Навчальний посібник (для студентів внз "Театральне мистецтво") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32



Сторінка5/11
Дата конвертації17.04.2017
Розмір1.83 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Тема № 12. Класичний танець.

Стрибки та оберти. Друге піврічча
Allegro

1. Temps levé sauté за І, ІІ, позиціями ніг. Changement de pied за V позиціями ніг. Pas chassé en epoulement effacé.

2. Pas echappé – стрибок зі зміною позицій ІV,V, ІІ, V. Pas glissade en coté – стрибок з двох ніг на дві з просковзуванням убік.

3. Pas assemblé – збираючий стрибок уперед, убік, назад.

4. Grand sissonnes scienique – сценічний сісон в арабеск та велику позу allongé.

5. Tour de force, glissade soutenu en tournent, preparation croisé – оберт через присідання, оберт підтягуючий, зупинитись у закриту позу.

6. Tour chainé – вліво та вправо з ІV позиції через demi plié у arabesque № 1.

7. Tour de force et glissade soutenu en tournent із підсічкою убік.
Контрольні завдання

  1. Покажіть принцип виконання сhangement de pied.

  2. Покажіть принцип виконання рas glissade en cote.

  3. Покажіть принцип виконання рas assemblé.

  4. Покажіть принцип виконання grand sissonnes scienique.

  5. Покажіть принцип виконання tour de force.

  6. Покажіть принцип виконання glissade soutenu en tournent.

  7. Покажіть принцип виконання tour chainé.

Тестові завдання

1. Cтрибок збираючий:

а) pas echappé;

б) temps levé sauté;

в) рas assemblé.

2. Просковзуючий стрибок:

а) рas glissade;

б) pas echappé;

в) grand jeté entrelacé.

3. Стрибок із зміною ніг у V позицію:

а) pas echappé; б) сhangement de pied; в) pas chassé.
Завдання для самостійної роботи

1. Завчіть і відпрацюйте виконання рas assemblé.



  1. Завчіть і відпрацюйте виконання сhangement de pied;

  2. Завчіть і відпрацюйте виконання рas glissade.

  3. Завчіть і відпрацюйте виконання grand sissonnes scienique.

  4. Завчіть і відпрацюйте виконання.

  5. Завчіть і відпрацюйте виконання рreparation tour chainé.

  6. Завчіть і відпрацюйте виконання рreparation soutenu en tournent?

Література
1. Балет. Уроки. Иллюстрированное руководство по официальной балетной программе: пер. с англ. – М. : Астрель, 2003.

2. Ваганова А.Я. Основы классического танца / Ваганова А.Я. – СПб. : Лань, 2000.

5. Тарасов Н.И. Классический танец. Школа мужского исполнительства / Тарасов Н.И. – М. : Лань, 2005.

Тема № 13. Історико-побутовий танець.

Вправи на середині. Перше півріччя
Exercice danse le centre

1. Positions des bras – позиції рук в історико-побутовому танці: напівдруга, напівтретя.

2. Positions des pieds – позиції ніг в історико-побутовому танці: І, ІІ, ІІІ, ІV.

3. Pas chassé № 1 – приставні просковзуючі кроки, pas elevé.

4. Pas chassé № 2 – приставні просковзуючі кроки, pas elevé, en tournent, з правої та з лівої ноги.

5. Pas chassé № 3 – приставні просковзуючі кроки, у діагональному положенні: croisé en avant et en arriere, effacé en avant et en arriere.
Контрольні завдання


  1. Покажіть позиції рук в історико-побутовому танці.

  2. Покажіть принцип виконання позиції ніг в історико-побутовому танці.

  3. Покажіть принцип виконання рas chassé № 1, 2.

  4. Покажіть принцип виконання рas chassé № 3.


Завдання для самостійної роботи

  1. Завчіть і віпрацюйте позиції рук і ніг в історико-побутовому танці.

  2. Завчіть і віпрацюйте виконання рas chassé № 1, 2, 3.

Література


  1. Основы подгтовки специалистов-хореографов. Хореографическая педагогика. – СПб. : СПбГУП, 2006.

Тема № 14. Історико-побутови й танець.

Друге півріччя.

1. Pas chassé № 1 – приставні просковзуючі кроки, pas elevé, з правої та з лівої ноги.

2. Pas chassé № 2 – приставні просковзуючі кроки, pas elevé, en tournent, з правої та з лівої ноги.

3. Pas chassé № 3 – приставні просковзуючі кроки, у діагональному положенні: croisé en avant et en arriere, effacé en avant et en arriere.

4. Reverance XVI cт. та pas marché – крок павани

5. Танцювальні етюди:

Полонез – шляхетний танець польського походження, аристократичний за манерою, XIX cт., музичний розмір ¾ т.

Reverance XIX cт. Основний крок – 2 кроки вперед, 3-й із підміною через passé par terre другої ноги. Танцювальні малюнки виконуються враховуючи кількість і стать аудиторії. Менует – придворний танець французького походження, XVII–XVIII cт., музичний розмір ¾ т. Виконується на малих півпальцях. Reverance XVIII cт.Основний крок, майже як і в полонезі, лише витонченішою манерою. Танцювальні малюнки та фігури, виконуються за зразком менуету Маріуса Петіпа з опери "Дон Жуан", а також враховуючи кількість і стать аудиторії.



Вальс – бальний танець австрійського походження, XIX cт., музичний розмір ¾ т. Reverance XIX cт. Основні кроки та рухи фігурного вальса:

- pas ballancé, pas avancé;

- розкриття в парі з обертом;

- правий вальсовий оберт;

- класичний вальсовий оберт;

- бігуча вальсова доріжка.



Контрольні завдання

  1. Покажіть принцип виконання основного кроку полонезу.

  2. Покажіть принцип виконання фігур менуета.

  3. Покажіть принцип виконання фігур вальса.


Тестові завдання

1. Полонез – танець за походженням:

а) французський;

б) польський;

в) німецький.

2.Менует – танець за походженням:

а) польський;

б) французський;

в) іспанський.

3. Вальс – танець за походженням:

а) французський;

б) польський;

в) австрійський.
Завдання для самостійної роботи


  1. Завчіть і відпрацюйте поклони XVI, XVIII, XIX cт.

  2. Завчіть і відпрацюйте крок полонезу?

  3. Завчіть і відпрацюйте фігури менуету?

  4. Завчіть і відпрацюйте фігури вальсу?



Література


  1. Основы подгтовки специалистов-хореографов. Хореографическая педагогика. – СПб. : СПбГУП, 2006.

Тема № 15. Пантоміма.

Перше півріччя.
Вправи на середині.

Загальні принципи рухів і виконання в пантомімі. Характеристика виконання вправ, при якому корпус і кінцівки тіла перебувають у розлабленому стані і рух виконується без ненапруження.



1. Ізоляція. Вправи на ізоляцію – зрушення головою, щією, верхньою спиною, грудьми, середньою та нижньою спиною, плечами, животом та стегнами, колінами.

2. Зрушення корпусом убік вправо, вліво: голова-плечі-тулуб-стегна-ноги.

3. Зрушення корпусом назад, починаючи з голови; голова-шия-груди-спина-живіт-стегна-коліна.

4. Зрушення корпусом уперед, починаючи з голови; голова-шия-груди-спина-живіт-стегна-коліна.

5. Зршення корпусом уперед, починаючи з ніг; коліна-стегна-живіт-спина-груди-плечі-шия-голова.

6. Зрушення кисттю руки, зрушення рукою – від плеча та від кисті.

7. Хвилі корпусом уперед, назад, убік. Рибка та хвилі рукою.

8. Зірка – синтез різних видів хвиль та ізоляційне виконання рухів окремими частинами тіла.

9. Крок проти вітру із хвилями в руках і крок назад "місячний шлях".
Контрольні завдання

  1. Покажіть принцип виконання зрушення корпусом убік, назад, уперед, починаючи з голови; уперед, починаючи з ніг?

  2. Покажіть принцип виконання зрушення кисттю руки; здвижки рукою?

  3. Покажіть принцип виконання – хвилі, зірки, кроку проти вітру, "місячного шляху"?


Завдання для самостійної роботи

  1. Завчити та відпрацювати зрушки, хвилі, кроки.


Література
1. Славский Р.Е. Искусство пантомимы / Славский Р.Е. – М. : Искусство, 1962.
Література

1. Пантоміма [Електронний ресурс]. – Режим доступа:



http://www.kstyati.ru/cre_articles/act_pantomime1.html. Заголовок з екрана.

2. Пантоміма [Електронний ресурс]. – Режим

доступа: http://biblioteka.teatr-obraz.ru/node/6198. Заголовок з екрана.

РОЗДІЛ 2.

ХАРАКТЕРНИЙ І НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ

2-й рік навчання

Тема № 16. Танець Середньовіччя

Танець Візантії 400–1450 рр.

На превеликий жаль, історія зберегла дуже мало джерел про танець Візантії. Проте зважаючи на особливості менталітету візантійського народу, можемо визначити загальні риси танцювального мистецтва у цій країні. У візантійському суспільстві панувало православне східне християнство, народ був дуже релігійним, хоча це не обмежувало його світські потреби і розваги, як серед аристократії, так і серед простого люду.

Духовенство ж було аскетичнішим і цнотливішим, ніж у Західній Європі, і завжди було ідеалом і прикладом у християнському повсякденному житті. Важливим у Візантії було те, що вона зберегла головні надбання античного мистецтва і культури, що ніяк не суперечило християнській ідеології.

Професійний танець Античності продовжував існувати у Візантії при імператорському дворі.

Візантійський танець зберіг давньогрецьку орхестріку. Військові танці – подізм (швидкий марш), піррічний (військова пантоміма). Побутові танці – домашні танці, найчастіше використовувавсь у простих людей удома під час урочистостей. Театральні танці евмелія (трагічний танець), кардак (комічний танець), гіперхіматика (ліричний танець під спів), використовувався, як серед заможних, так і серед простих верст візантійського суспільства.

Техніка візантійського танцю, у цілому, була подібна до давньогрецького танцю. Застосовувалися складні вправи для рук роrt de bras, існувало поняття виворотності en dehers. Були залишені п'ять позицій ніг, застосовувалися аllongé, аrrondі, flех (кутові). У танцях використовувалися "pirrouette" й "tour en ler", а також стрибки – tamps lev sauté, pas echappé, pas assembl, pas jeté, pas de chat, sissinnes, а також акробатичні вправи salto, flic-flac тощо. У танці застосовувалися певні пози й положення корпуса – en face, en dos, en profile, epoulement croisé, effaccé, ecarté; а також застосовувався танцювально-сценічний біг – раs couru.



Римська сальтація також посідала гідне місце у візантійському танці як поєднання танцю та пантоміми для розриття сюжету. Дружини імператорів і заможних візантійців влаштовували, а іноді брали участь у власних театрально-пантомімічних дійствах розважального характеру.

Але треба зауважити, що візантійський танець був представлений у досить регламентованому сценічному вигляді, відповідно до етики й естетики християнського світосприйняття, і був під наглядом церковних діячів, з яких не всі доброзичливо сприймали як театрально-танцювальні дійства, так і фольклорні веселощі простих людей.

Професійний виконавець у Візантії (найчастіше це була жінка) отримав назву – гістріон. Сюжети театрально-танцювальних дійств найчастіше носили характер давньогрецького міфу, а також влаштовувалися на честь природних стихій, пори року, народження дитини.

Під час останніх Хрестових походів з 1205–1270 рр. і «Палеолозького ренесансу» 1260–1450 рр. візантійське танцювальне мистецтво поступово перейшло до Італії, через переселенців греків, характерним був більш світський спосіб життя. Найвідчутнішим процес переходу танцювального мистецтва з Візантії до Італії був тоді, коли над Візантією повстала проблема завоювань турів-османів у 1360–1450 рр.



Танець варварських королівств 480–700 рр.

Було б нелогічнимим, досліджуючи танцювальне мистецтво Західної Європи, не зупинитись на танцях варварських королівств (Остготів, Лондогобадів, Франків, Вестготів, Бургундів, Баварів, Тюрінгів, Англосаксів), які почали з'являтися після 450 р., а також під час занепаду й остаточного падіння Західно-Римської імперії 476 р.

Побутово-ритуальні танці варварських королів мали дикунський вигляд і були подібні до первісного танцю, або до танців сучасних аборигенів Австралії, Океанії, Африки. Важливим у танці був символічний елемент і сильне емоційне вираження. Танець у варварських королівств, зазвичай, супроводжувався хоровим співом та ударними ритмами.
Середньовічний танець Західної Європи (Франція, Італія, Німеччина, Іспанія, Англія) 1100–1490 рр.
Танцювальне мистецтво Західної Європи успішно починає розвиватися з 1200 р. Незважаючи на досить відчутний тиск авторитету римсько-католицької церкви, танцювальне мистецтво поширюється по містах, а також серед мандрівників (танцівників). У Західній Європі професійним виконавцем танцю стає мандрівний "жонглер", який став носієм художньої творчості, насамперед у Франції та Італії. У цих країнах були сприятливими умови розвитку танцювального мистецтва.

Попередниками жонглерів у Франції були трубадури, а в Італії гістріони з Візантії. Починаючи від XIII ст., у Західній Європі починає утворюватися два різновиди професійного танцю: народно-обрядові танці (танці народу) та світські танці (танці феодалів – герцогів, графів, баронів, лицарів, а також міських верхів – членів муніципалітету, головів цехів). Навіть римсько-католицька церква, яка зовнішню не була прихильником світських і народних видовищ, та­кож активно застосовувала для власних потреб так звані танцювально-релігійні містерії біблійного характеру: вистави з використанням пластики на християнські свята чи на такі, події, як Різдво, Страсті Христові, Вихід євреїв з Єгипту.



Танці народно-обрядові, світські танці і танці жонглерів:

Одним з найпопулярніших танців народно-обрядового характеру був "бранль", відомий ще за часів Раннього Середньовіччя. Виконавці танцю трималися за руки, створюючи коло. Серед інших танців можна назвати "кароль", "фарондолу".



Народно-обрядові танці простого народу були безпосередньо пов'язані з трудовою діяльніс­тю селян і ремісників. У країнах Західної Європи народ з давніх давен що­річно відмічав свята Нового року, проводи зими - Масляна, прихід весни. Танцюва­льні ігрища, присвячені оновленню природи, були пов'язані з працею земле­власника. Молодь ішла до лісу за букетами квітів, ними прикрашали будин­ки. Хід молоді закінчувався на лузі. Посередині ставили прикрашене дерево і навколо нього відбувалися танці, ігри, хороводи. Під час щорічних свят міські цехи гончарів, чоботарів, бондарів, зброярів, ювелірів, ткачів вражали глядачів швидкістю та спри­тністю своїх танців.

Взагалі народно-обрядові танці стали підґрунтям для світських танців, які вбирали в себе особливості танців народу та деякі еле­менти з танців жонглерів, надаючи їм шляхетнім вигляду.

Танцювальне професійне мистецтво жонглерів у повній мірі можна вважати спадщиною античних мімів, хоча вони були представниками аналогічної професії в іншу добу та з іншою назвою. Танець жонглерів ми уявляємо собі у вигляді віртуо­зного і технічно-відпрацьованого поєднання акробатичних рухів з великою кількістю танцювальних рухів, стрибків та обертіив, причому техніка була запозичена в античних мімів і візантійських гістріонів. Рухи ніг були виворотними, часто застосовувалися рухи витягнутими фалангами пальців. Рухи рук були рете­льно відпрацьованими, вигляд позиції пальців іноді наближався до прийнятої в класиці. Постанова корпуса – з підкреслено увігнутим попереком. Харак­тер рухів – різкий, поривчастий, наближений до аllegrо класичного танцю.

Світські танці. Свята і танці селян, ремісників і жонглерів, різко від­різнялись від танців і свят феодалів (придворної аристократії та заможних мешканців міст, графів, баронів, а також голів міських муніципалітетів). Простий люд бавився на міських майданах, феодали у залах власного замку чи палацу. Бали, мас­каради, танцювальні театральні видовища для феодалів виконували вже зна­йомі нам жонглери, які були найманцями при дворі феодала, або служили і жили там. При королівських дворах Ангілії, Франції, Німеччини, в італійських містах і дворах провінційних феодалів часто, відбувалися лицарські тур­ніри, які найчастіше закінчувалися балами й танцями. На феодальних балах створюва­лися променадні танці-проходи, які мали святково-урочистий характер і були технічно простими, але мали досить суворий і канонічний етикет і чиношанування.

Наприкінці XIII ст. мандрівні жонглери осідають у європейських містах – Парижі, Діжоні, Антверпені, Лондоні, Гамбурзі, Любеку, Бремені, Регенсбурзі, Мюнхені, Празі, Севільї Венеції, Флоренції, після чого, починається їх розподіл за спеціальностями.

Спочатку виділяються музиканти і виробники музичних інструментів. Вони засновують власний музичний цех у 1297 р. Згодом інша частина жонглерів засновують танцювальний цех з танцівників-акробатів у 1321 р. 1338 р. жонглери-танцівники та жонглери-інструменталісти починають називати себе ме­нестрелями, поступово відокремлюючись від „низового" жонглерства. На початку XV ст. диференціація жонглерства призвела до появи різних катего­рій жонглерів.

Перша вища категорія – менестрелі: об'єднання майстрів танцю і співу, акробатики, жонглювання, а також цех інструменталістів.

Друга нища категорії – морескери, ярмаркові танцівники та актори й співаки.

Отже, за часів Середньовіччя відбувся дуже прогресивний істори­чний процес розвитку танцювального мистецтва. Нащадки мімів Стародав­нього Риму та гістріонів Візантії – жонглери не тільки зберегли, а навіть примножили досягнення танцювального мистецтва Античності. Упродовж XI–XV ст. у де­яких містах і країнах Європи мистецтво жонглерів переслідувалося та ни­щилося церковно-релігійними структурами. Церква стежила щоб, людина була носієм цнотливості й аскетизму. Хоча для підтримання властного авторитету і влади над суспільством римо-католицька церква дозволяла лише театральні містерії на біблійні сюжети. Але процес розвитку танцю не­можливо було зупинити, і вже починаючи з кінця XV ст., представники церк­ви почали лояльніше ставитися до представників танцю.

У середньовічно­му суспільстві в процесі розвитку танцювального мистецтва відбулося дві важливі події: розподіл танцювального мистецтва на:

- танцювально-релігійні містерії;

- народно-обрядові танці;

- світські танці;

- професійний танець жонглерів;

дифере­нціація жонглерів на:

- менестрелів (цех інструменталістів і цех танцівників);

- мандрівних акторів, танцівників, акробатів.

Танець Київської Русі (980–1240 р.) і Московської держави (1325–1700 р.)

Танцювальне мистецтво в Руській державі мало два різновиди – "танці скоморохів " і "народно-обрядові тан­ці".

Професійними виконавцями танців скоморохів були скоморохи-потішники. Вони були й професійними танцюристами, акробатами, фокусниками, співаками, жонглерами, еквілібристами, музикантами й дресирувальниками.

Їх мистец­тво було професійним, віртуозним і досконалим на той час. Мистецт­во скоморохів відрізнялося самобутністю і неповторністю, тому що Руська держава не була знайома з античними професійними виконавцями танців – мімами, і тому мала власну самобутню танцювальну культуру впродовж X–XVII ст. Скоморохи, як і жонглери Західної Європи, не підтримувалися православною церквою. Скоморохи виступали на ярмарках, суспільних святах, а також у князівських палацах. При великих княз’ях – Володимирі-Хрестителі, Ярославі-Мудрому та Івані IV Лютому, скоморохи трима­лись при дворі і були розважальниками на святах і забавах.

Також важливою особливістю "руського танцювального мистецтва" (Росії, України, Білорусі) були народно-обрядові танці.

Народно-обрядові танці за своїм характе­ром і змістом були подібні до танців Західної Європи (див: Танець За­хідної Європи: народно-обрядові танці). Найпоширенішим танцем у русинів був хоровод. Взагалі танцювальне мистецтво цього періоду було дуже корисним щодо розвитку наших пращурів. Найширше була представлена народна творчість на ярмарках і кермесах. Селяни і ремісники не тільки демонстрували на них власні вироби, але й змагались у майстерності співу, танцю, грання на музичних ін­струментах.

Самобутність і певна ментальність, а також віртуозність і професійність виконання лягли в основу подальшого розвитку танцювально­го мистецтва Росії, України та Білорусі.



Див. Таблиця № 4.
Контрольні запитання і завдання

  1. Схарактеризуйте хронологію, жанри та форми танцю середньовіччя.

  2. Назвіть танці Візантії та їхнього професійного виконавця.

  3. Як називався танцівник у Західній Європі.

  4. Як називалися міські професійні виконавеці танцю в Західній Європі.

  5. Назвіть особливості танцю Середньовіччя.


Тестові завдання

  1. Жонглер як танцівник у:

а) Русі;

б) Візантії;

в) Франції.

2. Скоморох як танцівник у:

а) Русі;

б) Візантії;

в) Франції.

3. Церковні танці є:

а) побутові танці;

б) релігійні містерії;

в) світські танці.

4. Професійна техніка присутня у середньовічному танці?

а) частково;

б) так;


в) ні.
Завдання для самостійної роботи

  1. Підготуйте доповідь про танець Середньовічча.

  2. Підготуйте доповідь про танець Візантії.

  3. Підготуйте доповідь про танець скоморохів.

  4. Підготувати реферат з танцю жонглера.

Література
1. Худеков С. Н. История танцев / Худеков С.Н. – СПб.: Петербургская газета, 1913.

2. Шариков Д. І. Теорія, історія та практика сучасної хореографії. [Генезис і класифікація сучасної хореографії – напрями, стилі, види.] : Монографія / Шариков Д. І. – К.: КиМУ, 2010.

3. Шариков Д. І. Хореографічне мистецтво: історія та тенденції розвитку: Магістрська робота. / Шариков Д. І. – К.: КНУКіМ, 2002



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р
...
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник для курсантів внз мвс україни київ 2012 (075. 8) Р 93
Рибальський О. В., Хахановський В. Г., Кудінов В. А., Смаглюк В. М. Захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах. Навчальний...
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник Київ 2011 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник Полтава 2011 ббк. 66. 0173

Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник Львів Каменяр 2000 ббк 76. 17 С12
...
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Улк 808 5(075. 8) Гриф надано Міністерством освіти ббк 83. 7я73 І науки України
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Навчальний посібник (для студентів внз \"Театральне мистецтво\") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка