Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США



Скачати 102.54 Kb.
Дата конвертації18.01.2018
Розмір102.54 Kb.

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. В ньому містились ідеї побудови навчан­ня на активній основі, через доцільну діяльність учня, в співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знан­нях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з ре­ального життя, знайома і значуща для дитини, для її роз­в'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів по­чатку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії прак­тично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагались активно запроваджувати проектні методи в практику викладання.

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування поча­ли широко використовувати й включати в навчально-вихов­ний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано й послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено й заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилось якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернен­ня до методу проектів сьогодні відбувається повільно, вико­ристовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення й популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних про­блем довкілля в спільній діяльності школярів. Згодом ідея ме­тоду проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, в наш час проектування стає інтег­рованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

Робота над проектом — практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі

його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба й де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними й прагматичними знаннями, вміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують упродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка потребує, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його резуль­татом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має прак­тичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у про­дуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі. Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завдання.


  1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

  2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати в різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо),

  3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

  4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницьки­ми прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

  • наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослід­ницького пошуку для її розв'язання ;

  • практична, теоретична, пізнавальна значущість передба­чуваних результатів ;

  • самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

  • структурування змістової частини проекту (з вказівкою поетапних результатів);

  • використання дослідницьких методів: визначення про­блеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунен­ня гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки .

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, її може бути сформульовано фахівцями, вчителями з урахуванням навчальної ситуації, зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати й самі учні.

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.

Розрізняють такі типи проектів.

Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета досліджен­ня для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки ре­зультатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження й мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, вису­нення гіпотез розв'язання проблеми й пошук шляхів її розв'язання.

Творчі проекти — не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпо­рядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони зазда­легідь домовляються про заплановані результати й форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, іміту­ються їх соціальні й ділові стосунки, які ускладнюються вигада­ними учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже ви­сокий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інфор­мації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учас­ників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структу­ри, можливості систематичної корекції в ході роботи над про­ектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стат­тя, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, в тому числі в електронній мережі, обговорення в телеконфе­ренції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, реко­мендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних ре­зультатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти поділяються на внут­рішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, орга­нізовані або всередині однієї школи, або між школами, кла­сами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах бе­руть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.

За тривалістю проведення проекти розрізняють корот­кодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконан­ня, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовува­тися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати в творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Уміння користуватися проектною технологією є показни­ком високої кваліфікації педагога, його інноваційного мис­лення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток ди­тини в процесі навчання.

Під час організації навчального проектування вчитель ви­конує такі функції:


  • допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

  • сам є джерелом інформації;

  • координує весь процес роботи над проектом;

  • підтримує і заохочує учнів;

  • підтримує неперервний рух учнів у роботі над проек­том. Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.

Учитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, ба­чити точки їх зіткнення.

Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Педагог повинен бути комунікабельним, толерантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Педа­гогічна професія — одна з найбільш творчих. Від педагога очікують не тільки досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мис­тецтвом акторської майстерності. Вчитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності. Самоцінність особистості важлива в цій технології як у жодній іншій.

Саме проектні технології можуть бути успіш­но використані вчителем української мови та літератури в навчально-виховному процесі, оскільки вони із самого початку були базовані на принципах проблемного навчання.

Урок української літератури «Шістдесятництво як явище соціальне й культурологічне. Василь Симоненко.Творча біографія, лірика поета» був проведений з використанням елементів проектних технологій. Окремі учні класу мали випереджувальні завдання – повідомити про особливості культурно-політичного життя в 60-х роках ХХ ст. («історики»), дослідити про дисидентів у музиці, живописі, кіно («дослідники»). Знайдені матеріали учні оформили у вигляді мультимедійних презентацій.

До уроку української літератури «Розвиток культури на Україні в 70-90 –х роках ХІХ ст.» учні створили колективний інформаційний проект. Для цього вони об’єдналися в 6 груп і досліджували різні питання:

1 – політичне та громадське життя;

2 – періодичні видання;

3 – художню літературу;

4 – музику ;

5 – театр;

6 – образотворче мистецтво.

Свій проект учні оформили також у вигляді мультимедійної презентації.

Урок української літератури «Іван Франко. Життя і творчість видатного діяча, письменника. ученого, перекладача. Лірика збірки «З вершин і низин» складався з мікропроектів (три творчі групи, учасники кожної з яких здійснювали пошуково-дослідницьку роботу з окремих питань). Так, дослідженням життєвого шляху Івана Франка займалася група бібліографів. Мікрогрупа дослідників намагалася простежити багатогранну діяльність Великого Каменяра як письменника, ученого, перекладача, літературознавця. фольклориста, публіциста. Мікрогрупа літературознавців розкрила найважливішу грань Франкового таланту як поета й здійснила ідейно-художній аналіз збірки «З вершин і низин». Їхнє дослідження було ілюстроване поезіями (творча група літературознавців).

Позакласний захід з української мови «Мово рідна, рідне слово…» був підготовлений, використовуючи проектну технологію. Це є зразок творчого проекту. Учні самостійно складали сценарій заходу, досліджуючи різні питання розвитку української мови: з історії походження української писемності; хто ж вони, слов’янські вчителі Кирило та Мефодій; українська писемність 13- 17 ст.; історична заслуга І.Котляревського та Т.Шевченка; скорботний календар та календар відродження української мови; як ми говоримо; сторінка-веселинка. Захід було проведено на тижні предметів суспільно-гуманітарного циклу.

Кінцевим результатом учнівських досліджень стало створення науково-пізнавального журналу «Мово рідна, слово рідне…» .

Метод проектів на уроках української мови та літератури має велике значення для розвитку життєвої, соціальної, інформаційної, предметної компетентностей учня. Метод дозволяє:



  • перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;

  • забезпечити продуктивний зв'язок теорії та прак­тики у процесі навчання;

  • набути життєвого досвіду;

  • розвивати вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал;

  • здійснювати організовану пошукову, дослідни­цьку діяльність на підставі спільної праці учнів;

  • навчити учнів самостійно працювати з додатко­вою літературою;

  • вчити вміння самостійно працювати над творчи­ми завданнями;

  • підвищувати інтерес учнів до вивчення предмета;

  • виховувати повагу, вміння працювати в колек­тиві;

  • формувати власну життєву позицію.



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconВербська зош І-ІІІ ступенів Дубенського району Рівненської області Метод проектів у викладанні світової літератури Матеріали Турчик Валентини Михайлівни, вчителя світової літератури
Турчик В. М. Метод проектів у викладанні світової літератури// Методичний посібник для вчителя світової літератури, класного керівника...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconУрок -презентація тема: М. М. Коцюбинський. Життєвий І творчий шлях. Повість «Дорогою ціною» Мета: ознайомити
Методи І прийоми: метод проектів, дослідницький, проблемно-пошуковий; еврестична бесіда, презентація, міні-дискусія; робота в групах;...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconУкраїна в 20-ті 30-ті роки ХХ століття
Україні у 20-ті роки. Українізація здійснювалася в певних, дозволеним центром межах. Рушійною силою у справі українізації став Наркомат...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США icon«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі»

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconПроектний метод як інноваційна технологія, спрямована на формування життєвої компетенції у сферах «я-людина»,«я-особистість»
Систему проектів потрібно будувати за принципом ускладнення: поступове ускладнення вимог, пропонованих до вирішення проблем
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconЗастосування похідної до дослідження функцій та побудови графіків
Методи навчання: наочний,словесний, практичний, метод систематизації, пояснювально-ілюстрований, частково-пошуковий, метод самостійної...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconВикористання проектної технології в початковій школі на уроках природознавства в 2-му класі Вчитель – методист Істоміна Т. Ф
Метод проектів – цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб пробудити у них усе найкраще, а потім дозволити їм повірити...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconУрок №21 всесвітня історія 9 клас тема уроку: США у 1877 1900 рр
Цілі уроку: проаналізувати особливості соціально економічного розвитку сша, сформувати уявлення про основні напрямки зовнішньої політики...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconУрок №1 Символи долі Антуана де Сент-Екзюпері (Життєвий І творчий шлях письменника) Мета уроку
Методи І прийоми: «Щоденник подвійних нотаток»; метод Цицерона; метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати власні...
Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття в США iconЦільові програми І проекти в діяльності бібліотек
Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги керівникам структурних підрозділів цбс в питаннях складання цільових бібліотечних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка