Наталія звольська



Скачати 196,51 Kb.
Дата конвертації26.09.2017
Розмір196,51 Kb.

Наталія ЗВОЛЬСЬКА,

Тетяна ГРИНДА,

бібліотекарі відділу науково-

методичної та консультативної

роботи Львівської обласної

науково-педагогічної бібліотеки


Додаток 4 до Календаря знаменних і

пам’ятних дат (березень 2015 р.)




Бібліотечна довідка

50 років з часу першого в історії

виходу людини у відкритий космос
ЗМІСТ

Стор.

1. Історичні віхи…………………………………………………….. 1

1.1. Позакорабельна діяльність (ПКД)…………………………………….. 2

1.2. Біографія Леонова О.А…………………………………………………. 3

1.3. Перший політ…………………………………………………………… 4

1.4. Союз – Аполон………………………………………………………….. 4

2. Методичні рекомендації до проведення заходів……………..... 5

2.1. Теми експозицій книжково-журнальних виставок…………………… 5

2.2. Рекомендовані епіграфи до книжкових виставок…………………….. 5

2.3. Теми заходів для учнів старших класів………………………………... 5

2.4. Теми заходів для учнів молодших класів……………………………… 5

2.5. Сценарій заходу………………………………………………………… 5



3. Бібліографія………………………………………………………. 9

4.1. Цікаві інтернет-ресурси………………………………………………… 9

4.2. Список рекомендованої літератури………………………………….. 10

Ключові слова……………………………………………………………. 11


1. Історичні віхи




Олексі́й Архи́пович Лео́нов — радянський космонавт, перша людина, яка вийшла у відкритий космос.

1.1. Позакорабельна діяльність (ПКД)

Позакорабельна діяльністіь (ПКД), (англ. Extra-vehicular activity (EVA)), вихід в космос, (англ. spacewalk) — робота космонавта позаЗемлею і водночас поза космічним кораблем. Найчастіше ПКД називають роботу за межами корабля на орбіті Землі (вихід у відкритий космос), але також ПКД називають діяльність на поверхніМісяця. В пізніших місіях з висадкою на Місяць (Аполлон-15-16, і-17) пілот командного модуля (ПКМ) на зворотному шляху виходив у відкритий космос, щоб забрати касети з плівкою, йому допомагав пілот місячного модуля (ПММ), який залишався у відкритому люці командного модуля. Це єдині виходи у відкритий космос здійснені в глибокому космосі між Землею і Місяцем.

У зв'язку з різними конструкціями ранніх космічних апаратів, американські та радянські космічні програми також по різному визначали ПКД. Радянські космічні кораблі мали окрему шлюзову камеру, тому вважалось, що ПКД починалась коли космонавт розгерметизував шлюз і опинився у вакуумі, а закінчилась коли закривався люк. Ранні американські космічні кораблі не мали шлюзової камери, тому для виходу в космос розгерметизовувався весь корабель, і виходом в космос вважався момент коли голова космонавта перебувала поза кораблем — стояча ПКД (СПКД) (англ.Stand-up extra-vehicular activity (SEVA)), коли астронавт не повністю виходив з корабля, але повністю залежав від системи життєзабезпечення скафандра, названа так оскільки астронавт «стояв» у відкритому люку, зазвичай щоб знімати кінокамерою або допомагати іншому космонавту.

Нині початком ПКД в американців вважається перемикання позакорабельного мобільного обладнання (ПМО) (англ.Extravehicular Mobility Unit (EMU)) на живлення від батареї, а закінченням — початок наддуву.

Вихід може бути прив'язаним (космонавт з'єднаний з кораблем страхувальним фалом, який іноді може об'єднуватись зі шлангом подачі кисню (тоді його називають «пуповиною»), щоб повернутися в корабель необхідно докласти фізичних зусиль) або вільним.

Для цього використовувався скафандр вентиляційного типу, крізь який продувалось біля 30 літрів кисню за хвилину, загальний запас на борту становив 1666 літрів, його вистачило б на 30 хвилин перебування космонавта у відкритому космосі.





Астронавт Брюс Мак Кендлесс управляє ПМО у вільному виході у відкритий космос

Через перепад тиску скафандр роздувся і значно заважав рухам космонавта, зокрема поверненню на корабель. Загалом вихід тривав 23 хвилини 41 секунду[5] (з них поза кораблем 12 хвилин 9 секунд), за його підсумками зроблено висновок про можливість виконувати різні роботи у відкритому космосі.Перша ПКД, яка не була виходом у відкритий космос, здійснена американським космонавтомНілом Армстронгом 20 липня 1969 року, коли місячний модуль Аполлона-11 Ігл (Орел) висадився на Місяці. До нього приєднався Базз Олдрін, і їхня ПКД тривала 2 години 32 хвилини.

Перша ПКД в глибокому космосі (не на Місяці або на орбіті Землі) здійснена американським космонавтом Елом Ворденом під час повернення на Землю Аполлона-15. Також здійснено Кеном Меттінглі під час повернення Аполлона-16 і Роном Евансом під час повернення Аполлона-17.

Перший вільний вихід у відкритий космос здійснив американський космонавт Брюс Мак Кендлесс 7 лютого 1984 року під час місії Челленджера STS-41-B з використанням ПМО. Він приєднався доРоберта Стюарта, вихід у відкритий космос тривав 5 годин 55 хвилин.

Перший (і єдиний) вихід трьох осіб у відкритий космос виконаний 13 травня 1992 року, під час третьої ПКД в першому польоті Індевора,STS-49. П'єр ТюоРічард ХібТомас Ейкерс у відкритому космосі здійснюють захоплення і ремонт несправного супутника Intelsat VI-F3.

Першу ПКД для ремонту шатла в польоті здійснив американський космонавт Стів Робінсон 3 серпня 2005 року в ході місії STS-114, яка була другим «поверненням до польотів». Робінсон видалив два шматка наповнювача, які виступали з теплозахисного щитаДіскавері, оскільки інженери визначили, що була незначна можливість їхнього впливу на теплозахист при посадці. Робінсон успішно видалив сипкий матеріал поки Діскавері був пристикований до Міжнародної космічної станції.

Найдовший вихід у відкритий космос тривав 8 годин 56 хвилин під час ПКД Сьюзан Хелмс і Джеймса Восса 11 березня 2001 року.

Перший вихід у відкритий космос здійснив радянський космонавт Олексій Архипович Леонов 18 березня 1965 року з космічного корабля Восход-2 з гнучкою шлюзовою камерою.

1.2. Біографія

Народився  30 травня 1934  року в селі Листв'янка Тисульського району Кемеровської області  Росії. Після закінчення  Німецько-радянської війни разом з сім'єю переїхав до  Калінінграду. Закінчив школу у 1953  році. 1960 року був зарахований до першого загону радянських космонавтів. 1967 року став  Почесним громадянином Кременчука.

1.3. Перший політ

1819 березня 1965 року разом з Павлом Біляєвим здійснив політ у космос другим пілотом на космічному кораблі «Восход-2». Під час цього польоту Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин і 9 секунд. Під час виходу проявив виключну мужність, особливо у нестандартній ситуації, коли набухлий космічний скафандр заважав поверненню космонавта до корабля. Ввійти до шлюзу Леонову вдалося лише після стравлення надлишкового тиску скафандра. Перед приземленням відмовила автоматична система орієнтації. Біляєв вручну зорієнтував корабель і увімкнув гальмовий двигун. Як результат «Восход» здійснив посадку у незапланованому місці — 180 км північніше міста Перм. У повідомленні ТАРС це місце назвали «запасним районом», яке у дійсності було глухою пермською тайгою. Дві ночі космонавти провели у дикому лісі на морозі. Лише на третій день до них змогли добратись рятівники на лижах, які були вимушені рубати ліс у місці посадки корабля, для розчистки майданчика приземлення гелікоптера. Тривалість польоту склала 1 добу 02 години 02 хвилини 17 секунд.

За успішне виконання польоту та за прояв мужності і героїзму підполковник Леонов Олексій Архіпович  23 березня 1965 отримав звання  Героя Радянського Союзу, Орден Леніна та медаль «Золота зірка».

У 1967 році Леонов входив до складу радянських космонавтів, що готувались до польоту на Місяць.

У 1967 закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. Жуковського (інженерний факультет).

22 січня 1969 перебував у автомобілі, що був обстріляний офіцером Віктором Ільїним під час замаху на Л.Брежнєва.

1.4. Союз – Аполон

У  1975  році  15—21 липня, разом з В.Кубасовим здійснив другий політ у якості командира космічного корабля «Союз-19» за програмою  «Союз-Аполон». Тривалість польоту склала 5 діб 22 години 30 хвилин 51 секунда.

За успішне виконання польоту Леонов у 1975 році був нагороджений другою медаллю «Золота зірка» та орденом Леніна.

У 1970–1991 роках — заступник начальника центру підготовки космонавтів. У  1981 році закінчив ад'юнктуру при військово-повітряній інженерній академії ім. Жуковського. З березня  1992  генерал-майор  авіації О. А. Леонов — в запасі. Автор 4 винаходів та 10 наукових праць.

Після виходу на пенсію у 1991 мешкає у Москві. Отримав визнання як художник.

Орден «За заслуги» III ст. — за значний особистий внесок у розвиток ракетно-космічної галузі, вагомі трудові здобутки у створенні та впровадженні космічних систем і технологій, високу професійну майстерність (12 квітня 2011 р.)

2. Методичні рекомендації до проведення заходів



    1. Теми експозицій книжково-журнальних виставок;

  • «Про сонце, космос і планети» ;

  • «Людина і всесвіт»

2.2. Рекомендовані епіграфи до книжково-журнальних виставок:

√ «Першопроходці Всесвіту та творці практичної космонавтики»;

√ «За тридевять орбит летит метеорит»

(Володимир Бутков)

√ «Хотя космос и манит – земля притягивает больше»

(Вадим Синявський)

2.3. Теми заходів для учнів старших класів:



  • «Україна – космічна держава»;

  • «Крізь тернії до зірок»;

  • «Дороги до зірок»

2.4. Теми заходів для учнів молодших класів:



  • «Шлях до космічної ери»;

  • «Ми у космос летимо»

2.5. Перегляд відеоматеріалів:


  • Первый выход в открытый космос [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=EdP4z1xCkH8. Назва з екрана.

2.6. Сценарій заходу


Обладнання: виставка газет, малюнки учнів, портрети О.Леонова, Л.Каденюка, яблука, обручі

 
           Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. У цей знаменний день варто пам'ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди.


До космічних ви висот

Прагнете щодня,

Поважає вас народ

Тішиться рідня,

Бо найближче до зірок

Ви з усіх із нас.

Вас вітаємо тепер

В цей зірковий час.

 

 



"УКРАЇНА – КОСМІЧНА ДЕРЖАВА”
     Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, і витравити його зараз просто неможливо. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Циолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк.

       У Київському політехнічному інституті свого часу вчилися Сергій Корольов і Володимир Челомей (конструктор відомої ракети-носія "Протон"). Ракетна техніка взагалі пішла  із просторів "неньки": перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів) створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Засядько, він же організував у російській армії першу ракетну роту. А іменами Янгеля і, пізніше, Уткіна (генеральних конструкторів КБ "Південне" у Дніпропетровську, творців серії балістичних ракет, включаючи "Сатану" і "Скальпель") на Заході починаючи з 50-х рр. лякали діточок.

     Хоча порох та ракети власне винайшли хитромудрі китайці, але перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі дав українець - генерал-лейтенант Олександр Засядько, який ще у середині 19 століття розробив цілу серію різних бойових ракет та створив у російській армії ракетну роту.
      Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини у космос теж був українець - Микола Кибальчич. Народився він на Чернігівщині в сім’ї місцевого священика. Свого часу Кибальчич прославився головним чином тим, що виготовив унікальну бомбу, якою народовольці прикінчили російського імператора Олександра ІІ. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив у останні дні свого життя - ескіз космічного корабля було видряпало уламком ?ґудзика на стіні тюремного каземату. Перед самою стратою Кибальчичу вдалося передати папери з розробками реактивного літального апарату адвокатові, але їх вилучила царська "охранка”. Унікальний винахід надовго було поховано в архівах спецслужб.

...


      Лише після революції світ дізнався, що Ціолковський був не першим і що його майже на три десятиріччя випередив страчений 3 квітня 1881 року українець Микола Кибальчич. До речі, Ціолковський теж не був 100% русаком і мав добрячу частину української крові. Зокрема серед його українських предків був Северин Наливайко.

Житомирянин Сергій Корольов, той самий,  чия ракета 12 квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети.


        Мало хто знає, але свій шлях "любимый лунный трактор” СРСР до Місяця розпочав в Україні. Для підготовки команди, що керувала "Луноходом”, та для випробовувань самого апарату в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний "місяцедром”.
           На Місяць було запущено усього два "трактори” - "Луноход-1” (1970 р.) та "Луноход-2” (1973 р.). Під час виконання місячної місії "трактористи” теж знаходилися у Криму - у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів "Союз”, брали участь у здійснення першої міжнародної стиковки "Союз”-”Аполон”, відстежували перший, і єдиний політ радянського "човника” "Буран”...

 

Космічне сьогодення

         За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Сьогодні ми випускаємо найрізноманітніші ракетоносії. Від "космічної малолітражки” - типу "Циклон-3” (супутники до 600 кг), до важкої "космічної фури” "Зеніт-2 SLВ”, здатної вивести на орбіту до 14 тонн. На базі балістичної ракети SS-18 "Сатана” створено мирні космічні носії серії "Дніпро”.

Усього на трьох закордонних космодромах - Байконур, Плесецьк і "Сі Ленч” - експлуатуються п’ять українських ракетно-космічних комплексів: "Циклон-2”, "Циклон-3”, "Зеніт-2”, "Зеніт-3SL”, "Дніпро”, якими, з 1991 року здійснено майже вісім десятків пусків, та виведено на орбіту понад півтори сотні супутників. На сьогодні Україна контролює 10% ринку космічних послуг.


Чудовим вираженням міжнародного співробітництва в освоєнні Всесвіту, пізнанні його таємниць став політ українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського корабля «Шаттл», я кий стартував 19 листопада 1997 року. Цей політ тривав 16 діб.

          Останнім часом з’явилася інформація про те, що НКАУ планує разом з НАСА розпочати нову спільну Місячну програму... Адже сьогодні космічні дослідження - це не лише престиж держави, але й надзвичайно прибутковий та перспективний бізнес. Потенціал поки що є.

 

Звучить пісня на мотив пісні „Справжній друг”

1. Хочеш все про всесвіт знать -2р

Треба більш читати.

І тоді в небесний світ -2р.

Будеш ти пірнати.
ПРИСПІВ:

Ні дощі, ні вітри, зорепади не страшні,

Якщо до знань усім іти -2р

2. Астрономом станеш ти -2р.

Вивчиш все про космос.

Будеш знати про зірки -2р.

Про сузір”я й Сонце
ПРИСПІВ

Ми живемо на Землі -2р

Завдяки всі Сонцю.

Про це вчені довели -2р.

Космонавти також.
ПРИСПІВ:

В планетарій ходим ми,

З телескопом   дружим всі,

Щоб побільше знати.

Мрієм в космос полетіть,

І зірки нові відкрить.

Відомими,  щоб стати.

 

Ведучий: Цього дня у 1961 році Юрій Гагарін на космічному кораблі "Восток" здійснив перший в історії людства політ навколо орбіти Землі. Політ тривав 180 хвилин. Хто з дітей в залі підкаже скільки це годин?


Ведучий: Правильно! І ці нещасні три години перевернули хід науки! Те, що раніше вважалося неймовірним, стало дійсністю. Це все одно що ви, діти, побачили б на власні очі чаклунство Гаррі Поттера! Тепер ми знаємо як виглядає поверхня Місяця і навіть Марса!!! Хтозна, можливо коли ви підростете, то зможете подорожувати космосом так само вільно, як і Україною. І якщо це трапиться, то ви маєте знати, що таке космос і що саме там можна відвідати. Саме тому я і пропоную вам пофантазувати і здійснити уявний тур по сонячній галактиці!!!

 

Небо зорями рясніє


Небо зорями рясніє,

Таємниче і глибоке,

Всесвіт нам бентежить мрії,

Спонукаючи до дії,

Розум радує і око.

 

Оксамитова безодня



Так притягує до себе!

Пригадаємо сьогодні

Тих, кому скорилось небо.

 

Романтичних, геніальних



Винахідників сміливих,

Завдяки яким реально

В кожній хаті маєм диво.

 

Про супутники космічні



Ми говоримо буденно.

Допомогою їх звично

Користуємось щоденно.

 

Інтернет, зв'язок мобільний,



Телебачення, прогноз,

Спілкування з світом вільне -

Змінює життя всерйоз! 

 

Пригадаймо відчайдуха,



Хлопця першого з Землі,

Всесвіт мовчазний він слухав,

Всміхнено епоху рухав

На космічнім кораблі.

 

Щира шана тим землянам,



Що на Місяці колись,

Прапори Землі на славу

Встановити спромоглись!

 

З космосу - Земля тендітна,



Невелика і блакитна,

І кордони непомітні -

Ніби спільно всі живуть...

Мабуть так колись і буде,

Бо як в космос вийшли люди,

Й на Землі лад наведуть!                 



Наталія Козленко

 

Ведучий:  Будь-який космонавт довго тренується перед тим, як відправитись у космос. Тому і ми перед своїм польотом маємо перевірити наскільки ви готові до невагомості. Хто з вас знає що це таке?

Відповідь учнів: ...
Ведучий: У невагомості люди літають як пір'я на вітру. Їх крутить у різні боки і дуже важко владнати зі своїм тілом, адже в космосі ви стаєте буквально невагомими, тобто нічого не

важите!!! Отже виходьте до мене і ми будемо тренуватися до польоту в космос.


Конкурс 1: Тренування до невагомості

Учні мають виконати завдання. Хто з завданням краще справиться, той стане капітаном космічного корабля.


Завдання - Поставити ніжки одна перед одною так, щоб п'ятачка торкалася носочка другою ніжки, заплющити очі і розставити прямі ручки в сторони. Потім за командою ведучого учні  мають кожною рукою по черзі торкатися кінчика носа. Хто перший не втримає рівновагу, тобто поставить другу ніжку вбік - той програв. Хто виявився найвитривалішим - той капітан корабля.

Команди краще давати не "ліва" та "права" (йдеться про руки), а "Сонце" та "Місяць" (Сонце - ліва рука, Місяць - права). Тоді варто слідкувати і за увагою .

До конкурсу можна запросити батьків. Це завжди весело.

Учні сідають на місця


Джерело: До дня першого виходу людини у відкритий космос (Сценарій) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://varvaschool1.org.ua/publ/2-1-0-56/.– Назва з екрана.
3. Бібліографія
3.1. Цікаві Інтернет-ресурси

  • Вихід у відкритий космос [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki//.– Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12. 2014).

  • Леонов Олексій Архипович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki//.– Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12. 2014).

  • 18 березня річниця першого виходу людини у відкритий космос [Електронний ресурс] // Vsim. ua - Режим доступу: http://vsim.ua/Kult-podii/sogodni-18-bereznya-richnitsya-pershogo-vihodu-lyudini-u-vidkritiy-kos-10222360.htmll.- Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12.2014).

  • Перший вихід у відкритий космос [Електронний ресурс] // Цікава історія. – Режим доступу: http://daktu.info/cikav-istorr/2647-pershij-vixid-u-vidkritij-kosmos.html. - Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12.2014).

  • Перший в історії вихід людини у відкритий космос [Електронний ресурс] // Альманах визначних подій. – Режим доступу: http://calendate.com.ua/event/397. - Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12.2014).

  • Легенда космонавтики О. А. Леонов в КПІ [Електронний ресурс] // Київський політехнічний інститут. – Режим доступу: http://kpi.ua/10-03-30. – Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12.2014).

  • Людина і космос [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bibliomiste4ko.kharkiv.ua/material/vitalnyafaxivca/kosmos.pdf. – Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12.2014).

  • 18 березня 1965 року. Перший в історії вихід людини у відкритий космос – Олексій Леонов протягом 10 хвилин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sjogodni.org.ua/publ/135-1-0-24471.- Назва з екрана. – (Дата звернення 02.12.2014)


3.2. Список рекомендованої літератури

  1. Береговий, Г. За обрієм – Всесвіт: (Розповідь льотчика-космонавта про космічні дослідження) [Текст] / Г. Береговий . — Київ, 1984. — № 4. - С. 91-99.

  2. Головко, М. Космонавтика на початку третього тисячоліття [Текст] / М. Головко // Фізика та астрономія в школі. −2003. — № 4. — С. 50-54.

  3. Зайцев, Ю. Пам’ять про перші секунди: ( Про космічні дослідження) [Текст] / Ю. Зайцев // Наука і суспільство. — 1988. — № 11.- С. 32-35.

  4. Івахнов, А. Навіщо нам космос? [Текст] / А. Івахнов. — К: Рад. освіта, 1989. — 11 квітня.

  5. Комаров, В. «Велике мовчання» космосу [Текст] / В. Комаров // Людина і світ.- 1988.- № 4.- С. 12-16.

  6. Корсун, І. Україна – авіакосмічна держава [Текст] / І. Корсун // Фізика і астрономія в сучасній школі. - 2012. — № 7.- С. 39-41.

  7. Леонов, А. А На космических трассах (космические полеты) [Текст] / А. А.Леонов // В книге: «Наука и человечество». — М.: Знание, 1965. — С. 283-302.

  8. Леонов, А., Соколов А. Жизнь среди звезд [Текст] / А.Леонов, А. Соколов. — М.: Молодая гвардия, 1981. — 156 с.,ил.

  9. Про загальнодержавну Національну космічну програму України на 2003-2007 роки [Текст] // Державний Вісник України.— 2002. — № 23.- С.5.

  10. Україна – космічна:[Створений в Україні ракетоносій «Зенит» не має аналогів у світі] [Текст] // Краєзнавство та шкільний туризм. — 1997. — № 24(29). — С. 8.

  11. Уманский, С.П. Космическая одиссея [Текст] / С. П. Уманский .- М.: Мысль,1988. — 279 с.

  12. Феоктистов, К.П. Семь шагов в небо [Текст] / К. П. Феоктистов. — М.: Молодая гвардия, 1984. -  255 с, ил.

  13. Школенко, Ю. А. Космический век [Текст] / Ю. А. Школенко.- М.: Молодая гвардия, 1986.- 190 с.

____________________________

Ключові слова: космос, Леонов,



Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Наталія звольська
downloadcenter -> Перекази І легенди Звягельщини
downloadcenter -> Уроках читання. Презентація творчих знахідок учителів молодших класів. Тема уроку: Літературні казки про тварин. Іван Франко «Лисичка і Журавель»
downloadcenter -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Тема бесіди для учнів старших класів
downloadcenter -> До Антології увійшли поетичні та прозові твори письменників міста Катеринослава – Січеслава – Дніпропетровська, написані для дітей І про дітей, для юнацтва І про юнацтво за період 1883-2012 рр
downloadcenter -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Наталія звольська iconНаталія Земна (Зубицька Н. П.)
Земна Наталія Петрівна: Біобібліогр покаж. / скл. І. Савенко; відп за вип. В. Білоусько. – Козелець, 2012. – 13 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка