, а їхня психологічна інтерпретація при цьому може бути різною. Наприклад, виявлений з допомогою тесту малюнкових фрустрацій Розенцвейга для обох категорій досліджуваних однаково високий рівень фіксації на самозахисті у фруструючих ситуаціях, має різний психологічний зміст: у нормальних підлітків така реакція на фрустрацію є проявом дії захисних механізмів, які виступають своєрідною компенсацією підвищеної емоційної вразливості; у розумово відсталих таке реагування зумовлене зниженою соціальною відповідальністю та “астенічними реакціями”, спрямованими на повернення до більш примітивних форм поведінки. За методикою “чорнильних плям” Роршаха діагностувався однаково високий рівень депресивності як у нормальних, так і у розумово відсталих підлітків. Але підвищена депресивність в учнів з нормальним інтелектом зумовлена характерною для цього віку надмірною лабільністю емоцій та емоційною вразливістю. Підвищена депресивність розумово відсталих викликана пригніченням їхніх безпосередніх потреб соціальними вимогами, відсутністю каналів відреагування неусвідомлених переживань і невідповідністю між внутрішніми потребами і нав’язаною ззовні соціальною активністю.

Дослідження ймовірності прояву агресії у відкритій поведінці (Hand-test) показали, що розумово відсталим підліткам агресивний характер реагування на впливи оточуючого середовища властивий у значно меншій мірі, ніж нормальним підліткам. При цьому психологічний зміст агресивності розумово відсталих підлітків відрізняється від такого у підлітків з нормальним інтелектом, оскільки вона зумовлена не фрустрацією соціальних потреб, а несформованістю соціального досвіду реагування в конфліктних ситуаціях.

Різниця між результатами виконання проективних завдань нормальними та розумово відсталими підлітками зводиться до того, що в останніх фіксується збільшення латентного часу реакції на стимульний матерал у 1.5 рази, а також істотне зменшення продуктивності: якщо на одну таблицю тесту “чорнильних плям” Роршаха, Hand-тесту нормальний підліток у середньому дає 2-4 відповіді, то розумово відсталий - одну. Психічна пасивність учнів з недорозвиненим інтелектом проявляється ще й у тому, що вони розглядають стимульний матеріал лише у стандартному положенні, не використовуючи дозвіл маніпулювати ним.

Аналіз результатів обстеження дав змогу виділити особливості особистості, які проявляються у переважної більшості розумово відсталих досліджуваних, відрізняють їх від нормальних, а також індивідуальні особистісні якості, які відрізняють одного учня допоміжної школи від інших (дані діагностики корелюють із даними спостереження за цими школярами).

Використані проективні методики дали нам можливість всебічно розглянути особливості системоутворюючих компонентів особистості (спрямованість, інтелект, емоції, воля, динамічні характеристики, типові риси характеру) при розумовій відсталості, виявити характерні для учнів допоміжної школи конфліктні переживання. З допомогою названих проективних методик були виявлені, зокрема, такі особливості особистості розумово відсталих підлітків: висока самооцінка, що поєднується з хворобливою залежністю у прийнятті рішення від інших; наявність неусвідомлених, пригнічених тенденцій і потягів; егоцентризм, екстрапунітивність поведінки у фруструючих ситуаціях, екстернальний локус контролю, зниження відчуття дистанції між собою та іншою людиною; низький рівень усвідомленості мотивів власної поведінки; навіюваність; слабкий контроль інтелекту над афектом; низький рівень емпатійності, слабкість соціального контролю, дефіцит почуття соціальної відповідальності; бідність і недостатня диференційованість емоцій, загальмованість емоційного реагування, неадекватність сили характеру емоційних переживань; відсутність підпорядкованості нижчих емоцій вищим; знижена фрустраційна толерантність.

Такі психічні особливості розумово відсталих підлітків негативно впливають на рівень їх особистісної адаптації, сприяють виникненню цілого ряду конфліктних переживань. А саме: конфлікт між неадекватно завищеною самооцінкою і оцінкою їх з боку оточуючих; конфлікт між егоцентричною спрямованістю учня і інтересами соціального оточення; конфліктні переживання, пов’язані з наявністю великої кількості неусвідомлених, пригнічених тенденцій і потягів.

Проведене дослідження показало широкі можливості застосування проективних методик при обстеженні особистості розумово відсталих підлітків. Отримані результати будуть однаково цінними як для диференційної діагностики, так і для визначення шляхів і напрямків психокорекційної роботи.

Виявилось, що низький розвиток певної психічної властивості за відповідними категоріями проективних методик може вказувати на дисгармонійність розвитку особистості за типом розумової відсталості. У нашому дослідженні, наприклад, таким виявився показник значення сфери безособового у психічному житті людини (Hand-test), підвищене значення якого вказує на незрілість, примітивність внутрішнього світу індивіда, що є досить характерним явищем для осіб з розумовою відсталістю.



Використання результатів, отриманих за допомогою проективних методик, дозволить психологу з максимальною ефективністю здійснювати психокорекційну роботу. Це виявляється можливим тому, що проективні методики проникають в найбільш інтимну частину особистості, виявляють її глибинні внутрішні тенденції і конфлікти.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconВикористання
Нтерактивних методів навчання при вивченні творчості василя симоненка в І класах
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconПрограма з географії складена з урахуванням особливостей розумового розвитку учнів
Основним завданням викладання географії в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей є ознайомлення...
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconВикористання сучасних методів контролю успішності та оцінки знань учнів при вивченні іноземної мови
Малоскнитський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва icon«Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії в 7- 11 класах.»
В державній національній програмі «Україна ХХІ століття» відзначається: «Загальна середня освіта повинна забезпечувати продовження...
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва icon«Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії в 7- 11 класах.»
В державній національній програмі «Україна ХХІ століття» відзначається: «Загальна середня освіта повинна забезпечувати продовження...
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconПрограма навчальної дисципліни «психодіагностика» «назва начальної дисципліни»
Методики психодіагностики широко використовуються для добору та розтановки кадрів на підприємствах та організаціях, для контролю...
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconВикористання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8
Література в школі належить до тих навчальних дисциплін, які відзначаються високим виховним, людинотворчим потенціалом. Вона одухотворює...
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconДовідка щодо можливості використання Прапора Перемоги під час меморіальних та урочистих заходів 8-9 травня Додаток Жіночі історії Другої світової
Додаток Довідка щодо можливості використання Прапора Перемоги під час меморіальних та урочистих заходів 8-9 травня
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconС. Сковороди збереження здоров᾽я особистості у вальдорфській школі: управлінський аспект
Аналіз наукових джерел [1-10] свідчить про те, що проблема здоров’язбереження школярів у вальдорфській педагогіці вивчається. Так,...
Можливості використання методів психодіагностики у вивченні особистості розумово відсталих школярів Марія Матвєєва iconУрок №31 Дата Група
Методична мета: Використання інтерактивних методів для формування історичного мислення учнів


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка