Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства



Сторінка17/21
Дата конвертації13.02.2018
Розмір2.93 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, –



карається виправними роботами на термін до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на термін до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –



карається позбавленням волі на термін від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органа, –



караються позбавленням волі на термін від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 364, яким передбачено кримінальну відповідальність службової особи за зловживання владою або службовим становищем, а саме «дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органа», наведено у Рішенні Конституційного Суду №10-рп/2012 (v010p710-12 ) від 18.04.2012.

Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органа або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Тяжкими наслідками у статтях 364–367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.


Увага!

Станом на 1 січня 2014 року розмір завданої істотної шкоди, що необхідний для кваліфікації службових злочинів, повинен становити не менше 60 900 грн, а для визнання наслідків тяжкими – не менше 152 250 грн.

Відповідне роз’яснення стосовно розрахунку вказаних розмірів шкоди міститься у коментарі до ст. 354 КК України.


Коментар: Зловживання службовим становищем є поширеним способом вчинення корисливих порушень у державному секторі, тому коментований злочин є типовим для корупційних махінацій. Його суб’єктами є лише посадовці органів влади, місцевого самоврядування, а також службові особи державних та комунальних підприємств, установ та організацій. Відповідно, з числа організацій, в яких може бути вчинено цей злочин, виключаються юридичні особи приватного права: холдинги та компанії (якщо державна частка в них не перевищує 50%), приватні підприємства, акціонерні та інші господарські товариства, кооперативи тощо.

Зловживанням владою чи службовим становищем слід вважати такі дії посадовця, які вчинені з метою отримати майнову вигоду без незаконного обернення чужого майна на свою користь чи на користь інших осіб. Інша зацікавленість як мотив злочину може виявлятись у прагненні отримати вигоду немайнового характеру. Це може бути обумовлено кар’єризмом, протекціонізмом, помстою, заздрістю, бажанням ухилитись від відповідальності, виконати виробничі плани тощо.

Діяння, вчинене всупереч інтересам служби, – це діяння, що не викликане службовою необхідністю. Під інтересами служби науковці розуміють інтереси держави взагалі та інтереси певного органа, підприємства, установи чи організації, що не суперечать інтересам держави. Тому, наприклад якщо посадовець державного лісогосподарського підприємства зловживає в інтересах підприємства на шкоду інтересам держави, у його діях також можуть бути ознаки цього злочину.

Обов’язковою складовою коментованого злочину є завдання істотної шкоди інтересам окремих громадян, юридичних осіб та держави.

Окремі питання виникають при кваліфікації дій посадових осіб державної лісової охорони за коментованою статтею. Як уже відмічалось у цій роботі, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», державна лісова охорона віднесена до правоохоронних органів. Конституційний суд України у рішенні №10-рп/2012 від 18.04.2012 року (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки «працівник правоохоронного органа» до працівника державної виконавчої служби) зазначив, що «у ст. 364 Кримінального кодексу не визначено, хто саме належить до працівників правоохоронного органа. Відсутні в законі про кримінальну відповідальність і посилання на відповідні положення інших законів України. Вказане унеможливлює застосування положень інших законодавчих актів, зокрема й Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», для встановлення щодо спеціального суб’єкта злочину кваліфікуючої ознаки, передбаченої частиною третьою ст. 364 Кримінального кодексу, – працівник правоохоронного органа».

З огляду на це, на нашу думку, недостатньо підстав для кваліфікації зловживання службовим становищем за частиною 3 ст. 364 КК України. Однак на практиці суди іноді визнають зловживання службовим становищем посадовцем держлісохорони як кваліфікуючу ознаку – вчинення працівником правоохоронного органа. Приміром, вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2013 року (справа № 0427/10011/2012) визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України головний лісничий ДП «Новомосковське лісове господарство» гр-н А., який, будучи працівником правоохоронного органа, у грудні 2007 року, виконуючи обов’язки директора підприємства, всупереч інтересам служби в інтересах третіх осіб на порушення вимог п. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27, ст.ст. 57, 90 Лісового кодексу України, з метою незаконного виведення земельних ділянок лісового фонду з державної власності підписав і видав висновки №253, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311 про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок площею до 1 га з числа земель земель 75 кварталу ДП «Новомосковський лісгосп» по вул. Зеленій в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області. Він же у лютому 2008 року, виконуючи обов’язки директора підприємства, на порушення ст. ст. 19, 26, 33, ст. ст. 27, 32, 33, 57, 90 Лісового кодексу України, ст. ст. 8 12, 17, 38, 110, 116, 149, 174 і п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, ст. ст. 57, 90 Лісового кодексу України, достовірно знаючи про те, що, згідно з чинним законодавством, рішення про зміну меж сіл входить до компетенції обласної ради, а питання про передачу у власність для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею понад 1 га входить до компетенції Кабінету міністрів України, а також те, що в дійсності вибір на місцевості зазначених у проекті акта 133 земельних ділянок комісією у складі, зазначеному в ньому, не проводився, підписав вказаний проект акта вибору та обстеження земельної ділянки і креслення до нього, а також погодив шляхом підписання проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам (133 ділянки) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 32,013 га в с. Піщанка по вул. Садова, Зелена, Пролетарська на території Піщанської сільської ради Новомосковського району, чим створив підстави для подальшої незаконної передачі у приватну власність громадянам земельних ділянок державної форми власності, землекористувачем яких було ДП «Новомосковський лісгосп».

Зловживання службовим становищем також може вбачатись у діях керівників бюджетних установ, державних/комунальних підприємств, які за власною ініціативою, діючи з корисливих мотивів чи на користь третіх осіб, купують у комерційних структурах товари та послуги за завищеними цінами.

Низка питань щодо наявності зловживань службовим становищем виникає при співпраці державних лісогосподарських підприємств з офшорним компаніями. Тому варто розглянути ці питання більш детально.

Сама по собі, «у чистому вигляді», діяльність офшорних компанії в Україні не порушує закон, адже це типова іноземна юридична особа (нерезидент), зареєстрована у вільній економічній зоні (юрисдикції) однієї із визначених іноземних країн (як правило, островів). У нелегальному бізнесі офшори використовуються для відмивання «брудних» грошей та приховування прибутків, одержаних від незаконної діяльності. Закони багатьох юрисдикцій дозволяють або не сплачувати податків взагалі, або сплачувати їх за мінімальними ставками. Крім того, влада юрисдикцій не контролює діяльність офшорних фірм, що значно полегшує фінансові операції. З цих причин офшорна компанія слугує лише інструментом для зменшення сплати податків їх власниками.

Однією з розповсюджених офшорних схем при експорті товарів є «вставка» такої компанії у ланцюжок між продавцем та покупцем. Виглядає це доволі просто: офшорна компанія купує товар у вітчизняного продавця за найбільш низькою ціною, а далі продає його іншому покупцю вже за ринковою ціною. В дійсності товар поставляється безпосередньо від продавця до реального покупця (може бути укладений трьохсторонній договір), а грошові потоки за угодою проходять через банківські рахунки офшорної компанії. Як правило, реальними власниками офшорних компаній є українські бізнесмени. Вони ж у той же час контролюють фірми, що купують товар у «офшорок». У підсумку всі прибутки від операцій, які мали потрапити під оподаткування, залишаються на рахунку таких компаній. При проведенні подібних операцій здебільшого застосовується умисне заниження/завищення цін. Якщо такі алгоритми дій реалізуються між приватними суб’єктами господарювання, то, як правило, це свідчить про мінімізацію податків, а у низці випадків – про легалізацію «брудних» коштів.

У випадку застосування описаної схеми у відносинах «державна компанія – приватна іноземна фірма» існує ризик умисного заниження ціни на поставлений товар і, як наслідок, – завдання збитків державному підприємству.

Однак описана схема є лише одним з варіантів вчинення злочину, проте співпраця державного підприємства з офшорною фірмою може бути легальною, хоча і викликатиме певні підозри правоохоронних органів. Наприклад, у травні 2011 року прокуратура Херсонської області звернулась із позовом в інтересах обласної Державної екологічної інспекції до п’яти державних лісогосподарських підприємств ДАЛР України про визнання недійсними контрактів на поставку значних партій технологічної деревини, що укладались ними у 2010–2011 роках з двома офшорними компаніями. Ці юридичні особи мали реєстрацію в юрисдикції Британських Віргінських островів. Прокуратура виставила вимоги зобов’язати офшорні компанії повернути лісгоспам частину придбаної необробленої деревини, а лісгоспам – повернути вартість цієї деревини компаніям. Головним аргументом правоохоронців було те, що деревина реалізовувалась в обхід аукціонів, як це передбачено Наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини». Суд відмовив у позовних вимогах прокуратури мотивуючи тим, що згаданий наказ стосується реалізації деревини на внутрішньому ринку вітчизняним деревообробним компаніям, тому лісгоспи не зобов’язані її реалізовувати через аукціони іноземним споживачам. До того ж, ДАЛР України письмово роз’яснив суду, що у семи областях Півдня та Сходу країни аукціони з продажу необробленої деревини не проводяться через їх економічну недоцільність.

Зазначимо, що при визначенні завданої шкоди необхідно враховувати, що, згідно зі ст. ст. 10, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст. ст. 189, 190 Господарського кодексу України вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Тому на кожному лісогосподарському підприємстві повинні затверджуватись оптові вільні ціни на вироблену лісопродукцію. Ціноутворення на вироблену лісопродукцію в системі ДАЛР здійснюється з врахуванням вимог наказу Держкомлісгоспу України №146 від 08.11.2002 року «Про затвердження Методичних рекомендацій із формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України».

Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, –



карається штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до двох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –



карається штрафом від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Примітка. У статтях 364-1, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.



Коментар: Згідно зі змінами, що внесені Законом №3207 до Кримінального кодексу України, якщо зловживання службовими повноваженнями вчинено посадовою особою приватного права, ці дії слід кваліфікувати за ст. 364-1 КК України. Суб’єктами злочину можуть виступати лише посадовці юридичних осіб приватного права (наприклад – директори фірм, генеральні директори, голови правлінь товариств, їх заступники, начальники відділів та інших структурних підрозділів, головні бухгалтери, ревізори тощо).

У порівняні зі ст. 364 КК України, структура коментованої статті є схожою, однак має певні відмінності. Зокрема, метою зловживання має бути отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Визначення поняття «неправомірна вигода» надається у коментованій статті, воно збігається з визначенням, що міститься у ст. 1 Закону про корупцію. Це можуть бути блага як матеріального (приміром, отримання грошей, безоплатне надання іншого майна (товарів, послуг), безоплатне чи за зниженими цінами отримання квитків, погашення боргових зобов’язань тощо), так і нематеріального характеру (приміром, передача прав на зареєстрований товарний знак, торговельну марку тощо).

Якщо внаслідок злочину була заподіяна шкода інтересам юридичної особи приватного права, відкриття кримінальних проваджень за коментованою статтею можливе лише за заявою або згодою власника (співвласника) цього суб’єкта господарювання .

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, –



карається виправними роботами на термін до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на термін від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, –



карається позбавленням волі на термін від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –



караються позбавленням волі на термін від семи до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментар: Злочин полягає в тому, що посадовець умисно, шляхом активних дій, вчинює певне діяння по службі, яке не входить до його службової компетенції. Межі таких прав та обов’язків мають бути визначені законодавством, статутом, положенням, посадовими інструкціями, правилами тощо. На відміну від зловживання владою/службовими повноваженнями, де посадовець діє лише у межах власної компетенції, при перевищенні службова особа повинна явно та відверто порушити свої посадові обов’язки, вийшовши за їх межі.

Обов’язковим елементом цього злочину має бути заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам громадян, державним інтересам або інтересам окремих публічних/приватних юридичних осіб. Крім того, необхідно встановити причинний зв’язок між діянням та завданою шкодою.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003 року, під «перевищенням влади або службових повноважень» треба розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства.



Наприклад, директор держлісгоспу сфери управління ДАЛР надає вказівку відвести ділянку під рубку та підписує лісорубний квиток на території захисних лісових насаджень, що перебувають у користуванні дистанції захисних насаджень сфери управління ДП «Укрзалізниця».

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов.



Наприклад, лісничий надає вказівку своїм підлеглим майстрам лісу вчинити самовільну рубку дерев (без оформлення лісорубного квитка) на території ввіреного лісництва.

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально.



Наприклад, сільський голова одноособово приймає рішення про проведення вирубки зелених насаджень на території села. Проте, згідно із законом, такі рішення може приймати тільки виконком відповідної сільської ради у встановленому законодавством порядку.

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.



Наприклад, сільський голова надає вказівку підлеглим підпалити лісосмугу, щоб розчистити її від забур’яненості, внаслідок чого від вогню пошкоджуються дерева.

Відповідальність наставатиме, якщо дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов’язані з її владними чи службовими повноваженнями. Злочин вчинюється тільки з прямим умислом. Ставлення до наслідків може бути необережним. Як правило, мотиви таких злочинів є різними, в тому числі – корисливими. В останньому випадку ці злочинні дії матимуть ознаки корупції.

Ознаки перевищення службових повноважень виявлялись правоохоронними органами при здійсненні державних закупівель. Так, постановою Народицького районного суду Житомирської області від 05.06.2012 року (справа №615/502/12) притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 365 КК України директор ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» гр-н А., який вчинив перевищення службових повноважень, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, за таких обставин: відповідно до листа ДКЛГ України від 24.06.2009 року ДП «Народицьке СЛГ» було дозволено придбати станок для окорювання деревини «САМВІО» згідно з вимогами чинного законодавства України. У той же час директор лісгоспу гр-на А., явно виходячи за межі наданих йому службових повноважень, діючи умисно в інтересах третіх осіб – товариства з обмеженою відповідальністю «С.», на порушення п. 5 постанови КМУ №921 від 17.10.2008 року, без проведення обов'язкової передбаченої законодавством України процедури закупівлі товару за державні кошти уклав договір з ТОВ «С.» на придбання станка, необхідного для окорювання деревини «САМВІО» за 646000 грн. У подальшому з метою надання своїм діям законного вигляду гр-н А. у вересні 2009 року дав усну вказівку членам тендерного комітету гр-нам Б., В., Г., Д., Е. – працівникам підприємства, які перебували в його підпорядкуванні та службовій залежності, поставити підписи в тендерній документації щодо проведення торгів для придбання вказаного станка. При цьому участі в розкритті тендерних пропозицій члени тендерного комітету не брали, внаслідок чого ТОВ «С.» було необґрунтовано визнано переможцем тендерних торгів. Зазначені дії директора підприємства гр-на А. унеможливили визначення справжнього переможця тендерних торгів та, як наслідок, не забезпечили ефективного використання державних коштів, чим заподіяли істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство».

Наприклад, перевищення влади можливе у діях керівників органів державної влади у разі надання ними незаконних вказівок підпорядкованим директорам лісгоспів здійснити закупівлю товарів/послуг у визначених комерційних структурах за завищеними цінами. Якщо придбання товарів/послуг здійснюється за завищеним цінами, лісогосподарським підприємствам завдаються матеріальні збитки. За цих умов такі дії міститимуть ознаки коментованого злочину. Ці схеми передбачають, що керівники фірм, у яких державні підприємства купують товари або отримують послуги, надалі частину прибутку передають корумпованим держслужбовцям чи наближеним до них особам. Подібна модель злочину є однією із завуальованих форм так званого «відкату» (хабара при закупівлях), що вчинюється у зв’язці «влада – приватний бізнес – державний сектор».

У цих випадках відповідальність також нестимуть керівники підприємств. Згідно зі ст. 60 Конституції України, «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За видання і виконання явно злочинного наказу настає юридична відповідальність». Згідно зі статутами держлісгоспів, керівники підприємств самостійні у прийнятті рішень про закупівлю товарів/послуг за кошти, отримані підприємством від власної господарської діяльності (винятки становлять придбання основних засобів вартістю понад 10 тис. грн, що передбачено наказом Держкомлісгоспу №16 від 27.01.2003 року). Придбання послуг та товарів за бюджетні кошти здійснюється у встановлених законом випадках та у межах сум, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Детальний порядок дій у випадку отримання незаконних наказів закон запровадив для осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про правила етичної поведінки», особи, уповноважені на виконання функцій держави, незважаючи на особисті інтереси, утримуються від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам. Ці особи повинні самостійно оцінювати правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень. У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа, уповноважена на виконання функцій держави, вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органа державної влади, в якому вона працює.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Схожі:

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів лист №14/18. 2
...
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка