Мова як система. Мова як система



Дата конвертації16.02.2018
Розмір445 b.



Мова як система.

  • Мова як система.

  • Фонетична система мови.

  • Лексико-семантичний рівень мови.

  • Морфологічний рівень мови.

  • Синтаксичний рівень мови.

  • Проміжні мовні рівні:

        • морфонологічний проміжний рівень;
        • словотвірний проміжний рівень;
        • фразеологічний проміжний рівень.


Система мови – це система можливостей, вона охоплює ідеальні форми реалізації певної мови, тобто техніку й еталони для відповідної мовної діяльності» (Є. Косеріу).

  • Система мови – це система можливостей, вона охоплює ідеальні форми реалізації певної мови, тобто техніку й еталони для відповідної мовної діяльності» (Є. Косеріу).



«Будь-яка природна мова, зберігаючи свій системний характер, за своєю природою не зводиться і не може зводитися до суми різних схем, які ніби визначають 'її суть і особливості її функціонування [...]. Одиниці мови всіх її рівнів не вкладаються в систему, причому за межами системи нерідко опиняються якраз найважливіші мовні властивості та явища»

  • «Будь-яка природна мова, зберігаючи свій системний характер, за своєю природою не зводиться і не може зводитися до суми різних схем, які ніби визначають 'її суть і особливості її функціонування [...]. Одиниці мови всіх її рівнів не вкладаються в систему, причому за межами системи нерідко опиняються якраз найважливіші мовні властивості та явища»

  • (О. Будагов «Система й антисистема в науці про мову»)







За О.С. Мельничуком, система – сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, а структура - це склад і внутрішня організація єдиного цілого [Мельничук 1970:27].

  • За О.С. Мельничуком, система – сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, а структура - це склад і внутрішня організація єдиного цілого [Мельничук 1970:27].

  • РІВНІ:

  • Синтаксичний

    • Фразеологічний
  • Лексичний

    • Словотвірний
  • Морфологічний

    • Морфонологічний
  • Фонетичний



Синтаксичний:

  • Синтаксичний:

  • Словосполучення, речення

  • Лексичний:

  • Лексема

  • Морфологічний:

  •  Морфема

  • Фонологічний:

  • Фонема



Рівень мови характеризується сукупністю однорідних одиниць і набором правил, що регулюють їхнє використання та групування у різні класи та підкласи. Рівнєтвірними властивостями володіють тільки ті одиниці мови, які підпорядковуються правилам рівневої сполучуваності, тобто мають здібності вступати у парадигматичні і синтагматичні відношення лише з одиницями того самого рівня.

  • Рівень мови характеризується сукупністю однорідних одиниць і набором правил, що регулюють їхнє використання та групування у різні класи та підкласи. Рівнєтвірними властивостями володіють тільки ті одиниці мови, які підпорядковуються правилам рівневої сполучуваності, тобто мають здібності вступати у парадигматичні і синтагматичні відношення лише з одиницями того самого рівня.



З одиницями інших рівнів одиниці визначеного рівня можуть вступати лише в ієрархічні відношення. Так, морфеми на рівні синтагматики і парадигматики вступають у відношення лише з морфемами, проте, з одного боку, вони входять до складу іншої мовної одиниці – слова, а з іншого – складаються з фонем

  • З одиницями інших рівнів одиниці визначеного рівня можуть вступати лише в ієрархічні відношення. Так, морфеми на рівні синтагматики і парадигматики вступають у відношення лише з морфемами, проте, з одного боку, вони входять до складу іншої мовної одиниці – слова, а з іншого – складаються з фонем

  • Море

  • Мор- -е

  • <м> <о> <р> <е>



Деякі вчені (А. Мартине та ін.) виділяють експресивну функцію фонем: тоне-е-нький, довжеле-е-зний, ду-у-рень-ду-у-рнем…

  • Деякі вчені (А. Мартине та ін.) виділяють експресивну функцію фонем: тоне-е-нький, довжеле-е-зний, ду-у-рень-ду-у-рнем…

  • Можна також говорити про стилістичну функцію фонем, зокрема про асонанс (Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну твою (П. Тичина), алітерацію (Рожеве проміння на краплях роси Брильянтами грає (М. Вороний).



  • Фонетичний рівень мовної системи

  • Фонема (давн.-грецьк. φώνημα — «звук») — одностороння лінійно неподільна одиниця, яка використовується для утворення, розпізнавання й розрізнення значущих одиниць мови – слів і морфем. У зв’язку з цим вона виконує три основні функції:

  • 1) конститутивну (будівельну),

  • 2) ідентифікаційну (пізнавальну, сигніфікативну);

  • 3) перцептивну (розрізнювальну).





Кожна фонема має властивий їй набір диференційних ознак, за якими фонеми протиставляються одна одній, утворюючи різні типи опозицій:

  • Кожна фонема має властивий їй набір диференційних ознак, за якими фонеми протиставляються одна одній, утворюючи різні типи опозицій:

  • привативні, або кореляції (вони включають по дві фонеми, які протиставляються ознакою, яка є в одній фонемі, а в іншій немає), наприклад, розрізнення за дзвінкістю\глухістю: у дзвінкого є вібрація голосових зв’язок, у глухого приголосного - немає;

  • градуальні опозиції розрізняються ступенем вияву ознаки, наприклад, протиставлення за піднесенням голосних;

  • еквіполентні – рівносильні опозиції, наприклад, протиставлення різних локальних рядів: нім. b – губна, d – передньоязикова, g – задньоязикова.



Лексико-семантичний рівень утворює система слів з їхніми значеннями, але мовна семантика може виражатися сполученнями таких одиниць, про що свідчить, наприклад, використання однокомпонентних і складених термінів. Так, у другому розділі вступної частини Словника української мови, наприклад, зазначається: «У структурі словникових статей СУМ-20 виділяється зона усталених словосполучень, що наводиться після характеристик лексичних значень слова» [22; 24].

  • Лексико-семантичний рівень утворює система слів з їхніми значеннями, але мовна семантика може виражатися сполученнями таких одиниць, про що свідчить, наприклад, використання однокомпонентних і складених термінів. Так, у другому розділі вступної частини Словника української мови, наприклад, зазначається: «У структурі словникових статей СУМ-20 виділяється зона усталених словосполучень, що наводиться після характеристик лексичних значень слова» [22; 24].

  • З-поміж чотирьох видів усталених словосполучень виділено й так звані еквіваленти слова, які, як і слова, характеризуються належністю до лексико-граматичних класів з притаманними для них граматичними категоріями або відношеннями та синтаксичними зв’язками.



Внаслідок чого виділяються:

  • Внаслідок чого виділяються:

  • прислівникові еквіваленти: до впаду, без перепочинку, з цікавістю, без тями, на льоту;

  • займенникові: один одного, де без кого, де з чим;

  • прийменникові: назустріч з; разом з; услід за;

  • сполучникові: тому що; не тільки, але й; тоді як;

  • – еквіваленти слова, що виконують функцію частки: мало що; ось (он, от) як;

  • вигукові еквіваленти слова: ой як; чи бач; от тобі й на;

  • – еквіваленти слова, що виконують функції вставних слів: на щастя, до речі.



Зусиллями М. М. Покровського та багатьох інших лексикологів і семасіологів було доведено, що лексика – це не механічне накопичення слів, а чітко організована система, ознаками якої є:

  • Зусиллями М. М. Покровського та багатьох інших лексикологів і семасіологів було доведено, що лексика – це не механічне накопичення слів, а чітко організована система, ознаками якої є:

  • семантична вивідність одних слів від інших: спортсмен – той, хто займається спортом;

  • можливість описати семантику слів за допомогою обмеженої кількості елементарних знаків (компонентний аналіз);

  • системна упорядкованість об’єктивного світу відбивається в системності та впорядкованості лексики: лексико-семантичні поля – лексико-семантичні групи – синоніми – антоніми – конверсиви – гіпероніми – гіпоніми.



Пригадаймо: Лексико-семантичне поле – об’єднання мовних одиниць за якимось спільним (інтегральним) компонентом.

  • Пригадаймо: Лексико-семантичне поле – об’єднання мовних одиниць за якимось спільним (інтегральним) компонентом.

  • Лексико-семантична група – сукупність слів, що належать одній частині мови, об’єднаних внутрішньомовними зв’язками на підставі взаємозумовлених і взаємопов’язаних елементів значення: планета, земна куля, світ.





Дозрілий 1) достиглий; 2) який досягнув повного розвитку; 3) абстр. «який повністю сформувався» (любов)

  • Дозрілий 1) достиглий; 2) який досягнув повного розвитку; 3) абстр. «який повністю сформувався» (любов)





Розглянуті семантичні відношення слова належать до парадигматичних, тобто об’єднаних на основі спільності або протилежності значень (по вертикалі).

  • Розглянуті семантичні відношення слова належать до парадигматичних, тобто об’єднаних на основі спільності або протилежності значень (по вертикалі).

  • Їм протиставляються синтагматичні відношення слова, тобто лінійні, контекстні зв’язки, сполучуваність, валентність з іншими словами. Семантична сполучуваність слова – це його лексичний, синтаксичний і ситуативний контекст.

  • Крім того, виділяють ще епідигматичні відношення, тобто асоціативно-дериваційні зв’язки між словами за формою та за змістом. Наприклад, асоціативне використання на позначення почуттів слів, які означають температуру: гарячий прийом, палкі оплески, холодні стосунки, жаркі дебати, полум’яний привіт…



Морфологічний рівень це організація значущих елементів слова (морфем), яка забезпечує побудову словоформ та розуміння їхніх граматичних значень. Основною одиницею морфологічної системи є морфема.

  • Морфологічний рівень це організація значущих елементів слова (морфем), яка забезпечує побудову словоформ та розуміння їхніх граматичних значень. Основною одиницею морфологічної системи є морфема.



Морфема – мінімальна двостороння одиниця мови, в якій за певною фонетичною структурою закріплене певне значення – речове, дериваційне або реляційне. Морфема як мовна одиниця являє собою абстрактний інваріант, реалізується у мовленні у вигляді варіантів, які прийнято називати морфами (аломорфами): кожух, кожусі, кожушок.

  • Морфема – мінімальна двостороння одиниця мови, в якій за певною фонетичною структурою закріплене певне значення – речове, дериваційне або реляційне. Морфема як мовна одиниця являє собою абстрактний інваріант, реалізується у мовленні у вигляді варіантів, які прийнято називати морфами (аломорфами): кожух, кожусі, кожушок.



При розподілі слів за частинами мови ми виходимо з усвідомлення того, що в цьому аналізі треба враховувати, принаймні, 3 критерії:

  • При розподілі слів за частинами мови ми виходимо з усвідомлення того, що в цьому аналізі треба враховувати, принаймні, 3 критерії:

  • 1.Загальне значення групи слів – предметність (іменник), ознаку предмета (прикметник), кількість (числівник), дію як процес (дієслово).

  • 2.Морфологічні ознаки: граматично незалежні категорії відмінка, роду і числа (іменник), граматично залежні категорії відмінка, роду і числа (прикметник), категорії часу, виду і тощо(дієслово).

  • 3.Синтаксичні функції: підмет і додаток – переважно функції іменника, окремих розрядів займенників; означення – переважно функції прикметника і окремих розрядів займенників.



Синтаксичний рівень – це організована сукупність засобів зв’язку і взаєморозташування словоформ, які використовуються у спілкуванні для передачі семантики повідомлення (думки). Об’єктом синтаксису як науки є дослідження структури й функції висловлювання, інтерпретованих у комунікативному аспекті. Виділяють синтаксис частин мови (членів речення, що об’єднуються у словосполучення) та синтаксис речення. Отже, одиницями синтаксичного рівня є словосполучення і речення.

  • Синтаксичний рівень – це організована сукупність засобів зв’язку і взаєморозташування словоформ, які використовуються у спілкуванні для передачі семантики повідомлення (думки). Об’єктом синтаксису як науки є дослідження структури й функції висловлювання, інтерпретованих у комунікативному аспекті. Виділяють синтаксис частин мови (членів речення, що об’єднуються у словосполучення) та синтаксис речення. Отже, одиницями синтаксичного рівня є словосполучення і речення.

  • У синтаксисі вирішуються наступні питання:

  • 1) зв’язок слів у словосполученнях і реченнях;

  • 2) розгляд видів синтаксичних зв’язків;

  • 3) визначення типів словосполучень і речень;

  • 4) визначення значень словосполучень і речень і под.



Засновником морфонології справедливо вважається М. Трубецькой, у працях якого була обґрунтована мета та завдання морфонології, запропоновані описи морфонологічних систем полабської та російської мов. М. Трубецькому належить і сам термін морфонологія .

  • Засновником морфонології справедливо вважається М. Трубецькой, у працях якого була обґрунтована мета та завдання морфонології, запропоновані описи морфонологічних систем полабської та російської мов. М. Трубецькому належить і сам термін морфонологія .



Морфонологічні явища у морфології виникають при словозміні та формотворенні.

  • Морфонологічні явища у морфології виникають при словозміні та формотворенні.

  • У процесах словотворення морфонологічні явища сприяють взаємопристосуванню морфем при переході від твірного слова до похідного.

  • Тут фіксуються такі морфонологічні явища:

  • чергування,

  • усічення,

  • нарощення,

  • накладання,

  • переміщення наголосу.



Предметом сучасної морфонології є вивчення функцій фонем у морфемах, дослідження спеціалізації фонологічних чергувань у різних ділянках граматики (у словозміні іменних частин мови чи дієслова, у словотворенні тощо); встановлення того, які групи фонем залучаються до чергування, в якій позиції слова (на початку, в середині чи в кінці) відбуваються чергування, якими вони є — історичними чи живими, продуктивними чи непродуктивними.

  • Предметом сучасної морфонології є вивчення функцій фонем у морфемах, дослідження спеціалізації фонологічних чергувань у різних ділянках граматики (у словозміні іменних частин мови чи дієслова, у словотворенні тощо); встановлення того, які групи фонем залучаються до чергування, в якій позиції слова (на початку, в середині чи в кінці) відбуваються чергування, якими вони є — історичними чи живими, продуктивними чи непродуктивними.

  • У сучасних мовах морфонологічні явища виявляються при зіставленні форм одного парадигматичного або словотвірного ряду: укр. сіль, солі, солі, сіль, сіллю, солі; водити, воджу, водиш.



Словотвірний рівень – міститься між морфологічним і лексико-семантичним рівнями.

  • Словотвірний рівень – міститься між морфологічним і лексико-семантичним рівнями.

  • Словотвірний проміжний рівень — це сфера особливих відношень між морфемами і лексемами.

  • Термін словотвір вживається у двох значеннях: 1) утворення слів, що називаються похідними і складними, на базі однокореневих слів, якими вони мотивовані, тобто виводяться з них за значенням і за формою, за наявними в мові моделями (зразками) за допомогою афіксації, словоскладання, конверсії (переходу з однієї частини мови в іншу) та інших формальних засобів; 2) розділ мовознавства, який вивчає способи творення нових слів.



Розрізняють діахронічний і синхронічний словотвір. Діахронічний словотвір — словотвір, який вивчає шляхи виникнення похідних слів у різні періоди розвитку мови та їх етимологічну словотвірну будову, а також історичні зміни словотвірної структури слів.

  • Розрізняють діахронічний і синхронічний словотвір. Діахронічний словотвір — словотвір, який вивчає шляхи виникнення похідних слів у різні періоди розвитку мови та їх етимологічну словотвірну будову, а також історичні зміни словотвірної структури слів.

  • Синхронічний словотвір — словотвір, який вивчає систему словотвірних засобів, наявних у мові на певному етапі її розвитку, і структуру слів, що визначається її синхронними мотиваційними відношеннями з іншими словами.



Фразеологічний проміжний рівень мови міститься між лексико-семантичним і синтаксичним рівнями. Фразеологізми виникають у синтаксисі, а функціонують на рівних правах зі словом у лексико-семантичній системі; це своєрідні лексеми-многочлени [Семчинський 1996: 193].

    • Фразеологічний проміжний рівень мови міститься між лексико-семантичним і синтаксичним рівнями. Фразеологізми виникають у синтаксисі, а функціонують на рівних правах зі словом у лексико-семантичній системі; це своєрідні лексеми-многочлени [Семчинський 1996: 193].
  • Структура фразеологізму збігається зі структурою словосполучень або речень, а значення — зі значенням лексичних одиниць.

  • Хоча передумови фразеології було закладено ще в XIX ст. О. О. Потебнею, як окрема лінгвістична дисципліна фразеологія виникла в 40-х роках XX ст. Її становлення пов’язане з ідеями французького мовознавця Ш. Баллі, а також із дослідженнями Є. Д. Поливанова, Л. А. Булаховського і В. В. Виноградова.





Від рівневих одиниць — фонем, морфем, слів — фразеологізми різняться тим, що вони: 1) різнорідні за своєю структурою; 2) не перекодовуються в одиниці вищого порядку; 3) не сполучаються з такими самими одиницями (пор.: фонеми поєднуються з фонемами, морфеми з морфемами, слова зі словами); 4) виникають зі словосполучень або речень, але не внаслідок регулярної взаємодії слів, а всупереч їй; 5) у функційному плані не мають тієї універсальності, яку повинні мати одиниці самостійного рівня мови [Баран 1997: 156].

  • Від рівневих одиниць — фонем, морфем, слів — фразеологізми різняться тим, що вони: 1) різнорідні за своєю структурою; 2) не перекодовуються в одиниці вищого порядку; 3) не сполучаються з такими самими одиницями (пор.: фонеми поєднуються з фонемами, морфеми з морфемами, слова зі словами); 4) виникають зі словосполучень або речень, але не внаслідок регулярної взаємодії слів, а всупереч їй; 5) у функційному плані не мають тієї універсальності, яку повинні мати одиниці самостійного рівня мови [Баран 1997: 156].






Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Мова як система. Мова як система iconМова як функціональна система в антропоцентричній картині світу
Молодіжний сленг, як спосіб самовираження студентів
Мова як система. Мова як система iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Мова як система. Мова як система iconКонцепція І. Франка еволюції романного жанру
Мова І література (російська). Мова І література (англійська або німецька); 02030302 Мова І література
Мова як система. Мова як система iconПрограми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) іноземна мова (англійська) – клас Київ 2009 пояснювальна записка
Нова освітня система в Україні вимагає суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов...
Мова як система. Мова як система iconСистема І види покарань Система покарань
Кк, І є тією юридичною базою, на якій ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарань. Законодавець, визнача­ючи систему покарань,...
Мова як система. Мова як система iconАпаратне забезпечення комп’ютера. Структурна схема комп’ютера. Обчислювальна система
Обчислювальна система — це сукупність апаратних І програмних засобів, що забезпечують автоматизацію збору, накопичення, опрацювання,...
Мова як система. Мова як система iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр
Укра­їні. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського народу І форма його національної...
Мова як система. Мова як система icon9 клас Німецька мова: С. 81 в. 4, вивчити лексику с. 79 Англійська мова
Захворювання шлунково- кишкового тракту та їх профілактика, стор
Мова як система. Мова як система iconУрок з теми «Опорно рухова система» у курсі біології людини ( 9 клас) Тема уроку : Функції опорно рухової системи. Кісткова І хрящова тканини
«Тканини», презентація «Опорно – рухова система людини», мікроскоп, муляжі кісток, декальцинована та випалена кістка
Мова як система. Мова як система iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка