Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства



Сторінка10/21
Дата конвертації13.02.2018
Розмір2.93 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21

3) обов'язок письмово повідомити керівництво органа, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких осіб;

Після отримання письмового повідомлення керівник органа чи підприємства, в якому відбувається призначення на посаду, зобов’язаний узяти під свій особистий контроль таку ситуацію, щоб унеможливити у майбутньому корупційні прояви, та вжити всіх можливих заходів щодо їх усунення.

Звертаємо увагу, що перебування у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб створює ситуацію конфлікту інтересів, оскільки виникає суперечність між особистими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення дій чи бездіяльності, під час виконання наданих їй службових повноважень. Питання врегулювання конфлікту інтересів детально розглядається у розділі 2.6 цього видання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про корупцію, особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої ст. 4 цього Закону, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а також невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Ще раз звертаємо увагу, що неповідомлення безпосереднього керівника про конфлікт інтересів має наслідком притягнення посадовця до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 172-7 КУАП, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 170 до 2250 грн. Судова практика, що склалась у цій категорії справ, свідчить, що притягнення посадовців за вказаною статтею іноді буває пов’язане із випадками спільної праці родичів у межах одного державного органа чи підприємства.

Так, постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.03.2013 року (справа № 235/470/13-п) притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП директор ДП «Красноармійське лісове господарство» гр-ка А., яка, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, що одержує заробітну плату за рахунок державного бюджету, перебуваючи на займаній посаді директора в період з 01.08.2011 року по 22.01.2013 року згідно з укладеним контрактом, знаючи про те, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» заборонено мати в своєму безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб, не вжила дієвих заходів та не прийняла рішень щодо переведення на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування, або звільнення підлеглої близької особи, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 9, ч 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не повідомила безпосередньому керівництву – керівнику Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про існуючий у неї конфлікт інтересів, чим порушила спеціальні обмеження, спрямовані на запобігання і протидію корупції.

4) заборону мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб або бути безпосередньо підпорядкованими близьким особам;

Керівник державного підприємства, органа, установи в обов’язковому порядку повинен стежити, щоб при переведенні чи призначенні підлеглих близьких працівників, не виникало ситуації з їх безпосереднім підпорядкуванням.



5) обов'язок відповідних осіб та близьких їм осіб вжити заходів щодо усунення ситуації безпосереднього підпорядкування у 15-денний термін;

Якщо склалась ситуація безпосереднього підпорядкування між підлеглими, то керівник зобов’язаний простежити, щоб ці близькі особи протягом 15 діб усунули це порушення самостійно.

Поняття «відповідні особи» та «близькі особи», що вживаються у контексті ч. 2 ст. 9 Закону про корупцію, можна вважати тотожними у зв’язку з тим, що частина 1 цієї ж статті передбачає взаємний характер такого підпорядкування. З її змісту можна зрозуміти, що всі особи (як ті, що мають у підпорядкуванні підлеглих, так і ті, що підпорядковуються) повинні припинити ситуацію підпорядкування. Однак у законі не визначено, які саме «відповідні» заходи мають бути вжиті та яким чином можна вирішити таку ситуацію.

Очевидно, що за ініціативою однієї із сторін необхідно або перевестись на іншу посаду, або за власним бажанням звільнитись з державного органа чи підприємства.



6) якщо порушення вказаної вимоги у зазначений строк не було добровільно усунуто, закон запроваджує обов'язок протягом одного місяця з моменту виникнення ситуації безпосереднього підпорядкування:

у встановленому порядку перевести на іншу посаду таку особу, щоб виключити ситуацію безпосереднього підпорядкування,



або у разі неможливості переведення,

звільнити таку особу з займаної посади.

На цьому етапі керівнику слід бути уважним, адже відповідальність за дії підлеглих осіб переходить до нього. Якщо підпорядковані близькі особи протягом 15-денного терміну з дня виникнення ситуації безпосереднього підпорядкування не розібрались між собою щодо усунення цього порушення, закон зобов’язує керівника одноособово протягом місяця перевести або звільнити одну із осіб із займаної посади.

Мається на увазі переведення однієї із близьких осіб на іншу вакантну посаду на цьому підприємстві, установі та організації, яке виключить ситуацію підпорядкування (ст. ст. 32–34 КЗпП України). Для переведення потрібно отримати згоду посадовця на таке переміщення. Ініціатором переведення працівника на іншу роботу тут буде керівник або уповноважений ним орган. При цьому державний орган чи підприємство не зобов’язані створювати нове робоче місце або вводити додаткову посаду для подальшого переведення на нього відповідної особи на виконання вимог антикорупційного закону.

Якщо ж перевести на іншу посаду службовця неможливо, то трудове законодавство передбачає декілька можливих процедур звільнення близьких осіб для усунення ситуації безпосереднього підпорядкування, серед яких:

– звільнення з роботи однієї із близьких осіб в порядку переведення за визначеною законом процедурою на інше підприємство, установу та організацію, внаслідок чого буде усунуто ситуацію підпорядкування (п. 5 ст. 36 КЗпП України);

– звільнення однієї із близьких осіб за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України);

– звільнення однієї із близьких осіб за власним бажанням (ст. ст. 38, 39 КЗпП України);

– звільнення підлеглого працівника, який є близькою особою своєму керівникові з підстав, передбачених п. 4 частини 1 ст. 41 КЗпП України: «Перебування всупереч вимогам Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у безпосередньому підпорядкуванні у близької особи». Розірвання трудового договору проводиться у випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Відповідна підстава розірвання трудового договору була внесена Законом України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 17.05.2012 року № 4711-VI.

Аналогічна вимога передбачена в абзаці 3 ч. 2 ст. 9 Закону про корупцію, за якою, у разі неможливості переведення, особа, що перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.


Отже, у випадку відмови посадовця, що перебуває у підпорядкуванні, від переведення на іншу посаду або за відсутності в державному органі чи підприємстві вакантної посади, особа підлягає звільненню (по закінченню встановленого ч. 2 ст. 9 Закону про корупцію п’ятнадцятиденного терміну та подальшого місячного терміну) із займаної посади на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Попереджаємо, що у разі приховування керівником факту безпосереднього підпорядкування близьких осіб настане відповідальність як безпосереднього порушника обмежень вимог Закону про корупцію (який своєчасно письмово не повідомив про конфлікт інтересів свого керівника), так і керівника, який знав про вчинене корупційне правопорушення, але не вжив заходів щодо його припинення та не повідомив спеціально уповноважений правоохоронний орган.

Зауважимо, що у науці адміністративного права виділяють декілька видів підпорядкування: загальне, пряме, безпосереднє, оперативне.

Загальне підпорядкування полягає в тому, що повноваження керівництва вищого органа не зосереджено на конкретних питаннях керівництва підпорядкованими йому об’єктами. Загальне керівництво реалізують шляхом встановлення правил діяльності, її координації, проведення контролю (нагляду). Таке підпорядкування означає фактичну підвідомчість керівництва об’єкта суб’єкту. Таким прикладом можуть бути відносини між міністерством, агентством, управлінням і промисловим підприємством, що відноситься до сфери їх управління, при здійсненні господарської діяльності.

Пряме підпорядкування означає опосередковані відносини між керівником та підлеглим, вищими і нижчими органами. Таке підпорядкування тісно пов’язане з безпосереднім і випливає із нього.

Безпосереднє підпорядкування обумовлене значними організаційно-правовими зв’язками, відсутністю проміжних ланок між керівником та підлеглим, наявністю прямих повноважень керівного впливу на підлеглих осіб.

Оперативне підпорядкування означає юридичну залежність одного суб’єкта управління від іншого тільки щодо конкретних питань і непідпорядкованість йому в інших сферах повноважень.

Найбільше уваги Закон про корупцію приділяє питанням безпосереднього підпорядкування близьких осіб. Заборонене саме безпосереднє підпорядкування, визначення якого надається у Законі про корупцію.


Увага !

Безпосереднє підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

(ст. 1 Закону про корупцію)

Під безпосереднім начальником розуміють найближчого за посадою до підлеглого прямого начальника (приміром, головний лісничий – директор лісгоспу). Для економіста відділу безпосереднім керівником вважається не начальник управління (директор підприємства), а керівник відділу, де він працює. Прямими керівниками для нього будуть начальник департаменту, якому підпорядкований відділ, заступник начальника з фінансової роботи та сам начальник управління. Відтак, прямим начальником для підлеглого є начальник, який має право втручатися в його законну діяльність, віддавати накази та вказівки, зокрема – через безпосереднього начальника. Про це має бути вказано у нормативних актах, службових інструкціях або посадових обов’язках.

Однак, виходячи з наведеного поняття, безпосередність підпорядкування у прийнятому Законі є значно ширшим визначенням, оскільки передбачає не тільки організаційну, а й правову залежність підлеглого від керівника. Зокрема, така залежність проявляється у вирішенні чи участі у вирішенні призначення на посаду, звільнення, застосування заохочень та стягнень, надання вказівок.

Як зауважує відомий дослідник М.І. Хавронюк, «при цьому найближчий керівник може не мати дисциплінарної влади щодо працівника, а лише надавати йому вказівки і доручення, контролювати їх виконання. Натомість вищий керівник може не втручатися у виконання працівником його безпосередніх службових обов’язків, а лише вирішувати питання про звільнення з роботи, застосування заохочень і дисциплінарних стягнень».

Наприклад, керівники державних підприємств, установ та організацій сфери управління ДАЛР України, Мінагрополітики при призначенні на відповідні посади на підставі пункту 6 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» повинні отримати погодження від голови районної/обласної адміністрації. Аналогічні умови для директорів держпідприємств визначені пунктом 5 «Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу», що затверджене Постановою КМУ №203 від 19.03.1993 року. Для директора лісгоспу це створює відносини подвійного підпорядкування із головою районної адміністрації та керівником центрального органа, з яким укладений контракт. Також директор підприємства сфери управління ДАЛР підпорядковується начальнику управління лісового господарства, оскільки останній погоджує його подання на призначення на посаду керівника.

Перелічені особи (голова районної адміністрації, начальник ОУЛМГ, голова ДАЛР, Мінагрополітики, керівники інших відповідних міністерств та відомств, які виступають підписантом контракту) після набрання чинності Закону про корупцію не повинні бути близькими особами для директорів державних підприємств, установ та організацій лісового сектора, щодо яких вони ухвалювали/погоджували рішення про призначення на посаду.

Варто погодитись з М.І. Хавронюком, який зробив висновок, що «на відміну від інших законів України, у понятті «безпосереднє підпорядкування», як воно визначене у цьому Законі, прикметники «безпосередній» та «прямий» застосовано як синоніми».

Розглянемо цей висновок на прикладі економіста відділу. Вказаний працівник не може перебувати у підпорядкуванні не тільки у начальника відділу, який доводиться йому близькою особою, а ще й у начальника департаменту, заступника начальника з фінансової роботи та самого начальника управління, у разі якщо вони будуть йому родичами. З цього випливає, що начальник державного органа або державного/комунального підприємства не може приймати на роботу громадян, які є йому близькими особами. При виникненні ситуації, коли у нього в підпорядкування опинився родич, начальник управління зобов’язаний вирішити питання про його переведення чи звільнення.

Закон допускає декілька винятків щодо обмежень у підпорядкуванні близьких осіб. У лісовому секторі такі винятки можуть стосуватися осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), гірських населених пунктах, у галузі освіти, науки. Інші винятки можуть бути визначені лише законами.

При цьому закон не забороняє родичам працювати на рівнозначних посадах, які не підпорядковуються одна одній, в одному органі державної влади, місцевого самоврядування чи на підприємстві. Наприклад, чоловік та дружина можуть працювати на посадах керівника відділу лісового господарства та економіста у відділі економіки та фінансів ОУЛМГ.

Закони «Про державну службу» і «Про службу в органах місцевого самоврядування» також містять обмеження, пов’язані з прийняттям на службу. Однак обмеження, передбачені цими законами, дещо відрізняються:

переліком службових осіб. Закони про державну службу, про службу в органах місцевого самоврядування стосуються лише державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Закон про корупцію поширюється, крім того, на посадових осіб юридичних осіб публічного права (тобто державних та комунальних підприємств).

дією обмежень. Закони про державну службу та про службу в органах місцевого самоврядування стосуються всіх посадових осіб місцевого самоврядування, незалежно від місця знаходження певного органа (це сільська місцевість чи гірський населений пункт). Однак Закон про корупцію не встановлює обмежень споріднення при призначенні на посади осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами) та в гірських населених пунктах.



2.11 Сумісна праця родичів на державному лісогосподарському підприємстві: що змінилось із прийняттям Закону про корупцію?

У лісовій галузі поширені традиції сімейних династій, коли близькі родичі працюють на різних посадах в одному підприємстві. Наступність поколінь відіграє позитивну роль, допомагаючи досягати найкращих результатів у лісовій справі, передавати досвід і знання, забезпечуючи стабільність праці та життя сімей лісівників. Закон про корупцію вніс певні корективи щодо обмежень спільної роботи родичів на підприємствах лісового господарства.

Згідно зі ст. 25-1 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством. До набрання чинності Законом про корупцію основним нормативним актом, що врегульовував вказане питання, була Постанова Ради Народних Комісарів УРСР «Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах і організаціях усуспільненого сектора» від 04.06.1933 року. Цей документ залишається чинним в Україні в частині, що не суперечить чинному законодавству. Враховуючи розвиток законодавства та форм власності, вважаємо, що його вимоги слід поширювати не тільки на державні, а й на підприємства комунальної форми власності.


Увага!

Забороняється спільна праця на одному і тому ж державному підприємстві, установі та організації осіб, які знаходяться у близькому споріднені. До них віднесені батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки та діти подружжя. При цьому ці обмеження діють тільки у випадках, якщо праця таких осіб пов’язана з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одне одному.

( п. 16 Постанови Ради Народних Комісарів)

Тому не дозволяється працювати на посадах директора та головного лісничого батькові та сину; чоловік та дружина не можуть бути головним лісничим та лісничим на одному підприємстві тощо.

Однак для фахівців лісового господарства, які працюють у сільській місцевості, з цієї вимоги зроблений виняток. Зокрема, невідокремленими структурними підрозділами лісгоспів є лісництва, переважна більшість яких розташована у сільській місцевості. Це значить, що у лісництвах родичам дозволяється зайняття підконтрольних посад, що підпорядковуються одне одному. Приміром, в одному лісництві, що розташоване у селі, батько та син можуть працювати на посадах лісничого та помічника лісничого.

Як вже зазначалось, Закон про корупцію набрав чинності 01 липня 2011 року. Спочатку його норми (п.п. «а» пункту 2 частини першої ст. 4 Закону про корупцію) розмежували посадовців державних/комунальних підприємств на тих, хто не отримує заробітну плату з державного/місцевого бюджету, і тих, хто фінансується суто із бюджетних джерел. Ці зміни щодо обмежень у спільній роботі близьких родичів дещо відрізнялись від вимог зазначеної Постанови Ради Народних комісарів, оскільки для посадовців державних та комунальних лісгоспів, що отримують заробітну плату за рахунок бюджету, обсяг обмежень був розширений. Однак внесені Законом №224 від 14.05.2013 року новації чітко визначили, що всі посадовці державних та комунальних підприємств не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близькими особами.

Виняток з правил зроблено тільки для працівників підприємств державної/комунальної власності, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також для тих, хто працює у гірській місцевості.

Для визначення поняття «сільські населені пункти» слід звернутись до відповідного законодавства, а саме до «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», затвердженого указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 року, яке не суперечить розділу XV Перехідних положень Конституції України в частині визначення належності населених пунктів до певного типу. Відповідно до вказаного нормативного акта, до міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських – села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості.

З цього випливає, що якщо юридична та фактична адреса держлісгоспу зареєстрована на території сільського населеного пункту і всі лісництва розташовані в селах, то відсутні обмеження на працю родичів у такому підприємстві. Якщо ж адмінприміщення лісогосподарського підприємства розташоване у районному центрі, де і є його юридична адреса, тоді відповідні обмеження діятимуть щодо адмінперсоналу такого лісгоспу. Крім того, ці посадовці будуть обмежені у спільній роботі з працівниками лісництв.

Виняток стосується керівників підприємств у ситуаціях, коли близькі особи перебувають у відносинах безпосереднього підпорядкування і при цьому підпорядкована особа працює у сільській місцевості, а її керівник працює у місті. У такому випадку має місце порушення обмеження з боку особи, яка є керівником, а тому така ситуація потребує врегулювання відповідно до вимог, передбачених антикорупційним законодавством.

Перелік гірських населених пунктів наведено у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 11серпня 1995 року №647 відповідно до критеріїв, визначених у ст. 1 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Звертаємо увагу, що у випадках невиконання встановленого законом обов’язку про повідомлення безпосереднього керівника про конфлікт інтересів, наприклад – про існування безпосереднього підпорядкування близьких родичів, закон передбачає адміністративну відповідальність за ст. 172-7 КУпАП.

За вказаною категорією справ вже склалась судова практика, що стосується посадовців лісового господарства. Так, постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 06.06.2012 року у справі №0545/7327/2012 визнано винним лісничого Сніжнянського лісництва ДП «Торезьке лісове господарство» гр-на А. у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 172-7 КупАП, та накладено штраф у розмірі 170 грн. Вказана особа, одержуючи заробітну плату за рахунок державного бюджету, відносячись до посадових осіб вказаних в п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і відносно якої на підставі ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлені обмеження щодо роботи близьких осіб, достовірно знаючи, що в його безпосередньому підпорядковуванні знаходиться помічник лісничого Сніжнянського лісництва ДП «Торезьке лісове господарство» гр-н Б. (переведений з Дмитрівського лісництва), який є його сином, тобто близькою особою, в період з 01.03.2012 року по червень 2012 року не виконав вимоги закону та не усунув обставини, які порушують цю норму закону. У зв’язку з чим у лісничого Сніжнянського лісництва ДП «Торезьке лісове господарство» гр-на А. виникла суперечність між особистими інтересами та його службовими повноваженнями, наявність якої могла вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень, тобто виник конфлікт інтересів.

Варто зазначити, що у наведеній справі суд не акцентував увагу на неповідомленні лісничим свого керівника про наявність конфлікту інтересів.

2.12 Фінансовий контроль службовців

Одним із засобів дотримання етики поведінки на публічній службі є періодичне заповнення посадовцями декларацій про свої доходи. Закон про корупцію значно розширив та деталізував перелік майна, фінансових зобов’язань, що повинні щорічно декларуватися посадовцями.

Звичайно, ті, хто отримує хабарі та інші неправомірні вигоди, навряд чи вкажуть їх при заповненні декларацій. Однак сам факт фіксації фінансового стану недобросовісних посадовців може бути використаний при проведенні перевірки їх майнових статків. Зокрема, в цих випадках матиме значення різниця між задекларованим і реальним майновим станом посадової особи. Тому фінансовий контроль щодо публічних посадовців потрібен насамперед для попередження корупційних проявів та підвищення прозорості влади.


Згідно із Законом про корупцію, до заходів фінансового контролю належать:

1) подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;

2) оприлюднення відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;

3) повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21

Схожі:

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів лист №14/18. 2
...
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка