Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с


§ 18. ПРОМИСЛОВІСТЬ КРАЮ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-80-х РОКАХ



Сторінка4/5
Дата конвертації14.07.2017
Розмір0,99 Mb.
1   2   3   4   5
§ 18. ПРОМИСЛОВІСТЬ КРАЮ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-80-х РОКАХ

1. Післявоєнна відбудова. Фашистська окупація завдала великої шкоди промисловості. Лише економіка обласного центру зазнала збитків більш як на 600 мільйонів карбованців. Було зруйновано 65 підприємств, в т.ч. завод "Червона зірка". В Олександрії окупанти майже повністю зруйнували підприємства буро-вугільної та місцевої промисловості: шахти №2 і №3, Байдаківський вуглерозріз, брикетну фабрику, електростанцію, залізничний вокзал, хлібопекарню. Одразу після визволення краю розпочалась відбудова промисловості. У жовтні 1945 року олександрійці вперше після війни відвантажили вугілля. У 1946 році колектив Байдаківського вуглерозрізу вийняв рекордну кількість фунту - 2 млн. кубометрів. Почали видавати вугілля гірники шахти №2. Виготовила першу продукцію брикетна фабрика. На 1948 рік в області було повністю відбудовано машинобудівні та цукрові заводи, підприємства будівельного комплексу і харчової промисловості. У кінці року олександрійці давали 1400 т вугілля на добу. Завод "Червона зірка" збільшив свої виробничі площі порівняно із 1944 роком у 5 разів. Тут вперше в радянській практиці було змонтовано конвеєр для складання сівалок. За першу післявоєнну п'ятирічку підприємство виготовило 161166 сівалок. Завод будував цілі вулиці і квартали в обласному центрі. У кінці 40-х років з конвеєра зійшла перша тисяча сівалок для висіву кукурудзи і 100-тисячна сівалка за післявоєнні роки.

У 1950 році Кіровоградщина випустила майже три чверті довоєнного обсягу продукції, а буро-вугільна, сільсгоспмашинобудівна, деревообробна, цукрова, маслообробна галузі перевищили довоєнний рівень. У 1953 році всі промислові підприємства області досягли довоєнного рівня по валовому випуску продукції та продуктивності праці. У цьому ж році виник Семенівсько-Головківський комплекс вугільних підприємств (вуглерозріз і брикетна фабрика). У повоєнний час на території області було виявлено нові родовища бурого вугілля, які становили понад 40% усіх буро-вугільних запасів України. Протягом 50-х років видобуток бурого вугілля Кіровоградщини остаточно зосереджується в Олександрійському районі. Семенівсько-Головківська і Байдаківська брикетні фабрики забезпечили виробництво 2,5 млн. тонн брикетів за рік.

У першій половині 50-х років на карті області з'явились десятки нових підприємств, у т.ч. рудоремонтний та електромеханічний заводи в Олександрії цегельні заводи в Долинській, Олександрії, Кіровограді, Новоархангельська та Червонохутірська гідроелектростанції. З 1953 року завод "Червона зірка" почав випускати навісні бурякосійні, тукові і овочеві сівалки, квадратно-гніздові машини для сівби кукурудзи, тракторні навісні сівалки. У 1954 році розпочалось будівництво Кременчуцької ГЕС у Новогеоргіївському районі. В середині 50-х років у області функціонували нові галузі промисловості: вуглехімія, електромашинобудування. На будівельні майданчики почав надходити збірний залізобетон місцевого виробництва.

2. Промисловість області у другій половині 50-60-х роках. Будовою всесоюзного значення стала Кременчуцька ГЕС. У 1957 році відбулась закладка фундаменту гідроелектростанції. Біля ГЕС і села Табурище виросло нове місто (Кремгес, Хрущове, Світловодськ), куди було перенесено затоплений райцентр Новогеоргіївськ. У місті почала швидкими темпами розвиватись промисловість: збудовано завод чистих металів, комбінат Дніпроенергобудіндустрія". В Олександрії у 1958 році став до ладу авторемонтний завод. Того ж року кіровоградські овочева посівна машина СОН-2,8 і льоносівалка СУЛ-48 отримали вищі нагороди Всесвітньої виставки у Брюселі. У 1962 році Олександрійський завод підйомно-транспортного устаткування налагодив виробництво вантажопідйомних машин і електромостових кранів.

За роки семирічки на Кіровоградщині введено в дію 22 великих промислових підприємства, споруджено 24 районні електричні підстанції, побудовано близько 887 тисяч квадратних метрів житла, 220 шкіл, 335 лікарень, новий телевізійний центр. Лише в Олександрії було споруджено З вугільних розрізи, хлібозавод, апаратний корпус електромеханічного заводу, швейну фабрику, цукровий завод, макаронний цех заводу продовольчих товарів, ливарний цех заводу підйомно-транспортного обладнання, комбінат побутового обслуговування, цех м'яких меблів на меблевій фабриці, західну дільницю шахти №2. Електромеханічний завод експортував свою продукцію в ЗО країн світу, в т.ч. Індію, Англію, Камбоджу, Фінляндію, Малі, Кубу, Бірму. Перший у Радянському Союзі завод гірського воску почав працювати в Олександрії у 1960 році. На ньому оброблялись хімічним способом буре вугілля, продуктами якого були вуглелужні реагенти та гірський віск. Це захистило союзний ринок від їх імпорту. У роки семирічки посівні машини з маркою "Червоної зірки", які експортувались у 36 країн світу, були представлені на 50 міжнародних виставках і ярмарках. 25 липня 1966 року завод нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

У роки восьмої п'ятирічки було комплексно механізовано і автоматизовано 7 підприємств, цехів і дільниць, введено в дію 126 автоматичних, механічних потокових ліній, створено 84 зразки нових машин механізмів, устаткування, апаратів і приладів. Промислові підприємства освоїли випуск нових марок сівалок, секцій електричних машин, електромостових кранів, шахтних освітлювальних трансформаторів, блоків управління, стабілізаторів, центрифугових опор, опор для високовольтних ліній, збірних залізобетонних конструкцій вагою до 75 т, залізобетонних плит з попередньо напруженим армуванням.

3. Становище у промисловості області в 70- 80-х роках. На початку 70-х років на підприємствах області працювало 72 тисячі робітників. У 1970 році передова бригада з шахти

3-біс комбінату "Олександрія-вугілля", добувши 2680 т палива, встановила рекорд серед буро-вугільних шахт СРСР. У 70-х роках стали до ладу кіровоградські заводи "Друкмаш" і чавуноливарний. Завод "Червона зірка" освоїв головні в сімействі зернових сівалки СЗ-3,6.

У вересні 1971 року з конвеєра заводу зійшла двомільйона сівалка післявоєнного періоду.

29 квітня 1972 року було випущено 4-тисячну бурякову сівалку. В тому ж році на заводі створено нові висівні апарати, які на відміну від попередніх, діяли з розрідженим або стиснутим повітрям. Сівалки експортувались заводом у 12 країн світу, в т.ч. у 8 капіталістичних. На початку 70-х років більше 100 працівників було нагороджено орденами і медалями. У 1974 році за досягнуті трудові успіхи у виробництві посівної техніки сільського господарства і в зв'язку з 100-річчям із дня заснування завод нагороджено орденом Жовтневої Революції.

Подальшого розвитку набула промисловість Олександрії. У 1970 році було збудовано Морозівський вуглерозріз. Він став найпотужнішим - 2,5 млн.т. вугілля на рік. До ладу вступила і Світлопільська шахта (1,5 млн.т. вугілля). У 1976 році почав діяти Протопопівський вуглерозріз (800000 т вугілля на рік). І саме в Олександрії було створено виробниче об'єднання "Олександріявугілля", до складу якого увійшли всі буро-вугільні видобувні й переробні підприємства Кіровоградської, Черкаської, Київської та Житомирської областей. У 1973 році здано в експлуатацію першу чергу фабрики діаграмних паперів. Це підприємство стало першим на Україні, яке випустило діаграмні стрічки й диски, завдяки чому Радянський Союз міг повністю забезпечувати енергетику, машинобудування, хімію, металургію, електроніку, приладобудування без імпортних поставок діаграмних виробів.

За підсумками роботи у першій половині 70-х років бригадир слюсарів заводу "Червона зірка" О.Кошурко і головний геолог геологічної партії Кіровоградської експедиції Н.Смолін були удостоєні звання Героя Соціалістичної праці. Достроково завдання другої половини 70-х років по росту валової продукції виконали промислові підприємства Світловодська і Знам'янки, Добровеличківського, Новгородківського, Олександрівського, Онуфріївського і Вільшанського районів.

Провідними у 80-х роках на Кіровоградщині в промисловому секторі були ряд потужних підприємств союзного і республіканського значення. Добре відомою далеко за межами краю була продукція заводів "Червона зірка", "Друкмаш", "Гідросила", чавуноливарний, "Радій", ім.Таратути в Кіровограді, чистих металів, "Олімп", твердих сплавів і тугоплавкого дроту, "Калькулятор" у Світловодську, "Пуансон" у Знам'янці, гірського воску - в Олександрійському, Побузький нікелевий - у Голованівському, графітовий - у Гайворонському районах. У 80-і роки стали до ладу Медвежоярська, Миронівська, Новомиргородська шахти, Костянтинівський розріз, що дало змогу довести видобуток бурого вугілля до 14 млн. т на рік. Олександрійський гірський віск широко використовувався у малій металургії, шкіряній, взуттєвій, електротехнічній і хімічній промисловості. Вироби електромеханічного заводу експортувались більш ніж у 40 країн світу. На одному з наймолодших - Олександрійському заводі "Автоштамп" випускались метизи, електроблоки, товари широкого вжитку. У м. Долинській держави РЕВ будували гірничозбагачувальний комбінат окислених руд.

У 80-х роках промисловість області вела промислове і соціально-побутове будівництво, що давало змогу деякій частині жителів Кіровоградщини отримати державне чи відомче житло. Функціонував річковий (Кременчуцьке море у Світловодську), залізничний (найбільші станції: Знам'янка, Помічна, Кіровоград, Долинська), автомобільний транспорт. Через східну частину області пройшли труби газопроводу Оренбург-Західний кордон. У кінці 80-х років будівельники та працівники інших спеціальностей направлялись для робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Запитання і завдання:

1. Охарактеризуйте період відбудови промисловості в Олександрії.

2. Які нові підприємства з'явилися в області у 1950-х роках?

3. Наведіть приклади міжнародних економічних зв'язків Кіровоградщини у 60-70-х роках.

4. Назвіть провідні промислові підприємства області у 80-х роках.
§ 19. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ НА КІРОВОГРАДЩИНІУ ДРУГІЙ

ПОЛОВИНІ 40-80-Х РОКАХ



1. Відновлення матеріальної бази гуманітарної сфери. Одразу після визволення розпочалась робота по відновленню культосвітньої мережі області. У педагогічному інституті організувався у 1946-1947 навчальному році історичний факультет, який прийняв перших 50 студентів. У 1948 році у вузі було кілька десятків аудиторій, кабінети, майстерні, лабораторії, бібліотека, їдальня, актовий зал, гуртожиток. Тут працювало 77 чоловік професорсько-викладацького складу.

Було відновлено і розширено мережу дитячих садків. Видавалася обласна газета "Кіровоградська правда" і 32 районні та міські газети. У 1946 році відновив роботу Кіровоградський краєзнавчий музей.

Кількість масових бібліотек зросла з 594 в 1940 році до 1285 у 1950 році, клубів-відповідно з 1073 до 1130. Повністю була поновлена мережа кіноустановок. У червні 1947 року було проведено міські і районні огляди художньої самодіяльності, а в жовтні - обласна олімпіада, у яких взяли участь близько 31 тисячі чоловік, 2230 колективів. Почали діяти український музично-драматичний театр, обласна філармонія. У березні 1954 року відкрито обласну дитячу туристсько-екскурсійну станцію. З 50-х років на мовнолітературному факультеті педінституту ім.О.С.Пушкіна діють гуртки народної творчості. Щороку організовуються студентські експедиції для збирання фольклору.

Напередодні Великої Вітчизняної війни у школах області навчалося 200 тисяч учнів, працювало 9 тисяч педагогів. У травні 1955 року в 780 початкових, семирічних і середніх школах навчалося більше 90 тисяч дітей, працювало близько 4 тисяч педагогів. Через рік кількість загальноосвітніх шкіл досягла довоєнної. Державним архівом області було проведено велику роботу по розшуку, обліку, реставрації документів, які мали наукову цінність і соціальну значимість і були евакуйовані чи залишались у період війни в обласному центрі. В цілому за перші 10 повоєнних років органам влади вдалось відродити діяльність значної мережі культурно-освітніх закладів краю.



2. Особливості розвитку культури і освіти у другій половині 50-х-бО-х роках. У серпні 1956 року поблизу обласного центру відкрито філіал Кіровоградського краєзнавчого музею, державний музей-заповідник "Хутір Надія", де свого часу жив, працював, був похований видатний український письменник, драматург, один із засновників українського професійного театру І.К.Тобілевич (Карпенко-Карий). У 1967 році на місці садиби батьків ще одного видатного українського драматурга, прозаїка і публіциста І.К.Микитенка відкрито літературно-меморіальний музей у с.Рівному Новоукраїнського району. Ще через рік у с. Губів ці Компаніївського району прийняв відвідувачів літературно-меморіальний музей одного з основоположників радянської літератури поета Дем'яна Бєдного (Ю.О.Придворова). З кінця 50-х років у Бобринці діяла кімната-музей корифеїв українського театру М.Л.Кропивницького і братів Тобілевичів. До 100-річчя від дня смерті Т.Г.Шевченка у Знам'янці відкрито кімнату Кобзаря.

В області було завершено перехід на обов'язкову восьмирічну освіту. У 1961 році біля 23 тисяч чоловік навчалось без відриву від виробництва у вечірніх і заочних школах. Було відкрито 14 шкіл-інтернатів, у яких жили, одержували освіту майже 5 тисяч дітей. У 1960-1961 роках було збудовано 70 шкіл. У педінституті навчалось 3,7 тисяч студентів, у 17 середніх спеціальних учбових закладах - 8,9 тисяч учнів. У 1967 році на базі філіалу Харківського політехнічного інституту в Кіровограді відкрилось відділення Дніпропетровського гірничого інституту

ім. Артема, у Світловодську - факультет Харківського інституту радіоелектроніки. Зооветеринарний й індустріальний технікуми, медичне, педагогічне та культосвітнє училища в Олександрії випускали щороку близько 400 спеціалістів: гірничих техніків, вчителів виробничого навчання та вихователів дитячих садків, ветеринарів, медсестер, бібліотекарів. У другій половині 60-х років в області нараховувалось вже 962 загальноосвітні школи, у яких навчалось майже 193 тисячі учнів. На педагогічній ниві плідно працювали директор Павлиської інколи Онуфріївського району, член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР, Герой Соціалістичної праці Василь Сухомлинський, директор Богданівської школи Знам'янського району, заслужений учитель УРСР Іван Ткаченко, кіровоградський математик, кандидат педагогічних наук Олександр Змура. В обласному центрі відомими були заслужені вчителі УРСР Д.Ф.Гавриленко, М.М.Замула, М.М.Скальовий.

З 1959 по 1965 рік в області збудовано 275 будинків культури та клубів. Працювали 13 музичних шкіл, музичне училище. Користувались популярністю виступи самодіяльного ансамблю бандуристів із села Бугового Гайворонського району, хорового колективу Палацу культури ім.Жовтня обласного центру, хореографічного колективу Новоархангельського районного будинку культури. Найбільших успіхів досяг танцювальний ансамбль "Ятрань".

У серпні 1960 року він отримав звання самодіяльного ансамблю народного танцю, а в 1964 році - заслуженого ансамблю танцю УРСР. Виникло хорове товариство, яке об'єднало кілька тисяч співаків. У липні 1965 року учень Г.Нейгауза народний артист СРСР С.Ріхтер влаштував у Кіровограді великий концерт, присвячений пам'яті свого вчителя. У грудні 1965 року відбулось друге народження картинної галереї, де були представлені твори І.Шишкіна, 1. Айвазовського, О.Саврасова та інших відомих майстрів пензля. Відвідувачі мали можливість оглянути роботи художників-земляків Ф.С.Козачинського, О.О.Осьмьоркіна, П.Д.Покаржевського, О.Ф.Фойницького.

Однією із найпомітніших творчих організацій стало обласне літературне об'єднання. У 1958 році воно видало альманах "Степ". З'явився ряд збірок творів О.Моторного, Ф.Непоменка, М.Смоленчука, М.Стояна, В.Юр'єва, О.Журливої. Але в 60-і роки стали помітними ідеологічний тиск, репресії проти окремих представників інтелігенції, письменників. Зокрема, в Добровеличківському районному будинку культури, кореспондентом Вільшанської газети працював виключений за націоналізм з Київського університету поет Микола Холодний. У Піщаному Броді в 1967 році він написав книгу "Про душу в пісні та про пісню в душі", яка побачила світ лише через 12 років в Українській друкарні Ватікану і була відзначена почесною премією Папи Римського. Тільки через 35 років побачить світ другий номер альманаху "Степ".



3. Культура і освіта у 70-80-і роки. За 1971-1975 роки збудовано нові корпуси інституту сільськогосподарського машинобудування, технікуму механізації сільського господарства, медичного училища, 5-й професійно-технічних училищ. Побудовано 128 шкіл і 141 дошкільну установу, обладнано 1712 учбових кабінетів. 16924 учні навчались у 7 сільськогосподарських, З машинобудівних, кооперативному, торгівельному, будівельному технікумах медичних, музичному, педагогічному і культурно-освітньому училищах. Мережа клубних закладів збільшилась на 76 одиниць, побудовані 11 бібліотек, музеї, музична школа. У 1978 році в обласному центрі почав працювати новий вищий учбовий заклад - Кіровоградське льотне училище цивільної авіації. В Олександрії у першій половині 80-х років стали до ладу середня школа, бібліотека, 4 дитячих садки. На кінець 80-х років тут працювало 11 будинків культури і клубів, 76 бібліотек із книжковим фондом 1,4 мільйона книг. У середніх і восьмирічних школах міста навчалось понад 13 тисяч учнів, у 5 середніх спеціальних навчальних закладах - 2,5 тис. учнів. Щороку більше 2 тисяч чоловік випускали 5 професійно-технічних училищ. Відкривались нові відділення (педагогіки і методики початкового навчання та образотворчого мистецтва у 1988 році) кафедри (зокрема, історії СРСР і УРСР, загальної історії у 1984 році), введено нові види практики (у 1986 році - архівна) в державному педагогічному інституті.

Музично-драматичний театр здійснював постановки кращих класичних і сучасних п'єс ("Дай серцю волю" М.Кропивницького, "Мартин Боруля" Ї.Карпенка-Карого, "Пам'ять серця" О.Корнійчука, "Варшавська мелодія" І.Зоріна, "Трибунал" А.Макайонка, "А зорі тут тихі..." Б.Васильєва, "Шельменко-денщик" Г.Квітки-Основ’яненка. Тут працювали народні артисти УРСР Л.П.Тімош, Г. Г.Семенов, заслужені артисти УРСР М.О.Донець, Н.С.Ігнатьєва,

А.Н. Любенко, С. А.Мартинова заслужений діяч мистецтв УРСР Ї.В. Казнадій. Десятки акторів були об'єднані у творчих колективах обласної філармонії. Інтерес у юних глядачів викликали вистави театру ляльок, відкритого знову у 1970 році.

Далеко за межами області були відомі виступи танцювального ансамблю "Ятрань" (керівник - заслужений діяч мистецтв УРСР А.Кривохижа), який виїздив до Англії, Франції, Куби, Туреччини, Чехословаччини, Болгарії, Канади і т.д. Незмінним успіхом у глядачів, фахівців користувались виступи танцювального колективу педінституту "Юність" (керівник - заслужений працівник культури УРСР В. Босий). Його репертуар відзначався фольклорним спрямуванням.

Розширилась мережа музеїв. У 1974 році відкрився педагогічно-меморіальний музей у школі ім.В.О.Сухомлинського. За 2 роки до цього почав працювати літературно-меморіальний музей Ю.Т. Яновського у селі Нечаївці Компаніївського району. У жовтні 1982 року в Кіровограді відкрито Меморіальний музей М.Кропивницького. Отримав нове 9-й поверхове приміщення державний архів області.

У кінці 80-х років виникли обласні редколегії Зводу пам'яток історії і культури і Книги Пам'яті, організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, Спілки архівістів України. З 1984 року почало діяти відділення Спілки письменників України, деякі із членів якого на рубежі 80-90-х років змістили акцент із літературної до громадсько-політичної діяльності (В.Кобзар Г. Клочек, В.Панченко). У справу збереження історико-культурної спадщини за кілька десятків років зробила свій внесок обласна організація Українського товариства пам'яток історії і культури, тривалий час очолювана Є.М.Чабаненко. Але з боку влади спостерігалось і недбале ставлення до пам'яток релігійно-культового характеру, розорювались кургани. Тривалий час ремонтувався обласний краєзнавчий музей. Існували труднощі в організації музею художника О.О.Осьмьоркіна.



Запитання і завдання:

1. Наведіть приклади відбудови матеріальної бази гуманітарної сфери в середині 40-50-х років.

2. Яким було ставлення органів КДБ до проявів націоналізму у галузі культури?

3. Які музеї виникли на Кіровоградщині у 50-80-х роках?

4. Назвіть навчальні заклади, в яких готувались фахівці з вищою освітою

5. Назвіть провідні творчі мистецькі колективи 60-80-х років.
§ 20. КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ У 1990-2001 РР.

1. Активізація громадсько-політичних процесів на початку 90-х років.

Підвищення урядом СРСР цін, введення карткової системи на ряд товарів, дефіцит деяких продуктів, інфляційні процеси, виникнення осередків нових громадських організацій і партій на рубежі 80-90-х років пожвавили політичні процеси в краї. Опозиційно налаштовані до апарату комітетів Компартії комуністи і безпартійні створюють формування Народного Руху України за перебудову (Кіровоград, Світловодськ, Олександрія), які в квітні 1990 року об'єднуються у крайову організацію. Починають діяти первинні осередки "Меморіалу", Товариства української мови ім. Т. Шевченка, "Просвіти", громадсько-політичні клуби, організації опозиційних КПРС партій, зокрема УРП. Кільканадцять комуністів обласного центру вимагають відставки бюро обкому КПУ Але вона не отримує більшості голосів у низових осередках.

Навесні 1990 року відбулись перші альтернативні вибори до Рад усіх рівнів. Перемогу, за невеликим винятком, тут здобули комуністи. Зокрема, народними депутатами Верховної Ради Української РСР було обрано членів Компартії В.Дурдинця, В.Желібу, І.Мусієнка, Є.Мармазова, О.Тарасенка, Ф.Павленка В.Ігнатенка, В.Крючкова, В.Яворівського, В.Панченка, В.Шишкіна. Останні троє згодом стали членами інших партій.

У березні 1991 року в союзному референдумі 82,4% жителів області, які в ньому взяли участь, висловились за існування СРСР як оновленої федерації. Одночасно 89,5% респондентів республіканського опитування в області висловились за участь України в Союзі на засадах Декларації про державний суверенітет.

На початку 90-х років розширився спектр місцевих засобів масової інформації. З'явились перші альтернативні газети "Думка" (орган крайового Руху, редактор В.Кобзар), "Сходи" (Голованівськ, редактор - приватна особа С.Піддубний). Почали виходити журналістська газета "Кіровоградські новини", профспілкова - "Діалог", обласної Ради - "Народне слово", Кіровоградської міськради - "Вечірня газета".

У серпні-вересні у зв'язку із забороною діяльності КПУ її майно, зокрема приміщення, були передані місцевим органам влади. Працювала комісія обласної Ради, що займалась встановленням осіб, підозрюваних у сприянні ДКНС. Таких в області не було виявлено. Але місцеві демократи влаштовували пікетування і голодування із вимогою відставки облвиконкому. Усі політичні сили, органи влади, засоби масової інформації восени агітували населення проголосувати за незалежність України. Це і було зроблено більшістю громадян області 1 грудня 1991 року.



2. Край у перші роки незалежності України. 28 грудня 1991 року відбулася установча конференція обласної організації Соціалістичної партії України, яку очолив доцент педінституту М.Садовий. Через кілька днів вийшов перший номер її газети - "Справедливість". Через 2 роки відновила свою діяльність обласна організація Комуністичної партії України, яка стала найчисельнішим партосередком Кіровоградщини. Отримала статус партійної крайова організація Народного Руху України.

Саме вказані партії разом із крайовим проводом УРП висунули кандидатів до Рад на виборах 1994 року. Народними депутатами від області стали 4 комуністи, по одному представникові Руху, Демократичної і Селянської партій, 4 позапартійних. Першим усенародно обраним головою обласної Ради став М.Сухомлин. До складу Ради було обрано 10 комуністів, 3 члени ПДВУ, 2 соціалісти, по одному представнику СелПУ, Руху, 43 позапартійних.

Партії і громадські організації вели активні дискусії стосовно зміни символіки, перейменувань, увічнення пам'яті відомих представників українського народу. У назвах проспектів, вулиць, установ, пам'ятних знаках було увічнено імена В.Винниченка, Д.Чижевського, І.Сірка. Спроби

перейменувати обласний центр (на Вільноград, Степослав, Златопіль, Єлисаветград) не отримали підтримки більшості депутатів міськради. Стали державними краєзнавчі музеї Бобринця, Олександрії, Добровеличківки. В Кіровограді відкрились музеї Осьмьоркіна, Тобілевича, відбулось кілька фестивалів української і єврейської культур, перший зліт геральдистів України, започаткувались дні міста. У Франції успішно пройшли гастролі зразкового хореографічного ансамблю обласної школи мистецтв "Пролісок" (керівник - заслужений артист України А.Коротков). Збільшився прийом іноземних студентів до вищих навчальних закладів області. Вище училище цивільної авіації отримало статус державної льотної академії. Діяли приватні кіровоградські інститути регіонального управління та економіки і педагогічна академія, набрали перших учнів ряд коледжів, гімназій, ліцеїв. У 1992 році утворено Центрально-Українське державне видавництво, яке в наступні роки видало десятки книг. Відновлено видання альманаху "Степ", почали виходити журнали "Вежа" і "Поріг". У цей час здійснив політ у космос випускник Павлівської СШ Світловодського району Юрій Маленченко, якому було присвоєно звання Героя Росії.

Одночасно продовжував погіршуватись стан економіки. Росло безробіття. У січні 1994 року виробництво продукції кіровоградського ливарного заводу знизилось у порівнянні з відповідним періодом 1993 року до 9,4%, АТ "Червона зірка" - 8,1%, Світловодського заводу "Калькулятор" - 10,8%. Зменшувалась чисельність населення області. У 1993 році було зареєстровано 3189 народжень, 2774 шлюби, 3615 смертей, а в 1994 році - відповідно 2844, 2488, 3603. Через невиплату зарплати неодноразово пікетувались органи місцевої влади представниками бюджетної сфери, трудових колективів, профкомів.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconІсторія, теорія, методика збірник наукових та методичних праць
Проблеми музичної освіти учнів загальноосвітньої школи: історія, теорія, методика: [збірник наукових та методичних праць] / Заг ред....
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconАналіз творчості Володимира Винниченка
Франко по праву вважав Винниченка “найяскравішим з талантів-початківців”. Леся Українка писала про молодого Винниченка: “Безталанний...
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник для курсантів внз мвс україни київ 2012 (075. 8) Р 93
Рибальський О. В., Хахановський В. Г., Кудінов В. А., Смаглюк В. М. Захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах. Навчальний...
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р
...
Навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини. Кіровоград: рвц кдпу ім. В. Винниченка, кдпу 2001. 72 с iconНавчальний посібник для вихованців гуртків позашкільних навчально-виховних закладів
Цей посібник допоможе дітям здійснити захоплюючу подорож у світ природи. Вони дізнаються багато цікавого про рослини


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка