Наталія звольська



Скачати 201.97 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір201.97 Kb.

Наталія ЗВОЛЬСЬКА,

Тетяна ГРИНДА,

бібліотекарі відділу науково-

методичної та консультативної

роботи Львівської обласної

науково-педагогічної бібліотеки


Додаток 5 до Календаря знаменних і

пам’ятних дат (березень 2015 р.)



Бібліотечна довідка

120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895 – 1964)


ЗМІСТ

Стор.

1. Біографія………………………………………………………… 1

2. Творчі досягнення……………………………………………… 4

2.1. Збірки поезій………………………………………………………….. 4

2.2. Переклади……………………………………………………………… 5

3. Методичні рекомендації до проведення заходів ……………… 5

3.1. Теми експозицій книжково-журнальних виставок…………………… 6

3.2. Рекомендовані епіграфи до книжкових виставок……………………. 6

3.3. Теми заходів для учнів старших класів………………………………. 6

3.4. Теми заходів для учнів молодших класів…………………………….. 6

3.5. Проведення бібліографічного огляду літератури про

М.Т. Рильського та його творів……………………………………….. 6

3.6. Перегляд відеоматеріалів……………………………………………… 6

3.7. Сценарій заходу……………………………………………………. 6

4. Бібліографія …………………………………………………… 12

4.1. Цікаві інтернет-ресурси………………………………………………. 12

4.2. Список рекомендованої літератури…………………………………. 12

Ключові слова……………………………………………………………. 13
1. Біографія


Макси́м Таде́йович Ри́льський (7 (19) березня 1895, Київ — †24 липня 1964, Київ) — український  поет,  перекладач,  публіцист, громадський діяч, академік АН України.

Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадеуш-Томаш-Збіґнєв Розеславович Рильський , був сином поміщика Розеслава-Кароля-Теодора-Яна Теодоровича Рильського і княжни Трубецької. Один із предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Прапрадід Ромуальд був учнем василіянської школи і під час взяття Умані гайдамаками у 1768 році ледве не був страчений (за переказом, він заспівав православний гімн «Пречиста Діво, мати руського краю», це справило на ватажка гайдамаків таке враження, що він відпустив хлопця, а також решту засуджених на смерть поляків та євреїв).

Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 — помер батько, і родина переїхала з Києва до Романівки. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім (з осені 1908 року) у приватній гімназії в Києві.

Змалку познайомився з композитором М. Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д. Ревуцьким, актором і режисером П. Саксаганським, етнографом та фольклористом О. Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова.

Після приватної гімназії Науменка Рильський у 19151918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але через бурхливі події революції й громадянської війни жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.

19191929 — учителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

Рильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана у понад пал. скороченому вигляді 1926).

У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство і відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».

Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «Моя апологія, альбо самооборона», «Більшовик», Київ, ч.216, 23 вересня 1923). Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВС у 1931, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після ув'язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості. Його товариші-неокласики М. Драй-ХмараП. ФилиповичМ. Зеров були репресовані й загинули в концтаборах.

Після ув'язнення, з 1931 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. Його творчість поділилась на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його. Одначе це не заважало радянським органам «профілактично» його шпетити. Зокрема, початком жовтня 1947 "Радянська Україна " друкує статтю «Про націоналістичні помилки М.Рильського», Рильський винуватиться у «буржуазному об'єктивізмі, відсутності більшовицької партійності і забутті істини, що змістом радянської ідеології і культури була більшовицька ідейність… не оволодів основами марксистсько-ленінського світогляду… не позбувся впливу буржуазно-націоналістичної ідеології.»

У радянську добу Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій, найкращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком. У 19441964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 19431950 — Державну премію СРСР.

Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його у Києві, на Байковому кладовищі.

У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював у 1951–1964 рр. (кол. вул. Радянська). Поруч з цією вулицею розташовано Голосіївський парк, у 1964 році також названий на честь Максима Рильського. У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник поету (автори — скульптор П. Остапенко та архітектор О. Стукалов). У будинку, де жив Максим Рильський (нинішня адреса — вул. Максима Рильського, 7), з 1968 р. працює літературно-меморіальний музей поета. Перед будинком-музеєм встановлено бронзовий бюст М. Рильського (скульптор — О. Ковальов). У 1972році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. Рильського за найкращий художній переклад.
2. Творчі досягнення

2.1. Збірки поезій



  • «На білих островах» (1910)

  • «Під осінніми зорями» (1918)

  • «Синя далечінь» (1922)

  • «Поеми» (1925)

  • «Крізь бурю і сніг» (1925)

  • «Тринадцята весна» (1926)

  • «Гомін і відгомін» (1929)

  • «Де сходяться дороги» (1929)

  • «Знак терезів» (1932)

  • «Київ» (1935)

  • «Літо» (1936)

  • «Україна» (1938)

  • «Збір винограду» (1940)

  • «За рідну землю» (1941)

  • «Слово про рідну матір» (1942)

  • «Світла зброя» (1942)

  • «Жага» (1943)

  • «Неопалима купина» (1944)

  • «Мандрівка в молодість» (1944)

  • «Чаша дружби» (1946)

  • «Вірність» (1947)

  • «Під зорями Кремля» (1953)

  • «На оновленій землі» (1956)

  • «Троянди й виноград» (1957)

  • «Голосіївська осінь» (1959)

  • «Зграя веселиків» (1960)

  • «В затінку жайворонка» (1961)

  • «Поезії» (І-ІІІ, 1946)

  • «Поезії» (І-ІІІ, 1949)

  • «Твори» (І-ІІІ, 1956)

  • «Твори» (I-Х, 1960–1962)

та інші

2.2. Переклади



  • «Пан Тадеуш» А. Міцкевіча

  • «Ернані» В. Гюґо

  • «Сірано де Бержерак» Е. Ростана

  • «Орлеанська Діва» Вольтера

  • «Король Лір» В. Шекспіра

  • «Дванадцята ніч» В. Шекспіра

  • «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна

3. Методичні рекомендації до проведення



Максим Тадейович Рильський (1895 – 1964)

2.1. Теми експозицій книжково-журнальних виставок



  • «Лицар краси і добра»;

  • «Максим Рильський …»

2.2. Рекомендовані епіграфи до книжкових виставок


«Гей, поля жовтіють, і синіє небо, 
Плугатар у полі ледве маячить- 
Поцілуй востаннє, обніми востаннє; 
Вміє розставатись той, хто вмів любить»

(М. Рильський)
«Клянусь тобі, веселий світе, 
Клянусь тобі, моє дитя, 
Що буду жити, поки жити 
Мені дозволить дух життя!»

( М. Рильський)
2.3. Теми заходів для учнів старших класів

  • Ми працю любими, що в творчість перейшла…»;

«Максим Рильський – великий учений»;
2.4. Теми заходів для учнів молодших класів

  • «Шопен - Максима Рильського»

2.5. Проведення бібліографічного огляду літератури про Максима

Тадейовича Рильського та його творів.

2.6. Перегляд відеоматеріалів

«Ранок на Поділлі» [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=3XT5bIlWwiA. – Назва з екрана.
2.7. Сценарій заходу

Голос за сценою на фоні музики: Село Романівка, кучерявий лісок, зелені сади над Унавою, що розливаються в широкий, порослий очеретом і ліліями ставок. Босі пастушки в полі… Вечірні дівочі пісні, що відлунюють у далечінь, пісні хлопців … Усе життя він линув думкою до цього куточка рідної землі, де серед простих людей минуло його дитинство…

Голос за сценою: «Там марив я…». Великий письменник може народитись лише з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються, коли мова заходить про Максима Тадейовича Рильського.

СВІТЛО НА ПОРТРЕТ

Ведучий 1: У надзвичайно багатогранній за змістом , художньо довершеній літературній творчості, громадсько-культурній і державній діяльності Максима Рильського сонцем світить велике серце поета-патріота, полум’яного поборника і співця дружби народів, гуманіста, який силою любові до людини за творчим діапазоном нагадує титана праці Івана Франка.

Ведучий 2: Як клятва синівської вірності і відданості звучать слова поета, звернені до Вітчизни.

СВІТЛО НА ПОРТРЕТ

Голос за сценою: «Все тобі несу з любов’ю,

Працю рук, зусилля мозку.

Півдню й півночі складаю

Блиск очей і серця кров.



Лине лірична музика

Ведучий 3: Максим Рильський мав могутнє відчуття повноти життя. Він глибоко любив природу, розпізнавав голоси птахів, знав вдачу риб, любив квіти, особливо гладіолуси, жоржини, троянди, які сам вирощував у своєму саду.

Ведучий 4: За надзвичайну людяність і доброзичливість друзі називали Рильського «Максим – добре серце». Поет брав до серця турботи багатьох знайомих і незнайомих людей. Його душа, як вогонь, зігрівала інших.

Ведучий 3: Саме ці душевні якості Рильського дали підставу Степану Крижанівському, дослідникові творчості поета, висловити побажання.

Голос за сценою: «Я б хотів, щоб на тому пам’ятникові, який височітиме в Києві, було написано «Великому поетові, добрій людині».

ПАУЗА. СВІТЛО НА ПОРТРЕТ.

Максим Рильський міг сказати про себе: «Все моє життя у моїх творах!»



Ведучий 1: Головне у поезії Рильського ми відчуваємо гаряче і чуйне серце, пристрасне бажання служити своїм благовісним словом високим народним ідеалам. Ось естетичне кредо поета періоду його творчої зрілості.

ПРОЕКТУЄТЬСЯ ПОРТРЕТ ДИТЯЧИХ РОКІВ

Ведучий 2: Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в м. Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадеуш-Томаш-Збіґнєв Розеславович Рильський , був сином поміщика Розеслава-Кароля-Теодора-Яна Теодоровича Рильського і княжни Трубецької. Один із предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем.

Ведучий 1: Голова Київської громади польських студентів університету св. Володимира Тадей Рильський разом із В. Антоновичем та групою інших польських студентів публічно заявили, що вони не поляки, а українці. Молоді «неофіти» України протягом кількалітніх вакацій пішки сходили усю Україну, щоб шляхом таких експедицій з першоджерел здобути знання про неї.

ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО РОДИНИ

Ведучий 2: Тадей Рильський хоч і мав будинок у Києві, але постійно проживав у селі Романівка (ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО БУДИНКУ) де одружився з простою селянською дівчиною, залишившись на все життя вірним ідеї «прекрасної авантюри своєї молодості».

Ведучий 3: Тадей навчив молоду дружину грамоти. А вона передала синові разом з молоком матері рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є в поезії Рильського чистим українським джерелом.

Ведучий 4: «З любов’ю до народної творчості я, здається, і вродився»,- пише у нарисі «Із спогадів».

ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО МОЛОДОГО ПОЕТА. ЗВУЧИТЬ ЛІРИЧНА МЕЛОДІЯ

Ведучий 3: У селі Романівка ( куди незабаром після народження Максима переїхала сім»я), в товаристві селянських хлопчиків минали дитячі роки Рильського.

Ведучий 4: Тут він відчув і полюбив красу природи, захопився образною народною мовою, чудовими народними піснями, навчився розуміти життя.

Ведучий 3: Тут він мав домашню українську школу, домашню загальну освіту й виховання під рукою батька, що передавав синові аристократичну культурну спадщину, почуття власної незалежності і віри в себе, поєднане зі скромністю.

ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО БАТЬКА

Читач: «Лисенко».

Ведучий 2: Благотворний вплив композитора на молодого поета відчувався у багатьох поезіях, в яких Рильський високо оцінює творчість Лисенка, його музичну культуру.

Читач: «Вийся жайворонку»…

ЗВУЧИТЬ ЛІРИЧНА МЕЛОДІЯ

Ведучий 1: (За сценою) Невеликий на зріст дев’ятирічний хлопчик, одягнений у простий сіренький костюм, сидів на веранді замислений і сумний. Троє дівчаток, що бавилися в садку покликали його:

    • Максиме, йди-но сюди!

Ведучий 1: Хлопчик заперечливо похитав головою і, ніяковіючи попросив:

    • Дайте мені, будь ласка, клаптик паперу і олівець.


Дівчата: - Ну гаразд, пиши, але коли ми повернемся, покажеш нам!
ЗВУЧИТЬ ЛІРИЧНА МУЗИКА
Ведучий 1: Через деякий час діти прибігли на веранду і він мовчки простяг їм свій аркуш. Вони прочитали вірш, в якому говорилося про бідність людей, що «цілий рік у журбі від горя ридають!»

Це був один і з перших творів майбутнього поета. Минали роки …




ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО ПОЕТА

Ведучий 1: Після закінчення гімназії Рильський вчився у Київському університеті на медичному, а потім на філологічному факультеті, але ні того , ні того не закінчив.

Ведучий 2: Домашня освіта з дитинства доповнилась самоосвітою. Від друзів батька дістав Максим посвячення в розкішний світ Гоголівської України.

Ведучий 1: У світ ліричної творчості Максим Рильський увійшов життєлюбом, закоханим у всі прояви життя з його головними скарбами любові, краси і волі.

Ведучий 3: Серед ліричних мотивів Рильського зустрічаються багато взятих із світової літератури та історії. Спокійний Гомер, тонкий майстер словесної гравюри Ередін, подекуди Ніцше, далі Шотландія із романів Вальтера Скотта…

Ведучий 4: Тільки великі почуття можуть породити велику поезію. Творчість Максима Рильського періоду Великої Вітчизняної війни сповнена любов’ю до Вітчизни, віри в її безсмертя, в перемогу…

ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО ВОЄННИХ РОКІВ

Ведучий 3: Рильський видрукував за своє життя 35 книжок поезій, з яких 31 книга лірики! 4 книжки лірико-епічних поем. Крім того він переклав на 13 мов понад чверть мільйона рядків презії, автор кількох книжок, статей, редактор незчисленої кількості різних поетичних та етнографічних видань.

Ведучий 4: Оглядаючись на ці гори виконаної роботи, можна дивуватися, коли ж він мав час бути ще й безжурною птицею, мисливцем., другом.

ЛИНЕ ЛІРИЧНА МУЗИКА

Ведучий 1: Він власноруч написав вступну статтю до віршів Віктора Зубара. Так, дякуючи увазі і щирості, доброті і людяності Максима Тадейовича, перша збірка Віктора Зубара побачила світ.

ЗВУЧИТЬ МУЗИКА ШОПЕНА

Ведучий 1: Максим Рильський мав неабиякий дар музиканта (ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО: ПОЕТ ГРАЄ НА ФОРТЕПІАНО), добре грав на фортепіано. Ще в юності поет захоплювався театром і музикою. Це захоплення залишилось у нього на все життя.

Максим Рильський полум’яний пропагандист пісні і музики. Багато зробив він для розвитку української музичної драми. Йому належать лібретто до опер «Украдене щастя», «Багряні зірниці». В літературній обробці Максима Рильського ідуть на сценах опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Іван Сусанін», «Тарас Бульба».



Ведучий 2: Музика зачіпає такі струни душі, які непідвладні іншим мистецтвам. Гармонія звуків може передати найтонші настрої людини, викликати в душі любов до доброго, ненависть до потворного.

ЗВУЧИТЬ ВАЛЬС ШОПЕНА

Ведучий 4: Неабиякрої краси, мальовничої та чарівної музики сповнені поетичні рядки Рильського, в яких він розкриває могутній благотворний вплив природи на різні ділянки людського життя.

Читачі: (ЧИТАЮТЬ ТВОРИ РИЛЬСЬКОГО)

«Перед грозою», «Війна червоної і чорної троянди», «Ліс», «Коні».



Ведучий 3: Безсмерті шедеври мистецтва (ПРОЕКТУЄТЬСЯ) Афродіта Мілоська.. Сікстинська Мадонна… Це втілення ідеальної краси жінки, матері, яка існує реально.

ЗВУЧАТЬ СОНЕТИ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

Ведучий 1: Життя і поезія нероздільні. Поезія породжує всі великі поривання і подвиги. Життя породжує поезію, а поезія допомагає пізнати природу, побачити її красу.

Максим Рильський – неперевершений перекладач і глибокий теоретик перекладацької справи. За своє життя він переклав на українську мову понад 200 тисяч поетичних рядків, повісті, романи, п’єси.



ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО ПОЕТА

Читач: (ЧИТАЄ) «Тадеуш»

Ведучий 1: Максим Тадейович Рильський – видатний учений. Багато років працював директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії Наук України. 1958 року його було обрано дійсним членом Академії наук СРСР.

Ведучий 2: Максим Рильський великий знавець живої української мови, брав безпосередньо участь у створенні «Російсько-українського словника», був одним із редакторів і творців шеститомного «Українсько-російського словника», дбаючи про розвиток і збагачення лексики української літературної мови.

ЛИНЕ ЛІРИЧНА МУЗИКА

Читач: (ЧИТАЄ) «Мова»

Ведучий 1: Працював Максим Рильський до останнього подиху, не зважаючи на важку хворобу, яка завдавала йоме нестерпних страждань.

Ведучий 2: 24 липня 1964 року перестало битись серце великого поета.

ВИМИКАЄТЬСЯ СВІТЛО. СВІТЛО НА ПОРТРЕТ. ПАУЗА

Ведучий 3: Творця великих поезій, глибокого цінителя духовних скарбів в останню путь на Байкове кладовище проводжали улюбленою піснею поета «Забіліли сніги»

Ведучий 4: Максим Рильський залишив народові великий дар – поезію благородного серця, світлої любові до людини, глибокого розуму. В цьому – Безсмерття поета.

ПРОЕКТУЄТЬСЯ ФОТО ОСТАННІХ РОКІВ. ЧИТАЮТЬ ТВОРИ «ПАМ’ЯТНИК», «КОЛИ НА МОГИЛІ…».

ДЕМОНСТРУЄТЬСЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ «М.Т. РИЛЬСЬКИЙ»

Джерело: «Великому поетові, добрій людині» [Текст] : сценарій / КЗ Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека ; уклад. Т. В. Гринда - Львів, 2014. - 5 с. - Рукопис.

4. Бібліографія


4.1. Цікаві Інтернет-ресурси

  • Рильський Максим Тадейович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki//.– Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12. 2014).

  • Рильський Максим [Електронний ресурс] // Клуб поезії. – Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=131&type=tvorch/.– Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12. 2014).

  • Біографія Максим Рильський [Електронний ресурс] // Parta.com.ua. - Режим доступу: http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/198/.- Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014).

  • Максим Тадейович Рильський (19 березня 1895 – 24 липня 1964) [Електронний ресурс] // Українська література. – Режим доступу http://www.ukrlit.vn.ua/author/rilsky.html. - Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014).

  • Максим Рильський [Електронний ресурс] // Алфавітний покажчик. – Режим доступу: http://poetry.uazone.net/rylsky/. - Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014).

  • «Він ся зерно золоте…» [Електронний ресурс] // Українська літературна газета. – Режим доступу: http://www.litgazeta.com.ua/node/5075. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014).

  • Народна творчість та етнографія (журнал 2005 від № 2 стаття про Рильського) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.etnolog.org.ua/books/nte/nte_2005/2_2005/nte_2_2005.pdf. – Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014).

  • Максим Рильський (Пам»ятні монети) [Електронний ресурс] // Національний Банк України. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=257.- Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014)

  • Максим Рильський. Життя і творчість поета. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://school.xvatit.com/index.php?title.- Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014)

  • Максим Рильський [Електронний ресурс] // Буквоїд. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/library/maksim_rilskiy/.- Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014)

  • Максим Рильський (1895-1964). Перемінне і незмінне. [Електронний ресурс] // Слово Просвіти. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2012/04/05/.- Назва з екрана. – (Дата звернення 05.12.2014)


4.2. Список рекомендованої літератури

  1. Булаховська, Ю. Декілька спогадів про Максима Рильського [Текст] / Ю. Булаховська// Слово і час. — 2006. — № 3. — С. 84-89.

  2. Єфремов, С.О. М. Рильський [Текст] / С.О.Єфремов// Історія українського письменства. — К,1995. — С. 626-630.

  3. Іванов, І. Мій учитель (сторінки спогадів про М.Т.Рильського)[Текст] / І. Іванов//Народна творчість та етнографія .- 1992.- № 2. — С. 77-83.

  4. Ковальчук, О.М. Міцніють традиції Максима Рильського [Текст] / О.М. Ковальчук / / Початкова школа. — 1985. — № 7.- С. 68-70,78.

  5. Козельський, Я.Д. Уроки Рильського [Текст] / Я.Д.Козельський // Укр. мова і література в школі. — 1988. — № 11 - С. 71-72.

  6. Луценко, А. Диханням чистої любові [Текст] / А.Луценко//Образотворче мистецтво.- 1987.- № 4.- С. 18-19.

  7. Малюта, І. Коли йдеться про честь:/ про Максима Рильського/[Текст] / І.Малюта // Українська культура. - 2008. — № 9.- С. 30-32.

  8. Міщенко, Л. М Максим Рильський у Львові (Спогади) [Текст] / Л. Міщенко// Укр. літературознавство .- К., 1996 — Вип. 63. — С. 100-110.

  9. Міщенко, Л. Максим Рильський у Львові: до 100-річчя від дня народження письменника [Текст] / Л. Міщенко // Дзвін. — 1995. — № 3.- С. 140-145.

  10. Нитченко, Д. Легенди про Максима Рильського[Текст] /Д. Нитченко// Народна творчість та етнографія. — 1995. - № 2-3. — С. 80-82.

  11. Павличко, Д. Остання зустріч з Максимом Рильським [Текст] /Д.Павличко// Літ. Україна. — 1987. – 17 грудня .- С. 4.

  12. Підпала, Н. «Де в смерті невмирущим став Максим» [Текст] / Н. Підпала //Літ.Україна- 1993.- 12 серпня. С. 1.

  13. Підпала, Н.А. В музеї Максима Рильського [Текст] / Н.А. Підпала // Народна творчість та етнографія. −1986. — № 2. — С. 59-64.

  14. Рильський, Б. Мандрівка в молодість батька [Текст] / Б. Рильський. — К.:Київська правда, 2004. — 144 с.

  15. Савич, І. С. Дякуючи Рильському: (Спогади про М.Рильського) [Текст] / І.С. Савич // Розвідники весни. — Донецьк, 1990. — С. 13-20.

  16. Таран Л. Неокласики Микола Зеров і Максим Рильський [Текст] /Л. Таран// Сучасність. — 1995. — № 3. — С. 107-116.

  17. Тихонов, Н. Пророк зари [Текст] / Н. Тихонов // На все времена. — М, 1986. — С. 57-61.

  18. Фільц, Б. Максим Рильський в колі діячів української музичної культури [Текст] / Б. Фільц // Народна творчість та етнографія. - 1995. — № 4-5. -С. 33-39.

______________________________________

Ключові слова: Рильський




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Наталія звольська iconНаталія звольська

Наталія звольська iconНаталія звольська
Патона (1870–1953), українського вченого, фахівця в галузі мостобудування та електрозварювання
Наталія звольська iconНаталія звольська
Олексі́й Архи́пович Лео́нов — радянський космонавт, перша людина, яка вийшла у відкритий космос
Наталія звольська iconНаталія звольська
Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця — †11 січня 1916, Зубейки, похований в с. Монастирок) — український...
Наталія звольська iconНаталія звольська
Йоганн Баптист Штраус ІІ (нім. Johann Baptist Strauss; 5 жовтня 1825 — червня 1899) — австрійський композитор, скрипаль, диригент....
Наталія звольська iconНаталія звольська
Винниче́нко Володи́мир Кири́лович (нар. 4 (26) липня 1880,Єлисаветград, Херсонської губернії — † березня 1951, Мужен,Франція) — український...
Наталія звольська iconНаталія звольська
Олексі́йович Бу́нін 10 (22) жовтня 1870, Воронеж — †8 листопада, 1953, Париж) — російський поет, письменник, почесний академік Петербурзької...
Наталія звольська iconНаталія звольська
Бори́с Іллі́ч Олі́йник (22 жовтня 1935, Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині) — український поет, перекладач, дійсний...
Наталія звольська iconНаталія звольська
Кобза́р; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург)...
Наталія звольська iconНаталія Земна (Зубицька Н. П.)
Земна Наталія Петрівна: Біобібліогр покаж. / скл. І. Савенко; відп за вип. В. Білоусько. – Козелець, 2012. – 13 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка