Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа»



Сторінка2/12
Дата конвертації14.04.2017
Розмір1.46 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Тема 5. Зародження перших бібліотек

у державах найдавніших цивілізацій





  • Перші бібліотеки Єгипту та Шумеру

  • Бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала

  • Бібліотеки Китаю

  • Розвиток античних бібліотек. Олександрійська бібліотека. Пергамська бібліотека

  • Публічні бібліотеки Греції та Риму


Студент повинен знати:

  • шлях створення перших бібліотек стародавнього світу;

  • особливості бібліотек Месопотамії, Єгипту, Китаю, античних бібліотек.

Студент повинен вміти:

  • охарактеризувати Олександрійську та Пергаментську бібліотеки;

  • визначити значення бібліотек античності у розвитку суспільства.

Про перші бібліотеки древнього Єгипту та Шумеру відомо небагато. Вони являли собою скоріше архіви для зберігання документів. Приклад тому – зібрання фараона Аменхотепа ІІІ (1455-1419 рр. до н.е.) і його сина Аменхотепа ІV (1419-1400 рр. до н.е.) – він більш відомий під іменем Ехнатон, знайдені серед руїн. Серед розвалин палацу Рамзеса ІІ (приблизно 1300 р. до н.е.) у Фівах знайдено приміщення бібліотеки, над входом до якої було вирізьблено надпис “Аптека для душі”. Власними зібраннями книг володіли державні заклади. Так, відомство закордонних справ епохи Рамзесів зберігало не тільки ділову кореспонденцію, а й потрібну для роботи літературу.

Про престиж бібліотеки в Єгипті свідчить той факт, що її покровителями були бог мудрості Тот і богиня письма Сешат. Бібліотеки існували при палацах фараонів, державних закладах, школах. Фонди зазвичай були невеликими. Сувої зберігалися в сундуках чи стінних нішах. Для інформування читачів на стінах, поруч з нішами, на сундуках прикріплювалися списки наявних книг. Для кращого зберігання кожна книга-сувій вкладалася в дерев’яну шкатулку, до якої кріпилась етикетка з назвою книги і “екслібрисом” власника. Багато елементів бібліотечної справи Єгипту перейняли пізніше античні бібліотеки: зберігання книг в стінних нішах, статуї богів-покровителів, як обов’язків атрибут та ін. Якби єгиптяни на протязі тисячоліть не накопичили багатого досвіду бібліотечної справи, навряд чи могла б виникнути така гігантська прекрасно об лаштована бібліотека, як знаменита Олександрійська.

В бібліотеках Шумеру переважали глиняні книги; археологи знаходять такі книжкові зібрання, створені ще в ІІ, а то й у ІV тисячолітті до н.е. В знайденій бібліотеці школи при храмі були релігійні та дидактичні, тексти, словники, букварі, підручники з літературознавства, трактати – більше тисячі назв. Цікава табличка з написом: “Той, хто відзначиться в навчанні, засіяє, як сонце”. При іншій храмовій бібліотеці Шумерської столиці Ніппурі знайдено більше 54 тис. книг, писаних з ІV по ІІ тисячоліття до н.е. Тобто, бібліотека існувала досить довго.

Залишки древніх бібліотек знайдені в розвалинах Ура, Латаша, Кіша та інших шумерських, аркадських, вавілонських міст.

Але найбільшим книгосховищем Месопотамії, та й усього древнього Сходу була знаменита бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала (669-633 рр. до н.е.). Археологи знайшли її в середині ХІХ ст. на місці ассірійської столиці Ніневії. Було виявлено понад 20 тис. глиняних табличок, вкритих дрібно помережаними клинописними знаками. Час їхнього виготовлення VІІІ ст. до н.е. За наказом Ашшурбаніпала в його палаці збиралися книги на шумерській мові (на той час вона вже вийшла з вжитку) і записи на мовах, якими користувалися вавілонці, ассірійці, еламіти. На кожній з пластинок був напис-штамп “Палац Ашшурбаніпала, царя царів, царя Ассірії. Для поповнення фондів цієї бібліотеки царем була мобілізована ціла армія переписувачів: вони розшукували книги, побувавши в усіх древніх бібліотеках Вавилону, Ніппура, Ура, Ереха та інших міст, але ніколи не проявляли при цьому насилля – це їм було строго заборонено. Фонд включав в себе релігійну, магічну літературу, довідники з лексики та граматики, словники, літописи, трактати з астрономії, астрології, математики, зоології, ботаніки, мінералогії, медицини (наприклад, своєрідні рецепти лікування від хвороб). Збереглася і хроніка великих справ самого царя, написана, очевидно, ним самим, знамените “Сказання про Гільгамеша” та ін. Власне, тут було зібрано все, що створила культура Древнього Сходу.

Розміщені на глиняних табличках (33 х 22 х 2 см) тексти мають свою систему – у верхньому куті кожної зазначено заголовок книги чи розділу, сигнатуру і примітку – оригінальний це текст чи список. Якщо список, то відмічалося, що він звірений з оригіналом і вказувалося місце, де знаходиться оригінал. Далі йшло ім’я переписувача, дата копіювання, а деколи і число рядків у творі.

Така велика бібліотека не могла обійтися без каталога. До нас дійшли його фрагменти. Судячи з них, в бібліотеці Ашшурбаніпала вже використовувалася так звана наукова класифікація. Пошук потрібного твору полегшувала етикетка, прив’язана шнурком до таблички. На етикетці вказувалась назва серії, зміст книги, кількість табличок у ній.

В 612 р. до н.е. Ніневія була захоплена і зруйнована лідійським царем Кіаксаром. Дві з половиною тисячі років знаменита бібліотека залишалася похованою під руїнами й пісками, поки її не знайшли британські археологи. Більшість табличок зараз знаходяться в Британському музеї.

Бібліотеки Китаю


До величезних заслуг Китаю перед світовою культурою відносяться два відкриття, які відкрили нову епоху в розвитку книги. Папір і друк. Китайське письмо і книги пройшли довгий шлях розвитку. Перші надписи датуються ХІV-ХІ ст. до н.е., коли сформувалася перша рабовласницька держава Інь. Це були піктограми на камені, бронзі, черепахових панцирах. Перші китайські книги, написані на бамбукових і дерев’яних планках – довгих і вузьких, зв’язаних шкіряним чи шовковим шнуром. Книга була громіздкою, незручною. В V- ІV ст. до н.е. стали писати на шовку, але він був занадто дорогим.

Врешті-решт з’являється папір, виготовлений з кори дерев, коноплі, ганчір’я і старих рибацьких сітей, які розтиралися на каменях, замочувалися у воді, віджималися і пресувалися. Писали пензликом, загостреною дерев’яною паличкою.

Друкувати на папері відбитки з кліше почали в VІ- V ст. до н.е. даоси – монахи. З дерев’яних і кам’яних кліше друкували амулети, ікони, тексти (ксилографія, літографія).

Ксилографія привела до виникнення книг у вигляді блока. Спочатку книгу брошурували за принципом метелика: віддрукований з однієї сторони аркуш згинався вдвоє чистою стороною назовні і зшивався з іншими такими ж аркушами. Спосіб не зовсім зручний, бо через кожні дві сторінки йшли дві порожні, та й текст при читанні зливався. Тому через деякий час аркуші стали згинати надрукованим текстом назовні, а чисті сторінки склеювали між собою.

Друкування книг в Китаї удосконалювалось. В 1040-1048 рр. коваль Пі Шен винайшов набірний процес (В Європі винахід був повторений через 400 років). Друковані знаки вирізалися з глини, обпалювались на вогні. Потім набирався текст, вставляючи букви в залізну рамку, покриту розігрітою сумішшю соснової смоли, воску в паперового попелу, букви прилипали і з такої матриці, змазаної фарбою, друкували. Форму після використання розігрівали і букви, вийнявши, можна було використовувати знову. В ХІІІ ст. глиняні букви замінюються олов’яними і дерев’яними. В ХІV ст. в Китаї вже використовували багатокольоровий друк.

Китай має й інші заслуги перед історією книги: там вперше почали друкувати енциклопедії і періодику. Китайський словник ХV ст. нараховував 11915 томів, його створювали 2169 чоловік. (До нашого часу збереглося 200 томів).

Перша щоденна газета з’явилася в Китаї в VІІ ст. н.е. (“Столичні відомості”). Перші бібліотеки Китаю формувалися при палацах імператорів і князів. Бібліотекарями призначалися визначні вчені, письменники того часу. Книги релігійного змісту збиралися при буддійських монастирях, часто такі бібліотеки зберігалися в таємних, важкодоступних місцях.

Китайська писемна культура мала вплив на зародження ієрогліфічного письма в Японії, Кореї, В’єтнамі.



Античні бібліотеки. Багато хто з освічених громадян збирали книжкові колекції, в яких були епічні поеми Гомера і Гесіода, ліричні вірші Алкея і Сапфо, трагедії Феспіда, праці Піфагора, логографів (історичних прозаїків). Одна з найстаріших грецьких бібліотек знаходилась при школі Піфагора.

Особливо знаменитими були бібліотеки, що належали великим філософам Платону і Аристотелю і їх школам. Аристотель навіть консультував Єгипетського фараона з питань організації бібліотеки. Після смерті Аристотеля, книги з його лікею (школи) перейшли до його учня Феофраста, потім передавалися ще з рук в руки, поки не опинилася в сирому погребі, щоб врятуватися від зазіхань відомого бібліомана – пергамського царя. В кінці-кінців, ця бібліотека дісталася Риму як трофей.

Проте найзнаменитішою і найбагатшою по праву вважають Олександрійську бібліотеку при Мусейоні – святилищі Муз. Олександрійський Мусейон став справжнім центром науки і освіти. Це була одночасно і бібліотека, і науковий, і освітній заклад. В епоху фараона Птоломея ІІ Філадельфа (285-246 рр. до н.е.) тут було зібрано все, що створила грецька цивілізація. Емісари Птоломея зібрали книги по всьому Середземномор’ю: в Греції, Малій Азії, Кіпрі, - не лише грецькі, а й ефіопські, перські, навіть індійські. Бібліотека нараховувала величезний штат переписувачів, редакторів. Фонд бібліотеки нараховував 700 тис. сувоїв. В бібліотеці працювали представники грецької інтелектуальної еліти. Основна заслуга в упорядкуванні фонду і каталога належить грецькому вченому і поету Каллімаху (приблизно 305-250 рр. до н.е.). Він прославився своїми “пінакесами” – спробою бібліографічного опису фонду. “Пінакеси” (таблички) – своєрідні дерев’яні таблички-карточки. Обробку нових надходжень здійснювали таким чином: чергову партію книг загружали в підсобному приміщенні, де їх реєстрували, сортували і записували їх надходження – тобто здійснювали своєрідну інвентаризацію. Далі книги або залишали в записниках, або переправляли в основний фонд. На слідуючому етапі книги розподіляли за предметними групами і каталогізували. Художня література ділилася на 6 розділів (епоси, елегії, ямби, меліка, трагедії, комедії), наукова – на 5 (історія, риторика, філософія, медицина, законодавство). Заключний розділ – “різне” (риболовля, кулінарія, тощо). Всередині розділів книги розміщувалися в алфавітному порядку авторів з додатком їх короткої біографії і списка праць. Призначення “пінакесів” – каталог бібліотеки і грандіозний бібліографічний довідник грецької літератури і науки. В подальшому римські історики і теоретики літератури використовували Каллімахові “пінакеси” як найнадійніше бібліографічне джерело.

Олександрійська бібліотека була першою науковою бібліотекою. Трагічна доля бібліотеки: в 47 р. до н.е. Цезар в ході бойових дій підпалив єгипетський флот, вогонь перекинувся на місто. Згоріла частина бібліотеки. Згодом Марк Антоній подарував єгипетській цариці частину пергамської бібліотеки – приблизно 200 тис. сувій.

Смертельний удар бібліотеці нанесли релігійні фанатики, які в 391 р. знищили її остаточно.

Ще однією визначною бібліотекою античності була Пергамська бібліотека, створена царем Євменом ІІ (197-159 рр. до н.е). Спеціально було побудоване величне приміщення, перед яким на п’єдесталах стояли статуї та бюсти поетів, письменників (Гомера, Алкея, Геродота, Сафо). Фонд нараховував 200 тис. пергаментних сувоїв. За своєю організацією Пергамська бібліотека копіювала Олександрійську, в т.ч. і каталог. Навіть після того, як Марк Антоній у 36 р. до н.е. перевіз цю бібліотеку до Олександрії, в Пергамі ще діяла багата публічна наукова бібліотека.

Одним за одним еллінські міста-держави були завойовані римськими легіонерами. Але Рим перейняв багато елементів грецької культури, в т.ч. і любов до книги.

В Римі створювались публічні бібліотеки. Їх фонди складались з грецьких і латинських відділів. Засновником таких бібліотек став Цезар. Римські імператори, щоб предстати в очах суспільства освіченими цінителями і покровителями мистецтва, відкривали публічні бібліотеки. Октавіан Август, Тиберій, Веспасіон, Доміціан. В час царювання Костянтина в Римі нараховувалось 28 публічних бібліотек. Кожна бібліотека мала свій каталог. Книги зберігалися на полицях. Для зручності читачам зміст кожної шафи і описувався на дерев’яній чи мармуровій дошці, яка вивішувалася поруч. Читачів до шаф не підпускали, їх обслуговували бібліотекарі, замовлення здійснювалось по каталогу. Публічними бібліотеками мали право користуватися всі вільні громадяни, а деколи навіть раби. Книги додому не видавалися, виключення робили лише для членів імператорської сім’ї. Читальні зали відкривалися зранку і працювали на протязі шести годин. Вікна читальних залів завжди дивилися на південь. Обов’язків у бібліотекарів було вдосталь: комплектувати фонди, визначати зміст книг, створювати каталоги, обслуговувати читачів.

Висновок: антична бібліотека зробила великий крок вперед порівняно з бібліотекою Древнього Сходу, перетворившись з книгосховища в справжній центр науки, культури, просвіти. В античній книзі живо відображене суспільне життя, книга перетворюється на зброю в політичній боротьбі. Книги знищувалися (Епіку рові твори – за безбожжя, Нерон спалював книги, в яких його висміювали). Антична книга понесла великі втрати: з відомих 3 тисяч грецьких комедій і трагедій до нас дійшли тексти лише 44-х з них.
Завдання для самостійної роботи:

Знайдіть елементи спільних рис діяльності бібліотек древніх цивілізацій та сучасних бібліотечних установ стосовно комплектування, зберігання, розстановки фонду, організації довідково-бібліографічного апарату тощо.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів гуманітарного факультету, спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
Концепція професійного спрямування (Вступ до фаху) : навчальний посібник для студентів гуманітарного факультету, спеціальності 029...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconПрограма фахового комплексного іспиту для здобуття ступеня магістра
...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів
Сьогодні лікар будь-якої спеціальності в своїй практичній діяльності зустрічається з різними проявами порушень гормональної регуляції...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconМетодичні вказівки, вправи та завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів 1-го курсу спеціальності „Лікувальна справа
Методичні вказівки, вправи та завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів 1-го курсу спеціальності „Лікувальна справа”...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р
...
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика»

Навчальний посібник для студентів спеціальності 02010201 «Бібліотечна справа» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка