Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу



Сторінка1/10
Дата конвертації22.04.2017
Розмір1,98 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Секція

"Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу"
Молодіжний сленг, як спосіб самовираження студентів (на матеріалі англійської та української мов)

Боклаг Н. П.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – викладач Дорда В. О.

Під поняттям "молодіжний сленг" розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються в спілкуванні молоддю, що перебуває в дружніх, фамільярних стосунках [4, 12].

Молодіжний сленг – це не просто спосіб творчого самовираження, але й інструмент "подвійного відчуження". У свідомості молоді дзеркально відображається нова соціальна парадигма функціонування мови. Молодь активніше відкидає те, що віджило або відживає, шукає нового. Вживання сленгу для молодої людини – один зі способів подолати механічність існування в нормативному полі нудної щоденної реальності, протестувати проти якої можуть люди різного віку, але на загал без адекватної вербалізації духовного бунту.

Однією із проблем теоретичного характеру є формулювання чіткого визначення носіїв молодіжного сленгу. Це у свою чергу пов'язано з відсутністю ясності в питаннях про те, що таке "молодь", хто належить до даної соціальної групи і які її вікові межі [1, 59].

У полі зору нашого дослідження – студентська молодь, і тому увагу варто звернути на побут, навчання, дозвілля й спілкування студентів, що формують їх особливу соціальну групу. Дійсно, студентська молодь була й залишається найбільш освіченим прошарком молодого покоління, отже, і мова, якою вона користується, буде перебувати в рамках норми, але із включеннями жаргонізмів, пов'язаних з певним періодом становлення в їхньому житті, процесом навчання.

Молодіжний сленг є одним із основних способів самовираження студентів. Алкоголь, наркотики, дозвілля, кохання, секс та відповідні частини тіла, оцінювальне ставлення, преференції та цінності, дружба, дружні відносини, лексичні засоби вираження емоційного стану у комунікативних актах, соціально та культурно обумовлені явища, відносини, предмети першої необхідності, одяг, навчання – є основними семантичними групами, для вираження яких студенти застосовують сленг.

Прикладом сленгу молоді можуть слугувати такі вирази: awesome, bomb, biggity/ diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope – кльовий, крутий, суперовий; book – зубрити; killer – складний навчальний курс; dorm rat – довгожитель у гуртожитку, який рідко з нього виходить; babe, betty, cherry, fifi, chick, birdie, filet, cutie, rosebud, hottie,peach – красуня; chill – розслабитися; релаксувати [2]; гаражі, сараї – аудиторний комплекс на території університету; вишка – вища математика; шпора – шпаргалка; екватор – святкування "середини навчального шляху", 2,5 роки навчання; БіБіСі (баба бабі сказала) – ненадійне джерело інформації [5, 458].

У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням "правдивого, непідробного" спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [3, 57].

Тож, як ми бачимо сленг є для молоді одним із основних способів самовираження. Він дає можливість студентам самовиразитися більш стисло, експресивно, надати комічний ефект своєму вислову та виділитися з суспільства.


1. Арустамова А. А. Современный молодежный сленг и особенности его функционирования: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. – Майкоп, 2006. – 263 с.

2. Дорда В. О. Співвідношення студентського сленгу з загальним та спеціальним сленгом. [Електронний ресурс] / В. О. Дорда. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc-gum/Nz/Fil/2009-81-1/statti/79.pdf

3. Лапова Е. В. О молодежном жаргоне // Русский язык. – Минск: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1990. – №10. – С.54–59.

4. Мартос С. А. Молодіжний сленг: міф чи реальність? // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. − № 11. – С. 12−15.

5. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / [ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського]. – Харків : ШКОЛА, 2006. – 1008 c.


Військові команди як особливий вид фразеологічних одиниць

Будко Г. І.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – викладач Бондаренко Ю. С.

Кінець ХХ та початок ХХІ століття відзначилися багатьма локальними війнами, терористичними актами, боротьбою з міжнародними злочинцями, подіями, які широко висвітлювалися англомовною пресою. Війна у Перській затоці, антитерористична операція військ американської коаліції викликали появу багатьох лексичних інновацій. Інноваційна військова лексика знайшла своє відображення не тільки у спеціальних засобах масової інформації, але й в суспільно-політичних та економічних ЗМІ, що розраховані на широке коло читачів. "Мова мас-медіа поповнилася значною кількістю нових лексико-фразеологічних одиниць; події та явища, пов'язані зі зазначеною проблемою, перетворюються на впливовий чинник збагачення словникового складу сучасної англійської мови".

Військова лексика включає військову термінологію, до якої належать науково-технічні терміни, що вживаються у зв'язку з військовими поняттями, та емоційно забарвлені елементи військового лексикону, які є у більшості випадків стилістичними синонімами відповідних військових термінів. В. Н. Шевчук дає наступну дефініцію військового терміну: "Військовий термін – це слово або словосполучення, що використовується для позначення певного спеціального поняття, що належить до того, чи іншого розділу військової науки або до військової техніки".

Склад сучасної військової термінології не є стабільним. Він постійно змінюється завдяки застарінню деяких слів, зміні значення, поповненню новими термінами у зв'язку з реорганізацією видів збройних сил, появою нових зразків зброї та військової техніки, нових методів ведення війни.

Найбільш складним є переклад військових термінів, які передають реалії англомовної дійсності, що не існують в країні, на мову якої здійснюється переклад. В таких випадках переклад військових термінів може досягатися шляхом опису значення слова, дослівного перекладу, транслітерації, або транскрипції.

Деякі інновації можуть бути незрозумілими багатьом носіям англійської мови, відірваним від військової сфери. Осмислити фразеологізм можливо на основі контексту та аналізу його структури. Наприклад, словосполучення "fireworks display" [firework-s + display] означало "фейєрверк". Під час війни в Перській затоці воно набуло іншого метафоричного значення – "перші повідомлення про бомбардування Багдада". Структура дієслова "weaponize" [weapon + ize] і контекст допомагають зрозуміти це слово як "оснащувати зброєю ракетоносій", – "India and Pakistan have begun weaponizing the nuclear devices they first tested in 1998, Clinton administration officials now believe. Pakistan has already placed a nuclear warhead on some of its missiles, and India is responding in kind, they say" [Newsweek, October 18, 1999] – "Представники адміністрації Клінтона вважають, що Індія та Пакистан розпочали оснащення ядерною зброєю ракетоносіїв, які були вперше випробувані у 1998 році. Вони стверджують, що Пакистан вже оснастив деякі ракети ядерними боєголовками, Індія теж реагує на це відповідним чином".

Наведемо ще декілька прикладів слів, структура яких полегшує переклад. Іменник "warfighter" [war + fighter], що означає людину, яка бере участь у війні (вояка), вживається в наступному контексті: "Truly preposterous is the suggestion that the single-warhead Midgetman missile, now under development is somehow a "good" weapon.

A nuclear warfighter's dream because of its surgical military qualities, it will be a welcome addition to tomorrow's dangerous first-strike force" [The New York Times, April 15, 1986] – "Справді абсурдним є твердження про те, що ракета з однією боєголовкою, яка розробляється зараз, є "корисною" зброєю. Маючи здатність завдавати точні хірургічні удари, вона стає мрією військових і доповнює загрозливий арсенал зброї першого удару в майбутньому ядерному конфлікті". Слово "warfighter" часто вживається в ЗМІ, на сайтах газет в Інтернеті, але воно ще не зареєстроване сучасними словниками. Популярне зараз слово "embed" [em + bed] має значення – "журналіст, який висвітлює події, що відбуваються у військовому підрозділі" – "As prospective embeds – journalists planted among America's fighting forces – we were given a crash course in all things military..." [The New York Times, March 2, 2003] – "У якості військових журналістів, які збираються приєднатися до американських бойових підрозділів для висвітлення в пресі їх дій, ми пройшли курс виживання в умовах війни".

Одним з різновидів військової лексики є слова та фразеологізми, які не входять до літературної мови і вживаються, головним чином, в усному спілкуванні військових.

Ці лексичні одиниці відображають фамільярне або гумористичне ставлення до предмету мовлення. Для позначення цього шару лексики в лінгвістиці використовуються терміни "жаргон" або "сленг". Існує спроба розмежувати ці поняття. Під сленгом розуміють конотативно-забарвлену лексику та фразеологію, яка не має соціально-професійної обмеженості і є загальнозрозумілою, тобто широко вживається в розмовній мові, але залишається за межами літературної мови.




СПЕЦИФІЧНІ РИСИ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Васильєва А. О.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Баранова С. В.

Специфічною рисою мережного спілкування є використання письмової форми мови, яка в силу еволюції технічних засобів набула певних особливостей. Потрібно відзначити, що нині популярності набуває усне спілкування за допомогою веб-камер – своєрідних "відеотелефонів", однак до цього часу воно не одержало масового поширення. Однією із причин можна назвати дорожнечу технічних засобів, другою – небажання знімати із себе маску "віртуальної особистості", ховатися під псевдонімом [1, 102].

Інструменталізація інтернет-спілкування проявляється й у такому його виді, як обмін електронними листами. Більшість поштових сервісів Інтернету пропонують шаблони, у яких уже є й необхідне вітання, і формула прощання, користувачеві залишається тільки ввести так зване "тіло" листа. Багаторазове повторення цих процедур також не може не впливати на стиль спілкування – з мови йдуть увічливі обороти вітання й прощання, покликані виражати повагу до адресата, адже комп'ютер усе це може зробити й без участі користувача, достатньо одного разу налаштувати цю функцію.

Ще однією особливістю інтернет-спілкування є його гіпертекстуальність.

Гіпертекст не має ні ієрархічної структури, ні фіксованих початку й кінця, ні замкнутості, властивих звичному лінійному тексту, він принципово відкритий доповненню й навіть жадає від свого споживача активного співробітництва. Таким чином, як зауважує В. Штанько, екранна культура "ґрунтується не на оповіданні, на якому базується практично вся традиційна письмова культура, а на діалозі, що переходить у полілог [2, 137]".

Гіпертекст у сучасних інформаційних технологіях реалізується за допомогою впровадження в екранний текст гіперпосилань.

Повсякденне мережне спілкування характеризується примітивізацією мови, навмисним уведенням у нього антиграматики, що великою мірою пов'язане з появою нових субкультур. Неправильно написані слова згодом легалізуються завдяки тому, що автори сайту, бачачи безліч запитів на них у пошукових системах, включають у ключові слова також і слова з розповсюдженими помилками. Одним із наслідків цього є зневага до норм мови: користувачі покладаються на апаратні способи перевірки. Інший наслідок – виникнення низки часом курйозних, а часом і серйозних помилок у текстах, пов'язаних з тим, що комп'ютер не завжди в стані запропонувати адекватний варіант написання.

Універсальними прагматичними характеристиками Інтернет-комунікації  є контакт, стратегія емпатії  та самовираження комунікантів. До рис Інтернет-спілкування у соціальних мережах, що сприяють реалізації цих прагматичних аспектів, долучають ще й наступні [3, 184]:



- анонімність, що сприяє розкутості, а іноді й безвідповідальності поведінки учасників спілкування;

- послаблення невербальних каналів інформації;

- виражений експресивно-емоційний план мовлення, що активізує специфічні знаки для позначення емоцій;

- добровільність контактів, що дозволяє перервати їх у будь-який момент;

- прагнення до виразності, що призводить до нетипової, комунікативної поведінки: користувач позиціонує себе інакше, ніж у реальному житті, "програє" не реалізовані в діяльності поза мережею ролі, сценарії, і, не знаючи співрозмовника, створює його образ, відмінний від реального;

- більша, ніж у реальному світі, залежність від співрозмовника у спілкуванні;

- порушення єдності простору й часу.

Комунікативні можливості Інтернету не тільки розширюють сферу спілкування й радикально трансформують сучасний соціокультурний простір, але й виявляють феномени людського буття як в соціальній, так і в особистісній проекціях.




  1. Силаева В. Л. Интернет как социальный феномен / В. Л. Силаева // СОЦИС. – 2008. – № 11 (295). – С. 101-107.

  2. Штанько В. И. Информационные технологии в контексте ситуации постмодерна / В. И. Штанько // Вісник Харківського університету. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2000. – № 464. – С. 134–141.

  3. Стахів М. Український комунікативний етикет: Навч. метод. посіб. / М. Стахів. – К.: Знання, 2008. – 245 с.


Лінгво-когнітивні аспекти числівників англійських паремій

Грамотіна В. О.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник д-р філол. наук, професор Швачко С. О.

Важливим історико-лексичним пластом кожної мови являється фольклор, в тому числі прислів’я та приказки. Розділ фольклористики, що займається мовним і структурним аналізом прислів’їв та приказок, називається пареміологією.

Паремії являють собою мовне вираження когнітивних структур, які визначають сприйняття навколишньої дійсності мовною й культурною спільнотою. Паремії англійської та української мов можуть бути подібними за лексичним складом, комунікативним значенням та стилістичним забарвленням, але значна частина англійських і українських прислів'їв мають свої особливості, і відповідники у порівнюваних мовах [1]. В англійській мові виокремлюється група паремій, у яких стабільним елементом є числівник.

Числівники англійської мови – самостійний незамкнутий ряд повнозначних нумеральних слів з специфічними семантичними, синтаксичними та словотворчими особливостями. Від інших частин мови числівники відрізняються облігаторною наявністю семи нумеральності. Числівникам сучасної англійської мови притаманні риси інформативності, динамізму, термінологічності, стабільної кореляції з одиницями лексико-семантичного поля кількості, регулярних семантичних зсувів, словотворчої валентності. Емоційність, експресивність лексикалізованих числівників є прозорою в пареміологічних одиницях [2].

Компоненти паремій здатні семантично модифікуватися. У зв’язку з десемантизацією числівників паремії переходять в розряд потенціальних слів або словосполучень, що зберегли певну смислову орієнтацію: two can play at that game «подивимось, чия візьме». Позбавлення числівниками у пареміях числового змісту призводить до втрати сем точної кількості, до залучення до групи невизначеної кількості, до омовлення контрасту, вираження понять «багато», «мало»: a gift in the hand is better than two promises «краще синиця в жмені, ніж журавель в небі». При повній десемантизації числівника паремія переходить до розряду кількісно-оцінних одиниць: a cat with nine lives «живучий».

Десемантизація нумеральних компонентів проявляється у паремії на позначення кількісного контрасту. Ефект протиставлення створюється числівниками з різним наповненням: two is company, but three is none «де є двоє, там третій зайвий». Значення контрасту паремії актуалізується за допомогою кореляції числівників і квантитативних слів. У пареміях часто використовується числівник one, що протистоїть за значенням іншим числівникам або кількісним словам [3]: one drop of poison infеcts the whole ton of wine «ложка дьогтю в бочці меду».

Відтворення паремій складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'ях і приказках образний зміст, тобто їх внутрішня форма зазвичай зберігає свою значущість. Перекладачу важливо передати обидва компоненти: і сенс прислів'я, і його метафоричний зміст. Перекладач може перекласти прислів’я з числівником повним еквівалентом: two heads are better then one «одна голова добре, а дві краще»; або частковим еквівалентом: a bird in hand is worth two in bush «синиця в руках краща від журавля в небі»; та відсутнім еквівалентом: once a priest, always a priest «чорного пса не відмиєш дочиста»; або вдатися до описового перекладу.


  1. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – 288 с.

  2. Швачко С. А. Лексика с нумеральной семантикой в английском, русском и украинском языках: Монография: Категория количества в современных европейских языках// В. В. Акулепко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева и др. Ответственный редактор В. В. Акуленко. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 41-55.

  3. Швачко С. А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках. – К.: Вища школа, 1981. – 143 с.


ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ

БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ

Гребченко А. О.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, викладач Мовчан Д. В.

Полісемія – наявність різних лексичних значень у одного й того самого слова відповідно до різних контекстів [1, 194].

За характером організації (залежності, мотивації) лексико-семантичних варіантів у багатозначному слові виділяються три основні типи полісемії: радіальна, ланцюжкова і радіально-ланцюжкова.

При радіальній полісемії всі похідні (непрямі) значення походять безпосередньо від одного основного. Ланцюжкова полісемія характеризується тим, що кожне наступне значення у слові розвивається з попереднього, найближчого до нього значення. Радіально-ланцюжкова полісемія поєднує в собі два названих вище типи, тобто паралельну підпорядкованість і послідовну залежність лексико-семантичних варіантів багатозначного слова [3].

Первинне значення слова є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме значення. Залежно від механізму утворення значень слів-полісемантів виділяються такі види зв’язків між лексико-семантичними варіантами багатозначних слів: метонімічні (імплікативні, класифікаційні) і метафоричні (симілятівні) зв'язки між їх лексико-семантичними варіантами.

Метонімія – найменування того чи іншого предмета, або явища, перенесене на інший предмет, або явище за суміжністю. Як скомпресована, згорнена номінативна структура, метонімія зручна для використання в усному мовленні, відповідно продуктивна, стилістично експресивна і не виходить за межі стильових норм [2].

Метафора – найменування того чи іншого предмета, або явища перенесене на інший предмет, чи явище на підставі їхньої подібності. Метафора ставить за мету конкретизувати уявлення про предмет мовлення шляхом вказівки на певну його ознаку, що висувається на передній план. Метафора вказує на цю ознаку не в прямій формі, не безпосередньо її називаючи, а шляхом заміни її словом, що містить у собі дану ознаку. Метафору часто називають прихованим або скороченим (згорнутим) порівнянням [2].

Метафора виникає у мовленні на основі:

- схожості форми, зовнішнього вигляду предметів, явищ, дій та ін.;

- на подібності кольору;

- на одночасній схожості предметів за формою і функцією;

- на близькості емоційних вражень людини від когось або чогось.

Існування полісемії зумовлене, у першу чергу, протиріччям між обмеженою кількістю мовних одиниць та необмеженою кількістю предметів та явищ навколишньої дійсності. Проте нерідко слово набуває нового метафоричного значення при позначенні предмета, який уже має загальноприйняте найменування. Це свідчить про те, що виникнення багатозначності детерміноване не лише принципом економії мовних зусиль, а й іншими факторами, пов’язаними із виконанням мовою як номінативної, так і емотивно-експресивної функції.


  1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М. П. Кочерган. – К. : Академія, 2008. – 368 с.

  2. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля – К, 2010. – 843 с.

3. Ulmann S. The Principles of Semantics / S. Ulmann. – Oxford : Basil Blackwell, 1959. – 345 p.

ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВИХ ТЕКСТОВИХ СВІТІВ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВОКОГНІТОЛОГІЇ

Денісова Д. Д.

(Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка)

Науковий керівникканд. філол. наук, доцент Коваленко А. М.

На сьогоднішній день лінгвістична наука оперує достатньою кількістю інструментів аналізу та інтерпретації тексту. Проте епоха постмодернізму з новою філософською доктриною та системою цінностей вимагає нових підходів до аналізу мови, мислення й літератури, тож дослідники стикаються з обмеженими можливостями раніше використовуваних методів та підходів. У зв’язку з цим, ми вважаємо за доцільне приділити увагу новим підходам, одним з яких являється теорія можливих світів. Для кращого розуміння суті даної теорії необхідно розглянути основні наукові підходи до її визначення.

Теорія можливих світів (далі ТМС), вперше запропонована Лейбніцем, була розроблена в другій половині 20-го століття філософами аналітичної школи (С. Кріпке, Д. Льюїс, Я. Хітнтікка, Н. Решер) як засіб вирішення проблем формальної семантики. Ці проблеми стосувалися умов істинності контрфактичних тверджень та речень, у яких є модальні оператори необхідності та можливості (звідси тісний зв'язок між ТМС і модальною логікою). Інші модальні системи були побудовані навколо операторів, відомих як "пропозіційні установки" (наприклад, переконання, зобов'язання і бажання). Починаючи з середини 70-х років, ТМС стала застосовуватися в контексті художніх світів літературного твору такими вченими як Д. Льюіс, У. Eкo, Т. Павел, Л. Долецел, П. Верт, Дж. Гевінс та М.-Л. Райен.

Девід Льюїс розглядав можливість аналізу тверджень світу художнього твору на предмет істинності чи хибності. Він показав, що в текстах можуть створюватися вигадані світи, які відрізняються від реального. Привернув увагу до застосування прийомів аналізу логіки до художнього твору.

Томас Павел в свою чергу вважав, що літературний текст встановлює для читача новий реальний світ, який накладає свої закони на навколишні системи, тим самим визначаючи свій власний горизонт можливостей. Він показав, що літературні світи можна вважати автономними.

Любомир Долецел розглядав типологію сюжету через використання різних систем модальної логіки. Він висвітлив зв’язок між системами модальної логіки та типологією сюжету.

Пол Верт розподілив світи художнього твору на дискурсивний, текстовий світ й підсвіти, серед тригерів яких він виділяє й системи модальної логіки. Він застосував системи модальної логіки до дискурсивного аналізу твору [3].

Джоан Гевінс, розвиваючи теорію П. Верта, запропонувала виділяти в межах підсвітів окремо модальні підсвіти. Вона розширила можливість семантичного аналізу твору [1, 85-86].

Умберто Еко запропонував розглядати художній твір як машину для творення можливих світів (світ фабули, світ персонажів в межах фабули й світ читача поза фабулою). Він представив семантичний домен оповідання не як єдиний можливий світ, а як всесвіт, що складається з сузір’я можливих світів.

Марі-Лаура Райен, спираючись на теорію У. Еко описує всесвіти художнього тексту як модальні системи, виділяючи реальний світ тексту та світи персонажів, які в свою чергу розподіляються на світи-знання, світи-еталони (бажання, зобов’язання) та світи-фантазії. Вона запропонувала розгорнуту класифікацію можливих світів художнього твору [2].

Наведений аналіз наукових підходів до теорії можливих світів дозволяє вирізнити два підходи до її розгляду: з позицій, умовно кажучи, наратології (Д. Льюїс, Т. Павел, Л. Долецел, У. Еко та М.-Л. Райен) та семантико-дискурсивного аналізу (П. Верт, Дж. Гевінс). Жодний окремо взятий підхід не задовольняє нашим потребам семантико-когнітивного аналізу художніх творів, тому ми вважаємо за доцільне об’єднати два підходи, синтезувавши теорії М.-Л. Райен та Дж. Гевінс. Тобто ми пропонуємо використовувати методику М.-Л. Райен для виокремлення можливих світів художнього твору та розглядати їх породження через когнітивно-семантичний аналіз, послуговуючись термінологією й прийомами Дж. Гевінс.


  1. Gavins J. (Re)thinking modality : A text-world perspective / J. Gavins // Journal of Literary Semantics. – 2005. – Vol. 34. – P. 79–93.

  2. Ryan M.-L. Possible Worlds, Artificial Intelligence, and Narrative Theory / M.-L. Ryan. - John Wiley & Sons. 1992. – 308 p.

  3. Werth P. Text Worlds: Representing Conceptual Space in Discourse / P. Werth. – L. : Longman, 1999. – 390 p.

Специфіка актуалізації концепту «вода» у неблизькоспоріднених мовах

Зінченко О. С.

(Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Таукчі О. Ф.

Ключовим поняттям сучасної когнитивної лінгвістики є “концепт”, який все частіше використовується як термін у наукових працях дослідників, що вивчають проблеми мовленнєвого мислення. Поняття “концепт” не є однорідним і по-різному тлумачиться представниками різних лінгвістичних шкіл.

Короткий словник когнітивних термінів пропонує таке визначення концепту: "Концепт – термін, що слугує поясненню одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання та досвід людини" [2].

Деякі вчені, наприклад М. А. Холодна, трактують концепт як “пізнавальну психічну структуру, особливості организациї якої забезпечують можливість відображення дійсності в єдності різноякісних аспектів”[3, 23].

В. И. Карасик характеризує концепти як “ментальні новоутворення, які являють собою значимі усвідомлювані типізуємі фрагменти досвіду, що зберігаються у пам’яті людини.” [1, 361]

Отже, концепт – це уявлення людини про навколишню дійсність, спосіб передачі та отримання інформації про неї. Спробуємо проаналізувати концепт “вода” у російській, українській, англійській та німецькій мові.

У всіх зазначених мовах первинні значення лексем, що позначають воду, збігається, бо воно визначається його фізичними та хімічними властивостями. В слов’янській та англо-франкській лінгвокультурі вода – це прозора рідина без кольру та запаху, одна з чотирьох стихій, що спадає на землю у вигляді дощу, випаровується при температурі 100°С та перетворюється на лід при мінусовій температурі; рідина, що використовується для втамування спраги.

Семантика концепту вода українької та російської мов дуже близька. В слов’янській лінгвокультурі вода – це 1) водяний простір (вода прийшла, піднялася; территориальные воды), 2) поверхня озера чи річки, що виступає як окрема фізична маса (Тихо-тихо Дунай воду несе), 3) щось беззмістовне та багатослівне (воду лити; в докладе было много воды), 4) взірець чистоти, краси та здоров’я (Будь здорова як вода), 5) щось небезпечне (За водою піти (в значенні зникнути); где вода, тут и беда). Також необхідно зазначити, що в східноєвропейських казках вода має магічні властивості – може бути живущою та зцілющою (мертва та жива вода у російському фольклорі), а в релігійному контексті вода завжди була символом оновлення людини та природи.

В англійській мові лексема "water" має такі номінативні значення: 1) напій 2) водний простір (озеро, море), 3) поверхня озера чи моря, 4) водойма, 5) курорт з лікувальними водами, 6) хвилі, 7) потік, водопад, 8) річка Темза, 9) приплив та відлив, 10) паводок, 11) рідкі виділення организму, 12) якість коштовного каміння, 13) акварельні фарби, 14) дощова вода, 15) водопровідна вода, 16) морська вода.

У фразеологічних виразах в англійській мові вода набуває нових властивостей і отримує певні характеристики: смак (Stolen waters are sweetзаборонений плід слолодкий;; salt waters and absence wash away loveлюбов помирає під час далекого плавання), колір (blue waterвідкритий океан), доступність (spend time like waterвитрачати час дарма), висота (come hell or high water – що б не сталося), глибина (A great ship asks deep watersвеликому кораблю велике плавання, in deep waters – в труднощах), здатність змінюватися (written in water – недовгоовічний), небезпека (go through fire and water – пройти через випробування), температура (get into hot waterпотрапити у біду).

В німецькій мові концепт вода у побутовому значенні має ті ж номінативні значення, що і в англійській мові. Але у поетичних виразах, прислів’ях та приказках значення концепту дещо відрізняється. Вода є 1) цінною (jmdm. nicht das Wasser reichen können – не бути гідним когось, буквально не мати змоги комусь подати води); проблемною (in schweres Wasser steuern – мати великі проблеми); спокійною (ein stilles Wasser sein – бути тихим, спокійним).

Отже, концепт “вода” в англійській, німецькій, українській та російській лінгвокультурі співпадають і в переносному значенні вода зазвичай має наступні характеристики: цінність, небезпечність, швидкоплинність. Відповідно до територіальної та ментальної єдності концепт “вода” співпадає в українській та російській лінгвокультурі; а також в англійській та німецькій. Але англійській мові семантичне поле концепту значно ширше, тому що що Великобританія – це морська держава, і життя її мешканців було завжди пов’язано з водою.


1. Карасик В. И. Введение в когнитивную лингвистику. – Волгоград, 2004.

2. Краткий словарь когнитивных терминов: Отв. ред. Е. С. Кубрякова. М.: Изд-во МГУ, 1996.

3. Холодная М. А. Интегральные структуры понятийного мышления. – Томск, изд-во ТомГУ, 1998.


ЛІНГВІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ «МРІЯ» НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ

Ковнацька Д. В.

(Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Таукчі О. Ф.

Вважається, що слово «dream» походить із давньоанглійської мови. В ті часи воно було синонімом слів «joy», «merriment», «music». Але це припущення ще науково не доведене. Якщо дослідити субстантив «dream» на початкових етапах існування мови, то виявляється, що слово «draumaz» раніше означало мрію, галюцинацію або мару [1]

Macmillan English Dictionary дає такі визначення поняття «Мрія»:

1. something that you experience in your mind while you are sleeping. A dream in which frightening things happen is called a bad dream or a nightmare.

e.g. I had a strange dream last night. The idea came to him in a dream.

2. something good that you hope you will achieve in the future – ambition.

e.g. She watched her dreams of success fade away before her eyes. You can’t have a dream and cut it to fit. Remember – life is never as it seem, so dream.

3. used about things that are best you can imagine.

e.g. a dream job/holiday/home. [2, 449]

The Oxford Dictionary подає такі визначення мрії:

1. a series of thoughts, images, and sensations occurring in a person’s mind during sleep.

I had a recurrent dream about falling from great heights.

a) a state of mind in which someone is or seems to be unaware of their immediate surroundings.

He had been walking around in a dream all day.

2. a cherished aspiration, ambition, or ideal.

I fulfilled a childhood dream when I became champion.

a) an unrealistic or self-deluding fantasy.

Maybe he could get a job and earn some money – but he knew this was just a dream.

b) a person or thing perceived as wonderful or perfect.

Her new man’s an absolute dream / it was a dream of a backhand. [3, 381]

The Free Dictionary by Farlex дає такі визначення поняття Мрія (der Traum – (e)s, Träume) на німецькій мові:

1. Bilder, Gedanken, Gefühle, die man während des Schlafes hat.

e.g. Ich hatte heute Nacht einen seltsam, bösen, wirren Traum. Meine Großmutter ist mir im Traum erschienen. Das Kind hat einen schlechten Traum gehabt. Im Traum erschien ihm sein verstorbener Vater.

2. ein großer Wunsch, ein Traum geht in Erfüllung, erfüllt sich, wird wahr.

e.g. Es ist sein Traum, Diplomat zu werden. Mein größter Traum wäre eine Rundreise durch Australien. Alle ihre Träume schienen in Erfüllung zu gehen. Es war sein Traum, einmal durch Amerika zu reisen.

3. etwas traumhaft Schönes; Person, Sache.

e.g. Sie ist meinen Traum [4].

З наведених прикладів можна виділити декілька збігів. Для слова мрія характерне значення сну, як в англійській так і в німецькій мові. В обох випадках мрія є фантазією, бажанням людини, яке може навіть ніколи і не справдитись. Мрія є ідеальним станом людини, краще якого не можливо навіть уявити. Ще одним збігом в англійській та німецькій мові є те, що мрія може позначати бажану людину або річ. Для англомовного середовища характерний «мрійливий» стан, під час якого людина поглиблюється в свої думки та не розуміє що з нею відбувається навколо. В німецькій мові слово мрія не набула такого значення.

В ході дослідження, ми зробили висновок, що як для носіїв англійської мови, так і для носіїв німецької, «мрія» є синонімом слова «сон». Це те, що існує тільки вночі те, до чого не можна доторкнутись та відчути. Мрія-сон – це нереальне явище, ніхто не знає, звідки воно приходить і куди зникає. По-друге, мрія – це бажання, амбіція, прагнення в житті. Англійська та німецька мови входять до германської групи мов. Саме це є причиною, того що ці мови розглядають поняття «Мрія» під одним кутом зору і мають багато спільного в трактуванні.


  1. http://www. blurtit.com/q120516.html

  2. The Macmillan English Dictionary//Text A&C Black Publishers Ltd 2007 Illustrations Macmillan Publishers Limited 2007 and Martin Shovel 2007.

  3. The Oxford Dictionary// Oxford University Press Inc., New York. – 2003.

  4. http://de.thefreedictionary.com/Traum


КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ЛІНГВОКОГНІТИВНОГО АНАЛІЗУ

Козупиця А. Ю.

(Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка)

Науковий керівник канд. філол. наук, доцент Коваленко А. М.

На сучасному етапі розвитку мовознавства особливої актуальності набувають дослідження мови у зв’язку з людським мисленням. Ця проблема є центральною для когнітивної лінгвістики, яка ставить за мету виявлення способів упорядкування інформації, представленої засобами мови.

Пріоритетними в галузі когнітивної лінгвістики є питання структури мовної свідомості, форми презентації знань, когнітивної семантики, когнітивних категорій, стратегій і моделей (Н. Д. Арутюнова, А. Вежбицька, С. А. Жаботинська, М. П. Кочерган, О. С. Кубрякова, Дж. Лакофф, О. В. Петрухіна, О. О. Селіванова, Н. В. Слухай, В. М. Телія, Р. М. Фрумкіна та ін.).

Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition "знання, пізнання", "пізнавальна здатність") – мовознавчий напрям, який функціонуван-ня мови розглядає як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджує через мовні явища

Когнітивна лінгвістика є складовою частиною когнітології – інтегральної науки про когнітивні процеси у свідомості людини, що забезпечують оперативне мислення та пізнання світу. Когнітологія досліджує моделі свідомості, пов'язані з процесами пізнання, з набуттям, виробленням, зберіганням, використанням, передаванням людиною знань, з репрезентацією знань і обробленням інформації, яка надходить до людини різними каналами, з переробленням знань, з прийняттям рішень, розумінням людської мови, логічним виведенням, аргументацією та з іншими видами пізнавальної діяльності [1, 26].

Що ж на сьогоднішній день є предметом когнітивної лінгвістики?

По-перше, це когнітивна семантика, бо зміст знака тісно пов'язаний з пізнавальною діяльністю людини. У структурі знань, що стоять за мовним вираженням, певною мірою відображається спосіб номінації.

По-друге, когнітивна лінгвістика встановлює подібні схеми, в рамках яких людина пізнає світ. Згідно з М. Джонсона, автора теорії образних схем, це повторюється динамічний зразок наших процесів сприйняття, на основі яких осмислюються потім більш абстрактні ідеї.

З когнітивної точки зору досліджуються метафора і метонімія. Наприклад, метафора – це осмислення і репрезентація одних смислів на основі інших. Метафоричний спосіб осягнення світу має загальний і обов'язковий характер, тому метафора може бути розглянута як один з фундаментальних когнітивних механізмів людської свідомості. Метонімія – стійка асоціація уявлень. В їх основі лежить ідея суміжності уявлень – зсув одного найменування на інше: Я люблю Баха (= музику Баха). Розглянута в системі метонімія висвічує особливі образні блоки, усвідомлювані носіями мови, але в цілому мовою не фіксуються.

По-третє, дослідження з когнітивних позицій дискурсу.

По-четверте, з позицій когнітивної лінгвістики вчені намагаються проникнути в інші форми представлення знань, які відіграють важливу роль у функціонуванні мови, – фрейми, скрипти, сценарії, пропозиції і т.д.

По-п'яте, предметом дослідження в когнітивній лінгвістиці також є концепти, точніше, моделювання світу за допомогою концептів. Найбільш суттєвими для побудови всієї концептуальної системи є ті, які організовують саме концептуальний простір і виступають як головні рубрики його членування [2, 43].

Концепт – це базове поняття когнітивної лінгвістики. До цих пір термін "концепт" не має єдиного визначення, хоча він міцно утвердився в сучасній лінгвістиці. Концепт культурно зазначений вербалізований сенс, представлений в плані вираження цілою низкою своїх мовних реалізацій, які утворюють відповідну лексико-семантичну парадигму, одиниця колективного знання, що має мовне вираження і відзначена етнокультурною специфікою [3, 56].

О. Й. Шейгал і К. С. Арчакова наводять список методик дослідження концептів: "компонентний аналіз семантики ключового слова - імені концепту, аналіз синонімів і дериватів ключового слова, аналіз сполучуваності ключового слова (як вільних, так і стійких словосполучень), аналіз паремій та афоризмів, об'єктивується даний концепт, психолінгвістичний експеримент (виявлення асоціативного поля концепту), аналіз текстів у різних типах дискурсу ".

В. І. Карасик пропонує наступний список кроків при описі концепту: 1) дефінірування; 2) аналіз контексту; 3) етимологічний аналіз; 4) пареміологічний аналіз; 5) анкетування, інтерв’ювання [4, 98] .

Таким чином, концептуальний аналіз дозволяє поєднати в собі мовну та культурну семантику слова, розмежування прикладної лінгвістики у зв'язку з поділом на мовну й концептуальну картини світу. Об'єднання цих двох підходів призведе до адекватного і повного логічного аналізу концептів природної мови.




  1. Касевич В. Б. О когнитивной лингвистике // Общее языкознание и теория грамматики. / В. Б. Касевич.— СПб., 1998. – с. 356.

  2. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля, 2006. – 716 с.

  3. Степанов Ю. С. Концепт // Словарь русской культуры: опыт исследования./ Ю. С. Степанов. – М.: Школа “Языки русской литературы”. – 1997. – С. 43–83.

  4. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / М. Крупа. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 416 с.


Про засоби актуалізації концепту «жінка» у неблизькоспоріднених мовах

Колій Д. О.

(Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»)

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Таукчі О. Ф.

Ґендерна лінгвістика – це один з напрямів розвитку лінгвістики, який вивчає «ґендер». Даний термін наразі є міждисциплінарним та позначає не лише біологічні відзнаки між чоловіком та жінкою, а й соціокультурні. Ґендер також характерезує міжстатеві відносини в цілому, а саме: реалізацію жінок та чоловіків у суспільстві та їх взаємодію. Необхідно звернути увагу на те, що не зважаючи на прогресивність ідей ХХІ століття, образ жінки та чоловіка та їх ролі у соціумі є стереотипізованими. Пов’язано це з тим, що з раннього дитинства у нашій свідомості під впливом життєвого досвіду формуються різноманітні концепти. Концепт (лат. Conceptus – поняття, від concipre – «збирати, вміщувати в себе, представляти себе, утворювати») є центральним поняттям когнітивної лінгвістики ХХІ століття. У наш час існує багата кількість тлумачень вищезазначеного терміну, ми під концептом розуміємо певну здатність нашого мислення до узагальнення різноманітних значень, певних знань та досвіду під одним поняттям, що суттєво полегшує нам повсякденне життя. З малечку ми спостерігаємо за поведінкою представників обох статей, що й формує у нас стереотипні образи жінки та чоловіка. Об’єктивізацією даних образів будуть слова «жінка» та «чоловік».

Слід підкреслити те, що якщо чоловік завжди був повноправним членом суспільства, то жінка у свою чергу, стала такою лише у ХХ столітті. Саме тому нас цікавить лексико-семантичне мікрополе: «Назви особи жіночої статі за соціальним станом та характерною соціальною дією, функцією». Необхідно також відмітити, що в різних культурах кількість лексичних одиниць у цьому мікрополі буде змінюватись, так само, як і їх конотація, що буде спричинено не тільки розбіжністю культур, але й станом розвитку суспільства певної країни. Розглянемо це на прикладі англійської та української мов.

Розпочнемо з англійської мови, адже представниці англомовних країн, вже з самого початку минулого століття, почали активно відстоювати свої права. Вони хотіли мати право голосувати, займати ті ж самі посади, що й чоловіки та бути в усьому з ними рівними, саме це й знайшло своє відображення у вищезазначеному лексико-семантичному мікрополі:

Таблиця 1

Лексична одиниця

Тлумачення

Superwoman

A woman who is very successful in her job, is involved in many activities, and also usually looks after a home and family.

Feminist

Someone who supports equal rights and opportunities for women.

Townswoman

A woman who is a resident of a town or a fellow resident of a town.

Fumerist

Feminist humorist.

Womanist

One whose beliefs or actions are informed by womanist ideals.

В українській мові ми знайшли лише одне слово, яке позначає особу жіночої статі за даною характеристикою, це слово «феміністка», але воно не є власне українським, а є запозиченням. Це говорить про те, що українки беруть менш активну участь у політичному житті країни. Це питання на разі є дуже актуальним: «В Україні із 450 депутатів Верховної Ради всього 36 жінок (8%). Це значно менше, ніж у цілому по Європі (22,3%) і навіть менше, ніж в арабських країнах (10,7%) Україна приєдналася до Цілей розвитку тисячоліття ООН ще у 2000 році, узявши на себе зобов’язання вже до 2015 року забезпечити гендерне співвідношення жінок у парламенті не менше ніж 30 відсотків.». [3] Ці данні за 2012 рік, наразі кількість жінок у парламенті збільшена на 2 відсотки, однак, суттєво це ситуацію не змінює. Наявність в англійській мові більшої кількості назв осіб жіночої статі за соціальною функцією та станом, характеризує англійське суспільство, як більш демократичне. Жінки Англії та інших англомовних країн, таких як: США, Австралія, Канада та інших, ведуть активне політичне та соціальне життя, та виборюють право жінок за рівність з представниками чоловічої статі в усіх аспектах життя, що й слугує причиною для виникнення неологізмів, які відносяться до мікрополя: «Назви особи жіночої статі за соціальним станом та характерною соціальною дією, функцією». Кандидат філологічних наук Бондаренко Олександр Сергійович, вважає, що це свідчить про те, що «політична активність українців як нації ще тільки переживає своє становлення»[1, 64], що і відображається у мові відсутністю лексичних одиниць даного лексико-семантичного мікрополя. Вчений має на увазі не лише жінок, але й чоловіків, що говорить про те, що українці взагалі, як нація поки що є аполітичними, або ж сприймають політику іншим чином, тобто не так як англійці чи американці.

Мова відображає у собі усі зміни у політичному, соціальному та духовному житті нації. Проаналізувавши лексико-семантичне мікропіле «Назви особи жіночої статі за соціальним станом та характерною соціальною дією, функцією», можна зробити висновок, що роль жінки в українському суспільстві залишається достатньо стереотипізованою, тобто жінка – це перш за все матір та господиня, а не політичний діяч, про що свідчить відсутність в українській мові власне українських слів на позначення жінки за соціальною функцією. Однак, дана ситуація змінюється з кожним роком і українські жінки стають все більш соціально активним, наразі їх кількість у Верховні Раді складає вже 42 депутати. Таким чином, ми бачимо, що поняття, які вміщує у себе концепт «жінка» для українців з часом оновлюються, саме тому все частіше ми запозичуємо лексичні одиниці з вищезазначеного мікрополя інших мов, першою з яких є «феміністка». Важко сказати, яку конотацію отримало це слово в українській мові, адже його можна знайти лише в деяких тлумачних словниках. Таким чином ми бачимо, що місце жінки у соціумі віддзеркалюється у мові, але ж Україна зараз знаходиться у стані становлення, і роль представниць слабкішої статі змінюється з кожним роком, та мова не завжди встигає за цими змінами, саме тому не можна стверджувати, що українки є та залишаються аполітичними.


  1. Бондаренко О. С. «І назвав Адам ім’я своїй жінці: Єва…»: Чоловік і Жінка у дзеркалі мовних культур / О.С. Бондаренко. – Кіровоград : ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008. – 64 с.

  2. The Free Dictionary by FARLEX [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com

  3. Інформаційне агентство УНІАН [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unian.ua/news/490701-u-verhovniy-radi-jinok-menshe-nij-v-arabskih-parlamentah.html


Каталог: files
files -> Тема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета
files -> Наталія звольська
files -> Стиль романтизм. Архітектура романтизму. Скульптура романтизму. Неоготика. Невізантійський історизм. Наполеонівський ампір
files -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
files -> Для вчителів зарубіжної літератури
files -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Талант людини це божий дар


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconМова як система. Мова як система
Система мови це система можливостей, вона охоплює ідеальні форми реалізації певної мови, тобто техніку й еталони для відповідної...
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconМарченко тетяна михайлівна + 82-94 епоха богдана хмельницького в російській романтичній картині світу: трансформація фольклорних, літописних, історіографічних традицій
...
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр
Укра­їні. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського народу І форма його національної...
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconКлітина – основна структурно-функціональна одиниця живої природи

Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconТема семінару: «Функціональна структура діяльності соціального педагога з розвитку соціальності учнів у школі»

Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconУрок Мова скарбниця духовності народу. Виписати з літератури 5-6 висловів про мову
За допомогою мови людина виражає свою людську сутність зв’язується І спілкується з іншими людьми виражає І передає своє сприйняття...
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу icon9 клас І. Мистецтво в просторі культури Види і мова мистецтв
Види І мова мистецтв. Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні)...
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconОблаштування повоєнного світу. Версальсько вашингтонська система всесвітня історія, 10 кл
Така форма розробки при відповідній організації уроку може стати об’єктом самостійної роботи учня над матеріалом
Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу iconПрезентацію підготувала вчитель Новоспаської зош подлєсна Ірина Сергіївна
Сполучення кольорів у картині створює її колорит. Колір у живописі є головним способом зображення


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка