Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства



Сторінка4/21
Дата конвертації13.02.2018
Розмір2.93 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

ІІ. Суб’єкти зі спеціальними повноваженнями

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону про корупцію, окремо визначено спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, який має назву Національний антикорупційний комітет (НАК).

Комітет створений на підставі Указу Президента України №275/2010 від 26.02.2010 року. Ця установа має статус консультативно-дорадчого органа при Президентові України, який одночасно є його Головою. Він же, за поданням секретаря НАК, затверджує його персональний склад. Станом на жовтень 2013 року до складу НАК входять секретар РНБО, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради, Голова Верховного Суду, Генеральний прокурор, Міністр юстиції, Міністр доходів і зборів, Голова Служби безпеки, Міністр внутрішніх справ, низка інших посадовців та керівники центральних органів, представники наукових установ та навчальних закладів, громадських організацій. Персональний склад НАК затверджено Указом Президента України №201/2012 від 16.03.2012 року. Згодом, іншими указами Президента, склад комітету зазнавав змін.

Згідно з «Положенням про Національний антикорупційний комітет», схваленим Указом Президента України №890/2011 від 01.09.2011 року, основними завданнями Комітету є підготовка пропозицій щодо забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері запобігання і протидії корупції, здійснення системного аналізу стану протидії корупції в Україні, розроблення пропозицій щодо формування і реалізації антикорупційної стратегії та антикорупційних заходів.

У цій підгрупі суб’єктів окреме місце посідають правоохоронні органи, які мають вчиняти прикладні дії з протидії корупції: виявляти, припиняти та розслідувати корупційні адміністративні та кримінальні правопорушення. Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону про корупцію, до них відносяться органи прокуратури, спецпідрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, якщо інше не передбачено законом. Перелічені органи та підрозділи мають назву спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Повноваження названих правоохоронних органів більш детально описані у п. 1.5 цього видання. Варто зазначити, що сьогодні в Україні не існує державного органа, для якого протидія з корупцією була б єдиною основною функцією.



ІІІ. Суб’єкти з повноваженнями учасника антикорупційних заходів

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону про корупцію, вказані суб’єкти беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках – у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, інформаційному і науково-дослідному забезпеченні антикорупційних заходів, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.



1) уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції в органах державної влади та державних підприємствах, установах, організаціях;

04.09.2013 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №706 «Питання запобігання та виявлення корупції», якою затверджено «Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції» (надалі Постанова КМ №706). Згідно із п. п. 3, 6 цього документа, керівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, територіальних органів виконавчої влади, а також керівникам органів виконавчої влади АР Крим, головам обласних та районних державних адміністрацій з 01 січня 2014 року вказано утворити (визначити) та забезпечити функціонування підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в межах загальної чисельності працівників апаратів державних органів.

Крім того, їх зобов’язано в цей же термін забезпечити утворення (призначення) та функціонування антикорупційних підрозділів (або уповноважених осіб) на підприємствах, установах та організаціях, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Органам місцевого самоврядування Постанова КМУ №706 лише рекомендує створення таких підрозділів (призначення уповноважених осіб) на підприємствах комунальної власності.

Уповноважена особа визначається у разі недоцільності утворення в органі виконавчої влади, на підприємстві, в установі та організації уповноваженого підрозділу з огляду на структуру, чисельність працівників, у тому числі тих, які є суб'єктами декларування, а також обсяг, характер та складність роботи.

Отже, з 01 січня 2014 року в кожному держлісгоспі наказом директора має бути призначена уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції. У лісгоспах, що перебувають у комунальній власності, призначення таких осіб визначається на підставі відповідного рішення органа місцевого самоврядування, який є їх засновником.

До прийняття вказаного документа, діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1422 «Питання запобігання та виявлення корупції в органах виконавчої влади», якою було затверджено «Типове положення про підрозділ органа виконавчої влади з питань запобігання та виявлення корупції». На підставі згаданого документа керівники міністерств та відомств, голови обласних державних адміністрацій були зобов’язані з 1 січня 2010 року утворити та забезпечити діяльність підрозділів (департаментів, управлінь, відділів, секторів) з питань запобігання та виявлення корупції в апараті підпорядкованих органів. У територіальних органах центрального органа виконавчої влади міг утворюватись підрозділ або вводитись посада спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції. Тому на державних підприємствах до січня 2014 року функціонування подібних підрозділів не було обов’язковим.

Згідно з нормами Постанови КМУ №706, у штатній структурі ДАЛР України діє сектор юридичного забезпечення та з питань запобігання і протидії корупції.

Основними завданнями антикорупційних підрозділів є здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, участь в інформаційному, науково-технічному забезпеченні здійснення вказаних заходів, проведення організаційної та роз’яснювальної роботи.

З 01 січня 2014 року зміни, внесені Законом №224 від 14.05.2013 року, а також Постанова КМУ №706 поклали на уповноважені підрозділи здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів державними службовцями та посадовцями державних підприємств, установ та організацій. Крім того, на уповноважені підрозділи (або призначених осіб) покладаються обов’язки перевірки фактів своєчасності подання декларацій, їх логічного та арифметичного контролю, а також виявлення в них ознак конфлікту інтересів. Антикорупційний підрозділ (уповноважена особа) у разі виявлення на підприємстві фактів з ознаками корупції має проінформувати керівника та повідомити про це уповноважені правоохоронні органи.

Підрозділи наділяються правом робити запити до будь-яких державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності щодо перевірки відомостей, зазначених у фінансових деклараціях. У свою чергу, суб’єкти, які отримали такий запит, з 01 січня 2014 року зобов’язані надати відповідь не пізніше 10 робочих днів із дня його одержання.

Методичне забезпечення діяльності уповноважених підрозділів з питань запобігання, виявлення та урегулювання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування здійснює Національне агентство України з питань державної служби (ч. 4 ст. 14 Закону про корупцію).

2) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

Виходячи з положень ч. 2 ст. 5 Закону про корупцію, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають здійснювати заходи щодо запобігання і протидії корупції, брати участь в їх здійсненні у межах повноважень, визначених законами та іншими, виданими на їх основі, законодавчими актами.

Основна частина антикорупційних повноважень та обов’язків органів виконавчої влади та місцевого самоврядування визначена в Законі про корупцію (ст. ст. 14, 18, 19). Зокрема, вказані органи мають проводити спеціальну перевірку щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, визначати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів у нормативно-правових актах повноважень органів влади, місцевого самоврядування, надавати на запити об’єднань громадян, їх членів або уповноважених представників, а також окремих громадян інформацію про власну діяльність у сфері запобігання і протидії корупції тощо.

Нормативні акти, що регламентують діяльність територіальних органів виконавчої влади, засвідчують, що у повноваженнях кожного територіального органа є норма про необхідність запобігання корупції. Приміром, згідно з п. 5 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів, затвердженого наказом Мінагрополітики №134 від 21.03.2012 року, ОУЛМГ з метою організації своєї діяльності мають забезпечувати здійснення заходів щодо запобігання корупції та контроль за їх здійсненням.



3) підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові та службові особи, а також громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.

Залучення громадськості до участі у запобіганні та протидії корупції та інформування населення щодо результатів реалізації державної антикорупційної політики є одним із важливих механізмів запобігання корупції. Це знайшло своє відображення у прийнятому законі: статус учасників антикорупційних заходів надано всім державним та приватним структурам, а також посадовцям і громадянам (за їх згодою). Для посадовців державних та недержавних інституцій це означає покладення на них певних обов’язків вчиняти дії у разі виявлення корупційного правопорушення. Приміром, підприємства, установи організації, їхні керівники, інші посадові та службові особи повинні скасувати у межах своїх повноважень нормативно-правові акти, рішення, видані внаслідок вчинення корупційного правопорушення (ч. 1 ст. 24 Закону про корупцію).

Крім того, коментований закон надає значні можливості громадянам та їх об’єднанням брати участь в антикорупційній діяльності. Згідно зі ст. 18 Закону про корупцію, кожен громадянин, громадське об’єднання чи їх представники в діяльності щодо запобігання, виявлення і протидії корупції мають такі права:

– повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим правоохоронним органам, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості;

– запитувати та одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування в обсягах та порядку, не заборонених законом, інформацію про діяльність щодо запобігання і протидії корупції;

– проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

– вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання і протидії корупції;

– проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання і протидії корупції;

– здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству, тощо.

Цей перелік не є вичерпним, адже громадяни та їх об’єднання, на відміну від органів державної влади, можуть діяти вільно, не порушуючи прямих заборон закону. Приміром, громадяни можуть повідомляти про факти корупції не тільки правоохоронні органи, а й засоби масової інформації, проводити власні незалежні розслідування тощо.

Особливе місце у сфері протидії корупції відіграє закріплення юридичного обов’язку для посадових осіб припиняти факти корупції та інформувати про них правоохоронні органи. Законом про корупцію цей обов’язок покладено не тільки на чиновників, а й на посадових осіб публічного права (ч. 7 ст. 5 Закону про корупцію). Як вже зазначалось, до цих осіб відносяться керівники державних підприємств, установ та організацій.


Увага!

Посадові особи органів державних органів, органів влади АР Крим, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права (в тому числі – керівники лісгоспів) та їх структурних підрозділів зобов’язані у разі виявлення корупційного правопорушення чи навіть одержання інформації про вчинення такого порушення:

вжити заходів щодо припинення такого правопорушення;

негайно письмово повідомити про його вчинення органи прокуратури, УБОЗ МВС або спецпідрозділи БКОЗ СБУ.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів лист №14/18. 2
...
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка