Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм



Сторінка45/45
Дата конвертації15.03.2018
Розмір3.43 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   45

Питання для самоконтролю


  1. Які досягнення мав процес розбудови національної української освіти у добу національно-визвольних змагань 1917 – 1920 років?

  2. З якою метою у 20-их роках ХХ ст. була запроваджена ленінська політика “коренізації” та які реальні наслідки вона мала в Україні?

  3. Назвіть перший політичний судовий процес, спрямований проти діячів української культури.

  4. Схарактеризуйте явище „розстріляного відродження” в українській культурі та назвіть представників “розстріляного відродження”.

  5. Поясніть термін „соціалістичний реалізм”.

  6. Який фільм отримав “Оскара” і вважається найвищим досягненням українського кіномистецтва 1940-их років?

  7. Хто такі “шістдесятники”? Який вплив справив рух “шістдесятників” на розвиток української радянської культури?

  8. Поясність значення терміна “дисидент”. Назвіть центри дисидентського руху в Україні.

  9. Коли був прийнятий “Закон про мови в Українській РСР”, який

його зміст? Як здійснювалося його запровадження?



  1. Поясніть сутність модернізації у сфері освіти (болонський процес) та проаналізуйте сучасний стан розвитку науки.

Тестові завдання


  1. Хто став першим президентом Української Академії наук:

a) М.Грушевський; б) В.Винниченко; в) В.Вернадський; г) Є.Патон?

  1. Назвіть ім’я видатного українського театрального режисера першої третини ХХ ст., очільника Молодого театру в Києві та театру

«Березіль» у Харкові, котрий плідно співпрацював із драматургом М. Кулішем.

a) А.Бучма;

б) Б.Кривецький;

в) П.Саксаганський; г) Л.Курбас?



  1. Якого року було проголошено курс на “коренізацію” (“українізацію”):

a) 1917;

б) 1921;


в) 1923;

г) 1925?


  1. Який фільм О. Довженка на Всесвітній виставці в Брюсселі включено до почесного списку двадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів:

a) “Звенигора”; б) “Арсенал”; в) “Земля”;

г) “Аероград”?.



  1. „Розстріляне відродження” − умовна назва:

  1. покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-их років;

б) групи українських „буржуазних спеціалістів”, розстріляних у ході боротьби зі „шкідництвом” в 1920 – 1930-их років;

в) літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-их років, репресованої сталінським режимом;

г) плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-их роках у справі „Спілки визволення України”.


  1. Будинок Державної промисловості (Держпром) у Харкові, споруджений упродовж 1926 − 1928 рр., представляє стиль:

a) кубізм;

б) конструктивізм; в) модернізм;

г) класицизм?


  1. Назвіть ім’я видатної української художниці родом із Полтавщини, представниці народного примітивізму, творами якої („Декоративні квіти”, „Привіт урожаю”, „Цар-колос” та ін.) захоплювався сам Пабло Пікасо:

a) К.Білокур;

б) М.Примаченко; в) М.Башкірцева; г) Т.Яблонська.



  1. Виникнення в Україні руху „шістдесятників” зумовлено:

    1. лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя суспільства; б) збільшенням фінансування культури та народної творчості у державі;

в) долученням українців до європейської та світової культурної спадщини; г) поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.

  1. Установіть відповідність між митцями та сферами їхньої творчості:




1. С.Параджанов, Л.Биков, Ю.Ілльєнко

a) живопис

2. К.Білокур, Т.Яблонська, М.Примаченко

б) література

3. А.Coлов’яненко, Б.Лятошинський, В.Івасюк

в) кіномистецтво

4. Б.Олійник, І.Драч, П.Загребельний, Л.Костенко

г) музичне мистецтво

  1. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх:




1. Велика Вітчизняна війна

(1941 – 1945 рр.)



a) “відлига”, лібералізація, науково-технічна

революція, реабілітація, “шістдесятники”;



2. Післявоєнна відбудова (1945 – початок 1950-их

рр.)


б) “розвинений соціалізм”, русифікація,

“застій”, неосталінізм, Українська Гельсинська група, дисидент;



3. Десталінізація

(1953 – 1964 рр.)



в) голод, індустріалізація, колективізація,

“ждановщина”, “лисенківщина”;



4. Загострення кризи радянської системи (середина 1960 –

початок 1980-их рр.)



г) мобілізація, евакуація, Голокост, “новий порядок”, рух Опору;

ДОДАТКИ
Додаток 1.



Казимир Малевич „Супрематична композиція” (1916 р.)

Додаток 2.



Скульптура „Боксери”, О.Архипенко


Скульптура „Танок”, О.Архипенко


Додаток 3.

Золоті ворота − визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури Київської Русі (Київ, середина ХІ ст.)

Додаток 4.


Собор святої Софії − визначна пам'ятка культової архітектури та монументального живопису Київської Русі (Київ, 1037 р.)



Північно-східний фасад Софії Київської (первинна архітектура собору) макет-реконструкція Ю. Асєєва, В. Волкова, М. Кресального




Сучасний вигляд Собору святої Софії
Додаток 5.

Храм святого Пантелеймона (Галич, 1194 р.)



Романський стиль мистецтва
Додаток 6.

Латинський кафедральний собор у Львові – пам’ятка архітектури ХІV – ХVІІІ ст.



Готичний стиль мистецтва з елементами ренесансу
Додаток 7.
Чорна кам’яниця у Львові (1577 р., архітектор П. Красовський)




стиль мистецтва Ренесанс (Відродження)
Додаток 8.
Спасо-Преображенський Мгарський монастир поблизу Лубен – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст у стилі українського (козацького) бароко.

Додаток 9.



Андріївська церква у Києві − пам’ятка культової архітектури середини ХVІІІ ст.



Архітектор Б.Растреллі, стиль мистецтва рококо
Додаток 10.

Головний ("Червоний") корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(Київський Імператорський університет святого Володимира)


Збудований у 1837 − 1842 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора В.Беретті
Додаток 11.

Архітектурний ансамбль Круглої площі у Полтаві – один із найвизначніших містобудівних ансамблів доби класицизму



Кругла площа з адміністративними будинками споруджена за проектами- зразками російського архітектора А.Захарова та архітектора

Полтавської й Чернігівської губерній М.Амвросимова у першій половині ХІХ ст.
Додаток 12.

Центральний корпус Полтавського національного технічного

університету імені Юрія Кондратюка (Інститут шляхетних дівчат) – пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст.



збудований у 1828 − 1832 роках у стилі ампір за проектом архітектора петербурзького архітектора Л.Шарлеманя
Додаток 13.

Будинок Полтавського губернського земства (тепер – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського)

пам'ятка історії та архітектури початку ХХ ст.




Збудований у 1903 – 1908 рр. за проектом архітектора В.Кричевського з використанням первісних проектів Є.Ширшова, М.Ніколаєва

у стилі українського модерну
Додаток 14.
Гончарне виробництво (мальована кераміка) − “візитна картка” трипільської культури


Додаток 15.

Житло трипільців (сучасна реконструкція)

Додаток 16.



Розселення скіфських племен на території України у VІІ – ІІІ ст. до н.е.

Додаток 17.


Скіфський цар Атей (правив до 339 р. до н.е.)




один із найвідоміших скіфських царів
Додаток 18.
Золота скіфська пектораль – пам’ятка образотворчого мистецтва скіфської доби




Нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н.е. презентує скіфський „звіриний стиль”
Додаток 19.

Грецькі міста-колонії, засновані у Північному Причорномор’ї у VII − V ст. до н.е.

Додаток 20.



Руїни грецького поселення Херсонес поблизу м.Севастополь



Стародавнє місто-держава Херсонес Таврійський був заснований у 422 – 421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як

грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря
Додаток 21.
Розселення слов’янських племен напередодні утворення держави Київська Русь (VІІІ – ІХ ст. )

Додаток 22.



Глаголиця




Кирилиця

Додаток 23.


Ярослав Мудрий (1016 – 1018 рр., роки правління 1019 – 1054 рр.) – великий князь Київський, будівничий культури Київської Русі

Додаток 24.



Остромирове Євангеліє (1056 − 1057 рр.) − пам’ятка образотворчого мистецтва і давньоруської літератури часів Київської Русі
Книжкові мініатюри – ілюстрації до рукописних книг
Додаток 25.
Місто Володимира – центральна частина Києва часів князювання Володимира Великого (кінець Х ст.).

У центрі– Десятинна церква (989 – 996 рр.)




(Фрегмент макету з музею Інституту археології НАН України)
Додаток 26.

Успенський собор Києво-Печерської лаври (Київ, 1078 р.)

Додаток 27.



Христос-Пантократор. Купольна мозаїка собору Святої Софії у Києві (1037 − 1050 рр.)



Богоматір Оранта, мозаїка собору Святої Софії


Додаток 28.

Ангел, що звиває небо”. Фреска Кирилівської церкви (Київ, ХІІ ст.)



Додаток 29.



Галицько-Волинське князівство у ХІІІ – ХІV ст.

Додаток 30.



Луцький замок − визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури України ХІ – ХІV ст.



Зразок романської архітектури
Додаток 31.
Ікона “Волинської Богоматері” – визначна пам’ятка іконопису України ХІІІ − ХІV ст.

Додаток 32.


Василь (Костянтин) Острозькій (1526 – 1608 рр.) − український князь, один із найзаможніших та найвпливовіших магнатів і найвидатніших меценатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій


Додаток 33.
Петро Могила (1596 – 1647 рр.) − український політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 р., Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 р., екзарх Константинопольського патріарха


Додаток 34.
Пересопницьке євангеліє” – визначна рукописна пам’ятка

староукраїнської мови та книжкового мистецтва середини XVI ст.
(1556 − 1561 рр.)

У сучасній українській державно-політичній традиції використовується під час інавгурації Президентів України
Додаток 35.
Іван Федоров (бл.1520 − 1583) − діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських книгодрукарів, гравер, інженер, ливарник




Пам’ятник Івану Федорову у Львові
Додаток 36.
Український пересувний ляльковий театр Вертеп (друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.)

Додаток 37.


Кам’янець-Подільський замок



Меджибізький замок

Додаток 38.



Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794 рр.) − видатний діяч української культури, просвітитель-гуманіст, мандрівний філософ, перший

український байкар-прозаїк, поет-лірик, педагог

Додаток 39.



Полтавський Свято-Успенський собор та Полтавський Хрестовоздвиженський монастир − визначні пам’ятки культової архітектури стилю українського бароко

Додаток 40.



Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах




1698 – 1705 рр., Іов Кондзелевич
Додаток 41.
Повернення Єфрема у Київ. Гравюра Л.Тарасевича. 1702 р.




Поклоніння волхвів. Із книги Rosarium. Гравюра О.Тарасевича. 1672 − 1677 рр.


Додаток 42.
Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838 рр.) − український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч

Додаток 43.


Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852 рр.) − видатний український і російький письменник, драматург, критик, публіцист



Бронзова скульптура за проектом Леоніда Позена. Полтава. 1914 р. (втсановлений у 1934 р.)
Додаток 44.
Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861 рр.) − український літератор (драматург, поет, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф

Додаток 45.


Микола Віталійович Лисенко (1842 – 1912 рр.) − український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч

Додаток 46.



Леонто́ вич Мико́ ла Дми́ трович (1877 – 1921 рр.) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор

широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик»,

«Дударик», «Козака несуть»



Його обробка «Щедрика» відома в усьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Додаток 47.

Пам’ятник І.П.Котляревському у Полтаві.

Автори проекту Л.Позен (погруддя), О.Ширшов (постамент). 1903 р.



Постамент оздоблено трьома горельєфами, що відтворюють три епізоди з творів Котляревського − «Енеїди», «Наталки Полтавки» і «Москаля- чарівника» (робота Леоніда Позена)
Додаток 48.

Офорти Т.Г. Шевченка.


У Києві, 1844 р.




Видубецький монастир у Києві, 1844 р.

Додаток 49.



Микола Ярошенко „Життя скрізь”, 1888 р.



Ілля Рєпін „ Запорожці пишуть листа турецькому султану”, 1891 р.


Додаток 50.

С.Васильківський Чумацький Ромоданівський шлях, початок 90-их рр. ХІХ ст.



С.Васильківський Козача левада, 1893 р.


Додаток 51.

Володимир Іванович Вернадський (1863 – 1945 рр.) − український вчений зі світовим ім’ям, філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, один із фундаторів Української Академії наук та її перший президент

Додаток 52.


Олександр Довженко (1894 – 1956 рр.) − видатний український радянський кінорежисер, кінодраматург, актор, письменник, публіцист, драматург,

художник, класик світового кінематографу





Додаток 53.


М.Самокиш „Битва Максима Кривоноса с Яремою Вишневецьким”, 1934 р.



Г.Світлицький “Місячна ніч”


Додаток 54.

Будинок Державної промисловості (Держпром) у Харкові − перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі

конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж




(архітектори С.Серафімов, С.Кравець, М.Фільгер) 1926 − 1928 рр.
Додаток 55.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Полтаві − визначна модерна скульптура початку ХХ ст.


Скульптор І.П. Кавалерідзе, 1926 р.

Соціалістичний реалізм з елементами кубізму та конструктивізму
Додаток 56.

Будинок Верховної Ради України зведений протягом 1935 – 1939 рр. за проектом архітектора В.Г. Заболотного у стилі “радянського псевдокласицизму”

Додаток 57.



Перший масовий чорно-білий телевізор КВН-49




Випускали в СРСР у різноманітних модифікаціях із 1949 по 1967 рр., один із перших у світі, розрахованих на стандарт розкладання 625/50
Додаток 58.
Катерина Білокур (1900 – 1961 рр.) – українська радянська художниця, майстер українського народного декоративного живопису, представниця

народного примітиву” („наївного мистецтва”)






Цар-колос, 1949 р.



Колгоспне поле, 1948 – 1949 рр.




Катерина Білокур за роботою
Додаток 59.
Шістдесятники нова генерація (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру Української РСР у другій половині 1950-их рр. за доби десталінізації та творчо виявила себе у 1960-их рр.



Василь Симоненко


Василь Стус


Ліна Костенко






Євген Сверстюк



Іван Драч



Дмитро Павличко


Борис Олійник


Іван Дзюба


В’ячеслав Чорновіл

Додаток 60.

Хліб” Тетяна Яблонська. 1949 р.

Весілля” Марія Примаченко. 1971 р.



Додаток 61.



Представники дисидентства – руху інакодумців 1970 – початку 1980-их рр., які

відкрито висловлювали свої погляди, що не збігалися з офіційною політикою



Олесь Гончар



Віктор Близненць



Григорій Тютюнник






Алла Горська



Борис Чичибабін



Олекса Тихий


Микола Руденко


Левко Лук’яненко


Іван Кандиба

Додаток 62. Сучасна українська культура




Руслана Лижичко – українська співачка

Лілія Подкопаєва – спортивна гімнастка



Яна Клочкова – українська пловчиня



Михайло Іллієнко – український кінорежисер



Василь Шкляр


„Видавництво Івана

Малковича „А-БА-БА- ГА-ЛА-МА-ГА”


Кость Лавро

Іван Марчук



Євгенія Гапчинська


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


Ірина Григорівна Передерій


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:


навч. посіб. для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання
Комп’ютерна верстка Тєвікова О.В. Редактор Жигилій Н.В. Коректор Ланкевич Т.О.

Друк RISO Обл.-вид. арк. 17

Тираж 300 екз.

Поліграфцентр

Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка



36601, м. Полтава, просп. Першотравневий, 24 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК, №3130 від 06.03.2008

Віддруковано з авторського оригінал-макета

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   45

Схожі:

Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconНавчальний посібник для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання

Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconМетодичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт для студентів денної та заочної форм навчання
Бондаренко Т. Г., Надточій О. Л. Методичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт : для...
Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconКонспект лекцій для студентів напряму підготовки 030505 «Управління персоналом І економіка праці» денної та заочної форм навчання

Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт студентів усіх галузей знань І напрямів підготовки заочної форми навчання

Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconМетодичні вказівки до виконання самостійних робіт для студентів напрямку підготовки
«Дизайн» денної І заочної форм навчання / уклад. В. В. Хижинський – Луцьк : Луцький нту, 2016. – 34 с
Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для бакалаврів усіх напрямів підготовки
Методична робота орієнтована на студентів денної форми навчання. Її мета – спрямувати науковий пошук студента, націливши його на...
Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) з дисципліни "Система технологій" напряму підготовки
Робоча програма складена на основі програми навчальної дисципліни «Системи технологій» для студентів 1-2 курсів денної та заочної...
Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта» денної та заочної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка