Навчальний посібник для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм
|
Скачати 3.43 Mb.
|
- Навігація по даній сторінці:
- Тестові завдання
- ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Питання для самоконтролю
його зміст? Як здійснювалося його запровадження?
Тестові завдання
a) М.Грушевський; б) В.Винниченко; в) В.Вернадський; г) Є.Патон?
«Березіль» у Харкові, котрий плідно співпрацював із драматургом М. Кулішем. a) А.Бучма; б) Б.Кривецький; в) П.Саксаганський; г) Л.Курбас?
a) 1917; б) 1921;
в) 1923; г) 1925?
a) “Звенигора”; б) “Арсенал”; в) “Земля”; г) “Аероград”?.
б) групи українських „буржуазних спеціалістів”, розстріляних у ході боротьби зі „шкідництвом” в 1920 – 1930-их років; в) літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-их років, репресованої сталінським режимом; г) плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-их роках у справі „Спілки визволення України”.
a) кубізм; б) конструктивізм; в) модернізм; г) класицизм?
a) К.Білокур; б) М.Примаченко; в) М.Башкірцева; г) Т.Яблонська.
в) долученням українців до європейської та світової культурної спадщини; г) поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.
ДОДАТКИ
Казимир Малевич „Супрематична композиція” (1916 р.) 
Додаток 2. Скульптура „Боксери”, О.Архипенко 
Скульптура „Танок”, О.Архипенко 
Додаток 3. Золоті ворота − визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури Київської Русі (Київ, середина ХІ ст.) 
Додаток 4. Собор святої Софії − визначна пам'ятка культової архітектури та монументального живопису Київської Русі (Київ, 1037 р.) 
Північно-східний фасад Софії Київської (первинна архітектура собору) макет-реконструкція Ю. Асєєва, В. Волкова, М. Кресального 
Сучасний вигляд Собору святої Софії Додаток 5. Храм святого Пантелеймона (Галич, 1194 р.) 
Романський стиль мистецтва Додаток 6. Латинський кафедральний собор у Львові – пам’ятка архітектури ХІV – ХVІІІ ст. 
Готичний стиль мистецтва з елементами ренесансу Додаток 7. Чорна кам’яниця у Львові (1577 р., архітектор П. Красовський) 
стиль мистецтва Ренесанс (Відродження) Додаток 8. Спасо-Преображенський Мгарський монастир поблизу Лубен – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст у стилі українського (козацького) бароко. 
Додаток 9. Андріївська церква у Києві − пам’ятка культової архітектури середини ХVІІІ ст. 
Архітектор Б.Растреллі, стиль мистецтва рококо Додаток 10. Головний ("Червоний") корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київський Імператорський університет святого Володимира) 
Збудований у 1837 − 1842 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора В.Беретті Додаток 11. Архітектурний ансамбль Круглої площі у Полтаві – один із найвизначніших містобудівних ансамблів доби класицизму 
Кругла площа з адміністративними будинками споруджена за проектами- зразками російського архітектора А.Захарова та архітектора Полтавської й Чернігівської губерній М.Амвросимова у першій половині ХІХ ст. Додаток 12. Центральний корпус Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (Інститут шляхетних дівчат) – пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст. 
збудований у 1828 − 1832 роках у стилі ампір за проектом архітектора петербурзького архітектора Л.Шарлеманя Додаток 13. Будинок Полтавського губернського земства (тепер – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) — пам'ятка історії та архітектури початку ХХ ст. 
Збудований у 1903 – 1908 рр. за проектом архітектора В.Кричевського з використанням первісних проектів Є.Ширшова, М.Ніколаєва у стилі українського модерну Додаток 14. Гончарне виробництво (мальована кераміка) − “візитна картка” трипільської культури  
Додаток 15. Житло трипільців (сучасна реконструкція) 
Додаток 16. Розселення скіфських племен на території України у VІІ – ІІІ ст. до н.е. 
Додаток 17. Скіфський цар Атей (правив до 339 р. до н.е.) 
один із найвідоміших скіфських царів Додаток 18. Золота скіфська пектораль – пам’ятка образотворчого мистецтва скіфської доби 
Нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н.е. презентує скіфський „звіриний стиль” Додаток 19. Грецькі міста-колонії, засновані у Північному Причорномор’ї у VII − V ст. до н.е. 
Додаток 20. Руїни грецького поселення Херсонес поблизу м.Севастополь 
Стародавнє місто-держава Херсонес Таврійський був заснований у 422 – 421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря Додаток 21. Розселення слов’янських племен напередодні утворення держави Київська Русь (VІІІ – ІХ ст. ) 
Додаток 22. Глаголиця 
Кирилиця 
Додаток 23. Ярослав Мудрий (1016 – 1018 рр., роки правління 1019 – 1054 рр.) – великий князь Київський, будівничий культури Київської Русі 
Додаток 24. Остромирове Євангеліє (1056 − 1057 рр.) − пам’ятка образотворчого мистецтва і давньоруської літератури часів Київської Русі Книжкові мініатюри – ілюстрації до рукописних книг Додаток 25. Місто Володимира – центральна частина Києва часів князювання Володимира Великого (кінець Х ст.). У центрі– Десятинна церква (989 – 996 рр.) 
(Фрегмент макету з музею Інституту археології НАН України) Додаток 26. Успенський собор Києво-Печерської лаври (Київ, 1078 р.) 
Додаток 27. Христос-Пантократор. Купольна мозаїка собору Святої Софії у Києві (1037 − 1050 рр.) 
Богоматір Оранта, мозаїка собору Святої Софії 
Додаток 28. “Ангел, що звиває небо”. Фреска Кирилівської церкви (Київ, ХІІ ст.) 
Додаток 29. Галицько-Волинське князівство у ХІІІ – ХІV ст. 
Додаток 30. Луцький замок − визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури України ХІ – ХІV ст. 
Зразок романської архітектури Додаток 31. Ікона “Волинської Богоматері” – визначна пам’ятка іконопису України ХІІІ − ХІV ст. 
Додаток 32. Василь (Костянтин) Острозькій (1526 – 1608 рр.) − український князь, один із найзаможніших та найвпливовіших магнатів і найвидатніших меценатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій 
Додаток 33. Петро Могила (1596 – 1647 рр.) − український політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 р., Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 р., екзарх Константинопольського патріарха 
Додаток 34. „Пересопницьке євангеліє” – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та книжкового мистецтва середини XVI ст. (1556 − 1561 рр.) У сучасній українській державно-політичній традиції використовується під час інавгурації Президентів України Додаток 35. Іван Федоров (бл.1520 − 1583) − діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських книгодрукарів, гравер, інженер, ливарник 
Пам’ятник Івану Федорову у Львові Додаток 36. Український пересувний ляльковий театр Вертеп (друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.) 
Додаток 37. Кам’янець-Подільський замок 
Меджибізький замок 
Додаток 38. Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794 рр.) − видатний діяч української культури, просвітитель-гуманіст, мандрівний філософ, перший український байкар-прозаїк, поет-лірик, педагог 
Додаток 39. Полтавський Свято-Успенський собор та Полтавський Хрестовоздвиженський монастир − визначні пам’ятки культової архітектури стилю українського бароко Додаток 40. Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах 
1698 – 1705 рр., Іов Кондзелевич Додаток 41. Повернення Єфрема у Київ. Гравюра Л.Тарасевича. 1702 р. 
Поклоніння волхвів. Із книги Rosarium. Гравюра О.Тарасевича. 1672 − 1677 рр. 
Додаток 42. Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838 рр.) − український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч 
Додаток 43. Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852 рр.) − видатний український і російький письменник, драматург, критик, публіцист 
Бронзова скульптура за проектом Леоніда Позена. Полтава. 1914 р. (втсановлений у 1934 р.) Додаток 44. Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861 рр.) − український літератор (драматург, поет, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф 
Додаток 45. Микола Віталійович Лисенко (1842 – 1912 рр.) − український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч 
Додаток 46. Леонто́ вич Мико́ ла Дми́ трович (1877 – 1921 рр.) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть» 
Його обробка «Щедрика» відома в усьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells». Додаток 47. Пам’ятник І.П.Котляревському у Полтаві. Автори проекту Л.Позен (погруддя), О.Ширшов (постамент). 1903 р. 
Постамент оздоблено трьома горельєфами, що відтворюють три епізоди з творів Котляревського − «Енеїди», «Наталки Полтавки» і «Москаля- чарівника» (робота Леоніда Позена) Додаток 48. Офорти Т.Г. Шевченка. 
Додаток 49. Микола Ярошенко „Життя скрізь”, 1888 р. 
Ілля Рєпін „ Запорожці пишуть листа турецькому султану”, 1891 р. 
Додаток 50. С.Васильківський Чумацький Ромоданівський шлях, початок 90-их рр. ХІХ ст. 
С.Васильківський Козача левада, 1893 р. 
Додаток 51. Володимир Іванович Вернадський (1863 – 1945 рр.) − український вчений зі світовим ім’ям, філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, один із фундаторів Української Академії наук та її перший президент 
Додаток 52. Олександр Довженко (1894 – 1956 рр.) − видатний український радянський кінорежисер, кінодраматург, актор, письменник, публіцист, драматург, художник, класик світового кінематографу
Додаток 53. М.Самокиш „Битва Максима Кривоноса с Яремою Вишневецьким”, 1934 р. 
Г.Світлицький “Місячна ніч” 
Додаток 54. Будинок Державної промисловості (Держпром) у Харкові − перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 
(архітектори С.Серафімов, С.Кравець, М.Фільгер) 1926 − 1928 рр. Додаток 55. Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Полтаві − визначна модерна скульптура початку ХХ ст. 
Скульптор І.П. Кавалерідзе, 1926 р. Соціалістичний реалізм з елементами кубізму та конструктивізму Додаток 56. Будинок Верховної Ради України зведений протягом 1935 – 1939 рр. за проектом архітектора В.Г. Заболотного у стилі “радянського псевдокласицизму” 
Додаток 57. Перший масовий чорно-білий телевізор КВН-49 
Випускали в СРСР у різноманітних модифікаціях із 1949 по 1967 рр., один із перших у світі, розрахованих на стандарт розкладання 625/50 Додаток 58. Катерина Білокур (1900 – 1961 рр.) – українська радянська художниця, майстер українського народного декоративного живопису, представниця „народного примітиву” („наївного мистецтва”)
Катерина Білокур за роботою Додаток 59. Шістдесятники − нова генерація (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру Української РСР у другій половині 1950-их рр. за доби десталінізації та творчо виявила себе у 1960-их рр.
Додаток 60. „Хліб” Тетяна Яблонська. 1949 р.
„Весілля” Марія Примаченко. 1971 р. 
Додаток 61. Представники дисидентства – руху інакодумців 1970 – початку 1980-их рр., які відкрито висловлювали свої погляди, що не збігалися з офіційною політикою
Додаток 62. Сучасна українська культура
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Ірина Григорівна Передерій ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:навч. посіб. для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання Комп’ютерна верстка Тєвікова О.В. Редактор Жигилій Н.В. Коректор Ланкевич Т.О. Друк RISO Обл.-вид. арк. 17 Тираж 300 екз. Поліграфцентр Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка 36601, м. Полтава, просп. Першотравневий, 24 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК, №3130 від 06.03.2008 Віддруковано з авторського оригінал-макета Поділіться з Вашими друзьями: |
