Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі



Скачати 186.87 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір186.87 Kb.

Відділ культури і туризму

Черкаської райдержадміністрації

КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи»

Черкаської районної ради

результат пошуку зображень за запитом

Наталена Королева – найекзотичніша постать

в українській літературі

Біографічна довідка



(до 130-річчя від дня народження Н. А. Королевої, української письменниці)

Черкаси ― 2018

83 (4Укр)6-4

Н 33


Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі: біографічна довідка (до 130-річчя від дня народження Н. А. Королевої, української письменниці) / Комун. закл. «РОМЦ БКР» Черкас. райради, авт.-укл. Л.В. Гріщенко. – Черкаси: [б. в.], 2018 – 16с.
Життєпис Наталени Королевої викликає неабияке зацікавлення і подив.

В Україні за радянських часів не видано жодного твору письменниці, а випущені в 30-х рр. ХХ ст. у Львові книжки стали бібліографічною рідкістю. Львівська преса подавала хронікальні матеріали про життя Н. Королевої, рецензії на її твори та рекламу з приводу їх появи.

Дана довідка містить інформацію про її життя та творчість і цим має заохотити до подальшого вивчення творчості письменниці.

Біографічна довідка розрахована на викладачів навчальних закладів, студентів-філологів та учнів, бібліотекарів.


Укладач Л.В. Гріщенко

Редактор А.Г. Кирдода

Відповідальна за випуск В.М.Канюка
Видавець:

Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи»

Черкаської районної ради

Не пишіть про життя,

котрого не розумієте...

Наталена Королева

Життєпис Наталени Королевої викликає неабияке зацікавлення і подив. Вона походила з аристократичного роду: батьком письменниці був польський граф Адріан-Юрій Дунін-Борковський, мати належала до роду іспанських ґрандів де Кастро Лячерда. Іспанське та слов’янське коріння Наталени сягало в глибину століть і було однаково престижним: достатньо нагадати, що, за фамільними документами Дуніних, їхній предок жив у Києві за часів Ярослава Мудрого і був посвоячений з родиною великого князя.

Наталена Андріанівна Королева (повне прізвище та ім’я – Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена; псевд.: Н. Ковалівська-Короліва, Nathalie Kowalewska, Н. Чужа;) народилася 3 березня 1888 року в монастирі Сан Педро Де Карденья, муніципалітеті Кастрільйо-дель-Валь біля міста Бургос, у провінції Кастилія і Леон, у Північній Іспанія. Батько – поляк, мати іспанка. Мати Наталени після народження дитини померла. Дівчинку взяла на виховання бабуся по батькові, литвинка з роду Домонтовичів, яка мала маєток у селі Великі Бірки на Волині.

На Україні зростала до п’яти років: тут ступила свої перші кроки, тут навчилася говорити. Після смерті бабусі Теофіли, Наталена жила у родичів матері в Іспанії. Коли дівчинці виповнилось 6 років, Наталену віддали на виховання в монастир Нотр-Дам де Сіон у французьких Піренеях, де вона пробула майже дванадцять років. Як остання дівчина в роду де Кастро Лячерда, Наталена за фамільною традицією мала стати черницею і свідомо готувалася до виконання цієї високої місії. Пізніше Наталена Королева з великим пієтетом згадувала монастир Нотр-Дам, де формувалась як особистість, вчилася добру, милосердю, самопожертві. Студіювала мови, філософію, історію, археологію, медицину, музику, співи.


Але в її долю втрутилася друга дружина батька – чеська графиня Людмила Лось – і сімнадцятилітня вихованка католицького монастиря на виклик мачухи переїхала до Києва. Далі життя майбутньої письменниці пішло непередбачуваним шляхом.

У Києві Наталена закінчила Інститут шляхетних дівчат. Своїм освітнім рівнем вона помітно вирізнялася серед вихованок, оскільки добре володіла іспанською, французькою, італійською, арабською мовами, вільно читала латинською, цікавилася філософією та історією. Наталенин батько багато років займався археологією і, очевидно, його захоплення передалося дочці.

Пізніше, у повісті «Без коріння», письменниця так охарактеризувала життя в цьому інституті. Уже на схилі віку, у 1962 році, в одному з листів письменниця згадувала про те, «як колись жилося в Києві, як за ті часи виховували дівчат, як поводились «маючі владу», і доходила невтішного висновку: «На думку мою – були то кошмарні часи й звичаї, яких ані навмисне не вигадаєш!» У Києві вона брала уроки музики в українського композитора Миколи Лисенка. На пам’ять він подарував їй невеличку музичну мініатюру «Зоря з місяцем» з надписом «Моїй учениці».

Але згодом її родина перебралася в Санкт-Петербург. Наталена Королева вступила до Петербурзького державного університету і закінчила тут археологічний інститут, одержала ступінь доктора археології за праці з литовської старовини, потім зайнялася єгиптологією і водночас вчилася в Петербурзькій мистецькій академії, після закінчення якої одержала диплом «вільного художника», мала свої художні виставки в Петербурзі й Варшаві.

На той час їй було уже за двадцять, і родичі, зокрема мачуха, почали виявляти невдоволення, на їхню думку, зайвими пориваннями до освіти дівчини із заможної родини.

Для Наталени підшукали відповідного нареченого, що мав дати їй забезпечене і спокійне життя. Дівчина, ухиляючись від одруження з нелюбом, вступає до французького Михайлівського театру в Петербурзі, а згодом укладає контракт з паризьким «Theatre Gymnase», що гастролював тоді в столиці і стає співачкою, що цим шокувала свою шляхетну родину й налаштувала проти себе світське товариство. Але невдовзі голос Наталени почав згасати, здоров’я виявилося заслабким для сцени, і від театральної кар’єри довелося відмовитись. Вона лікується на Закавказзі, а потім виїжджає в Західну Європу, де продовжує лікування, займається улюбленою справою – мистецтвом і археологією.

Ці роки були чи не найкращими в її сповненому тривог житті. Вона побувала в Іспанії, Франції, Італії, країнах Близького Сходу, знову виступила в оперних театрах Парижа і Венеції (співала партію Кармен в опері Ж. Бізе), взяла участь в археологічних розкопках Помпей і в Єгипті, з 1909 року почала систематично виступати з художніми творами і науковими статтями у французьких літературних і наукових журналах.

Початок Першої світової війни застав Наталену в Києві, куди вона приїхала до важкохворого батька. Невдовзі він помер, а дівчина, не маючи змоги повернутися за кордон, стала сестрою милосердя в російській армії. Майже три роки Наталена пробула на війні: була нагороджена за хоробрість, тричі поранена, перенесла тиф і кілька запалень легенів. Пізніше письменниця згадувала, що хрест «За храбрость» їй дали тільки за те, що під час ворожого обстрілу залишилася з пораненими вояками, виконавши свій звичайний обов’язок.

Особисте життя Наталени Королевої під час війни склалося драматично. Вона одружилася з офіцером російської армії і громадянином Ірану, що служив у «дикій дивізії», – Іскандером Гакгаманіш ібн Курушем, із роду перських царів Ахемінідів, з яким вона прожила тільки півроку, а невдовзі загинув під Варшавою. Відпровадивши домовину з тілом чоловіка до Ірану, Наталена повернулася до Києва.

Під кінець війни нужда й поневіряння у зруйнованій країні примусили молоду вдову шукати прихистку в Чехословаччині, де опинилися на еміграції переслідувані в ті роки представники української еліти. Вирушила Наталена в дорогу разом з мачухою Людмилою Лось, та нове лихо затримало її.
Мачуха померла, і, поховавши графиню біля Львова, Наталена на початку 1920 року сама добралася до Праги, де почала працювати у системі народного шкільництва. Наталена Королева на замовлення міністерства освіти уклала невеличкий шкільний чесько-український словник, який вийшов під редакцією професора С. Смаль-Стоцького. Пізніше – великий (понад 30 арк.) французько-український словник (залишився недрукованим).

У Празі Наталена зустрілася з Василем Королівим-Старим – відомим українським письменником, талановитим художником, громадським діячем. Вони були знайомі ще в Києві, а зустрівшись на чужині, відчули взаємну потребу підтримати одне одного і невдовзі побралися. Подружжя придбало скромний будиночок на околиці містечка Мельник неподалік Праги, де Наталені судилося прожити до кінця своїх днів. У Мельнику вона сформувалася як українська письменниця і досягла вершин своєї творчості.

Писати Наталена почала в шістнадцять років французькою мовою, друкувала художні твори у періодичних виданнях.

У роки навчання та подорожей, досліджуючи пам’ятки давньої історії, письменниця опублікувала праці про звичаї та побут скіфів і вірмен. Пізніше, осмисливши набуті знання та враження, визначила для себе подальший напрям діяльності. Під впливом В. Короліва-Старого взялася поглиблено вивчати історію та культуру України, наполегливо студіювала українську мову, яку зрештою розуміла з дитинства. Будучи вихованою у традиціях християнської моралі і дотримуючись віками освячених звичаїв подружнього життя, Наталена Королева прислухалась до міркувань свого чоловіка. В її душі прокинулося приспане зміною поколінь глибинне почуття своєї причетності до минулого великого слов’янського народу. Вона не була українкою за походженням чи вихованням, але вплив симпатій батька до української культури, навчання в Київському інституті давали добрий ґрунт для розвитку її зацікавлень Україною. Взявши прізвище чоловіка, Наталена Королева почала писати українською.

Від 1909 року друкувала художні твори та наукові статті у французьких часописах «Revue des poetes», «Revue Augustinienne», «La Croix». Дещо пізніше письменниця заявила про себе на сторінках галицької періодики. Звернення до видань цього регіону було зрозумілим, адже в ті роки українська преса Галичини інтенсивно розвивалася і на її сторінках охоче друкувалися як місцеві автори, так і митці, які жили в еміграції. З того часу понад двадцять років усі західноукраїнські, буковинські, закарпатські українські журнали, а також журнали, що виходили в Чехословаччині, вміщували її твори.

Перші її публікації українською мовою з’явилися на рубежі 20-х рр. ХХ ст. у віденському часописі «Воля» та празькому «Нова Україна». Перше оповідання українською мовою «Гріх (З пам’ятної книжки)» було надруковано у віденському українському тижневику «Воля» 15 січня 1921 року за підписом «Н. Ковалівська-Короліва».

У середині 30-х – на початку 40-х років виходять книжки Королевої, що принесли їй широке визнання і популярність. У науково-популярному журналі «Просвіта» «Життя і знання» було надруковано низку нарисів і заміток Королевої про українські народні звичаї та історію предметів побуту. На сторінках престижного і популярного в Україні «Літературно-наукового вісника» вперше побачили світ її нариси та легенди «Сарацинка», «Ґонта», «Вітражі, «Шовкова пані». Помітним явищем стали твори Наталени Королевої у виданнях жіночої преси, що з середини 20-х рр. обстоювала українську культуру та сприяла розвитку національної свідомості. У творах письменниці читачок приваблювала ще не розроблена українськими авторами загальноєвропейська тематика, пропагування ідеї національного патріотизму, ідеалів християнської духовності. Львівська «Нова хата» надрукувала оповідання Королевої «Дідусь», «Гімн», нарис «Жанна Д’Арк», повість «Дев’ята». Активно друкувалася Наталена в коломийському часописі «Жіноча доля», редактор якого О. Кисілевська з особливою симпатією ставилася до письменниці, відвідала родину Королівів-Старих у Мельнику і на довгі роки зберегла яскраві спогади про цю зустріч.

Твори Королевої друкувалися також у часописах «Мета» і «Назустріч» та інших львівських періодичних виданнях, але найчастіше знайомив з ними читачів літературно-науковий журнал християнської орієнтації «Дзвони». Окрім низки оповідань, легенд та нарисів, у цьому виданні було вперше опубліковано повісті Наталени Королевої «1313»: Повість з середньовіччя» (Л., 1935), «Без коріння» (1936), історичні повісті «Предок» (1937), фрагмент з повісті «Золоте серце» (1933), кілька розділів роману про Мойсея (1934), повість «Quid est veritas» («Що є істина?», 1939).



У Львові одна за одною вийшли дві збірки нарисів та легенд Наталени Королевої, до яких увійшли і твори, попередньо опубліковані на сторінках галицької преси. В євангельських легендах з часів Ісуса Христа, що входили до збірки «Во дні они» (1935) письменниця по-своєму осмислила окремі епізоди життя Спасителя, розкрила морально-філософський сенс подій тих років, проектуючи їх на сприйняття та повсякденний побут простих людей. Увагу критиків привернула довершена форма творів, вишукана образність мислення авторки. «І все там сказано ніжно і чисто, і з великою тонкістю. Часом бренить нота огірчення, яке не доходить до обвинувачення, й іронія, яка не переходить у сарказм», – писала про нариси цієї збірки львівська журналістка М. Нижанківська («Жінка». – 1936. – С. 2). Екзотичні оповідання збірки «Інакший світ» (1936) розповідають про незвичайні події, які відбулися у різні часи і в різних країнах. У сюжетах оповідань реальність тісно пов’язана з елементами трансцендентального, глибока символіка сплітає образи видимого і невидимого світів в один плинний барвистий потік, де, як домінанта, ширяє думка письменниці про перевагу в людині духовного.пов’язане зображення
У львівських видавництвах вийшла більшість повістей Королевої, зокрема твір «1313: Повість з середньовіччя» (1935), в основу якого було покладено легенду про винайдення стрільного пороху в лабораторії монастиря. Письменниця використала цей історичний факт, щоб висвітлити вічну боротьбу між добром і злом у людській душі, засобами художнього слова показати, як зневага однієї з християнських заповідей (у цьому випадку – про пошану до батьків) зумовлює легковаження іншими духовними настановами, а відтак шлях іде до відступництва, до зла і темряви. Наслідок відступництва – факт винайдення пороху – засобу масового знищення людей. Символічно, що трагедія починається зі загибелі самого винахідника-ченця і зруйнування монастиря. Цей перший великий прозовий твір Наталени Королевої, що вийшов окремою книжкою, викликав суперечливі відгуки в галицькій пресі. Очевидно, неукраїнське походження письменниці, її приналежність до шляхетських родів, європейська освіченість породжували в декого з представників літературної еліти настороженість, а поява друком незвичного за темою та її художнім втіленням твору дало поштовх до виявлення емоцій неприйняття. На сторінках преси з негативною оцінкою повісті виступив метр тогочасної літературної критики М. Рудницький, однак письменниця знайшла розуміння і підтримку в публікаціях літературознавця В. Радзикевича, рецензіях редактора «Дзвонів» П. Ісаїва, літературного критика і видавця релігійної літератури О. Моха та ін. наталена королева повість 1313 фото 2результат пошуку зображень за запитом

Наступного року окремим виданням вийшла автобіографічна повість Наталени Королевої «Без коріння», в якій письменниця розповіла про роки свого навчання в Київському інституті для шляхетних дівчат.

У 1937 році вийшла повість «Предок», в основу її лягли родові хроніки іспанської гілки роду письменниці, в яких було зафіксовано події першої половини XVII ст. Герой повісті дон Карлос де Лячерда самотнім паломником проходить виснажливий шлях з Іспанії на Волинь через святу землю Єрусалимську, переживаючи при цьому глибоку душевну драму. Він зустрічає на своєму шляху не одну спокусу, тяжкі випробування, але перемагає їх і залишається вірним своєму лицарському обов’язку і честі. пов’язане зображення

Повість дає багато інформації для розуміння засад світогляду самої Королевої, зокрема ідеалу високої духовності, який вона пропагувала у своїх творах.

Вершиною літературної творчості Наталени Королевої її сучасники та літературні критики сьогодення називають повість «Сон тіні» (1938). Це романтична розповідь про кохання юної пари. Дія відбувається в першій половині ІІ ст. н. е. на землях Римської імперії. Твір відзначається довершеною композицією, майстерним проникненням у психологію персонажів, багатою історично забарвленою лексикою. Оцінюючи стрімкість розвитку характерів героїв повісті, піднесену тональність у зображенні їхніх почуттів, о. Гавриїл Костельник, філософ і науковець, зробив влучний підсумок про стиль письменниці: «Її слово всюди «крилате» («Дзвони». – 1938. – Ч. 1/2. – С. 71). http://chtyvo.org.ua/content/covers/24ef65da832cb401cbd307ef1519a31e.jpg

У Празі в 1942 році було надруковано двома випусками збірку творів Королевої «Легенди старокиївські». Складні політичні умови спричинилися до того, що книжка фактично не дійшла до українського читача і не була належно оцінена. Однак і в ті роки на сторінка х галицької періодики з’явилися згадки про неї, а критик А. Коровицька, докладно проаналізувавши зміст книги, дала високу оцінку композиції збірки, тематиці творів та морально-етичному трактуванню образів («Краківські вісті». – 1943. – Ч. 243).результат пошуку зображень за запитом

У творчості зображувала часи давнього Єгипту й Риму за часів імператора Адріана, ранньої християнської доби, середньовіччя Європи та давньої історії України.

Наталена Королева є авторка збірника оповідань «Інакший світ», історичної повісті «Останній біг» (не надрукована), повісті «Місячні арфи» та автобіографічні «Без коріння» (1936), «Шляхами і стежками життя» (не надрукована).

На літературному конкурсі у Львові 1936 Королева була нагороджена двома першими нагородами. Після війни у Чикаго випущено її історична повість «Quid est veritas?» Що є істина (1961), завершену ще в 1939pоці.результат пошуку зображень за запитом результат пошуку зображень за запитом

Переклала українською мовою середньовічний кодекс «Наслідування Христа» Фоми Кемпійського (Жовква, 1923), «Гидота Сенна-Херубова» (оповідь про Палестину). Частина архіву Наталени Королевої зберігається в рукописному відділі Інституту літератури НАНУ (Київ).

Останні роки Наталена Королева прожила самотньо, заробляла на прожиття приватними уроками французької та іспанської мов, забута в Україні і ніким не підтримувана на чужині. Її намагання встановити контакти з київськими видавництвами та Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР успіху не мали. Наклади передвоєнних видань її творів вичерпались, а на нові бракувало коштів. Наталені Королевій судилося ще побачити віддруковані аркуші своєї книги «Сон тіні» та «1313», які друкару Оресту Зілинському вдалося перевидати в 1966 році у Пряшеві, але книга з різних причин так і не дійшла до українського читача. Цьому спричинилися як відомі події в Чехословаччині 1968 року, так і чомусь одіозна на той час постать упорядника книги друкара Ореста Зілинського. Кілька її примірників в особистих бібліотеках письменників і бібліофілів не могли створити загальної думки.

Видання не було навіть прорецензоване, і самобутня творчість Наталени Королевої після її смерті понад двадцять років залишалася забутою.

Померла письменниця 1 липня 1966 року (78 років) і похована у Мельнику, Чехословаччина (тепер Чехія).

Творча спадщина Королевої на сьогодні ще недостатньо вивчена і не вся опублікована. Це пояснюється передовсім тим, що майже півсторіччя письменниця прожила в Чехії, відгороджена кордоном від народу, для якого писала. Її твори невеликими тиражами перевидавали для української діаспори: «Во дні они» (1948, Мюнхен), «Подорожній» (1953, Торонто), «Предок» (1961, Торонто).

В Україні тільки у 1988 році ми дізналися про Наталену Королеву, творчість якої могла б стати окрасою будь-якої розвиненої європейської літератури. На 100-річчя з дня народження письменниці відгукнулися журнали «Жовтень», «Українська мова і література в школі», «Радянське літературознавство», газети «Молода гвардія», «Літературна Україна». Спілка письменників України провела літературний вечір «Наталена Королева — український історичний белетрист». Не читавши більшості книжок, не знаючи достеменно навіть життєвого шляху письменниці, нелегко було говорити предметно про її творчість.

У 1990 році В. О. Шевчук, упорядник текстів збірника українських історичних оповідань для дітей «Дерево пам’яті», включив до книги п’ять оповідань Наталени Королевої і представив письменницю сучасній молоді. Невдовзі в 1991 році київське видавництво «Веселка» вперше за радянські часи видало її твори, об’єднані назвою «Предок». Книга справила незабутнє враження своїм змістом і оформленням, ґрунтовна передмова, примітки та пояснення О. Мишанича наблизили твори письменниці до сприйняття сучасного читача. А в грудні 2010 року у Львові презентували книжку Наталени Королеви, до якої увійшли твори «Предок» та «Без кінця».



Використані джерела

  1. Головин Р. Королева Наталена // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. – 2-е вид. – К.: Гол. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1980. – Т. 5. – С. 419.*

  2. Королева Наталена – українська письменниця // Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. / Гол. ред. М.П.Бажан. – 1-е вид. – Київ, 1967. – Т. 2. – С. 207. *

  3. Наталена Королева: Біобібліогр. покажч. / ред.: Б. Якимович; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2003. – 106 c. – (Наук. б-ка. Укр. біобібліогр. Нова сер.; Чис. 12).

  4. Мишанич О. Дивосвіти Наталени Королевої // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття: У 3-х кн. / Упоряд.: Є.Федоренко, В.Яременко. – К.: Вид-во «Рось», 1994. – Кн. 1. – С. 429–434. *

  5. Рязанцева Т. Помолитися за душу письменниці: До 115-річчя Наталени Королевої // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2003. – № 1. – С. 200-203.

  6. Шевчук В. Загадковий і манливий світ Наталени Королевої: До 100-річчя з дня народження письменниці // Українська мова і література в школі. –1988. – № 2. – С. 14.

Інтернет-посилання

  1. Королева Наталена Андріанівна [Електронний ресурс] // сайт Вікіпедія: вільна енциклопедія. – Текст. дані. –

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A (дата звернення 14.02.2018). – Назва з екрана.


  1. Королева Наталена Андріанівна [Електронний ресурс] // сайт Енциклопедія історії України (ЕІУ) – в електронній бібліотеці. – Текст. дані. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgibin/eiu/history.exe?Z2(дата звернення 14.02.2018). – Назва з екрана.

  2. Королева Наталена Андріанівна [Електронний ресурс] // сайт Бібліотека української літератури – Текст. дані. – 2000-2018 – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1617 (дата звернення 14.02.2018). – Назва з екрана.

  3. Мушинка М. Королева Наталена Андріанівна / М. І. Мушинка [Електронний ресурс] // Сайт Енциклопедія сучасної України. – Текст. дані. – 2014-2018 – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6015 (дата звернення 14.02.2018). – Назва з екрана.


Джерела для більш детального ознайомлення


  1. Антофійчук В.І. Євангельськи й контекст у творчості Наталени Королевої / В.І. Антофійчук // Слово і час. – 2000. – № 8. – С. 36-44. *

  2. Бабишкін О. Несподіване щасливе знайомство: [Листи, нотатки, спогади Н.Королевої] / О. Бабишкін // Всесвіт. –1993. – № 2. – С. 176-184.

  3. Бондарчук П. Королева Наталена Андріанівна // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2009. – Т. 5: Кон-Кю. – С. 169. *

  4. Васьків М. Еміграційний історичний роман: загальне й індивідуальне // Український еміграційний роман 1930-50-х років. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори–2006», 2011. – С. 34-111.

  5. Голубовська І. Життєпис сучасниці (повість Наталени Королевої «Без коріння») / І. Голубовська // Дивослово. – 2004. – № 6. – С. 59-62.

  6. Голубовська І. Найекзотичніша постать в українській літературі: (Нотатки про Наталену Королеву) / І. Голубовська // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. – № 1 (січ.-лют.). – С. 58-60.

  7. Корсак І. Тиха правда Модеста Левицького: повість-есей /І. Ф. Корсак. – К.: Ярославів Вал, 2009. – 165 с.

  8. Мельнікова Ю. Художнє осмислення давнини в романі «Quid est veritas?» Наталени Королеви // Особливості української історичної прози XX століття/ Г. Александрова, М. Богданова, Ю. Мельнікова, І. Співак. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – С. 60-105.

  9. Микитенко О. В гостях у Наталени Королевої: [Кореспонденція] // Україна. – 1964. – № 7. – С. 10.

  10. Микитенко О. Королева Наталена // Українська літературна енциклопедія. У 5-ти т. – К.: Гол. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 570. *

  11. Мишанич О. Дивосвіти Наталени Королевої: [Стаття] // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття: У 4 кн. / Упор. В. Яременко. – 2-е вид., змінене, доопрацьов., доповн. – Київ: Аконіт, 2001. – Кн. 2. – С. 608-611: портр. Н. Королевої.

  12. Мишанич О. Дивосвіти Наталени Королевої: Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття: У 3 кн. – Т. 1. – К., 1994. – С. 429-434. *

  13. Мишанич О. Дивосвіти Наталени Королевої // Повернення: Літературно-критичні статті і нариси. – К., 1993. – С. 59-80.

  14. Мишанич О. «Мрія – наймення одної, друга ж зветься любов...»: [Стаття] / О. Мишанич // Друг читача. – 1991. – 23 січ. – С.3.

  15. Мушинка М. Королева Наталена Андріанівна // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. – К., 2003­2016.*

  16. Набитович І. Художній всесвіт на палімпсестах минулого (Літературні обрії Наталени Королевої) // Королева Н. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas? – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 2007. – С. 3-36.

  17. Пелешенко Ю. Наталена Королева – український історичний белетрист: [Повідомлення] / Ю Пелешенко // Радянське літературознавство. – 1988. – № 6. – С. 79-80.

  18. Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори /Упорядкування і передмова В. А. Просалової. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – 280 с.

  19. Сорока Н. Іспанська культура крізь призму творчості Наталени Королевої / Н. Сорока // Всесвіт. – 1999. – № 9–10. – С. 154–161.

  20. Тюрменко І. Наталена Королева: Стан і перспективи дослідження життя та творчості / І. Тюрменко // УІЖ. – 2010. – № 3. – С.4-5.

  21. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліограф. відомості / Упорядкув. В. А. Просалової. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. – 516 с.

  22. Федака Д. Наталена Королева // Під синіми Бескидами: антологія поезії та малої прози українських письменників Словаччини. – Ужгород: Закарпаття, 2006. – С. 281-282.

  23. Феді Л. Невідома Королева: іспанка, котра любила Україну / Л. Феді // Жива вода. – 1998. – № 7 (лип.). – С. 2.

  24. Федорів Р. Королева, що входила в інші світи (Королева) / Р. Федорів // Жовтень. – 1988. – № 7. – С. 52-56.

  25. Шевчук В. Загадковий і манливий світ Наталени Королеви // В. Шевчук Дорога в тисячу років. К., 1990. – С. 378-385. *

  26. Шмигін М. Іспанська графиня росла на Волині. / Микола Шмигін // Вісник. – 2014. – 2 жовтня. – С. 13.

  27. Шпиталь А. Палестина, Юдея, Святе Письмо й українська історична проза (Н.Королева) / А. Шпиталь // Слово і час. – 1999. – № 12. – С. 26-30.

  28. Шугай О. Довга дорога Наталени Королевої / О. Шугай // Літературна Україна. – 1988. – № 25 (4278). – 23 черв. – С. 5


Джерела, які є у фонді КЗ «РОМЦ БКР» Черкаської районної ради відмічені знаком астериск (*).


результат пошуку зображень за запитом

результат пошуку зображень за запитом пов’язане зображення пов’язане зображення
результат пошуку зображень за запитом пов’язане зображення результат пошуку зображень за запитом

результат пошуку зображень за запитом результат пошуку зображень за запитом
пов’язане зображення результат пошуку зображень за запитом результат пошуку зображень за запитом

Науково-популярне видання


Наталена Королева –

найекзотичніша постать

в українській літературі

Біографічна довідка

Укладач Л.В. Гріщенко

Редактор А.Г. Кирдода

Відповідальна за випуск В.М.Канюка

Підписано до друку 22 лютого 2018 року

Тираж 25 прим.

Видавець:



Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи»

Черкаської районної ради
18035 м. Черкаси, вул. Дахнівська, 52

E-mail: bibliotekaromc@gmail.com

http://romcbkr.ck.ua/

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconЯ. Б. Васильців іспансько – українська письменниця наталена королева
Спансько – українська письменниця наталена королева
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconКонтрольні питання з дисципліни «Психологізм в українській літературі ХХ – ХХІ ст.» доц. Тараненко А. В
Становлення психологізму в українській літературі
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconНова українська література
Мета. Допомогти учням осмислити творчу постать І. П. Котляревського та його місце в українській літературі, проаналізувати поему...
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconНаталена Королева Предок
Світло олійної лямпи м’яко вирізьблювало гострі риси старечого обличчя дон Фернана де Кастро, званого в Бурґосі «el Sabio» —
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconЗміст Вступ Розділ І. Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ століття Розділ ІІ. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років Розділ ІІІ
Розділ І. Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ століття
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconБакалаврська робота «Апостол черні» Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі Зміст
«Апостол черні» Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconРомантизм в українській літературі 20-40-х років ХІХ століття Сутність напряму
Хvііі століття в Німеччині й панував у літературі Європи й Америки протягом першої половини ХІХ століття
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі icon«гімн» один із найкращих творів революційно-патріотичної лірики в українській літературі
Тема: «гімн» один із найкращих творів революційно-патріотичної лірики в українській літературі
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconВасиль Симоненко «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства»
Тема: Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства»
Наталена Королева – найекзотичніша постать в українській літературі iconВолочиська районна філія
Постмодернізм в українській літературі кінця ХХ початку ХХІ ст


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка