Національної академії мистецтв



Сторінка1/13
Дата конвертації18.04.2017
Розмір3.25 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ



ВІСНИК

НАЦІОНАЛЬНОЇ

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

УКРАЇНИ




Випуск шостий

Київ 2010

ББК 71.4 (4УКР) я5

В 38


Видається згідно з постановою

Президії Національної академії мистецтв України

від 20 жовтня 2005 року

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.С. Тимошенко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв

Матеріали підготували:

В.М. Бабієнко, Н.В. Владимирова, С.М. Волков, І.Б. Зубавіна, Ю.О. Іванченко, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Ленкова, О.М. Міщенко, О.В. Сіткарьова, Л.В. Смирна, Р.Є. Станкович-Спольська, Л.В. Утюжнікова, П.В. Харченко

ISBN № 966-8259-20-3 Ó Національна академія мистецтв України, 2010





ЗВІТНА ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДІЇ НАМУ

ЗАГАЛЬНИМ ЗБОРАМ АКАДЕМІЇ 26 БЕРЕЗНЯ 2010 РОКУ
Шановні члени Академії,

шановні гості!
Для Президії Національної академії мистецтв стало доброю традицією звітувати на Загальних зборах про роботу за минулий рік. ХІІІ сесія відбулася 3 квітня 2009 року, тому сьогодні виносимо на ваш розгляд звіт про діяльність Президії, відділень Академії, Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології протягом минулого року.

У планах роботи Президії, відділень Академії, що формувалися після ХІІІ сесії, було враховано критичні зауваження, пропозиції, висловлені на минулих Загальних зборах. З урахуванням цього чільне місце посідали найзначніші питання розвитку мистецтвознавчої науки, художньої творчості, удосконалення мистецької освіти і практичного забезпечення участі кожного члена Академії у розв’язанні найактуальніших питань нашого мистецького сьогодення. Саме тому зміст і напрями нашої праці базувалися на необхідності практичного втілення накреслень щодо наукової і творчої діяльності, реалізації фундаментальних досліджень у галузі традиційної та сучасної художньої культури, теорії та історії професійного мистецтва, його місця у загальноєвропейському контексті, наукової діяльності наших інститутів, рівня організації підготовки мистецьких кадрів у вищих навчальних закладах галузі.

За звітний період Президія провела 10 засідань, на яких розглянуто 85 питань, що стосувалися духовного, мистецького життя, у тому числі наукової, творчої, законодавчої, організаційної, кадрової, фінансово-економічної роботи, ухвалено напрацьований план виконання рішення ХІІІ сесії Загальних зборів, затверджено заходи на 2010 рік, тематичні плани фундаментальних наукових досліджень Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, розглянуто і схвалено плани підготовки і тематику чергових випусків наукових видань, зокрема десятого випуску збірника наукових праць «Мистецтвознавство України», альманаху «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки», заходи щодо проведення на базі Львівської музичної академії імені М.В. Лисенка науково-творчої акції «Мистецтво молодих–2009», присвяченої питанням виховання творчої молоді в галузі мистецтва. Також було обговорено головні тенденції розвитку кінематографії й театрального мистецтва за роки незалежності України, детально проаналізовано проблеми мистецької освіти у сфері екранних мистецтв, накреслено можливості співпраці з зарубіжними академіями та представниками театральної культури за кордом.

Президія заслухала доповідь музичного відділення й обговорила питання підготовки й проведення міжнародної науково-практичної конференції «Композитор і сучасне соціокультурне середовище», а також підбила підсумки проведення науково-творчої акції «Мистецтво молодих – 2009». Значну увагу Президія приділила реалізації заходів до 200-річчя від дня народження М.В. Гоголя, 195-річчя Т.Г. Шевченка, 150-річчя П.К. Саксаганського, вшануванню інших визначних дат національної історії та культури народу. Належне місце в роботі Президії посідали питання захисту, підтримки й відзначення діячів культури і мистецтва державними та галузевими нагородами, медалями та почесними дипломами Академії.

Як і належить, діяльність відділень була відображена у звітах академіків-секретарів на засіданнях Президії. Слід зауважити, що окремі з них як рівнем підготовки, так і змістовністю істотно відрізняються. За цим вбачається рівень відповідальності тих, хто їх готував. Наші звіти – це сторінки майбутньої історії Академії. Наші нащадки будуть її вивчати й робитимуть висновки й узагальнення про наші справи.

Слід підкреслити, що постійна увага приділялася законотворчим питанням, підготовці урядових документів та підзаконних актів, спрямованих на створення належних правових та економічних умов розвитку всіх галузей культури і мистецтва, забезпечення нашої участі у найпрестижніших міжнародних творчих і наукових акціях, на виховання інтересу громадян України до прекрасного.

Заслуговує на схвалення робота відділень образотворчого і кіномистецтва, синтезу пластичних мистецтв, секції культурології, відділення теорії та історії мистецтв, які напрацювали пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» в частині, що стосується гарантій професійного та соціального захисту творчих спілок, охорони їх авторських і суміжних прав, змін та доповнень до Законів України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», «Про вищу освіту» та до проекту Положення «Про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у вищих навчальних закладах». За участі директора Інституту культурології академіка Ю.П. Богуцького, академіка НАМУ М.І. Яковлєва, члена-кореспондента О.М. Міщенка, президента ICOMOS, заступника Міністра культури і туризму України М.М. Яковини та кандидата архітектури, професора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Л.В. Прибєги підготовлено і видано збірник міжнародних законодавчих актів, документів «Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань». Він стане в пригоді керівникам закладів культури та на заваді руйнації і знищення мережі закладів культури і духовності – музеїв, бібліотек, театрів, видавництв, книгарень. Авторським колективом, очолюваним членом-кореспондентом Г.П. Чміль, завершено упорядкування збірки нормативно-правових актів у галузі кінематографії.

Розглядалися питання щодо рекомендації членів Академії до складу експертних рад з питань культури і духовності, висунення кандидатур на відзначення державними нагородами та присвоєння почесних звань.

Як і в попередні роки, велика увага приділялася питанням мистецької освіти і виховання творчої молоді.

Оглядаючи результати нашої праці, відзначу, що основні завдання, які були визначені рішенням ХІІІ сесії Загальних зборів і накреслені планами роботи Президії та відділень, виконано.

За участі всіх відділень, членів Академії, а саме на них лежить левова частка праці, проведено численні творчі та наукові акції – огляди і конкурси творчої молоді, науково-теоретичні конференції, круглі столи, форуми і семінари, виставки творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, зокрема – академіка В.Д. Сидоренка в Національному художньому музеї України, в Парижі, Лондоні, а також у Харківській галереї «Мистецтво Слобожанщини», виставка творів академіка В.І. Гуріна в Національній спілці художників України, творів академіка В.В. Микити – в Словаччині та виставки творів члена-кореспондента С.Г. Якутовича, присвяченої 200-річному ювілею М.В. Гоголя – в Академії мистецтв, презентація творів наших митців у США, Франції, Австрії, Англії, Китаї, Росії. Відбулися численні вітчизняні та міжнародні фестивалі музичного, театрального та кіномистецтва. Це і «Музичні прем’єри сезону», і «Київ Музик Фест», і Міжнародний фестиваль музичного мистецтва у Львові «Контрасти» та Міжнародні фестивалі театрального мистецтва і науки, конкурси дитячого мистецтва, міжнародний театральний проект «Україна–Канада–Росія». Помітною мистецькою подією став Міжнародний театральний фестиваль, присвячений 75-річчю від дня народження видатного сценографа Д. Боровського з відкриттям постійно діючої художньої експозиції «Простір Давида Боровського». Члени Академії були учасниками першого фестивалю театральних шкіл ГАТС у Пекіні, організаторами ХХ Міжнародного кінофестивалю анімаційних фільмів «Крок» та ХІ кіно-відеофестивалю вітчизняного виробника «Відкрита ніч». Кращі фільми фестивалю демонструвалися навіть на полярній станції імені В. Вернадського в Антарктиці. Презентація українських фільмів відбулася на Міжнародних Московському, Берлінському, Канському фестивалях та 18-у Відкритому фестивалі кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіношок».

За міжсесійний період членами Академії та науковими Інститутами створено 35 монографій, здійснено понад триста публікацій з проблем сучасного мистецтва, проведено понад двісті всеукраїнських та міжнародних конференцій, численних фестивалів музичного, театрального та кіномистецтва. В музичних і драматичних театрах, очолюваних членами Академії, відбулося двадцять чотири прем’єри вистав оперного і драматичного мистецтва, влаштовано шістнадцять виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Академік В.А. Чепелик створив пам’ятники соратникам гетьмана Івана Мазепи братам Якову та Юхиму Лизогубам у Седневі, Тарасу Бульбі в селі Калиберда на Полтавшині та скульптурну композицію кіногероям Жеглову і Шарапову у Києві.

Проведено гастролі балетної трупи Національної опери України в Японії, Мексиці, Греції, колективу Національного ансамблю танцю України імені П. Вірського в США та Канаді (65 концертів), Національної капели «Думка» – в Польщі, Німеччині, Франції та Російській Федерації. Відбулися численні авторські концерти творів академіків М.М. Скорика в Україні, США, Болгарії, Є.Ф. Станковича – в Польщі, Англії, Данії, Франції, Швеції, Швейцарії, Ліхтенштейні, урочисті концерти духовної музики члена-кореспондента Л.В. Дичко у Кафедральному Володимирському та Михайлівському Золотоверхому соборах. Новими різножанровими творами порадували шанувальників мистецтва академіки Л.М. Колодуб, М.І. Чембержі, член-кореспондент Ж.Л. Колодуб та інші митці.

Минулий рік був періодом активної й плідної праці наших учених у здійснені фундаментальних наукових та науково-прикладних досліджень у галузі мистецтва, культурології, етики й естетики, синтезу пластичних мистецтв.

Згідно з тематичними планами інститутів та відділень Академії та плановими фундаментальними дослідженнями з питань розвитку художньої культури, міжнародної експертної діяльності, тривали дослідження з актуальних питань сучасної мистецтвознавчої науки, можливостей новітніх технологій та їх використання у творчості (комп’ютерні технології у мистецтві, Інтернет тощо).

За період між сесіями Інститут проблем сучасного мистецтва працював над дванадцятьма науковими темами: «Мистецтвознавство України», «Сучасне мистецтво», «Художня культура: актуальні питання», «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини», «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні» та ін.

Інститут підготував та видав у світ 13 монографій з проблем мистецтва, опублікував 95 наукових матеріалів з історії й теорії сучасного образотворчого мистецтва, архітектури, театру, музики, екранних мистецтв, реставрації та збереження культурної спадщини, проблем сучасної художньої критики, культурології, а також дослідження у галузі візуальних практик та новітніх мистецьких технологій. Науковці Інституту проблем сучасного мистецтва взяли участь у проведенні понад сімдесяти всеукраїнських та міжнародних наукових і науково-практичних конференцій та семінарів.

Інститут культурології зосереджував свої наукові можливості на виконанні фундаментальних досліджень у галузі культурології в контексті процесів глобалізації та інтеграції національної культури до світової. Колектив науковців інституту працював над вивченням шести фундаментальних тем, що стосувалися формування художньої культури в Україні, питань історії, естетики, самоорганізації й динаміки культури та їх особливостей, методології і наукової практики дослідження нової соціально-культурної реальності, регіональних відмінностей національної культури тощо. Велася активна науково-дослідницька, науково-практична та методологічна робота колективу над цими фундаментальними темами. Значна увага приділялася дослідженню процесів збереження і трансформації надбань наших музеїв, розвитку пам’яткоохоронної справи.

У звітному періоді Інститутом було видано вісім монографій, серед них – «Мистецтво: терміни та поняття» (частина друга) доктора філософських наук С.Д. Безклубенка, «Українська національна ідея та Микола Хвильовий: історико-культурологічний вимір» члена-кореспондента В.М. Шейка та В.Г. Левіної, «Культура і цивілізація у філософсько-культурологічній думці України в добу глобалізації» В.М. Шейка та М.В. Александрової, «Культура та комунікація: дискурси культуротворення в Україні в ХХІ ст.» доктора мистецтвознавства О.М. Берегової.

Також Інститут культурології підготував і видав дві збірки наукових праць. Наукові працівники установи взяли участь у проведенні вісімнадцяти наукових конференцій, двадцяти круглих столів, здійснили понад сімдесят наукових публікацій. Діяльність Інституту культурології сприяла дальшій активізації наукових досліджень, втіленню державної стратегії розвитку всіх галузей духовної культури та освіти.

Діяльність відділення кіномистецтва спрямовувалась на двох головних напрямах – науково-теоретичному і творчо-організаційному. Вагомим внеском членів відділення кіномистецтва у нашу спільну справу була участь їх у міжнародних та вітчизняних кінофестивалях, наукових заходах, їхні публікації у наукових та публіцистичних виданнях, зйомки фільмів у копродукції. Задіяність членів Академії у роботі фондів, в інших транснаціональних проектах найкращим чином сприяє формуванню позитивного іміджу держави у світовому соціокультурному контексті. Всі ми переконані в тому, що головним у сфері кіно мала б бути творча практика фільмування. Однак реалії засвідчують інше. На превеликий жаль, особливість державної підтримки кіно проектів 2009 року полягала у радикальному скороченні фінансування галузі. У порівнянні з 2008 роком бюджетні витрати на кіно у 2009-му були скорочені у десять разів і склали п’ять мільйонів гривень. Більше того, із передбачених коштів система галузі отримала лише 4 млн. 300 тис. грн. Таким чином, створення членами відділення чотирьох повнометражних ігрових фільмів відбулося не завдяки, а, радше, всупереч обставинам.

На тлі «малокартиння», спричиненого в Україні таким рівнем фінансування галузі, пролонгацією, призупиненням, а то й закриттям кінопроектів, особливої ваги набувають наукові дослідження сучасних екранних мистецтв, розвідки з їх історії й теорії, проведення інших творчо-організаційних заходів, що свідчать про наявність живого мистецького процесу в країні.

Із здобуттям незалежності Україна як держава відчула гостру потребу у реформуванні законодавчої бази в галузі культури. Передбачалося змінити підхід до фінансування такої фінансово місткої галузі, як кіно, вдосконалити її законодавчу базу, сприяти зміні параметрів державної політики з прямого бюджетного фінансування на політику державного протекціонізму стосовно національного фільму, розв’язати багато надзвичайно важливих, визначальних проблем галузі, оскільки вона опинилась в екстремальних умовах.

Незважаючи на фінансові негаразди у кіногалузі, маємо обнадійливу перспективу омолодження українського кіно. Наприкінці 2008 – на початку 2009 року відбулася низка кінодебютів. Серед них хотів би назвати фільм Максима Васяновича «Мама померла в суботу на кухні», Лесі Мацько та Наталії Іванової «Хто такий Тимур» спільного виробництва України і Росії, картину Сергія Дарчука «Горда сльоза», «ГОП» (Гараж особливого призначення) Анатолія Степанченка, повнометражний ігровий дебют «Вторгнення» Владіміра Лерта. На Канському фестивалі 2009 року наш кінематограф був гідно представлений двома повнометражними ігровими дебютами – фільмом Марини Кондратьєвої «Одного разу я прокинусь» та стрічкою Валерія Ямбурзького «День переможених» за романом Володимира Яворівського.

Масштабним проектом став фільм академіка Кіри Муратової «Мелодія для шарманки», що тільки-но розпочав свій маршрут фестивалями світу, але вже отримав чимало нагород. Який висновок напрошується зі сказаного? Для збереження життєздатності галузі слід постійно дбати про молоде покоління майстрів кіно, плекати талановиті кадри. Необхідно активніше поширювати в Україні медіаосвіченість. Творча і наукова праця членів відділення кіномистецтва є вагомою складовою нашого спільного доробку.

Ведучи мову про музичне мистецтво, важливо відзначити, що значної динаміки набули процеси розвитку галузі, концертно-виконавська, гастрольна діяльність. Ми стали свідками нових яскравих мистецьких проектів в оперному, симфонічному, хоровому, вокальному, камерному, інструментальному жанрах, що отримали високу оцінку і широке визнання шанувальників мистецтва не лише в Україні, а й за кордоном. До 200-річчя М.В. Гоголя відбулося чимало цікавих мистецьких заходів, ініційованих відділенням музичного мистецтва. З великим успіхом пройшли вистави балету академіка Є.Ф. Станковича «Ніч перед Різдвом» за однойменною повістю М.В. Гоголя у Національній опері України, в рамках фестивалю «Київ Музик Фест» ювілею М.В. Гоголя було присвячено показ у Національному академічному театрі імені І. Франка вистави Луганського українського музично-драматичного театру «Тарас Бульба» та прем’єрне виконання вокально-симфонічної «Поеми про Дніпро» академіка М.М. Скорика на тексти М.В. Гоголя. У Національній філармонії України відбулася прем’єра літературно-музичної вистави «Майська ніч, або Утоплена» за однойменною повістю М. Гоголя та оперою М. Лисенка за участю читця, народного артиста, Героя України А. Паламаренка, солістів філармонії, хору та симфонічного оркестру Національної телерадіокомпанії. Автор цього масштабного мистецького – диригент, член-кореспондент НАМУ І.Д. Гамкало.

До 195-ї річниці Т.Г. Шевченка відбулись прем’єри: кантати М. Скорика «Гамалія», скрипкового концерту № 6, транскрипції для симфонічного оркестру п’яти фортепіанних п’єс М. Равеля «Відображення». Великий творчий доробок створив минулого року академік Є.Ф. Станкович. Композитор написав музику до балету «Оживша легенда», струнний квартет, концерт для двох фортепіано «Гірські прадавні танці Верховини». Творами композитора збагатили свій репертуар національні академічні художні колективи, симфонічні та камерні оркестри «Київська камерата», «Київські солісти» та ін. Вагомим є внесок у збагачення нашого національного музичного мистецтва, у просвітницьку справу, мистецьку публіцистику, науковий та навчально-виховний процес академіків А.Т. Авдієвського, Д.М. Гнатюка, О.С. Тимошенка, Л.М. Колодуба, членів-кореспондентів В.М. Апатського, І.Д. Гамкала, Л.В. Дичко, А.М. Кушніренка, І.М. Пилатюка, П.Я. Чуприни. Їхнім талантом були освячені нові вистави і концертні програми, підручники і навчальні посібники та репертуарні збірки, науково-публіцистичні статті, численні мистецькі теле- і радіопередачі. Всі члени відділення музичного мистецтва самовіддано працювали як керівники великих творчих колективів, вищих навчальних мистецьких закладів, завідувачі кафедр, керівники творчих спілок.

Плідну творчу, наукову й організаційну роботу провадило відділення театрального мистецтва. Вона нероздільно пов’язана з діяльністю театральних колективів, вивченням проблем сучасного мистецтва, збагаченням репертуарної афіші творами національної та світової драматургії, реалізацією міжнародних театральних проектів, проведенням гастролей театральних колективів, наукових досліджень з історії українського та європейського театру, підготовкою наукових видань, організацією конкурсів, фестивалів театрального мистецтва. Діяльність відділення тісно пов’язана з діяльністю Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, з підготовкою і вихованням театральної молоді.

Як завжди багатогранною й плідною була діяльність академіків Б.М. Козака, М.Ю. Рєзниковича, Б.С. Ступки, А.Г. Новікова, Р.Я. Пилипчука, членів-кореспондентів Л.М. Венедиктова, Ф.М. Стригуна, О.С. Барсегяна. Як керівники великих мистецьких колективів і вихователі творчої молоді, вони багато зробили для розвитку українського сценічного мистецтва.

Коли йдеться про мистецькі процеси, події, явища, ми завжди звертаємо увагу на голос мистецької критики, на те, що і як вона говорить. Адже мистецтвознавство, професійна критика завжди визначали, так би мовити, діагноз, висвітлювали й оцінювали процеси розвитку духовної культури. Сьогодні наше мистецтвознавство намагається проникати в глибину творчих процесів, зокрема виконавства, виставкової діяльності, розвитку екранних мистецтв. Ми стаємо свідками глибокого дослідження не лише нашої мистецької історії, а й активного, професійного аналізу й оцінки характеру сучасних процесів у мистецтві.

Члени відділення теорії та історії мистецтв у звітному періоді провели значну науково-дослідницьку роботу з підготовки фундаментальних наукових видань, проведення важливих вітчизняних та міжнародних наукових заходів, зокрема організованого Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності та Міністерством закордонних справ України круглого столу, присвяченого питанням повернення культурних цінностей в Україну, всеукраїнської науково-практичної конференції «Ерделівські читання», міжнародної науково-практичної конференції «Мікрокосм людини-творця в макрокосмі суспільства» (ІПСМ), наукової конференції «Художньо-естетичні і світоглядні тенденції сучасного європейського театру» (Центр ім. Леся Курбаса), 18 міжнародної конференції «Мова та культура», виходу у світ численних мистецтвознавчих публікацій академіків І.Д. Безгіна, О.К. Федорука, Н.О. Герасимової-Персидської, Л.С. Міляєвої, членів-кореспондентів М.Р. Черкашиної-Губаренко, В.А. Овсійчука, О.С. Зінкевич, С.Й. Грици, Т.В. Кара-Васильєвої та ін.

Протягом минулого року побачили світ десять монографій членів відділення. Серед них – «ГУЛАГ і світло театру» члена-кореспондента В.М. Гайдабури, «Формування визначників української культури» члена-кореспондента І.М. Юдкіна, «Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури» члена-кореспондента В.А. Овсійчука. Крім монографічних видань наші вчені опублікували понад дев’яносто мистецтвознавчих матеріалів, взяли участь у тридцяти п’яти міжнародних конференціях, керували підготовкою і захистом п’яти докторських та десяти кандидатських дисертацій, написали розділи до «Історії українського мистецтва» та «Історії декоративно-ужиткового мистецтва».

Щоправда, слід зауважити, що наша мистецтвознавча наука, особливо художня критика, потребує дальшого якісного розвитку. Нам потрібна відкрита полеміка з принципових творчих питань. Вони торкаються і розвитку музейної справи, і монументального мистецтва, і театру й екранних мистецтв, і декоративно-прикладного мистецтва та архітектури. Питання мистецтвознавчої науки завжди будуть для нас визначальними. Тому слід активізувати взаємодію з Національною академією наук, вищими мистецькими навчальними закладами у підготовці талановитих, високопрофесійних мистецтвознавців.

Здобутки Академії не залишилися без уваги держави. Важливим актом в суспільстві, в духовному житті України стало надання нашій Академії статусу національної. Праця наших вчених, режисерів, художників, діячів кіномистецтва, композиторів, балетмейстерів, акторів, майстрів народного мистецтва, усіх, хто своєю невтомною діяльністю збагачує національну духовну скарбницю, гідно вшанована. Звання Героя України удостоєні академіки Є.Г. Савчук, Є.Ф. Станкович та почесний член Академії П.І. Муравський. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено академікам – акторові Б.М. Козаку і композиторові Л.М. Колодубу. Орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня нагороджено члена-кореспондента Л.М. Венедиктова, орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня академіка Д.М. Гнатюк, орденом Ярослава Мудрого V ступеня відзначено академіків М.М. Вантуха, Л.М. Медведя, О.К. Федорука, членів-кореспондентів А.В. Гайдабуру, Л.В. Дичко, В.А. Овсійчука, І.М. Пилатюка, Ф.М. Стригуна; орденом «За заслуги» І ступеня нагороджено академіків І.Д. Безгіна та Ю.П. Богуцького; ІІ ступеня – академіка В.Д. Сидоренка, члена-кореспондента О.І. Безгіна; ордена «За заслуги» ІІІ ступеня удостоєні члени-кореспонденти О.М. Міщенко, О.В. Сокол, М.І. Яковлєв.

Почесне звання народного художника України присвоєно членам-кореспондентам Академії В.І. Бариновій-Кулебі та В.К. Шості.

Президенту Академії А.В. Чебикіну присуджено звання Сенатора Європейської академії природознавчих наук з врученням ордена «Зірка Сенатора». Академіка Р.Г. Балаяна обрано членом Європейської Академії кіномистецтва.

Велика група видатних діячів національної культури і мистецтва, а також Президент Російської академії художеств З.К. Церетелі та відомий кінематографіст Пітер Грінвей за видатні досягнення в галузі художньої культури були нагороджені Золотою медаллю Академії. Цією нагородою було відзначено також Львівську національну музичну академію імені М.В. Лисенка за вагомий внесок у розвиток національного мистецтва і підготовку високопрофесійних виконавських та наукових кадрів. Десять визначних діячів національного мистецтва та художньої культури за значні наукові та творчі досягнення нагороджені Срібною медаллю Академії мистецтв. Почесним дипломом Академії за дбайливе збереження національної культури та пропаганду духовних надбань нагороджені проректор Київської дитячої академії мистецтв М.О. Славуцька, доктор культурології А.Т. Щедрін, Луганський обласний російський драматичний театр та Музей-садиба І.Ю. Рєпіна «Здравлево» (Республіка Білорусь).

За підсумками проведення акції «Мистецтво молодих – 2009» почесними дипломами Академії нагороджено чотирнадцять випускників та викладачів вищих навчальних закладів музичного мистецтва.

Насамкінець відзначимо, що діяльність Академії, наукових інститутів поступово, але впевнено набирає системності, стає ґрунтовнішою, ефективнішою. Однак майбутнє вимагає від нас дальшого зростання, розвитку, вміння зосереджуватися на головному, виховання загостреного почуття відповідальності, розуміння проблем і знання способів їх розв’язання. Все це буде запорукою того, що наша праця стане ще більш результативною, сприятиме збереженню, розвитку і збагаченню нашої національної духовної скарбниці.

Хай день грядущий надасть нам сил і наснаги для успішного виконання усіх наших завдань і планів.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
Загальним зборам Академії 24 березня 2016 року
Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзнікович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв icon«Через очі фотографа теперішнє стає минулим…» /Береніс Ебот
Ф. Д. Араго, виступивши перед спільним засіданням Паризької Академії наук І академії Образотворчих Мистецтв, познайомив присутніх...
Національної академії мистецтв iconПоложення про аспірантуру інституту проблем сучасного мистецтва національної академії мистецтв україни загальні положення 1
Кабміну України від 14. 06. 2000 №960, від 27. 08. 2004 №1124, від 02. 03. 2010 №254, від 28. 07. 2010 №642, статтями 36 та 58 Закону...
Національної академії мистецтв iconАкадемії мистецтв україни
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconАкадемії мистецтв україни
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconРудольф герц
Народився 1954 року, живе й працює в Мюнхені. З 1974 до 1981 навчався в Академії образотворчих мистецтв Мюнхена, клас скульпторів...
Національної академії мистецтв iconНавчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка