Наказ №5203-vi від 06. 09. 2012 р. «Про адміністративні послуги»

Укладач: Зозуля Світлана Миколаївна, завідувач науково-редакційного відділу ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

У жовтні офіційними засобами масової інформації України було оприлюднено низку важливих законодавчих і нормативно-правових актів та інформації у сфері інноваційного розвитку вітчизняної освіти й науки, регулювання діяльності педагогічних працівників, працівників бібліотечної галузі.

‒ Закон України № 5203-VI від 06.09.2012 р. «Про адміністративні послуги» («Урядовий кур’єр», № 38 від 10 жовтня 2012 р., с. 9–10).

Цей Закон визначає правові засади реалізації інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.

• 
  Розпорядження Кабінету Міністрів України № 706-р від 26.09.2012 р. «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку шахів «Інтелект нації» на 2013–2020 роки» («Урядовий кур’єр», № 180 від 04 жовтня 2012 р., с. 14).
  

‒ Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 961 від 31.08.2012 р. «Про затвердження Положення про Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктиві натураліста» («Офіційний вісник України», № 75 від 12 жовтня 2012 р., с. 120–124).

• 
  Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України № 995/557 від 10.09.2012 р. «Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» («Офіційний вісник України», № 76 від 15 жовтня 2012 р., с. 187–195).
  

• 
  Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1011 від 13.09.2012 р. «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс дослідницьких робіт для учнів 6–8 класів загальноосвітніх навчальних закладів» («Офіційний вісник України», № 77 від 19 жовтня 2012  р., с. 264–270).
  

• 
  Постанова Кабінету Міністрів України № 910 від 08.10.2012 р. «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з надання освітніх послуг у системі дошкільної освіти та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» («Офіційний вісник України», № 76 від 15 жовтня 2012 р., с. 183–185).
  

• 
  Постанова Кабінету Міністрів України № 929 від 10.10.2012 р. «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» («Офіційний вісник України», № 77 від 19 жовтня 2012 р., с. 77–90).
  

• 
  Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» («Урядовий кур’єр», № 194 від 24 жовтня 2012 року, с. 20).
  

‒ «Славетний рід Шульгіних повернувся із забуття» («Урядовий кур’єр», № 185 від 11 жовтня 2012 р., с. 10). У статті йдеться про генеалогію Рівненської гімназії, про людей, котрі стояли біля її витоків. Серед таких – математик Надія Шульгина-Іщук із роду Шульгиних і Устимовичів. Біографічна довідка. Ця родина – справжні патріоти України, які зробили внесок у розвиток освіти, духовності, української державності. Батько, Яків Шульгин, був істориком і активним членом «Старої громади», палким прихильником Драгоманова і видавцем його праць. У 1944 році після звільнення Рівного від нацистської окупації родина Шульгиних-Іщуків покинула рідну землю. Її шлях проліг до Німеччини, де перебивалися у таборах для біженців. У Саксонії (її окупували радянські війська) померла мама – Любов Шульгина. І родина пішки вирушила до Баварії, до американської зони. Там, у таборі Аугсбург, де було чимало людей із фаховою вищою освітою, вони організували школи й Український університет ыз вивчення точних наук. Надія викладала математику. 1968 року українські емігранти – вчителі та учні Рівненської української гімназії 1923–1939 років – у Нью-Йорку урочисто відзначили 80-річний ювілей Надії Шульгиної-Іщук. А 9 квітня 1979-го, коли на 91 році життя вона померла, на похорон, окрім родини, друзів і знайомих, прибуло багато колишніх учнів. Це був прояв вдячності й поваги професорці математики й просто щирій українці.

У серпні 2012 р. Україна відсвяткувала 110-річчя з дня народження видатного українського письменника Юрія Яновського, твори якого увійшли в класичний фонд української літератури І половини XX ст. Про нелегкий життєвий шлях митця йдеться у статті «Добрий геній українського кіно» («Урядовий кур’єр», № 187 від 13 жовтня 2012 р., с. 16).

Стаття, розміщена в газеті «Урядовий кур’єр» (№ 189 від 17 жовтня 2012 р., с. 18) «Патентований українець» висвітлює окремі аспекти діяльності Івана Огієнка з розбудови української державності. Зокрема, за ініціативи вченого 7 листопада 1917 р. в Києві з’явилась Українська науково-педагогічна академія. У серпні 1918 р. І. Огієнко став фундатором і першим ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету. Біографічна довідка. Церковне ім’я: Іларіон. Український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). 5 січня 1919 р. Огієнка призначено міністром освіти УНР. З 1920 жив у м. Тарнові (Польща), де заснував видавництво «Української Автокефальної Церкви». У 1921 р. був членом Ради Республіки, а до 1924 – міністром в уряді у справах віровизнання Української народної республіки в еміграції. Із 1922 р. був дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка. Від 1924 р. викладав українську мову у Львівській учительській семінарії, протягом 1926–1932 – професор церковнослов’янської мови на богословському факультеті Варшавського університету. Був звільнений польською владою як активний прихильник українізації православної церкви. Заснував і редагував у Варшаві журнал «Рідна мова» (1933–1939) і «Наша культура» (1935–1937), які сприяли популяризації української культури, норм єдиної літературної мови серед українців за межами УРСР, виступав проти русифікаторської політики тогочасного керівництва радянської України. 9 жовтня 1940 був пострижений в чернецтво в Яблочинському Свято-Онуфрієвському монастирі митрополитом Діонісієм (Валединським), предстоятелем Польської Православної Церкви. У колі наукових інтересів Огієнка-мовознавця були проблеми кириличної палеографії, історії старослов’янської та української мов, будови, стилістики та культури української мови, питання українського правопису. Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) – переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу. Помер митрополит у м. Вінніпег; похований на православній секції Меморіального парку «Ґлен Іден». Праці Івана Огієнка (митрополита Іларіона) у е-бібліотеці «Чтиво».

– 3 грудня 2012 року відповідно до постанови Верховної Ради України «Про відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди» («Відомості Верховної Ради України», № 36, ст. 431) відбудеться святкування 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, поета, педагога. Про заходи, що відбулись протягом 2012 р. із цієї нагоди, йдеться у статті «Із мандрів шляхами Сковороди» («Урядовий кур’єр», № 193, від 23 жовтня 2012 р., с. 5). Біографічна довідка. (Народився 22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк – помер 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина). Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах автора біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сковорода обстоював права людської особистості в кожній людині, а тоді це означало сильну демократичну тенденцію, що була поєднана із співчуттям до закріпачених селянських мас, з гострою неприязню до московських гнобителів. Лише в 1798 році вийшов друком його «Нарциз, або пізнай самого себе», проте без його прізвища. У 1806 р. журнал «Сіонський Вєстник» видрукував ще деякі його твори. Потім, у Москві в 1837–1839 рр. вийшли окремі його твори, і лише в 1861 році видруковано першу, але неповну збірку творів Г. Сковороди. Краща й більша збірка вийшла в 1896 р. у Харкові під редакцією професора Д. Багалія. Тут видруковано 16 творів, причому з них 9 – уперше! Крім того, було надруковано біографію Сковороди та деякі його вірші. Ще одне видання творів Григорія Сковороди вийшло в 1912 році в Петербурзі під редакцією В. Бонч-Бруєвича. Тут видруковано декілька творів філософа і дуже гарна його біографія пера М. Ковалинського, що був учнем Сковороди. Але повного видання творів нашого філософа й досі немає. Світ «упіймав» Григорія Сковороду посмертно: зображення філософа на банкноті номіналом 500 гривень.

‒ 27 вересня 2012 року вперше відбулася урочиста церемонія святкування Всеукраїнського дня дошкілля. Із цієї нагоди в Київському міському палаці дітей та юнацтва проведено розширене засідання колегії Міністерства освіти і науки, молоді та порту України на тему: «Стан та перспективи розвитку дошкільної освіти України». Дмитро Табачник поінформував, що, починаючи з 2010 р., кількість дошкільних закладів збільшується. На сьогодні мережа ДНЗ зросла до 16 321 дитячого садка різних типів і форм власності.

• 
  Наказ Міністерства соціальної політики України № 537 від 03.09.2012 р. «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати» («Офіційний вісник України», № 74 від 08 жовтня 2012 р., с. 53–56).
  

• 
  Указ Президента України «Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року» («Урядовий кур’єр», № 198 від 30 жовтня 2012 р., с. 11).