Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа»



Сторінка12/12
Дата конвертації14.04.2017
Розмір1.46 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Лігатура – (зв’язок) – 1) в поліграфії злите зображення двох чи кількох письмових знаків, подвійна буква, відлита в одну літеру; 2) в скорописі – письмовий знак, утворений шляхом поєднання двох (або більше) літер. (Наприклад, Æ).

Ліногравюра – гравюра на лінолеумі (з’явилася на поч. ХХ ст.).

Літографія – (грец. – камінь - пишу) – спосіб друкування, при якому відбитки отримують з камінної матриці.

Лубок – дешеве масове друковане видання в дореволюційній Росії.

Манускрипт – (лат. – рука - пишу) – рукопис, незалежно від розміру чи форми (у вигляді окремих листів, сувою чи кодексу)

Маргіналії – (лат. – те, що знаходиться скраю) – помітки на полях древніх книг чи рукописів, що пояснюють, уточнюють текст, незрозуміле слово.

Матриця – (лат. – джерело, початок) – 1) деталь форми для відливки шрифтів; 2) дзеркальна копія друкованої букви; 3) компонент в ПК для зберігання інформації.

Маюскульне письмо – (лат. – великий) – шрифт, що складається з прописних букв (маюскул), використовувалося в древньолатинському і древньогрецькому письмі.

Мініатюра – зроблений від руки малюнок в рукописній книзі, а також декоративні елементи оформлення цих книг – ініціали, заставки тощо.

Мінускульне письмо – письмо, що використовує лише строчні літери (мінускули). В одному тексті маюскульне і мінускульне написання літер починає використовуватися з 13 ст.

Нелегальне видання – видання друку, надруковане без дотримання встановлених законодавчих актів або заборонене цензурою, судом, але таємно розповсюджене, підпільне.

Оклад – декоративне покриття палітурки книги-кодекса. Характерний для середньовічної книги. Створювався з слонової кості, металу, золота, срібла, олова з приміненням техніки чеканки, лиття, ковки, філіграні. Прикрашався емаллю, дорогоцінним камінням.

Опечатка – помилка в друкованому тексті, допущена при наборі в типографії. Списки опечаток наводяться на окремому аркуші або на одній з останніх сторінок видання (див. Поправка).

Оригінальне видання – у видавничій справі твір друку, що вийшло вперше на даній мові.

Офорт – (фран. – азотна кислота) – вид гравюри на металі.

Пагінація – порядкова нумерація сторінок (к. ХV ст.).

Палімпсест – пергамент, з якого зішкребли, стерли початковий текст, а згодом написали новий.

Паспарту – аркуш цупкого паперу чи тонкого картону, на який наклеюють ілюстративний матеріал.

Передмова – ввідний текст перед викладом основного матеріалу. Відноситься до елементів довідкового апарату і включає в себе такі відомості: ціль та особливості видання, принципи його підготовки, структура, характеристика основних розділів книги і головних проблем, коло використаних джерел, читацька адреса. Розміщується після титульної сторінки.

Післямова – елемент довідкового апарату книги, розміщується після основного тексту, дає додаткові відомості про автора, його твір. Може бути авторською чи видавничою.

Плагіат – (лат. – крадіжка) – навмисне присвоєння авторства на чужий твір літератури, науки, мистецтва в цілому чи в фрагменті (частині).

Поліптих – комплекс скріплених між собою дерев’яних табличок, покритих воском, що використовувалися в давнину (ІІ ст. до н.е.).

Поправка – невеликий текст, в якому вказані та виправлені помилки (опечатки), допущені в процесі підготовки видання до друку. Розміщується на останніх сторінках видання чи окремому аркуші, який вкладається в кожний екземпляр тиражу.

Правка – процес і результат змінювання тексту літературного твору на всіх етапах підготовки до видання з ціллю удосконалення його змісту, літературної, редакційно-технічної і графічної форми.

Раритет – (лат. – рідкість) – 1) видання, що збереглося у відносно невеликій кількості екземплярів і має певну цінність; 2) екземпляр видання, що має неповторні прикмети, що вирізняють його від всього тиражу (автограф автора, помітки видатних осіб, які його читали, цінний екслібрис, особлива палітурка тощо).

Репринт – 1) перевидання, передрукування, стереотипне видання; 2) окремий відтиск частини будь-якого видання (наприклад, статті з журналу), оформлений у вигляді самостійного твору друку.

Сигнатура – (лат. – позначаю, вказую) – порядковий номер друкованого листа видання; розміщується на нижньому полі першої полоси. Служить для контролю при комплектуванні зошитів у книжковий блок.

Сігнет – друкарська чи видавнича марка, що поміщається в книзі. Вперше поміщена німецьким видавцями І.Фустом і П.Шеффером у колофоні “Псалтиря” (1457 р.).

Скрипторій – (лат. – писар) – майстерня рукописних книг у західно-європейських монастирях чи при дворах правителів у 6-12 ст. На русі вперше з’явилися у Новгороді (к. 11 ст.). В 15-16 ст. широко розповсюджені.

Словолитня – підприємство з виготовлення шрифта та інших друкарських матеріалів. В Росії перші словолитні організовані при Московському друкарському дворі, Академічній, Синодальній типографіях.

Супереклібрис – знак, відтиснутий на палітурці чи корінці книги для визначення її власника.

Суперобкладинка – елемент зовнішнього оформлення книги: прямокутний лист паперу (або його замінника), який несе додаткову інформацію (текст, зображення) і обгортає книгу таким чином, що вузькі кінці листа (клапани) загинаються під палітурку. Вперше з’явилася в к. 19 – поч. 20 ст. як удосконалена обкладинка, яка захищала книгу від пошкодження і забруднення, згодом переважаючою стала інформаційна і естетична функції.

Таємнопис – спеціальна система зміни звичайного письма, зрозуміла лише вузькому колу втаємничених осіб. (Див. Криптографія).

Текст – (лат. – тканина, з’єднання (слів)) – твір писемності, літератури, фольклору, написаний, надрукований чи в усній формі.

Текстологія – галузь філології, наука, що вивчає і встановлює історію тексту письмових творів і документів.

Тираж – кількість екземплярів друкованого видання однієї назви.

Титла – (грец. – надпис, знак (~)), - в древній і середньовічній писемності порядковий знак, що вказує на скорочене написання слова. Широко використовувався в стародруках кириличного шрифта.

Титульна сторінка, титул – (лат. – заголовок) – заголовний лист видання, який містить основні відомості про даний твір друку. В папірусних і пергаментних сувоях титул замінявся ярликом, шнуром прив’язаним до сувою.

Устав – почерк древніх слов’янських рукописів з чітким геометричним написанням літер. Виник під впливом грецького письма. Уставом написано “Остромирове євангеліє” (1056-1057 рр.). В 15 ст. витісняється на півуставом.

Факсимільне видання – (лат. – роби подібне) – твір друку, що графічно точно повторює раніше випущене оригінальне видання чи рукопис (включаючи всі особливості паперу і палітурки). Вперше з’явилося на початку 19 ст. в Германії.

Фальцювання – (нім. – складати, згинати) – згинання у певній послідовності віддрукованого листа, в результаті чого отримуємо зошит в 4, 8, 16 і 32 сторінки.

Фоліант – (лат. – лист) – видання формату складеного пополам листа (60-84 см. висотою). Книги-фоліанти виходили в основному в 16-18 ст. В переносному значенні – книга великого формату.

Форзац – складений пополам лист паперу, який розміщується між палітуркою і блоком книги.

Формат видання – (лат. – надаю форму) – розмір сторінки видання після обрізання блоку. Виражається в мм (128х200, 143-225, 218-165), де перше число позначає ширину сторінки, друге – її висоту.

Фронтиспис – (лат. – передня сторона, лоб – дивлюся) ілюстрація в книзі, яка розміщується зазвичай на лівій стороні розвороту титульного листа. Частіше за все, це портрет автора, малюнок, який уособлює головну ідею твору, ілюстрація до ключового епізоду. Вперше з’являється на початку 16 ст. в італійських виданнях.

Цензура – (лат. – оцінюю, висловлюю точку зору) – контроль офіційних (світських, духовних) властей за змістом, випуском, розповсюдженням друкованої продукції, змістом (виконанням, показом) п’єс та інших сценічних творів, кіно-фототворів, творів образотворчого мистецтва, радіо- і телепередач, а інколи і приватного листування з ціллю не допустити або обмежити розповсюдження ідей, інформації, визначені даними властями небажаними чи шкідливими. В Росії утворилася в 16 ст.

Шрифт – (нім. – писати) – графічна форма знаків певної системи письма.

Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Анушкин, А. Тайны старопечатной книги: Поиски, находки, загадки / А.Анушкин. – Симферополь, 1972. – 128 с.

2. Баренбаум, И. Е. История книги / И.Е.Баренбаум. - 2-е изд., перераб. - М. : Книга, 1984. - 248 с.

3. Березок, Н. Бібліотечна освіта в Україні (Сторінки Історії) / Н.Березок // Бібліотечний вісник. - 2000. – № 1. – С. 32-35.

4. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек. – X. : Основа, 1993. – 196с.

5. Білодід, О. Пересопницьке Євангеліє і клятва президента Л.Кравчука / О. Білодід, О. Бражник. – К. : МП "Фотовідеосервіс", 1992. – 36 с.

6. Владимиров, Л. И. Всеобщая история книги: Древний мир. Средневековье. Возрождение. XVII век Л.И.Владимиров. – М. : Книга, 1988. – 312 с.

7. Герчук, Ю. Я. История графики и искусства книги : учебн. пособ. для студ. вузов Ю.Я.Герчук. – М. : Аспект Пресе, 2000. – 320 с.

8. Дубовина, Л. А. Історія Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадского 1918-1941 / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко. – К. : НБУВ, 2001. – 336 с.

9. История книги / Под ред. А. А. Гонорова, Т. Г. Куприяновой. – М. : Светотон, 2001. – 400 с.

10. Искусство книги Франциска Скорины. – М. : Книга, 1990. – 208 с.

11. Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" // Бібліотечний вісник. – 1995. - №2. – С. 1-5.

12. Запаско, Я. П. Орнаментальне оформлення української рукописної кни­ги / Я.П.Запаско. – К. : Вид. АН України, 1997. – 184 с.

13. Книга і друкарство на Україні. — К. : Наукова думка, 1999. – 316 с.

14. Книги громадського друку, видані на Україні XVIII - перша пол. XIX ст. : каталог. – X. : Кн. палата УРСР, 1990. – 296 с.

15. Книговедение: Энциклопедический словарь. – М., 1982.

16. Ковальчук, Г. Книжкові памятки в бібліотечних фондах: критерії відбору та видання: На виконання Державної програми збереження бібліотечних і архівних фондів / Г.Ковальчук // Бібліотечна планета : Додаток. № 2. —2001. —№ 1-5.

17. Логвин, Г. Н. З глибин: гравюри українських стародруків: ХVІ-ХVІІІ ст. / Г.Н.Логвин. – К. : Дніпро, 1990. – 406 с.

18. Немировский, Е. Л. Мир книги: с древнейших времен до начала XX века / Е.Л.Немировский. — М. : Книга, 1986. – 288 с.

19. Общество и книга: от Гуттенберга до Интернета. – М. : Традиция, 2001.

20. Памфіл Юркевич 3 рукописної спадщини. — К.,1999. – 328 с.

21. Правові та нормативні документи із видавничої справи: Тематична добір­ка / Уклад. Г. М. Плиса. — К. : Кн. палата України, 1999. — 52 с.

22. Талалакина, О. И. История библиотечного дела за рубежом: Учебн. для библ. фак-тов ин-тов культури / О.И.Талалакина. – М. : Книга, 1992. – 272 с.



23. Тимощик, М. Історія видавничої справи / М.Тимощик. — К., 2002. — 200 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів гуманітарного факультету, спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
Концепція професійного спрямування (Вступ до фаху) : навчальний посібник для студентів гуманітарного факультету, спеціальності 029...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconПрограма фахового комплексного іспиту для здобуття ступеня магістра
...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів
Сьогодні лікар будь-якої спеціальності в своїй практичній діяльності зустрічається з різними проявами порушень гормональної регуляції...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconМетодичні вказівки, вправи та завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів 1-го курсу спеціальності „Лікувальна справа
Методичні вказівки, вправи та завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів 1-го курсу спеціальності „Лікувальна справа”...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р
...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика»

Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка