Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош»



Сторінка10/11
Дата конвертації19.04.2017
Розмір1.95 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Вправа «Стоп, образ!»

Ця вправа полягає в накладанні заборони на уявлення емоційно негативного для особистості образу. Наприклад, у свідомості, внутрішньому баченні виникло щось неприємне: образ кіногероя (або реальної людини), пригадування якого та мисленнєвий діалог з яким може завдати вам неприємних (болючих) переживань.

Суть вправи полягає у наступному: як тільки у свідомості з’явився негативний для вас образ й у зв’язку з цим ось-ось почнуть виникати емоції страху, розпачі, образи тощо, необхідно внутрішньо заборонити собі думати про це, твердо подумки промовивши наказ: «Стоп!». Бажано відволіктися на щось інше.
До дистанціювання візуальної інформації також можна віднести звичайні дії, які однак можуть запобігти нашому роздратуванню чи емоційній втомі. Уникнути реклами, наприклад, по телебаченню, можна за допомогою «переходу» на інший канал; зменшування звуку та тимчасового переключення на іншу діяльність. Можна залишити приміщення, де працює телевізор, на час реклами тощо.

За принципом «усе геніальне — просте!», у нашому контексті «прості дії можуть бути досить ефективними», для того, щоб не підпасти під вплив непотрібної візуальної інформації.



Не дивіться того, що, як ви передбачаєте, може вас засмутити, налякати!
Критичний аналіз форми та змісту непотрібної візуальної інформації
Метод «Аналіз форми та змісту зображення»

Існують методики та вправи засновані саме на свідомому сприйманні візуального зображення, які допомагають уникати маніпуляційного змісту реклами. Їх принцип «знання — сила». Якщо ми критично проаналізуємо та оцінимо рекламне зображення (його форму, зміст, застосовані технології), то навряд чи потрапимо під його психологічний вплив. Тобто, активізація критичного мислення й обґрунтована оцінка рекламного зображення є запорукою нашої психологічної безпеки.


Методика «Аналіз зображення: нерухомого або динамічного» передбачає здійснення критичного аналізу за відомими вже нам позиціями:

  • визначення загальної характеристики: тип рекламного повідомлення (комерційна, політична тощо), формат (постер, буклет, листівка, журнальна сторінка, відеоролик тощо), ймовірний автор/замовник реклами, приблизна дата виробництва;

  • аналіз форми організації зображення: розміщення головних елементів, їх естетика, використання кольорів, інших технічних прийомів (крупний план, монтаж тощо);

  • аналіз змісту реклами: основна ідея, її зв’язок із назвою та зображенням, використання символік, брендів тощо;

  • на основі аналізу форми та змісту виявлення використаних медіатехнологій і припущення очікуваного психологічного впливу на глядача;

  • за допомогою чіткої аргументації на основі узагальнення попереднього аналізу форми та змісту рекламного зображення та запитань «Що ця інформація означає для мене?», «Чи вона корисна для мене?», «Як я ставлюся до цих ідей?» тощо, формулювання власного ставлення до проаналізованого рекламного зображення.

Форма проведення: робота в парах або невеликих групах.

Педагог роздає різні рекламні зображення, й учасники здійснюють аналіз за запропонованою схемою.

Аналіз рекламного зображення за такою схемою дозволяє раціонально виявити механізми психологічного впливу на глядача та завдяки цьому не допустити маніпуляції щодо себе.

На схожих принципах базуються й такі вправи як: «Розуміння побудови зображення», «Пошук або аналіз ефекту привабливості», «Пошук помилок, невідповідностей».



Креативний підхід до непотрібної візуальної інформації

Креативний підхід — це творчий підхід до психологічного захисту особистості від непотрібної візуальної інформації. Його суть полягає у творчому переосмисленні медіатекстів: якщо людина перетворює те, що існує, вона не підпадає під його вплив.

Під творчим переосмисленням ми розуміємо мисленнєве переструктурування змісту, а можливо й форми рекламного медіатексту.

Проаналізувавши зміст та форму рекламного повідомлення можна спробувати його подумки переробити на «кращий», «переконливий» або смішний.
Мисленнєва вправа «Перетвори рекламне зображення»

Вправа спрямована на переосмислення та переконструювання рекламного зображення.

Ми знаємо, що гумор — це потужний захист від багатьох проблем. Побачивши зображення, вигадайте щось, щоб з’явився інший смисл або навіть «переробіть» його на гумористичне. Креативні ідеї запишіть.

Гумористичний варіант виконання вправи покаже високий рівень готовності до психологічного самозахисту.



Форма проведення: вправи краще виконувати у невеличких групах, що сприятиме стимулюванню активізації породження ідей, думок під час виконання незвичного завдання.

Матеріали: друковані рекламні зображення комерційного, політичного змісту.
Контрольні запитання:

1. Які є групи методів психологічного захисту від непотрібної візуальної інформації? Суть кожної з них.

2. Основні розумові дії методики «Антиреклама».

3. Основні розумові дії вправ «Біла фарба», «Стоп образ!»

4. Як застосовується принцип «знання — сила» у психологічному захисті? Стадії аналітичної роботи.

5. Чому творчий підхід у психологічному самозахисті вважається ефективним?


Список літератури

1. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник / О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Г.В. Мироненко та ін.; За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. — К.: Міленіум, 2009.

2. Череповська Н.І. Психологічна адаптація людини до візуальної інформації рекламного змісту в умовах сучасного міста. — Творча діяльність в ускладнених умовах / В.О. Моляко, А.Б. Коваленко, Л.А. Мойсеєнко, В.А. Семиченко, Т.М. Третяк та ін. за загальною редакцією В.О. Моляко. — К., 2007. [Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України], 2007.

3. Череповська Н.І. Психологічний захист від візуальної інформації. Методика «Антиреклама» // Соціальний педагог. — 2009. — № 10 (34)


МЕДІАГІГІЄНА

Ключові слова: гігієна, медіагігієна, профілактика, психологічне здоров’я, психологічне нездоров’я, фізичні вправи, аправи для очей, психологічні настановлення..
Гігієна (гр. hygieinos — здоровий, Hygieia — у давньогрецькій міфології — персоніфікація здоров’я, дочка Асклепія) —галузь медицини, що розробляє й упроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив умов життя й праці на здоров’я людини, її працездатність, тривалість життя.

В наш час виокремлюють різні рівні поняття «здоров’я»:



фізичне здоров’я передбачає нормальне функціонування організму в цілому й окремих його органів зокрема;

психічне здоров’я — «душевне», пов’язане з нормальним функціонуванням психічних процесів: пам’яті, мислення, емоційних станів тощо; психічні розлади, психічне нездоров’я — у душевнохворої людини;

психологічне здоров’я, високий рівень прояву інтелекту людини, емоційної та регулятивної сфер. Це визначення близьке до поняття «духовне здоров’я», яке характеризує людину з позиції її найвищих можливостей осягнення світу, самовдосконалення, здійснення самої себе, здатність до співпереживання, сорому тощо.

Відповідно до видів діяльності людини виокремлюються напрямки гігієни, спрямовані на збереження різних видів здоров’я.



Профілактика (гр. prophylaktikos — запобіжність) —сукупність заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення чого-небудь, на збереження порядку тощо.

В умовах інформаційного суспільства на психіку людини, її свідомість тисне надмірна інформація й медіаінформація зокрема. Медіаінформація представлена у вигляді поліформатної і різнозмістової медіапродукції не завжди конструктивна.

Людина, котра не знайома із захисними засобами, може стати жертвою інформаційної обробки, підпасти під маніпулятивний вплив, перенаситити свою свідомість непотрібними образами та смислами, що у свою чергу, може призвести до руйнування її як особистості.

Гігієна у сфері медіа — медіагігієна спрямована на запобігання шкідливому впливу з боку медіаінформації на здоров’я людини. Навички медіагігієни необхідні для запобігання негативному впливу медіаінформації на особистість та наслідкам користування медіазасобами розділяють на два основні напрями: фізіологічний та психологічний.

До фізіологічних профілактичних заходів можна віднести фізичні вправи та вправи для очей.

Зауважимо, що профілактичні фізіологічні заходи, спрямовані на запобігання розвитку сколіозів, серцево-судинних захворювань, синдрому гіподинамії тощо, актуальні, насамперед, для тих, хто довго дивиться телевізор, працює за комп’ютером. Щоб запобігти перевантаженню організму необхідні систематичні перерви: для підлітків 12—14 років кожні 45 хв., для старших підлітків 15—17 років — щогодини. Перерва має тривати не менше 15 хв.

Зрозуміло, що фільм переглядають, як правило, біля двох годин без перерви. Тому фізична розминка після цього має бути тривалішою та реалізуватися у активнішій формі. До речі, якщо фільм транслюється по телебаченню, то для фізичної розминки можна ефективно скористатися рекламною паузою!

Усі вправи, які буде розглянуто нижче, перший раз необхідно відпрацювати у класі, пояснюючи та показуючи їх, також необхідно роздати кожному учневі роздрукований варіант фізичних вправ та вправ для очей.


Фізичні вправи

Потягування

Для послаблення м’язового напруження спинного відділу дуже корисні потягування. Потягуватися можна не встаючи зі стільця: руки «в замок» підняти догори й зробити нахили тулуба в різні боки. Ефект полягає не в кількості рухів, а в якісному потягуванні, щоб м’язи трохи «тягнуло». До 10 разів. До речі, згадайте, як часто протягом дня потягуються «брати наші менші» – кішки й собаки!


Вправи для шиї

Вправа 1

Робимо повільні нахили голови почергово на кожне плече, ніби намагаючись дістати його вухом.

Однак у цій вправі, як і в попередній, важлива не кількість нахилів чи їх швидкість, а саме розтягування м’язів, протилежних від плеча, до якого робиться нахил. До 10 разів.
Вправа 2

Крутимо головою «зліва направо»: починаючи повільно, можна трохи набрати «швидкість»; тепер «справа наліво»; однак не потрібно уподібнюватися деяким рок-музикантам, які це роблять швидко й тривало — нам вистачить 10 разів по колу в кожний бік.
Вправа 3

Тягнемо підборіддя догори, а плечі одночасно якомога нижче. Також до 10 разів.


Вправи для плечевого поясу

Вправа 1

Стоячи прямо, рахунок на 4:



  • 1 — руки догори;

  • 2 — руки вперед;

  • 3 — руки у сторони (ці три рухи робимо чітко);

  • 4 повертаємо руки долонями догори і тягнемо так, щоб відчутно було у пальцях, фіксуємо цей рух на 3—4 секунди.

10 повторів вистачить.
Вправа 2

Стоячи прямо, руки уздовж тулуба, рахунок на 2:



  • 1 — тулуб прямо: тягнемо від шиї праве плече, руку якомога нижче, щоб відчутно було в пальцях, фіксуємо на 3—4 секунди;

  • 2 — повернутися у вихідне положення й одночасно швидко двічі пересмикнути плечима: це — «відпочинок» для розтягнутого плеча.

Усього повторити 10 разів для правої руки, а потім 10 разів — для лівої.
Вправи для спини

Вправа 1

Нахили тулуба почергово в різні боки.

Стоячи, ноги ширше плечей, ліва рука на поясі, права догори:



  • 1, 2, 3 — ритмічні, енергійні нахили вліво, права п’ятка може відірватися від підлоги, головне щоб розтягування від верху правої руки по ребрах правого боку було відчутним;

  • 4 — повертаємося у вихідне положення, міняємо руки: праву на пояс, а ліву догори; відповідно 1, 2, 3 — нахили робимо у правий бік.

По 5 разів у кожний бік буде достатньо.
Вправа 2

Повертання тулуба за колом: ноги й таз якомога більш нерухомо, а тулуб рухається з максимальною амплітудою спочатку «за годинником», потім «проти».

По 10 разів у кожний бік.


Вправа 3

Потягнутися з прогинанням спини, руки догори, трохи назад, для рівноваги можна відставляти назад по черзі ноги.

Як можна відчути на своєму тілі, всі вправи спрямовані на подолання скутості, розтягування м’язів, активізацію рухів.



Вправи для очей

Як ми знаємо, найбільша частина представленої медіапродукції має візуальну форму вираження. Через очі людина отримує понад 80% інформації з оточуючого світу. Навантаження на очі спричинене такими засобами масової комунікації як телебачення, комп’ютер, кіно, повсюдні зображення рекламного (й не тільки) змісту є, безперечно, значним. Тому ми маємо подбати про власні очі, щоб вони служили нам кінця життя. Зберегти зір можна, якщо виконувати вправи для очей



  • Горизонтальні рухи очей: справа-наліво («маятник»).

  • Рух яблуками ока вертикально: догори-вниз.

  • Кругові рухи очами: «за годинниковою стрілкою», у протилежному напрямі.

  • Інтенсивні зажмурювання й розслаблення очей у швидкому темпі.

  • Діагональний рух очей: скосити очі у лівий нижній кут, потому від кута перевести погляд догори. Аналогічно зробити рухи у протилежному напрямі.

  • Звести очі до носа, поставивши пальця на перенісся й подивитися на нього: очі легко з’єднуються до центру.

  • Часто-часто поморгати очами.

  • Поглянути у вікно на найближчий об’єкт (гілку дерева) або на видиму деталь на склі (цяточка або наклеєний малесенький паперовий кружечок) і зафіксувати погляд. Потому подивитися удалечінь, якомога далі.

Кожний рух необхідно повторити від 6 до 10 разів.

Завдяки цим рухам ми вправляємо м’язи очей, які, як правило, активно не задіюються у людини, яка багато читає, дивиться на екран телевізора чи монітора.

Є також інші комплекси вправ, які можна знайти в інтернеті.
Корисні поради щодо роботи за комп’ютером

1. Дисплей потрібно оптимально налаштувати: яскравість має бути не високою, за нею слід постійно стежити і змінювати відповідно до освітлення; контрастність може бути біля 50%, хоча її підбирають індивідуально. Смисл полягає у тому, що необхідно постійно відстежувати зазначені параметри та завжди звертати увагу на комфортність свого зорового сприймання.

2. Оптимальна відстань від ока до екрану — 50—60 см. Екран має знаходитися нижче рівня зіниці ока. У нагоді може стати крісло, яке можна відрегулювати.

3. Коли працюєте з текстом на папері, аркуші треба розташовувати якнайближче до екрану. Це допомагає уникати частих рухів голови, які призводять до переключення зору на різну відстань. Це стає причиною того, що очі не встигають пристосовуватися до різних зорових об’єктів на різній відстані (монітор, що світиться, клавіатура, шрифт на папері тощо).

4. Не працюйте у темряві. Крім екрану монітора має бути хоча б невеличке джерело світла. При цьому воно має розташовуватися так, щоб не світло не потрапляло на екран.

5. Коли людина «сидить» за комп’ютером, око майже не рухається, не омивається слизовою оболонкою. Тривале «сидіння» за комп’ютером спричиняє комп’ютерний зоровий синдром або синдром сухого ока. Один із важливих, нескладних прийомів для запобігання цьому є часте моргання очами, під час якого очі зволожуються.

6. Порада тим, хто багато «працює очима». Пам’ятайте!

Очі потребують постійної підтримки:


  • більшої дози вітамінів та мікроелементів. Однак штучними вітамінами не можна замінити натуральні свіжі овочі та фрукти. У вашому раціоні постійно має бути морква, петрушка (як зелень, так і коріння), чорниця у сезон та те, де є природні вітаміни А, Є, С, каротин тощо;

  • для відновлення сил і працездатності очей бажано спати не менше 8—9 годин на добу.


Психологічні профілактичні заходи

Психологічні профілактичні заходи спрямовані на формування у медіаспоживачів спеціальних медіагігієнічних умінь, необхідних для запобігання впливу медіаінформації на свідомість особистості, на її поведінку.

Зазначені уміння формуються як здатність особистості передусім уникати тієї медіаінформації, яка може засмічувати свідомість, руйнувати психіку, викривлювати світосприйняття, впливати на духовні цінності.

Це інформація, що:



  • принижує честь і гідність особистості;

  • викликає роздратування або інші негативні емоції;

  • пропагує ворожі для особистості цінності або намагається здійснити підміну цінностей;

  • нав’язує позицію, що суперечить поглядам і переконанням людини;

  • намагається впливати на вчинки та поведінку особистості, маніпулювати нею.

Основні вміння психологічної медіагігієни якраз і спрямовані на те, що медіаспоживач має розуміти й розрізняти на практиці медіаінформацію із вказаними ознаками. (Згадаймо, прийом «фільтрування»!)

Для усвідомлення таких ознак людина має бути психологічно підготовлена, що сприяло б активізації внутрішнього самоконтролю, постійній оцінці свого психологічного та емоційного стану.

Вміння психологічної медіагігієни досить специфічні. Вони проявляються не як здатність якісно обробляти медіаінформацію, а як вміння обмежувати її вплив на власну свідомість, контролювати емоції та відчуття, які вона викликає, об’єктивно оцінювати вчинки, до яких підштовхує, та передбачати можливі негативні наслідки. Особистість, у якої не розвинені, відсутні ці уміння стає об’єктом впливу, маніпулювання.
Медіакомунікація, опосередкована візуальними засобами масової комунікації: «плюси» та «мінуси»

Форма проведення: дискусія.

Запитання для обговорення:

— Чи є якісним розширення комунікативних можливостей людини завдяки візуальним, аудіо-візуальним ЗМК?

— Яка якість таких контактів? (Поверхові, неглибокі.)

— Який смисл у поверхових контактах?

— Згадайте свої інтернет-контакти, наприклад, в «однокласниках»: скільки «друзів» у вас загалом і скільки буває справжніх контактів (не обов’язково частих)?

— Який смисл годинами «спілкуватися» з другом у мережі, якщо він живе поряд? У яких випадках це необхідно?

— Що означає розширення комунікації для людей із вадами, обмежених у пересуванні, самотніх?
Контрольні запитання:

1. Що таке медіагігієна? На що спрямовані медіа-профілактичні заходи?

2. Суть фізичних медіагігієнічних вправ.

3. Суть медіагігієнічних вправ для очей.

4. Суть профілактичних психологічних заходів.
Список літератури

1. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник / О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Г.В. Мироненко та ін.; За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. — К.: Міленіум, 2009.

2. Моляко В.А. Психологическая безопасность творческой личности // Обдарована дитина. —2002. — № 4.

3. Хмельницький О.О. Інформаційна культура: Підготовка кадрів до інформаційної роботи: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2007.



http://www.monokl.com.ua/index.php/storys/34-storys/61-ochkidlyakompjutera.html

http://photodealer.ru/news/zrenie-i-rabota-za-kompyuterom

http://saytopedia.com/boliat_glaza_kompyuter
Блок 4, креативний: «СПРИЙМАЄМО, СТВОРЮЄМО, ПЕРЕТВОРЮЄМО»

Метою креативного блоку є надання знань учням про феномен медітворчості, актуалізація та стимулювання розвитку їх творчого мислення та сприймання в ході виконання творчих завдань


ФЕНОМЕН МЕДІАТВОРЧОСТІ

Ключові слова: творчість, медіатворчість, суб’єкт медіатворення, творче мислення, творчий стиль мислення, комбінування, аналогізування, реконструювання.
Природа медіатворчості, її зміст, функції

Феномен медіатворчості з’явився з винаходом першого медіазасобу. Тобто, все почалося з винаходу практичного пристрою, приладу, завдяки якому можна було зафіксувати, зберегти, передати на відстань й отримати опосередковану інформацію, а також тиражувати її. Згадаймо медіаісторію, починаючи від протомедій.



Медіатворчість, за нашим визначенням, це створення нового, оригінального в галузі медіа, а саме створення технічних, інформаційних, комунікаційних, перцептивних продуктів.

Тобто, медіатворчість реалізується, передусім, у створенні:



  • медіазасобів та медіатехнологій;

  • медіапродукції у вигляді різноформатних медіа текстів;

  • нових типів медіакомунікацій;

  • нового типу медіасприймання.

Реалізація медіатворчості здійснюється у культурному, соціальному, психологічному планах.

У культурному плані «функціонують» результати медіатворчості: медіапродукти технічної (засоби) та інформаційної (медіатексти) сфер.



Соціальний план передбачає появу нових видів комунікацій між групами та окремими людьми, смислові, світоглядні конструкти окремих груп та людей.

У психологічному плані «функціонують» психологічні процеси особистості творця, спрямовані на створення медіазасобів, медіатекстів, медіаконтактів, медіасприймання.



Суб’єктом медіатворення у соціально-психологічному плані є творча людина. «Творча» людина від «нетворчої» відрізняється, насамперед, своїм творчим стилем мислення, творчим ставленням до дійсності, готовністю та вмінням творчо розв’язувати будь-яку проблему й у галузі медіа зокрема. Саме така людина вважається особистістю. (Зауважимо, що особистість завжди є творчою! Не творчої особистості не існує).

Серед учених є прихильники тієї думки, що кожна людина від природи є творчою, доказом чого є її успішна адаптація до зовнішнього світу у далекому минулому та створення Другої природи — культури й цивілізації. Однак багато хто з людей у процесі соціалізації втрачає цю природну здатність. Причинами можуть бути як несприятливе середовище існування дитини, невдала система освіти, так і слабке здоров’я тощо.

Тому, спираючись на дану точку зору, ми маємо здійснити певну психологічну роботу:

по-перше, нам необхідно «згадати», що у кожного з нас, так би мовити, «за образом та подобою», від природи закладено креативні – творчі здатності;

по-друге, як і будь-яку здатність – здатність до творчості можна розвинути, активізувати завдяки спеціальним мисленнєвим діям, вправам, завданням;

й по-третє, тому як ми вивчаємо візуальну медіакультуру, то й розвивати наше творче мислення, його творчий стиль будемо у процесі здійснення таких різних видів діяльності, як:

створення медіатекстів різного формату,

– встановлення нових типів медіаконтактів,

творчого медіасприймання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНаталія череповська візуальна медіакультура учнів зош
Тут представлений методично-практичний матеріал для медіапедагогів, учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, батьків...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconП., Середяк А. В. Історичне краєзнавство навчальний посібник
Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Ч.І. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПерепелюк Володимир Григорович Адміністративний процес. Загальна частина: навчальний посібник
Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2003. 367 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПрактикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9
Практикум з української мови : [навчальний посібник]. – Кривий Ріг : кпі двнз «кну», 2015. – 27с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПосібник Світова література
Посібник. Світова література. 2 клас. Розробки занять з курсу за вибором. Стецьківська зош І-ІІІ ступенів. 2012 90 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка