Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011



Сторінка3/8
Дата конвертації17.04.2017
Розмір1.78 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 5. НАУКА І ТЕХНІКА В АНТИЧНОМУ СВІТІ
1. Перетворення Афін в головний ремісничий центр Середземномор’я.

2. Розвиток давньогрецької філософії.

3. Антична наука за часів Олександра Македонського і Птоломея.

4. Науково-технічний переворот у військовій справі.

5. Військові, технічні та наукові досягнення римлян.

6. Ставлення раннього християнства до науки.

1. Перетворення Афін в головний ремісничий центр Середземномор’я.
До VII ст. до н.е. Греція була периферією близькосхідної цивілізації. Греки вчилися у Сходу: вони запозичили у фінікійців алфавіт і конструкцію кораблів, у єгиптян – мистецтво скульптури і початки математичних знань.

Знаменитий філософ Піфагор тривалий час жив у Єгипті, намагався познайомитись з жерцями і визнати їхні таємниці. Він привіз із Єгипту теорему Піфагора і магію чисел.

Наслідуючи жерцям, Піфагор заснував таємну громаду філософів. Його послідовники вірили в переселення душ і стверджували, що Земля – це куля.

Греція була малородючою країною, її населення не могло прогодуватися землеробством. Багато хто займався рибальством, інші в пошуках кращої долі вирушали в далекі країни, заснували колонії на берегах Середземного моря.

Винаходом, який зробив Грецію багатою країною, стало створення триєри − нового типу бойового корабля.

Перша триєра була збудована близько 630 року до н.е. корінфським майстром Аміноклом. Це був корабель з трьома рядами весел і екіпажем в 170 гребців і 20-30 воїнів.

Довжина триєри складала 40-50 метрів при ширині 5-7 метрів, водовантажністю близько 230 тонн. Велика швидкість і маневреність дозволяли триєрі ефективно використовувати свою головну зброю – таран, який пробивав днище кораблів супротивника.

Триєра була фундаментальним відкриттям. Воно дозволило грекам завоювати панівне становище на Середземному морі і оволодіти всією морською торгівлею.

Фінікійці, які до того були першими купцями Середземномор’я, спробували протистояти грекам, але їхній флот був розгромлений грецькими триєрами в морській битві при Саламіні.

Всі морські шляхи тепер проходили через Пірей і Корінф. Величезні прибутки від посередницької торгівлі забезпечили процвітання грецьких міст.

Прибутки від торгівлі вкладались в ремесло, передусім, у виробництво кераміки. Керамічні амфори були універсальною тарою того часу – зерно, вино, масло і багато інших продуктів зберігалися в амфорах.

Афіни стали головним ремісничим центром Середземномор’я, однак у грецьких підприємців не вистачало робочої сили – тоді вони почали купувати рабів.

Рабів купували у варварів, що жили на берегах Чорного моря, везли в Афіни і навчали ремеслу. Вони працювали у великих ремісничих майстернях – ергастеріях.

Таким чином, створення триєри породило грецьку торгівлю і грецьке рабоволодіння. Грецьке суспільство було по суті буржуазним суспільством купців і підприємців. Та обставина, що ці підприємці використовували рабську працю, не змінює суті справи: плантатори американських південних штатів також використовували рабів. Парадоксально, але і сьогодні ми стикаємося з фактами трудового і сексуального рабства.

Основною рисою буржуазного суспільства є зіткнення приватних інтересів, їх боротьба, що приводило до нескінчених судових процесів.

В грецьких судах кожний мав захищати себе сам. На цих процесах істець і відповідач змагалися в ораторському мистецтві; незабаром цьому мистецтву стали навчати в приватних школах, в яких викладали мудреці – «софісти».


2. Розвиток давньогрецької філософії.
Признаним главою софістів був Протагор. Він стверджував, що «людина є мірою всіх речей» і що істина – це те, що здається більшості (тобто більшості суддів).

Учень Протагора Перікл став першим політиком, освоївшим мистецтво промовця. Завдяки цьому мистецтву він 30 років правив Афінами.

Від софістів і Протагора почалася вся грецька філософія. В значній мірі вона зводилась до умоглядних теоретичних міркувань, які б сьогодні могли назвати ненауковими.

І все ж в роздумах античних філософів зустрічалися раціональні думки.

Сократ першим поставив питання про об’єктивність знань. Він піддав сумніву звичні істини і вірування та стверджував, що «я знаю тільки те, що нічого не знаю».

Анаксагор пішов ще далі – він заперечував існування богів і намагався створити свою картину світу. Він стверджував, що тіла складаються з найдрібніших частинок.

Послідовник Анаксагора Демокріт назвав ці частинки атомами і спробував застосувати нескінченно малі величини в математичних розрахунках; він одержав формулу для обсягу конуса.

Однак афіняни були обурені спробами заперечити існування богів, Протагор і Анаксагор були вигнані з Афін, а Сократ за судовим вироком був змущений випити чашу з ядом.

Учнем Сократа був знаменитий античний філософ Платон (427-347 до н.е.). Платон вірив в існування душі і переселення душ після смерті. Для історії науки важливі не філософські пошуки Платона, а те, що він був одним із перших засновників соціології, науки про суспільство і державу.

Платон запропонував проект ідеальної держави, якою керує каста філософів подібно єгипетських жерців (слід сказати, що Платон бував у Єгипті).

Опорою філософів являються воїни, «стражі», схожі на спартанців. Вони живуть однією громадою і мають все спільне – в тому числі і спільних дружин.

Платон стверджував, що його ідеальна держава існувала в Атлантиді, державі, що була розташована десь на Заході, на материку, якого поглинуло море.

Зрозуміло, що це була «наукова фантастика» тих часів. Більш важливо, що Платон і його учень Діон спробували створити ідеальну державу в Сіракузах, на Сіцілії. Цей політичний експеримент привів до громадянської війни і розорення Сіракуз.
3. Антична наука за часів Олександра Македонського і Птоломея.
Соціологічні дослідження Платона продовжив Арістотель. Він написав знаменитий трактат «Політика». Цей трактат містив порівняльний аналіз громадського устрою більшості відомих на той час держав.

Взагалі в школі Арістотеля було зібрано і вивчено великий матеріал – опис конституційного устрою 158 грецьких полісів.

Арістотель висунув ряд положень, прийнятих сучасною соціологією. Він стверджував, зокрема, що ведучим фактором суспільного розвитку є приріст населення, що перенаселення породжує голод, повстання, громадянські війни і встановлення «тиранії».

Арістотель відомий як засновник біології. Він описував і систематизував різні види тварин – так само, як він описував і систематизував держави.

Таких дослідників пізніше стали називати «систематиками».

Арістотель був учителем Олександра Македонського, знаменитого завойовника світу.

Македонські завоювання були викликані новим винаходом у військовій сфері – створенням македонської фаланги.

Воїни Олександра мали 6-метрові списи (сарисси), і ті, що стояли позаду, клали свої списи на плечі передніх.

Дії у складі фаланги вимагали великої узгодженості, і батько Олександра, Філіпп, витратив багато часу на навчання своїх воїнів.

Македонська фаланга була фундаментальним відкриттям, яке викликало хвилю македонських завоювань і появу нового культурного кола, яке історики називають елінським світом.

Олександр проявляв інтереси до наук і допоміг Арістотелю створити перший вищий навчальний заклад – «Лікей». Він взяв із собою в похід племінника Арістотеля Каллісфена.

Каллісфен і його помічники описували природу завойованих країн, виміряли широту місцевості, відсилали Арістотелю чучела рідкісних тварин і зібрані ними гербарії.

Після смерті Олександра роль покровителя наук взяв на себе його товариш і полководець Птоломей.

При поділі імперії Олександра Птоломею дістався Єгипет, і він заснував у Олександрії на зразок Лікея новий науковий центр – Мусей (Мусейон).

Будівлі Мусею розташовувалися серед чудового парку, там були аудиторії для студентів, будинки викладачів, обсерваторія, ботанічний сад і знаменита бібліотека – в ній нараховувалося 700 тисяч рукописів.

Викладачі Мусею отримували царську платню. Серед них були не тільки філософи і механіки, але і поети, і східні мудреці, які перекладали на грецьку мову єгипетські та вавілонські трактати.

Єгипетський жрець Манефон був автором трактату «Єгипетські старовинності», а вавілонський жрець Бероес написав «Вавілонські старовинності». 72 єврейських мудреців переклали на грецьку мову «Біблію».

Мусей був першим науковим центром, який щедро фінансувався державою, і його діяльність показала, що якщо є гроші, то буде і наука.

По суті, день народження Мусею і був днем народження античної науки.

Главою Мусею, «бібліотекарем», був географ Ератосфен, який зумів, вимірюючи широту в різних пунктах, вирахувати довжину меридіана. Таким чином, було остаточно доведено, що Земля – це куля.

Евклід створив геометрію – ту, яку і зараз вивчають у школах. Він поклав в основу науки суворі докази. Коли Птоломей попрохав у нього обійтись без доказів, Евклід відповів: «Для царів немає особливих шляхів у математиці».

Учень Евкліда Аполлоній Пергський продовжив справу свого вчителя і описав властивості еліпса, параболи і гіперболи.

В Мусейоні активно обговорювалася гіпотеза Арістарха Самоського про те, що Земля обертається по обводу навколо Сонця, однак виявилось, що вона суперечить спостереженням (справа в тому, що Земля рухається не по колу, а по еліпсу).

В результаті вчені Мусейона начолі з Клавдієм Птоломеєм (ІІ ст. н.е.) створили теорію епіциклів.

У відповідності з цією теорією, Земля знаходиться у центрі Всесвіту, навколо розташовуються прозорі сфери, що оточують одна одну; разом з цими сферами по складним епіциклам рухаються Сонце і планети. За останньою сферою нерухомих зірок Птоломей помістив «житло блаженних».

Праця Птоломея «Велика математична побудова астрономії в 13 книгах» («Magiste syntaxis») була головним керівництвом з астрономії аж до Нового часу.

Птоломей створив наукову географію і дав координати 8 тисяч різних географічних пунктів. Це «Керівництво з географії» використовувалося європейцями до часів Колумба.
4. Науково-технічний переворот у військовій справі.
Створення Мусею співпало за часом з новим переворотом у військовій справі, винаходом бойових машин – балісти і катапульти.

Поява балісти змінила тактику морських битв. Якщо раніше головною зброєю триєри був таран, та тепер почали будувати кораблі з баштами, на які установлювали балісти.

Ці кораблі називалися пентерами, за кожним веслом на них сиділо по 5 і більше гребців, а загальне число гребців досягало тисячі чоловік.

Саме баліста дозволила царю Птоломею завоювати панівне становище на морях. Олександрія зайняла місце Афін і стала головним торговим центром Середземномор’я.

З Олександрії по каналу можна було потрапити в Червоне Море, і кораблі олександрійських греків плавали навіть до берегів Індії.

Символом торгової могутності Олександрії став 130-метровий Фароський маяк – одне з чудес світу, збудоване Состратом Кнідським за наказом Птоломея ІІ.

«Цар Птоломей присвячує богам-спасителям на благо мореплавцям», − сповіщав напис на гіпсовій плиті у підніжжі маяка. Але згодом гіпс відпав і з-під нього з’явився інший напис, вирізаний на мармурі: «Сострат із Кніда присвячує богам-спасителям на благо мореплавцям».

Створення балісти знаменувало народження інженерної науки – «механіки». Першим великим механіком був знаменитий творець воєнних машин Архімед, який більшу частину свого життя прожив в Олександрії.

Архімед мовою математики описав використання клину, блоку, лебідки, гвинта, важеля.

Разом з корабельним майстром Архієм Архімед побудував для сіракузького царя Гієрона «Сіракузянку» - величезний корабель-палац з розкішними залами і басейнами.

Корабель приводили в рух дві тисячі гребців, а на баштах стояли балісти, які кидали у супротивника трьохпудове каміння.

Тисячі робітників впряглися в канати, щоб спустити корабель на воду, але не змогли навіть зрушити його з місця.

І тоді Архімед зробив лебідку, з допомогою якої цар самостійно зрушив корабель.

Архімеду приписують відкриття законів гідростатики і винайдення «архімедова гвинта» − водопідйомного пристрою, яке використовувалося для зрошення полів.

З інших олександрійських інженерів одержали визнання Ктесибій – винахідник водяного годинника і пожежної помпи, і Герон, який створив аеропіл – прообраз парової турбіни.

В Олександрії був винайдений також перегонний куб, який пізніше стали використовувати для отримання спирту.


5. Військові, технічні та наукові досягнення римлян.
В ІІІ ст. до н.е. починається доба римських завоювань. Піднесення Риму було пов’язано з новим військовим винаходом, створенням легіону.

Нова зброя римлян породила нову хвилю завоювань і появу нового культурного кола, який історики називають pax Romana (Римський мир).

Завоювавши Грецію та Єгипет, римляни перейняли як грецьку культуру, так і наукові досягнення Мусея.

Головним технічним досягненням римлян було створення цементу і бетону. Римляни навчилися використовувати опалубку і будувати бетонні споруди. В якості наповнювача використовували щебінь.

В ІІ ст. н.е. в Римі був збудований Пантеон – «Храм всіх богів» - з вилитим бетонним куполом діаметром 43 метри. Пізніше ця споруда стала зразком для архітекторів Нового часу.

Римляни використовували цемент і бетон при будівництві доріг і мостів; римські дороги викликали захоплення у істориків наступних епох.

Міст через Дунай, збудований архітектором Аполлодором, був одним з чудес того часу – він мав довжину більше кілометра.

Вершиною римського будівельного мистецтва став храм Святої Софії в Константинополі, збудований Анфімієм із Тралл. Цей храм мав купол (баню) діаметром 33 метра, встановлений на пілонах висотою 23 метри.

Найвидатнішим вченим та інженером римського часу був Марк Вітрувій, який жив у І ст. до н.е. На прохання імператора Августа Вітрувій написав величезну працю про будівельне ремесло і про різноманітні машини і механізми. Ця праця мала в собі опис водяного млина.

В ХV столітті праця Вітрувія стала посібником для архітекторів Нового часу.

Вітрувій в своїй праці використав твори вчених з Олександрійського Мусею, який функціонував до IV ст. В останні століття існування Мусею в ньому працювали такі видатні вчені як Папп і Діофант.

В 391 році Мусей був зруйнований під час релігійного погрому, який вчинили християни. Вони звинувачували вчених в поклонінні язичницьким богам.


6. Ставлення раннього християнства до науки.
Роль християнства в розвитку науки можна зрозуміти, тільки розібравшись в сутності цієї ідеології.

Як відомо, засновник соціал-демократичної партії Німеччини Карл Каутський вважав Іісуса творцем соціалістичної ідеології.

«Піди і все, що маєш, продай і роздай бідним, - сказав Іісус богачу. – Зручніше верблюду пройти крізь вушко голки, аніж багатому увійти в Царство Боже».

«Всі віруючі були разом і продавали маєтність і своє майно і розділяли всім, враховуючи потребу кожного», − говориться в діяннях апостолів.

Надалі християни визнали приватну власність, але істинно віруючі монахи і зараз живуть комунами.

Християнство було схожим з соціалістичною ідеологією; завдяки цьому воно стало релігією народу і отримало перемогу.

Однак, разом з цим, християнство претендувало на роль монопольної ідеології, воно боролося з іншими релігіями та іншими богами, переслідуючи будь-яке інакомислення.

Ніхто не мав право брати під сумнів те, що написано в Біблії – а в Біблії було написано, що Земля лежить посеред океану і покрита шатром з семи куполів неба, що в центрі світу знаходиться Ієрусалим, а на Сході, за Індією, розташований рай, і там беруть свій початок чотири священні ріки: Тигр, Євфрат, Інд і Ганг.

Це була стародавня картина світу, запозичена колись із Вавілону, і вона ніяк не співпадала з античною наукою.

Врешті-решт, отці церкви, погодилися прийняти систему Клавдія Птоломея, потихеньку визнали, що наша Земля – куля, і перенесли рай за сьому птоломеївську сферу, в «житло блаженних».

Однак, згодом, коли церква зміцнила свої позиції, вона вже не могла піти на поступки Коперніку і Галілею.

Церква подавляла свободомислення вчених, але причиною загибелі античної науки було не повновластя церкви. В ІІІ столітті нашої ери далеко на Сході з’явилася нова зброя, яка принесла загибель античної цивілізації.


Контрольні питання і завдання до теми №5.


  1. Які наукові здобутки запозичили античні грекі у фінікійців та єгиптян?

  2. Який винахід зробив Грецію багатою країною і надав їй можливість панувати над Середземномор’ям?

  3. Який давньогрецький поліс став головним ремісничим центром Середземномор’я?

  4. Від кого бере свій початок давньогрецька філософія?

  5. Хто вважається першим засновником соціології?

  6. Який проект ідеальної держави запропонував Платон і до яких наслідків привів його політичний експеримент в Сіракузах?

  7. Хто з античних мислителів вперше згадує про Атлантиду?

  8. Хто з античних мислителів висунув ряд положень, прийнятих сучасною соціологією?

  9. Хто з античних мислителів був засновником політології, біології, риторики, природознавства та багатьох інших наук і заснував перший вищий навчальний заклад – «Лікей»?

  10. Хто був учителем і наставником Олександра Македонського?

  11. Яким новим винаходом у військовій сфері були викликані македонські завоювання?

  12. Який новий науковий центр був заснований в Олександрії на зразок арістотелівського Лікею?

  13. Хто заснував Мусей?

  14. Яка подія стала днем народження античної науки?

  15. Назвіть наукові відкриття, зроблені вченими Олександрійського Мусею?

  16. До яких наслідків привело винайдення балісти і катапульти?

  17. Хто спорудив одне з семи чудес світу – Форосський маяк?

  18. Як називався керівник Мусею і скільки наукових рукописів нараховувала його знаменита бібліотека?

  19. Хто був першим великим механіком Олександрійського Мусею?

  20. Назвіть наукові і технічні здобутки Архімеда?

  21. З якого нового воєнного винаходу починається епоха римських завоювань?

  22. Що було головним технічним досягненням римлян?

  23. Кого вважають найвидатнішим римським вченим, інженером, винахідником?

  24. Коли і з якої причини припинив свою діяльність Олександрійський Мусей?

  25. Як ставилася рання християнська церква до науки?



Тема 6. НАУКА І ТЕХНІКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
1. Винаходи, що згубили цивілізацію стародавнього світу.

2. Константинополь – остання фортеця цивілізації.

3. «Будинок науки» халіфа Мамуна в Багдаді.

4. Повернення науки в Європу.

5. Створення університетів.

6. Нові досягнення науки і техніки.

1. Винаходи, що згубили цивілізацію стародавнього світу.
Катастрофа, яка згубила цивілізацію Стародавнього світу була викликана фундаментальним відкриттям – винаходом стремена.

Стремено зробило вершника стійким у седлі і дозволило користуватися довгим мечем або шаблею. Підвівшись на стременах, вершник наносив такий удар римському легіонеру або китайському піхотинцю, в який вкладав всю масу свого тіла.

Винайдення стремена викликало страшну хвилю нашестій, яка згубила цивілізацію Стародавнього світу.

«Дивись, наскільки раптово смерть окрила весь світ, - писав єпіскоп Ориденцій. – Ті, хто зумів вистояти перед силою, впали від голоду… В містах і селах – всюди смерть, страждання, руїна і скорбота. Лише дим залишився від Галлії, яка згоріла у всеосяжній пожежі».

«Час повернувся до тиші, яка царювала до сотворіння людини, - свідчує італійський хроніст, - ні голосу в полях, ні свисту пастуха. Поля перетворилися на кладовища, а будинки людей – в логовища диких звірів».

Господарями Європи стали нащадки завойовників, варварів-германців. Це були важко озброєні вершники-лицарі. Вони підкорили місцевих селян, з одних зробили рабів, інших примусили сплачувати податі.

Володіння лицаря називалося феодом, а соціальну систему тих часів історики називають феодалізмом.

Таким чином, фундаментальне відкриття, винайдення стремен, породило лицарів і феодалізм.

Після першої хвилі нашестій, яка прийшла з глибин Євразії, відбулася друга хвиля – на цей раз з моря.

Скандинавські нормани створили дракар – морехідне судно з 40-70 гребцями і прямокутним вітрилом.

Відмінною властивістю дракара було те, що він міг з однаковою легкістю плавати морями і підніматися по річках, його можна було навіть перетягувати волоком через водорозділи.

Завдяки дракару норманці могли раптово з’явитися в будь-якому місці, там, де хотіли. Флотилія з 50-100 кораблів висаджувала кілька тисяч воїнів, які грабували міста і села і відступали, як тільки супротивник збирав великі сили.

Дракар дозволив норманам розграбувати більшу частину Західної Європи, але не маючі переваги перед лицарською кіннотою, вони змогли закріпитися лише в небагатьох областях – в Нормандії, в Сіцілії та в Англії.

На сході Європи склалася інша ситуація. Тут не було лицарської кінноти, і, завдяки своїм мечам, кольчугам, нормани-варяги мали військові переваги над місцевим населенням. В кінцевому результаті варяги по суті завоювали країну слов’ян. Вони стали її князями, кінними дружинниками, руськими боярами.

Добре відомо, що руські князі носили скандинавські імена: Рюрик – це Рорих Ютландський, який прославився тим, що розграбував Лондон; Олег – це Хельги; Ольга – це Хельга; Ігор – це Інгварр; Святослав (здавалося б, слов’янське ім’я) – це Свендислейв; Володимир – це Вольдемар і так далі.
2. Константинополь – остання фортеця цивілізації.
Варварські нашестя охопили всю Євразію, і було лише одне місто, яке зуміло вистояти в цій бурі. Це була остання фортеця цивілізації – Константинополь.

Варвари, тюрки і араби штурмували Константинополь з моря і суші, але греків врятувало винайдення грецького вогню – запальної суміші, яку кидали на кораблі супротивника з допомогою потужних помп.

Константинополь вистояв, але країна була розорена, і довгий час грекам було не до науки і мистецтв.

Становище змінилося лише за часів правління імператора Василія І (867-886). Будучи неписьменним селянином, Василій з пошаною ставився до вчених монахів і не жалів золота для відродження грецької ученості.

В середині IX ст. під началом єпіскопа Льва Математика в Магнавському палаці була знову відкрита вища школа – почалося відродження наук і мистецтва.

Викладачі Магнавської школи почали збирати старовинні книги, які зберігалися в монастирях. Знаменитий граматик Фотій склав збірник з короткими переказами 280 античних рукописів.

Придворні граматики зібрали величезну бібліотеку. Вони брали активну участь у створенні широких компіляцій з історії, правознавства, агрономії.

Греки знову познайомилися з Платоном, Арістотелем, Евклідом і знову дізналися про кулеподібність Землі.

В Греції зберігались і створені римлянами принципи будівельного мистецтва; саме греки навчали навколишні народи будувати кам’яні собори – вони спорудили собор Святого Марка у Венеції і собор Святої Софії в Києві.


3. «Будинок науки» халіфа Мамуна в Багдаді.
На початку VIII століття запрошені халіфом грецькі майстри спорудили в Ієрусалимі головну мечеть арабів – “Купол Скелі», Куббат ас-Сахра; ця мечеть і по цей день залишається шедевром архітектури.

Халіф Мамун, який правив у ІХ столітті, був великим шанувальником грецької ученості. Під враженням легенд про Олександрійський Мусей він створив у Багдаді «Будинок науки» з обсерваторією і великою бібліотекою.

Тут були зібрані поети, вчені, толмачі, які перекладали грецькі книги.

Розповідають, що халіф сплачував за переклади стільки золота, скільки важила книга. Були перекладені сотні рукописів, присланих з Константинополя або знайдених в сірійських монастирях.

Мусульманський світ познайомився з працями Платона, Арістотеля, Евкліда. З книги Клавдія Птоломея (яку араби називали «Аль-Магест») мусульмани дізналися про кулеподібність Землі, навчились визначати широту і малювати карти.

Твори Гіппократа стали основою для «Канона лікарської науки» знаменитого філософа і лікаря Ібн Сіни. Мусульманський вчений Ібн Хайан поклав початок арабській алхімії та астрології.

Особливо старанно працювали арабські астрономи – їхнім головним завданням було навчитися визначати, в якій стороні знаходиться Мекка – саме в цю сторону повинні схилятися правовірні під час молитви.

Найбільш знаменитим арабським астрономом був аль-Хорезмі, відомий європейським перекладачам як Алгорисмус – від його імені походить слово «алгоритм».

Аль-Хорезмі запозичив у індійців десятичні цифри, які потім потрапили від арабів в Європу і які європейці називають арабськими.

Однак головним заняттям арабських мудреців були пошуки еліксиру життя і філософського каменю, який дозволяв перетворити ртуть в золото.


4. Повернення науки в Європу.
Поступово наука поверталась і в Європу. Іскри древніх знань здавна зберігалися в монастирях, де монахи переписували старі книги і навчали молодих послушників латинської грамоти, щоб вони могли читати святу Біблію.

На той час латинь була єдиною письмовою мовою, і, щоб навчитися грамоті, треба було навчитися латині: спочатку вивчити напам’ять півсотні псалмів, а потім освоїти азбуку.

Крім того, в монастирській школі навчали церковному співу і трохи – рахунку. В цьому і полягала тодішня освіта.

Освіченими людьми, само собою, вважалися монахи, їх називали кліриками. Вони носили тонзуру і користувалися великою повагою. Клірик міг стати священиком або писарем у графа, якщо тільки він дотримувався гідного для монаха образу життя, тобто не вступав у шлюб.

З давніх часів вчені монахи намагалися зібрати в одну книгу все, що залишилось від стародавніх знань, і скласти обширні манускрипти, що оповідають про життя святих, магічні властивості чисел і трохи про медицину і географію.

В VII столітті Ісідор Севільський написав двадцять томів «Етимології», а століттям пізніше Біда Достопочтенний склав обширну «Церковну історію Англії».

Імператор Карл Великий, наслідуючи древнім, створив свою Академію, але це був лише невеликий гурток вчених монахів; тут складали латинські вірші та вели літописи.

З цих літописів видно, що тодішні грамотії уявляли Землю плоскою, у вигляді величезного диску, оточеного океаном. Край Землі губився в темряві і був заселений дивними племенами – одноногими людьми і людьми – вовками.

Легенда говорить, що в Х столітті молодий монах Герберт вирушив у пошуках знань в Іспанію. Він навчався «забороненим наукам» у одного арабського мудреця, а потім спокусив його дочку і з її допомогою вкрав тайні книги.

В цих книгах було написано, що Земля має форму кулі, що число можна записати з допомогою особливих знаків – цифр, і ще багато іншого.

Потім монах Герберт розповідав про все це людям і за свою вченість був обраний папою під іменем Сильвестра ІІ, але морок неосвіченості був настільки густим, що слухачі Герберта мало що зрозуміли з його розповідей, і франки, як і раніше, вважали Землю плоскою.

Мусульманська Іспанія була для європейців ближче, ніж Константинополь, тому вони їздили в Іспанію, де вчилися у арабів тому, що ті запозичили у греків.

Після того, як християни відвоювали у мусульман столицю Іспанії Толедо, їм дісталися багаті бібліотеки з сотнями написаних арабською в’яззю книг.

Єпіскоп Раймунду призвав вчених монахів з усієї Європи, і вони разом з арабськими і єврейськими мудрецями переклали ці книги.

Серед них був медицинський трактат Ібн Сіни (Авіценни), філософські манускрипти Ібн Рушда (Авероеса), алхімічні досліди Ібн Хайана (Гебера), а також арабські переклади Платона, Арістотеля, Евкліда, Птоломея.

В Іспанії європейці познайомилися з папером, магнітною голкою, механічним годинником, перегонним кубом для одержання алкоголю.

Праця перекладачів продовжувалася протягом всього ХІІ століття, і весь цей час грамотії Європи тягнулися в Іспанію за новими книгами.

Вчених підштовхувало нетерпіння їхніх учнів, адже в ХІІ столітті в Європі відкрився потяг до знань, виросли торгові міста, а купці не могли обійтись без освіти.

В містах з’явилися «загальні школи», доступні не тільки для монахів. В цих школах викладалися «сім вільних мистецтв», які розпадалися на «трівіум» і «квадріум».

«Трівіум» − це були «граматика», «риторика» і «діалектика», а «квадріум» складався з «арифметики», «астрономії», «музики» і «геометрії», причому «астрономія» насправді була астрологією, а «геометрія» − географією.

В арифметиці більшу частину курсу займало тлумачення таємного смислу цифр, а вершиною премудрості вважався поділ багатозначних чисел.

Під риторикою розумілося мистецтво складати листи, грамоти і юридичні документи – це була дуже важлива для городян наука, яка з часом лягла в основу всієї вищої освіти.


5. Створення університетів.
Слід зазначити, що в епоху панування варварів не існувало права і законів у тому сенсі, як їх розуміємо зараз.

У варварів були свої варварські «правди», збірники законів, але головним законом був «божий суд» − судовий поєдинок на мечах. Хто перемагав, той і правий.

Купці, які не бажали битися на мечах, користувалися законами загиблої Римської імперії, уривками кодексу, складеного колись імператором Юстініаном, що збереглися.

В кінці ХІ століття болонський ритор Ірнерій поновив римський кодекс законів і заснував першу юридичну школу.

З часом ця школа розрослась, в Болонью стали приїжджати тисячі учнів з усієї Європи, і в кінці ХІІ століття школа Ірнерія перетворилася в «університет» - вчену «корпорацію», цех з майстрами-магістрами, підмайстер’ями-бакалаврами і учнями-студентами.

Як і у всіх цехів, в університеті був свій прапор, свій статут, своя скарбниця і свій старшина-ректор. (Доречі, назва «ректор» (лат. rector) в перекладі означає «начальник цеху»).

Звання магістра (або доктора) присвоювалося після екзамену-диспуту, коли нового «майстра» одягали в мантію і вручали йому перстень і книгу – символ науки.

Римські папи підтримували повагу до вченого цеху і наділяли докторів бенефіціями – доходами від церковного майна. Вони будували і гуртожитки для бідних студентів – «колегії».

Пізніше магістри почали читати в цих колегіях лекції, і, таким чином, з’явилися нові учбові заклади – коледжі.

В університеті було чотири факультети, один з них, «артистичний», вважався підготовчим: це була колишня «загальна школа», де вивчали «сім вільних мистецтв».

Лише невелике число студентів витримували всі іспити і продовжували навчання на старших факультетах – юридичному, медичному і богословському.

Юристи і медики навчалися п’ять років, а богослови – п’ятнадцять. Їх було зовсім мало, і здебільшого це були монахи, які присвятили своє життя богу.

Поява університету принесла Болоньї шану і немалі вигоди, тому незабаром і в інших містах прийнялися заводити вищі школи на зразок Болонського закладу. В середині ХІІІ століття в Італії було 8 університетів.

Найбільш знаменитим університетом Англії був університет в Оксфорді, де в ХІІІ столітті викладав знаменитий астролог і алхімік Роджер Бекон.

Р.Бекон мешкав у башті, на вершині якої ночами проводив свої спостереження, щось виміряв і креслив з допомогою дивних приладів. Його вважали чаклуном і марновірно боялися.

Він склав трактат, в якому в умисно туманних, зрозумілих тільки обізнаним фразах писав про секрет пороху і збільшувального скла; він вчив визначати місцезнаходження з допомогою широти і довготи.

Р.Бекон писав також про те, що в майбутньому з’являться машини, які будуть возити людей, і машини, котрі літатимуть по небу – важко сказати, як в ті часи могли прийти в голову такі думки.

Врешті-решт, Р.Бекона звинуватили в чаклунстві і заточили у в’язницю, звідки він вийшов лише незадовго до смерті.


6. Нові досягнення науки і техніки.
З точки зору розвитку техніки основним досягненням середніх віків стало використання коня.

Середні віки були епохою, коли кінь став першим помічником людини. Життя європейського селянина було немислиме без коня.

Винайдення стремена привело до широкого розповсюдження верхової їзди. Поява хомута дозволила використовувати коня на оранці, адже раніше орали на биках. Запряжені вози і карети стали головним засобом транспорту.

З інших досягнень слід відмітити поширення водяних і вітряних млинів. Хоча млини з’явилися ще в Стародавньому Римі, їхнє широке застосування відноситься саме до середніх віків.

Середні віки були часом панування кавалерії.

В ХІІІ столітті в руках кочівників знову опинилася нова зброя. Це був монгольський лук, «саадак», стріла з якого за 300 кроків пробивала будь-які доспіхи.

Це була складна машина вбивства, склеєна з трьох шарів дерева, варених жил і кісток, і для захисту від вологи обмотана сухожиллями. Склеювання виконувалось під пресом, а просушка тривала кілька років. Секрет виготовлення цих луків зберігався в таємниці.

Для натягнення монгольського лука потрібне зусилля не менше 75 кг – вдвоє більше, ніж у сучасних спортивних луків і більше, ніж у знаменитих англійських луків – тих, що згубили французьке лицарство в битвах при Кресі і Пуат’є.

Саадак не поступався по силі мушкету, і вся справа була в умінні на скаку влучити в ціль, адже луки не мали прицілу, і стрільба з них вимагала багаторічної виучки.

Маючи таку нищівну зброю монголи не любили битися рукопаш.

«Взагалі вони не охочі до рукопашних бійок, - відмічав відомий історик С.М.Соловйов, - але прагнуть спочатку перебити і переранити якомога більше людей і коней стрілами, а вже потім зчіплюються з ослабленим таким способом супротивником.

Класичним прикладом такої тактики явилася битва з угорцями на річці Сайо, коли угорська лицарська армія так і не змогла нав’язати монголам рукопашного бою і була розстріляна з луків під час шестиденного відступу до Пешту».

Монгольський лук був фундаментальним відкриттям, яке породило нову хвилю завоювань. Монголи спустошили половину Євразії, зруйнували міста і винищили більшу частину населення.

Розвиток Китаю, Ірану, Русі було відкинуто на століття назад.

Лише Західній Європі вдалося уникнути цього страшного нашестя.

І з цього часу Європа стала притулком для наук і мистецтв.


Контрольні питання і завдання до теми №6.


  1. Яке фундаментальне відкриття викликало катастрофу, що згубила цивілізацію стародавнього світу?

  2. Яке місто залишилося останньою фортецею європейської цивілізації в умовах варварського нашестя раннього Середньовіччя?

  3. Хто відновив у Константинополі діяльність вищої школи і започаткував відродження стародавніх наук і мистецтв?

  4. Які майстри на початку VIII століття спорудили в Ієрусалимі головну мечеть арабів “Куббат ас-Сахра», яка і по цей день залишається шедевром архітектури?

  5. Який халіф під враженням легендарного Мусею створив у Багдаді «Будинок науки»?

  6. Назвіть ім’я найбільш знаменитого арабського астронома, який запозичив у індійців десятичні цифри, відомі європейцям як «арабські»?

  7. Ім’я якого знаменитого арабського вченого зашифровано в терміні «алгоритм»?

  8. Який мислитель VII століття написав двадцятитомну «Етимологію», що містила в собі «сім вільних мистецтв»?

  9. Що означав у Середньовіччі «божий суд» при вирішенні судових справ?

  10. Який болонський ритор поновив римський кодекс законів і заснував першу юридичну школу?

  11. Від чого бере початок перший в Європі університет?

  12. Де і коли було засновано перший університет?

  13. Який університет був найбільш знаменитим в Англії?

  14. Який рід військ був панівним у Середньовіччі?

  15. Яка монгольська зброя стала фундаментальним відкриттям, що породило нову хвилю завоювань?

  16. Що таке «саадак»?




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconЗарубіжна історіографія
Зарубіжна історіографія” для студентів ІV року навчання напряму «Історія», освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» 020302
Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconМетодичні вказівки та тестові завдання для проведення комплексного кваліфікаційного державного іспиту
З дисциплін освітньо-професійної програми підготовки фахівця рівня магістр на базі підготовки рівня бакалавр
Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconСоціальна педагогіка» на базі повної загальної середньої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» заочної форми навчання Луцьк 2013

Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconМетодичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с
Губа Н. О., Калюжна Є. М., Малина О. Г, Паскевська Ю. А., Поплавська А. П., Спіцина Л. В., Ткалич М. Г. Психологія: Наскрізна програма...
Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconНавчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconНавчальний посібник для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання

Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconКафедра педагогіки та психології професійної освіти
Навчальну програму дисципліни «Історія психології» розроблено на основі робочого навчального плану № нб-8 030103/15 підготовки фахівців...
Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconНа денну та заочну форму навчання
Гуманітарні науки/ спеціальність 020303 Філологія* «Мова І література (англійська)») на денну та заочну форму навчання на основі...
Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 iconНа базі освітньо-кваліфікаційного рівня 010106 „Спеціаліст
Визначення даного вступного екзамену обумовлене необхідністю перевірки рівня професійної психолого-педагогічної підготовки


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка