«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4»



Скачати 168,12 Kb.
Дата конвертації15.10.2017
Розмір168,12 Kb.

Навчально-виховний комплекс«Гімназія-ЗОШ №4»

«Наш Сухомлинський»

роботу виконала:



Ківва Валерія,

Учениця 11 класу

Навчально-виховного комплексу

«Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів № 4»

м. Світловодська

Кіровоградської області

Педагогічний керівник:

Кобильська Ольга Юріївна,
вчитель вищої категорії

НВК: «Гімназія-загальноосвітня школаI-III ступенів № 4»

М. Світловодська

м. Світловодськ

Зміст

Вступ

Наш відомий земляк – Василь Олександрович Сухомлинський



Розділ 1. Учитель з великої літери

Розділ 2. Спогади про Василя Олександровича Сухомлинського

Висновок

Список використаної літератури

Вступ
“Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь...”

Ці слова Т.Г.Шевченка закликають нас поважати нашу Батьківщину, нашу золоту спадщину – таких людей, як Сухомлинський, які зробили неймовірний вклад в історію і культурний розвиток нашої країни.


Всю увагу педагог приділяв загальнолюдським цінностям, вихованню гуманізму, працелюбства, любові до життя, прагнення до самовиховання та самовдосконалення.

“Людина, стверджував великий педагог, народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою, людина народжується, щоб лишити по соб іслід вічний.

Не цураймося рідної мови, рідної культури, своєї історії, вивчаймо та збагачуймо її.

Цінними є його слова : "Батьківщина – це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову. Це мова великого народу, великої культури». Українською мовою написані великі невмирущі твори І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, ЛесіУкраїнки, І. Нечуя–Левицького, М. Кропивницьког. Українська мова живее у прекрасних піснях твого народу".

"Любов до Батьківщини не можлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич, відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як чесним ім'ям своєїродини. Людина, яка не любить мови рідної матері, які йнічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду і племені". Ці цитати є дуже вагомими, вони допомагають зрозуміти, що таке справжні цінності.

Всім своїм життям, своєю самовідданою працею В.О.Сухомлинський став для нас прикладом беззавітної відданості, благородній справі – виховання підростаючого покоління.

28 вересня 2016 року ми відзначаємо 98-му річницю з Дня народження відомого педагога Василя Олександровича Сухомлинського. І весь світ, і рідна Україна, і, особливо, ми – його земляки – несемо пам'ять про велику Людину далеко у майбуття.

Ще з початкової школи школярі чують ім'я знаменитого вчителя, коли вчаться писати свої перші казочки, спостерігати за явищами природи, вміти відчувати прекрасне. А в середніх класах учні уже знайомляться з літературною, художньою спадщиною Василя Сухомлинського. Проводяться тижні, декади, присвячені його діяльності.

Тому в нас виникло чимало запитань щодо цієї величної особистості. Як вдалося простому вчителю із невеликого села досягнути такої популярності, стати знаменитим на весь світ?

Так як В.О. Сухомлинського народився та працював у сусідньому із нашим містом смт. Павлиш, а у нашій бібліотеці є дуже багато літератури, то ми вирішили визначити рамки нашої пошукової роботи:


  • Ознайомитися з біографією відомого педагога, звернути увагу на початок його педагогічної діяльності;

  • Знайти в ЗМІ і зафіксувати спогади про Василя Сухомлинського;

  • Підібрати фотоматеріали та розбавити ними знайдену інформацію.

Слід відмітити,що у нашій школі працюють вчителі, вихованці Павлиської середньої школи. Це Каюк Валентина Леонідівна (якій, навіть, пощастило працювати деякий час під керівництвом самого Сухомлинського) та Кобильська Ольга Юріївна ( вона навчалася у колег Василя Олександровича та гарно знає традиції Школи під відкритим небом). Спочатку ми вирішили підійти до них за консультацією та допомогою відшукати необхідні фотографії.

Не можна обійтися і без допомоги бібліотекаря та її господарства – яку б роботу ти не писав.

Цікаво, що у м. Світловодську проживає багато вихідців із Павлиша – можна і в них, живих очевидців, розпитати про Павлиську середню школу та її знаменитого директора Василя Олександровича Сухомлинського.



Розділ 1. Учитель з великої літери

Василь Сухомлинський – педагог, публіцист, письменник
Наддніпрянська зоря, №8, вересень 2003 рік

Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1939). У 1935 р. розпочав педагогічну діяльність. Працював учителем у Василівській школі Онуфріївського району, учителем і завучем у Онуфріївській середній школі. Багаторічний незмінний (1947 – 1970) директор Павлиської середньої школи. Кандидат педагогічних наук (з 1955), автор багатьох книг, брошур і статей, художніх творів для дітей. Розробляв питання теорії і методики виховання у шкільному колективі та родині, всебічного розвитку особистості учнів, педагогічної майстерності. Особливу увагу приділяв патріотичному вихованню дітей і молоді, проблемам розумового, морального, естетичного та трудового виховання школярів. Книга В. О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям” (1969) удостоєна Державної премії УРСР 1974 р.



images

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі ВасилівкаОнуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможій селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. В 20-их роках XX ст. був активістом колгоспного життя у селі, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів у семирічній школі. Мати майбутнього славетного педагога, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховувала, крім Василя, ще трьох дітей: Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями. Василь Сухомлинський навчався спочатку (1926 – 1933) у Василівській семирічці, де був одним із найкращих учнів. Влітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті і того ж року став студентом факультету мови та літератури цього вузу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті.

Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу. У 1935 – 1938 рр.він викладав українську мову і літературу у Василівській і Зибківській семирічних школах Онуфріївського району.

У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділенні Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньої школи, а згодом і викладача цих же предметів середньої школи (1938).

З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович працював вОнуфріївській середній школі учителем української словесності, а через деякий час – і завідуючим навчальною частиною школи.

Війна внесла свої корективи у розмірений ритм життя: у липні 1941 р. Василя Олександровича було призвано до війська. Закінчивши військово-політичні курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, а з вересня 1941 р. він – політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 р. в бою за село Клепініно під Ржевом дістав тяжке поранення і понад чотири місяці лікувався в евакогоспіталях.

З червня 1942 р. до березня 1944 р. В. О. Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі УваУдмурдської АРСР. Навесні 1944 р. Василь Олександрович разом із дружиною Г. І. Сухомлинською виїжджає на Україну, в щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області.

Упродовж чотирьох років він працював завідуючим районним відділом народної освіти і одночасно викладав у школі. Саме в цей період Василь Олександрович дебютує в пресі: онуфріївськійрайонці “Ударна праця” та обласній газеті “Кіровоградська правда” із статтями на педагогічні теми. Найперша його публікація “Перед новим навчальним роком” з’явилася 25 серпня 1945 р. в “Ударній праці”.

1948 р. В. О. Сухомлинського призначають на його прохання, директором Павлиської середньої школи. Цим навчальним закладом він керував до останку життя, двадцять три роки у Павлиші стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності.

Василь Олександрович доклав чимало зусиль, аби піднести пересічну сільську школу на рівень найкращих у тодішньому СРСР загальноосвітніх навчальних закладів, щоб перетворити її на справжню лабораторію передової педагогічної думки і якнайповніше узагальнити набутий досвід. І він досяг поставленої мети насамперед завдяки власній винятковій працьовитості, постійному творчому горінню, твердій , безкомпромісній вимогливості як до себе, так і до всього педагогічного колективу. Починаючи з 1949 р. Василь Олександрович виступає не тільки у місцевій періодиці, а й у республіканських та всесоюзних виданнях. У першій половині 50-их років його починають друкувати і періодичні видання тодішнього “соціалістичного табору”.

1955 р. він успішно захищає у Київському державному університеті кандидатську дисертацію на тему “Директор школи – керівник навчально-виховної роботи”, а через рік з’являється його перша велика монографія “Виховання колективізму у школярів”.

Наприкінці п’ятдесятих років виходять друком одна за одною такі ґрунтовні праці В. О. Сухомлинського, як педагогічний колектив середньої школи” та “Виховання радянського патріотизму у школярів”.

Даниною тогочасній ідеології була книга педагога “Виховання комуністичного ставлення до праці” (1959).На найвищий щабель своєї педагогічної творчості Василь Олександрович піднявся у шестидесяті роки. Саме тоді з особливою виразністю і силою проявився його яскравий і самобутній талант педагога-дослідника й педагога-публіциста, саме у ті роки написав він найкращі книги, статті, художні твори для дітей та юнацтва.

До найголовніших, найгрунтовніших творів В. О. Сухомлинського, опублікованих, починаючи із 1960 р., належать: “Як ми виховували мужнє покоління”, “Духовний світ школяра”, “Праця і моральне виховання”, “Моральний ідеал молодого покоління”, “Сто порад учителеві”, “Листи до сина”, “Батьківська педагогіка”, “Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості” і, особливо, “Павлиська середня школа” та “Серце віддаю дітям” (1969). Остання праця витримала вже кільканадцять видань, вона була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) і Державної премії УРСР (1974).

На високу оцінку заслуговують і праці В. О. Сухомлинського, які з’явилися окремими виданнями вже після смерті талановитого педагога: “Народження громадянина”, “Методика виховання колективу”, “Розмова з молодим директором школи”, “Як виховати справжню людину”.

Віддаючи багато енергії вчительській роботі, створюючи фундаментальні педагогічні твори, В. О. Сухомлинський водночас виступав і як активний громадянський діяч, систематично проводив культурно-освітню роботу серед населення Павлиша, брав діяльну участь у численних науково-педагогічних конференцій, симпозіумах, сесіях, нарадах, семінарах. Не обійшло його й офіційне визнання: з 1957 р. В. О. Сухомлинський – член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. Заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоїли звання Героя соціалістичної праці. Того ж року він був обраний членом-корестондентом АПН СРСР.

1 вересня 1970 р. серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Втім, фізична смерть не поклала край життю його творчих надбань, не зупинила його жертовного служіння школі, учительству, вітчизняній педагогічній науці. “Людина, – любив повторювати педагог, – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний”. Ці проникливі слова можна і треба віднести до самого Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним імперактивом, якому завжди і всюди слідував він у своєму недовгому, але яскравому й напрочуд плідному житті Педагога. Все найцінніше, створене ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури.

p1011715.jpgp1011720.jpg

Матеріали із Павлиського меморіального музею Василя Сухомлинського

p1011707.jpgd:\літо15\img_3038.jpg

Розділ 2. Спогади про Василя Олександровича Сухомлинського

Н. Щукіна


Взірець педагогічної любові
(До 85-річчя з Дня народження В. О. Сухомлинського)
Придніпров’я, 29 січня 2003 року

Спадщина Сухомлинського – ми, його учні, його вихованці.

В 1969 році я закінчила Павлиську середню школу, коли директором був Василь Олександрович. Мало сказати про нього, що це була людина видатна, це була Людина з великої літери.

Як зараз бачу – вранці ми заходимо до так званої “великої школи”, де посмішкою нас зустрічає Василь Олександрович. З кожним вітається, комусь робить якесь зауваження, жодного учня не залишає поза своє увагою.

Василь Олександрович Сухомлинський був ерудованою, начитаною, освіченою людиною і такими хотів бачити нас, своїх вихованців. Працював він цілодобово. Важко навіть уявити, коли він відпочивав. Протягом дня був зайнятий життям школи: постійно відвідував уроки, на яких обов’язково доповнював матеріал, поданий учителем. Причому робив це коректно, так, щоб не зменшити авторитету учителя в очах вихованців.

Василь Олександрович мав багату бібліотеку і, крім того, виписував майже всі періодичні видання, які надходили на той час до поштового відділення. І все це він не просто перечитував, а й докладно вивчав, і потім найцікавішим ділився з учнями. Щотижня директор проводив велику політінформацію для учнів всієї школи, де й ознайомлював нас із особливо визначними подіями, які відбувалися в країні на той час…

Пройшов час і тільки тепер я розумію глибину слів В. О. Сухомлинського: “Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю – любов до дітей”…

Ми, його учні, з великою вдячністю і теплом завжди згадуємо про нашого шановного Педагога.



Велич педагога
газета Придніпров’я, 16 квітня 2003 року

“Я знаю багатьох прекрасних директорів шкіл, які брали активну участь у виховній роботі… Це справжні майстри педагогічного процесу… В них є чому повчитися і вчителю, і класному керівникові,” – таку оцінку одержав і педагогічний колектив школи №13, його директор І. А. Шевченко у книзі В. О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям”. Відвідавши державний педагогічно-меморіальний музей великого Педагога в Павлиші, викладач педучилища ім. В. О. Сухомлинського, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук, доцент І. А. Шевченко залишив свої роздуми про Вчителя.

Мені, як і моєму поколінню вчителів, випало велике щастя спілкуватися з Василем Олександровичем, збагачуватися його педагогічними ідеями, осмислювати багатогранну, своєрідну навчально-виховну роботу.

На найвищий щабель своєї педагогічної творчості В. О. Сухомлинський піднявся в 60-ті роки. Але вже на початку своєї роботи в школі він досліджував різні проблеми навчально-виховної роботи, особливо його бентежив розумовий розвиток і моральне виховання дітей. Саме тоді, в 60-ті, з особливою силою виявився його яскравий і самобутній талант педагога-дослідника, педагога-мислителя, філософа і педагога-публіциста. Саме в ті роки написав він свої найкращі книги, статті, художні твори для дітей…

Можна оцінити велику педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського словами великого його і мого друга Івана Гуровича Ткаченка, Героя Соціалістичної Праці, Заслуженого Учителя України, кандидата педагогічних наук, доцента: “…Він мав у своєму серці те, що не вмирає, а живе вічно, як народ, що дав йому життя, світлий розум, серце Данко і вогонь Прометея”.

Він не скільки жив в минулому, як живе сьогодні, в трудових буднях і творчих пошуках сучасної школи, а ще більше буде жити у майбутньому як філософ і соціолог, педагог і психолог, поет душі дітей, в вихованні яких він віддав інтелект генія і духовну повноцінність власного життя.



Педагогічна спадщина В.А. Сухомлинського різностороння і багатопланова. Вся система діяльності павлиського вчителя пройнята високими принципами гуманізму, глибокою пошаною до особи дитини. Коли його питали: ”Що найголовніше було в його житті? ”, він відповідав: ”Любов до дітей!”



Невичерпна спадщина великого вчителя
(До 85-річчя з Дня народження В. О. Сухомлинського)
Придніпров’я, 15 січня 2003 року

Науково-практичний досвід павлиського вчителя (а саме в с.Павлиш Василь Сухомлинський протягом 22 років проводив тривалий педагогічний експеримент, у результаті якого створив оригінальну систему виховання дітей), висовує на передній план необхідність критичного переосмислення тих чи інших педагогічних методів і підходів до навчання та виховання дітей. Саме з цією метою ось уже впродовж 9 років науковці, вчителі, батьки збираються на Всеукраїнські педагогічні читання.

У 1990 році була заснована добровільна організація під назвою Українська асоціація Василя Сухомлинського, покликана досліджувати й впроваджувати в життя творчу спадщину вченого, а також передовий педагогічний досвід, сприяти підготовці й підвищенню кваліфікації педагогічної громадськості і батьків. Влаштуванням педагогічних читань займається саме названа організація, оскільки подібний захід є одним із основних напрямків цієї організації. Проблематикою та тематикою цих педагогічних читань є завжди одна й та ж тема, що розглядається під різними кутами зору: Сухомлинський і сучасність. Це може бути екологія дитинства і спадщина Сухомлинського, проблеми етнопедагогіки і знову ж таки спадщина Сухомлинського…

Сухомлинський був предтечею дуже багатьох загально-гуманістичних і педоцентричних або, як зараз називають, неопедоцентричних, тобто сконценрованих на дитині, процесів. Адже ще в середині 60-их років він першим заговорив про унікальність дитячої особистості, стверджував, що кожна дитина талановита по-своєму, кожна вимагає поваги до своєї маленької гідності, що треба розвивати у дітей природну схильність до єднання з природою…



Традиції сучасної школи ім. Василя Сухомлинського

Спогади учениці Павлиської середньої школи

Кобильської Ольги Юріївни

Закінчила Павлиську середню школу в 1996 році. І дуже горджусь тим, що випала мені доля виховуватися і вчитися в школі, де збереглися традиції мудрого педагога Василя Сухомлинського, традиції «гармонії творення Людини» (Вибрані твори, т. 2, с.533)

Молодша школа запам'яталася мені світом казки. І між осінніми листочками, і в яскравих кетягах калини, і у ніжно-рожевих яблуневих пелюстках та в повільному кружлянні сніжинок – скрізь нас вчили знаходити диво. В звичайних квітах, краплинах дощу, промені сонця ми бачили прекрасне і творили свої перші казочки. Не просто описували побачене, а намагалися робити висновки. Щоб краще збиратися з думками, часто відвідували Кімнату казок.

А уроки на природі!.. Не лише Зелений клас, оповитий виноградною лозою, а й весняний ліс, поле, пагорби за селом були нашими стінами, які вчили нас жити, розуміти світ.

Ще у першому класі нас, маленьких школярів, записали до бібліотеки – ввели до світу книг. Я дуже вдячна, що книги стали для мене, за словами В. С. Сухомлинського, провідною зіркою в інтелектуальному житті.

Ще з початкових класів, починаючи з перших доручень, учні привчалися до праці. Класне приміщення, шкільне подвір'я, клумби – все приводили до порядку діти: насаджували дерева, білили забори… З 2-3 класу виїжджали працювати в поле – збирати помідори, картоплю… полоти соняшник, ламати кукурудзу… – і ніхто не нив, навпаки, працювали весело, з піснями.

А в третьому класі існувала традиція – самостійно посадити, доглянути та зібрати пшеничку на пришкільній ділянці. І перед 1-им вереснем вся школа збиралася, щоб на Святі Урожаю покуштувати запашного, вирощеного власними руками хліба.

На території школи були велика теплиця, крільчатник, сад, квітники, гарний біологічний кабінет, в якому знаходилось багато екзотичних представників флори та фауни. З любов'ю ми доглядали за рослинами. Під керівництвом вчителя тут проводили спостереження та дослідження. Не забували й про вчителів-пенсіонерів – підтримували їх шефською допомогою по господарству. Старші класи (з 8 по 11-ий) по черзі були черговими по школі – слідкували за порядком та дисципліною, за всіма подіями, які проходили під час чергування. Потім звітували перед усіма членами шкільної родини. Турбувалися в Павлиській середній школі і про громадянське виховання своїх учнів, яке В. О. Сухомлинський назвав «святая святих виховання» (Вибрані твори, т. 2, с. 582). Щотижня учні-старшокласники докладно вивчали новинки періодичних видань – проводили політінформацію…В кабінеті історії було створено міні-музей «Берегиня». Щорічним залишається конкурс «Проба пера», де учні середніх та старших класів діляться своїми літературними доробками, передають всю силу та красу свого слова. Найпрекраснішим звичаєм нашої школи залишається Свято Квітів, де аромат і різнобарв'я кружляють голову…

Багато я можу розповідати про своє шкільне життя, скільки спогадів зараз виринають із пам'яті…Та назавжди запам'ятала побажання заслуженого вчителя: «Бути річкою, в якій зливаються гаряче серце і холодний розум, не допускати поспішних і непродуманих рішень – це одна з вічних віток педагогічної майстерності. Зав'яне вона – усі книжні знання педагога перетворяться на прах.» (Вибрані твори, т. 2, с. 639)



Свято Урожаю
в Павлиській середній школі ім. В.О.Сухомлинського 31.08.1987р.


Фото із сімейного архіву Кобильської О. Ю. «Василь Сухомлинський із учнями»



p1011690.jpg

Ольга Василівна Сухомлинська – донька відомого педагога – із молодою вчителькою історії м. Світловодська Кобильською О. Ю.

Висновок

Василь Сухомлинський — один із найвідоміших педагогів і дитячих письменників ХХ століття. Його ідеї, науково-методологічні розробки, практичний досвід сьогодні втілюються не тільки в нашій державі, а й в освітньо-виховних системах європейських країн, Японії, Америки.

Василь Сухомлинський народився на Кіровоградщині і там же, у селі Павлиш, згодом створив свою «Школу радості». І до сьогодні вчителі використовують його головні здобутки у власній педагогічній практиці.

Ознайомившись з біографічними даними та спогадами про відомого Учителя, ми переконалися, що досягнути вершин майстерності можна лише, приклавши неабиякі зусилля та тонни сумлінної праці. Саме таким – працелюбним та наполегливим у досягненні своєї мети – був наш великий земляк Василь Олександрович. Не просто гордістю за рідну землю, на якій народжуються такі люди, наповнилися наші серця, а й бажанням вдосконалюватися, брати приклад з гідних вчинків!

А ще ми зрозуміли, що до виконання будь-якої справи, в тому числі , і у вихованні дітей, потрібно підходити з любов'ю, з бажанням творити. Тільки тоді твоє діло набуває певного сенсу!

Внаслідок пошукової роботи, узагальненню зібраних матеріалів, вдалося створити таку творчу працю. Дякуємо людям, які поділилися своїми спогадами, матеріалами про В.О.Сухомлинського. Частину з них використано в друкованій роботі. Слід звернути увагу на Свідоцтво, підписане В.Сухомлинським; Довідку, написану рукою В.Сухомлинським; давні фотографії учнів з Василем Олександровичем…

Скомпонувавши іншу частину інформації та фото, ми створили електронну версію – медіа-проект «Павлиська середня школа».

Роботи можна використовувати під час навчально-виховного процесу для знайомства із іменем Василя Сухомлинського, популяризації його педагогічної та літературної діяльності. В наступні роки можна доповнити творчу працю опрацюванням робіт В. О. Сухомлинського, дослідженням використання його методик в нашій школі тощо.



Список використаної літератури

  1. Газета «Наддніпрянська зоря», №8, вересень 2003 рік

  2. Освітянське слово, листопад 2002
    Наш сучасник, наша історія і наше майбутнє
    (Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського у сучасній школі)


  3. Ольга Сухомлинська,
    доктор педагогічних наук, академік-секретар
    відділення теорії та історії педагогіки АПН України
    Художня спадщина В. Сухомлинського в культурологічному вимірі
    Директор школи, 2007, №1-2, с. 3-7

  4. Невичерпна спадщина великого вчителя
    (До 85-річчя з Дня народження В. О. Сухомлинського)
    газета «Придніпров’я», 15 січня 2003 року

  5. Велич педагога
    газета «Придніпров’я», 16 квітня 2003 року

  6. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. – М.: Просвіта, 1979.

  7. Сухомлинський В. О. Сто порад учителю //Вибрані твори: В 5-ти т. Т. 2. – К.: Рад. школа, 1976.




Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconУтвердження нового професійного світогляду творчої активності педагога
Новоархангельського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія»
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconВиконала: Сезько Олена Анатоліївна, учениця 10 класу
Міненко Дмитро Володимирович, вчитель історії Миколаївського навчально-виховного комплексу
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconСмілянський навчально-виховний комплекс
Вдовенко Олена Володимирівна, вчитель музичного мистецтва та художньої культури, першої кваліфікаційної категорії, Смілянського навчально-виховного...
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconВідділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені
Укладач: учитель української мови та літератури Уманського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа-інтернат І – ІІ ступенів...
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconНезабутній «воєнрук» дослідницько-пошукова робота учнів 10 класу Навчально-виховного комплексу: «Гімназія-зош I-III ступенів №4»
День визволення Новогеоргіївська, коли засоби інформації закликають звернутися до славних сторінок рідної історії, неймовірно актуальною...
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconУкраїнська література
Туменського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ііі ступенів дошкільний навчальний заклад»
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconКущенко Ольга Олексіївна, Вчитель історії та правознавства навчально – виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»

«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconУправління освіти виконавчого комітету шепетівської міської ради методичний кабінет
Укладач Гарбарець Валентина Миколаївна вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу №1 у складі: «Загальноосвітня школа...
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconВідділ освіти артемівської міської ради міський методичний кабінет опис педагогічного досвіду вчителя англійської мови артемівського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. Артема – багатопрофільний ліцей»
«Наш Сухомлинський» роботу виконала: Ківва Валерія, Учениця 11 класу Навчально-виховного комплексу «Гімназія-загальноосвітня школа I-III ступенів №4» iconПрограма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, 5-9 класи
Чубенко Алла Іванівна вчитель української мови та літератури, Винарівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка