«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!»



Скачати 100.42 Kb.
Дата конвертації17.04.2017
Розмір100.42 Kb.

http://shemka.at.ua/_ld/32/95244231.jpghttp://shemka.at.ua/_ld/32/12191312.jpgкартинки по запросу ліна костенко

« Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!»





85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930),

української поетеси

http://dok.znaimo.com.ua/pars_docs/refs/20/19998/img8.jpghttp://trio-studio.ru/wp-content/uploads/2013/03/bwi1hv9mjlu.jpg

картинки по запросу ліна костенко

http://made-in-ukraine.info/wp-content/uploads/2012/06/petrykivka.jpg

Лі́на Васи́лівна Косте́нко

(* 19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році[1].

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України[2].

Біографія

Дитинство

Народилась у родині вчителів.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Ліна Костенко, 1948 рік

Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

«Шістдесятник»

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.

Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка «Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я поміж визначних майстрів української поезії.

На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961, її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л. Костенко «Дорогою вітрів».

8 квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.

1963 — зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.

У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

1965 — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення.

Травень 1966 — у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М.Косіва і Б. Гориня.

1968 — написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім'я Л. Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».

1973 — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка[3].

Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).



Нове століття

Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. прим.; на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала[4].

2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — «Записки українського самашедшого»[5][6]. Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч[7][8].

У січні 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману[9]. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, проте не всі охочі змогли туди потрапити, оскільки вже не було місця у залах[10]. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

« Каталізатором такого рішення письменниці стали провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру - написано в офіційній заяві видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА »

Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рога та Острога були відкладені на невизначений термін, а львівські зустрічі — скасовані[11][12].

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

9 квітня 2012 року, в день народження Шарля Бодлера, відбулася презентація монографії про Ліну Костенко «Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Книга надрукована видавництвом «Либідь»[13].



Сім'я

Чоловіки:

Єжи-Ян Пахльовський (1930–2012), польський письменник, однокурсник Л.Костенко під час навчання у Московському літературному інституті імені О. М. Горького[14]

Цвіркунов Василь Васильович, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр.[15]

Діти:

Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог

Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 травня 1969 року), програміст

Відзнаки

Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Почесний доктор Львівського національного університету.

Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).

Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)

Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).

Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).

Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»[2]

Відзнака «Золотий письменник України», 2012[16].

В листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча.



Переклади

Твори Костенко перекладено англійською, польською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами. Зокрема, її вірші на польську перекладали Флоріан Неуважний та Лeшек Енґелькінґ.

Сама ж поетеса є авторкою перекладів чеської та польської поезії.

Твори

Видання

«Проміння землі» (1957)

«Вітрила» (1958)

«Мандрівки серця» (1961)

«Зоряний інтеграл» (1963, набір «розсипано»)[17]

«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури)[18]

«Над берегами вічної ріки» (1977)

«Маруся Чурай» (1979)

«Неповнорність» (1980)

«Сад нетанучих скульптур» (1987)

«Бузиновий цар» (1987) — для дітей

«Вибране» (1987)

«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)

«Берестечко» (Київ: Либідь, 1999, перевидання 2010)

«Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999)

«Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)

«Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)

«Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також нові вірші)

«Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)

Романи

Маруся Чурай, роман у віршах

«Записки українського самашедшого» (Київ, А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)[19]

Поеми

Берестечко

Дума про братів Неазовських

Скіфська одіссея

Сніг у Флоренції

Поезії

«Вже почалось, мабуть, майбутнє…»

Віяло мадам Полетики

«Життя іде, і все без коректур…»

«На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…»

«Моя любове! Я перед тобою…»

«Мій перший вірш написаний в окопі…»

«Очима ти сказав мені: люблю…»

Пастораль ХХ сторіччя

Пелюстки старовинного романсу

Пісенька з варіаціями

«Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…»

«Розкажу тобі думку таємну…»

Світлий сонет

«Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!…»

«Тут обелісків ціла рота…»

Українське Альфреско

«Умирають майстри…»

«Хай буде легко. Дотиком пера…»

«Чекаю дня, коли тобі скажу…»



Кіносценарії

«Перевірте свої годинники» (1963, спільно з А.Добровольським) — про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм знятий 1964 року, але на екрани не вийшов. Він був таким чином перероблений під назвою «Хто повернеться — долюбить», що Л.Костенко відмовилася від авторства[20].



Театральні постанови за творами

Харківський Театр "P.S." випустив дві вистави за творами Ліни Костенко:

«Горохове плем'я», поетична вистава за поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги

«Циганська Муза», драматична поема, прем'єра вистави відбулася 15 березня 2010 року



Виноски

↓ Показувати повністю

Вгору ↑ http://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/14/85652/

↑ Перейти до: а б Сайт НПБУ

Вгору ↑ Ліна Костенко. Біографія

Вгору ↑ Валентина Клименко. Гіркий «миколайчик» від Ліни Костенко // Україна молода, № 238, 21.12.2010

Вгору ↑ Людмила Яновська. Настав час не нидіти // Урядовий кур'єр, № 239, 21.12.2010

Вгору ↑ Валентина Клименко. Гіркий «миколайчик» від Ліни Костенко // Україна молода, № 238, 21.12.2010

Вгору ↑ http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/02/110211_kostenko_lviv_dt.shtml

Вгору ↑ «Українські народні казки» — одна з найбільш багатотиражних національних книг//УНІАН

Вгору ↑ Ліна Костенко відправляється у тур по Україні

Вгору ↑ Ліна Костенко зібрала черговий аншлаг у Харкові

Вгору ↑ Ліна Костенко перервала свій тур по Україні — «через інсинуації»

Вгору ↑ А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Ліна Костенко перервала свій всеукраїнський тур"

Вгору ↑ Ліна Костенко: Мені дуже шкода, що я мала рацію

Вгору ↑ Станіслав Бондаренко. Ліна Костенко: поет і сталкер в одній особі // The Ukrainians, Volume 3/2002

Вгору ↑ Радіо Свобода, 19.03.2010

Вгору ↑ Золоті письменники України. Нагороджені

Вгору ↑ Володимир Панченко. Богдан Хмельницький. Катарсис : післямова до істор. роману Ліни Костенко «Берестечко»; передрук // День, 19.03.2010

Вгору ↑ Володимир Панченко. Богдан Хмельницький. Катарсис : післямова до істор. роману Ліни Костенко «Берестечко»; передрук // День, 19.03.2010

Вгору ↑ Ліна Костенко презентувала нову книжку — прозовий роман «Записки українського самашедшого» (Укрінформ)

Вгору ↑ Ліна Костенко. Біографія



Посилання

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Костенко Ліна Василівна

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костенко Ліна Василівна

Інтерв'ю та виступи

Ліна Костенко: життя іде і все без коректур... 85

Ліна Костенко: На сьогодні у нас сформоване громадянське суспільство

Ліна Костенко: «Виколупую з-під льоду свій народ»

Ліна Костенко: Настав наш День Гніву // Українська правда. Життя, 1.02.2011

Ліна Костенко: «Я повертаюсь. Я вже не буду стояти осторонь» // Український тиждень, 25.12.2010

Ліна Костенко про цунамі брехні, що накрило Україну, аборигенів атомних резервацій та про свої чорнобильські повісті // Український тиждень, 8.06.2011 Равнєніє на трибуну. Опис фантасмагоричного параду до 20-річчя незалежності України

Про Ліну Костенко

Дмитро Дроздовський. «Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних, або післямова до круглого столу» // Дзеркало тижня, № 27 (555), 16.07.2005

Юрій Андрухович. Абсолютний слух // Дзеркало тижня, № 10 (538), 19.03.2005

Моя Ліна Костенко // День, № 50, 19.03.2008

Дмитро Дроздовський. Камертон поезії Ліни Костенко // Поетичні майстерні

Група Ліни Костенко в соціальній мережі Вконтакте

Ніна Банківська, Анатолій Яковець. «Я вибрала… долю, а не вірші». Ліні Костенко — 75 // Дзеркало тижня, № 10 (538), 19.03.2005

Володимир Панченко. Самотність на верхів'ях. Поезія Ліни Костенко в часи «відлиги» і «заморозків» // День, № 133, 30.07.2004

Валентина Клименко. Ліна, принцеса воїнів // Україна молода, 19.03.2010

Її звитяга зветься «Берестечком» // Україна молода, 19.03.2010

Сайт-присвята Ліні Костенко

Євгенія Кононенко. Heroine or bad girl? (частина 1)

Євгенія Кононенко. Heroine or bad girl? (частина 2)

Євгенія Кононенко. Heroine or bad girl? (частина 3)



З книжки «Річка Геракліта» «У часи нуклідів» // Український тиждень

http://m--p.com/wp-content/uploads/2015/03/1315.jpg



http://www.velesova-krynytsya.com.ua/wp-content/uploads/2014/01/50_pict815-205x300.jpghttp://cs5708.vk.me/u44939161/154658501/x_acfb7fbb.jpg



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconУрок природознавства в 1 класі "Хто такі комахи?"
Найбільша в світі за розмахом крил -метелик тізанія Агрипина з розмахом крил до 30,5 см
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconБосоноге дитинство
Я слухав І "мотав на вус". Найбільше мене вражали розповіді про чудодійства різних знахарів, чародійства відьом, пророчі видіння,...
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconМихайло Максимович – знаний І загадково невідомий Споминайте мене хоч мислями
«Споминайте мене хоч мислями Споминайте мене хоч устами Споминайте мене добрими словами…»
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconІванова Ольга Миколаївна
Де знайти відповіді на свої запитання? Як вирішити проблеми? До кого звернутися? Заново перечитую праці відомих педагогів І розумію,...
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconМоє село для мене ти єдине!
Ведучий Села, як І люди, мають свої біографії. У кожного вона своя. Тільки в селі людина може так близько спілкуватися з природою,...
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconВідкриття табірного збору «Будуємо свої світи» Перед початком свята звучить музика
В цьому місті не вистачає радості, щастя…подивіться на жителів цього міста, в них немає жодних емоцій, почуттів
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconБлаженні миротворці, бо вони синами Божими назовуться. Мт. 5: 9
Підійміть знамено воєнне на Вавилон а Бог поверне його у ніщо, як Содому й Гоморру!
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconМикола вороний 1871 1938 “Будь ласка, батьку, зробіть з мене людину!”
...
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» icon“Мене не можуть люди не почути…”
Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці
«Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!» iconПоказникові рівняння та нерівності
Сподіваюся, сьогодні на нас чекає І успіх, І радість. Ви зможете продемонструвати власну обдарованість І компетентність. Перед вами...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка