Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту. Трипільська культура
Історія української культури починається 1 млн. років тому з появою людини на території України. Найдавніший період історії українського
народу тривав до появи перших держав і державних об’єднань. Це значний проміжок часу, тому його поділяють на періоди:
-
Палеоліт (давній кам’яний вік): а) ранній палеоліт
б) середній палеоліт; в) пізній палеоліт
|
1 млн. − 10 тис. р. т. 1 млн. − 150 тис. р. т. 150 − 35 тис.р. т.
35 − 10 тис. р. т.
|
Мезоліт (середній кам’яний вік)
|
IX − V тис. до н.е.
|
Неоліт (новий кам’яний вік)
|
IV − III тис. до н.е.
|
Енеоліт (мідно-кам’яний вік)
|
III тис. до н.е.
|
Бронзовий вік
|
III − I тис. до н.е.
|
Залізний вік
|
I тис. до н.е. − VІІІ ст.
н.е.
|
Схарактеризуємо культурний розвиток суспільства кожної історичної епохи.
Палеоліт (1млн. р. – 10 тис. р. тому) – давньокам’яний вік. Саме в палеоліті на територію України насувається льодовик (близько 100 тис. років тому). Палеоліт характеризується найбільш примітивним розвитком продуктивних сил і суспільної організації, примітивними знаряддями праці. Основні заняття людей – мисливство й збирання. Суспільна організація представлена первісним стадом – невелика група людей, з’єднаних спільним здобуванням їжі та захистом від хижаків. Пізніше виникає первісна община, в межах якої здійснювалось колективне виробництво, споживання, а також колективна власність і сім’я (полігамія).
Поступовий розвиток людини в палеоліті приводить 30 − 40 тис. років тому до появи гомо сапієнс – людини, наближеної до сучасного типу людини. Замість первісного стада виникає більш досконала форма організації людей – рід. Головну роль відіграє в родовій організації жінка, отже, встановлюється матріархат.
Основні пам’ятки палеоліту на території України: печери с.Королеве, м.Амвросіївка, с.Лука-Врублівецька, Кіїк-Коба, Старосілля, с.Молодове, с.Гінці на Полтавщині. Із них найдавнішою вважається стоянка біля с.Королеве на Закарпатті. (Для кращого їх запам’ятовування радимо виписати назви в конспект та знайти місце розташування на карті).
Духовний світ людини на цьому етапі був представлений тотемізмом (віра в походження окремого роду від тварини-тотема), анімізмом (одухотворення неживих предметів), фетишизмом (надання предметам магічної сили, поклоніння неживим предметам) і магією (віра в можливість впливати на навколишній світ та людей за допомогою магічних дій і обрядів). Особливого поширення набув культ ведмедя, культ жінки (жіночі статуетки – палеолітичні венери).
Основні обряди не виходили за межі мисливської магії. Магічні обрядові дії справлялись у спеціальних культових приміщеннях або святилищах. На українській землі розташоване унікальне природне святилище – Кам’яна Могила, що має вигляд великого пагорба в заплаві річки Молочної поблизу села Терпіння Запорізької області. Тут знайдено тотемічні символи (чуринги) – орнаментовані плитки з пісковику, відкрито тисячі наскельних зображень, що охоплюють величезний відрізок часу (до кінця бронзового віку).
Мезоліт (9 − 5 тис. до н.е.) – середньокам’яний вік. У мезоліті льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт, північ України покривають ліси. У зв’язку зі зміною зовнішніх умов змінився побут людини й суспільні відносини. Кількість населення значно збільшується. Відбуваються процес зародження етносів та етнокультурного розвитку.
Тепер не має потреби, як раніше, ховатися у печерах. З’являються житла портативні (чуми), тимчасові (на місці промислу) і постійні (зимові поселення). В Україні поширились наземні житла зі стінами, сплетеними з лози й очерету та обмазаними глиною (халупи). Здебільшого вони не стояли окремо, а з них складалися села.
Люди переходять переважно до дистанційного індивідуального полювання на дрібних тварин за допомогою винайдення лука і стріли. Винайдення першої механічної дистанційної зброї мало важливі наслідки для подальшого розвитку суспільства: суттєво зросла продуктивність праці мисливців, що змінило соціальне життя. Оскільки людина могла самотужки себе прохарчувати, багатолюдні колективи мисливців розпалися й відбулася індивідуалізація виробництва та споживання. На цьому етапі суспільна організація людей еволюціонує від матріархальної сім’ї до родоплемінної організації, у якій зростає роль парної сім’ї.
Крім мисливства, поширюється рибальство. З’являється торгівля між окремими родами. Удосконалюються знаряддя праці й зброї, що можна поділити на мікроліти – крем’яні пластинки різних форм (леза до гарпунів, списів, наконечники дротиків, стріл) і макроліти – великі знаряддя для обробки дерева (сокира, тесло, долото).
У цей час почала формуватися сучасна (космічна) стадія світогляду людства: з’являються перші культи творення, образи богів, уявлення про світ живих і світ мертвих. На відміну від попередніх часів, померлих стали ховати за межами стоянок у родових могильниках. В Україні відкрито три таких могильники (біля сіл Волоське та Василівка в Надпоріжжі). Похованих посипано червоною вохрою, що символізувала вогонь, кров і тепло. Унікальним святилищем залишалася Кам’яна Могила, гроти якої відігравали роль мисливського храму.
Основу мезолітичного мистецтва становили багатофігурні наскельні композиції з життя мисливців, зображення диких тварин і сцен полювання,
зафіксовані в гротах Криму й на плитах Кам’яної Могили.
Найвідоміші стоянки епохи мезоліту: в Криму – Таш-Аїр, Мурзак- Коба, Заміль-Коба; на Одещині – Білолісся, Гиржеве, Мирне; на Дністрі – Гребеники, в Надпоріжжі – Осокорівка.
Неоліт (4 − 3 тис. до н.е.) – новокам’яний вік. Неоліт став надзвичайно динамічним, переломним моментом в історії людства. Англійський археолог Гордон Чайлд схарактеризував цей період як неолітичну революцію. Суть її полягає у переході в господарській діяльності від традиційного привласнюючого господарства (збиральництво, рибальство, мисливство) до відтворюючого. Причини в основному полягають у вдосконаленні методів полювання. Зникнення великих стадних тварин разом із зростанням чисельності населення підірвали ресурси природного оточення (поголів’я промислових тварин скоротилось), і люди стали перед проблемою переходу до принципово нових методів отримання продуктів харчування – до землеробства та скотарства.
Поділіться з Вашими друзьями: |