Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства



Сторінка9/21
Дата конвертації13.02.2018
Розмір2.93 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21

Особливо на це слід зважити найнижчій ланці державної лісової охорони – майстрам лісу. Лише за офіційними даними ДАЛР України, протягом другого півріччя 2011-го та у першій половині 2012 року судами притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-4 КУАП 11 майстрів лісу, і відносно 8 посадовців справи залишались у провадженні судів. Лісівники притягувались судами до відповідальності не тільки за протиправне заняття підприємницькою діяльністю, а й за звичайне виконання роботи за сумісництвом.

Так, постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03.03.2012 року (справа №3/1912/87/12) притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-4 КУАП майстер лісу Скалатського лісництва ДП «Тернопільський лісгосп» гр-н А. Вказана особа визнана судом суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно з п. «ж» п. 1 частини першої ст. 4 Закону про корупцію, оскільки на підставі Постанови КМУ №976 від 16.09.2009 року відноситься державної лісової охорони, яка є правоохоронним органом. Згідно з судовим рішенням, вказана особа з 05.09.2002 року перебувала на посаді лісника (майстра лісу), одночасно будучи директором колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Веселка», де працювала за сумісництвом. У період дії Закону про корупцію з липня 2011 року по січень 2012 року, гр-н А. на посаді директора дитячого садка отримав заробітної плати на суму 5923 грн. Суд визнав у його діях порушення спеціального обмеження, що передбачене п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про корупцію, наклавши на гр-на А. штраф у розмірі 1700 грн з конфіскацією у дохід держави винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 5923 грн.

Крім того, правоохоронними органами виявлялись факти входження керівництва державних лісогосподарських підприємств до складу засновників правління господарюючих суб’єктів.



Зокрема, постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.06.2013 року (справа №484/2567/13-п р) притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП директор ДП «Врадіївське лісове господарство» гр-н А., якого суд відніс до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п. «ж» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» як посадову особу правоохоронного органа – державної лісової охорони. Останній з 10.05.2007 р. до першого півріччя 2013 року входив як співзасновник до складу органа управління приватного підприємства «ДМПЛ», яке мало на меті одержання прибутку, у зв'язку з чим скоїв адміністративне корупційне правопорушення, передбачене п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23.07.2013 року апеляцію директора підприємства залишено без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду від 07.06.2013 року – без змін.

Звертаємо увагу, що адміністративна відповідальність за корупційне правопорушення за ч. 1 ст. 172-4 КУАП настає також у випадках заняття будь-якою оплачуваною діяльністю посадовцями державних органів, що перелічені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону про корупцію. При чому для кваліфікації таких діянь не обов’язкова державна реєстрація підприємницької діяльності, а достатньо встановити факт виконання оплачуваних робіт чи послуг з боку посадової особи.

Так, постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 04.03.2013 року (справа №304/230/13-ц) притягнутий до адміністративної відповідальності майстер лісу обходу №17 філії «Перечинське ЛАГ» державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств», який, будучи згідно з посадовою інструкцією службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, наділеною повноваженнями щодо здійснення контролю за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу, та суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, передбаченим ст. 4 ч. 1 п. 1 п. п. «ж» Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», в період з 01 серпня по 31 грудня 2012 року порушив спеціальне обмеження щодо заняття іншою оплачуваною діяльністю, а саме відповідно до договору перевезення вантажу від 01 серпня 2012 року між ним та філією «Перечинське ЛАГ» надавав послуги з перевезення, за які отримав матеріальну винагороду в розмірі 2036 грн.

Зауважимо, що у наведеному прикладі майстер лісу агролісгоспу визнаний судом суб’єктом відповідальності на підставі п. «ж» пункту 1 частини першої ст. 4 Закону про корупцію. Із такою кваліфікацією не можна погодитись, оскільки посада останнього не входить до складу державної лісової охорони, отже, немає підстав визнавати його представником правоохоронного органа, а звідси – і посадовцем державного органа.

Навіть фіксуються спроби правоохоронних органів притягнення до відповідальності за вказаною статтею з формальних підстав, без врахування суспільної небезпеки вчинених діянь. Приміром, постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 07.05.2013 року закрито провадження стосовно завідувача сектора мисливського господарства Полтавського ОУЛМГ гр-на А. та звільнено останнього від адмінвідповідальності за ст. 172-4 КУпАП. Працівниками УБСУ в Полтавській області щодо вказаної особи складений протокол, де поставлено у провину те, що посадовець ОУЛМГ, будучи державним службовцем 10-го рангу 5-ої категорії, порушив обмеження, передбачені ст. 7 Закону про корупцію: займався іншою оплачуваною діяльністю – у період з 01.01.2012 року по 27.03.2012 року брав участь у проведенні заходів мисливського собаківництва як експерт, за що отримав неправомірну вигоду у формі грошових коштів у розмірі 2275 грн. Не погодившись із правоохоронцями, суд зазначив, що відповідна експертна діяльність гр-на А. охоплюється сферою його професійних обов’язків із розвитку та вдосконалення мисливського собаківництва, проводилася у вихідні дні з разовою оплатою праці, а тому не завдає шкоди інтересам держави. Тому судом зроблений висновок про відсутність у діях посадовця складу корупційного правопорушення.

Закон про корупцію (ст. 7) встановив обмеження на заняття підприємницькою та іншою оплачуваною діяльністю для посадових осіб – державних службовців та посадовців органів місцевого самоврядування. Водночас ані трудове, ані антикорупційне законодавство не забороняє займатись підприємництвом або працювати за сумісництвом працівникам лісгоспів, що не є посадовими особами: пожежним бійцям, бухгалтерам, економістам, юрисконсультам, технічному персоналу та ін.



2.9 Дарунок і чим він загрожує?

Одним з нововведень Закону про корупцію стало запровадження досить незвичних для українського суспільства обмежень та заборон на приймання дарунків публічними службовцями (ст. 8). Дарунки здебільшого є проявами побутової корупції, адже вони дуже часто є хабарами, що даються посадовцям під різними виглядом.

Зауважимо, що в Законі про корупцію йдеться про пожертви та дарунки, однак вони мають дещо різний зміст. До предметів дарунків/пожертв за цивільним законодавством відносять нерухоме та рухоме майно. Згідно із законом, під дарунком розуміється безоплатна передача фізичною або юридичною особою майна у власність іншій особі (ст. 718 Цивільного кодексу України). Пожертва – це той же самий дарунок майна, рухомих/нерухомих речей фізичним чи юридичним особам, однак такий, що передається для досягнення певної, наперед обумовленої мети (ст. 729 Цивільного кодексу України).

При передачі дарунку той, хто його дарує, позбавлений права контролювати, яким чином буде використаний дарунок. При пожертві той, хто передає дарунок, має право перевіряти, на які цілі використане передане ним майно (частина 1 ст. 730 ЦКУ).



Увага!

Положення Цивільного кодексу України стосовно договору дарування і пожертви (статті 717–730) не можуть застосовуватись до відносин, які регулюються Законом про корупцію. Так, цивільно-правовий правочин дарування не може встановлювати обовязку вчинення на користь дарувальника будь-якої дії майнового чи немайнового характеру (частина 2 ст. 717 ЦКУ), а заборонені дарунки особам передаються саме з метою вчинення діянь, ухвалення рішень в інтересах дарувальника.

Пожертвувач у цивільних відносинах має право контролювати використання пожертви (частина 1 ст. 730 ЦКУ). Цього він фактично позбавлений у відносинах з представниками влади, які отримують пожертви.

Вимоги закону щодо отримання дарунків поширюються на всіх посадових осіб державних лісогосподарських підприємств, установ та організацій. Зокрема, ці обмеження передбачені для суб’єктів відповідальності, що зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини 1 ст. 4 Закону про корупцію, до яких відносяться:

1) державні службовці та посадові особи інших державних органів (пункт 1 частини першої ст. 4 Закону про корупцію);

2) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої ст. 4 Закону про корупцію (п.п. «а» пункту 2 частини першої ст. 4 Закону про корупцію);

3) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (п.п. «б» пункту 2 частини першої ст. 4 Закону про корупцію).



Заборони на одержання дарунків

Посадовцям забороняється одержувати дарунки за таких умов:

1) за ухвалення рішень, вчинення дії чи бездіяльності в інтересах дарувальника;

2) за посередництво при сприянні в ухваленні рішень, вчиненні дій чи бездіяльності іншими посадовими особами та органами влади в інтересах дарувальника;

3) від осіб, які перебувають у підпорядкуванні.

Ці заборони є абсолютними, тобто вони в жодному разі не повинні порушуватись.

Іншими словами, вказані посадові особи не мають права одержувати за виконання покладених на них службових обов’язків будь-яку іншу винагороду, ніж передбачена законодавством про оплату праці. У лісовому секторі це означає, що посадовцям забороняється одержувати будь-які матеріальні цінності за видання довідок, ліцензій на добування мисливських тварин, карток обліку добутої дичини, лісових квитків, укладення договорів на поставку деревини тощо.

На відміну від обмежень щодо роботи близьких осіб, закон не вимагає, щоб підпорядкування між дарувальником-службовцем і обдарованим було безпосереднім. Це значить, що підлеглим взагалі заборонено робити подарунки будь-кому із керівників органа державної влади чи державного підприємства, де вони працюють.

Звертаємо увагу, що мета дарунку у таких ситуаціях не має значення, як і не має значення їх вартість. По суті, забороняється будь-яке отримання майна від громадян та представників юридичних осіб за виконання покладених на них обов’язків. На практиці це означає, що посадовцю державного органа тепер забороняється приймати від громадян подяки за видання, наприклад, довідки. Також керівник, навіть на свій день народження, не має права приймати дарунки від підлеглих, навіть якщо це дрібні сувеніри. Тим більше забороняються «внутрівідомчі» подарунки, що надаються підлеглими вищестоящим посадовцям з метою сприяння у прийманні звітів, підписанні необхідних документів тощо.

Стаття 16 Закону України «Про правила етичної поведінки» чітко визначає алгоритм дій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, у разі надходження пропозицій щодо прийняття дарунка (пожертви). Якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виявила у своєму службовому приміщенні чи переданий їй в інший спосіб дарунок (пожертву), вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника. Про виявлення дарунка (пожертви) або неправомірної вигоди складається акт, який підписується цією службовою особою та її керівником. Забороняється приймати дарунки при використанні їх у подальшому як доказів. Положення згаданої статті не поширюються на випадки одержання дарунка (пожертви) за наявності обставин, передбачених частиною другою ст. 8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Додамо, що ці заборони за жодних обставин не можуть порушуватись. В іншому випадку це тягне за собою адміністративну відповідальність за частиною 2 ст. 172-5 КУАП.

Приміром, постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.10.2011 року (справа №3/3790/11) гр-нку А. визнано винною у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-5 КУпАП, оскільки вона, займаючи посаду заступника начальника відділу Держкомзему Жмеринського району Вінницької області і будучи службовцем 6-ої категорії 12-го рангу, порушила вимоги п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», 03.08.2011 року одержала дарунок від заступника директора одного із місцевих ПАТ гр-на Б. у вигляді пляшки віскі та коробки цукерок на загальну суму 935 гривень 68 коп. за надання вказівки про підготовку та підписання актів прийому–передачі з протоколом перевірки представнику ПАТ - заступнику директора гр-ну В., тобто вчинила дії в інтересах дарувальника.

Обмеження на одержання дарунків

Водночас закон дозволяє посадовцям одержувати дарунки і пожертви, при цьому дотримуючись кількох обмежень:

1. Отримання дарунків має відповідати загальновизнаним уявленням про гостинність. Такі уявлення є оціночною категорією, що залежить від культури певного регіону чи суспільної групи. Тому посадовець у кожному конкретному випадку має сам вирішувати, чи адекватний подарований предмет обстановці гостинності. Якщо наданий дарунок відверто свідчить про спробу підкупу, особа повинна від нього відмовитись. Виходячи з вимог цивільного законодавства (ст. 722 ЦКУ), формою такої відмови повинно бути прилюдне оголошення про це під час передачі.

Питання про прояви гостинності було конкретизовано у роз’ясненні Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року. Зокрема, цей документ роз’яснює, що «до дарунків, що дозволятимуться приймати публічними службовцями, можуть бути віднесені і ділові дарунки (сувеніри) і прояви гостинності (запрошення на каву або вечерю) у скромних масштабах, які широко використовуються для налагодження добрих ділових відношень і зміцнення робочих стосунків. Однак умовами прийняття таких подарунків та проявів гостинності є знову ж таки те, що такі подарунки та прояви гостинності не будуть постійними, не впливатимуть на прийняття публічними службовцями рішень або не створюватимуть враження, що це може впливати на їхні рішення».

2. Отримання дарунків не повинно порушувати зазначених заборон (тобто прийняття дарунків не пов’язане з ухваленням рішень на користь дарувальників, а також дарунок не приймається від підлеглого).

3. Вартість дарунків не перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), отриманих одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом одного року, – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.



Для довідки!

Розмір мінімальної заробітної плати щорічно встановлюється Законом України про Державний бюджет на кожен рік. Наприклад, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено, що мінімальна заробітна становитиме: з 1 січня – 1218 гривень; з 1 липня – 1250 гривень, з 1 жовтня – 1301 гривня.

Тобто, станом на червень 2014 року вартість дарунку, дозволеного до дарування, не повинна перевищувати 609 грн, з липня по вересень – 625 грн, з жовтня по грудень – 650 грн 50 коп.

(Примітка: Радше за все розмір мінімальної заробітної плати з прийняттям чергових законів про державний бюджет буде збільшуватись. Тому вартість дозволених дарунків зростатиме.)

Обмеження на прийняття дарунків повинні застосовуватись одночасно. Це вимагає від посадовця приймати рішення про можливість одержання подарунка у кожному конкретному випадку. При цьому їх одержання від різних осіб не повинно бути пов’язаним з ухваленням рішень, вчиненням дій чи бездіяльністю в інтересах дарувальника. Якщо подарунок був прийнятий за таких обставин, то винна особа притягується до відповідальності за частиною 1 ст. 172-5 КУАП.

Винятки з обмежень на одержання дарунків:

Запроваджені обмеження щодо прийняття дарунків мають певні винятки, а саме:



1) коли подарунок приймається від близьких осіб.

Це значить, що публічний посадовець вправі приймати будь-які дарунки без обмеження кількості та незалежно від їх вартості тільки від своїх родичів, перелік яких наданий законом. Зокрема, близькими особами Закон про корупцію (ст. 1) визнає чоловіка, дружину, батька, матір, вітчима, мачуху, сина, дочку, пасинка, падчерку, рідного брата, рідну сестру, діда, бабу, прадіда, прабабу, онука, онучку, правнука, правнучку, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, осіб, які перебувають під опікою або піклуванням, а також осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій ст. 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.



2) коли дарунок (пожертва) отримується як загальнодоступна знижка на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Отримання особою знижки на товари і послуги, виграшу, призу, премії або бонусу може виступати одним із способів приховування корупційних схем (наприклад, виграш службовцем автомобіля чи квартири за наслідками фіктивного розіграшу). Для уникнення подібних ситуацій законодавець передбачив, що такі акційні пропозиції повинні бути загальнодоступними, тобто:

– умови проведення акцій мають бути оголошені через засоби масової інформації чи іншим способом, який забезпечить повноцінне інформування громадськості;

– учасником акції може бути будь-яка особа.

Ці винятки обумовлені тим, що службові обмеження для публічних посадовців при проходженні державної служби на державних чи комунальних підприємствах повинні мати адекватні межі втручання у приватне життя. Перебування на службі не має бути перешкодою в отриманні подарунків від своїх родичів (наприклад, під час привітання з днем народження, одруження, народження дитини тощо) або участі у розіграші призів.

Крім того, закон відокремлює дарунки, що передаються не особисто посадовцям, а державі, територіальній громаді, державним чи комунальним установам і організаціям. Йдеться про дарунки під час офіційних заходів, візитів іноземних делегацій тощо. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 року №1337, такі подарунки повинні через 3 робочі дні після їх отримання передаватись державному органу, установі, організації. Порушення цього терміну може тягнути юридичну відповідальність.



2.10 Близькі особи службовців і пов’язані із цим обмеження

Фахівці виділяють так звану «м’яку» корупцію, що полягає в одержанні будь-якої вигоди немайнового характеру від використання своєї посади, в тому числі при доборі кадрів на публічну службу.

До таких «м’яких» зловживань відносяться:

– непотизм (або фаворитизм, кронізм, сімейність) – надання переваг при працевлаштуванні на державні посади своїм родичам та друзям, без врахування їхніх професійних якостей. Крім того, такі переваги можуть надаватись за принципом земляцтва. Наприклад, призначений керівник державного органа з іншого регіону працевлаштовує на підпорядковані посади виключно своїх земляків, незважаючи на їхню некомпетентність;

– протекціонізм – незаконне сприяння керівниками влади у просуванні по службі певних посадовців;

– клановість – призначення та просування на керівні державні посади людей, що належать до одного клану – монопольної або домінуючої групи, що забезпечують вигідні для себе умови на шкоду державним інтересам, інтересам конкурентів чи третіх осіб. Як правило, для досягнення політичних, соціальних, економічних цілей клани об’єднуються навколо одного лідера, за принципом територіальної належності, релігійних переконань, причетності до певної фінансово-промислової групи тощо.

– місництво – порядок заміщення посад залежно від знатності роду і від того, які посади займали батьки. Місництво є різновидом клановості.

При призначенні на посади за переліченими принципами «своїх» людей, котрі не мають належного освітнього чи професійного рівня, знижується загальна ефективність діяльності державного апарату, зростає рівень зловживань, падає довіра населення до роботи таких структур. Фактично стає неможливим зайняти ту або іншу посаду, виходячи лише з особистих якостей кандидата, адже вирішальним чинником стає плата за призначення, родинні чи дружні зв’язки з керівниками вищого рівня, іншими впливовими посадовцями.

Чинне антикорупційне законодавство забороняє неправомірно сприяти при призначенні на посади за умови прийняття неправомірної вигоди або обіцянки такої вигоди. Обмеження при зайнятті посад закон встановлює для близьких осіб. Його основною метою є уникнення сімейності в державних органах. Загальновідомо, що для корупції необхідна довіра учасників, щоб інформація про протизаконний акт не виходила за рамки вузького кола осіб. Краще за все створюють кругову поруку сімейні або споріднені зв’язки.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 1 Закону про корупцію, близькі особи це:



  • чоловік, дружина,

  • батько, мати,

  • вітчим, мачуха,

  • син, дочка, пасинок, падчерка,

  • рідний брат, рідна сестра,

  • дід, баба, прадід, прабаба,

  • онук, онучка, правнук, правнучка,

  • усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник,

  • особа, яка перебуває під опікою або піклуванням,

  • особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій ст. 4 цього Закону,

  • в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Закон про корупцію (ст. 9) передбачає кілька обмежень для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування і посадових осіб державних, комунальних підприємств, установ та організацій.

До таких обмежень закон відносить:



1) заборону брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких осіб;

Звертаємо увагу, що йдеться лише про ті колегіальні органи, які вправі приймати рішення, що породжують правові наслідки для окремих осіб чи невизначеного кола осіб (зокрема – щодо призначення на посади). У багатьох випадках робота таких колегій (комісій), що створюються при державних органах влади, носить консультативно-дорадчий характер і не має безпосереднього впливу на прийняття правового рішення. Їх діяльність лише створює певні передумови такого прийняття.

Відповідно до п. 3.6 Наказу Головдержслужби №214 від 04.08.2010 року, у разі якщо неучасть державного службовця, у якого виник конфлікт інтересів і який входить до складу колегіального органа, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень цим органом, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має здійснюватись під зовнішнім контролем.

2) заборону у будь-який інший спосіб впливати на прийняття рішення щодо призначення на посаду близьких осіб;

Така заборона стосується будь-яких форм впливу: як письмових вказівок, так і усних прохань, які можуть надходити на адресу посадових осіб, що уповноважені приймати кадрові рішення.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21

Схожі:

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів лист №14/18. 2
...
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також як довідкове видання для фахівців лісового господарства iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка