Молодих учених



Сторінка1/18
Дата конвертації20.09.2017
Розмір2,8 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОВА І СОЦІУМ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ:
МАТЕРІАЛИ
IV МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ


МОЛОДИХ УЧЕНИХ

19–20 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ

Бердянськ

2014
УДК 81’27:39(043,2)

ББК 81.001.2я5

М 33

Друкується за рішенням вченої ради

Інституту філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного універcитету

(протокол № 1 від 28 серпня 2014 року)


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Зарва В. А. – д.філол.н., проф., заслужений працівник освіти України, ректор Бердянського державного педагогічного університету; Сердюк А. М. – к.філол.н., доц., директор Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, заступник головного редактора; Колінько О. П. – д.філол.н., проф., зав. каф. загального мовознавства та слов’янської філології Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, головний редактор; Цочева Н. С. – хонорований асистент Шуменського університету ім. Єпископа Костянтина Преславського (Республіка Болгарія); Сєнічева О. А. – к.філол.н., доц. каф. загального мовознавства та слов’янської філології, заст. директора Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, заступник головного редактора; Червенко О. Б. – к.філол.н., доцент каф. загального мовознавства та слов’янської філології, заст. директора Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, заступник головного редактора; Ходикіна І. І. – ст. викладач каф. загального мовознавства та слов’янської філології Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.

М 33 Мова і соціум: етнокультурний аспект : матеріали ІV Міжнародної наукової конференції молодих учених, (м. Бердянськ, 19–20 вересня 2014 р.) : [збірник тез] / [гол. ред. О. П. Колінько]. – Бердянськ : БДПУ, 2014. – 128 с.

У збірнику друкуються матеріали IV Міжнародної наукової конференції молодих учених «Мова і соціум: етнокультурний аспект» (19–20 вересня 2014 р.). Матеріали збірника можуть бути корисними для дослідників, науковців, аспірантів, пошукувачів, викладачів та студентів.


За зміст тез і правильність цитування відповідальність несе автор

© Бердянський державний

педагогічний університет, 2014

© Автори статей, 2014


ЗМІСТ





СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ




Вусик Г. (Бердянськ, Україна). Мова як чинник національної самоідентифікації та державотворення в Україні


Нікішина Т. (Бердянськ, Україна). Синтаксичні засоби репрезентації концепту СВОБОДА в політичному дискурсі України

Червенко О. (Бердянськ, Україна). Історія вивчення болгарських діалектів Північного Приазов’я

Черемисіна Г. (Запоріжжя, Україна). Культуро-мовна кореляція та результати міжкультурної взаємодії як об’єкт лінгвокультурологічної студії (на прикладі англійської мови)

8
9
11
12




Психоетнолінгвістичні тенденції в сучасних дослідженнях соціуму
Вусик Л. (Сімферополь, Крим). Лінгвістичні особливості етнічної картини світу

Георгиев Г. (София, България). Храмовите празници в българските и гагаузките села в Бесарабия днес

Колоянов П. (Бердянськ, Україна). Роль ментальності у формуванні етносу

Корниенко С. (София, България). Българския език в Украйна: етноезиков аспект

Савчук А. (Бердянск, Украина). Лексико-семантическая группа фольклоронима «ведьма» в устном народном творчестве восточнославянских этносов

Семашко Т. (Київ, Україна). Образний потенціал органів перцепції у структурі усталених стереотипних номінацій

Сєнічева О. (Бердянськ, Україна). Номінативно-функціональні особливості вербалізації сорому як психічного стану

Сопін О. (Бердянськ, Україна). Специфіка вживання дієслів на позначення емоційних станів: функціонально-ономасіологічний аспект

Шпильчук В. (Бердянск, Украйна). Етноезиковата ситуация на българската диаспора в Украйна
Мова ЗМІ В соціокультурному просторі
Башмак Є. (Бердянськ, Україна). Сприйняття рекламного тексту цільовою аудиторією: лінгвістичні способи маніпуляції думкою потенційного користувача

Задворна К. (Бердянськ, Україна). Інтернет-комунікація в сучасних мережевих ЗМІ (на прикладі сайту телеканалу «ТВі»)

Кирева В. (Гоце-Делчев, България). Медийният език на вестниците – огледало на съвременното състояние на езика

Щербина М. (Бердянск, Украйна). Медийното пространство на българската диаспора в Украйна
Слов’янські мови В їхній специфіці та взаємодії
Афонина Ю. (Кривой Рог, Украина). Характеризованные способы глагольного действия, представленные в словообразовательном гнезде с вершиной – глаголом любить

Глазова С. (Бердянськ, Україна). Формальні засоби зв’язку пояснювальних конструкцій з погляду формалістів

Комісаренко Л. (Бердянськ, Україна). Топоніми в українських народних думах

Сердюк А. (Бердянськ, Україна). Способы выражения имплицитного отрицания в русском языке (на материале романа М.Е. Салтыкова-Щедрина «Господа Головлевы»)

Юносова В. (Бердянськ, Україна). Стилістична роль множинних форм іменників – власних назв у сучасній українській мові
Типологія мовних символів
Василенко А. (Брянск, Россия). Мифы и легенды в образном основании фразеологизма (на примере русского и французского языков)

Kalinin S. (Kemerovo, Russia). The symbolic image system of the mental lexicon as frame structure (on the basis of the eddaic verse «The Sayings of The High One»)

Коркишко В. (Бердянск, Украина). Цветосимволика поэзии М. Волошина

Пособчук О. (Київ, Україна). Двокомпонентні прийменникові еквіваленти слова в українській, німецькій та іспанській мовах
Славістика в умовах глобалізації
Балак М. (Бердянск, Украина). Функционирование заимствованных цветообозначений в русском языке

Бальсанка В. (Бердянск, Украина). Репрезентация эмоций, передаваемых улыбкой, в русской картине мира (на материале романа И. А. Гончарова «Обломов»)

Белькова С. (Бердянск, Украина). Донской говор как предмет научного изучения

Викторова Ю. (Бердянск, Украина). Выражение будущего действия настоящим и прошедшим временами

Головашева Л. (Бердянск, Украина). Косвенная речь в языке М. Ю. Лермонтова (на материале романа «Герой нашего времени»)

Карталова Г. (Бердянск, Украина). Номинативные предложения в творчестве М. И. Цветаевой (семантико-функциональный анализ)

Костенко Т. (Бердянськ, Україна). Походження бердянських топонімів-поетонімів (за матеріалами Інтернет-видань)

Кутузова О. (Бердянск, Украина). Функционирование эмоциональных оценочных значений в произведениях А. И. Куприна

Лазаренко А. (Бердянск, Украина). Реализация сенсорных оценочных значений в текстах рассказов И. Вазова
Текст і дискурс: художній, науковий, публіцистичний
Бабанина А. (Запорожье, Украина). Язык православных верующих как объект лингвистического анализа.

Гливінська Л. (Київ, Україна). Когнітивна поетика у світлі міждисциплінарних і лінгвоцентричних інтенцій

Коваленко А. (Бердянськ, Україна). Лінгвістичний феномен мовної гри в політичному дискурсі початку ХХІ ст.

Панфилова С. (Саранск, Россия). Грамматические средства вербализации эмотивного компонента художественного текста в англоязычном гипертексте

Смирнова М. (Маріуполь, Україна). Типологія дискурсивних тактик православної проповіді

Судус Ю. (Івано-Франковск, Украина). Стратегия дискредитации в англоязычном дипломатическом дискурсе

Ходикіна І. (Бердянськ, Україна). Астіонім Бердянськ як центральний ойконім топонімічного простору лірики місцевих поетів

Чикиль М. (Бердянск, Украина). Средства выражения категории пространства в художественном тексте (на материале рассказов Т. Толстой)
Схід і Захід: міжкультурні комунікації
Вишнівська А. (Бердянськ, Україна). Оксюморон як стилістична фігура вираження задоволення та страждання (на матеріалі болгарської, російської та англійської мов)

Журавльова С. (Бердянськ, Україна). Вплив польсько-українських зв’язків на розвиток національної панегіричної поезії доби Бароко

Николова Д. (Велико Търново, България). Диалогът изток – запад в романа «Случаят джем» на Вера Мутафчиева

Яноўскі А. (Мінск, Беларусь). Украінская тэматыка ў даследаваннях і педагагічнай практыцы гісторыка А. А. Савіча
Переклад: статус, проблеми, аспекти
Коваленко А. (Херсон, Україна). Символіка в аспекті перекладознавчих досліджень

Крутько Т. (Рівне, Україна). Особливості перекладу метафори художнього тексту
Літератури світу В їх перспективі
Анісімова Н. (Бердянськ, Україна). Поетика суґестивного пейзажу у ліриці Тараса Федюка

Балашевич Д. (Санкт-Петербург, Россия). Третий творческий период П. Вежинова в сравнении с работами Р. Брэдбери

Колінько О. (Бердянськ, Україна). Онірична поетика в модерністській новелі

Соколовська Ю. (Івано-Франківськ, Україна). Функціонування метафоричних конструкцій у прозі Ірен Роздобудько

Цанов С. (Прешов, Словакия). Литературният дискурс на историческа тематика – същност и специфика

Школа В. (Бердянськ, Україна). Специфіка взаємозв’язку художньої літератури з жанром казки

Школа Г. (Київ, Україна). Постать Тараса Шевченка у рецепції Трохима Зіньківського
Сучасні технології викладання філологічних дисциплін
Алєксєєва Л. (Бердянськ, Україна). Формування мовленнєво-комунікативних вмінь школярів у процесі проблемно-пошукового навчання

Альохіна С. (Київ, Україна). Электронная доска в практическом курсе русского языка как иностранного

Божинова К. (Пловдив, България). Разрушената симетрия на непостигнатата хармония в битието в Яворовата поезия

Гончарова О. (Мелітополь, Україна). Методична підготовка майбутнього вчителя англійської мови в Україні

Загороднова В. (Бердянськ, Україна). Технологія розвитку критичного мислення як один зі шляхів формування ключових компетентностей учнів

Сафонкина О. (Саранск, Россия). Учимся рассказывать о себе: использование интернет-проектов в преподавании английского языка

Сукаленко Т. (Київ, Україна), Вітюк В. (Луцьк, Україна). Використання інноваційних технологій навчання української мови у вищій школі

14
15
17
19
20

22
24


25
27

29

31


32
34

36

38


39
41

43

45


47

49

51



53
56

58
60


63
65
67
68
70

72
74


76
78

80
83


84
86
88

90
92


93

95
97

99
101
104
105
108
109
111

113
115


117
119
121
124
125

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ
Вусик Г.Л.,

кандидат філологічних наук,

Бердянський державний педагогічний університет

(Бердянськ, Україна)


МОВА ЯК ЧИННИК НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

В УКРАЇНІ
Важливу роль у вивченні етнічності відіграли наукові праці норвезького вченого Ф. Барта.

Л. Гумільов вважав, що етнос є реально існуючим угрупованням, яке має об’єктивне підґрунтя у природі та суспільстві, його представники належать до однієї раси, мають «розширену форму відбору за спорідненістю».

Етнолог Ю. Бромлей трактував етнос як формування тривалим процесом, як соціальну групу людей, що історично склалася та пов’язана спільністю території, мови й культури.

Для індивіда звернення до культурних традицій є реалізацією прагнення до стабільності.



Актуальність теми полягає в тому, що мову автор розглядає як умову формування етносу та результат етногенезу, а також доводить, що різні етноси користуються однією мовою, і, навпаки, єдиний етнос може застосовувати у спілкуванні різні мови (або діалекти).

Автор ставить мету: дослідити мову як чинник національної самоідентифікації та державотворення в Україні.

Етнічна ідентифікація передбачає обов’язкове етнічне самоусвідомлення як відносно стійку систему свідомих уявлень на рівні віднесення себе до певного етносу; а також наявність етнічного почуття − свідомого, але неосмисленого відчуття своєї належності до етносу, його культури, що викликає гордість за свій народ, любов до Вітчизни, емоційно позитивне сприйняття явищ етнічної культури, інтересів свого народу, навіть готовність до самопожертви в ім’я свого народу, яке може поєднуватися з екстремальним, гіпертрофованим почуттям переваги власного народу над іншими, ненависті до чужих етносів, прагнення до їхнього підкорення й навіть знищення.

Останнім часом посилюється роль ще одного не менш важливого параметра етнічної ідентифікації − психічного складу етносу як сукупності специфічних рис характеру, ментальності, свідомості. Цю ознаку обстоював російський філософ Г. Шпет, який у своїй книзі «Введение в этническую психологию» висловив думку, що психологію народу потрібно досліджувати на підставі збагнення смислу об’єктивних культурних явищ, у яких фіксуються типові суб’єктивні почуття народу. Згідно з його концепцією, «дух народу», тобто народний характер, символізує смисл й ідею народу.

О. Садохін описує сім типів етнічної ідентичності: 1) нормальний, коли образ народу сприймається як позитивний і потреба в ідентифікації визначається типом особистості й ситуацією; 2) етноцентричний із некритичною перевагою сприйняття власного етносу з елементами етноізоляціонізму; 3) етнодомінуючий, коли належність до етносу є домінантною цінністю людини; 4) етнічний фанатизм як крайня форма етнічної ідентичності, доведена до можливості самопожертви; 5) етнічну індиферентність як байдужість до власної ідентичності; 6) етнонігілізм як космополітизм; 7) амбівалентну етнічність, що явно не виражена і здебільшого спостерігається у змішаному етнічному середовищі.

Мета етнічної ідентифікації залежить від способу усвідомлення індивідами належності до етносу.

Ще на початку ХХ століття австрійські науковці Р. Шпрингер й О. Бауер висунули теорію про національний характер як найважливішу ознаку нації.

На сторінках журналу «Вопросы истории» у 1966−1968 р.р. розгорнулася дискусія з приводу дефініції поняття «нація».

Ознакою етносу, як і нації, вважається передусім спільність мови, хоч у такому випадку виникає питання, наскільки повинні розходитися діалекти й наріччя, щоб відносити їх до однієї мови, і як кваліфікувати мовну належність діалектів контактних зон двох і більше мов.

Підводячи підсумки, варто зазначити, що реальність існування етносів не підлягає сумніву, а їхніми інтегрувальними ознаками є як об’єктивні, так і суб’єктивні параметри етнічності за умови визначальної ролі самоусвідомлення її суб’єктів. Диференційні ознаки етнічної ідентичності, на нашу думку, є менш виразними й більш розмитими, однак їхнє обґрунтування постає як важливе завдання для подальших досліджень.


Література

1. Бромлей Ю. Этносоциальные процессы – теория, история, современность / Ю. Бромлей. – М. : Наука, 1987. – С. 14–15.

2. Гордузенко В. Етнонаціональна група як компонент етнонаціональної структури українського суспільства / В. Гордузенко // Соціальна психологія. – 2006. – № 3 (17). – C. 173–180.

3. Гутковська І. Напрями дослідження етнічності в українській етнології / Ірина Гутковська // Карпати: людина, етнос, цивілізація = Carpathians : populace, ethos, civilization : наук. ж-л / Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ. – 2010. – № 2. – С. 4–19.



Нікішина Т.І.,

кандидат філологічних наук,

Бердянський державний педагогічний університет

(Бердянськ, Україна)


СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ СВОБОДА В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ
Одиниці синтаксису є ефективним прийомом об’єктивації лінгвокультурологічного концепту. Певна побудова речень надає можливість точного вираження думки, виділення та акцентування на головному, розкриття емоційного стану промовця. Вивчення цього питання відіграє важливу роль у дослідженні ментальних утворень, оскільки політичний дискурс характеризується жвавістю, діалогічністю (тобто орієнтується на сприймання та реагування слухача), що становить актуальність поданої розвідки. Аналіз синтаксичних конструкцій невідривний від вивчення стилістичних засобів та прийомів тексту, оскільки думка зароджується в образах та мріях, які вже потім формують завершену промову. Зазначимо, що вивченню експресивного синтаксису присвячено наукові праці Н. Акімової, Н. Арутюнової, О. Береговської та ін.

Мета нашого дослідження – визначити основні синтаксичні способи об’єктивації концепту на матеріалі політичного дискурсу України початку ХХІ століття.

Політичний дискурс відносимо до експресивного виду мовлення, тому побудова тексту та внутрішнього змісту відзначається специфічними засобами. Погоджуємось із думкою Д. Шмельова, який зазначає, що експресивні елементи мови розмежовуються на «ті, які характеризують емоційний стан промовця або його ставлення до предмета повідомлення (або також спрямоване на те, щоб емоційно впливати на співрозмовника); ті, котрі характеризують самого промовця з мовної точки зору. У першому випадку можна говорити про (власне) експресивні, у другому – характерологічні засоби мови» [5, с. 44].

Головною рисою в побудові політичного дискурсу є уживання простих речень, правильних та чітких у будові, які характеризуються точністю та чіткістю: «Ми йдемо нелегким шляхом, але тільки він веде Україну в майбутнє. Незалежна Україна не раз гідно відповідала на складні виклики. Мені особисто не раз доводилося виводити країну з кризових ситуацій. На чолі Нацбанку мені вдалося успішно ввести українську гривню, на чолі Уряду - врятувати Україну від дефолту, покінчити з ганебною бартеризацією економіки та повернути заборгованість з виплати пенсій та зарплат. Мені довелось заплатити високу особисту ціну за нашу свободу» [3]. У цій цитаті наявне тезове викладання думок, що засвідчує раціональність, поступовість викладу. Застосування стійких сполучень – кліше (незалежна Україна, наша свобода), які виражають досліджуваний концепт, виконує об’єднувальну функцію, а також, вказуючи на офіційність, урочистість та важливість зібрання, підкреслює експресивність повідомлення.

Виокремлюємо експресивний прийом – повтори, що становлять собою мовленнєві засоби інтерпретації додаткового значення і, на думку І. Арнольд, «посилюють вплив на слухача в результаті повторів різних компонентів тексту щодо змісту і вираження» [1, 45]: «Ми утверджуємося як модерна європейська нація з унікальною історією та культурою. Ми здобули незалежність і свободу, вони наші найвищі цінності… Ми захистили свободу слова. На черзі – утвердження незалежної журналістики, громадський контроль за інформаційним простором, пріоритет для національного медійного продукту» [3]. У наведеному прикладі застосовуються ідентифікаційні формули (ми; мені), що є однією з найуживаніших та найвпливовіших маніпулятивних стратегій. Така побудова промови містить особливий ритм, який використовується з метою привертання уваги реципієнта, посилення враження, залучаючи таким чином слухача у свою промову, роблячи його активним учасником політичного життя країни. Для політичного дискурсу України ХХІ століття характерне використання однієї з найвідоміших технік Цицерона – триколон – форма членування мови, при якій виникає тричлен, де зіставляються три явища.

Загальновживаним явищем стає використання риторичних запитань, які мобілізують думки реципієнта, закликаючи зробити правильний вибір. Уживання таких речень створює проблемну ситуацію, при розв’язанні якої реципієнт налаштовується на певну відповідь: «То що ж нам досі заважає бути високодуховними, сильними, багатими і щасливими? Передусім тотальне панування олігархії, яка глибоко корумпувала політиків, засоби масової інформації, значну частину силових структур і судів. Олігархія заробляє нечесні гроші на державних ресурсах та можливостях. Це ракова пухлина сучасної України, яка несумісна з демократією» [2]. Іноді запитання отримують відповіді, за допомогою яких політик ставить себе на перше місце як знавець, реалізатор правильних дій.

Підвищена експресія здатна мобілізувати народ на певні дії, викликати різні почуття (як позитивні, так і негативні). Характеризуючись частотністю вживання та великою дієвістю в промовах ораторів, експресивність виражається підвищенням інтонації, що графічно позначається знаком оклику в кінці речення: «Шановна громадо і всі, хто бачить та чує мене! Добрий день, славний історичний київський Майдане! Сьогодні ми вшановуємо найбільше творіння української нації – незалежну і вільну Українську державу. 14 років тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі» [4, від 24.08.2005]. Подане звертання зразу налаштовує слухачів на піднесений стан, указує на урочистість події, провокує позитивну реакцію на сприймання подальшого тексту.

Таким чином, реалізація синтаксично-стилістичних засобів репрезентації концепту свобода в українському політичному дискурсі відбувається завдяки таким прийомам: 1) переважне уживання простих речень (іноді ускладнених однорідними членами); 2) використання повторів, кліше; 3) риторичні запитання; 4) різне графічне написання залежно від мети висловлювання; 5) фразеологічні конструкції; 6) завдяки вживанню стилістичних тропів (експресивні епітети, метафора, метонімія, гіпербола, фразеологічні конструкції, порівняння, каламбури). Стверджуємо, що політичний дискурс відрізняється образністю, емоційністю, глибоким патріотизмом у зображуванні найголовнішої цінності нації – свободи.


Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> ifsk
ifsk -> Соколовська Ю. С
files -> Анотації дисциплін вільного вибору для студентів, які будуть навчатись на 2 курсі у 2017-2018 навчальному році Античні сюжети у світовій літературі
files -> Анотації дисциплін вільного вибору для студентів, які будуть навчатись на 3 курсі у 2017-2018 навчальному році Античні сюжети у світовій літературі
files -> Античний вимір ліричного героя любовної лірики максима рильського
ifsk -> 09Українка Радько А. В
ifsk -> 3. Семестр: 5,6 Обсяг дисципліни
ifsk -> Функції к’єркегорівського контексту у романі девіда лоджа “терапія”
ifsk -> До проблеми жанру
ifsk -> Семестр: Обсяг дисципліни
ifsk -> Житіє бітника: роман джека керуака «волоцюги дхарми»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Молодих учених iconМатеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017
Матеріали науково-технічної конференції містять зміст доповідей науково-дослідних робіт студентів, аспірантів, докторантів та молодих...
Молодих учених iconОбслуговування повітряного руху україни проблеми навігації І управління рухом тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів
Проблеми навігації І управління рухом: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів; м....
Молодих учених iconПрограма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів

Молодих учених iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
Молодих учених icon«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених
Богдановська Н. В., заступник декана з наукової роботи факультету фізичного виховання
Молодих учених iconПрограма VII університетської науково-практичної конференції студентів, аспірантів І молодих учених «молода наука-2014»
Алексеєнко А., Мала академія управління бізнесом крцмтаШ. Аналіз дискурсу ресторанного бізнесу
Молодих учених iconУрок-занурення «реактивний рух. Розвиток космонавтики. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ У Розвиток космонавтики.»
К. Е. Ціолковського та українських учених про використання ракет для космічних польотів
Молодих учених iconСпівець молодих доріг олександр іванович копиленко
Співець молодих доріг: біобібліогр нарис: / цбс подільського району м. Києва; центр район б-ка ім. Івана Франка; уклад. Г. А. Брагарник;...
Молодих учених iconПро проведення обласного конкурсу молодих прозаїків імені Катрі Гриневичевої
Провести обласний конкурс молодих прозаїків імені Катрі Гриневичевої (далі Конкурс) у два етапи


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка