Наукова думка



Сторінка20/48
Дата конвертації09.04.2017
Розмір8.49 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   48

Щоб ти женився щомісяця, щогоду.

Щоб ти женився – в селі дівок не стало б.

Щоб над тобою сонечко не світало!

– Бодай, дівчино, тоді ти заміж вийшла,

Як у степу при дорозі яра рута зійшла.

А дівчина догадалась, насіяла рути.

Як ізійшов дрібний дощик, яра рута зійшла.

Ой брехали воріженьки – дівка заміж вийшла. Нехай брешуть, нехай брешуть! Я їх не боюся. Роете коса до поя<са. Женихів діждуся.

С. Острійки Васильківського повіту.

236

29

Ішов козак дорогою, запиляються глаза,



І оглянуться нельзя.

Ой ви, дівки, ви красавці! Тепер же нам не до вас. Берутьу салдати нас.

Виряжала мати сина, ще й наказувала:

Служи, сину, до п'ятнадцяти годів.

А в п'ятнадцятім году приходь, сину, додому. Прийшов братік до воріт;

Питається: де мій рід?

Отець-мати померла,

Сестра заміж пішла,

А зостався їден брат,

Та й холостой, не жонат.

– Де ж ти, брате, волочився (каже сестра),

Що і досі не женився?

– Ой тоді я оженюсь,

Як на лавці положусь.

Ой то ж моя молода,

Що сирая земля.

Ой то ж мої бояри,

Що на лавці поклали.

Ой то ж мої свашечки,

Що наділи сорочки.

Ой то ж мої музики,

Що задзвонять в дзвоники.

М. Тетіїв. Таращанський повіт.

НАРОДНІ СЛОВА

1909 р. <Не> подані в Словарі.

З у б р я – женщина с неровными редкими зубами. (Канівський] пов[іт]).

Вихаплювать – то же, что вихоплювать,– выхватить.

Повихаплювать, вать: “Як горів наш куток, то я ледве дещо повихаплювала з хати”. (Васильківський] п{овіт]).

З й р и т ь – смотреть, надсматривать: “Як зайнялась

237


наша хата, от я й не винесла нічого, а тільки зйрила за малими дітьми). (Васильківський] пов[іт]).

Покрепиться – попользоваться, успеть в чем-нибудь: “Не покрепився: ходив, та нігде не позичив грошей”. (Канівський] пов[іт]).

Чіпать – то же, что зачіпать. Трогать: “Не чіпай мого відра”. (Васильківський] пов[іт]).

Б р й ш к а – женщина капризная и ворчливая. (Остер[ський] п[овіт] Чернігівської губернії]).

Г рудомаха – увеличительное] от грудка – большой кусок земли или сахара, каши и т. д. (Канівський] пов[іт]).

Бадьорйстий, бадьор – бодрый, бодряк (Канівський] пов[іт]).

Т анцюрйстий – любящий танцы. (Канівський] пов[іт]): “Дівки усі танцюристі, а парубки не всі”.

Приходнйй (о работниках) – приходящий, не постоянный работник: “В нас в прачешні багато прачок приходних”. (Київ).

Ратиця – те, що й ракотиця,– копыто у волов, свиней и т. д. (Подол[ьська] губ'[ернія], Могильовський] п[овіт]).

Р й п и ц я – сделанная из колец кожи трубка, надетая на ціпилно сверху и соединенная ремешками с капицею на конце бича цепа.

Р й п и ц я – часть хвоста у волов при самом туловище, не обросший шерстью корень хвоста. (Київський] пов[іт]).

Викупёць – крестьянин, выкупивший себя и семью от барщины, от крепостных обязанностей, вышедший на волю.

К і б к а – то же, что печурка в печке или в боку варистой печи. (Остер[ський] пов{іт]).

О д м і т н о – то же, что примітно,– заметно. (Прилуцький] п[овіт]).

Юга – стужа с ветром и гололедицею, вьюга: “Надворі така юга, що як ішла з молоком через міст, то з Дніпра вітер, а на мосту понамерзав лід, а я трохи не впала”. (Остерс[ький] пов[іт]).

Цілком – целиком. (Чернігівська] губ[ернія], Остерс[ький] пов[іт], с[ело] Пізняки).

Чбпкий, чбпко – те саме, що стовбоватий: “Чопкий глечичок <стояв> з молоком на столі; а я спохвату

238


зачепив ногою за ніжку стола, а чопкий глечичок перекинувсь, а молоко й розлилось. Глечик стояв чопко”. (Остерськ[ий] пов[іт]. Слово чопкий походить од слова чоп (в Київщині – чіп, чопа). Як слово стовбоватий – од

СГ08Л.


Пройдйкуватий (од пройдисвіт) – бывалый человек, пройдоха. (Ост[ерський] повіт).

Давальник – тот человек, который дает работу: “Тепер в прачкарні багато надавали сорочок для прання, давальників багато було, то ми й не встигли погладить ваші сорочки”. (Київський] пов[іт]).

Защепйть – привить, то же что прищепить віспу: “В нас, в Великі Солтанівці прокинулась сибірська хвороба на товарові, та приїхав з Василькова лікар і защепив усі корови й телята”. (Васильківський] пов{іт]).

Укажчик – распорядитель: “Каже мені старшина, щоб защепить мої корови сибірською хворобою, а я не згодилась. Тоді він каже: “Як хочеш, бо я тобі не укажчик”. (Васильківський] пов[іт]).

Замірить – примерить (о платье, обуви): “Швець, хазяїн мій, замірив копили й дав мені шить дві пари чобіт”. (Васильківський] пов[іт]) – Примерил колодки к меркам.

Пирнуть – то же, что дать драла, чкурнуть: “Напали на мене парубки вночі, а я як пирнув, то мене й не догнали”.

Засилйть – заейлить нитку в вушко голки, затянуть нитку в ушко. (Канівський] пов[іт]).

Чуприндйр – человек с большим хохлом, молодец, бодряк. (Канів]).

Б а н я к – то же, что чавун. Литая посуда для , кипячения воды. (Васильківський] пов[іт]).

Гостинець – дорога, шлях: “Цим гостинцем дойдете до самого Яблочинського монастиря над Бугом”. (Седлецька губ[ернія]).

1910 року.

Причинуватий – то же, что причинний (у Шевченка), причинна. Лунатик, эпилептик, вообще человек, страдающий нервными болезнями. (Каневс[кий] УІезд]).

Ступні – следы ног человека и собственно следы зверя в лесу. Ступені – шаги (Васильківський] пов{іт]).

239


Вйторочиться – выпадать из ткани или ковров (о нитках и шнурках): “Теліпається шнурок коло килимка, бо виторочився” (от слова торочкй – бахрома). (Васильковский] уезд).

Торочйться – то же, что стрьопаться, постръопаться,– когда края платка или утиральника стираются и выпадают и делаются как будто торочки на конце – бахрома. (Київський] повіт): “Хусточки вже торочаться, поторочились”.

Мелькать, молоть – вилять (о собаках, животных): “Собака, як рада й весела, то мелькає, меле хвостом”. (Канівський] повіт).

Наврасйться – то же, что навратиться,– решиться на что-нибудь. (Отсюда прилагательные им[ена] навратливый і наврасливий) – то же, что наважиться (наважливий). Эти глаголы – противоположность церковнославянскому возвратитися: “Навратився йти на заробітки, а потом (по-ц[ерковно]слав*[янськи]) возвратился” (Чигирино[ький] пов[іт]).

Н ё т р и – болота или речонки на болотах, заросшие осокой, рогозой, аиром и непроходимыми тростниками (очеретами). (Васильківський] пов[іт]: “В нас в Копачеві, де колись на Стугні були нетри, тепер огороди”.

Наситить – насыщать, насытить: “Хліб вродив такий довільний, що бог усіх людей наситить”. (Києве[кий] у[езд}, село Копачів).

Сйжен (сижень), сижня – то же, что сідло в Васильк[овском] уезде. На кольях, вбитых в воде около берега или среди пруда помост с соломы й палочек, где рыбаки удят рыбу. (Подольск[ая] г[уберния]).

Пантрувать – пристально смотреть, наблюдать за чем: “Кіт сидить та пантрує, як в ковганку наймичка кришить сало”. “Пантрує на чирка”. (Канівський] пов[іт]).

Задзявкать, задзявчать – то же, что загавкать (о щенках): “Чогось задзявкали в дворі усі цуценята”. (Канівський] пов[іт]).

Клумак, клумака, клумаки – то же, что клунок,– полмешка чего-нибудь, зерна или муки. (Канівськ[ий] повіт). Происходит от корня – клу, как в слове клуня (побелорусски пуня – Бобруйс[кий] уїезд] Минс[кой] губернии]). Слово пуня (і клуня) близки к молдавскому слову пйня, латинскому panis – хлеб.

240

Чортовиння – черт знает что, пустяк. Употребляется вместе с словом бутвйння так: “Це не знати що. Якесь чортовиння з бутвинням” (Канівський] пов[іт]).



Затерпнуть – то же, что отерпнуть,– затечь кровью, пересидіти ногу, перележать руку. (Васильков[ський] повіт).

Нема в словарі.

Червоточий, от существительного] червоточина, червивый (об овощах): “Купуйте оці яблука, бо вони не червоточі”. (Васильківський] пов[іт]).

Пізню р, пізнюрка – поздние цыплята, высиженные в конце лета. (Канівський] повііт]).

Кручений – об овцах, овца, больная мозговою болезнью, “метлицею”, отчего она кружится. (Васильківський повіт).

Покруч – выродок, кошка с длиннейшими заячьими ушами, помесь кошки и зайца и т. п. (Канівський] повіт).

Спачитись – то же, что пожолобиться,– покоробиться. (Дубен[ський] пов[іт]).

Пачитись, пачусь, пачишся, пачаться – коробиться. (Дубенс[ький] пов[іт]).

Шолудйвий (о цветах) – не полный, с одним венчиком лепестков, в противоположность с полными цветами: “Шолудиві гвоздики (желтые), айстри (астры)”. Паршивый, с паршами на голове (о человеке). (Канівський] пов[іт]).

В й в о з – то же, что eo-seis в Канівському уєзді, по Росі, в Киеве взвоз (Боричев взвоз) или спуск (Александровский спуск) – проезд с горы между гор или скал в узкой лощине вниз к реке или в долину (Киевс[кий] уСезд], містечко Трипілля).

1910 року.

Догожать, догодить кому – угождать, делать кому угодное, приятное: “Моя сусіда не варить собі їсти, а їсть хліб та сало. А по-моєму лучче догодить собі, а не піснюкать”. (Київський] пов[іт]).

Н а з у к і с – те, що навскоси в Канівському] повиті],– наискось: “Висовуй шухляду з стола прямо, а не назукіс, бо застряне так, що й не витягнеш потім”. (Сквирс[ький] пов[іт] Київ[ської] губ[ернії]).

Навратйться і навратиться – решиться на что. (Васильківський] п(овіт]).

16 –Нечуй-Левицький, Ті 10j 241

Наврасливий, новрасливий – те, що й навратливий чоловік, – решительный. (Васильківський] п[о]в[іт}): “Там така навратлива баба, що схоче, те й зробе”. (Васильківський] пов[іт]).

Пеклюватись (а не пиклюваться або піклюваться) – пектись, заботиться. (Подол[ьська] губ[ернія], Літинськ[ий] пов[іт]. Треба писать пеклюваться, а не пиклюваться, коли воно є десь в народній мові.

Бляхар – мастер жестянщик. Бляхарная лавка, бляхарня – мастерская жестяных изделий. Бляха – кровельное железо. (Васильківський] пов[іт], м. Біла Церква. Написи на вивісках).

Збиток – излишек, остаток: “Вродило багато хліба, так что й зостався збиток, і прохарчувались”. (Подол[ьська] губ[ернія], Літинський пов[іт]).

Талапать – то же, что кляпатъ,– стучать, плескать (о дверях, окнах): “Двері не пристають та все од вітру талапають”. (Звукоподражательное. Сквир[ський] повіт Київської] губ[ернії]).

Розкинутись – то же, что одкинуться: “Молода одкинулась од жениха”; разойтись (о женихе й невесте): “Вже молоді й хотіли були вінчаться, але перед вінчанням розкинулись”. Разбросаться, рассыпаться. (Сквир[ський] повіт).

Дзявкать – то же, что гавкать, когда говорят о щенках: “Чогось дзявкають усі цуценята заразом. Хтось, мабуть, увійшов у двір”. (Канівський] повіт).

Г лйзявий – о кушаньях с теста, лазанках, галушках, кльоцках <твердый>, недоваренный и склизкий: “В куховарки нашої все буває хліб гливкий, а галушки та лазанки й варянці глизяві”. (Пирятинс[ький] пов[іт]).

Козодра – первый, самый ранний ряст белого цвета. Цветет белыми кисточками, цветочки как-будто рваные. Подснежник белый. (Подол[ьская] губ[ерния], Литинский у(езд]).



<У г а р а – молодец, удалец, почти то же, что и митець,– выдающийся по способностям человек, талант. Корень слова тот, что в слове зугарний, незугарний – способный, очень талантливый человек: “Мій син... Син мій угара-хлопець, жвавий, спритний” (Чигирин[ський] пов[іт]).>

<У гаристий, угари с. то – удалой, молодецкий, по-молодецки талантлив. >

242


Навратиться – решиться <на> что-нибудь сделать; то же, что наважиться: “Оце сусід навратйвся позиваться з чоловіком за щось”. (Чигиринськ[ий] повіт). Навратливий – упорный, решительный человек: “Параска звала бабу Палажку навратливою” (Василькові ський] пов[іт] і Канівський, в Корсуні).

Препсовий, син – собачий сын, ругательство. (Чигирин[ський] пов[іт]).

Злидніть – беднеть. (Чигирин[ський] пов[іт]: “Ми бідуємо й злидніємо [в] селах”.

Угар а, угаристий – близькі до слова зугарний, незугарний – способный, ловкий, живой и пронырливый, умеющий хорошо что-нибудь делать. Буква з в цьому слові (зугарний) і буква у – це приставка, корінь буде гар (як-от в слові гарний).

Обделювать – оббить, обкласти дошками або обаполками стіни чогось, клуні: “Поставив клуню, обвівши стовпами, і обделював дошками – обаполками”. Д ілування – це так зветься і тепер (та і в XVI віку) в Карпатах стеля й баркан, куди йдуть в діло дошки. (Літинський пов[іт] Подол[ьської] губ[ернії]).

Опйлки – то же, что обаполки в дошках, отпиленные стороны бревна. (Літинсь[кий] пов{іт] Подол[ьської] губернії]).

Різь – те, що в Київщині, в Канівщині опилки, в Василькові трини, по-русски опилки. (Літин[ський] повіт]).

Потеруха – первый выпавший снег, то же, что пороша. (Літ[инський] пов[іт]).

Т о в ч – то же, что в Киев[ской] губ[ернии] дерть, в Луцьк[ому] повіті – драч, в Літині, але і в Літині, і в Луцьку кажуть і дерть.

1911 року.

Теревенить – говорить вздор, молоть чепуху (Канівський] п{овіт]).

Теревені проводити – нести околесную. Болтовня. (Канівський] пов[іт]).

Товкущий – те ж, що непосидящий чоловік. Человек, который любит ходить, вертеться, неусидчивый. (Васильківський] пов[іт]).

Лапіга – то же, что мяло. Человек, что лениво, медленно ходит. Неначе лапає ногами землю або ходить на гусячих лапках. (Васильківський] пов[іт]).

16* 243

Гладйшка – в Київщині глечик, на Волині – гладущик; кувшин для молока. (Остерс[ький] пов[іт], село Пухівка на Десні). В м. Гоголеві (Остер[ський] п[овіт]) кажуть глечик, а в Коломцї (Галичина) – гладун.



Здраво – здорово: “Надворі сьогодні (3 іюня) холодненько, ясно і здраво (ядерна погода). (Остерс[ький] пов[іт]).

Штуч ный – искусный, прекрасно сделанный: “Привезли вже в типографію Чоколова нові печатні станки, та такі гарні та штучні, що сами одкидають листки, сами набірають на себе папірові листки”. (Од Василя Сови, Каменець-Подольського повіту).

Пістрьовий – сделанный из материи пістрі. Эта пістря выделывалась в 40-вых годах в узких полосочках синего и бледно-голубого цвета. Тогда носили “пістрьові спідниці, пістрьові штани”. (Канівський] пов[іт]). Слово пістрьовий треба писать, [як] і слова життьовий, сімйбвий, а не життєвий.

Моргунй – невеличкі хвилі на Дніпрі, котрі од завсіднього рушення неначе моргають бровами. (Канів).

Гладун – те, що гладущик на Волині, гладишка в Остерськ[ому] п[овіті], глечик в Київщині,– посуда для молока, кувшин (Галиція, Коломия).

Шарокги – вешалка для платья с ножками для церковных риз вроде буквы Л. (Канівський] пов[іт]).

Гамарня – то же, что и кузня. (Київський] і Васильківський] пов[іт]. В Каневском – це літейний завод).

Млады чалавек – молодой человек. (Городнянський пов[іт] Чернігов[ської] г[убернії]).

1912 рік.

<Дармовіс – довгий комір в шинелі. (Київ).>

Чортопхайка – почтова труська повозка, таратайка.



<П азовйтий – то же, что падковитий,– усердный, ревностный хозяин. >

<Козело. (Борзей[ський] пов[іт]).>

Пазувать – стеречь (доглядывать), те ж, що падкувать, падкувать коло чого. (Борзенс[ький] пов[іт].



<Т амтешній – тамошний. (Волинська] губернія], Луцьк[ий] пов[іт].>

Нарікливий – любящий нарікать: “Моя жінка й хазяйнує добре, й добра, але наріклива”. (Киев[ского] уезда Боярка).

244

Нікогий – те ж, що нікчемний, ничтожный. (Киевский] уезд).



<Пазовйта корова. (Борзен[ський] пов[іт]).>

<3агарливий (корінь – гар – гарячий) – усердный. (Волинська] губернія] ).>

О п и ш н і й – останній: “Опишні гроші в мене в кишені”, опишнйй день: “І аз воскрешу jeac в опишний день”. (Луц[ьк]).

Нутерка – гайка, шруб з головкою. Ну... (Луцький] ПОВІІт]).

Фосса – рів. (Овруч, Радоми{шль]).

Потримать – подержать. (Прилуцький] пов[іт] Полтавської] губернії). Рідко чу...

Бунда – спідничка з пришитим нагрудником, як в школярок. (Радом[иський] і Овруцький] пов[іт]).

О порока – опорочение: “Пішла по селі опорока за мою дочку й жінку”. (Васильківський] пов[іт]).

Повсегда – всегда. (Прилуцький] пов[іт] Полтавс[ької] губернії]).

Просить прісьма – дуже просить, аж намагаться. (Остер[ський] пов[іт], Вигуровщина).

Кйча – те ж, що бугай. (Таращан[ський] пов[іт], м. Тетіїв).

Гула – телята й бички, в котрих нема ріжків, а тільки кгулі на голові, це так, як дітвора, малеча – збірні слова.

Обнаровляться, обнаровиться – обходйться без чего: “Нехай пан тим часом обнаровляється, поки я принесу глечик молока через два дні”. Обходиться без молока.

Чесніше – лучше, правильнее (те, що краще, лучче, правильніше): “Чесніше сказать, що я не принесу вам молока” (Чернігівська] губ[ернія], Остер[ський] пов[іт], село Вигуровщина проти Києва за Дніпром).

С і м'я н и с т – семянин, од слова сім'янистий (семейный, имеющий очень большую семью) (Київ, Куренівка).



<Н а с и т и т ъ>, насищать – наситить: “Хліб

уродив добре, і бог наситить усіх цього року” (Васильківський] пов[іт]).

Розпаровувать, розпарувать – разъединить любовников или жениха с невестой, расстроить наладившееся сватовство (Васильк[овский] уезд).

245


Просторікувать – противоречить кому (Васильківський] пов[іт]).

Г айднуть, од гайда! – то же, что майнуть, дременуть,– убежать от чего, вырваться, уйти от нападения. (Васильківський] пов[іт]).

Гай д алакать – болтать, галдеть, разговаривать громко о пустяках.

<3віщать>, звістить кого – извещать, известить кого, подати кому звістку. (Канівський] пов[іт]).

Голоснйк – величезна тиква или < громад > большой кувшин, замурованный в каменных церквах в стенах купола отверстием наружу в церковь для усиления звуков пения и чтения. (Каневск[ий] уезд).

З а щ і б а т ь, защебнуть – платье на груди на пуговки– застегнуть; то же, что застебнуть, застебнуться. (Липовецкий у[езд] Киевс[кой] губ'Іернии]).

Стябель – то же, что щабель, стяге л,– поперечные досточки в лестнице. (Бердичев[ский] у[езд]).



<Стільник – то же, что щільник,– соты в улье. Происходят> эти слова от стільно, тело с телом, как наречие постінь: дома построенные тесно, стена возле стены, но не слитно.

Плащуватий – плащуваті цигани, що не християни, що носять і закутуються в плащі, цебто в полотнища, як араби. (Канівський] п[овіт]).

Дучка. Виведено од дуцать (буцать): “Баран дуцає буцає рогами”. “Баран дуць, а бик буц!” Ямки кругом масла – більшої ями всередині круга в іграшці “Свиня”: “Гуляймо в свині”. В дучки вставляють свої палиці хлопці, а один вганяє м’яч в масло. Хлопці одбивають його м’яч. Але як він зажене м’яч в масло, то командує: “дук раз! дук два!” – доти, доки хто не загаврониться. Він тоді хапком встромляє в дучку свою палицю, а той йде за круг – свиню пасти. (Канів[ський] пов[іт]).

1913 року.

Ползитніше, ползителніше – полезнее, пользительно – полезно. (Остер[ський] пов[іт]. Але там нема слова польза).

Рубальник – дровосек. (Полтавський] пов[іт]).

Жудко – те ж саме, що нудно, великоруське жутко: “Не їла до півдня, і мені коло серця жудко, погано, неначе нудить”. (Чернігівська] губ{ернія], Остерс[ький] повіт], село Вигуровщина проти Києва).

246


Рулі – ліра: “Он до нас ідуть рулі”. Певно, одного кореня з французьким] словом rouler – крутить (і відома рулетка в Монако). (Чернігівська] губ[ернія], Остерс[ький] пов[іт], село Вигуровщина. Там нема й нашого слова лірник, а замість його кажуть: “рулі йдуть у двір”). Ліра – слово з грецького.

Поров ё, непоровё дитя або теля – те саме, що в нас в Київській] губерні часна або нечасна дитина, нечасне теля, цебто таке, що родилось не через 9 місяців, а через 8, не в свій звичайний час. (Чернігівська] губернія], Остерс[ький] пов[іт]).

Одномастний, неодномастний, різномастний – те ж саме, що одноманітний, різноманітний – однообразный, разнообразный, одноцветный, разноцветный (про коні й воли і про людей). (Познанский. “Воспоминания”).

П р й г а р і – густая пригоревшая кваша под вінцями горшка, если квашу варят на другой день или подогревают.

Зводи на когось, брехні, що на когось люде зводять язиками. (Чернігівська] губ[ернія], Остерс[ький] пов[іт]).

0[д]л и ч і є (одлйчка – Київська] губернія]) – свідомий (опытный челов{ек]), старатливый (старательный человек). (Чернігівська] губ[ернія], Остер).

Чварувать – ругаться, задираться: “Наймит такий, що все чварує, хоч не кажи йому нічого”. (Чернігівська] губ[ернія]).

Зуспиться – встретиться, столкнуться с кем на улице. То же, что стикнуться, стикаться з кимось. (Чернігівська] г[убернія]).

Нетьопище – то же, что задрипанка,– неряха.

Награждать кого, наградить – награждать, наградить. (Остерс(ький] пов[іт]). Але нема слова награда. – церковнослов[’янське] мзди.

Зводити хату – строить избу. Звести хату – построить. (Подільська] г[убернія], Брацлав[ський] п[овіт]).

Чварувать – лаяться, свариться. (Остерс[ь]к[ий] повіт]).

1914 року.

Т рудуватіть (про ноги й руки) – делаться тяжелыми, ослабевать: “Я слаба, бо в мене ноги трудуватіють; мені важко ходить, а руками важко володать”. (Васильковський пов{іт]).

247

П о г і н к а – те, що й поговір, пбголоска: “Я 6 і зробив так, як тобі хочеться, як ти оце кажеш, але страхаюсь, що на селі піде погінка на мене”*



Кобель – корзина, те, що кошик. По-німеиькій Kober. Слово кобелъ ще ближче до німецького Kober (ост-готське). (Чернігівська] губ[ернія], село Ярославка коло Старої Басані Остерс[ь]к[ого] пов[іту]).

Набасуват ь – надуть губы от гордости или гнева.

Опречній – те саме, що в нас в Київщині опрічній,– отдельный: “Опречня хата й город опречній од батькового”. (Остер[ський] пов[іт] Чернігівської] губ[ернії]).

1915 року.

Хрббур – кістяк, остов: “Схудли; зостався самий хробур”. (Канівський] пов[іт]).

Зводи на когось – вранье (те саме, що брехні): “Моя сусіда часто зводить на мене зводи, цебто усякові брехні розказує людям про мене”. (Чернігівська] губернія], Остерськ[ий] пові[т]).

Одличіє – отличие (те саме, що в Київщині одлйчка).

Свідомий – сведущий (те саме, що в Липовецькому пов[іті] Київської губерні освіданий, тямущий в якомусь ділі,– опытный): “Стара людина в усьому більше свідома, ніж молода”.

Старатливий – старательный: “Мій чоловік старатливий хазяїн”. (Остерський пов[іт], с. Вигуровщина).

Шальоний чоловік, шальбно – бешеный человек, вспыльчивый, бешено. (В Київщині кажуть: навісний, навіжений, але в Остерському повіті цих слів нема).

Даровйще (Київщина – даровизна) – подарки на хозяйство молодым на другой день свадьбы деньгами и натурою: дарят теленка, овцу и т. д. (Остерськ[ий] повіт], село Вигуровщина).

Зуспйться з кимсь – встретиться з кем-нибудь на улице” столкнуться. (Остерськ[ий] пов[іт], с. Вигуровщина).

Опречній – те саме, що в Київщині опрічній,– отдельный: “В сина мого є опречня хата таки на батьковому городі”. (Остерський пов[іт] Чернігівської] губернії]).

Чварить, чмарить – болтать и ругать кого.

Пришибать – пришибить руку, ногу, ушибить. (Остерс[ький] пов[іт]).

248


Зашгібина – ушибленное место на теле (Остерс(ький] пов[іт]).

Яскравий – яркий (о цвете материи) (в Київщині – яркий колір). (Остерськ[ий] пов[іт]).

Неть б п и щ е – неопрятная женщина (в Київщині. задрипанка, задрипанець, чупойда). (Остерськ[ий] пов{іт]).

Скліть (я склію) – худеть, истощаться. (В Галичині скніть, скнію, в Київщині нидіть, занидіть).

Манастать – мебіль, цебто манатки, батьківщина, дідизна, старі речі спадщини, тільки ті, що стоять на ніжках, а не ті, що лежать. Од латинського] слова їв mannes

– душі померших предків, од котрих зостались, як спадки, усякові манатки, бебехи, подушки, убрання й хатня мебіль, столи, стільці, дзиглики і т. д. Манатками в нас в Київщині найчастіше [називають] старовинні річі в євреїв – убогих. (Харківс[ь]к[ий] пов[іт]).

С к й в и ц і – скулы на лице. На Волині звуть скули вилиці (ніби кінчики вил по обидва боки виду на щоках). (Остерськ[ий] пов[іт]).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   48

Схожі:

Наукова думка icon«наукова думка»
Н. Є. Крутікова (голова), М. Є. Сиваченко редактор тома М. Є. Сиваченко упорядкування та примітки М. С. Грицюти та В. І. Мазного
Наукова думка iconНаукова думка
Образи цих творів з юних літ входять у свідомість читача І завдяки своїй яскравій художній силі та емоційності на все життя вкарбовуються...
Наукова думка iconБ. В. Попов Попов Б. В
Соціальні практики в глобальному вимірі / Попов Б. В., Фадєєв В. Б., Носова Г. Ю., Багінський В. В., Нельга О. В. – К.: Наукова думка,...
Наукова думка iconНаша любов І святиня “ М. Стельмах Бібліографічний список літератури На вічнім шляху до Шевченка
Шевченко, Т. Г. Зібрання творів [Текст]: у 6-ти томах / Шевченко Т. Г. К.: Наукова думка, 2003
Наукова думка iconНаукова думка
Домки неначе ховались в узьких долинках між крутими горами, в розкішному зеленому дереві, а за домками неначе дерлись на круті гори...
Наукова думка iconНаукова думка
Що на його те нещастя спало, то нігде правди діти. Але й божуся, й присягаюся, І ладна землі з’їсти, що я ні в чому невинна й невісна,...
Наукова думка iconС.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень Київ Наукова думка 2001
У словнику вміщено понад 18 тисяч сталих словосполучень сучасної російської літературної мови, переклад яких на українську мову становить...
Наукова думка iconНаукова думка
Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним І за його родом ще й усю Лубенщину:...
Наукова думка iconВипуск 6 Дніпропетровськ 2011 ббк 85. 93 Музикознавча думка Дніпропетровщини
Музикознавча думка Дніпропетровщини: Зб наук праць. – Вип. – Дніпропетровськ : Юрій Сердюк, 2011. – 216 с
Наукова думка iconВипуск 7 Дніпропетровськ 2012 ббк 85. 93 Музикознавча думка Дніпропетровщини
Музикознавча думка Дніпропетровщини: Зб наук праць. – Вип. – Дніпропетровськ : Юрій Сердюк, 2012. – 174 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка