Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош»



Сторінка9/11
Дата конвертації19.04.2017
Розмір1.95 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема «ЛЮБОВ»

Любов: кохання, еротика, порнографія.
Кіно

«Три тополя на Плющихе» (реж. Т. Ліознова, за уч. Т. Дороніної, О. Єфремова), «Небо Самолёт Девушка» (реж. В. Сторожева, за уч. Р. Литвінової); голівудські: «Титанік», «Місто ангелів», «Френкі та Джоні» тощо.


ТБ

Т/с в основному російського виробництва «Капітанські діти», «Таёжный роман», «Колдовская любовь» тощо.


Реклама

Реклама представлена у подорожах або послугах, в яких приймають участь закохані чи молодята.


Інтернет

Тема «кохання» розвивається на сайтах з еротикою, на порносайтах. Є багато сайтів «знайомств» для людей з різною орієнтацією


ОБРАЗ ДИТИНИ

Дитина: дитинство, молодь.
Кіно

Образ дитини переважно представленій у американському кіно:



  • дитина головний герой: «Один вдома», «Кучерявка Сью»;

  • дитина — важливий герой фільму: «Вихователь-полісмен», «Знаки»;

  • культовий блок-бастер про Гаррі Поттера та його друзів; підліток Мартін МакФлай із блок-бастеру «Назад у майбутнє».

Російські фільми: «Ми з майбутнього», «Опудало» (реж. Р. Биков).
ТБ

Голівудські т/с «Район МелРоуз», «Беверлі Гілз»; російські т/с: «Кадети».


Реклама

Дитячий образ залюбки використовує реклама


Інтернет

Крім рекламних та інших заставок, у мережі, на жаль, є дитяче порно.


ОБРАЗ ПРИРОДИ

Образ Природи, здоровий спосіб життя:
Кіно

Фільми-катастрофи в основному голівудського виробництва, оскільки потребують багато грошей: «Післязавтра», «Зворотна тяга», «Смерч», «Ідеальний шторм», «Вулкан» тощо.


ТБ

Документальне кіно, фільми студії ВВС.


Реклама

Краєвиди, природа як «тло» використовується для іншої рекламної теми або як «мета», яку необхідно придбати під час подорожі.


Інтернет

Те, що і в рекламі, також є авторські сайти з краєвидами тощо.


ОБРАЗ БАТЬКІВЩИНИ

Образ Батьківщини/України, патріотизм у медіатекстах:


Кіно

Радянські кінофільми: «Они сражались за Родину»; українські: «Тіні забутих предків»; сучасні «Тарас Бульба».


ТБ

Т/с «Штрафбат».


Тема «ДОБРО та ЗЛО»

Образ Добра і Зла у формі конструктивної (наука, мистецтво, творчість) та деструктивної (війни, кримінал, катастрофи) діяльності людини.


Кіно

Боротьба добра і зла у блокбастері «Нічна варта», «Денна варта» (реж. В. Меньшов), «Адвокат диявола» (за уч. Аль Пачіно) представлена в основному у містичному жанрі.


ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ, ОЦІНОЧНОЇ РОБОТИ
Перегляд підібраних медіапедагогом для аналізу художніх, телефільмів, сайтів можна здійснювати у позаурочний час, а аналітичну роботу, оціночну роботу здійснювати в ході уроку.

Обговорення можна проводити у формі дискусії, диспуту. Підготовлені медіапедагогом питання для обговорення мають бути поставлені проблемно.

Також можна застосовувати метод рецензування переглянутого медіатексту: доручити 2—3 учням написати рецензії на фільм, який планується аналізувати, а потім на уроці використати рецензії, як нагоду для дискутування.
Дискусія

Дискусія (лат. discussio — розгляд, дослідження) — всебічне обговорення спірного питання на зборах, у пресі, під час бесіди.

Відповідно, дискутувати — досліджувати, розбирати, обговорювати, вести дискусію про що-небудь; дискусійний — сумнівний, спірний, який стосується дискусії.


Диспут (disputо — міркую, сперечаюся) — публічна суперечка, дискусія на наукову, суспільно-важливу тему. Диспут, за нашим визначенням, це форма дискусії: запланованого чи незапланованого стихійного обговорення проблемного питання.

Для незапланованого обговорення важливо чітко визначити суть суперечки, смисл понять, ступінь достовірності, яку доводять учні, напрямок ходу міркування.

У запланованому диспуті має бути заздалегідь обрано предмет обговорення, питання/тези, що виносяться на обговорення й запитання, які б спрямовували думку у потрібному напрямі.

У запланованій дискусії можуть бути визначені «доповідачі», які досліджували питання напередодні та «опоненти», які також досліджували питання, однак мають критичний намір щодо повідомлень, доповідей.

Диспут, це передусім, процес зіставлення протилежних суджень про один і той же предмет з метою з’ясування істини. Однак метою диспуту є не лише встановлення істини, але й формування в учнів навичок критичного мислення, відстоювання своїх суджень, їх обґрунтування.
Рецензія (recensio — огляд, обстеження) — стаття чи доповідь, у якій аналізують та оцінюють який-небудь твір, спектакль, концерт, медіатекст. Відповідно, рецензувати — це критично розглядати, писати рецензію. Під час рецензування не лише аналізуються факти, а й відбивається їх значимість для розв’язання проблеми/завдання означеного медіатексту.
Список літератури
1. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: моделі та практики. — Монографія. — К.: Центр вільної преси, 2003.

2. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. — М.: ИТДГК Гнозис. — 2003.

3. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник / О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Г.В. Мироненко та ін.; За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. — К.: Міленіум, 2009.

4. Фёдоров А.В., Новикова А.А. Медиаобразование в ведущих странах Запада. — Таганрог: Изд-во Кучма. — 2005.

5. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001.

6. Череповська Н.І. Особливості моделювання світу у теленовинах вітчизняними журналістами Журналистыка-2008: стан, праблемы перспектывы: Матэрыялы 10-й Мижнар. навук.-практ. канф., Минск, 11—12 снежня: Вып. 10./ Рэдкал. С. В. Дубовик (адк. рэд.). — Минск, 2008.

7. Яковлев И. Ключи к общению: Основы теории коммуникации. — «Авалон», «Азбука-классика», 2006.

Блок 3, практичний: ЗАСТОСОВУЄМО, ЗАХИЩАЄМОСЯ, ЗАПОБІГАЄМО

Метою практичного блоку є навчання учнів різним практичним умінням та навичкам, які мають три основіні розгалуження й відповідно спрямовані на пошук та застосування потрібної медіаінформації й візуальної зокрема, на психологічний захист від непотрібної візуальної інформації шляхом дистанціювання від неї або навпаки, її ретельного критичного аналізу, на індивідуальне застосування медіагігієнічних заходів. Всі зазначені практичні уміння та навички становлять важливу складову особистісної медіакультури школярів.


ПОШУК, ОПРАЦЮВАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ПОТРІБНОЇ МЕДІАІНФОРМАЦІЇ

Ключові слова: фільтрація інформації, диференціація, селекція інформації, «типологізація ЗМІ», «ієрархія пріоритетів», види споживання, рекреація, гедонізм, креативність.
Відбір та пошук інформації

Раніше домінувала думка: «Хто володіє інформацією — той володіє світом». Нині, не менш актуальною є вже інша: «Хто фільтрує інформацію — той володіє ситуацією». Тобто, загальне орієнтування в медіаінформаційному просторі сьогодні є важливим умінням сучасної людини. Уміння орієнтації в інформаційних хаотичних потоках передбачає загальний відбір інформації:

1. Фільтрація загального обсягу інформації, коли ми дещо відкидаємо, навіть ніколи не цікавимося, а дещо виокремлюємо: притримуємо для подальшої обробки або обираємо для опрацювання. Наприклад, згідно своєї системи цінностей, я зорієнтований на те, що ніколи спеціально не буду дивитися жорстке, брутальне відео, дитячу порнографію; мене також ніколи не цікавлять інші певні теми, наприклад, вища математика.

2. Диференціація джерел інформації; диференціація передбачає уміння розрізняти, бачити відмінність інформаційних джерел, їх значущу цінність для себе. Методи диференціації:



  • «типологізація ЗМІ»: «жовта преса», престижне видавництво, належність телеканалу державі, приватній особі чи структурі тощо;

  • «ієрархія пріоритетів»: ось ця інформація мені потрібна для майбутньої професії, проблеми ж сучасного мистецтва хоча і цікавлять мене, однак опрацювання цієї теми я відкладу на майбутнє, а от матеріал з медіаісторії візуальних засобів масової комунікації мені потрібен зараз для написання реферату;

  • відокремлення нової інформації від її інтерпретацій, коментарів.

3. Селекція як подальший, більш детальний відбір, добір обраної інформації.

Коли вже визначено, яка інформація потрібна починається її пошук.

1. Пошук інформації по телебаченню. Використання друкованих тижневих телепрограм, перегляд, прослуховування анонсів, інтернетних телепрограм.

2. Пошук інформації в інтернеті. Використання пошукових програм Google, каталогів Yahoo, Yandex, Wikipedia (бажано продемонструвати).

3. Пошук інформації у книжках. У бібліотеці: правила користування алфавітним, тематичним каталогом. У книжці: анотація, структура та зміст, використані джерела, фрагментарний «діагональний» перегляд, визначення ключових слів, понять тощо (розказати, показати).

Висновок. Здатність до відбору інформації, володіння прийомами її пошуку є важливим критерієм загальної медіакультури особистості.
Опрацювання візуальної медіаінформації

Опрацювання/споживання обраної візуальної інформації полягає у її сприйманні, осмислені, оцінюванні та практичному застосуванні або отриманні від неї задоволення. Особливість опрацювання/споживання візуальних медіатекстів залежить, передусім, від поставленої людиною мети. Наприклад, я обов’язково хочу переглянути виставку конкурсних робіт фотожурналістів World Press Photo 2009, щоб дізнатися, які нові тенденції з’явилися у світі фотодокументалістики та які роботи визначено на конкурсі як найкращі. Задача перегляду не завжди може бути усвідомленою: я хочу відпочити, переглядаючи телевізор.

Виокремлюється декілька загальних напрямів/видів споживання візуальних медіатекстів:


  • пізнавально-інформаційний: дає людині знання;

  • рекреаційний: переглядаючи візуальний медіатекст будь-якого формату, людина хоче відпочити, відновити сили;

  • гедоністичний: під час споживання візуальної інформації людина хоче отримати задоволення від поліпшення настрою, від естетичних, інтелектуальних переживань;

  • комунікаційний: передбачає, що споживання візуальних медіатекстів є вторинним стосовно здійснення комунікації або більш-менш однаковим (запросити дівчину в кіно й переглянути фільм; переглянути футбольний матч, але разом із друзями, щоб можна було разом співпереживати);

  • креативний: перегляд візуальних медіатекстів надихає людину на власні креативні ідеї.

Буває так, що споживання візуальних медіатекстів, наприклад, телевізійних — відбувається без усякої мети, ніби «за звичкою», канали переключаються кожні декілька секунд й переглядається все підряд.

За виключенням останньої позиції, всі мотиви споживання візуальної медіаінформації мають місце у житті людини, однак бажано, щоб не переважали «пасивні» види її споживання: рекреаційний, гедоністичний як отримання елементарного емоційного задоволення. Свідоме, активне споживання візуальних медіа здійснюється також за допомогою уважного сприймання, критичного мислення та оцінювання медіатексту (під час або після перегляду).


Практичні завдання

Як можна застосувати візуальну інформацію?

Цілеспрямоване сприймання, перегляд візуальних медіатекстів може багато дати людині, треба лише уміти «взяти»: «застосувати» нові знання або «отримати» емоційне, естетичне, інтелектуальне задоволення.



Застосовуючи нові візуальні знання ми отримуємо певні переваги у практичному або психологічному плані. Наприклад:

  • у практичному плані: переглянувши в інтернеті мапу міста й певного його району та вулиці, можна легко віднайти потрібну адресу;

  • у психологічному плані: переглянувши анонс нового фільму, ми приблизно уявляємо його зміст.

Завдання 1: визначити можливості застосування візуальної медіаінформації за двома показниками — практичному та психологічному. Наприклад, переглядаючи документальний фільм про фотографію, я ознайомився з історією її винаходження, напрямами розвитку, провідними діячами в її галузі та одночасно отримав інтелектуальне задоволення, зацікавився темою й відпочив.

Форма проведення: робота в невеликих групах. Учні записують варіанти застосування отриманої ними візуальної медіаінформації у допоміжну табличку:

Таблиця 1. Практичне й психологічне застосування візуальної медіаінформації



Візуальний, аудіовізуальний медіатекст:

Практична користь

Психологічна перевага

1.

Перегляд док. фільму «Дух фотографії»

Отримання знань, нової інформації

Зацікавився темою, відпочив

2.










...










Результати роботи всіх груп зводяться до загальної схеми застосування візуальної медіаінформації.


Від якої візуальної інформації я можу отримати задоволення?

Сприймаючи візуальну, аудіовізуальну медіа інформацію, можна отримати різні види задоволення: рекреативне (відпочити), емоційне (підняти настрій, розважитися), естетичне (відчути, помилуватися прекрасним), емоційно-інтелектуальне (задоволення від отримання нових образів, смислів), креативне (поява власних нових ідей на основі переглянутого).



Завдання 2: Працюючи в парах чи в невеличких групах, складіть табличку, де фіксувалися б види задоволень, які можна отриати від різноманітних медіатекстів.

Таблиця 2. Види задоволення, які можна отримати, переглядаючи візуальні медіатексти



Вид медіатексту:

Задоволення:

1.

Трансляція спортивного матчу

Емоційне

2.

Теленовини

Інформаційне








Результати роботи всіх груп зводяться до загальної схеми отримання задоволення від сприймання візуальної медіаінформації.




Зберігання візуальної медіаінформації

Ми знаємо, що однією з особливостей медіаінформації є можливість її збереження на різних носіях та різними способами.

Працюючи в парах чи невеличких групах, складіть табличку різних видів медіатекстів (за типами ЗМК) та способами їх збереження.

Наприклад, фотографії можна зберігати у …; кінофільми можна зберігати у …; картинки в інтернеті можна зберігати …; друковані зображення можна зберігати … та ін.

Результати роботи всіх груп узагальнюються.
Дискусія «Чи обов’язково «виїсти» відро інформаційних помиїв, щоб відшукати «кісточку з м’ясом»?»

Чи є обмеження інформації корисною для людини? А її надмір?

Чи вся медіаінформація й візуальна зокрема, є корисною, достовірною, моральною?

Чи є сенс витрачати час, обмежувати рухову діяльність, втомлювати зір, ризикувати отримати «неприємний контакт» із психологічно негативними візуальними образами, переглядаючи все підряд, щоб відшукати для себе «щось»?

Психологічне настановлення особистості на сприйняття корисної, цікавої, моральної, високохудожньої медіапродукції сприятиме спрямованому пошуку, її застосуванню у практичних, психологічних цілях, отриманню повноцінного, різноманітного задоволення.
Контрольні запитання:

1. Які прийоми загального відбору інформації й візуальної медіаінформації зокрема?

2. Опрацювання/споживання візуальної медіаінформації.

3. Відмінність «застосування» сприйнятої візуальної інформації та «отримання задоволення» від неї.


Список літератури
1. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник / О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Г.В. Мироненко та ін.; За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. — К.: Міленіум, 2009.

2. Хмельницький О.О. Інформаційна культура: Підготовка кадрів до інформаційної роботи: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2007.

3. Череповська Н.І. Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120.

4. Череповська Н.І. Особливості формування візуальної медіакультури особистості Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: Зб. наук. праць / За ред. В.О. Моляко. — Т.12. — Вип. 3. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007.


ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ВІД НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Ключові слова: непотрібна візуальна інформація, психологічний захист, відсторонення від інформації, критичний аналіз інформації, креативний підхід до інформації.
Не кожна інформація, наприклад, рекламного характеру, є корисною. Навіть навпаки, інформація часто може дратувати, психологічно втомлювати нас. Існують спеціальні методи та прийоми, спрямовані як на уникнення, дистанціювання від непотрібної візуальної інформації, так і на свідоме запобігання її маніпулятивному впливу. Ці методи психологічного захисту умовно можна розподілити на три групи:

  • відсторонення, дистанціювання, «мисленнєве знищення» непотрібної візуальної інформації;

  • критичний аналіз форми та змісту непотрібної інформації;

  • креативне перетворення непотрібної інформації.

Як бачимо, всі три підходи різні, й навіть, на перший погляд, суперечать один одному: одні спрямовані на уникнення візуальної інформації, а інші навпаки — на її ґрунтовний аналіз, і зовсім незвичайним є її креативне перетворення. Постає запитання: а для чого аналізувати, перетворювати, якщо інформація — не потрібна?

Відразу зауважимо, що методи психологічного захисту від непотрібної візуальної інформації, можна застосовувати до будь-якої візуальної інформації, не лише рекламного змісту.

Однак, чому все ж таки реклама? Тому що вона повсюдна, часто є недоречною й тому може дратувати: рекламні повідомлення у пресі, рекламні сторінки у журналах, оголошення по радіо, рекламні відео-ролики на телебаченні, постери у міському транспорті, банери, бігборди та інші види реклами на вулицях міст.

Ми вже знаємо, що за формою реклама може бути: текстовою (преса), аудіальною (радіо), аудіо-візуальною (ТБ), а ще візуальною (у формі різноманітних зображень з елементами тексту). Реклама може бути статичною (постер, бігборд) або динамічною у часі (рекламний аудіо-, відео-ролик) та ін.

За змістом реклама також буває різною. Виокремлюють комерційну (спрямована на активізацію споживання товарів, послуг з боку аудиторії); політичну (намагається вплинути на певний вибір виборців); соціальну (заохочує до співчуття, матеріальної допомоги з боку аудиторії); інформаційну (анонси: повідомляє про наступні події у світі медіа-культури) тощо.

Тому, якщо саме зараз (сьогодні, іноді, завжди) рекламна інформація є не лише непотрібною, а ще й заважає чи втомлює або викликає негативні емоції, тоді постає необхідність психологічного самозахисту.


Відсторонення від непотрібної візуальної інформації

Вправа-гра «Антиреклама»

Суть вправи полягає в тому, щоб свідомо не сприймати, не осмилювати не потрібних нам рекламних зображень, які знаходяться у полі нашого зору. Йдеться, передусім, про статичні рекламні зображення: бігборди, банери, постери тощо.

Вправа складається з трьох основних дій, які згодом можна довести до автоматизму. Коли мисленнєві дії стануть звичними, можна буде навіть «розважатися», йдучи щоденним маршрутом або їдучи у вагоні метро:

1. «Абстрагування». Статичне зображення рекламного об’єкту (на постері, бігборді) не треба розглядати, а якщо воно й впало в око, то глянути на нього побіжно, ніби з великої відстані, щоб дане зображення сприймалося в узагальненому вигляді. В результаті саме такої розумової дії свідомого «несприймання» воно матиме вигляд кольорових плям невиразної форми.

2. «Асоціювання». До кольорових плям, які ми все таки встигли сприйняти зором, потрібно підібрати якомога більше різних, як візуальних, так і вербальних асоціацій. Їх можна комбінувати, підбирати до них аналогії тощо.

3. «Творення власних смислів». Бажано до кожного уявленого нами образу вигадати назву чи декілька назв, або ж розвинути власний сюжет події.

Якщо візуальне рекламне зображення вже знайоме, то вправу можна починати з другої дії — довільного асоціювання. Основною вимогою до асоціювання в цілому є його спрямування на пошук образу, найбільш віддаленого за змістом від запропонованого образу рекламного зображення.

У результаті виконання цих нескладних дій, людина, оперуючи асоціаціями, вигаданими образами, не сприймає для себе зайвого, а займається самостійним образо- та смислотворенням: її мисленнєва діяльність, уява, пам’ять активізуються, вона «працює» не зі змістом, нав’язаним іззовні, а зі змістом власної свідомості.

«Труднощі» у виконанні вправи полягають у природній інертності багатьох людей до активізації власних інтелектуальних та вольових зусиль. Однак усі погодяться, що це конструктивні зусилля (які, до речі, допомогли людині вийти з царства тварин), спрямовані на психологічний самозахист, а зусилля від втоми сприйнятої непотрібної інформації деструктивні для психіки.

Для закріплення розумових дій вправа проводиться у класі. Медіапедагог показує протягом секунди рекламне зображення, а учні записують свої асоціації та вигадують до нього образи, ідеї, назви протягом 1—2 хвилин. Чим асоціацій більше, чим вони найбільш віддалені – тим кращий самозахист. Гумор — найкращий прояв психологічного захисту.

Як матеріал для роботи можна використати постери та рекламні зображення з журналів. Необхідно підібрати зображення з крупними елементами, більш локального кольорового забарвлення. умовно наблизивши їх до монументальних вуличних.

Можна показати до шести зображень та роздати підготовлені заздалегідь бланки (аркуш поділений на 6 клітинок, кожна з яких заповнюється відповідно показаному зображенню за порядковим номером. Учень записує асоціації, ідеї до першої «реклами» у клітинці з цифрою 1; до другої — у клітинці 2 і так далі).


Вправа «Біла фарба»

Ця вправа спрямована на дистанціювання від непотрібного, негативного для особистості зображення/образу.

Мабуть у кожної людини є досвід, коли в око потрапило те, що дуже вразило і враження це було негативним: людина випадково стала свідком дорожньої аварії, побачила мертву тварину, переглядаючи новини, була шокована натуралістичними кримінальними подробицями тощо. Буває й так, що ми свідомо переглядаємо якійсь фільм жахів чи психологічний трилер, а потім «страшний» чи просто неприємний образ з’являється у нашому внутрішньому баченні без нашого на те бажання або у сновидінні.

Ці негативні образи порушують наш емоційний комфорт й потребують відповідних дій.



1 дія. Уявіть «картинку-образ» який вас хвилює, умовно «переслідує» (для цього декому треба заплющити очі).

2 дія. Тепер уявіть, як ваша негативна «картинка» зафарбовується широкими білими смугами зверху до низу. Можливо «картинка» зафарбується не щільно, тоді треба буде додатково «накласти ще один-два шари білої фарби».

Якщо «образ» з’явиться через деякий час знову — «зафарбуйте» його ще раз. Якщо «біла фарба» не допомагає, а «картинка» продовжує хвилювати — зверніться до психолога.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНаталія череповська візуальна медіакультура учнів зош
Тут представлений методично-практичний матеріал для медіапедагогів, учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, батьків...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconП., Середяк А. В. Історичне краєзнавство навчальний посібник
Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Ч.І. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПерепелюк Володимир Григорович Адміністративний процес. Загальна частина: навчальний посібник
Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2003. 367 с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПрактикум з української мови навчальний посібник Кривий Ріг 015 ’35(075. 8)(076. 5) Ббк 81. Укр 9
Практикум з української мови : [навчальний посібник]. – Кривий Ріг : кпі двнз «кну», 2015. – 27с
Навчальний посібник «Медіаосвіта та медіакультура в зош» iconПосібник Світова література
Посібник. Світова література. 2 клас. Розробки занять з курсу за вибором. Стецьківська зош І-ІІІ ступенів. 2012 90 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка