Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів



Сторінка19/19
Дата конвертації08.09.2017
Розмір2,79 Mb.
#10380
ТипНавчальний посібник
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

А. 5% розчин глюкози


Б. 10% розчин альбуміну

В. 10% розчин глюкози

Г. 0,9% розчин натрію хлориду

Д. Реополіглюкін


2. Дівчинка у віці 1 рік 10 міс., доставлена в реанімаційне відділення в коматозному стані з ЦРЛ, де вона знаходилась з діагнозом: ГРВІ, дизбактеріоз кишечника. За 7 днів перебування в ЦРЛ стан дитини прогресивно погіршувався: дівчинка фебрильно гарячкувала, зростала слабкість, відзначалось блювання. Весь цей час дитина жадібно пила, виділяла багато сечі, стул був 1-2 рази на добу. Не дивлячись на постійну регідратаційну терапію (5% розчин глюкози, реополіглюкін), наростали явища ексикозу. Об'єктивно: кома І, виражений ексикоз. Цукор крові: 68,3-69,7-70,1 ммоль/л. Реакція на ацетон в сечі сумнівна. Концентрація натрію в плазмі склала 180 ммоль/л, осмолярність плазми – 500 мосм/л, сечовина – 15,3 ммоль/л, холестерин – 16 ммоль/л.
1. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Енцефаліт

Б. Кетоацидотична кома

В. Гіперосмолярна кома

Г. Лактацидотична кома

Д. Гіпоглікемічна кома

2. Первісну дозу інсуліну Ви призначите з розрахунку:

A. 0,05 ОД/кг маси тіла на годину

Б. 0,1 - 0,2 ОД/кг маси тіла на годину

В. 0,2 - 0,3 ОД/кг маси тіла на годину

Г. 0,3 - 0,4 ОД/кг маси тіла на годину

Д. 0,4 - 0,5 ОД/кг маси тіла на годину

3. Який стартовий розчин для інфузійної терапії необхідний в даній ситуації?

А. 5% розчин глюкози

Б. 0,45% розчин натрію хлориду

В. 10% розчин глюкози

Г. 0,9% розчин натрію хлориду

Д. Реополіглюкін

4. При проведенні інфузійної терапії Ви призначите в першу годину об'єм рідини з розрахунку:

А. 40 мл/кг маси тіла

Б. 30 мл/кг маси тіла

В. 20 мл/кг маси тіла


Г. 15 мл/кг маси тіла

Д. 10 мл/кг маси тіла


3. Дівчинка 13 років поступила в ендокринологічне відділення планово для обстеження. Хвора на цукровий діабет на протязі 7 років. Перебіг діабету лабільний, зі схильністю до кетозу. При надходженні в стаціонар стан ближче до задовільного. Фізичний розвиток середній. Шкіра декілька суха, слизові вологі. Тони серця приглушені. Щитовидна залоза збільшена до І-ІІ ступеня. Дихальна система - без особливостей. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. При додатковому обстеженні виявлено: гемоглобін – 132 г/л, лейкоцити – 4,3 Г/л, ШОЕ – 18 мм/год; протеїнограма без особливостей; холестерин – 5 ммоль/л, сечовина – 5,3 ммоль/л, креатинін – 0,038 ммоль/л. Аналіз сечі: відносна щільність – 1028, глюкоза – 2%, ацетону немає, лейкоцити – 1-3 в п/зр, еритроцитів немає, одиничні гіалінові циліндри, білок – 0,066-0,99 г/л. Добова протеїнурія – 840 мг. Клубочкова фільтрація – 188 мл/хв, канальцева реабсорбція – 99%. Глікемія натще 11,8-10,5-12 ммоль/л. Рівень глікозильованого гемоглобіну – 12%.

За даними термографії – ознаки ангіопатії нижніх кінцівок, більш виражені справа. При неврологічному обстеженні виявлено зниження поверхневої шкіряної чутливості справа до рівня нижньої третини гомілки, зліва – до рівня гомілковостопного суглоба. При огляді очного дна артерії сітківки звиті. УЗД органів черевної порожнини аномалій не виявило.




  1. Оцінить стан компенсації вуглеводного обміну у даної хворої.

А. Адекватна компенсація

Б. Неадекватна компенсація

В. Показники здорової дитини

Г. Задовільна компенсація

Д. Добра компенсація


  1. Рівень глікозильованого гемоглобіну відображує глікемію за попередні:

А. 8 годин

Б. 3 доби

В. 2 тижні

Г. 3 місяці

Д. 6 місяців


  1. Зміни з боку нирок у даної дитини відповідають:

А. Стадії гіпертро­фії та гіперфунк­ції нирок

Б. Стадії гістоло­гі­чних з­мі­н у нирках без клініки

В. Нефропатії, що починається

Г. Клінічно явній нефропатії

Д. Хроні­чній нирковій не­достат­ності


  1. При підвищенні АТ у хворої Ви призначите:

А. Папаверин

Б. Раунатин

В. Еналаприл

Г. Адельфан

Д. Анаприлін
4. Дівчинка 6 міс. Народилась з масою тіла 4100 г, длиною – 57 см. Відстає у фізичному та психо-моторному розвитку. Шкіра бліда, суха, холодна на дотик. Риси обличчя грубі, язик великий, не вміщується в роті. Живіт розпластаний, пупкова грижа. М'язова гіпотонія, сухожильні рефлекси знижені. Закрепи. Щитовидна залоза не пальпується, не визуалізується. В крові – гіпохромна анемія, гіперхолестеринемія. Диференціровка скелету відповідає періоду новонародженості. Рівень ТТГ в сироватці підвищений, Т3, Т4 – різко знижені.
1. Яким порушенням зумовлено захворювання?

А. Недорозвитком щитовидної залози

Б. Порушенням процесу захоплення йоду

В. Відсутністю чутливості тироцитів до дії ТТГ

Г. Дефектом органіфікації йодидів

Д. Аномальною структурою тироглобуліну

2. Який тип спадкування даного захворювання?

А. Аутосомно-домінантний

Б. Аутосомно-рецесивний

В. Аутосомно-домінантний та аутосомно-рецесивний

Г. Х-зчеплений рецесивний

Д. Не успадковується

3. Починати терапію найбільш ефективно з призначення:

А. Тиротропіну

Б. Тироїдіну

В. Тироліберину

Г. Тироксину

Д. Трийодтироніну

4. Для подальшої терапії найбільш раціонально призначити:

А. Тиротропін

Б. Тироїдин

В. Тироліберин

Г. Тироксин

Д. Трийодтиронін


5. Дівчинка 5 міс., народилась на 42-му тижні гестації з масою 4000 г, длиною тіла - 56 см, зобом. Відстає в фізичному та психомоторному розвитку. Шкіра блідо-жовта, суха, риси обличчя грубі, брадикардія, сухожильні рефлекси знижені, закрепи. За даними УЗД щитовидна залоза вузлова, збільшена до II-III ст. В крові підвищений рівень ТТГ при знижених рівнях Т3, Т4. Сканування з радіоактивним йодом без зображення щитовидної залози.
1. Яким порушенням зумовлене захворювання?

А. Недорозвитком щитовидної залози

Б. Порушенням процесу захоплення йоду

В. Відсутністю чутливості тироцитів до дії ТТГ

Г. Дефектом органіфікації йодидів

Д. Аномальною структурою тироглобуліну

2. Який тип спадкування даного захворювання?

А. Аутосомно-домінантний

Б. Аутосомно-рецесивний

В. Аутосомно-домінантний та аутосомно-рецесивний

Г. Х-зчеплений рецесивний

Д. Не успадковується

3. Яке дослідження необхідно провести для встановлення заключного діагнозу?

А. Сканування щитовидної залози з радіоактивним технецієм

Б. Дослідження продукції тиротропіну з тиролібериновою пробою

В. Дослідження концентрації ЗБЙ та БЕЙ

Г. Дослідження екскреції моно- та дийодтироніну з сечею

Д. Дослідження активності протеази біоптату щитовидної залози

4. Починати терапію найбільш ефективно з призначення:

А. Тиротропіну

Б. Тироїдіну

В. Тироліберину

Г. Тироксину

Д. Трийодтироніну


6. Дівчинка 13 років доставлена до стаціонара зі скаргами на зниження маси тіла (не дивлячись на добрий апетит), пітливість, дратівливість, плаксивість, неспокій, поганий сон, періодично винакаюче почуття жару («приливи»). Такий стан відзначений після ГРВІ та прогресує на протязі 2-3 міс.

Об'єктивно: швидка мова, гіперкінези, тремор рук в позі Ромберга, невеличке розширення очних щілин, пігментація шкіри верхніх повік. Пульс 120 уд/хв., одиничні екстрасистоли. АТ 125/40 мм рт. ст. Тони серця гучні. Часте та неритмічне дихання (до 36 за 1 хв). Перкуторних та аускультативних змін у легенях не знайдено. Живіт м'який, безболісний. Печінка пальпується біля краю реберної дуги. Стул 2-3 рази на добу. Щитовидна залоза (пальпаторно і за даними УЗД) збільшена до ІІ ступеня, без ущільнень та вузлів.

1. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Ревматизм

Б. Дифузний токсичний зоб

В. Вегетативно-судинна дистонія

Г. Гострий гнойний тироїдит

Д. Гіперфункціонуючий рак щитовидної залози

2. В патогенезі даного захворювання основну роль відіграє:

А. Гіперпродукція тиростимулюючих імуноглобулінів (ТСІ)

Б. Гіперпродукція антитіл до мікросом та колоїду тироцитів

В. Пухлина щитовидної залози

Г. Гостре неспецифічне запалення щитовидної залози

Д. Пошкодження ЦНС імунними комплексами

3. Вкажіть найбільш характерні для даної патології зміни:

А. Рівні ТТГ, Т3 і Т4 в межах норми

Б. Зниження рівня ТТГ, рівні Т3 і Т4 знижені

В. Підвищення рівня ТТГ, рівні Т3 і Т4 в межах норми

Г. Зниження рівня ТТГ, рівні Т3, Т4 і ТСІ підвищені

Д. Підвищення рівней ТТГ, Т3, Т4, ТСІ

4. Для лікування даного захворювання Ви призначите:

А. Глюкокортикоїди, нестероїдні протизапальні засоби

Б. Мерказоліл, β-адреноблокатори, седативні засоби

В. Антибіотики широкого спектру дії

Г. Седативні препарати, ноотропи

Д. Препарати йоду


7. Оглянута дівчинка 10 днів. Народилась від І вагітності з масою 3250 г, длиною тіла 53 см, батьки здорові. З перших днів життя у дівчинки відзначається повторне блювання. Об'єм блювотних мас не перевищує об'єму прийнятої їжі. Прогресує втрата маси тіла. Не дивлячись на розвиток симптомів дегідрата­ції, відзначено часте сечовипускання. Об'єктивно: ексикоз І-ІІ ступеня, «мармуровість» шкіри, акроціаноз. Тахікардія, АТ 70/30 мм рт. ст. При огляді зовнішніх статевих органів виявлено збільшення клітора, недорозвинення малих статевих губів, звужений воронкоподібний вхід у піхву. Гіперкаліємія в сполученні з гіпонатрій– та гіпохлоремією. Підвищена активність плазменого реніну. При УЗД виявлено двобічне збільшення надниркових залоз. Статевий хроматин позитивний.

1. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Пухлиноподібний крововилив у надниркові залози

Б. Адреногенітальний синдром, I тип

В. Адреногенітальний синдром, ІII тип

Г. Адреногенітальний синдром, IV тип

Д. Адреногенітальний синдром, V тип

2. Яким порушенням зумовлене захворювання?

А. Травмою надниркових залоз

Б. Дефіцитом 11β-гідроксилази

В. Дефіцитом 17α-гідроксилази

Г. Дефіцитом 21-гідроксилази

Д. Дефіцитом 20,22-десмолази

3. Для даного захворювання патогномонічним є:

А. Зниження екскреції 17-КС з сечею

Б. Підвищення рівня 17-гідроксипрогестерону у сироватці крові

В. Підвищення рівня 11-дезоксикортизолу у сироватці крові

Г. Підвищення екскреції 17-ОКС з сечею

Д. Зниження екскреції прегнантріолу з сечею

4. Найбільш раціональний варіант лікування даного захворювання :

А. Глюкокортикоїди, глюкозо-сольові розчини, церукал

Б. Глюкокортикоїди, мінералокортикоїди, глюкозо-сольові розчини

В. Мінералокортикоїди, глюкозо-сольові розчини, імодіум

Г. α-адреноміметики, глюкозо-сольові розчини, антибіотики

Д. Глюкокортикоїди, мінералокортикоїди, препарати калію
8. Дівчинка 12 років, довжина тіла 112 см, маса тіла 38 кг. Народилась з масою 3500 г, довжиною тіла 51 см. В перші місяці життя відзначались пароксизми гіпоглікемії. Відставання у розвитку довжини тіла з першого року життя. Будова тіла пропорційна. Інтелект не страждає. Емоційний тонус задовільний. Фон настрою рівний. Шкіра бліда, тонка. Тембр голосу високий. Продукція СТГ знижена, ТТГ, ФСГ – нормальна.
1. Який тип спадкування даного захворювання?

А. Аутосомно-домінантний

Б. Аутосомно-рецесивний

В. Аутосомно-домінантний та аутосомно-рецесивний

Г. Х-зчеплений рецесивний

Д. Не успадковується

2. Яким первісним порушенням зумовлене захворювання?

А. Порушенням синтезу СТГ

Б. Дефіцитом соматомедінів

В. Аномальною структурою соматотропіну

Г. Дефіцитом соматотропін-рилізинг фактору

Д. Пангіпопіпуїтаризмом

3. Найбільш доцільно призначити терапію:

А. Соматотропіном

Б. Тироксином

В. Соматотропіном та тироксином

Г. Анаболічними стероїдами

Д. Соматотропіном, тироксином та гонадотропіном

4. Яка тривалість лікування?

А. До закінчення пубертатного періоду

Б. До закриття зон росту

В. До відповідності довжини тіла розрахованим показникам

Г. На протязі всього життя

Д. Достатньо одного курсу


9. Хлопчик 14 років, довжина тіла 120 см, маса тіла 34 кг. Народився з масою 3300 г, довжиною тіла 52 см. Відставання в розвитку длини тіла з 3-річного віку. Будова тіла пропорційна. Інтелект кілька знижений. Емоційний тонус задовільний. Фон настрою рівний. Шкіра бліда, тонка, геродермія обличчя, тембр голосу високий. Брадикардія. Розвиток зовнішніх статевих органів відповідає 6-річному віку, кістковий вік – 8-річному.
1. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Гіпофізарний нанізм

Б. Психо-соціальний нанізм

В. Тирогенний нанізм

Г. Примордіальний нанізм

Д. Прогерія

2. Яке дослідження необхідно провести для встановлення заключного діагнозу?

А. Дослідження продукції соматотропіну

Б. Дослідження продукції тиротропіну

В. Дослідження продукції соматотропіну та тиротропіну

Г. Дослідження продукції статевих гормонів

Д. Дослідження продукції соматотропіну, тиротропіну, гонадотропінів

3. Які найбільш вірогідні зміни турецького сідла у даного хворого?

А. Відсутність патології

Б. Симптом "порожнього турецького сідла"

В. Розширення

Г. Деструкція стінок

Д. Деформація

4. Найбільш доцільно призначити терапію:

А. Соматотропіном

Б. Тироксином

В. Соматотропіном та тироксином

Г. Анаболічними стероїдами

Д. Соматотропіном, тироксином та гонадотропіном


10. Хлопчик 14 років. Скарги на підвищену втомлюваність, головні болі, метеозалежність. Батьки тучні, середнього росту. На протязі останнього року у хлопчика спостерігався прискорений ріст та розвиток ожиріння до II ст. На шкірі в області обличчя аcnаe vulgarеs, в області живота і стегон блідо-рожеві стрії. Артеріальний тиск лабільний, схильність до гіпертензії. Відставання в статевому розвитку на 1 рік.
1. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Хвороба Іценка-Кушинга

Б. Синдром Іценка-Кушинга

В. Конституціональне ожиріння

Г. Пубертатно-юнацький диспітуїтаризм

Д. Ожиріння церебрального генезу

2. Найбільш вірогідно у хворого буде спостерігатись:

А. Ізольоване підвищення продукції глюкокортикоїдів

Б. Ізольований дефіцит продукції периферичних статевих гормонів

В. Ізольоване підвищення продукції АКТГ

Г. Сполучення гіперкортикотропінемії з підвищеною продукцією глюкокортикоїдів

Д. Відсутність змін продукції гормонів

3. Дане захворювання найбільш часто зустрічається:

А. У хлопчиків

Б. У дівчаток

В. У певний віковий період

Г. У хворих, що лікувалися глюкокортикоїдами

Д. У дітей тучних батьків

4. Для проведення патогенетичного лікування необхідно призначити:

А. Рентгенотерапію

Б. Ципрогептадин

В. Рентгенотерапію та ципрогептадин

Г. Транквілізатори та ципрогептадин

Д. Малі транквілізатори, діакарб, ноотропи



ЕталонИ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ


№ задачі

1

2

3

4

1

Б

В

В

Г

2

В

Б

Б

В

3

Б

Г

В

В

4

А

Д

Г

Г

5

Б

Б

А

Г

6

Б

А

Г

Б

7

В

Г

Б

Б

8

Б

Г

А

Г

9

А

Д

Б

В

10

Г

Г

В

Д



СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Балаболкин М.И. Эндокринология: Учебник для системы последипломного и доп. проф. образования. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.:Универсум паблишинг, 1998. – 582 с.

  2. Балаболкин М.И., В.М.Креминская. Необходимы ли новые диагностические критерии и классификация сахарного диабета? // Пробл. эндокринол. – 1999. – № 3. – С. 21-25.

  3. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Новая классификация, критерии диагностики и компенсации сахарного диабета. // Consilium Medicum. – 2000. – Т.5. – №2. – с.23-29.

  4. Беникова Е.А., Бужиевская Т.И., Сильванская Е.М. Генетика эндокринных заболеваний. – К.: «Наукова думка», 1993. – 400 с.

  5. Болезни детей старшего возраста: Руководство для врачей/А.А.Баранов, Р.Р.Шиляев, В.В.Чемоданов и др. – Москва-Иваново, 1999. – 600 с.

  6. Вельтищев Ю.Е. Рост ребенка: закономерности, отклонения, патология и превентивная терапия (лекция № 12) / Приложение к журналу «Российский вестник перинатологии и педиатрии». – М., 1994. – 80 с.

  7. Деланж Ф. Неонатальный скрининг врожденного гипотироза: результаты и перспективы // Пробл. эндокринол. – 2000. – № 1. – С. 37-46.

  8. Диагностика, лечение и профилактика диабетических осложнений у детей и подростков. Рук-во для врачей. – Под ред. И.И. Дедова. – М., 1997. – 32 с.

  9. Дитячі хвороби. За ред. В.М. Сидельнікова, В.В.Бережного.- К.: Здоров’я, 1999.– 734 с.

  10. Жуковский М.А. Детская эндокринология: (Руководство для врачей). – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1995. – 656 с.

  11. Калинин А.П., Лукьянчиков В.С., Нгуен Кхань Вьет. Современные аспекты тиротоксикоза (лекция) // Пробл. эндокринол. – 2000. – №4. – С. 23-26.

  12. Касаткина Э.П. Йоддефицитные заболевания у детей и подростков (пленарная лекция) // Пробл. эндокринол. – 1997. – №3. – С. 3-7.

  13. Касаткина Э.П. Превентивная эндокринология детского возраста (лекция для врачей) / Приложение к журналу «Российский вестник перинатологии и педиатрии». – М., 1998. – 60 с.

  14. Касаткина Э.П. Сахарный диабет у детей и подростков. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1996. – 240 с.

  15. Консенсус «Эндемический зоб у детей: терминология, диагностика, профилактика и лечение» // Пробл. эндокринол. – 1999. – № 6. – С. 29-30.

  16. Кэйттал В.М., Арки Р.А. Патофизиология эндокринной системы. Пер. с англ. – СПб. –М.: «Невский диалект» – «Издательство БИНОМ», 2001. – 336 с.

  17. Курмачева Н.А. Аутоиммунный тироидит у детей: особенности клинического течения, современные принципы диагностики и лечения // Русск. мед. журн. – 2000. – Т.8. – №1. – с. 43-46.

  18. Лабораторная диагностика и функциональные пробы в детской эндокринологии. Под ред. проф. Н.П.Шабалова. – СПб.: Специальная Литература, 1996. – 136 с.

  19. Медицина дитинства. За ред. П.С.Мощича.–Т .ІІІ.–К.:Здоров’я, 1994.– 768 с.

  20. Мельниченко Г.А., Фадеев В.В., Бузиашвили И.И. Этиологические аспекты первичной хронической надпочечниковой недостаточности // Пробл. эндокринол. – 1998. – №4. – С. 46-55.

  21. Минков И.П. Эндокринные болезни детского возраста. – Одесса: Латстар, 2001. – 240 с.

  22. Педиатрия. Руководство под ред. Р.Е.Бермана, В.К.Вогана. Пер. с англ. – 2-е изд. – Том 6. – М.:Медицина, 1994. – 576 с.

  23. Петунина Н.А., Герасимов Г.А. Аутоиммунный тироидит: современные представления об этиологии, патогенезе, диагностике и лечении (лекция) // Пробл. эндокринол. – 1997. – №4. – С. 30-35.

  24. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 656 с.

  25. Хертл М. Дифференциальная диагностика в педиатрии. Пер. с нем. – В 2-х т. – Новосибирск, 1998.

ЗМІСТ
Введення

Перелік скорочень

Захворювання щитовидної залози

Гіпотироз

Гіпертироз

Еутироїдне збільшення щитовидної залози

Ендемічний зоб

Аутоімунний тироїдит

Цукровий діабет

Цукровий діабет типу 1

Гострі ускладнення цукрового діабету

Пізні ускладнення цукрового діабету

Ускладнення інсулінотерапії

Захворювання кори надниркових залоз

Гіперкортицизм

Гіпокортицизм

Природжена дисфункція кори надниркових залоз

Патологія росту

Затримка росту

Гігантизм. Акромегалія

Патологія статевого розвитку

Гермафродитизм

Передчасний статевий розвиток

Затримка статевого розвитку

Ожиріння

Тестові завдання з циклу «Ендокринологія»



Список рекомендованої літератури







Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Схожі:

Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів iconНавчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р
...
Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів iconНавчальний посібник для студентів гуманітарного факультету, спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
Концепція професійного спрямування (Вступ до фаху) : навчальний посібник для студентів гуманітарного факультету, спеціальності 029...




База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка