Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін



Сторінка13/22
Дата конвертації22.02.2018
Розмір3.7 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   22

6.3. Інтелектуальна спадщина Алексіса де Токвіля



Алексіс де Токвіль вплив якого на сучасну американську думку та практику відомий дослідник його концепцій Ш. Волін порівняв з роллю «Федералістських статей»133, практично самотньо захищав ідею, що релігійність населення може сприяти демократичності суспільства, у той час, як серед сучасних йому французьких мислителів домінувало переконання, що релігія як віра у надприродну істоту або надприродній світ перешкоджає політичному й економічному розвитку (адже в ті часи прогресивні інтелектуальні кола часто асоціювали релігію насамперед з догмою та політичною владою духовенства). Відкидаючи релігію як віру в Бога, але визнаючи важливість леґітимуючої функції релігії, Жан-Жак Руссо пропагував замінити християнство громадянською релігією, а Огюст Конт і Сен-Сімон – релігією людства. Однак, саме погляди Токвіля на це питання найкраще витримали перевірку часом134.

Токвіль вважає релігію «політичною інституцією, яка робить потужний внесок у підтримку демократичної республіки американців»135. У своїх спостереженнях він приходить до такого ключового висновку: «Деспотизм може правити без віри, свобода – ні»136. Теоретизуючи демократію в модерну епоху ­– епоху, яка за Токвілем характеризується тривіальністю та зорієнтованістю на інтерес, – мислитель так визначив своє завдання: «Усі стають все більш та більш відданими своїм особистим інтересам. ...Я прагну уникнути того, аби мати два світи: моральний світ, де я поціновую все те, що є благим та благородним, та інший світ – політичний, де я лежу обличчям до землі, копирсаючись у бруді, який її покриває... Я намагаюсь не відокремлювати речі, які не піддаються відокремленню»137.

На його думку, людина схильна регулювати мирські й духовні інститути подібним чином. Він помічає в промовах американських священиків ідею, що тиранія – проти божественного задуму. Воднораз присутнє переконання, що люди самі борються за свободу: вони можуть просити Бога зглянутися й допомогти, але потрібно заслуговувати на те, щоб бути вільними. Токвіль стає свідком того, як, відповідно до цих переконань, американці моляться за успіх інших націй у боротьбі проти тиранії138.

Токвіль вражений рівнем релігійності цієї країни, який здається йому вищим, ніж у будь-якій іншій з тогочасних християнських країн. Він припускає, що завдяки своїй релігійності американці більш схильні до моралі й порядку, ніж європейці: релігія фактично забезпечує порядок у державі, оскільки на місцевому рівні саме вона регулює стосунки у громаді та родині, а з порядку на місцевому рівні утворюється загальний порядок у суспільстві. Водночас мислитель-мандрівник звертає увагу на специфічний релігійний плюралізм, за якого численні секти по-різному сповідують відношення людина – Бог, але мають однакові переконання у площині людина – людина, тобто сповідують єдиний моральний код139. Іншими словами, незважаючи на релігійну гетерогенність, люди об’єднані спільною системою моральних цінностей і демократичними переконаннями зокрема.

Токвіль також помічає, що духовенство не підтримує жодну конкретну політичну партію, але водночас є палкими прибічниками громадянської свободи й наповнюють свої проповіді демократичною риторикою. Він із здивуванням дізнається, що священики не обіймають державних посад, у деяких штатах законодавство забороняє їм обіймати цивільні або військові посади штату і складається враження, що практично в усіх штатах громадська думка засудила б священика, який обіймає такі посади (навіть у тих, де закон цього не забороняє)140.

Примітно, що таким баченням Токвіль запропонував альтернативу загальному настрою європейських філософів XVIII ст., що з поширенням свободи й знання відбудеться занепад релігії. У США молодий французький аристократ бачив поєднання релігійності й демократичності в той час, як у його рідній країні релігія та свобода, здавалося, йшли в протилежних напрямках141, адже католицька церква була тісно переплетена з монархічним режимом. Токвіль, власне, вбачає причину втрати впливовості релігії в Європі саме в її поєднанні з політичним істеблішментом, адже в такому випадку занепад чинного політичного режиму призводить до того, що релігія виявляється «похованою під його руїнами»142. Варто відмітити, що проблему католицької церкви як фактору політичної напруги у Франції, Іспанії, Португалії, Ірландії ставив також Гегель, наголошуючи, що протестантизм є «більш досконалим» і в ньому більше «істинної божественності»143. Вочевидь, у токвілевському аналізі йдеться про протиставлення церкви як складової громадянського суспільства тому випадку, коли вона тісно переплетена з державним істеблішментом144.

У США Токвіль помічає, що хоча духовенство не обіймає посад в органах державного управління, саме воно здебільшого забезпечує освіту населення145. Причому освіченість американців контрастує для нього з європейським досвідом своєю практичною суспільною спрямованістю: американці обмаль знають про світ загалом і тому легко справляють враження самовпевнених невігласів, але абсолютно по-іншому починаєш їх сприймати, коли йдеться про США, оскільки виявляється, що люди дивовижно добре знають свої права та як їх реалізувати, демонструють чітке розуміння механізмів регуляції свого суспільного життя. З цікавістю підмічав французький аристократ, що на шкільних уроках американці граються в присяжних. Зрештою Токвіль підсумував, що у США метою освіти є політика, а в Європі – підготовка для приватного життя146.

Погляди Токвіля на взаємодію релігії та демократії розійшлися з його сучасниками тому, що, вочевидь, зосереджуючись на ситуації у Франції, його опоненти сприймали релігію насамперед як догматизм, підозрілість до інновацій, ієрархічність та покірність, а Токвіль зміг побачити інший стиль релігійного життя, де акцент був поставлений на рівності, ініціативності, згуртованості та моральності; легітимація рівності й свободи Божою волею посилювала імперативність цих ідеалів, а загроза Божого гніву сприяла дисципліні.

Основні висновки, які цей дослідник зробив на прикладі американського суспільства, можна окреслити таким чином. У певному суспільстві релігія потужно сприяє демократії, якщо вона забезпечує єдність людей у вірі в демократичні цінності та загальному баченні стосунків у площині людина – людина. Завдяки таким глибоким переконанням люди здатні мати свободу й порядок одночасно. Важливо пам’ятати, що в такому випадку духовенство має бути прибічниками демократії, але не конкретних політичних сил. Щоб убезпечити духовенство від підтримки конкретних політичних груп, необхідна заборона на обіймання священиками державних посад або отримання будь-яких привілеїв державним коштом. Це не означає потреби у повній відстороненості духовенства від політичного життя: наприклад, пропагування духовенством демократичних цінностей та поширення практичної громадянської інформації сприяють ефективній демократії.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   22

Схожі:

Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconIнформацiя про новi надходження для вчителів та вихователів
Богданова В. Я. Використання скриншотів у роботі педагога / В. Я. Богданова // Позашкільна освіта. – 2015. – № – С. 22 – 23
Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconКорпоративна політика та лідерство. Навчальний посібник -київ: Видавництво наду,2005. Частина ІІ лідерство Укладач Ліпенцев А. В. вступ Актуальність вивчення курсу
Корпоративна політика та лідерство. Навчальний посібник -київ: Видавництво наду,2005
Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconФранка Ліна Костенко Біобібліографічний покажчик укладач А. І. Мартинюк відповідальна за випуск Т. Є. Клименко за редакцією Т. Є. Клименко Житомир 2012
А. І. Мартинюк відповідальна за випуск Т. Є. Клименко за редакцією Т. Є. Клименко
Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчальний посібник для курсантів внз мвс україни київ 2012 (075. 8) Р 93
Рибальський О. В., Хахановський В. Г., Кудінов В. А., Смаглюк В. М. Захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах. Навчальний...
Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчально-методичний посібник для вчителів, учнів, студентів смт Муровані Курилівці 2014 р
«Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» с. Вербовець Теорія літератури в 5-11 класах
Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчальний посібник Для викладачів та студентів фармацевтичного факультету Запоріжжя 2014

Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчальний посібник (для студентів внз "Театральне мистецтво") Київ 2011 (793. 3) Ббк 85. 32

Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчальний посібник для 7-8 класів. В. Г. Сарбей, Г. Я. Сергієнко, В. А. Смолій. Київ: Радянська школа, 1984 (F)

Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник Київ 2014 П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць, І. В. Мацко-Демиденко, О. Л. Якубін iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка