Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода?



Скачати 85,85 Kb.
Дата конвертації30.05.2017
Розмір85,85 Kb.
ТипПитання

МУЗИКА В ЖИТТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Якщо спитати пересічну людину: «Хто такий Сковорода?», у відповідь можна почути, що був такий письменник давньої літератури, який написав «Сад божественних пісень» та байки. Дехто знає, що то був мандрівний філософ, учитель. Хтось згадає афоризм Сковороди, хтось рядок із «De Libertate» або назве філософський очерк. Але майже ніхто не згадає Г.С.Сковороду як музиканта, хоч у хрестоматійному образі малюється мандрівник із флейтою.

 Так ким є для України і Європи Григорій Савич Сковорода? Мислитель? Письменник? Співак? Композитор? Учитель? Просвітитель? Що є стрижнем його філософії? Яку роль відігравала музика в його житті?

У більшості наукових досліджень про Г. Сковороду повідомляється, що він не тільки складав, а й сам виконував пісні, акомпануючи


собі на інструменті. Його пісні були дуже популярними серед простих людей, їх співала вся Україна.

Якщо звернутися до біографії Григорія Сковороди, то неважко зрозуміти, що музика була супутницею його життя, з нею пов'язані всі основні етапи його творчої діяльності. Д.Чижевський, О. Шреєр-Ткаченко, Г.Срезневський, Л. Махновець, О. Павлова, М. Возняк, М. Попов, Т. Ткаченко - автори досліджень, в яких спеціалізовано вивчалися музичні складники біографії Г. С. Сковороди.

Дмитро Чижевський зазначав, що «на думку одних, він є цілком несистематичний , та навіть хаотичний письменник, інші вважають його за теоретика та «вченого», що «розвязував» наукові питання... Знов інші гадають, що він переважно етичний мисленник або навіть «мудрець», що свою мудрість здійснив у свойому житті»[4,6]. Т.В. Ткаченко підкреслювала, що «Григорій Савич Сковорода як поет, композитор та професійний музикант збагатив музично-поетичну творчість новими темами, новими мотивами та образами. Музична мова більшості його пісень тяжіє до народнопісенного мелосу. Водночас його пісні знаменують собою народження нового жанру — сольної пісні з інструментальним супроводом»[5]. О. Павлова зауважила: « Вірячи в могутню силу музики, Г. С. Сковорода складає більшість своїх поетичних творів саме у формі пісень, тобто в музично-поетичному жанрі, де музиці має належати провідна роль»[5].

У дослідженні Онисії Шреєр-Ткаченко «Григорій Сковорода – музикант» [3] розглядаються музичні основи світогляду в інтеграції з іншими чинниками формування доробку мислителя.

У ній здійснено досконалу історіографію праць, присвячених значенню музичної складової творчої спадщини філософа. Автор дослідження розпочинає свій виклад із посилання на відомого історика М. Костомарова: «…мало можно указать таких народных лиц, каким был Сковорода и которых бы так помнил и уважал народ… Странствующие слепцы усвоили его песни; на храмовом празднике, на торжище нередко можна встретить толпу народа, окружающую группу этих рапсодов и со слезами умиления слушающих «Всякому граду свой нрав и права» (М. Костомаров. Слово о Сковороде // Основа. – 1861. – № 7. – С. 177) [3, 4].
Далі О. Шреєр-Ткаченко наголошує на тому, що «…його літературна спадщина давно уже стала предметом серйозних досліджень, то його роль в історії української музики є досі зовсім мало висвітлено» [3, 6]. Це завдання ґрунтується на догляді, який автор зробила, звернувшись до біографії Г. Сковороди: «Вірячи в могутню силу музики, Г.С. Сковорода складає більшість своїх поетичних творів саме у формі пісень, тобто в музично-поетичному жанрі, де музиці має належати чи не провідна роль» [3, 6]. Для укладання цієї біографії автором було опрацьовано значну кількість визнаних й авторитетних джерел: «Музично-біографічну довідку про Сковороду-музиканта, складену за матеріалами учня і друга Г.С. Сковороди М. Ковалінського, сучасника Сковороди Володимира Ерна, історика Київської академії В. Аскоченського, письменника і драматурга Григорія Квітки-Основ’яненка, основних дослідників творчості Г. Сковороди І. Срезнєвського, Г. Данилевського та багатьох інших» [3, 6].
Із посиланням на учня Г. Сковороди М. Ковалінського («Жизнь Григория Сковороды. Писана 1794 года в древнем вкусе» (див.: Григорій Сковорода: Твори в 2-х томах. – Т. 2. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 487–535) дослідниця відзначає, що «он сочинил духовные концерты, положа некоторые псалмы на музыки… Сверх церковной, он сочинил многия песни в стихах и сам играл на скрипке, флейтравере, бандуре и гуслях – приязно и со вкусом» [3, 6]. У цьому ж джерелі подана надзвичайно важлива згадка про Г. Сковороду викладача музики Харківського університету Г. Гесс де Кальве: «…в період навчання у Києво-Могилянській академії після повернення з Петербурга молодий Сковорода займався старо-єврейською, грецькою та латинською мовами, навчаючись при цьому красномовства, філософії, математики й метафізики, природничої історії і богослів’я. Архієрей, побачивши, що він зовсім не має нахилу до духовного звання, виключив його з бурси і дозволив жити, де завгодно» [3, 9].
Після вигнання переяславським єпископом за сковородинське «Рассуждение о поэзіи и руководство к исскуству оной», з формулюванням як «чудного і невідповідного старим звичаям» [3, 10], розпочинається найвидатніше мандрівне подвижництво Г. Сковороди. Саме в цей період філософ синтезує форми музичного розмислу, які стануть основою до складних форматів симфонічних філософських творів мислителя.

Із посиланням на І. Срезнєвського авторка подає, можливо, одну з найпотаємніших подій у дослідженні характеру світогляду Григорія Сковороди, розповідаючи, що той, переходячи з міста в місто, із села в село, дорогою завжди або співав, або, вийнявши з-за пояса свою улюбленицю флейту, награвав на ній свої пісні й фантазії.

Більшість біографів та дослідників ознайомлені з шляхами подорожування Європою Г. Сковороди. Майже нічого не відомо з джерельного засвідчення про перебування українського мислителя на теренах Російської імперії у складі хору в Санкт-Петербурзі. Як і де зародилася концепція «симфонізму» у творах Сковороди, ми можемо тільки припустити. Імовірно, це могли бути і практиковані в освітніх закладах вправи з біблійної симфонізації, «книжних симфоній», і знання з теорії симфонічного музичного мистецтва, і глибоке вивчення теорії музики під час перебування Г. Сковороди у Північній Італії і Австрійської імперії.

У київський та петербурзький періоди Сковорода виявив себе, головним чином, як автор кантів і культових творів - служб, концертів, псальм. Багато пісень і кантів Г. Сковороди вже звучали в народному побуті міст і сіл України. Їх знали й учні Київської академії, про що свідчить, зокрема, використання канта-колядки «Ангели, снижайтеся» в бурсацькому «Вертепі» . Пісні Г. Сковороди співала хорова капела А. Веделя.

«Дослідники М. Боровик та І. Іваньо відзначають істотні деталі форми і жанру пісні «Пастыри мыли», зокрема, те, що пісня написана у формі хорового діалога, в якому чергуються запитання і відповіді на них, що форма підкреслюється і в мелодії: в чергуванні окремих фраз – «запитань» і «відповідей», які закінчуються різними кадансами (половинними та заключними). А ремарки до тексту свідчать про те, що пісня розрахована на виконання двома хорами, а в кінці «лики поют совокупно». [3, 64].

Беумовно, Сковорода-музикант спирався на багатий народний досвід, на засоби українського музичного фольклору. Його вірші образні,характеризуються насиченістю постійних епітетів, метафор, порівнянь, наявністю поетичного паралелізму.

Цей вплив, окрім інших згаданих, безпосередньо відзначається в суто філософських творах мислителя: «Нерідко у своїх притчах і байках Г. Сковорода ілюструє розповідь фрагментами з народних пісень. Так, у творі Сковороди «Потоп зміин» наводяться рядки з народної пісні «Біда»: «Понад морем глибоким //Стоит терем високій…» [3, 18]; «Народну хорову пісню «Мак» Сковорода включив до притчі «Благодарный Еродій» [3, 18]; «У творі Сковороди «Брань архистратига Михаила со Сатаною…» читаємо рядки, що своїм розміром і будовою наближаються до української народної веснянки: «Зима прейде. Солнце ясно//Мыру откры лице красно…»Цікаво, що сам Сковорода дав таку примітку до цієї пісні: «Сія пєснь из древних малоросійських и есть милая икона, образующая весну…» [3, 19];

Письменник для більш яскравого й переконливого висловлення своїх думок часто звертається до засобів і термінології музичного мистецтва. Так, у багатьох його морально-філософських творах можна зустрітися з посиланнями на пісні, введенням кантів або псалмів, застосуванням форми діалогу, типової для музичних жанрів, утіленням основної моралі («сили» твору) в пісенно-поетичній формі.

«Водночас типом і методом поєднання складників засновку є симфонічна інтеграція, тобто поєднання складових відбувається шляхом симфонізації з метою отримання симфонічного для всього твору дієвого чинника. Одночасно це є й унікальна тональність твору, оскільки заміна одного зі складників засновку неминуче призвела б до зміни й підбору змістів у всіх наступних розділах»[2,12]. Із безпосередніх висновків очевидно, що симфонія як засіб формування шляху розгляду проблеми точно так притаманна творам, як і засіб діалогу.

Цінний скарб його творчості, що дійшов до нас - збірка "Сад божественних пісень". Серед них велику групу становлять сатиричні пісні. Особливо популярні серед них - "Ой ти, пташко жовтобока", "Стоїть явір над водою", "Всякому городу нрав и права" . Останню використав І. П. Котляревський в опері "Наталка Полтавка".

Звертаючись до структури філософських творів мислителя, ми отримуємо неймовірний за підсумком висновок. Якщо уважно порівняти структурні елементи філософських творів із структурою і формою музичних творів – віднайдеться практично суцільний збіг. Філософські твори Григорія Сковороди не лише читаються, а й виконуються всіма засобами інтелектуальної, суспільно-моральної та естетичної природи людини. Саме цим пояснюється наявність у певних творах таких структурних явищ, як «пісня», «хор».

Письменник вдало використовує в поетичних творах засоби й термінологію музичного мистецтва. «Крім того, типовим слід вважати рух двох горішніх голосів паралельними терціями, що, безперечно, йде не від старовинної української народної пісні селянської традиції, а відбиває характерні риси кантів, що зародилися, очевидно, в міському музичному побуті» [3, 74]. Власне, це і є той місток, що поєднує симфонічну книжну біблійну традицію, яка розвивалася у великих церковних закладах у містах і мала значний вплив на формування письменницького почерку Григорія Сковороди.

Суть явища «симфонічності» літературних і музичних творів полягає в методі поєднання складових шляхом симфонізації з метою отримання симфонічного для всього твору дієвого фактору.

Григорій Сковорода сміливо підніс значення народної пісенної творчості. Його пісні — це новий жанр сольної пісні з інструментальним супроводом.

«Український філософ є засновником унікальної і, водночас, суто европейської форми філософського розмислу – симфонії. У цій літературній формі подані найістотніші твори Г. Сковороди, які сформувалися винятково в царинах народного середовища»[2, 21].

 Отже, ніякого сумніву не викликає той факт, що поет, письменник і філософ-гуманіст Григорій Сковорода був видатним музикантом свого часу. Музично-пісенна творчість Сковороди, пов'язана з філософсько-естетичною системою, була невід'ємною частиною його життя й діяльності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Григорій Савич Сковорода. Повне зібрання творів у двох томах. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 1. – 531 с.


2.Кононенко Т. До питання визначення основної літературної форми філософських творів Григорія Сковороди // Збірник наукових праць НДІУ. – 2004. – Т. ІІІ. – С. 392–397.
3.Шреєр-Ткаченко О. Григорій Сковорода – музикант. – К.: Музична Україна, 1972. – 94 с.

4. Чижевський Дмитро. Філософія Г. С. Сковороди. Харків, 2004 (за вид. Варшава, 1934).



5.http://nauka.hnpu.
Каталог: attachments -> article -> 4361
article -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
article -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
article -> Люботинський професійний ліцей залізничного транспорту
article -> «Сто років з Андрієм Малишком»
article -> Рими. Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв»
article -> “Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета Олександра Довженка”, зазначав Чарлі Чаплін
article -> Схеми. Таблиці 9 клас новий час
article -> Опорна схема


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconТема. Григорій Сковорода. Життя І творчість
Григорія Савича Сковороди,показати неповторність творчої спадщини видатного мислителя,поета,байкаря,розвивати здатність до аналізу...
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? icon11 клас Українська мова
Поміркуйте над словами Григорія Сковороди «Не можна щось побудувати словом, якщо теж саме руйнувати ділом». Свої роздуми викладіть...
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconУрок Відлуння бахівських образів
Музика весь час з нами. А чи могли б ви, колеги, уявити своє життя без музики? Що означає музика у вашому житті? Музика існує для...
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconТема. Значення творчості Григорія Сковороди
Сковороди, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів письменника, літератури про нього
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconТема. Значення творчості Григорія Сковороди. Мета
Сковороди, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів письменника, літератури про нього
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconГригорій Сковорода музикант, педагог, письменник І філософ
Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди...
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconЗміст Вступ Розділ І. Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ століття Розділ ІІ. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років Розділ ІІІ
Розділ І. Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ століття
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? icon*Біографія Григорій Сковорода
Сковороди, присвячений вступові на єпископську кафедру в місті Переяславі Іоанна Козловича
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? iconПетровська Алла Степанівна
Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва
Музика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода? icon«Філософький грунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси.»



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка