Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні



Сторінка6/11
Дата конвертації14.04.2017
Розмір1.74 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

15) Загально-екологічна навчальна практика студентів І-го курсу групи П-16 природничого факультету напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» була проведена в період з 16.05.2016 р. по 27.05.2016 р. шляхом навчальних екскурсій до природних та антропогенно-природних екосистем м. Полтави та її околиць, Полтавської області в об’ємі навчального навантаження 40 годин (2 тижні).

Проведення навчальної практики здійснювалося викладачем кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології ас. Ханнановою О.Р. Проведення практики в зазначені терміни дає можливість оптимально використати стан біотопів для проведення: екологічних екскурсій, фенологічних спостережень та дослідів, інвентаризації біорізноманітності, картування, збору та оформлення екскурсійного матеріалу, проведення досліджень біоіндикаційними методами.

Навчальна практика є невід’ємною складовою навчального процесу підготовки екологів. Студенти екологи приступають до проходження практики, маючи знання про головні закономірності функціонування літосфери, атмосфери, гідросфери, педосфери та біосфери, про головні екологічні закономірності, глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. На практиці передбачено поглиблення набутих знань, закріплення вмінь із навчальних дисциплін, що вже вивчені, отримання випереджальних з навчальних дисциплін, що ще не вивчалися та формування нових умінь безпосереднього польового дослідження.

Метою навчальної практики є формування, закріплення та актуалізація вмінь студентів щодо визначення екологічного стану території на підставі комплексного аналізу особливостей та закономірностей стану компонентів довкілля. Практика побудована таким чином, щоб висвітлити дію головних природних та антропогенних факторів на формування екологічного стану територій польових досліджень.

У межах проведення практики увага студентів зосереджувалась на опануванні навчальних елементів, зорієнтованих на здійснення власного наукового польового дослідження.

У межах навчальної практики за визначеними індивідуальними завданнями студентами здійснений збір екскурсійного матеріалу для підготовки освітньо-кваліфікаційних робіт.

Основними навчальними модулями згідно програми практики є:


  1. Екологічна оцінка геологічних, гідрогеологічних та геоморфологічних чинників.

  2. Екологічна оцінка грунтово-геоботанічних чинників.

  3. Екологічна оцінка клімато-гідрологічних чинників.

  4. Наукові ландшафтно-екологічні дослідження полігонів практики з використанням методів біоіндикації.

Студенти проходили практику впродовж двох тижнів. Зміст практики включав екскурсії до природних (гідрологічних біотопів р. Ворскли та р. Коломаку, широколистяні ліси) та штучних (зелені зони міста Полтави, парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва «Полтавський міський парк», Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка) біотопів, зокрема й ряду природно-заповідних об’єктів природного блоку (регіонального ландшафтного парку «Диканський», ботанічна пам’ятка природи «Дубовий гай», дендропарк «Огуївський»), музейних комплексів (Музей еволюційної зоології, Музей палеонтології, Музей регіональної геології імені В.І. Вернадського, тераріум екзотичних тварин Полтавського національного педагогічного університету, Полтавський Краєзнавчий музей (науково-дослідний відділ природи).

Із цією метою були організовані та проведені екскурсії за такою тематикою:



  1. Ботанічні аспекти екології. Дослідження впливу екологічних факторів на рослини різних біотопів. Різноманітність адаптації рослин. Екологічні групи рослин по відношенню до провідних екологічних факторів. Відпрацювання методик ботанічних, фітоценотичних та геоботанічних досліджень. Вивчення екологічних груп рослин по відношенню до провідних екологічних факторів. Дослідження різноманітних пристосувань рослин до умов існування в різних природно-кліматичних зонах (оранжерея навчальної лабораторії природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету). Рідкісні рослини Полтавської області. Синантропна флора околиць м. Полтави.

  2. Зоологічні аспекти екології. Дослідження впливу екологічних факторів на тварин різних біотопів. Різноманітність адаптацій тварин. Екологічні групи тварин по відношенню до провідних екологічних факторів. Відпрацювання методик зоологічних досліджень.

  3. Ґрунтознавчі аспекти екології. Методика закладання ґрунтових профілів. Методика закладання грунтово-геоботанічних профілів. Особливості роботи на ґрунтових та грунтово-геоботанічних профілях.

  4. Дослідження закономірностей функціонування лісових екосистем, формування синузій ранньовесняних ефемероїдів, їх екологічні особливості (на прикладі діброви). Визначення ланцюгів живлення та схематичне їх зображення (виїзна екскурсія до регіонального ландшафтного парку «Диканський»).

  5. Дослідження закономірностей функціонування лучних та водних екосистем. Екосистеми заплавних лук та водойм. Вивчення екологічних груп рослин і тварин по відношенню до провідних екологічних факторів. Вивчення сезонних явищ у природі. Фенологія. Організація і проведення фенологічних спостережень на прикладі різних біотопів. Особливості весняних міграцій птахів (виїзні екскурсії до природно-заповідних територій та об’єктів).

  6. Вивчення еколого-біологічних особливостей дендрофлори паркових насаджень. Дослідження особливостей адаптування дерев і чагарників до нових умов існування на прикладі інтродуцентів (парки та зелена зона м. Полтава, Огуївський дендропарк).

  7. Основи дендроіндикації. Оцінка стійкості деревних рослин в умовах промислових міст. Видова різноманітність та екологічні особливості інтродукованих деревних рослин. Сучасний стан озеленення населених пунктів Полтавської області. Дослідження просторової та вікової структури культурфітоценозу. Оцінка сучасного стану вікових дерев. Методика проведення емоційно-естетичної та психологічної оцінки територій з метою заповідання.

  8. Особливості заповідного режиму, встановлених на різних природно-заповідних об’єктах. Визначення порушення встановленого заповідного режиму та розробка практичних рекомендацій щодо оптимізації заповідного режиму на території природно-заповідного об’єкту (виїзні навчальні екскурсії до природно-заповідних територій).

  9. Особливості здійснення очистки стічних вод міста (екскурсія на Затуринські очисні споруди).

Самостійна робота студентів передбачає: опрацювання матеріалів відеотеки кафедри (науково-популярні та навчальні фільми «Природа України», «Перелітні птахи», «Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» – еталон ландшафтного та біологічного різноманіття»), науково-популярної, методичної та спеціальної екологічної літератури, збір та оформлення екскурсійного матеріалу.

Оцінювання студентів за загально-екологічну навчальну практику здійснювалося за такими критеріями:


  • Обов’язкове відвідування всіх занять;

  • Складання звітів відповідно завдань кожного заняття.

  • Виконання індивідуальних завдань (карти, картосхеми, списки, розробки, презентації).

Результати загально-екологічної навчальної практики студентів-екологів засвідчили високий методичний рівень її організації і проведення. Найкраще із завданнями практики справилися студенти групи: Добродєєва І., Пилипенко М., Величко Р., Приходько К.

Завдання практики реалізовані студентами у повному обсязі.

Загальні оцінки за практику:


Група

Кількість студентів

«5»

%

«4»

%

«3»

%

П-16

13

4

30,8

7

53,8

2

15,4

У цілому, успішність знань, вмінь і навичок студентів-екологів із загально-екологічної навчальної практики складає 100%, а якість – 84,6 %.


16) Навчальна польова практика з біології для студентів 2 курсу групи П-21 природничого факультету денної форми навчання шляхом виїзних навчальних екскурсій в природних та антропогенно-природних біотопах.

Екскурсії здійснювалися відповідно до затверджених маршрутів.

Термін проходження практики: з 06.06.2016 р. по 17.06.2016 р.
Керівники практики: група П-21 – проф. Гапон С.В., доц. Попельнюх В.В.;

група П-22 – доц. Гомля Л.М., доц. Попельнюх В.В.

Під час практики з ботаніки студенти вивчали природні біотопи та паркові насадження в околицях сіл Полтавського, Диканського, Котелевського районів, м. Харкова тощо (біоценози листяних, мішаних та соснових лісів, заплавних лук, прибережно-водних біоценозах р. Ворскла, антропогенних біоценозах тощо).

Під час проходження польової практики з біології студенти поглибили знання із систематики рослин, ознайомилися з основними геоботанічними поняттями, навчилися самостійно визначати рослини за морфолого-біологічними та екологічними особливостями, описувати фітоценози, вивчили видовий список птахів досліджуваних біоценозів, оволоділи методикою визначення птахів за морфологічними ознаками та співом.

Студенти в повному обсязі виконали передбачений програмою перелік вимог до успішного проходження навчальної практики з біології. Зокрема: вивчили видовий і систематичний склад рослин, тварин природних і штучних фітоценозів Полтави та її околиць шляхом спостережень під час екскурсій та за гербарними матеріалами, оволоділи методикою збору, визначення та гербаризації рослин, провели геоботанічні дослідження певного фітоценозу, заклавши пробні ділянки та описавши асоціацію, описували структуру природних і штучних фітоценозів району практики, визначали та характеризували рідкісні рослини Полтави та її околиць.

У цілому, практика та оформлення звітної документації пройшли у визначені терміни. Всі студенти груп П-21 та П-22 вчасно здали звітну документацію та успішно пройшли польову практику з біології.

На літній польовій практиці з зоології хребетних студенти вивчали тварин у природному середовищі їхнього існування, поглиблювали знання з екології й систематики видів, знайомилися з методами зоологічних досліджень у природі, вивчали заходи щодо охорони видів хребетних тварин у природі, розробляли екскурсії для школярів у природу.

Під час проходження практики студенти вивчали фауністичні угруповання основних біотопів, їх залежність від умов середовища та антропічного впливу; ознайомилися з біологічними особливостями основних видів хребетних та їх роллю в природі і господарській діяльності людини; набували навичок у проведенні екскурсій у природу, організації спостережень за хребетними і зборі колекцій; знайомилися з принципами організації та методами проведення самостійних наукових досліджень із фауністики та екології хребетних тварин; навчалися бережливому ставленню до природи.

Польова практика складалася з трьох форм роботи: екскурсій, самостійної роботи й звітності.

У звітність студента за польову практику входять:

а) оформлення польового щоденника;

б) усний звіт за темою самостійної роботи на підсумковій конференції;

в) зібраний та оформлений колекційний матеріал здається на кафедру.

г) диференційований залік.

Більшість студентів груп П-21 та П-22 вчасно здали звітну документацію, однак підсумкові оцінки студентам за практику не виставлені, поки вони не здадуть відповідні екзамени з ботаніки та зоології, за результатами яких виставляється складова підсумкової оцінки – рівень теоретичної підготовки.
17) Ландшафтно-екологічна навчальна практику студентів ІІ-го курсу групи П-25 природничого факультету напряму підготовки 6.040106 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування була проведена в період з 06.06.2016 р. по 01.07.2016 р. у межах природних та антропогенно-природних екосистем Полтавської області та України.

Проведення Ландшафтно-екологічної навчальної практики забезпечували викладачі кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Клепець О.В. та Хананнова О.Р.

Практика є невід’ємною складовою навчального процесу підготовки екологів. Студенти-екологи приступають до проходження практики, маючи теоретичні знання з навчальних дисциплін «Метеорологія та кліматологія», «Ландшафтна екологія», «Ґрунтознавство», «Загальна екологія та неоекологія», «Урбоекологія», закріплення вмінь, отриманих на Загально-екологічній навчальній практиці. На практиці передбачено поглиблення набутих знань, закріплення вмінь із навчальних дисциплін, що вже вивчені, отримання випереджальних із навчальних дисциплін, що ще не вивчалися та формування нових умінь безпосереднього польового дослідження.

Метою навчальної практики є: формування знань та навичок, необхідних для дослідження та картографування екологічного стану окремих ландшафтів району проходження практики, джерел негативного впливу на них, визначення рівнів їх антропогенного перетворення й екологічних наслідків цих процесів, формування здібностей обґрунтування шляхів поліпшення стану навколишнього природного середовища, виконання конкретного наукового дослідження з відповідної екологічної тематики, які студенти виконують як індивідуальне завдання.

У межах проведення практики увага студентів зосереджувалася на опануванні навчальних елементів, зорієнтованих на здійснення власного наукового польового дослідження.

Проведення практики в зазначені терміни дає можливість оптимально використати стан біотопів для проведення: екологічних екскурсій, фенологічних спостережень та дослідів, інвентаризації біорізноманітності, картування, збору та оформлення екскурсійного матеріалу, роботи на ландшафтно-екологічних та еколого-ценотичних, грунтово-геоботанічних профілях, проведення досліджень біоіндикаційними методами.

У межах навчальної практики за визначеними індивідуальними завданнями студентами здійснений збір польового, екскурсійного матеріалу для підготовки освітньо-кваліфікаційних робіт.

Основними навчальними модулями згідно програми практики є:



  1. Польові стаціонарні та експедиційні ландшафтно-екологічні дослідження.

  2. Ознайомлення з різноманітними ландшафтами України та Полтавської області та їх екологічним станом.

Студенти проходили практику впродовж чотирьох тижнів. Зміст практики включав екскурсії до природних (гідрологічних біотопів р. Ворскли та р. Коломаку, широколистяні ліси Розсошенського лісництва, соснові насадження Чалівського лісництва, район Монастирської гори із степовими ділянками та штучними насадженнями) та штучних (зелені зони міста Полтави, парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва «Полтавський міський»), біотопів, музейних комплексів (Музей еволюційної зоології, Музей палеонтології, Музей регіональної геології). Студенти під час практики відвідали ряд природно-заповідних територій Полтавської області (регіональні ландшафтні парки «Нижньоворсклянський», «Диканський», ботанічний заказник «Розсошенський», парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва «Полтавський міський», «Парк агробіостанції Полтавського педуніверситету», «Корпусний сад», «Петровський», «Парк Перемоги», ботанічна пам’ятка природи «Дубовий гай»). Основні завдання практики реалізовувались через екскурсійну діяльність та організацію досліджень на біостаціонарі адміністративно-наукового центру регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» (Кобеляцький район).

Навчальна практика здійснювалась за чотирма частинами, кожна з яких передбачала три етапи: підготовчий, польовий і камеральний.

Наводимо зміст частин.

1. Ландшафти Полтавщини. Історія досліджень сучасний стан. Основні екологічні проблеми.

2. Природні комплекси – ландшафти. Під час підготовчого етапу студенти закріпили теоретичну інформацію про локальні види природно-територіальних комплексів (ПТК) – фації, урочища, освоїли методики ландшафтного профілювання. На польовому етапі були проведені ландшафтні дослідження Псільсько-Ворсклянської вододільної рівнини на території парку – пам’ятки садового-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Полтавський міський». У результаті здійснені описи урочищ плакору та балки, заповнені бланки досліджень ПТК і побудовано ландшафтний профіль. Здійснена також екскурсія до РЛП «Диканський» з метою дослідження долини р. Ворскли, а саме – корінного берега р. Ворскла, розчленовуючих його балок, та заплави річки.

Таким чином, студенти одержали уявлення про специфіку степових та заплавних ландшафтів.

На камеральному етапі дані польових спостережень оброблялися та узагальнювалися, були побудовані ландшафтні профілі лісових та степових ландшафтів як зразки зональних типів ландшафтів, а також зроблені описи заплави, що презентують інтразональні для нашого регіону ландшафти. Також у камеральний період була схарактеризована ландшафтна структура Полтавської області та динаміка сучасних ландшафтів на її території.

3. Різноманітність ландшафтів Полтавщини – зональних, азональних, інтразональних із відповідними типами рослинності і фауністичними комплексами – студенти вивчали на виїзних екскурсіях в околицях м. Полтава та Полтавського району, а саме – сіл Червоний шлях, Яківці, Нижні Млини, Терешки, Кротенки, Лісок та ін. Ознайомилися із методиками створення природно-заповідних об’єктів, опису ландшафтних комплексів. Здійснено фотографування об’єктів досліджень та розроблені ландшафтно-екологічні профілі долин річок Ворскли, Коломаку, Свинківки та їх окремих елементів (борових терас, заплава та ін.)

4. Роль рослинних та фауністичних комплексів ландшафтів долини р. Ворскла в її пониззі. Частину практики студенти проходили стаціонарно на базі адміністративно-наукового центру регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» (Кобеляцький район).

Студенти здійснили екскурсії в околицях адміністративно-наукового центру парку з метою опису ландшафтів (правого корінного берега р. Ворскла, заплави лівого та правого берега, борової тераси), з’ясування гідрологічних показників річища та інших типів водойм (старорічищ, заток, проток, гирла, дельти та Дніпродзержинського водосховища). Особлива увага зверталась під час екскурсій на рослинні та фауністичні комплекси парку: біляводний, заплавний, узлісний, степовий, синантропний та ін. В районі адміністративно-наукового центру студенти відпрацьовували методи грунтово-ландшафтного профілювання, виконували індивідуальні завдання на еколого-ценотичних профілях. Студенти ознайомились із методиками біометричних описів рослин та тварин.

Самостійна робота студентів включала: опрацювання матеріалів відеотеки кафедри (науково-популярні та навчальні фільми «Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» – еталон ландшафтного та біологічного різноманіття», «Біосферний заповідник «Асканія Нова»), науково-популярної, методичної та спеціальної екологічної літератури, збір та оформлення екскурсійного матеріалу.

Оцінювання студентів за Ландшафтно-екологічну навчальну практику здійснювалось за такими критеріями:



  • Обов’язкове відвідування всіх занять.

  • Складання звітів відповідно завдань кожного заняття.

  • Виконання індивідуальних завдань (карти, картосхеми, профілі, описи, технологічні характеристики, списки, розробки, презентації).

Практика триває до 01.07.2016 р.

За результатами практики студентами будуть підготовлені індивідуальні звіти та електронна презентація ходу практики, які ними будуть презентовані на підсумковій конференції.


18) Навчальна польова практика з біології на 1-му курсі у групах П-12 та П-13 була проведена з 30 травня по 10 червня 2016 року (2 тижні),

Група П-12: Керівники практики – проф. Орлова Л.Д., ст. викл. Коваль А.А., заступники керівника – проф. Гапон С.В., ст. викл. Бажан А.Г.

Група П-12: Керівники – доц. Дерев’янко Т.В., ст. викл. Коваль А.А., заступники керівника – проф. Орлова Л.Д., ст. викл. Бажан А.Г.

Практика з зоології безхребетних проходила у вигляді польових екскурсій та лабораторного опрацювання зібраних колекцій. Екскурсії проводилися за околицями м. Полтави, а саме в біотопах околиць сіл Копили, Розсошенці, Вакуленці, Горбанівка, Терешки, Нижні Млини, Червоний Шлях, Лісові Поляни, Циганське та ін.

Навчальна польова практика з ботаніки (анатомія та морфологія рослин) проводилася на І курсі в околицях м. Полтави.

Під час практики було проведено 10 екскурсій в природу:



  • екскурсія до листяного лісу в околицях с. Червоний Шлях для ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями лісових рослин;

  • екскурсія до мішаного лісу в околицях с. Вакуленці для ознайомлення з деревостаном і трав’янистим покривом та їх морфолого-екологічними особливостями;

  • екскурсія до соснового лісу околиць с. Копили для ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями соснового лісу;

  • екскурсія до Розсошенського лісу для ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями флори дібров;

  • екскурсія в околицях мікрорайону Левада для вивчення морфолого-екологічних особливостей флори боліт та мілководдя;

  • екскурсія на заплавні луки околиць с. Нижні Млини для ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями рослин заплавних лучних фітоценозів;

  • екскурсія на суходільні луки околиць с. Горбанівка та ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями степових рослин;

  • екскурсія на агроценози в околицях с. Лісок та ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями дендрофлори та рослин польових агроценозів;

  • екскурсія до ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка для ознайомлення з морфолого-екологічними особливостями рослин квітників та польової і овочевої сівозмін;

  • залікова екскурсія до залізничного насипу.

Під час практики студенти вивчили морфологічну будову рослин, їх розмноження, основи екології рослин, набули певних знань з догляду і штучного розмноження рослин. Крім того програма практики передбачала необхідність одержання кожним студентом конкретних уявлень:

    • про відмінні риси видів, родів та родин;

    • про основні життєві форми рослин;

    • про онтогенез, вікові та сезонні зміни морфологічної і анатомічної структури рослин;

    • про способи розмноження рослин, їх розселення і розподіл в залежності від екологічних умов.

Під час польової практики студенти навчились:

    • досліджувати рослини і умови їх існування, знаходити зв’язки між середовищем існування, з одного боку та зовнішнім виглядом і внутрішньою будовою рослин з другого;

    • колекціонувати рослини, застосовуючи засушування як основний засіб консервування, або консервування їх різноманітними розчинами;

    • правильно робити морфологічний аналіз рослин і на його основі визначати рослини;

    • вести спостереження за ростом і розвитком рослин, зокрема за цвітінням і запиленням, формуванням плодів, бруньок;

    • записувати спостереження, робити ескізи, малюнки, схеми, цифрові таблиці і фотографії;

    • визначати самостійно рослини (20-25 рослин);

    • навчилися пов’язувати свої спостереження з вимогами шкільного курсу ботаніки, відповідно підбирати і оформлювати колекції і звіти про спостереження.

На навчально-польовій практиці з зоології закріплюються знання, отримані студентами при вивченні курсу зоології безхребетних на лекціях і лабораторних заняттях протягом року.

Метою польової практики з зоології є ознайомлення з різноманітністю і набуття навичок визначення фонових видів безхребетних тварин Полтавщини. У відповідності з цим перед навчально-польовою практикою ставляться наступні завдання:


  1. встановити видовий склад фонових видів безхребетних тварин типових екосистем Полтавщини;

  2. освоїти методику збору безхребетних тварин в різних екотопах типових екосистем Полтавщини;

  3. набути елементарних навичок фіксації польового матеріалу та монтування зоологічних колекцій;

  4. освоїти методику роботи з науковою літературою (визначниками, довідниками, атласами, монографіями).

Робота студентів в період навчально-польової практики з зоології безхребетних проводиться в наступних основних формах.

1. Інструктивні екскурсії з викладачем. На таких екскурсіях студенти ознайомилися з особливостями даного середовища мешкання, навчилися розпізнавати в природній обстановці (за зовнішнім виглядом, характером руху, поведінкою) найважливіші групи (частково і види) тварин, що в них мешкають, розібрали найпоказовіші приклади пристосувань в організації і поведінці тварин до даного середовища мешкання, ознайомилися з методами збору і транспортування тварин в лабораторію.

В цілому за період практики було проведено 9 екскурсій:



  • екскурсія в околиці с. Лісок для вивчення прісноводної фауни безхребетних р. Коломак;

  • екскурсія в околиці с. Розсошенці для вивчення фауни безхребетних широколистяного лісу;

  • екскурсія в околиці с. Вакуленці для вивчення фауни безхребетних заплавних луків;

  • екскурсія в околиці с. Горбанівка для вивчення фауни безхребетних суходільних луків;

  • екскурсія в околиці с. Яківці для вивчення фауни безхребетних агроценозів;

  • екскурсія в околиці с. Копили для вивчення фауни безхребетних агроценозів;

  • екскурсія в околиці с. Лісок для вивчення фауни безхребетних заплавних луків;

  • екскурсія в околиці с. Нижні Млини для вивчення прісноводної фауни безхребетних;

  • екскурсія в околиці с. Яківці для вивчення фауни безхребетних суходільних луків.

2. Польові роботи. Польові роботи проводилися студентами під керівництвом викладача або самостійно.

Під час польових робіт студенти вели спостереження (з обов'язковим записом в щоденник) над способом життя і поведінкою тварин (способи і швидкість руху, живлення, деякі моменти розмноження і розвитку, взаємини різних організмів між собою і з середовищем мешкання), відзначали характерні житла окремих видів, найяскравіші приклади захисного забарвлення, мімікрії і ін., проводили порівняльне вивчення різних жител тварин (наприклад, різних водоймищ, лісонасаджень та інших біотопів). Вели спостереження над шкідниками сільського і лісового господарства, проводили облік їхньої чисельності і вивчали характер пошкоджень, що наносяться ними. Крім того, під час польових робіт студенти опанували сучасні методи збору і обліку чисельності безхребетних і зібрали матеріал для систематичних і біологічних (тематичних) колекцій.



3. Лабораторна обробка матеріалу. Лабораторні роботи – це, перш за все обробка зібраного на екскурсіях і під час польових робіт матеріалу: розбирання і фіксація узятих проб, наколювання і розпрямлення комах, етикетування, визначення, монтування колекцій, зарисовка тварин або деталей їхньої будови, приведення в порядок польових записів. На живих тваринах, поміщених в акваріуми, тераріуми або садки, проводилися спостереження і досліди (рух, живлення, дихання, розвиток і ін.), які в природних умовах вести скрутно або зовсім неможливо. Зроблені спостереження реєструвалися в щоденнику і у разі необхідності оформлялися графічно.

4. Самостійна робота по темах (завданнях). Такі роботи виконувалися студенти групами з 3–4 або 5–6 чоловік. Робота по самостійних темах велася впродовж всього періоду практики. Оскільки основним завданням цієї роботи є привити студентам елементарні навички науково-дослідної роботи, особлива увага була звернута на самостійність в розробці теми, ініціативу, винахідливість, використання літератури, уміння аналізувати і робити обґрунтовані висновки з отриманого матеріалу, а також на оформлення звіту. При визначенні тематики самостійних робіт основна увага приділялася екології безхребетних. Об'єктами самостійних робіт передусім були практично значущі види і групи безхребетних, що відіграють важливу роль в біогеоценозах.

Залік диференційований і виставлявся за кредитно-модульною системою на основі оцінювання звітної документації, опитування студентів, оцінювання їхніх щоденників та колекційних матеріалів.

Більшість студентів груп П-12 та П-13 вчасно здали звітну документацію, однак підсумкові оцінки студентам за практику не виставлені, поки вони не здадуть відповідні екзамени з ботаніки та зоології, за результатами яких виставляється складова підсумкової оцінки – рівень теоретичної підготовки.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconРобоча навчальна програма
Шевченка на відділенні видавничої справи та редагування. Кожна тема розрахована на кілька лекційних та практичних занять. Контрольні...
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconКонтрольна робота №1 за темою «Казки народів світу» Мета: навчальна
Мета: навчальна: систематизувати, узагальнити й поглибити знання учнів із вивченої теми; виявити рівень умінь І навичок з метою контролю...
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconДодатки до рейтингу навчальна робота
Виконання індивідуальних планів викладачів
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні icon«Поет, який мріяв про небо. Донеччина у творчості М. Петренка»
Методи І прийоми роботи : робота в групах, складання клоуз-тесту, демонстрація проекту, метод «Мікрофон», метод «Незакінчене речення»,...
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconРобоча навчальна програма
Викладається на І курсі в та семестрах в обсязі кредитів, з них у першому семестрі аудиторних занять 6 годин, в тому числі лекцій...
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconМета: Навчальна
Навчальна: ознайомити учнів з біографією І творчістю англійського драматурга та поета доби Відродження
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconКравчук Михайло Пилипович – видатний український математик
З 1910 по 1914 рр навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету університету Святого Володимира в Києві
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconРобоча навчальна програма
Викладається на І курсі в та семестрах в обсязі кредитів, з них у першому семестрі аудиторних занять 118 годин, в тому числі лекцій...
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні iconРобоча навчальна програма
Викладається на курсі семестру в обсязі 1,5 кредиту, в тому числі 66 годин аудиторних занять, з них лекцій 16 год., практичних 16...
Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні icon«Моя любов Україна і математика» таким було його кредо
З 1910 по 1914 рр навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету університету Святого Володимира в Києві


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка