Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош»



Сторінка1/11
Дата конвертації19.04.2017
Розмір1.95 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Наталія Череповська

«МЕДІАОСВІТА та МЕДІАКУЛЬТУРА в ЗОШ»

К.: «Шкільний світ», 2010. – 128 с.


Аннотація

Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в ЗОШ» — одна із перших спроб дати учням систему знань та практичних умінь для орієнтування в інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації та медіаінформації зокрема; адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноформатної медіапродукції.

Посібник становить експериментальний варіант медіаосвітнього спеціального курсу для учнів старшої школи. Тут представлений методично-практичний матеріал для медіапедагогів, учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, батьків та всіх тих, кому не байдуже майбутнє молодого покоління в нових умовах інформаційного суспільства.

ЗМІСТ
Передмова
Блок 1, теоретичний: «Пізнаємо, вивчаємо»
Візуальна медіакультура: культурологічний та соціально-психологічний аспекти

Засоби масової комунікації. Медіакультура та її візуальна складова

Культурологічний аспект візуальної медіакультури

Соціально-психологічний аспект візуальної медіакультури: медіакомунікація, медіатворчість, особистісна медіакультура

Медіаісторія візуальних засобів масової комунікації

Візуальні протомедіа

Візуальні протомедіа «відтиск зображення»: печатка, гравюра, друковані зображення

Візуальні протомедіа «оптичні ілюзії»: камера-обскура, магічний ліхтар, сторобоскоп

Фотографія………………………………

Кінематограф…………………………….

Телебачення………………………..

Медіатехнології…………………

Інформаційно-психологічний вплив у ЗМК

Універсальні прийоми репрезентації інформації

Основні прийоми та технології створення медіатекстів

Медіатворчість та медіакомунікація в галузі медіатехнологій


Блок 2, медіадослідницький: «Сприймаємо, аналізуємо, оцінюємо»
Дослідження ЗМК

Методи дослідження ЗМК; контент-аналіз, дискурс-аналіз

Теорії дослідження ЗМК

Світ теленовин: репрезентація реальності у візуальних ЗМК

Інформаційно-комунікаційний підхід у дослідженні ЗМК

Дослідження: моделювання світу теленовинами на провідних українських телеканалах

Світ реклами…………………………………………..

Феномен реклами: комерційна реклама

Феномен реклами: політична реклама

Феномен реклами: соціальна реклама

Світ вічних образів у візуальних ЗМК…………………………

Форми аналітичної роботи


Блок 3, практичний: «Застосовуємо, захищаємося, запобігаємо»
Пошук, опрацювання, застосування потрібної медіаінформації………

Відбір та пошук інформації

Опрацювання візуальної медіаінформації

Практичні завдання

Психологічний захист від непотрібної візуальної інформації…………….

Відсторонення від непотрібної візуальної інформації

Критичний аналіз форми та змісту візуальної інформації

Креативний підхід до непотрібної візуальної інформації

Медіагігієна……………………………………………………

Фізичні вправи

Вправи для зору

Профілактичні психологічні заходи


Блок 4, креативний: «Сприймаємо, створюємо, перетворюємо»
Феномен медіатворчості…………………………………

Природа медіатворчості, її зміст…

Творча методика універсальних мисленнєвих дій

Творчі завдання

Творче медіасприймання……………………………………………..

Сприймання, медіасприймання, творче медіасприймання

Засвоєння інформації у процесі сприймання та медіасприймання

Особливості творчого медіасприймання

Творчі завдання
Післямова ………………………………………………..

ПЕРЕДМОВА

Нині, в епоху становлення інформаційного суспільства в Україні, в умовах насиченої медіареальності актуальним для розвитку підростаючого покоління є набуття системи знань та практичних умінь для орієнтування в інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації та медіаінформації зокрема; адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноформатної медіапродукції.

Протиріччя між об’єктивним існуванням суспільного феномену медіакультури, медіапродукція якої неоднозначно впливає на свідомість молодої людини, на формування її системи цінностей і смислів, та непідготовленістю цієї аудиторії до адекватного сприймання інформації становить серйозну соціально-психологічну проблему. Ситуація ускладнюється недостатністю наукових розробок із цього питання в галузі психології, педагогіки, соціальної психології. Відсутність медіаосвітньої практики й несформованість практичних засобів, спрямованих на оптимізацію споживання медіапродукції, додатково поглиблює протиріччя між суспільним феноменом медіакультури з усіма її ресурсами та ризиками й пересічним медіаспоживачем.

Дана робота є спробою наблизитися до розв’язання основного завдання — виховання компетентного медіаспоживача, яке полягає у формуванні його особистісної медіакультури.

Запропонована вашій увазі робота — це експериментальний варіант медіаосвітнього спеціального курсу для учнів старшої школи. Книжка складається з чотирьох блоків: теоретичного, медіадослідницького, практичного, творчого. Матеріал спецкурсу можна застосовувати для факультативної роботи, у просвітницькій діяльності з батьками, для інтеграції з іншими шкільними предметами.

Враховуючи переважну візуалізованість медіакультурної продукції, зміст медіаосвітнього курсу спрямований на вивчення саме візуальних, аудіовізуальних засобів масової комунікації.

Теоретичний розділ «Пізнаємо та вивчаємо» становить цикл лекцій з історії засобів масової комунікації та медіатехнологій. Метою розділу є надання знань про види ЗМК, закономірності їх функціонування, нові можливості, що розкриваються перед людиною.

Медіадослідницький розділ «Сприймаємо, аналізуємо, оцінюємо» спрямовано на дослідження учнями різноманітних медіатекстів. Основною метою проведення медіадосліджень є стимулювання розвитку критичного мислення, здатності до оцінювання медіатекстів й на цій основі — незалежного ставлення до медіапродукції в цілому.

Практичний розділ «Застосовуємо, захищаємося, запобігаємо» представлено трьома напрямами практичної діяльності, спрямованої на засвоєння учнями практичних умінь: пошуку, засвоєння, застосування корисної медіаінформації; психологічного захисту від непотрібної візуальної інформації; застосування запобіжних медіагігієнічних засобів.

Творчий розділ «Створюємо й перетворюємо» присвячено розкриттю сутності медіатворчості як соціально-психологічного ресурсу людини в умовах медіакультурного простору. Метою завдань є стимулювання розвитку творчого медіасприймання, творчого стилю мислення загалом.

Представлена програма медіаосвітнього спецкурсу з формування особистісної медіакультури старшокласників становить методично-практичний матеріал для медіапедагогів, учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, батьків та всіх тих, кому не байдуже майбутнє молодого покоління в нових умовах інформаційного суспільства.


Блок 1, теоретичний: ПІЗНАЄМО, ВИВЧАЄМО
Метою блоку є: надання учням знань про феномен медіакультури та візуальної медіакультури зокрема у культурологічному, соціально-психологічному аспекті; висвітлення історії розвитку провідних візуальних засобів масової комунікації як медіаісторії, яка розглядається у медіатворчому та медіакомунікаційному вимірі; ознайомлення з основними технічними та спеціальними медіатехнологіями й «медіаефектами».
ВІЗУАЛЬНА МЕДІАКУЛЬТУРА: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ
Ключові слова: медіа, засоби масової комунікації, медіакультура, візуальна медіакультура, візуальна культура, масова культура, соціальні й психологічні аспекти візуальної медіакультури, комунікація, особистісна візуальна медіакультура, медіатворчість.
Засоби масової комунікації. Медіакультура та її візуальна складова

Нині не можна уявити життя без медіа. А що власне є «медіа», що стоїть за цим поняттям? «Медіа» (гр. — це середина або посередник). Згадаймо поняття «Mediterranean Sea»Середньоземне море або «медіум» — посередник між живими та померлими душами. Сучасне значення «медіа» — це засіб, через який опосередковано здійснюється комунікація між людьми, групами людей. Сьогодні медіа — це всі засоби масової комунікації, а також засоби масової індивідуальної комунікації й, так звані, мережеві мультимедійні засоби.




Медіазасоби та їх функції

Засоби масової комунікації (медії) виникли не на порожньому місці. Вони з’явилися тоді, коли історія технічного розвитку сягнула певного рівня. Спочатку у XVст. у Німеччині було винайдено пристрій для друку книжок, що, без перебільшення, відіграло дуже важливу роль у культурі загалом та сприяло й прискорило науково-технічний розвиток зокрема.

В останній третині XVІІІ-го ст. відбулася «перша індустріальна революція» у Великій Британії, яка привела до життя парову машину.

«Друга революція», в кінці XІX-го ст. підпорядкувала електричну енергію для практичних, індустріальних потреб у Германії та США.

«Третя технологічна революція», припала на середину XX-го ст., приборкала ядерну енергію, почала опановувати космос, активізувала розвиток кібернетики та генетики.

На тлі цих глобальних винаходів з’явилися й інші, менш масштабні, але не менш значущі для людини, — фотографія, телеграф, кінематограф, радіо, телефон, телебачення, а також цифрові технології способу запису інформації, мікропроцесор (комп’ютер), принципово нові інформаційно-комунікаційні системи (інтернет) тощо.

Фотографія та кінематограф, радіо та телебачення, друк і копіювальна техніка, мобільний зв’язок, комп’ютер, інтернет та інше — все разом це й становить медіазасоби або засоби масової комунікації. Що ж об’єднує в один ряд такі різноманітні за своєю технічною природою та функціями речі? Насамперед, усі вони налагоджують комунікацію як між окремими людьми (телеграф, телефон), так і між певними групами людей: редакція газети/журналу та читачі (друковані видання), знімальна група та кіноглядачі (кінематограф), автори телепрограм та телеглядачі (телебачення) тощо.

Однак, деякі спеціалісти вважають медіазасобами тільки електронно-технічні прилади, такі як, наприклад, як телевізор, комп’ютер, але це вже тонкощі, нюанси. Нам важливо знати, що у всіх згаданих вище медіазасобів є спільні технічні функції, а саме:



  • створення інформації завдяки медіатехніці та медіатехнологіям;

  • зберігання інформації записаної на матеріальному носії, що уможливлює її практично нескінченне відтворення;

  • копіювання, тиражування інформації з метою поширення;

  • передача (трансляція) інформації на значні відстані завдяки технічному забезпеченню;

  • медіатизація як запис, копіювання, тиражування інформації, створеної в іншій продуктивній діяльності: репродукування творів образотворчого мистецтва й музичних творів зокрема.

Засоби масової комунікації також виконують і певні соціальні функції:

  • передача інформації, поширення;

  • здійснення опосередкованої комунікації;

  • спрямованість на маси, масову, цільову аудиторію.

Крім того, необхідно пам’ятати, що можливість функціонування сучасних засобів комунікації обумовлена певними об’єктивними закономірностями, а саме:

1. Засоби масової комунікації як технології та їх експлуатація є дуже дорогими об’єктами. Тому джерелами/власниками засобів масової комунікації є певні структури, організації (владні, політичні, комерційні, соціальні тощо), від яких залежить функціонування медіазасобів. Звідси випливає наступне — залежність засобів масової комунікації, які виконують замовлення, представляють інтереси певних структур, організацій, соціальних груп.

2. Відповідно спрямування змісту інформаційних повідомлень, а у широкому контексті — всієї медіаінформації (медіатекстів), знову ж таки, залежить від інтересів власників/замовників ЗМК: «Хто платить, той і замовляє».

3. Саме тому можна впевнено сказати, що засоби масової комунікації у своїх медіатекстах репрезентують не об’єктивне відтворення реальної дійсності, а медіаілюзію, яка відтворює світоглядні (політичні, економічні тощо) позиції певної групи/груп людей, їх маніпулятивні інтереси, у кращому випадку — «авторське бачення», як це є у мистецтві.



Медіакультура та її візуальний аспект

Сукупність засобів масової інформації, закономірності їх функціонування підводять до розуміння того, що вони становлять суспільний, культурно-історичний феномен, сутність якого полягає у створенні медіатехнічних засобів та медіаінформації, її опосередкованої передачі одними групами людей та її опосередкованому ж сприйманні іншими завдяки. Все це становить — медіакультуру – практичну й інтелектуально-духовну діяльність людини, опосередковану медіазасобами.

Іншими словами, медіакультура — це виробництво, результатом якого є нові медіазасоби, медіатехнології та медіапродукція у формі книжок, періодичних видань, радіопрограм, телепрограм, документальних, художніх фільмів, фотозображень тощо.

Медіакультура також є бізнесом: на чолі медіавиробництва, як ми вже знаємо, стоять певні комерційні, адміністративні, владні, політичні та інші структури — «агенції», які утримують виробництво й реалізують свої інтереси у медіапродукції, заробляючи на цьому.

Медіакультура може бути й мистецтвом, особливо у сфері фотографії, кінематографії, новітніх видів мистецтва, так званого, медіамистецтва (відео-арт, сайнс-арт, нет-арт тощо).

І звичайно ж, у медіакультурі виокремлюється соціально-психологічний аспект буття людини, бо сприймають, споживають медіапродукцію як інформацію читачі видань, слухачі радіо, глядачі фотозображень (бігбордів, афіш), кінофільмів, телеглядачі, користувачі інтернету — «аудиторія». Однак, не лише сприймають, а й реагують на сприйняте певним чином: емоційними переживаннями, розумовою активністю, діями, вчинками. А якщо реагують — є зворотний зв’язок, значить — комунікують із «авторами» медіапродукції.

Медіакультура має одну важливу особливість: значна, переважаюча частина її продукції представлена у візуальному або аудіовізуальному форматі. Медіакультура постійно створює візуальні, аудіовізуальні образи, які повсюдно супроводжують або замінюють письмові системи кодів. Так, якщо у друкованих засобах, інтернеті візуальне доповнює письмовий текст, то вже у фотографії, кінематографі, телебаченні — візуальне представлено переважаючою частиною.

Візуальний формат медіакультури — це не лише її візуальна предметність («зображення», «картинки», «картинки в русі»), а й обов’язково візуально-образні смисли. Всі зображення створені з певною метою й несуть в собі смислову інформацію. Саме тому візуальний світ сучасної людини завдяки медіа не лише наповнився зоровими об’єктами, а й розширився завдяки візуально-смисловим системам.

Візуальний, аудіально-візуальний аспект медіакультури надалі ми визначатиме як візуальну медіакультуру – головним елементом, семантичним кодом якої є візуальний образ, зображення.
Культурологічний аспект візуальної медіакультури

Як ми вже зазначали, візуальна медіакультура це, передусім, виробництво візуальної медіапродукції, яка наводнює штучне культурне середовище існування людини візуальними образами-зображеннями поданими у різних форматах (статичних, рухомих) та жанрах (фотопортрет, документальний фільм, телепрограма тощо). Природа візуального медіавиробництва знаходиться в тісному взаємозв’язку з іншими галузями загальнолюдської культури.

Візуальна медіакультура входить до складу загальної візуальної культури, яка передує в часі та охоплює практично всю штучну природу, створену людиною й становить систему таких різноманітних візуальних підсистем, як одяг, прикраси, вжиткові речі, архітектура, мистецтво тощо. Візуальна культура — це широке поняття, а візуальна медіакультура, по-суті, є її сучасною могутньою складовою — однією з візуальних підсистем.

Візуальна медіакультура також входить до складу загальної медіакультури: за способами виробництва візуальної медіапродукції, за можливістю технічного забезпечення її споживання, поширення, зберігання.

Виробництво візуальної медіапродукції охоплює, не лише створення матеріально-предметного плану візуального, а й його змістове, ціннісно-смислове наповнення, що здійснюється за допомогою різноманітних технічних і психологічних медіатехнологій.

Крім того, треба зауважити, що медіа здатні забезпечити передачу візуальної медіапродукції необмеженій аудиторії, і тому очевидний зв’язок візуальної медіакультури з масовою культурою. Масова культура, у свою чергу, будучи частиною загальної, сама породжується медіазасобами й цілком залежить від медіатехнологій. Головними ознаками масової культури, як і медіакультурної продукції зокрема, є переважання демократичності та зрозумілості для загалу. Але на відміну від високої елітної культури, яка вимагає від людини інтелектуальних, емоційних зусиль, певної підготовки, досвіду, масова культура популяризує спрощену систему цінностей:



  • примітивізація стосунків між людьми;

  • розважальність;

  • сентиментальність;

  • натуралістичне смакування насильства та сексу;

  • пропагування володіння речами;

  • культ успіху, сильної особистості;

  • сенсаційність тощо.

Головним недоліком масової культури є те, що вона призвичаює людину до бездумного споживання, не вимагаючи від неї інтелектуальнихо зусиль.

Візуальна медіакультура, опосередкована медіазасобами, а відповідно й спрямована на масове споживання, часто-густо сповідує цінності та смисли саме масової культури. Однак, сьогодні можна почути про «високу масову культуру». На нашу думку, мова йде, по-перше, про винятки з медіапродукції, які за своїм змістом, смисловим наповненням відповідають критеріям дійсно високої культури, але створюються, зберігаються, реалізуються за допомогою різноманітних технологій медіа. Наприклад, художня фотографія, високохудожні кінострічки, можливо, певні новітні форми медіамистецтва. По-друге, медіатизоване мистецтво — записані цифровим способом справжні, перевірені часом, твори мистецтва, також можуть входити до категорії «висока масова культура».

Отже, візуальна медіакультура знаходиться на перетині трьох культурних сфер — візуальної, медійної та масової. Поєднуючи в собі такі їх головні властивості як візуальність, опосередкованість засобами масової комунікації, масову спрямованість та систему спрощених цінностей, вона становить, насамперед, суспільний феномен виробництва та споживання візуальної медіапродукції різноманітного формату. Будучи неоднозначним явищем у житті сучасної людини, візуальна медіакультура може бути як виробництвом, великим бізнесом, так і високим мистецтвом.
Соціально-психологічний аспект візуальної медіакультури: медіакомунікація, медіатворчість, особистісна візуальна медіакультура

Важливими соціально-психологічними особливостями візуальної медіакультури є комунікація, творчість, особистісна культура у сфері медіа.


Комунікація

Комунікація, у широкому розумінні, це смисловий аспект соціальної взаємодії між людьми. Комунікація, як акт, дія, передбачає: відправника смислового повідомлення та його одержувача.



Безпосередня комунікація означає активну дію, яка передбачає взаємодію без посередника: «віч-на-віч», «обличчям до обличчя» через мову.

Медіакомунікація, як ми вже здогадуємося, це взаємодія, опосередкована медіазасобами та медіатекстами, яка може здійснюватися як між окремими людьми, так і групами людей. Повідомлення в такій комунікації кодується у радіо-, електромагнітні хвилі, а також поліграфічні зображення, кінострічки тощо й передається на відстань: відправник (він же медіавиробник) і одержувач (він же медіаспоживач) знаходяться на значній відстані одне від одного.

Індивідуальна медіакомунікація — різновид медіакомунікації. Так, одна людина телефонує іншій; її слова кодуються в електромагнітний сигнал й передаються завдяки телефонному кабелю; інша людина декодує сигнал у мовлення знайомої людини й відповідає їй. Серед дослідників існує думка, що комунікація здійснюється медіально лише тоді, коли в ході її здійснення застосовуються електромагнітні хвилі, які людина не може генерувати й сприймати завдяки своїм біологічним особливостям.

Масова медіакомунікація — це комунікація між великими групами людей, спрямована на велику аудиторію, цільову групу.

Візуальна медіакомунікація — як різновид медіакомунікації (індивідуальної та масової) акцентується на візуальному кодуванні медіаповідомлень.

Отже, соціальним аспектом візуальної медіакультури буде візуальна медіакомунікація як індивідуального (завдяки оптичному web-пристрою та scуpе-програмі), так і масового (телебачення, кінематограф) характеру. Важливим її елементом є зображення, як основа, головний засіб візуальних медіа. Зображення у візуальних медіа становить візуальний образ (статичний, руховий, озвучений), створений за допомогою візуальних медіазасобів: фотографії, кіно, телебачення, друку.


Медіатворчість

Людина є першопричиною виникнення феномену медіакультури й безпосереднім творцем візуальної медіакультури, як, до речі, й «іншої» штучної природи загалом. А якщо ми заговорили про творення, то далі мова піде про творчість, а точніше, про медіатворчість.

Якщо творчість у широкому розумінні — це створення нового, оригінального продукту, то медіатворчість — створення нового (чи перетворення існуючого) в сфері медіа або за допомогою медіазасобів.

За змістом феномен медіатворчості охоплює чотири основні види людської діяльності:



  • винахідництво засобів медіа, медіатехнологій або їх модифікації – все те, що пов’язане із «залізом» та його функціонуванням;

  • виробництво медіапродукції;

  • соціальні, особистісні комунікації;

  • творчий процес суб’єкта медіатворчості — від процесу медіатворення та медіасприймання до розв’язання особистісних задач (самореалізації, самопрезентації, компенсації, сублімації, виконання завдання, заробляння грошей тощо), а також творчим надбанням особистісної медіакультури.

Умовний змістовий розподіл медіатворчості вказує на її основні інтегративні функції: технічну, інформаційно-продуктивну, соціальну, психологічну тощо.

Характерними особливостями медіатворчості, що відрізняє її від інших видів творчості є:

а) «медіаопосередкованість» творчого процесу та репрезентації творчого продукту;

б) «технічна медіаграмотність або компетентність» медіа творців;

в) «масовість» творців, як професіоналів, так і аматорської більшості;

г) «дозвіллєвість», «гедонізм» процесу творення й процесу сприймання тощо.

Медіатворчість забезпечує людині: адекватну адаптацію до сучасних умов існування у світі медіареальності інформаційного суспільства; розширення комунікаційних можливостей; збагачення смислового досвіду.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНаталія череповська візуальна медіакультура учнів зош
Тут представлений методично-практичний матеріал для медіапедагогів, учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, батьків...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconП., Середяк А. В. Історичне краєзнавство навчальний посібник
Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Ч.І. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПерепелюк Володимир Григорович Адміністративний процес. Загальна частина: навчальний посібник
Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2003. 367 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПрактикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9
Практикум з української мови : [навчальний посібник]. – Кривий Ріг : кпі двнз «кну», 2015. – 27с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПосібник Світова література
Посібник. Світова література. 2 клас. Розробки занять з курсу за вибором. Стецьківська зош І-ІІІ ступенів. 2012 90 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка