Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру



Сторінка1/39
Дата конвертації28.10.2017
Розмір2,47 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут філології та суспільствознавства

Факультет української філології




НАУКОВИЙ ЧАСОПИС СХІДНОПОДІЛЬСЬКОГО ЛІНГВОКРАЄЗНАВЧОГО ЦЕНТРУ


Умань – 2015

ББК 81:66.75

УДК 81’1:061.213


Рецензенти: д-р філол. наук, доц. Л. В. Шитик (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького);

канд. філол. наук, доц. М. В. Бігусяк (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника).



Редакційна колегія: Березовська Г. Г., канд. філол. наук, доц.; Гонца І. С., канд. філол. наук, доц.; Денисюк В. В., канд. філол. наук, доц.; Зелінська О. Ю., д-р філол. наук, проф.; Тищенко Т. М., канд. філол. наук, доц. (відп. ред.).


Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру : зб. наук. праць студентів, магістрантів, викладачів / відп. ред. Т. М. Тищенко. – Умань : ВПЦ «Візаві», 2015. – Вип. 4. – 146 с.

У збірнику вміщено наукові розвідки молодих учених. Авторами досліджено широке коло питань, що стосуються різних аспектів регіональної та діахронної філології. Розрахований на викладачів, учителів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться питаннями української мови.

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту філології та суспільствознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № ??? від ??? квітня 2015 р.).





© Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2015

© Автори статей, 2015

ДІАЛЕКТОЛОГІЯ




Березовська Г. Г.

(Умань)

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА НАЗВ ОДЯГУ ДЛЯ НІГ І РУК У СХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ

Одяг споконвіку відігрівав важливу роль у житті людства, а тому й лексика на позначення одягу посідає важливе місце в лексичній структурі українських говорів. Тематична група лексики (ТГЛ) на позначення одягу була предметом системного дослідження в поліських говірках (праці Ф. Бабія, Г. Гримашевич), поліських, волинських та подільських говірок (Л. Анисимової), карпатських (М. Дєрке, Н. Пашкової), східнослобожанських (Л. Лисиченко), східностепових (Н. Клименко), середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя (Т. Щербини) та ін. Складовою частиною ТГЛ одягу є лексико-семантична група (ЛСГ) назв одягу для ніг і рук.

Як об’єкт діалектологічного вивчення назви одягу для ніг і рук представлено в дисертаційних роботах Н. Клименко [2, 110–115], Т. Щербини [4, 64–66].

Актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що ЛСГ назв одягу для ніг і рук у східноподільських говірках не була предметом спеціального вивчення.

Мета статті – проаналізувати назви одягу для ніг і рук у східноподільських говірках, особливості їх творення, мотивації, етимології.

Визначальною диференційною ознакою (ДО) для структури мікрогрупи назв одягу для ніг є ‘стать носія’.

Жіночий одяг для ніг може бути різної довжини, різного фасону, виготовлений із тканини різної якості. На мовному рівні це виявляється лексичною репрезентацією таких сем: ‘одяг для ніг разом із штанцями’, ‘одяг для ніг довжиною за коліна’, ‘одяг для ніг довжиною до колін’.

На позначення першої семи значний ареал займає лексема кол|готи та її дериват кол|готки в різних фонетичних варіантах кол|годи, кол|готк˙і, ко|лотки. Акцентуаційний варіант колгот|ки зафіксовано у східніших досліджуваних говірках (Березовська, 116–117). Назви колгот утворюють мікропарадигму репрезентантів сем ‘колготки з бавовни’ : ‘колготки з капрону’ : ‘колготки із шерсті’, що реалізується в досліджуваних говірках переважно на рівні атрибутивів, які входять до складу описових номінацій і вказують на матеріал виготовлення: кол|готи ба|воўн’ан’і, колгот|ки хлопчатобу|мажн’і, кол|готи кап|ронов˙і, колгот|ки кап|ронов˙і, кол|готки кап|ронов˙і, кол|готки диди|ронов˙і, кол|готи шеирс’|т’ан’і (шеирс’|ц’ан’і, ширс’|ц’ан’і, шеирс’ц’а|н’і), кол|готки шеирст’а|н’і, (ширс’|ц’ан’і, ширс’ц’а|н’і), колгот|ки ширс’|ц’ан’і (ширс’ц’а|ні).

Окремі означення передають додаткову маркуючу сему ‘якість тканини, із якої виготовлено одяг’: кол|готи прос’|ц’і, кол|готки прос|ті (прос|т’і, прос’|ц’і, п|рос’ц’і), колгот|ки прос’|ц’і ‘колготи з бавовни’, кол|готки |тепл’і ‘колготи із шерсті’, ‘колготи з бавовни’, кол|готки биезроз|мерн’і (биезроз|м˙ерн’і, беизраз|м˙ерн’і) ‘колготи з синтетичного еластичного волокна’.

Субстантиви на позначення такого виду одягу є вузьколокальними. Вони утворилися способом семантичної компресії від словосполучення типу «загальна назва + ознака» → «вид одягу», зокрема кол|готки кап|ронов˙і кап|ронки, кол|готки бизроз|м˙ерн’і бизроз|м˙ерки.

На позначення семи ‘одяг для ніг, довжиною за коліна’ у східноподільських говірках зафіксовано лексему чул|ки / |чулки, запозичену з тюркських мов (Фасмер, IV, 380). З метою передачі додаткової семи мовці використовують типові моделі номінації одягу «загальна назва + назва тканини»: |чулки диди|ронов˙і ‘панчохи, плетені з синтетичного волокна’, чул|ки кап|ронов˙і ‘панчохи з капрону’, |чулки хлопчатобу|мажн’і ‘панчохи з бавовни’, |чулки ширс’|ц’ан’і, |чулки ширс’ц’а|н’і ‘панчохи з шерсті’, «загальна назва + назва, що вказує на якість тканини»: |чулки прос’|ц’і, |чулки п|рос’ц’і ‘панчохи з бавовни’, чул|ки |тепл’і ‘панчохи з шерсті’, |чулки бизроз|мерні (беизроз|м˙ерн’і, бизроз|м˙ірн’і) ‘панчохи з синтетичного еластичного волокна’.

Назва пан|чохи / пан|ч˙охи, пан’|чохи (пол. «лапоть» (ЕСУМ, ІV, 280) у досліджуваних говірках є абсолютним синонімом лексеми чул|ки.

Номінації, що позначають капронові шкарпетки до кісточок, які одягають жінки, щоб не пошкодити ноги взуттям, є похідними від лексеми слід: нас|л’ідники, п˙ідс|л’ідники, сл’і|ди, сл’ідт|ки, сл’і|дочки. Номен нап|йатники мотивований назвою частини тіла, яку прикривають таким одягом: нап|йатники од’і|вайут на п|йати / шоб ни шуру|вали |тухл’і (Ор.).

Жіночий і чоловічий одяг для ніг позначають лексеми нос|ки та шкар|петки. Загальновживана лексема нос|ки (СУМ, V, 446) зафіксована в усіх говірках Східного Поділля. Лексема шкар|петки у східноподільських говірках уживається спорадично і є абсолютним синонімом лексеми нос|ки. Слово шкар|петки М. Фасмер вважає запозиченням із польської мови, в яку воно потрапило з італійської (scarpetta – «башмачок» (Фасмер, IV, 447)).

Шматок тканини, яким обмотують ногу перед взуванням, у досліджуваних говірках номінують питомою лексемою о|нуча (ЕСУМ, ІV, 194). Назва о|нуча та її фонетичні варіанти о|нуч˙і, го|нуч˙і, га|нуч˙і, гу|нуч˙і, уо|нуч˙і, ў|нуч˙і, поширена на всій території Східного Поділля. Назва, відома і в інших говорах української мови, зокрема: гуцульських о|нуча (у|нуча) ‘шматок тканини, яким обмотують ногу перед взуванням’ (ГГ, 139); поліських о|нуча 1) ‘ганчірка для миття підлоги’, 2) ‘ганчірка, якою користуються на кухні’, 3) ‘кусок полотна чи сукна для обмотування ніг під деяке взуття (переважно під чоботи)’ (Лисенко, 144); середньополіських і суміжних говірках о|нуча, га|нуча, гу|нуча, во|нуча, а|нуча, |нуча ‘шматок тканини, яким обмотують ноги’ (Гримашевич, 110); бойківських о|нучки ‘онучки з овечої вовни’ (Онишкевич, ІІ, 20); східностепових о|нуча, а|нуча, о|нучка ‘шматок тканини, яким обмотують ногу перед взуванням’ [2, 114]; говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя о|нуча, го|нуча, у|нуча, га|нуча, г|нуча [4, 64].

У більшості досліджуваних говірок номен о|нуча чи його фонетичні варіанти о|нуч˙і, го|нуч˙і, га|нуч˙і, гу|нуч˙і, уонуч˙і, ў|нуч˙і вживаються паралельно з номінацією пор|т’анки, пар|т’анки. Лексема мотивована назвою тканини, із якої виготовлений такий вид одягу – порт «конопляна або лляна нитка» (ЕСУМ, ІV, 528).



У поліських діалектах лексема пор|т’анка, відома з семантикою дещо відмінною від східноподільських говірок кусок бавовняної матерії домашнього виробу та з ремаркою рідко бавовняна хустка (Лисенко, 169);велика тепла хустка’ (Аркушин, ІІ, 75). У середньополіських говірках лексема пор|т’анк˙і позначає ‘полотняні штани’ (Гримашевич, 131).

На позначення шматка тканини, яким обмотують ногу перед взуванням, у східноподільських говірках є лексеми об|мотка, т|рапц’і та ган|ч˙ірка. Номен об|мотка на позначення названої реалії вживається у середньополіських говірках (Гримашевич, 104), східностепових [2, 115] та говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя [4, 65]. В основу номінації об|мотки / гоб|мотки покладено мотиваційну ознаку (МО) ‘спосіб одягання’. Прозоро мотивованими в досліджуваних говірках є лексеми т|рапц’і та ган|ч˙ірка на позначення шматка тканини, яким обмотують ноги перед взуванням.

Наявність протетичного [г] у лексемах го|нуча, гоб|мотка властива також для інших лексем, засвідчених у говірках Східногго Поділля. С. Бевзенко зауважував, що протетичний приголосний [г] широко представлений в ряді південно-західних діалектів, зокрема в подільсько-волинських говірках [1, 83].

Появу протетичних та епентетичних приголосних А. Костюк у лексиці подільського говору називає високочастотними змінами, які відчутно модифікують матеріальну оболонку слова [3, 53].

У всіх говірках на позначення чоловічого і жіночого одягу для ніг виявлено лексему |гол’фи, яка у східноподільських говірках втрачає початковий етимологічний звук, що є віддзеркаленням появи протетичних приголосних, – |ол’фи. На позначення панчох до колін без ступні в більшості досліджуваних говірок зафіксовано запозичену із французької лексему |гетри (ЕСУМ, І, 502). Лексема на|литники, мотивована назвою частини тіла, яку покриває такий одяг, є вузьколокальною. У середньополіських говірках названа лексема зафіксована на позначення жіночих панчіх до колін без ступні (Гримашевич, 99).

Мікрогрупу назв одягу для рук формує опозиція сем ‘одяг для рук із відділенням для одного великого пальця’ : ‘одяг для рук із відділеннями для кожного пальця’.

Спільною в реалізації обох сем у декількох говірках є питома (ЕСУМ, V, 137) лексема рукавиці, яка на позначення одягу для рук з відділенням для одного великого пальця повністю покриває досліджуваний ареал і вступає у синонімічні відношення з іменниками |вар’ішки, |вареишки, |варушки, чо|тири|пал’ки, нога|виц’а та атрибутивним словосполученням рука|виц’а одно|пал’на.

Лексема нога|виц’а на позначення одягу для рук з відділенням для одного пальця зафіксована лише в одній говірці досліджуваного ареалу. З таким же значенням лексема відома в середньополіських говірках (Гримашевич, 103).

У східноподільських говірках лексема ногавиця позначає семи ‘частина штанів, яка надягається на одну ногу’, ‘верхня частина чобота, яка покриває гомілку’ та ‘копил, на якому шили або ремонтували взуття’ (Березовська, 166).

Сема ‘одяг для рук з відділеннями для кожного пальця’ у східноподільських говірках репрезентована лексемами, похідними від перст, палець, рука: на|пал’чики, пал’|чата, пил’|чатка, пал’|чатка, пал’|ча, пеир|чата, пир|чата, пеир|чатка, пир|чатка, пар|чатка, пиер|чатка, п˙ер|чатка, пеир|чатки, пир|чатки (мн.), пеир|ча, пар|ча (с. р.), рука|вичка, або словосполученнями, до складу яких входять ці лексеми: рука|виц’а пйати|пала.

Отже, лексико-семантична група назв одягу для ніг і рук у досліджуваних говірках репрезентована однослівними та двослівними номінаціями. Ядро групи становлять загальновживані лексеми (нос|ки, чул|ки, кол|готи, колгот|ки, рука|виц’і). На периферію у зв’язку з позамовними чинниками витіснені лексеми о|нуча, пор|т’анки на|пал’чики, чо|тири|пал’ки, нога|виц’а). Загальновживані лексеми шкар|петки, пан|чохи, рука|виц’і вживаються в говірках лише як абсолютні синоніми до лексем нос|ки, чул|ки, пер|чатки відповідно. Визначальною у формуванні мікрогрупи назв одягу для рук у досліджуваних говірках є ДО ‘крій’. ДО ‘призначення виробу’ на номінації реалії суттєво не вплинула. Атрибутивні словосполучення рука|виц’а ро|боча, рука|виц’а спие|цовочна реалізують сему ‘рукавиці з цупкої тканини, призначені для захисту рук під час роботи’.
Умовні скорочення населених пунктів

Ор. – село Орлове Новоархангельського району Кіровоградської області.


Джерела

Аркушин – Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у 2 т. / Григорій Аркушин. – Луцьк : Вежа, 2000. – Т. 1–2.

Березовська – Березовська Г. Г. Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках / Г. Г. Березовська. – Умань : Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство, 2010. – 348 с.

ГГ – Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1997. – 232 с.

Гримашевич – Гримашевич Г. І. Словник назв одягу та взуття середньополіських і суміжних говірок / Г. І. Гримашевич. – Житомир : Північноукраїнський діалектологічний центр Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2002. – 184 с.

ЕСУМ – Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол. О. С. Мельничук (голова) та ін. – К. : Наук. думка, 1982–2012. – Т. 1–6.

Лисенко – Лисенко П. С. Словник поліських говорів / П. С. Лисенко. – К. : Наук. думка, 1974. – 260 с.

Онишкевич – Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок / М. Й. Онишкевич. – К. : Наук. думка, 1984. – Ч. 1 : А–Н. – 495 с. ; Ч. 2 : О–Я. – 515 с.

СУМ – Словник української мови : в 11-ти т. / за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 1–11.

Фасмер – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. / пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева ; под ред. и с предисл. Б. А. Ларина. – 2-е изд., стереотип. – М. : Прогресс, 1986–1987. – Т. 1–4.


Література

  1. Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. – К. : Вища школа, 1980. – 246 с.

  2. Клименко Н. Б. Назви одягу в східностепових говірках Донеччини : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Клименко Наталія Борисівна. – Донецьк, 2001. – 400 с.

  3. Костюк А. В. Формальна модифікація слова в ареальному аспекті / А. В. Костюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. пр. / відп. ред. М. Я. Плющ. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – Вип. 3, кн. 2. – С. 51–57.

  4. Щербина Т. В. Середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя у світлі ізоглос : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Щербина Тетяна Василівна. – К., 2003. – 341 с.



Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> 74 В. М. Щербаківський як дослідник народного розпису
6789 -> О. В. Лісовська георгій семенович тереверко: мрія злетіти в небо
6789 -> 09 Ісаченко В. П
6789 -> Гончарук в. А
6789 -> Птеридофлора історичного гербарію Уманського училища рільництва та садівництва
6789 -> Вікторія Валюк стан проблеми використання історичного матеріалу як засобу формування мотивації вивчення хімії в середній школі постановка проблеми
6789 -> Педагогічна та просвітницька діяльність павла гнатовича житецького (1837-1911)
6789 -> Олександр миколайович черевченко


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Схожі:

Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconНезалежний культурологічний часопис
Виступ на семінарі часопису “Ї” з доповіддю :”Громадянське суспільство: гармонія чи конфлікт”
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconВідділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей»
Кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconПоїздка в Жовкву та Крехів
Шоб, як мовиться, від центру до центру. Найтяжчу ділянка з усієї подорожі(тобто Львів) проїхали без проблем. Найтяжчою вона виявилася...
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconНезалежний культурологічний часопис «Ї» число 4 / березень 1990
Григорій Комський, Ігор Клех, Тарас Возняк. Ще один діалог довкола великого мосту 8
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconПлан центру професійно-технічної освіти №1 м. Харкова щодо підготовки, організації та проведення у 2014 році заходів, присвячених Дню Перемоги
Екскурсії до музеїв Бойової Слави учнів Центру та учнів шкіл Орджонікідзевського району м. Харкова
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconПлан роботи Консультативного центру для батьків або осіб, які їх замінюють на 2014/2015н р
Вивчення нормативно – правової бази та положення з організації роботи Консультативного центру для батьків
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconЗвіт інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» за 2016 Р. Рік англійської мови в Україні Усенко С. Ю., керівник інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» Гаврилюк Т. М., вчитель-інструктор Основні показники
Звіт інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» за 2016 Р. Рік англійської мови в Україні Усенко С. Ю., керівник інформаційно-ресурсного...
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconНезалежний культурологічний часопис «Ї» число 52 / 2008 польський усе-світ галичини
Монолатій. Pro imperio: галицькі поляки як суб’єкт І об’єкт міжетнічних взаємин в дуалістичній монархії 5
Науковий часопис східноподільського лінгвокраєзнавчого центру iconПрес-реліз 21. 09. 2015 Квіташвілі в обхід КабМіну просуває помічника нардепа на керівника Державного експертного центру
На посаду керівника Державного експертного центру кандидатуру Івана Бавикіна, помічника народного депутата від бпп гліба Загорія,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка