Навчальний посібник у двох частинах



Сторінка21/22
Дата конвертації18.04.2017
Розмір5.04 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22
Контрольні питання та питання для самоконтролю засвоєння

навчального матеріалу спецкурсу “Філософія релігії”

  1. У чому полягає специфіка релігійного, філософського та наукового відображення світу та як впливає вона на особливості богословсько-теологічного, філософського та наукового релігієпізнання?

  2. Етимологія та розкриття суті понять “теологія” (“богослов’я”), “філософія”, “натурфілософія” (“філософія природи”): загальна характеристика їх місця у релігієпізнанні (які межі і риси теології, що спільного і відмінного між нею і богослов’ям; що таке філософія релігії та її форми − філософське релігієзнавство та філософська теологія; що таке релігійна філософія; яке співвідношення у релігієпізнанні теології і богослов’я, релігійної філософії і філософії релігії?).

  3. Структура філософського знання і філософського релігієпізнання. Форми філософії релігії: характеристика морфології (форм існування, вияву) філософського релігієпізнання.

  4. Релігійний та релігійно-філософський езотеризм: Кабала і кабалізм, масонство і орден розенкрейцерів, окультизм (спірітизм, астросоматичний спіритизм тощо) та “окультні науки” (теософія, антропософія, агні-йога) тощо.

  5. Етимологія та розкриття суті понять “теософія” та “антропософія”.

  6. Релігійний, богословсько-теологічний, релігійно-філософський та філософський монізм і дуалізм: характеристика їх морфології (форм вияву).

  7. Принципи монізму і дуалізму у філософії та філософському релігієпізнанні (характеристика, приклади).

  8. Монізм і дуалізм матеріалізму та ідеалізму у філософії (приклади).

  9. Історія матеріалізму у філософській думці (приклади).

  10. Матеріалізм у філософському релігієпізнанні як матеріалістична (атеїстична) філософія релігії: історичні форми, приклади вчень, персоналії.

  11. Об’єктивний та суб’єктивний ідеалізм у філософії та філософському релігієпізнанні (приклади).

  12. Релігія і богослов’я (теологія) як особливі різновиди об’єктивного ідеалізму.

  13. Об’єктивний та суб’єктивний ідеалізм в релігійній філософії (приклади).

  14. Дуалізм діалектики і метафізики у філософії та філософському релігієпізнанні.

  15. Співвідношення метафізики та механістизму у філософській думці (характеристика).

  16. Монізм механістизму та редукціонізму у філософії.

  17. Дуалізм апріорі та апостеріорі у філософії.

  18. Дуалізм раціоналізму та емпіризму, дедукції та індукції у філософії та філософському релігієпізнанні.

  19. “Лінія Платона” та “лінія Арістотеля” у філософії та богословосько-теологічній думці (приклади).

  20. Раціоналізм як дискурсивне пізнання та ірраціоналізм як інтуїтивно-містичне пізнання. Їх дуалізм у богословсько-теологічному та філософському релігієпізнанні: вияви раціоналізму та ірраціоналізму в історії богословсько-теологічного та філософського релігієпізнання (приклади).

  21. У чому складність визначення релігії як об’єкту релігієпізнання та предмету релігієзнавчих досліджень? Проблема визначення релігії в “чистому вигляді”, у “вузькому розумінні” (“власне релігії”) як об’єкту релігієпізнання та релігії в цілому, у “широкому розумінні” (“релігії як такої”) як предмету релігієзнавства.

  22. Особливості релігієпізнання та релігієзнавства: плюралізм релігієпізнання та релігієзнавства (у чому полягає плюралізм релігієпізнання та релігієзнавства?).

  23. Особливості релігієпізнання та релігієзнавства як плюралізм підходів до релігієпізнання та форм релігієзнавства: які є підходи до релігієпізнання та форми релігієзнавства?

  24. Релігія як об’єкт та предмет універсального вивчення. Форми та регіональні типи релігієпізнання та релігієзнавства (визначення та структура форм релігієпізнання та релігієзнавства, їх особливості як підходів до вивчення релігії, типів ставлення до неї та типів релігієзнавчих досліджень, особливості їх функцій (функціонального призначення), об’єктів вивчення та предметів дослідження; визначення регіональних типів релігієпізнання та релігієзнавства та їх парадигмально-концептуальних відмінностей).

  25. Які відмінності у підходах до вивчення релігій, у методах, засобах та змістовному наповненні, функціональному призначенні різних форм релігієпізнання та релігієзнавства? Які концептуально-парадигмальні відмінності регіональних типів релігієпізнання та релігієзнавства.

  26. Особливості (парадигмально-концептуальні відмінності) західного і східного регіональних типів богословсько-теологічного та філософського релігієпізнання.

  27. Загальне визначення релігієпізнання, релігієзнавства та релігії як їх об’єкту і предмету (що є спільним об’єктом вивчення та предметом дослідження для всіх форм і регіональних типів релігієпізнання та релігієзнавства?)

  28. Специфіка богословсько-теологічного, філософського та наукового (конкретно-наукового) розуміння (інтерпретації-витлумачення, пояснення) й відображення (визначення) релігії у процесі її пізнання: плюралізм розуміння змісту та визначень поняття “релігія” й позначуваного ним феномену (плюралізм розуміння сутності, природи, змісту, структури, функцій феномену релігії та її визначень).

  29. Плюралізм визначень релігії (поняття “релігія”) в історії богословсько-теологічного, філософського та конкретно-наукового релігієпізнання (приклади дефініцій поняття “релігія”, персоналії): які є визначення релігії (дефініції поняття “релігія”) в історії богословсько-теологічної, філософської та науково-релігієзнавчої думки?

  30. Богословсько-теологічне, релігійно-філософське та філософсько-релігієзнавче розуміння сутності (характеру), природи (джерел походження), структури та змісту релігії (у чому спільність богословсько-теологічного та об’єктивно-ідеалістичного розуміння релігії, у чому особливість суб’єктивно-ідеалістичного розуміння релігії, у чому обмеженість натуралістичного та матеріалістичного, зокрема марксистського тлумачення сутності та природи релігії, наприклад, у чому обмеженість даного їй Ф.Енгельсом у “Анти-Дюрінгу” т.зв. “класичного атеїстичного визначення”?).

  31. Вирішення проблеми релігії (сутності, природи, змісту структури та функцій релігії, її визначення) у богослов’ї (теології), філософії та академічному релігієзнавстві – в творчому доробку відомих богословів (теологів), філософів та науковців-релігієзнавців: як висвітлюється проблема релігії в працях відомих богословів (теологів), філософів, вчених-релігієзнавців (за вибором)?

  32. Теорія “страху” (Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар, Л.Фейєрбах та ін.) та “свідомого ошуканства” (Лукіан із Самосати, Критій, Полібій, франц. просвітники та ін.), опійні оцінки релігії в історії філософської думки (П.Марешаль та ін. просвітники; К.Маркс, В.Ленін та ін.). У чому їх обмеженість і яка є можливість їх сучасного витлумачення у філософії релігії?

  33. Теологія (богослов’я) і філософія релігії: загальна характеристика співвідношення їх предметів, функцій та ваємодії у релігієпізнанні (за кн.: Релігієзнавчий словник. – К., 1996; Академічне релігієзнавство. – К., 2000).

  34. Богослов’я (теологія) і релігієзнавство: спільні та відмінні риси у релігієпізнанні.

  35. Місце ідеаційної основи релігії у змісті релігійного віровчення, богословосько-теологічного та релігійно-філософського релігієпізнання, у предметі філософського релігієпізнання (філософії релігії).

  36. Етимологія та розкриття суті поняття “теїзм”: характеристика його форм (релігійний, богословсько-теологічний та релігійно-філософський теїзм) та типів (політеїзм, генотеїзм, монотеїзм).

  37. Теїзм та альтернативні йому релігійно-філософські та філософські вчення: гілозоїзм, “Живий Всесвіт”, деїзм, пантеїзм, панентеїзм.

  38. Історія східного та західного (європейського типу) богословсько-теологічного та релігійно-філософського богопізнання й богоосягнення (східного та західного релігійного та релігійно-філософського теїзму).

  39. Етапи античного філософського богопізнання, їх представники та характеристика їх концепцій (від голозоїзму і “Живого всесвіту” до “теологів”-неоплатоників, філософських “батька та дядька християнства”).

  40. Історія вільнодумства як складової філософського релігієпізнання (які є форми вільнодумства, його історичні етапи, їх концептуально-змістовне та персональне наповнення?).

  41. Стихійний античний атеїзм (характеристика його загальних особливостей, окремих вчень, персоналій).

  42. Представники вільнодумства та атеїзму в античному релігієпізнанні (“теорія страху” тощо).

  43. Які особливості атеїзму французьких войовничих матеріалів епохи Просвітництва та марксистського атеїзму? Хто головні представники, який зміст їх вчень?

  44. Історія європейської релігієзнавчої думки: загальна характеристика етапів її еволюції, основних форм, концептуально-змістовного поповнення, персоналій.

  45. Релігієзнавча думка в Україні (загальна характеристика): історія і сучасність.

  46. Загальна характеристика місця філософського знання в структурі релігієзнавства та його співвідношення з богословсько-теологічним і теософським знанням:

а) яке співвідношення філософії релігії, релігійної філософії, богослов’я (теології) та теософії в процесі релігієпізнання?

б) яке місце філософії релігії (конфесійної, позаконфесійної та неконфесійної) в структурі релігієзнавства (конфесійного, богословсько-теологіч­ного та неконфесійного, академічного)?



  1. Історичні форми еволюції та етапи формування методології філософського релігієпізнання в античну епоху, середні віки, добу Відродження, Новий і Новітній час: їх змістовна наповненість та представники.

  2. У чому сутність та особливості “філософствування про релігію”?

  3. Визначення філософії релігії, її об’єкту та предмету: проблема дефініції (визначення) філософії релігії; філософія релігії у “широкому” та “вузькому”, спеціальному, власному розумінні; співвідношення їх об’єктів та предметів.

  4. Філософія релігії у “широкому” і “вузькому” розумінні. Філософія релігії як особливий тип філософствування, вид філософської теорії, форма релігієпізнання та як галузь філософського знання, спеціальна філософська і релігієзнавча дисципліна: визначення, загальна характеристика, морфологія, регіональні типи.

  5. Об’єкт і предмет (предметна сфера, проблемно-тематичне поле) філософії релігії.

  6. Місце філософії релігії у структурі філософського знання та релігієзнавчому комплексі: філософія релігії як “регіональна філософія”, її метатеологічні функції у конфесійному релігієзнавстві та методологічне значення у неконфесійному, академічному релігієзнавстві.

  7. Чи свідчать об’єкт і предмет філософії релігії, що це “регіональна філософія”?

  8. Яка морфологія (які форми) та регіональна типологія (які регіональні типи) філософії релігії?

  9. Чи є філософія релігії особливою “релігієзнавчою ділянкою” інших галузей філософського знання? Наприклад, чи погоджуєтесь Ви з думкою О.Кульчицького про те, що філософія релігії особлива ділянка аксіології – аксіологія релігії, що стосується “міркувань духу над релігійним ставленням до дійсності”?

  10. Які відмінні риси філософського релігієзнавства та філософської теології, які їх об’єкти та предмети?

  11. Об’єкт і предмет філософського релігієзнавства (загальна характеристика, визначення).

  12. Об’єкт і предмет філософської теології (загальна характеристика, визначення).

  13. Місце філософської рефлексії у процесі релігієпізнання та у релігієзнавчому комплексі: релігійна філософія загалом і філософська теологія зокрема в системі конфесійного релігієзнавства (загальна характеристика); основні конфесійні різновиди та напрями релігійної філософії (філософської теології), надконфесійні синкретичні та позаконфесійні релігійно-філософські вчення (загальний огляд); філософія релігії (філософське релігієзнавство та філософська теологія) як складова частина неконфесійного, академічного релігієзнавства та її внутрішня дисциплінарна, проблемно-тематична структура (загальна характеристика).

  14. Яка проблемно-тематична, дисциплінарна структура філософії релігії у вузькому (спеціальному) розумінні як особливого типу філософствування, виду філософської теорії, особливої галузі філософського знання, спеціальної філософської та релігієзнавчої дисципліни – особливої “релігієзнавчої ділянки” філософії, “регіональної філософії” та розділу теоретичного релігієзнавства?

  15. Що таке “ідеаційна основа релігії” і чому вона виступає наскрізною пізнавальною проблемою в усіх формах філософії релігії? В чому полягає її концептуально-конфесійний плюралізм? Що таке “релігійні артефакти” і яка їх віронавчальна та обрядово-культова специфіка?

  16. Специфіка філософського звертання до релігії: що таке ідеаційна основа релігії та які її теїстичні і нетеїстичні типи?

  17. Що таке “атрибути”, “феномени”, “модуси”, “ноумени” релігії?

  18. Філософія релігії європейського типу як філософія релігії Заходу (західноєвропейського та східноєвропейського регіонального типу); які їх парадигмальні, морфологічні та головні концептуально-конфесійні відмінності?

  19. Історія (основні етапи), морфологічний та концептуальний плюралізм становлення західної філософії релігії (філософії релігії європейського регіонального типу).

  20. Історія та плюралізм форм становлення східної філософії релігії (філософії релігії східного регіонального типу).

  21. Історія та концептуально-конфесійний плюралізм релігійної філософії Заходу (релігійної філософії європейського типу).

  22. Історія та концептуально-конфесійний плюралізм релігійної філософії Сходу.

  23. Які відмінності у генезі філософії релігії західного (європейського) і східного регіонального типу?

  24. Генеза та наступна історична еволюція філософії релігії (характеристика її регіональних типів, історичних етапів та морфології).

  25. Який зв’язок історії розвитку філософського релігієпізнання та формування філософії релігії з еволюцією ідеалізму і матеріалізму, діалектики і метафізики, раціоналізму та ірраціоналізму (інтуїтивізму, містицизму), теїзму і відмінних від нього деїзму, пантеїзму, панентеїзму, атеїзму (приклади)?

  26. Філософські вчення Стародавнього Сходу та античності у контексті філософії релігії: загальна характеристика.

  27. Філософська теологія та філософське релігієзнавство в історії міфологічної, релігійної, релігійно-філософської та філософської думки, вільнодумства та атеїзму Стародавнього сходу та античної епохи.

  28. Як вплинула передфілософія Упанішад, міфологія, віровчення та філософія ведизму-брахманізму, джайнізму, буддизму, індуїзму, філософія чарваків-локаятиків, інь-янь, конфуціанства та моїзму, філософія та міфологія даосизму, вчення тантризму та легізму на особливості східної філософії релігії?

  29. Які головні етапи формування філософії релігії європейського типу, їх концептуальний зміст, головні представники?

  30. Яка генеза та передісторія формування європейської філософії релігії: який головний зміст її античного та середньовічного етапів (загальна характеристика)? Хто її засновники в Новий час? Загальна характеристика класичного періоду і національних шкіл класичної європейської філософії релігії, філософії релігії Просвітництва та марксизму, філософії релігії ХХ ст. Хто їх головні представники?

  31. Антична філософія в контексті античного філософського релігієпізнання та богопізнання: які історичні етапи та форми, який їх головний концептуальний зміст, хто головні представники?

  32. Яка еволюція методології античного релігієпізнання та богопізнання (загальна характеристика)?

  33. Стихійний атеїзм (Ксенофан), атомізм (Демокріт), епікуреїзм (“теорія страху”) та філософська апологетика релігії (Платон, Арістотель) античної епохи.

  34. Неоплатонізм та неоплатонічна традиція у філософії.

  35. Що таке “гілоїзм” як античне джерело пантеїстичної філософії?

  36. Що таке концепція “Живого Всесвіту” та яка її традиція у філософії релігії?

  37. У чому значення філософії Середньовіччя для формування філософії релігії (концептуальний аналіз, головні представники)?

  38. Які головні концептуально-конфесійні особливості середньовічної філософії західного (європейського) та східного регіонального типу?

  39. Патристично-неоплатонічні джерела християнської філософії.

  40. Християнізований неоплатонізм – філософська основа патристичного богослов’я.

  41. Які історичні форми середньовічної схоластичної філософії,який її концептуальний зміст, хто головні представники?

  42. Середньовічна арабо-мусульманська філософія.

  43. Які античні джерела східного (арабо-мусульманського) перипатетизму та хто його головні представники?

  44. Філософія релігії Відродження. Які особливості ренесансного неоплатонізму, гуманізму, арістотелізму?

  45. Філософія релігії Реформації. Що таке “християнський гуманізм” та хто його відомий представник?

  46. Чому “філософія релігії” у власному розумінні цього слова виникає саме у Новий час (в ХVІІ ст.)? Чому її родоначальником вважається саме Б.Спіноза? Коли починається і у чому полягає концептуальний підхід до релігії та самої філософії релігії. Коли і ким запроваджений сам термін “філософія релігії”?

  47. У чому полягає плюралізм методології (багатоманітність підходів до релігієпізнання) у філософії релігії європейського типу Нового часу (приклади)?

  48. Класична європейська філософія релгії: хто її ідейний предтеча, попередники та засновники, які національні школи?

  49. Який головний концептуальний зміст філософії релігії картезіанства, хто представники?

  50. Які особливості школи Лейбніца-Вольфа у філософії релігії? Що таке “вольфіанство”?

  51. Які відомі представники сенсуалістичної філософії релігії, філософії релігії англійського, німецького, французького Просвітництва.

  52. Які головні особливості англійської та німецької шкіл класичної європейської філософії релігії?

  53. Хто представники філософії релігії соліпсизму?

  54. Які особливості гегелівської філософії та історіософії релгії?

  55. У чому полягає апріорно-історичний підхід до релігії класичної європейської філософії релігії?

  56. Які особливості та форми прояву деїстичної філософії релігії, хто її відомі представники?

  57. Які головні концепції “природної релігії”?

  58. Що таке стиль “релігієзнавчої метафізики”? Які його особливості?

  59. Який концептуальний зміст та хто представники філософії релігії позитивізму?

  60. Філософія релігії волюнтаризму Артура Шопенгауера.

  61. Філософія релігії інтуїтивізму Анрі Бергсона та Миколи Лоського.

  62. Філософія релігії у “філософії життя” Вільгельма Дільтея, Фрідріха Ніцше, Освальда Шпенглера.

  63. Які основні напрямки філософії релігії Новітнього часу (філософії релігії ХХ ст., сучасної філософії релігії)?

  64. У чому полягають головні особливості філософії релігії екзистенціалізму: екзистенціального містицизму його “предтечі” С.Кіркегора (К’єрке­гора), релігійного екзистенціалізму К.Ясперса та атеїстичного А.Камю, Ж.-П.Сартра, проміжної між ними “фундаментальної онтології” М.Гайдеггера (Хайдеггера)?

  65. У чому полягає феноменологічний підхід до релігії Ш. де ла Соссе, М.Еліаде, Г. ван дер Леува?

  66. Філософська антропологія релігії: що Ви знаєте про антропологію релігії М.Шелера, Г.Плеснера, А.Гелена?

  67. У чому полягає психоаналітичний підхід до філософії релігії?

  68. Філософія релігії в теорії психоаналізу (З.Фройд і теорія сублімації фрейдизму, Е.Фромм та неофрейдизм, К.-Г.Юнг і концепція “культурних архетипів”).

  69. Що таке школа “морфології святості” у філософії релігії та хто її представники?

  70. Які особливості школи “морфології святості” у європейській філософії релігії Новітнього часу.

  71. Що таке принцип верифікації, “лінгвістичний поворот” у філософії релігії та хто його представники?

  72. Які концептуальні відмінності філософії релігії неореалізму Б.Рассела від неореалізму (філософії “процесу”) А.Уайтхеда, Ч.Хартшорна та “теології процесу”Ш.Огдена, Д.Кобба?

  73. Філософія релігії критичного реалізму: яке визначення релігії у Сантаяни, що таке “органічне розуміння природи”?

  74. Конфесійні особливості та концептуальна еволюція філософських засад українського християнства (українського богослов’я).

  75. Християнське богослов’я як важливе джерело української релігійної філософії та філософії релігії: конфесійно-концептуальні аспекти.

  76. Основні пріоритети віровчення, богослов’я та філософських засад конфесій українського християнства.

  77. Християнське богослов’я як предмет (об’єкт вивчення) української релігійної філософії та філософії релігії.

  78. Які історичні форми української релігійної філософії та філософії релігії, хто їх визначні представники?

  79. Патристичні джерела філософії Київської Русі

  80. Філософські засади богословської думки в українській полемічній літературі кін.ХVІ – пер. пол. ХVІІ ст. Неоплатонізм апологетів православ’я, томізм К.Саковича.

  81. Українська духовно-академічна філософія ХVІІ – пер. пол. ХVІІІ ст. в Києво-Могилянській академії: які її концептуально-змістовні особливості, головні представники?

  82. Які концептуальні особливості схоластики та вольфіанства Г.Кониського?

  83. Релігійна філософія та філософія релігії українського Просвітництва др. пол. ХVІІІ – поч. ХІХ ст. (“сковородинство” Г.Сковороди, кантіанство П.Лодія).

  84. Філософські засади українського романтизму (М.Гоголь, М.Шашкевич, М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш та ін.).

  85. Київська школа “академічної філософії” ХІХ ст. “Філософія серця” П.Юркевича.

  86. Вплив німецької класичної філософії на формування української класичної філософії ХІХ ст.: хто відомі прихильники кантіанства, шелінгіанства та гегельянства в Україні?

  87. Позитивістська філософія релігії М.Драгоманова та І.Франка, “філософія мови” та лінгвістичне релігієзнавство О.Потебні.

  88. Хто представники російської православної філософії кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (“метафізики всеєдності” та екзистенціальної філософії “нової релігійної свідомості” – “богошукацтва”) в Україні?

  89. Українська томістична філософія пер. і др. пол. ХХ ст. (Г.Костельник, В.Олексюк). Які її концептуально-конфесійні особливості?

  90. Які релігійно-філософські аспекти богослов’я УГКЦ в ХХ ст. (А.Шеп­тицький, Й.Сліпий)?

  91. Аксіологія релігії О.Кульчицького.

  92. Які погляди сучасних українських релігієзнавців (А.Колодний, Б.Лобо­вик та ін.) на форми, предмет та дисциплінарну структуру філософії релігії?

  93. Релігія як суб’єкт продукування релігійної філософії. Релігійна філософія, філософська теологія в історії релігії та релігійно-філософської думки (загальна характеристика конфесійного плюралізму, концептуально-змістовного наповнення).

  94. Що таке віронавчальні, богословсько-теологічні джерела релігійної філософії (що є віронавчальними, богословсько-теологічними джерелами релігійної філософії)? Яке їх співвідношення з поняттям “ідеаційна основа релігії”?

  95. Ідеаційна основа релігії і віронавчальні, богословсько-теологічні джерела релігійної філософії (загальна характеристика їх концептуального та конфесійного плюралізму; конкретна експлікація за вибором).

  96. Ідеаційна основа релігії як віронавчальні, богословсько-теологічні джерела релігійної філософії.

  97. Які головні відмінності віровчення та богослов’я головних напрямів християнства: православ’я, католицизму та протестантизму?


    Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Схожі:

Навчальний посібник у двох частинах iconУ двох частинах

Навчальний посібник у двох частинах iconКонспект лекцій у двох частинах Частина 2 Суми Видавництво Сумду 2009

Навчальний посібник у двох частинах iconМатеріали обласної науково-практичної конференції «Педагогіка К. Д. Ушинського: історія та сьогодення» у двох частинах Частина 2

Навчальний посібник у двох частинах iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник у двох частинах iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчальний посібник у двох частинах iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник у двох частинах iconП., Середяк А. В. Історичне краєзнавство навчальний посібник
Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Ч.І. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана...
Навчальний посібник у двох частинах iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник у двох частинах iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011 В. Д. Братенші
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...
Навчальний посібник у двох частинах iconОльга линь посібник з української мови
Пропонований посібник складається з двох частин: -а – це тексти диктантів краєзнавчої тематики, 2-а – ті ж тексти, які містять помилки,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка