Національної академії мистецтв



Сторінка6/13
Дата конвертації18.04.2017
Розмір3.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

ВІДДІЛЕННЯ КІНОМИСТЕЦТВА
Протягом 2009 року робота відділення велась відповідно до плану, затвердженого Президією Національної академії мистецтв України (Постанова від 22 січня 2009 № 1/7–09) та плану заходів на виконання рішень чергової Сесії Загальних зборів НАМУ (Постанова ХІІІ сесії Загальних зборів НАМУ від 03 квітня 2009 № 1/5–06).

Загальний чисельний склад відділення кіномистецтва нараховує 17 осіб: 7 дійсних членів (академіків): М.П. Мащенко – академік-секретар відділення, член бюро відділення; В.М. Кузнецов – заступник академіка-секретаря, член бюро відділення; Р.Г. Балаян, М.О. Бєліков, Ю.Г. Іллєнко, К.Г. Муратова, В.Л. Скуратівський та 10 членів-кореспондентів: Г.П. Чміль – заступник академіка-секретаря, член бюро відділення; В.Г. Іллєнко, М.Г. Іллєнко, О.І. Коваль, В.С. Криштофович, В.З. Новак, О.О. Сердюк, О.Б. Фіалко, Д.Я. Черкаський, В.П. Олендер.

Учений секретар відділення – І.Б. Зубавіна (член бюро відділення).
Виконання заходів загального плану роботи відділення та особистих планів членів відділення обговорювалися на засіданнях бюро (6) та на загальних зборах відділення (2), а також вирішувались нагальні питання в робочому порядку протягом усього звітного року.

Протягом року на розгляд Президії Національної академії мистецтв України кіновідділенням було винесено наступні питання:



    1. Звіт відділення кіномистецтва про виконання плану роботи за 2008 рік та затвердження плану роботи відділення на 2009 рік. Підготовлено текстовий матеріал відповідного розділу «Вісника НАМУ» № 5 та зроблено повідомлення на засіданні Президії Національної Академії мистецтв України (Постанова від 22.01.2009 № 1/7–09).

    2. Про заходи з підготовки до звітно-виборної сесії Національної академії мистецтв України (Постанова від 22.01.2009 № 1/5–09).

    3. Про план заходів відзначення мистецьких професійних свят (Постанова від 27.02.2009 № 2/12–09).

    4. Про план заходів на виконання рішення Загальних зборів НАМУ від 3.04.2009 № 1/5–09 (Постанова від 27.05.2009 № 6/26–09).

    5. Про основні тенденції розвитку кіномистецтва незалежної України – підготовлено довідку і зроблене відповідне повідомлення на засіданні Президії Національної академії мистецтв України (Постанова від 27.05.2009 № 6/27–09).

    6. Аналіз актуальних проблем фахової освіти у сфері екранних мистецтвпідготовлено довідку і зроблене відповідне повідомлення на засіданні Президії Національної академії мистецтв України (Постанова від 30.06.2009 № 7/35–09).

Відповідно до Постанови Президії НАМУ (від 30.06.2009 № 7/35–09) було підготовлено узагальнений матеріал «Про необхідність запровадження медіаосвіти в Україні» й розіслано відповідні листи до Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України та Міністерства культури і туризму України з пропозицією розглянути питання щодо відпрацювання дієвих механізмів запровадження медіаосвітнього проекту в дію.

    1. Про затвердження звіту щодо участі НАМУ у Фестивалі науки (Постанова від 30.06 № 7/33–09).

Окрім того, серед питань, що обговорювались на засіданнях бюро відділення кіномистецтва і виносились на розгляд Президії НАМУ, періодично розглядались питання про нагородження Почесними грамотами і медалями НАМУ:

У червні 2009 Президія НАМУ прийняла пропозицію відділення кіномистецтва щодо представлення до нагородження Золотою медаллю Національної академії мистецтв України Греся Віктора Степановича – українського кінорежисера, сценариста, народного артиста України за визначний внесок у розвиток мистецтва кіно та запровадження перспективних інновацій у сферу мови екранних мистецтв (Постанова від 27.05.2009 № 6/31–09).

У жовтні 2009 Президія НАМУ прийняла пропозицію відділення кіномистецтва щодо представлення до нагородження Золотою медаллю Національної академії мистецтв України Кокуша Анатолія Якимовича – українського інженера у галузі кінотехніки (операторської техніки для кіно й телебачення), фундатора фірми «Фільмотехнік», двічі лауреата інженерно-технічної нагороди (Scientific and Technical Academy Award) американської кіноакадемії Оскар (2006 р.) за визначний внесок у розвиток технічного забезпечення кіно галузі та запровадження перспективних інновацій у сферу екранних мистецтв. (Постанова від 19.03.2009 № 3/22–09).

Враховуючи пропозиції діячів театру і кіно та учасників Київського міжнародного кінофестивалю, який проходив з 29 травня по 3 червня у Києві (президент фестивалю Богдан Ступка), відділення кіномистецтва звернулось до Президії НАМУ з пропозицією розглянути питання про можливість нагородження Золотою медаллю Академії відомого кінематографіста Пітера Грінвея за значний внесок у розвиток світового кінематографа. (Постанова від 30.06 № 7/33–09).

Основна діяльність відділення кіномистецтва у 2009 році, за усталеною традицією, спрямовувалась у двох магістральних напрямах: у науково-теоретичному та творчо-організаційному. Вагомим внеском у планову роботу відділення слід визнати діяльність його членів: їхня участь у міжнародних та вітчизняних кінофестивалях, наукових конференціях, публікації у наукових та публіцистичних виданнях, зйомки фільмів у копродукції, задіяність у роботі фондів, в інших транснаціональних проектах формує позитивний образ держави у світовому соціокультурному контексті, а також зміцнює бренд НАМУ та українського кіномистецтва у світі. Видається цілком природним, що пріоритетним вектором діяльності у сфері кіно мала б бути визнана творча практика фільмування. На жаль, особливість 2009 року полягала у радикальному скороченні сектору державної підтримки кінопроектів. У порівнянні з минулим, 2008 роком, бюджетні витрати на кіно скоротилися у 10 разів, і склали 5 млн. грн. А фактично було виділено 4 млн. 300 тис. грн. Отже, створення членами відділення у 2009 році 4 повнометражних ігрових фільмів відбулося радше не завдяки, а всупереч обставинам.

На тлі «малокартиння», спричиненого в Україні недофінансуванням, пролонгацією, призупиненням і навіть закриттям кінопроектів, особливої ваги набувають теоретичні дослідження у сфері екранних мистецтв, запровадження наукових розвідок з історії та теорії мистецтва екрана, проведення інших творчо-організаційних заходів, що свідчать про наявність живого мистецького процесу в країні.

У роботі кіновідділення, котре щорічно займається аналізом справ у кінематографі України за усіма напрямками діяльності галузі (кіновиробництво, вдосконалення законодавчої бази у сфері культури і зокрема кіно, кінопрокат та кінодистриб’юція, міжнародні резонанси вітчизняних фільмів, кінодослідження, фахова освіта), окремий сектор діяльності складають організаційно-творчі заходи, зв’язок з кіношколами, науковими закладами та ЗМІ.

Для аналізу непростого шляху українського кінематографа додатковим інформаційним приводом стало 18-річчя незалежності України. Доповідь з аналізом проблем і здобутків кіно незалежної України була проголошена на засіданні Президії НАМУ. Серед іншого, було акцентовано, що з отриманням статусу незалежної держави Україна відчула гостру потребу у реформуванні законодавчої бази в галузі культури. Зокрема, в умовах переходу до ринкової економіки передбачалося змінити підхід до фінансування такої фінансово місткої галузі, як кіно. Кінематограф, як відомо, посідає особливе місце серед культурних індустрій, які вимагають активної підтримки держави.

Удосконалення законодавчої бази має на меті сприяти:


  • забезпеченню державного протекціонізму у сфері кінематографії;

  • зміні параметрів державної політики в галузі кінематографії з політики прямого бюджетного фінансування на політику державного протекціонізму по відношенню до національного фільму;

  • формуванню сучасної національної кіноіндустрії;

  • розвиткові продюсерської системи кіновиробництва;

  • реформуванню наявної матеріально-технічної бази кінематографії, оснащення новітніми технологіями виробництва і показу фільмів.

На жаль, процес вдосконалення законодавчої бази, її поступової адаптації до ринкових умов розвивається дуже повільно. Це особливо прикро, адже сьогодні всі розвинені держави світу розглядають кіно як важливий чинник ідентифікації та самоідентифікації, як провідник духовних цінностей нації, країни, суспільства.

Роботу над поліпшенням правової бази у сфері кіно, над покращенням форм і механізмів фінансової підтримки культурно-мистецьких проектів веде уже кілька років Голова Держслужби при Міністерстві культури і туризму України Ганна Чміль. 2009 року під орудою Г.П. Чміль впорядковано збірку нормативно-правових документів в галузі кінематографії (Г.П. Чміль – керівник проекту, член авторського колективу). Це видання, без сумніву, матиме неабияку практичну цінність.

Член відділення Олег Фіалко, як секретаря Правління НСКУ, активно працював над поправками до Закону України «Про кінематограф», знаходячи підтримку у депутатів (Н. Шуфрича, П. Мовчана, С. Терьохіна, В. Яворівського). У червні 2009 року О.Б. Фіалко взяв участь у засіданні парламентських комісій Верховної Ради України з проблем кінематографії та авторських прав (Комітет з культури та духовності, комітет з авторських прав).

З різними ступенями успішності членами відділення щорічно велась боротьба за збільшення інвестицій у кіногалузь, проте 2009 року ця «битва» була програна. Урізання держзамовлення поставило національне фільмовиробництво в екстремальні умови виживання. Видається, єдиний шлях до збереження галузі лежить через прихід до бізнесу приватного капіталу.

Попри офіційну маніфестацію прагнень перетворення вітчизняного кіно на стійкий бренд, лише мінімальна державна підтримка надавалась картинам, що відбивають національну систему моральних і духовних цінностей, висвітлюють важливі події вітчизняної історії.

Зусилля голови Служби кінематографії Ганни Чміль, в ситуації фактичного бойкотування державою фінансових потреб вітчизняного кіновиробництва, були виважено і послідовно спрямовані насамперед на підтримку кінематографічної молоді. Тому закономірно, що прорив у молодому кіно України залишається стійкою позитивною тенденцією у сфері екранних мистецтв останніх років.

На тлі практичного припинення функціонування студії «Укранімафільм» запущений у виробництво мультиплікаційний кінопроект під орудою Степана Коваля «Моя країна – Україна» (трихвилинні мініатюри у виконанні молодих мультиплікаторів про звичаї, традиції, духовний досвід нашого народу кожного з регіонів України). В розробці – ще кілька повнометражних фільмів молодих авторів.

Ціла низка кінодебютів відбулась наприкінці минулого і упродовж 2009 року. Серед них – «Мама померла в суботу на кухні» Максима Васяновича, «Хто такий Тимур?» (режисери Леся Мацько і Наталія Іванова) – фільм спільного виробництва України і Росії, «Горда сльоза» Сергія Дарчука, «ГОП» («Гараж особливого призначення», режисер Анатоль Степаненко, «2033 кілометри від Ейфелевої вежі» (Олександр Балабан, Олександра Хребтова), «2 Calls» (Валентин Семко), повнометражний ігровий дебют «Вторгнення» (режисер Владімір Лерт). На Каннському фестивалі 2009 року Україна була презентована двома повнометражними ігровими дебютами – фільмом Марини Кондратьєвої «Одного разу я прокинусь…» та стрічкою Валерія Ямбурзького «День переможених» за романом Володимира Яворівського «Криза».

Останнім часом намітилась тенденція: фільми митців з України відомі фестивальній публіці у світі більше, ніж глядачеві України. Такими є наслідки руйнації системи національного кінопрокату, що, зрештою, перетворило вітчизняний інформаційний простір на поле боротьби кіноіндустрій Сходу і Заходу. Натомість фільми вітчизняного виробника практично не мають шансів потрапити на екрани кінотеатрів, що доволі давно і міцно захоплені фільмами іноземного, насамперед американського і російського виробництва. Лише окремі кінотеатри, такі, як столичний «Жовтень», ведуть послідовну політику пропаганди й підтримки українського кіно в Україні. Однак найголовнішою умовою відродження національного прокату слід визнати не фінансово-політичні пріоритети в прокатній політиці кінотеатрів, а наявність конкурентноспроможних картин вітчизняного виробництва, і обов’язково – у достатній кількості копій. Видається, ці проблеми неспівмірні, проте дуже щільно пов’язані, що доводить прикра ситуація з фільмом Віллена Новака, який 2008 року закінчив новий ігровий повнометражний фільм, а потім протягом 2009 року шукав кошти на друк копій фільму – російськомовної та україномовної версій. Симптоматично, що фільм увесь цей час продається на піратських дисках, успішно поповнюючи кишені ділків. Йдеться про ігрову повнометражну стрічку за оповіданнями А.П. Чехова «Кохати чи вбивати» (російська назва фільму «Стреляй немедленно!»).

До факторів позитивної динаміки слід віднести появу в Україні перших дієвих та професійних незалежних кінопродюсерів. Серед найбільш успішних і перспективних варто назвати Олега Кохана – незалежного продюсера, який очолює кінокомпанію Sota Cinema Group (Україна), що в числі перших на практиці успішно реалізувала нову для України продюсерську схему кіновиробництва на основі взаємодії державного і приватного фінансування.

Масштабним проектом компанії у 2009 році став фільм класика кінематографа, академіка НАМУ Кіри Муратової «Мелодія для шарманки», що тільки-но розпочав свій маршрут по фестивалях світу, проте отримав уже чимало фестивальних нагород.

Чи не найважливішою запорукою збереження життєздатності кінопроцесу є виховання досвідчених кадрів. Академія, де сконцентровано потужні сили художньо-творчої еліти держави, закономірно бере на себе відповідальність і усвідомлює важливість виховання молодого покоління майстрів кіно. Вісім із сімнадцяти членів відділення викладають у вищих навчальних закладах, поєднуючи творчу та науково-викладацьку діяльність виховання кадрів для кіногалузі. Проте копітку й делікатну роботу щодо організаційної та інституційної підтримки нової генерації митців екрана ведуть усі члени відділення.

Стали традиційними зустрічі провідних майстрів кіномистецтва з молодими митцями кіно на конференціях, переглядах, обговореннях у циклі зустрічей, де з’ясовуються нагальні проблеми молодої генерації, зокрема проблеми професійної освіти, перших творчих реалізацій, фестивальних успіхів, а також творчих перспектив.

Попри спекулятивні заяви у ЗМІ та публікації у пресі щодо відсутності кінематографа в Україні, кінопрофесії розвиваються. Варто відзначити оновлення навчальних програм, зокрема у зв’язку із введенням Болонської системи, а насамперед внаслідок зміни ідейно-політичної парадигми (участь в процесі оновлення програмної бази брали, разом з іншими, члени НАМУ, учені секретарі відділень). Ці модифікації пов’язані зі стрімким розвитком сучасних засобів масових комунікацій на початку 90-х, що примусив переосмислити зміст, форми і методи роботи у сфері кіноосвіти на користь нового, більш місткого поняття – медіаосвіта. Згідно світовій практиці, весь досвід роботи з екранними мистецтвами став застосовуватися до самих різних медіа, присутніх у нашому повсякденному житті: телебачення, кіно, преси, фотографії, звукозапису. Тому не потребує додаткових обґрунтувань актуальність роботи у цьому напрямку.

Питання необхідності поширення основ медіаграмотності в Україні було ретельно вивчено бюро відділення та подано до розгляду Президії Національної академії мистецтв України, яка на своєму засіданні від 30.06.2009 року заслухала інформаційну довідку відділення кіномистецтва, розглянула можливість Академії зробити внесок у нагальну справу підвищення медіальної освіченості в Україні, що цілком узгоджується з Резолюцією Європарламенту від 16 грудня 2008 року щодо медіаграмотності у світі цифрових технологій (2008/2129(INI)), Комюніке Єврокомісії від 20 грудня 2007 року: «Європейський підхід до медіаграмотності у світі цифрових технологій» (COM (2007) 0833), а також з корпусом інших документів, затверджених Євросоюзом та ООН, де підкреслюється, що медіаграмотність є базовим елементом політики у сфері споживання аудіовізуальної інформації, основою обізнаності у питаннях інтелектуальних прав людини, необхідною умовою для залучення громадян до участі в демократичному житті, дієвим фактором стимулювання міжкультурного діалогу.

Враховуючи, що медіаосвіта повинна стати компонентом загальної освіти, невід’ємною частиною навчальних програм для всіх ступенів шкільної освіти, видається за доцільне включити обов’язкові модулі з медіаосвіти в програму підготовки педагогічних кадрів, що сприятиме інтенсивному впровадженню цього предмета у викладацьку практику. З метою конструктивного розвитку політики підвищення медіаграмотності було вирішено звернутися до Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України та Міністерства культури і туризму України з пропозицією розглянути питання щодо відпрацювання дієвих механізмів запровадження медіаосвітнього проекту в дію.

Члени відділення докладають зусиль до виховання досвідченого «кінематографічного покоління», всіляко сприяють формуванню нової генерації кваліфікованих кадрів для кіно і телебачення. Спільно з Національною спілкою кінематографістів України, членами якої є всі члени кіновідділення, запроваджуються циклічні мистецько-навчальні проекти, розраховані на студентів творчих навчальних закладів (майстер-класи, «школи», круглі столи й творчі вечори знаних митців – кінорежисерів, операторів, продюсерів, аніматорів, художників, драматургів). Серед організаторів і учасників таких корисних для кіномолоді акцій та заходів – Олександрр Коваль, Вадим Іллєнко, Віктор Олендер, Ганна Чміль, Вадим Скуратівський, Олег Фіалко, Вячеслав Криштофович та інші. Михайло Іллєнко, натхненник та незмінний президент фестивалю вітчизняного кіновиробника «Відкрита ніч», рік у рік сприяє доступності українських фільмів для українських глядачів. Наразі відбуваються Дні українського кіно, як у Київському будинку кінематографістів, так і в різних куточках нашої країни, також за кордоном, у місцях розселення українських громад тощо.

Міжнародні резонанси українського кіно слід відзначити окремо. Протягом 2009 року українське кіно було широко презентоване у світі. Назвемо лише кілька найбільш резонансних показів фільмів, створених членами НАМУ – Юрій Іллєнко репрезентував оновлену авторську версію «Молитви за гетьмана Мазепу» на Фестивалі українського кіно у Польщі, де жителі Варшави, Кракова і Сопота мали змогу побачити фільм з саундтреком, записаним у системі Dolbi та коментарем автора; Михайло Іллєнко демонстрував колекцію кращих фільмів «Відкритої ночі» українській громаді в Аргентині, наступна зупинка цього «мандрівного фестивалю» передбачається на станції імені Вернадського в Антарктиді. Новий фільм Кіри Муратової «Мелодія для шарманки» був показаний на Європейському кіноринку в рамках Міжнародного берлінського кінофестивалю, став фаворитом Міжнародного московського кінофестивалю, отримав Гран-прі Фестивалю нового кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіношок», продовжує переможний маршрут кінофорумами світу. У листопаді 2009 року проект був широко презентований і для вітчизняної преси, представників друкованих ЗМІ і телеканалів. Адже телебачення і досі залишається найбільш масовою «трибуною» у світі, який щільно облаштований екранами різного формату і призначення. Тому важливим фактором поширення інформації про вітчизняне кіно, його майстрів, про координаційні функції Академії мистецтв у культуротворчій сфері України стають телевізійні прем’єрні покази фільмів членів відділення кіномистецтва, їх телеретроспективи, а також телеінтерв’ю, участь у телевізійних круглих столах і теледебатах тощо.

Співпраця з телеканалами, вочевидь, сприяє зміцненню іміджу досвідчених митців кіно. Окрім того, телевізійний екран є своєрідним «стартовим майданчиком» для запуску у культурний обіг нових імен. На жаль, далеко не всі канали зацікавлені у залученні до сітки мовлення короткометражних фільмів невідомих ще режисерів. Проте окремі канали починають усвідомлювати, що невідомі імена можуть так і не здобути визнання, якщо не допомогти їх запуску в культурний космос України і світу. Наприклад, за матеріалами акції «Мистецтво молодих», проведеної НАМУ ще 2008 року, канал «Всесвітня служба УРТ» протягом 2009 року випустив цикл передач «Завтра починається сьогодні». Аудіовізуальне мистецтво молодих (режисер Людмила Томашпольська), присвячених випускникам кіно- і телешкіл України (24 виходи в ефір, періодичність виходу програми – двічі на місяць). Програма виявилась успішною, і канал у березні–квітні 2009 року випустив серію передач «Короткий метр», що знайомили глядачів України та ще 170 країн світу, де транслюються передачі «Всесвітньої служби УРТ», з творчими успіхами і проблемами молодих фахівців екрана. Телевізійна презентація робіт відбувалася за участю авторів фільмів. Метою таких програм є ознайомлення з творчими проектами фахівців-початківців у сфері екранних мистецтв, запуск їх імен у культурний обіг. «Короткий метр» мав 19 виходів в ефір, періодичність виходу програми 2–3 рази на тиждень. Підтримку цим телепроектам надали члени відділення Олександр Коваль, Ганна Чміль, Вадим Іллєнко, Вадим Скуратівський та ін.

Загалом, попри негаразди з фінансуванням кінопроектів, вимальовується обнадійлива перспектива омолодження українського кіно.

Співробітниця лабораторії екранних технологій Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ Марина Кондратьєва, яка дебютувала два роки тому короткометражною документальною стрічкою «Один день із життя хірурга», 2009 року представила на Каннському кінофестивалі свій повнометражний дебют «Одного разу я прокинусь…», в якому вона намагається вивести характери своїх ровесників. Різних і за формою занять, і за настроями. Тим, хто занепав духом, вона вселяє надію, тому щасливий кінець – просто неминучий. Прем’єра фільму з наступним обговоренням за участю автора відбулась у Національній академії мистецтв України на початку жовтня 2009 року і була приурочена до професійного свята кіно.
До важливих заходів у сфері творчо-організаційної практики відділення слід також віднести участь у Фестивалі науки.

Варто згадати виставку фоторобіт О. Бєлікова «Чорнобиль з нами», організовану на вшанування пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Експозицію було розгорнуто у приміщенні НАМУ у квітні 2009 року.

До продуктивної організаційно-творчої діяльності слід віднести активну участь членів відділення в підготовці та проведенні ХІІІ звітно-виборчої сесії Загальних зборів НАМУ (квітень 2009 р.) та реалізації її рішень.

Протягом року продовжувалась робота по збору та впорядкуванню інформації для оновлення даних на web-сайті НАМУ, поповнення персональних сторінок членів відділення відомостями про їхні творчі й наукові здобутки. У забезпеченні комплектації бази даних візуальними, ілюстративними та іншими файлами взяли участь В.П. Олендер, В.С. Криштофович, Р.Г. Балаян, О.Б. Фіалко, В.Г. Іллєнко, М.О. Бєліков, подавши фото-, відео, а також текстові матеріали, пов’язані з їхньою науково-творчою діяльністю.

Продовжується поповнення відеотеки, комплектація архіву.

З метою вдосконалення звітності та на виконання п. 14 Наказу Міністерства фінансів від 29.12.2002 «Про паспорти бюджетних програм» з урахуванням внесених змін (Наказ Міністерства фінансів України від 17 січня 2007 ріку) члени відділення кіномистецтва подають поквартальні звіти про науково-творчі здобутки .

Ще одним вагомим сектором роботи відділення слід визнати участь у роботі мистецтвознавчої секції Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 33689/0/1–08 Національна академія мистецтв України запропонувала включити до Робочої групи Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі для підготовки відповідних проектів законів та інших нормативних проектів академіка Національної академії мистецтв України, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка М.П. Мащенка та ученого секретаря відділення кіномистецтва, кандидата мистецтвознавства, доцента І.Б. Зубавіну. Протягом 2009 року відбулося три засідання мистецтвознавчої секції. За цей час Комісія скомпрометувала себе інспіруванням судових справ проти діячів культури і мистецтва, інкримінуючи їм порушення критеріїв, що визначають віднесення творів до продукції порнографічного характеру або таких, що пропагують насилля, релігійну або національну ворожнечу тощо. Всупереч маніфестації Комісією добрих, навіть шляхетних намірів, видається сумнівною принципова можливість механічного впровадження загальних положень до багатомірних і неоднозначних творів мистецтва без проведення фахового мистецтвознавчого аналізу. Тому серед пропозицій, що були внесені членами відділення кіномистецтва під час роботи у мистецтвознавчій секції Комісії, наступні: замість антиконституційного введення цензури у сфері культури і мистецтва, спрямувати енергію Комісії на запровадження у дію давно розробленої системи індексації, що існує в усіх цивілізованих країнах, а також зосередити зусилля на створенні «громадського телебачення», розробці соціального пакету «екологічних медій», розрахованого на безпечне «споживання» усіма верствами населення. Поки проект громадського телебачення не затверджено Верховною Радою, видається за доцільне сприяти поліпшенню «екології екранного світу» принаймні у той проміжок часу, коли екран доступний дитячій та підлітковій аудиторії (цей термін визначено, здається, з 7 до 23 годин). У цей період запуск реклами тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пива має кваліфікуватись як пропаганда нездорового способу життя. Взагалі, видається необхідним обмежити, хоча б на державних телеканалах, кількість «комерційних» рекламних блоків на користь соціальної реклами, пропаганди здорового способу життя та інших пропозицій позитивного спектру.

Було підкреслено, що принциповим видається боротися за екологію екранного світу паралельно з формуванням у «споживачів», насамперед у юних реципієнтів, власних екологічно-захисних та етико-естетичних орієнтирів, закладати підвалини свідомого вибору з шквалу пропозицій екрана, де рідкісні мистецькі вартості потопають у «медіальному шумі» та різноманітному ширнепотребі. Сучасному глядачеві конче необхідно навчитися вірно розбиратися у пропозиціях сучасних масмедіа, навчитися відрізняти справжнє від фальшивого, протистояти маніпуляціям екрана, формуючи власну думку. У ситуації, що склалася, вочевидь назріла проблема введення основ медіаграмотності в обов’язкову програму середніх та вищих навчальних закладів. Таким чином, було запроваджено спробу отримати в Комісії підтримку ініціативам НАМУ.

У сфері кінодосліджень слід підкреслити збільшення кількості фундаментальних фахових видань, одноосібних та колективних монографій за участю членів відділення. Незаперечним залишається вагомий внесок періодичних наукових видань НАМУ. У відповідності до індивідуальних планів члени кіновідділення брали активну участь у наповненні науковими матеріалами щорічних академічних видань «Мистецтвознавство України» та «Мистецькі обрії», де оприлюднюються результати досліджень провідних фахівців галузі. У відповідні розділи, присвячені виміру екранних мистецтв та культурологічним штудіям, подано статті М.П. Мащенка, Г.П. Чміль, В.Л. Скуратівського та члена відділення історії та теорії мистецтв О.С. Мусієнко.

Статті науковців НАМУ з’являються і на сторінках інших наукових та фахових журналів, часописів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Для фахівців, обізнаних в історії та теорії мистецтва екрана, особливої ваги набувають наукові конференції, семінари НАМУ та її науково-дослідних структурних підрозділів – Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, де в наукових дискусіях встановлюється певний необхідний рівень наукових та професійних підходів до розгалуженого проблемного поля екранних мистецтв.

Важливе місце у науково-творчій діяльності відділення займає виконання спільних проектів з Інститутом проблем сучасного мистецтва НАМУ. В числі таких заходів – Міжнародна науково-практична конференція ІПСМ НАМУ «Сучасне мистецтво: трансценденції майбутнього» (21–22 травня 2009 р., м. Київ), кілька тематичних семінарів. Участь у підготовці та запровадженні цих науково-творчих проектів можна визначити як одну з домінант наукової роботи відділення.

З огляду на видову специфіку відділення кіномистецтва, більшість членів якого є кіномитцями-практиками, головним продуктом їхньої творчої діяльності, безумовно, вважаються фільми, екранні твори – потужні важелі впливу на суспільну свідомість. Втім, на тлі збайдужіння держави до «найголовнішого з мистецтв», кінематографістам доводиться шукати додаткових вимірів творчої реалізації. З метою входження в культурні контексти та задля активної присутності у науково-мистецькій сфері, члени відділення кіномистецтва брали участь у кінофестивалях та престижних форумах на теренах України і світу. На щастя, доводилось членам відділення брати участь також у презентаціях та прем’єрних показах своїх фільмів. З гучним успіхом пройшла престижними кінофестивалями картина Кіри Муратової «Мелодія для шарманки» – фільм став фаворитом Міжнародного московського фестивалю, отримав Гран-прі «Золота лоза» на фестивалі «Кіношок» тощо. Прем’єрний показ фільму Вячеслава Криштофовича «Ой, мамоньки!» відбувся на кількох телеканалах України і Росії. Серед культурно-творчих подій року слід відзначити прем’єру телевізійного фільму «Садівник» (режисер Олег Фіалко) та створення нової (скороченої) редакції фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» (режисер Юрій Іллєнко). Оновлена авторська версія фільму, оздоблена саундтреком в системі «Dolbi» (спільне виробництво «Timeline Studio» зі студією «Іллєнко Фільм») була показана на кінофестивалі українського кіно у Польщі. Д.Я. Черкаський, відомий режисер анімаційного кіно, проілюстрував дві книги в очікуванні, поки відновиться фінансування його повнометражного анімаційного проекту «Пірати острова скарбів». Навіть за неможливості заявити про себе фільмами, члени відділення не знижують потенціал професійної активності: займаються викладацькою діяльністю, працюють у журі та оргкомітетах кінофестивалів; друкують наукові та публіцистичні статі на сторінках вітчизняних та зарубіжних видань; виступають з творчих, наукових питань у пресі, на сторінках спеціальних періодичних виданнях, на ТБ, радіо.

У вигляді узагальненої результативної суми участь членів відділення у кінематографічних подіях 2009 року виглядає переконливо: участь у міжнародних та вітчизняних кінофестивалях (28 разів), участь у конференціях та круглих столах (15). Ними видано 4 книги, створено 4 повнометражних ігрових фільми і один опрацьований у новій авторській версії, надруковано 114 газетних та журнальних публікацій. До науково-творчого доробку слід віднести також участь у роботі редколегій видань мистецького профілю, роботу в експертних радах, спеціалізованих комітетах, міжвідомчих комісіях, а також педагогічно-викладацьку діяльність (Г.П. Чміль, В.Л. Скуратівський, В.Г. Іллєнко, М.Г. Іллєнко, О.І. Коваль, О.О. Сердюк, О.Б. Фіалко викладають у вищих навчальних закладах, В.З. Новак очолює екзаменаційну комісію на випускних іспитах акторських і режисерських курсів).

Діяльність членів відділення згідно з індивідуальними науково-творчими планами, як завжди, є вагомою складовою річного звіту:
Академік Р.Г. Балаян:


  1. Завершив роботу над сценарієм художнього фільму «Кожен третій».

  2. Став членом Європейської Академії кіномистецтва.

  3. Брав участь у теледебатах на телеканалах «Інтер» та «СТБ».

  4. Дав понад 30 інтерв’ю різним засобам ЗМІ, у тому числі телеканалам «Інтер», «1+1», «Культура» (Росія), «Первый канал» (Росія) тощо.

  5. Протягом року здійснював керівництво студією «Ілюзіон-фільм».

  6. Серед численних публікацій у періодичних виданнях, присвячених фільмам різних періодів творчості, вийшла монографія З. Фурманової «Роман з Балаяном».

  7. У рамках основного конкурсу Міжнародного кінофестивалю у Москві відбулась світова прем’єра фільму «Райські птахи».

  8. Фільм «Райські птахи» був репрезентований у конкурсах фестивалів «Кращі прем’єрні фільми країн СНД та Балтії»; фільм став головною спеціальною подією «Московської прем’єри».

  9. Брав участь у Днях українського кіно в Парижі, Мюнхені.

  10. Провів «майстер-класи» на Вищих курсах режисерів та сценаристів (Москва) та у кіноінституті у м. Софії (Болгарія).

  11. Брав участь в Інтернет-конференції в ЛIГАБiзнесIнформ.

Серед статей та інтерв’ю в газетах та журналах:

    • Інтерв’ю журналу «ОК»;

    • Спогади про Олега Яновського для журналу «Публичные люди»;

    • Маша Вікторова. Роман Балаян: удачлив и знаменит. Райские птицы Романа Балаяна (журнал «Отдохни», № 5, 2009 р.);

    • Лариса Рябенко. Роман Балаян: «Не царское это дело – снимать серию за 20 дней» (газета «Киевские Ведомости»);

    • Дмитрий Десятерик. Телекритика (газета «День», 1.06.2009 р.);

    • Наталя Дмитренко. (газета «Україна молода»);

    • Сергей Неретин (газета «Левый берег», 6–12 февраля 2009 р.);

    • Назар Кондратюк. Роман Балаян: «Мечта любой женщины – любить двух мужчин» (газета «Сейчас», 07.04.2009 р.).

Академік М.О. Бєліков:



  1. В лютому 2009 року взяв участь у вечорі пам’яті видатного українського кіномитця – режисера Віктора Михайловича Іванова – заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії ім. О. Довженка, що був присвячений сторіччю від дня народження кінематографіста, який поклав багато зусиль для розвитку українського кіно, виховання молоді. Відзнято відеорепортаж творчого вечора у форматі DVD + R.

  2. 26 квітня 2009 року до 23-ї річниці Чорнобильскої трагедії підготовлено тематичну фотовиставку, яка експонувалась в Національній академії мистецтв України.

  3. У жовтні 2009 року взяв участь у програмі на каналі КДРТК–Крим, де висловив свої роздуми про сучасну долю українського кіно. В рамках цієї програми приділялась увага творчості режисера – демонструвався фільм М. Бєлікова «Ніч коротка».

  4. Опрацьовував матеріали, що накопичувались роками. Після багаторазових кінопоказів першого ігрового фільму про Чорнобильську трагедію «Розпад» – фільму, де розкривалась правда про вибух четвертого блоку Чорнобильської АЕС. Зустрічі і бесіди з учасниками ліквідації наслідків «Чорнобиля», ученими, екологами, лікарями сформувались міркування про пагубні процеси, що ведуть людство до страшних глобальних катастроф. На разі робиться спроба присвятити цій темі кіноповість під умовною назвою – «Око». Символіка назви відсилає до «третього ока», якому відкривається те, що не дано побачити звичним зором.

  5. Кінорежисер планує продовжувати роботу над кіноповістю у 2010 році.

Академік Ю.Г. Іллєнко:

  1. Підготував нову (скорочену) редакцію фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» з авторським коментарем і записом саун треку в системі «Долбі». Спільне виробництво «Timeline Studio» зі студією «Іллєнко Фільм».

  2. Завершив роботу над новою версією фільму «Молитва за гатьмана Мазепу».

  3. Взяв участь з новою версією фільму у фестивалі українського кіно в Польщі.

  4. Демонстрував фільм у містах: Краків (17–19 листопада 2009 р.), Сопот (20–22 листопада 2009 р.), Варшава (23–25 листопада 2009 р.).

  5. Працював над підготовкою до друку нового переробленого і доповненого видання роману-хараману «Доповідна Апостолові Петру» в трьох книгах.

  6. Підготував кілька публікацій для ЗМІ, дав низку інтерв’ю телеканалам.

Академік НАМУ В.М. Кузнєцов:



І. Творчий доробок:

  1. Продовжував роботу над багатотомною книгою «Україна. Третій шанс» (культурологія, філософія, політика, ідеологія еліти).

  2. Продовжував роботу над книгою мемуарів «Стрічка Мебіуса» (про парадоксальність життя як парадоксальність кіно і парадоксальність кіно як парадоксальність життя).

  3. Працював над сценарієм багатосерійного документального фільму «Образи безобразного кінематографа».

  4. Робота над сценарієм документального фільму «Ксенофобія як фобія хворого суспільства».

  5. Робота над книгою «Культура і політика».

ІІ. Організаційно-творчий доробок:

  1. Робота з підготовки та проведення чергового з’їзду Національної спілки кінематографістів України.

  2. Робота першого заступника Голови Національної спілки кінематографістів України, секретаря Правління НСКУ. Після з’їзду особливу увагу приділяв важливим проблемам діяльності НСКУ, кадровій політиці тощо.

  3. Робота заступника академіка-секретаря відділення кіномистецтва Академії мистецтв України.

  4. Робота, пов’язана з виконанням обов’язків голови Комісії з присудження премії ім. Фелікса Соболєва.

Академік М.П. Мащенко:



  1. Брав участь у Переяславських Шевченківських читаннях.

  2. Демонстрував документальний фільм «Кобзар» учасникам Шевченківських читань.

  3. Провів творчу зустріч з ученими в Будинку вчених (м. Київ). Демонстрував свої документальні фільми «Паризька Одиссея» про Віктора Некрасова та «Михайло Сікорський: Заповіт «про творця 27-ми музеїв у м. Переяславі Сікорського Михайла Івановича. Брав участь в обговоренні проблем життя, науки, мистецтва.

  4. Брав участь у заході Національної спілки кінематографістів «Перезавантаження» 26.09.2009, оглянув виставку живописних творів кіноактриси Лариси Кадочнікової. Взяв участь в обговоренні фоторобіт вихованців творчої майстерні кінооператора Едуарда Тімліна, а також загальних проблем, пов’язаних з вихованням і подальшою творчою долею молодих кіномайстрів.

  5. За ініціативою М.П. Мащенка в Переяславі було започатковано Ритуал вшанування матері Т.Г. Шевченка – Катерини Якимівни. В мерії м. Переяслав, де відбулась ця подія, встановлено фрагмент майбутнього пам’ятника матері поета (є відеорепортаж цієї акції).

  6. Брав участь у творчих акціях Національної академії мистецтв України, зокрема, в ініційованих відділенням кіномистецтва заходах, пов’язаних з проблемами виховання і творчості молодих.

  7. Працював у Комітеті з нагородження Премією ім. Лесі Українки, що присуджується лише за твори для дітей і юнацтва.

  8. Давав інтерв’ю: для газети «Факти» з нагоди ювілею С.Ф. Бондарчука; для газети «Комсомольська правда» на смерть М. Оляліна тощо.

  9. Брав участь у телепередачах, зокрема, був задіяний у програмах про Л. Бикова та М. Оляліна.

  10. Був рецензентом книги Лариси Брюховецької про Леоніда Бикова, брав участь в обговоренні матеріалу цього масштабного дослідження життя й творчості відомого актора і кінорежисера.

  11. Написав статтю «Довге очікування» про Кіру Муратову та її фільм «Довгі проводи».

  12. Зняв документальний фільм «Актор милістю Божою» (про Дмитра Миргородського).

  13. Відбулась прем’єра фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький» в Москві з наступним розголосом у пресі.

  14. Окрім відгуків у пресі про творчість, кінематографічний і літературний доробок, академіком отримано:

  • вітальну телеграму від Президента України В.А. Ющенка, у якій він дає високу оцінку кінотворам режисера, а також його літературним здобуткам;

  • вітальну телеграму від міністра культури і туризму В. Вовкуна у зв’язку з успішною презентацією кіномистецтва України в Москві та прем’єрним показом у Росії фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький».

  1. Протягом року очолював роботу відділення кіномистецтва.

Академік К.Г. Муратова:



  1. Завершила роботу над ігровим повнометражним фільмом «Мелодія для шарманки».

  2. Демонстрація фільму «Мелодія для шарманки» на Європейському кіноринку, що відбувся у лютому 2009 року в рамках Міжнародного берлінського кінофестивалю.

  3. Фільм «Мелодія для шарманки» було включено в конкурсну програму Міжнародного московського кінофестивалю, де він отримав кілька нагород.

  4. У вересні 2009 року картина «Мелодія для шарманки» отримала Гран-прі «Золота лоза» 18-го Відкритого фестивалю кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіношок», що відбувся 13–20 вересня в Анапі.

  5. У листопаді 2009 року в Києві, у Кінопалаці відбулась презентація фільму «Мелодія для шарманки» для журналістів і представників ЗМІ за участю автора фільму. Кіра Муратова дала низку інтерв’ю представникам найбільш авторитетних видань та телеканалів України та представникам зарубіжної преси.

Академік В.Л. Скуратівський:



І. Наукові публікації:

  1. Блес Паскаль і його «Думки» // Блес Паскаль. Думки / Переклад з фр. А. Перепаді, О. Хоми. – К.: Дух і літера, 2009. – С. 373–392.

  2. Иван Драч – лирика всепричастности // Иван Драч. Слово. – К.: Либідь, 2009. – С. 15–16.

  3. Микола Гоголь – український і російський письменник // Микола Гоголь. Інтерпретації / Упорядник Лариса Брюховецька. – К.: Кіно – Театр, 2009. – С. 7–13.

  4. Гоголь и барокко // Ренессанс. – №№ 1, 2. – 2009.

  5. Сверхсмыслы Гоголя // «Зеркало», США, 2009. – № 215. – С. 24–25.

  6. За триаду // Ренессанс.– 2009. – № 3. – С. 143–150.

  7. Олександр Довженко та Андре Мальро // Кіно–Театр, 2009. – № 2. – С. 33–35.

  8. Український театр. Шлях розвитку // Кіно–Театр.– 2009. – № 4. – С. 2–5.

  9. Скільки ж тисячоліть кінематографу? // Шо. Смотреть, слушать, читать, 2009. – № 10. – С. 30–31.

  10. Дещо про (анти)мазепінську легенду // Всесвіт. – № 9–10, 2009.

  11. Декадентство // Велика енциклопедія України. Літера «Д». – К. – 2009.

  12. Леонід Череватенко. Передювілейні нотатки // Хроніки-2000. – Вип. № 74. – К., 2008. – С. 680–685.

  13. Культура в тіні кітчу. Українська культура потребує негайного перезавантаження // Тиждень. – 2009. – № 52. – С. 54.

  14. Написано передмови до трьох книг харківського видавництва «Фоліо»: Шарль де Костер. Пригоди Тіля Уленшпігеля і Ламе Гудзака; Монтень. Досвіди; Альберто Моравіа. Проза.

ІІ. Наукові конференції:

  1. Міждисциплінарна наукова конференція «Інтерпретація творів Миколи Гоголя у ХХ–ХХІ ст.» (Київ, Центр кінематографічних студій НУКМА, 8.04.2009).

  2. Наукова конференція, присвячена спадщині Миколи Гоголя(квітень, 2009, КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого).

  3. Круглий стіл «Український театр: шляхи розвитку» (2009, НУКМА).

  4. Наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження П.К. Саксаганського. (лютий 2009, Музей діячів української культури).

  5. Наукова конференція, присвячена 135-річчю з дня народження Миколи Реріха. (Київ, НАУКМА).

  6. Цикл культурологічних виступів на каналах українського телебачення (телевізійні портрети о. Павла Флоренського, письменника-перекладача Миколи Лукаша та ін.)

  7. Виступ на ювілейному вечорі Миколи Лукаша у Театрі ім. Івана Франка (листопад, 2009 р.).

ІІІ. Інші творчі реалізації:

1. Зіграв у фільмі «Червоні вітрила» за Олександром Гріном (режисер Олександр Стеколенко, виробництво: Україна–Росія).



ІV. Відгуки на твори та постать кінознавця-культуролога Вадима Скуратівського:

  1. Презентація як жанр, або Ява в театрі одного актора. Вадим Скуратівський // Роман Корогодський. Брама світла. Шістдесятники. – Львів: Видавництво католицького університету, 2009. – С. 542–550.

  2. Владимир Каденко. Поема-трактат «Волшебная сила» // Радуга. – 2009. – № 7. – С. 153–160.

Член-кореспондент В.П. Олендер:



      1. Протягом 2009 року працював над створенням літературного сценарію «Портрети. Костянтин Степанков» (фільми 5, 6, 7), які, в разі підтримки Міністерством культури і мистецтв України, стануть продовженням документальної тетралогії «Портрети. Костянтин Степанков. Спомини після життя».

  1. Проведена велика робота з популяризації фільму «Костянтин Степанков. Спомини після життя». В результаті документальна картина з’явилася на телеекранах України. Напередодні Дня кіно (з 7 по 11 вересня 2009 року) відбувся дворазовий показ на ДТРК «Культура». Наприкінці листопада на ТРК «Ялта» планується показ нашого фільму про К.П. Степанкова. З цього ж питання тривають переговори з телеканалами УТ-1, «Київ», ICTV. На 20 листопада був запланований громадський перегляд і обговорення фільму в кінотеатрі «Київ». Але, на жаль, цей захід було скасовано в зв’язку з епідемією грипу. За домовленістю, до цього питання ми ще плануємо повернутися.

  2. Протягом 2009 року було зроблено кілька публікацій, відгуків, а також інтерв’ю в пресі, на телебаченні і радіо щодо фільму «Костянтин Степанков. Спомини після життя».

  3. У жовтні 2009 року на ТРК «Ялта» було організовано показ документальної дилогії В.П. Олендера «Пасажири з минулого столітті» та «На незнайомому вокзалі». Ця ж телерадіокомпанія в жовтні 2009 року випустила в ефір програму «Вітальня» про творчий шлях В.П. Олендера (ця програма була в телеефірі 8 разів поспіль).

  4. Працював над підготовкою до публікації твору під робочою назвою «Загублені часом, або соціально-психофізичний портрет митців, відкинутих на узбіччя суспільного життя наприкінці ХХ століття». Це буде і художній, і науковий, і публіцистичний, і ліричний твір.

  5. Для поповнення web-сайту Національної академії мистецтв України і для наповнення персонального сайту В.П. Олендером проведено збір і організація деяких фотоматеріалів на цифрових носіях, які були передані вченому секретарю відділення кіномистецтва НАМУ І.Б. Зубавіній. Для поповнення відеотеки відділення кіномистецтва було здійснено копіювання на DVD з еталонної кінокопії дилогії «Пасажири з минулого століття» та «На незнайомому вокзалі». Ці копії були також передані ученому секретарю.

  6. На прохання Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого було виготовлено на DVD – диску копію фільму «Костянтин Степанков. Спомини після життя».

  7. У Національній спілці кінематографістів, де В.П. Олеандера обрано секретарем правління і Головою комісії з регламенту та етики, проводиться значна робота зі створення і систематизації необхідної документації з метою впровадження низки нових положень, а також доповнень до статуту НСКУ. Ця робота комісії в подальшому буде мати досить великий вплив на творчу і організаційну діяльність спілки.

Член-кореспондент В.Г. Іллєнко:



    1. Здійснював загальне керівництво кафедрою операторської майстерності Інституту кіно і телебачення КНУКіМ.

    2. Займався викладацькою діяльністю, розробкою навчальних планів та програм.

    3. Здійснював керівництво студентами ІІ курсу як куратор.

    4. Проводив вступне екзаменування абітурієнтів по додаткових тестах ІКіТБ.

    5. Брав участь у науково-практичній конференції «Дні науки КНУКіМ», що відбувалась 16 квітня 2009 року. Виступав з доповіддю «Екранне зображення та його перспективне сприйняття аудиторією».

    6. Брав участь у Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Українські культурні індустрії: стан, проблеми, перспективи», що відбулась 29–30 травня 2009 р., КНУКіМ.

    7. Брав участь у конференції компаній «Комтел» і «Деделайтфільм» (5–6 лютого 2009 р., Київ).

    8. Брав участь у Київській міжнародній телерадіоярмарці (19–21 травня 2009 р., «Експоцентр», Київ).

    9. Брав участь у виставці «Телебачення високої чіткості і цифровий кінематограф», що відбулась у «Київекспоплазі» 21–23 жовтня 2009 р.

    10. Брав участь у програмі «Розбір польотів» (творча акція «Крутий ракурс», що відбулась у Будинку кіно. Київ, 16 жовтня 2009 р.).

Член-кореспондент М.Г. Іллєнко:

І. Організація та проведення одинадцятого кіно-відеофестивалю вітчизняного виробника «Відкрита ніч» (червень 2009 р., м. Київ).

ІІ. Викладацька діяльність: робота зі студентами другого-третього курсу (режисура художнього кіно) в Інституті екранних мистецтв КНУ ТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого (як художній керівник курсу).

ІІІ. Творча діяльність:


  1. Як режисер-постановник працював над художнім фільмом «Той, що пройшов крізь вогонь».

  2. Збір візуальних матеріалів для фільму під час кругосвітньої подорожі на яхті (запровадження спроби провести «натурні зйомки» Чукотки в Антарктиді). Фоторепортаж подій кругосвітньої подорожі можна подивитися на офіційному сайті Київського яхт-клубу.

  3. Підготовка Тринадцятого дублю щорічного кіновідеофестивалю вітчизняного виробника «Відкрита ніч» (квітень–червень 2009 року):

  • проведення фестивалю (червень 2009 року);

  • організація телевізійної трансляції конкурсної програми у прямому ефірі телеканалу ICTV;

  • організація інтерактивного голосування телевізійного глядача з визначенням Призу глядацьких симпатій.

  1. Презентація кращих фільмів кінофестивалю «Відкрита ніч» українській громаді в Аргентині (листопад 2009 року).

  2. Презентація кращих фільмів кінофестивалю національного виробника «Відкрита ніч» на станції ім. Вернадського в Антарктиді (грудень 2009 року).

Член-кореспондент О.І. Коваль:



  1. Очолював роботу в лабораторії екранних мистецтв Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ.

  2. Працював як художній керівник майстерні режисури документального фільму Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Продовжував читати курс лекцій, вів практичні та індивідуальні заняття.

  3. Як завідувач кафедри кінорежисури та кінодраматургії працював над новими програмами навчальних курсів з кінорежисури, проводив засідання кафедри, брав участь у роботі Вченої ради університету.

  4. Взяв участь у підготовці передпрем’єрного показу фільму співробітниці лабораторії екранних технологій Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ Марини Кондратьєвої «Одного разу я прокинусь» з наступним обговоренням. Акція відбулась 6 жовтня 2009 року у приміщенні НАМУ і була приурочена до професійного свята – Дня кіно.

  5. Подав текст «Про кінорежисуру, учителювання та Болонську конвенцію» до збірника наукових праць «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, перспективи розвитку».

  6. Взяв участь у підготовці і проведенні прес-конференції з автором фільму «Одного разу я прокинусь» Мариною Кондратьєвою – науковим співробітником лабораторії екранних мистецтв ІПСМ НАМУ і колишньою своєю ученицею. Пресова конференція відбулась у листопаді 2009, після української прем’єри фільму у рамках Міжнародного кінофестивалю «Молодість», мала розголос у пресі і висвітлення на офіційному сайті фестивалю.

  7. Протягом 2009 року неодноразово брав участь у телепередачах з циклу «Із скарбниці української кінодокументалістики» на телеканалі «УТР – Всесвітня служба телебачення», брав участь у проекті «Завтра починається сьогодні. Аудіовізуальне мистецтво молодих» тощо.

  8. Написав рецензії на 7 студентських робіт.

  9. Продовжує працювати над виданням науково-методичного характеру «Особливості режисури документального кіно».

Член-кореспондент В.С. Криштофович:



  1. Брав участь у рекламній кампанії фільму «Ой, мамоньки…» (прем’єра фільму відбулась на телеканалі «Інтер» у серпні 2009 р., на російському телеканалі «Росія» – у листопаді 2009 р.).

  2. Брав участь у роботі над сценарієм великого телепроекту, виробництво якого заплановано на 2010 рік.

  3. Очолив роботу Ради Будинку кіно. Робота в правлінні НСКУ.

  4. Протягом року дав низку інтерв’ю для різних ЗМІ.

  5. Здійснив збір та передачу матеріалів для поповнення web-сайту НАМУ.

Серед публікацій та рецензій в пресі:

    1. «Ой, мамочки…»: полтора часа в роддоме (газета «Комсомольская правда»).

    2. На Інтернет-порталі TV.NET.UA «Ой, мамоньки! Муся плакала» (13.08.2009).

    3. Інформація на Інтерент-порталі «Кіно–Театр».

    4. На порталі російського телеканалу «Россия».

    5. Анна Фиіонік. Фоторепортаж з прем’єри фільму в Будинку кіно.

    6. Фильм «Ой, мамочки...»: история о том, откуда берутся дети (Інформація від 13. 08. 2009, сайт «Кино / Статьи»).

Член-кореспондент В.Л. Новак:



  1. Протягом 2009 року займався пошуком коштів для друку копій та просування фільму за оповіданнями А.П. Чехова «Кохати чи вбивати» (російська назва фільму «Стреляй немедленно!»). У головних ролях: Юрій Степанков, Ольга Красько, Ірина Токарчук, Єгор Крутоголов, Богдан Ступка, Георгій Делієв.

  2. Дав низку інтерв’ю ЗМІ.

  3. Разом з творчим об’єднанням незалежного кіно «ДЕРЖфільм» («ГОСфильм», м. Одеса) брав участь в організації та проведенні 1-го Міжнародного конкурсу-фестивалю аматорського кіно «Перлинна зірка» («Жемчужная звезда»), що відбувся в Одесі 9–10 жовтня за участю представників з України, Росії, Казахстану, Латвії, Німеччини.

  4. Був головою екзаменаційної комісії на випускних іспитах акторських і режисерських курсів.

Член-кореспондент О.О. Сердюк:



  1. В Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого продовжує викладати предмет «Робота режисера з актором» на кафедрі режисури телебачення.

  2. У кіно знявся в телефільмі «Хуторок» у ролі діда-чаклуна Бурлюка (режисер М. Денисов).

  3. Дав кілька інтерв’ю ЗМІ про творчість Б. Брондукова та К. Степанкова.

  4. Продовжує працювати в Комітеті з Довженківських премій та в журі премії ім. І. Миколайчука.

Член-кореспондент О.Б. Фіалко:



    1. Головував на V (ХІ) з’їзді НСКУ (квітень 2009 р.).

    2. Взяв участь у 5-х прес-конференціях (про роботу НСКУ, про кіновиробництво, про Закон «Про кіно») тощо (квітень–липень 2009 р.).

    3. Працював над поправками до Закону України «Про кінематограф» (з депутатами Н. Шуфричем, П. Мовчаном, С. Терьохіним, В. Яворівським, травнь–серпень 2009 р.).

    4. Брав участь у засіданнях парламентських комісій Верховної Ради України з проблем кінематографії та авторських прав (комітет з культури та духовності, комітет з авторських прав, червень 2009 р.).

    5. Брав участь у роботі круглого столу 1-го Київського міжнародного кінофестивалю (червень 2009 р.).

    6. Як голова оргкомітету брав участь у роботі ХХ Міжнародного кінофестивалю анімаційних фільмів «КРОК» (вересень 2009 р.).

    7. Протягом року здійснював керівництво кафедрою кіномистецтва ІНЕМ ім. І. Миколайчука.

    8. Запроваджував науково-творчий аналіз дипломних робіт студентів КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого (червень 2009 р.).

    9. Працював над сценарієм багатосерійного фільму «Алло, гараж!».

    10. Дав кілька інтерв’ю для українських телеканалів.

    11. Брав участь в акціях НСКУ для студентства творчих навчальних закладів України.

Член-кореспондент Д.Я. Черкаський:



      1. Написав сценарій повнометражного фільму «Пірати острова скарбів».

      2. Зробив 8-хвилинний промо-ролик повнометражного фільму «Пірати острова скарбів».

      3. Розпочав підготовчий період повнометражного фільму «Пірати острова скарбів». На жаль, запуск було призупинено у зв’язку з відсутністю фінансування проекту (і кіногалузі в цілому).

      4. Ілюстрував дві книги – «Бабологія» та «Книга про смачну і здорову…».

      5. Давав протягом року інтерв’ю різним друкованим ЗМІ, мав виступи на телебаченні.

      6. Як президент Міжнародного кінофестивалю анімаційних фільмів «КРОК» очолив підготовку та проведення цього заходу.

      7. Брав участь у роботі журі фестивалю «Кіногром» у Гурзуфі (був членом журі цього кінофестивалю).

Член-кореспондент Г.П. Чміль:



І. Перелік друкованих текстів:

        1. Збірка нормативно-правових документів у галузі кінематографії. – К., ТОВ «Флеш-Р», 2009 рік, 463 с. (Керівник проекту, член авторського колективу).

        2. Стаття: Людина кінця ери Гутенберга і початку візуальної культури у пошуках духовності // Мистецтвознавство України – Вип.9. – К., 2008. – С. 144–54.

        3. Рецензія: Мистецтво екрана: часопросторові аспекти // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки (Мистецькі обрії). – Вип.1 (10), – К.: Музична Україна, 2008. – С. 409–411.

ІІ. Творчі проекти:

          1. Керівник міжнародного проекту Ради Європи (сегмент кіно) «Київські ініціативи» В рамках проекту проведені три міжнародні семінари продюсерів, сформовані міжнародні кінопроекти «Зупинка на вимогу» та «Дві сестри».

          2. Співавтор літературного сценарію «Розірвана душа. Поскриптум».

        1. Член редакційної колегії журналу «Кіно-Театр».

        2. Член спеціалізованої Вченої ради Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України.

        3. За 2009 рік опонувала на захисті двох докторських та трьох кандидатських дисертацій, прорецензувала три докторські та п’ять кандидатських дисертацій.

        4. Член Ради з питань культури і духовності при Президенті України.

ІІІ. Творчі плани на майбутнє:

  1. Підготовка підручника з проблем продюсерства.


ВІДДІЛЕННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ
У 2009 році робота відділення теорії та історії мистецтв здійснювалася відповідно до плану роботи Національної академії мистецтв України, затвердженого постановою Президії Академії мистецтв України від 18.04.2008 р. (№ 8/49–09) та плану заходів з виконання Постанови Загальних зборів НАМУ (Постанова Президії НАМУ від 3.04.2009 р. № 1/5–06).

Відділення теорії та історії мистецтв налічує 20 осіб. Із них 6 – академіки: І.Д. Безгін, О.К. Федорук, Л.С. Міляєва, М.О. Криволапов, Н.М. Корнієнко, Н.О. Герасимова-Персидська; 14 – члени-кореспонденти: В.А. Овсійчук, М.Р. Черкашина-Губаренко, О.В. Сокол, Т.В. Кара-Васильєва, А.К. Терещенко, В.В. Рубан, О.С. Мусієнко, М.М. Дьомін, В.М. Гайдабура, О.С. Зінкевич, Г.Г. Стельмащук, В.П. Бітаєв, С.Й. Грица, І. М. Юдкін.

Академік-секретар відділення – О.К. Федорук.

Учений секретар відділення – Н.В. Владимирова.

Аналізуючи виконання плану, яким відділення теорії та історії мистецтв керувалося у своїй роботі протягом 2009 року, у першу чергу, слід зазначити, що усі без винятку питання та заходи, які відбулися за планом роботи НАМУ та відділення, були розглянуті на засіданнях Президії НАМУ й були схвалені й отримали високу оцінку.

Аналіз виконання плану роботи відділення теорії та історії мистецтв у 2009 році проведемо за двома основними напрямами: творчо-організаційним та творчо-науковим, з визначенням відповідальних за виконання того чи іншого пунктів плану та аналізом отриманих результатів.


Творчо-організаційні заходи


          1. У березні–квітні 2009 року члени відділення взяли активну участь у підготовці та проведенні Загальних зборів НАМУ;

          2. Члени відділення та учений секретар взяли участь у підготовці матеріалів до щорічного видання «Вісник НАМУ»;

          3. У травні 2009 року до Дня Науки була організована виставка наукових робіт членів відділення, що репрезентувала найвагоміші досягнення вітчизняного мистецтвознавства. Члени відділення також взяли участь у заходах у рамках Фестивалю науки;

          4. У травні 2009 року за участю віце-президента НАМУ І.Д. Безгіна та ученого секретаря відділення було проведено мистецьку акцію «Мистецтво молодих» на базі ЛНМА ім. М. В. Лисенка (м. Львів);

          5. У травні 2009 року академік НАМУ Н.М. Корнієнко на засіданні Президії НАМУ виступила з доповіддю «Спадщина Леся Курбаса і сучасний український театр: до проблеми класичних і постнекласичних методологій», що відбиває науково-аналітичні узагальнення, скеровані як у теорію, так і в практику сучасного театру. За цим матеріалом підготовлена стаття для наукового збірника НАМУ;

          6. У червні 2009 року член-кореспондент НАМУ В.М. Гайдабура на засіданні Президії НАМУ доповів про зв’язки з театральною діаспорою за кордоном. Матеріал опрацьований і готується до друку в науковий збірник НАМУ;

      1. Члени відділення (О.К. Федорук, І.Д. Безгін) взяли участь у підготовці та проведенні наукових конференцій «Мікрокосм людини-творця в макрокосмі суспільства» та «Сучасне мистецтво: трансценденції майбутнього», що були проведені на базі ІПСМ НАМУ;

  1. За участю членів відділення сформований альманах «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики» («Мистецькі обрії») (№ 11), членами редакційної колегії якого виступають академіки відділення теорії та історії мистецтв: О.К. Федорук, М.О. Криволапов, Л.С. Міляєва, члени-кореспондент О.В. Сокол. Також підготовлено збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (№ 10). Члени редколегії: академіки І.Д. Безгін, О.К. Федорук, Л.С. Міляєва, член-кореспонденти: В.В. Рубан, В.М. Гайдабура. Постійно провадиться збирання та підготовка матеріалів (організація та написання наукових-критичних статей, нарисів, повідомлень) до чергових номерів цих збірників.

  2. Члени відділення (І.Д. Безгін, О.К. Федорук, О.С. Мусієнко, І.М. Юдкін, М.Р. Черкашина-Губаренко, В.М. Гайдабура, Н.М. Корнієнко) брали участь у заходах Кабінету Міністрів України з підготовки та відзначення 200-річчя М.М. Гоголя.

Інші пункти виконання плану роботи відділення знаходять відображення в особистих звітах членів Відділення і виявляють реалізацію питань під загальною назвою



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
Загальним зборам Академії 24 березня 2016 року
Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзнікович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconНаціональної академії мистецтв
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв icon«Через очі фотографа теперішнє стає минулим…» /Береніс Ебот
Ф. Д. Араго, виступивши перед спільним засіданням Паризької Академії наук І академії Образотворчих Мистецтв, познайомив присутніх...
Національної академії мистецтв iconПоложення про аспірантуру інституту проблем сучасного мистецтва національної академії мистецтв україни загальні положення 1
Кабміну України від 14. 06. 2000 №960, від 27. 08. 2004 №1124, від 02. 03. 2010 №254, від 28. 07. 2010 №642, статтями 36 та 58 Закону...
Національної академії мистецтв iconАкадемії мистецтв україни
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconАкадемії мистецтв україни
А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький, А. А. Бокотей, М. П. Мащенко, М. Ю. Рєзникович, В. Д. Сидоренко, М. А. Стороженко,...
Національної академії мистецтв iconРудольф герц
Народився 1954 року, живе й працює в Мюнхені. З 1974 до 1981 навчався в Академії образотворчих мистецтв Мюнхена, клас скульпторів...
Національної академії мистецтв iconНавчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка