Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України



Сторінка11/15
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.8 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Рекомендована література до розділу 6:

1. Сугестивні технології маніпулятивного впливу : навч. посіб.


/ [В.М.Петрик, М.М.Присяжнюк, Л.Ф.Компанцева та ін.] ; за заг. ред. Є.Д.Скулиша. – К., 2010.

2. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти) : підруч.


/ [В.В.Остроухов, В.М.Петрик, М.М.Присяжнюк та ін.] ; за ред. Є.Д.Скулиша. – К. : КНТ, 2010. – 776 с.

3. Информационно-психологическая безопасность в эпоху глобализации : учеб. пособ. / [В.М.Петрик, В.В.Остроухов, А.А.Штоквиш и др.] ; под. ред. В.В.Остроухова. – К., 2008. – 544 с.

4. Компанцева Л.Ф. Гендерные основы Интернет-коммуникации в постсоветском пространстве : моногр. / Л.Ф.Компанцева. – Луганск : Альма-матер, 2006. – 392 с.

5. Компанцева Л.Ф. Интернет-лингвистика: коммуникативно-прагматический и лингвокультурологический подходы : моногр. / Л.Ф.Компанцева. – Луганск : Знание, 2008. – 528 с.

6. Компанцева Л.Ф. Философия Сети Интернет: школа Бернарда Лонергана и славянский опыт : моногр. / Л.Ф.Компанцева. – Луганск : Знание, 2006. – 352 с.

7. Горошко Е.И. Информационно-коммуникативное общество в гендерном измерении : моногр. / Е.И.Горошко. – Х. : ФЛП Либуркина Л.М., 2009. – 816 с.

8. Лебедев-Любимов А.Н. Психология рекламы / А.Н.Лебедев-Любимов. – СПб. : Питер, 2008. – 384 с.

9. Мак-Люэн М. Галактика Гуттенберга: Становление человека печатающего / М.Мак-Люэн. – М. : Акад. проект, 2005. – 496 с.

10. Мак-Люэн М. Понимание Медиа: внешние расширения человека
/ М.Мак-Люэн ; пер. с англ. В.Николаева. – М. : Жуковский: КАНОН-прес-Ц, Кучково поле, 2003. – 464 с.

11. Неклесса А.И. Глобализация: новый цивилизационный контекст


/ А.И.Неклесса. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.futurerussia.ru/conf/ forum_infosociety_neklessa.html.

12. Скобл Р. Разговор дороже денег. Как блоггинг меняет общение бизнеса и потребителей / Р.Скобл, Ш.Израэл. – СПб. : ИД “Питер”, 2007. – 368 с.

13. Филлипс Д. PR в Интернете / Д.Филлипс. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 320 с.

14. Щербина В.Н. Сетевые сообщества в ракурсе социологического анализа: Опыт рефлексии становления “киберкоммуникативного континуума” / В.Н.Щербина. – Запорожье : Просвіта, 2001. – 228 с.


РОЗДІЛ 7
Особливості здійснення

сугестивного впливу в інтернеті
7.1. Інтернет як нове середовище сугестивного впливу
У 2005 році експерти з Массачусеттського технологічного інституту склали топсписок 25 найважливіших винаходів людства за останні 20 років: серед них Інтернет посів перше місце, а таке доповнення, як електронна пошта, – п’яте. За даними Internet Usage Statistics (2009), середньостатистична аудиторія мережі на 31 березня 2009 року становила 1.596.270.108 осіб. Якщо цю цифру зіставити з кількістю жителів Землі (трохи більше 6,7 млрд), то можна побачити, що кожен шостий землянин став її користувачем. Таким чином, інформаційно-комунікативні технології не тільки вперше в історії людства дозволили зв’язати людей один з одним і кожного з інформаційними ресурсами всього світу, але й використати весь масив інформації та комунікативний потенціал інтернету в маніпулятивних цілях.

Історія Інтернету розпочиналася з розвитку електронної пошти. У 1968 р. у США стала розроблятися військова комп’ютерна мережа Arpanet. Назва була складена з абревіатури ARPA (Advanced Research Projects Agency – Агентство перспективних досліджень) і слова net, тобто мережа. Через рік запрацювали перші чотири вузли – в університетах Лос-Анджелеса, Санта-Барбари й Стенфордському інституті. Незабаром після початку роботи Arpanet поширилась невелика програма, що дозволяє всім працівникам на одній і тій самій машині писати повідомлення, адресовані іншим користувачам цього комп’ютера, в один текстовий файл один за одним, а також читати написане колегами. Вийшов певний аналог сучасних гостьових книг і мережевих форумів. Програма була названа SndMsg, тобто Send Message, а файл, що зберігає повідомлення, – “поштова скринька”. Одночасно з Send Message розроблялася й програма обміну файлами між різними комп’ютерами Arpanet. Наприкінці 1971 р. Р.Томлінсон, програміст фірми, що займалася розробленням Arpanet, написав програму, що робила те ж саме, що й Send Message, тільки не на локальному комп’ютері, а на віддаленому. Таке комунікативне минуле електронної пошти. На той час мережа складалася вже з 23 комп’ютерів, які були об’єднані в 15 вузлів. При роботі з програмою кожному користувачеві локальної машини присвоювалася адреса, що складалася з його імені й мережевого імені його комп’ютера, розділених знайомим “@”. (Цей знак використовувався Томлінсоном замість прийменника “at” (на), тобто вираз user@machine означає: користувач такий-то на комп’ютері такому-то). Місцезнаходження “поштової скриньки” кожного користувача Arpanet ставало чітко визначеним, що надало можливість легко здійснювати обмін повідомленнями.

Однак усвідомлення перетворення мережі Arpanet на Інтернет вимагало тривалого часу. І перше визначення терміну “Інтернет” було запропоновано тільки в 1995 році Федеральною мережевою Радою США: “Інтернет – це частина глобальної інформаційної системи, що логічно пов’язана з нею унітарною адресою, заснованою на IP-протоколі або на його перспективних розширеннях; може підтримувати комунікації, використовуючи Transmissiom Control Protocol\Internet Protocol (TCP/IP) або його поступові розширення й/або спільні протоколи; надає, використовує й (або) робить доступними (для всіх або конфіденційно) сервіси високого рівня, що базуються на комунікаціях і пов’язаній із ними інфраструктурі”.

Разом із тим, як суспільство просувалося від суто інформаційної парадигми убік інформаційно-комунікативної, змінювалося й розуміння сутності інтернету. У науковій літературі є безліч визначень мережі, кожне з яких актуалізує певні умови здійснення можливої маніпуляції.



1. Дешевизна й мобільність поширення інформації, а отже, технологічно комфортні умови для здійснення маніпулювань. “Інтернет – це ланцюг комп’ютерних мереж, які можна розглядати як найпростіші й дешеві засоби обміну електронною інформацією між бізнесом й усім іншим світом” (Е.Муртазін).

2. Децентралізація, а отже, можливість сховати реальні джерела маніпулятивних впливів, проводити інформаційну кампанію одночасно в кількох мережевих ресурсах, у різних жанрах і серед різних мережевих співтовариств. “Інтернет – глобальна сильно децентралізована мережа, що не має єдиного керівного органу. Фізичні мережі, з яких складається Інтернет, утворять ієрархію, верхній рівень якої посідатимуть високошвидкісні магістральні мережі” (Е.Кролл).

3. Можливість реалізації глобальних маніпулятивних впливів, використання всіх ресурсів гіпертексту для прокладання необхідних маршрутів маніпулятивних кампаній. “Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони комп’ютерів з усього світу. Якщо на Інтернет дивитися з погляду користувача, то Інтернет становить глобальні засоби обміну інформацією як якась інформаційна супермагістраль” (О.Путилова).

4. Безкарність, можлива анонімність маніпуляторів, прихований вплив на мережеві співтовариства й особистість в Інтернеті. “Всесвітня мережа схожа на павутинку з лісових стежок, де кожен може заблукати в самі нетрі й робити там те, що йому заманеться” (О.Биккулов).

5. Можливість проведення експертизи в мережі, Інтернет як арена вироблення підтримки. Деякі організації можуть дозволити собі ігнорувати цей потенціал, особливо якщо врахувати, що він може мати позитивний і негативний характер. “Інтернет – це величезний ресурс для проведення різного роду експертиз і перевірок, для встановлення онлайнової взаємодії з потужною групою спостерігачів” (Д.Філіппс).

6. Технічні можливості Інтернету дозволяють не тільки створювати мережі й впливати на споживачів інформації, але й проводити моніторинг мереж, визначаючи можливі мережі й адреси поширювачів тієї чи іншої інформації. “Інтернет – це будь-який набір окремих у фізичному смислі мереж, з’єднаних між собою єдиним протоколом IP, що дозволяє говорити про них як про одну логічну мережу. Інтернет утворить глобальний інформаційний простір, будучи фізичною основою для Всесвітньої павутини й безлічі систем (протоколів) передачі даних” (О.Горошко).

7. Із погляду соціальної взаємодії Інтернет становить глобальну соціально-комунікаційну комп’ютерну мережу, призначену для задоволення особистісних, комунікативних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій.

Для організації маніпулятивного впливу будь-якого роду в Інтернеті важливі такі його функції:

 глобальний комунікаційний канал, що забезпечує передання потоків мультимедійної інформації у світовому масштабі;

 глобальний архів, інформаційне агентство, що дозволяє одержати практично будь-яку інформацію. За даними Пентагону, в мережі можна виявити 80 % інформації, яку вважають секретною й надсекретною;

 допоміжний засіб соціалізації, самопрезентації, самопіару особистості, соціальної групи шляхом спілкування із зацікавленими особами, “всепланетний клуб ділових і дозвільних партнерів” (О.Соколов);

 нова сфера комунікативної діяльності, що змінила відносини з аудиторією й трансформувала наявні раніше комунікативні практики. “Сьогодні інтернет передав у руки людини, що володіє модемом і комп’ютером, усі інструменти й способи комунікації, які колись були безроздільною “вотчиною” кількох груп професій.
7.2. Сугестія в інтернеті: інформаційно-комунікативні передумови
Під сугестією розуміють форму міжособистісного й міжгрупового спілкування, при якому передання інформації відбувається за допомогою частково неусвідомлюваного, направленого сигналу на вербальному чи невербальному рівнях. Сугестія відрізняється від переконання зниженим рівнем критичності й потреби у верифікації інформації.

Особливо ефективні сугестивні технології в інтернеті з певних причин: усе ще висока довіра до неофіційних ресурсів мережі; аудиторія може бути залучена до інформації надією розв’язати будь-які проблеми; формування мережевих співтовариств на основі емпатії (співчутті). Сугестивні технології можуть торкатися нервово-психічних процесів і соціальних уявлень, настанов, суспільних норм, цінностей, думок, а також індивідуальної самосвідомості відвідувачів інтернетних ресурсів. Сугестивний вплив на мережеві співтовариства може спонукати їхніх представників до певних дій у реальному світі. “Навіювання й самонавіювання ... підсилює почуття й прагнення, піднімаючи до надзвичайного ступеня активність народних мас… Не підлягає ніякому сумніву, що психічний мікроб у відомих випадках виявляється не менш згубним, ніж фізичний мікроб, спонукаючи народи на сприятливій до того основі до спустошливих війн і взаємознищення, збуджуючи релігійні епідемії. … проте, навіювання в інших випадках ... сприяє захопленню народів як єдиного цілого до найбільших подвигів, що залишають найвищою мірою яскравий і величний відбиток в історії народів” (В.Бехтєрев).

Щоб результативно впливати на людину, сугестивні технології в інтернеті повинні ґрунтуватися на значущих мотивах і потребах людини. За А.Маслоу, це початкові потреби – у захищеності, визнанні, задоволенні фізичних потреб.

Насамперед сугестивному впливу найбільш піддана аудиторія, що прагне розв’язати певні проблеми:

1. Люди активно шукають інформацію про проблему, що стосується їх, і фіксують інформацію, яка надходить до них зненацька та пропонує порятунок від проблеми.

2. Сила сугестивного впливу визначається ступенем віри людей у те, що існують перешкоди, які обмежують їхню спроможність реалізовувати плани.

3. Можливість сугестивного впливу зумовлюється рівнем причетності – ступенем, до якого людина відчуває себе залученою до певної ситуації й вирішує, чи діяти їй і яким чином.

Сугестивна комунікація в інтернеті ґрунтується на кардинально нових комунікативних принципах, один із яких звучить так: там, де раніше була реклама, сьогодні повинна бути емпатія. Сугестивний вплив найбільш ефективно здійснюється серед тих мережевих співтовариств, де інтерактивні відносини налаштовані на довіру, симпатію, співчуття й розуміння, що знижує рівень критичності в сприйнятті інформації.

Про наявність емпатії як ключового компонента комунікації на тому чи іншому мережевому ресурсі можуть свідчити відповіді на питання, запропоновані на рис. 7.1.

Сугестивні технології в інтернеті націлені на масовий результат. Їхнім об’єктом найчастіше виступає певне мережеве співтовариство, або соціальна мережа. Соціальна мережа в інтернеті – співтовариство постійних користувачів певного мережевого ресурсу, “коло своїх”, об’єднаних єдиними нормами й спільністю цілей комунікації.

Термін “соціальна мережа” (СМ) був уведений у 1954 році соціологом Джеймсом Барнсом, котрий розвинув ідею взаємозв’язку між людьми за допомогою соціограм, тобто візуальних діаграм, у яких люди подавались у вигляді точок, а зв’язки між ними – у вигляді ліній.

Рис. 7.1
СМ має певні переваги: оперативний обмін інформацією; установлення нових зв’язків; неформальне спілкування; полегшений пошук потрібної людини. В інтернеті діють такі СМ: Однокласники; Myspace, Facebook. В Україні найбільш популярні LinkdIn, Profeo. У Profeo можна знайти онлайнівське резюме багатьох людей, ознайомитися з матеріалами різних блогів, обговорень; простежити взаємодію індивідів і співтовариств; отримати уявлення про імідж у мережі тієї чи іншої компанії або особи.

У соціальному контексті дослідники порівнюють СМ із неформальними об’єднаннями громадян колишнього СРСР часів перебудови (80-90 рр.). Ці співтовариства об’єднували носіїв альтернативних повсякденним практикам світоглядних настанов. В інтернеті діяльність СМ не має явно вираженого альтернативного характеру, але її становлення торкається всіх традиційно сформованих просторів – моральних, економічних, політичних, правових, – на кожен із яких може бути спрямований сугестивний вплив. СМ називається в інтернеті по-різному – кіберсоціумами, віртуальними співтовариствами, онлайновими співтовариствами, кібертовариствами, – що свідчить про процес формування цього явища в мережі. Дослідники виділяють низку умов виникнення й існування СМ, які одночасно визначають параметри сугестивного впливу на їхніх членів:

1. Можливість ідентифікації індивіда або групи – від псевдоніма до повних даних із місця роботи, домашньої адреси.

2. Механізм контролю – від морально-психологічного до економічного та юридичного.

3. Наявність історії – чинника ідентифікації індивіда в межах спільної діяльності.

4. Можливість впливати на членів співтовариства й формувати правила комунікації.

5. Єдність цілепокладання й довіри, що досягається на цій основі.

Мережева організація інтернету виключає цільову аудиторію в традиційному її розумінні. Передбачається, що відправлена інформація стане загальнодоступною. Відпадає необхідність націлювання сугестивного впливу на певне вузьке коло людей, поширення інформаційних потоків координується самою мережею. Процес націлювання повідомлень мережею Е.Кларк представив схематично (див. рис. 7.2).

Як тільки повідомлення стає доступним інтернетній аудиторії, вона може або познайомитися з ним, або ні. Це означає, що контроль над повідомленням починають здійснювати користувачі. Сугестивне повідомлення повинне посісти сильні позиції в інтернетному дискурсі, бути комунікативно привабливим для споживачів інформації, щоб зібрати більшу аудиторію.




Рис. 7.2
Сугестивний вплив в інтернеті може бути змодельований та одночасно досліджений у рамках двох дисциплін – теорії соціальних комунікацій і сугестивної лінгвістики.


7.3. Сугестивний вплив в інтернеті як аспект соціальних комунікацій
Дослідження сугестії в інтернеті з позицій соціальних комунікацій дає змогу виділити такі її аспекти:

1. Сугестивний вплив на мережеве співтовариство викликає “масову”, “позаколективну” поведінку, його примітна ознака – стихійне передання інформації суб’єкт діє практично без відчуття особистого контролю над ситуацією. Прикладом такого колективного зараження може слугувати паніка в Україні з приводу свинячого грипу, спровокована в перші дні епідемії. Всі стрічки новин щодня передавали кількість хворих і померлих, назви “потоків” новин містили семантичний компонент страху, паніки, неможливості змінити ситуацію. “В Украине подтвержден свиной грипп” (Obozrevatel.com/news/2009/6/2/305747.htm), “Почему глава ВОЗ в Украине скрывает информацию о свином гриппе?” (smi.liga.net/articles/IT092751.html), “В Україні почалася епідемія “свинячого” грипу. Країні загрожує карантин” (podrobnosti.ua/…/link...cgi?id=640227&rc), “Свиной грипп: полный ажиотизм – Інфопорн” (infoporn.org.ua/2009/10/31/svynoyi_grypp_polnyyi_azhyotyzm), “Свинячого виходу немає. В Україні офіційно оголошена епідемія грипу” (www.kommersant.ua/doc.html). Тільки через кілька тижнів після початку паніки з’явилися перші спроби протистояти маніпуляції в мережі. “Ознаки паніки: завжди наростає стрімко, за експонентою, незалежно від реально встановлених фактів. Усе, що її штучно розганяє – “мені на роботі сказали”, “чоловік знайомої працює в ..., сказав” – і багато чого іншого, що передається ланцюгом із невеликими перекручуваннями, робить із грипу чуму, з хлорки на вокзалі – літаки, що запилюють Київ. Усі, безсумнівно, бояться за життя. І в цій ситуації – ти вже не мислиш як особистість, ти вже просто хочеш вижити” (блог доктора К.Зеленського. – www.vashdoktor.com.ua).

2. Зростає роль інтелектуальної рецепції – здатності духу переймати готові думки й судження інших мислячих істот і давати можливість цим судженням впливати на них своєю інтелектуальною дією. Інтелектуальна рецепція підкріплюється рецепцією сенсорною, тобто стимулами, які впливають на органи чуття людини й закріплюють у пам’яті яскраві образи. На цьому принципі ґрунтувалися передвиборні піаркампанії в різних країнах. Так, в американському політичному дискурсі зміна президентів супроводжувалася актуалізацією нових слоганів: “Are you better off than you were four years ago?” (Т.Рузвельт, 1901); “I propose (to the American people) a New Deal” (Фр.Рузвельт, 1933); “A Leader, for a Change” (Дж.Картер, 1977); “We stand at Armageddon and fight for the Lord”(Р.Рейган, 1981); “It’s Time to Change America” (Б.Клінтон, 1998); “Yes We Can” (Б.Обама, 2009). Як бачимо, слогани не містять конкретних обіцянок, їхнє завдання – вселити виборцям надію про зміни на краще. А тому в текстах слоганів актуалізуються концепти лідер, зміни, мета, згода, які в результаті багаторазового повторення закріплюють на підсвідомому рівні виборців американські ідеали без будь-якої аргументації. На цьому ж принципі побудовані й слогани українських кандидатів. У різних варіантах актуалізована опозиція “свої – чужі” на передвиборних бігбордах Ю.Тимошенко, що покликано на підсвідомому рівні підвести виборців до висновку про те, хто справді стурбований долею України, а хто – тільки своєю: “Вони говорять – вона працює”; “Вони блокують – вона працює”, “Вони зраджують – вона працює”; “Вона працює. Вона – це Україна”. Слогани закріплюються на рівні сенсорної рецепції. Бренд Ю.Тимошенко створений у традиційних українських кольорах-символах: білий – колір чистоти, червоний – любові, відданості й віри, чорний – суму, темних сил.

В інформаційно-комунікативному співтоваристві з’явилася ще одна можливість підсилити роль інтелектуальної рецепції в передвиборному дискурсі – використати інтернет як новий медіапростір. Передвиборні гасла кандидатів, неодноразово повторені в посиланнях пошукових систем, представлені в розділах “об’єкт у картинках”, навіть обіграні іронічно на недружелюбних ресурсах, закарбовуються у свідомості споживачів інформації та впливають на них.

3. Формування символічних систем як установлення влади. Хто формує символічні системи – той установлює владу. “Символічні системи – засіб пізнання/комунікації – можуть здійснювати свою структуровану владу лише тому, що вони структуровані. Символічна влада – це влада конструювати реальність, установлюючи гносеологічний порядок” (П.Бурдьє про символічну владу). Але досить тривале повторення певної ідеї не здатне саме викликати стійку споживчу поведінку, воно повинно певним чином поєднуватися з внутрішнім станом споживача.

Так, логотипом сайту російського молодіжного руху “Відсіч” є кулак, що входив у символічні системи багатьох рухів громадянського суспільства, які мають конструктивний і деструктивний характер. У Росії під цим символом розвинув активну діяльність молодіжний суспільно-політичний рух “Оборона”, налаштований досить агресивно. Він дістав популярність на початку 2005 року, лідера не має, входить в опозиційну коаліцію “Другая Россия”. Символ кулака має довгу історію. Передусім піднятий кулак використовують патріотично налаштовані праві організації – символ White Power. Правий білий кулак піднятий проти гноблення білих людей світовим сіонізмом. Протягом XX ст. зображення стиснутого кулака, символу й жесту опору та єдності, використовувалося багатьма рухами, переважно лівими: анархістами, антифашистами, правозахисниками, студентами-ліваками, демократами, профспілковими рухами, борцями за права індіанців, “чорними пантерами”, зеленими. Всіх цих людей поєднували цінності свободи й справедливості (у їхньому розумінні), неприйняття політичної дійсності й готовність відстоювати свої права на практиці.

Уперше цей жест в офіційній атрибутиці стали використовувати іспанські антифашисти, які боролися з диктатурою генерала Франко. Відоме гасло “No pasaran!” з 1936 року асоціюється з піднятим стиснутим кулаком, що був також знаний як “антифашистський салют”, на противагу загальновідомому “фашистському вітанню”.

Французькі студентські виступи травня 1968 року також проходили під знаком стиснутого “кулака солідарності”. Молоді люди малювали кулаки на стінах Сорбонни, червоних прапорах і співали “Інтернаціонал” на вулицях Парижа.

Нерідко у XX ст. стилізоване зображення стиснутого кулака використовували групи британських і американських феміністок, котрі активно відстоювали жіночі права, у тому числі шляхом акцій громадянської непокори.

Створений у 1999 році студентський рух “Відсіч” став локомотивом сербської оксамитової революції, котра дала старт цілій серії ненасильницьких “зламів” авторитарних режимів у країнах колишнього соціалістичного блоку. На прапорах “Відсічі” красувався кулак громадянського опору.

У 2003 році молодіжний рух “Кмара”, символіка якого збігалася із символікою “Відсічі”, зіграв вирішальну роль у “Революції троянд ”, яка привела до відставки президента Грузії Едуарда Шеварнадзе.

У 2004 році під час “Помаранчевої революції” одним із найбільш популярних інтернетних ресурсів демократичної опозиції був проект “Майдан”, який також використовував як свій символ стилізований стиснутий кулак.

Уже після появи російської “Оборони”, навесні 2006 року, цей символ з’явився в Білорусі. Там його, крім власне відділення “Оборони”, використовує організація “Білоруська Відсіч”.

Таким чином, скажімо, російський рух “Відсіч” експлуатує символ міжнародного визвольного руху, щоправда, злегка видозмінюючи його семантику. У результаті у свідомості росіян на основі сугестивного впливу поступово відбувається закріплення нового наповнення історично сформованого символічного ряду.

4. Психічне зараження психологи визначають як несвідому, мимовільну схильність індивіда до певних психічних впливів. Воно виявляється не через усвідомлене прийняття певної інформації або зразків поведінки, а через пряме передання певного емоційного стану. Індивід у цьому випадку несвідомо підпорядковується зразкам поведінки інших людей. На практиці феномен психічного зараження як метод рекламного впливу виявляється при проведенні масових заходів, де важливу роль починають відігравати ритм, емоційне напруження, певний словниковий ряд. Ефект зараження формує комунікативну одиницю “своє коло”, коли потрібно бути таким, як усі, щоб бути своїм. Так, заворушення в Молдові почалися в результаті “психічного зараження” населення через електронну пошту й СМС. Хроніка подій, представлена в інтернетних новинах, і є прикладом сугестивного впливу на масову свідомість.

5. Метод переконання без критичного аналізу інформації використовується в сучасних сугестивних маніпулятивних технологіях досить широко. Він ґрунтується на збільшенні обсягу інформації про потрібний продукт, на перебільшеннях, зіставленні його переваг із недоліками інших; на заздалегідь підготовлених питаннях і відповідях. Одним із найбільш сильних прийомів переконання є теорія УТП (унікальності торговельної пропозиції), розглянута в роботі Р.Ривза “Реальність у рекламі” (1994):

 кожне рекламне оголошення повинно зробити споживачеві якусь чітко сформульовану пропозицію. Це мають бути не просто слова або крикливі вихваляння товару, а вирішення конкретної проблеми;

 пропозиція повинна бути такою, яку конкурент або не може висунути, або за певних причин не висуває. Вона повинна бути унікальною;

 пропозиція повинна бути настільки сильною, щоб залучити до споживання товару нових споживачів. Підкреслення незначних відмінностей, які споживач не в змозі вловити, тільки збільшує ймовірність провалу пропонованого об’єкта.

Наприклад на українському сайті харизматичної організації “Нове покоління” є розділ “Занадто багато болю для мене”, де соціальні працівники й психологи лінії довіри допомагають людям, консультуючи з питань сімейних стосунків, взаємин із людьми, алкогольної й наркотичної залежності, депресії, страхів, чаклунства, хвороб, фінансових проблем (http://www.newjeneration.com). Проблеми фінансових труднощів, хвороб і чаклунства розглядаються в єдиному концептуально-символічному ряді щастя/нещастя. Більше того, пропонується можливість їхнього вирішення за аналогією з казкою – зателефонуйте/напишіть нам (махну рукавом, чарівною паличкою тощо) – і проблема розв’яжеться.

6. Формування іміджу через закріплення брендових характеристик у свідомості мережевого співтовариства. Індивідуальність може проявлятися в різних формах і на різних рівнях. Виділяють п’ять рівнів – кіл формування бренда:

У самому центрі – віра або переконання. Якщо є віра, то всі наступні рівні індивідуальності вже багато в чому визначені.

Друге коло – місія й слоган, що її виражає. Слоган допомагає місії матеріалізуватися, і “тому не чекайте від нього лінгвістичних фокусів”.

Третє коло – зовнішні деталі бренда. Це може бути й упаковка, і назва, і персонаж, що персоніфікує марку.

Четверте коло – характер бренда, що виражається в мові й поведінці. Як розмовляють зі своїми парафіянами проповідники? Розуміють, співчувають, даючи надію.

П’яте коло – стиль. Він завжди повинен бути упізнаним.

Так, в основі завоювання аудиторії інтернетними ЗМІ лежить віра відвідувачів мережі у достовірність інтернетінформації й незаангажованість мережевої журналістики. Серед найбільш популярних брендів Інтернету у 2009 році журнал “Комерсант” відзначив компанії Google, Yahoo!, Amazon і соціальні мережі “Однокласники”, “Вконтакті” й “Коннект” (Kommersant.ua // http://www.kommersant.ua). Безсумнівна довіра відвідувачів мережі до названих брендів робить їх оптимальною ареною для всіляких маніпуляцій. Так, наприкінці січня 2010 року, напередодні другого туру президентських виборів, на деяких українських сайтах з’явилася інформація про те, що прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко дала команду “відрізати” інтернетників країни від низки популярних соціальних мереж “Однокласники”, “Вконтакті” й “Коннект”. Посилаючись на джерело із Блоку Ю.Тимошенко (БЮТ), 27 січня сайт “Глобаліст” повідомив:

“Українські користувачі будуть відключені від найбільш популярних соціальних мереж “Вконтакті” й “Однокласники”. Причиною для цього стало доручення прем’єр-міністра країни Ю.Тимошенко голові СБУ відрізати українську інтернетаудиторію, цитуємо: від шкідливих сайтів Vkontakte.ru, Odnoklassniki.ru (Однокласники) і Connect.ua, що негативно впливають на користувачів і здатні дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

На сайті також ішлося, що відключення українців від улюблених ресурсів відбудеться в ніч на 1 лютого, “тобто рівно за тиждень до другого туру виборів Президента України”.

Це повідомлення підхопили деякі інші українські ЗМІ, у тому числі сайт “Цивільна прокуратура України”. Певної правдоподібності такій інформації додає те, що державні органи країни не раз висловлювали негативне ставлення до соціальних мереж, “Вконтакті” й “Живий журнал” включно. Ця чутка і є прикладом сугестивного впливу; передбачалося, що обурені замахом на улюблені бренди інтернетники оберуть на виборах вигідну для маніпулятора позицію.

Сугестивні технології, засновані на знанні основ соціальних комунікацій, в обов’язковому порядку повинні підтримуватися на лінгвістичному рівні.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconНавчальний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови І літератури / За загальною редакцією Н. В. Ганіної. Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2011. [1- ше видання]. 96 с

Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconНавчальний посібник для курсантів внз мвс україни київ 2012 (075. 8) Р 93
Рибальський О. В., Хахановський В. Г., Кудінов В. А., Смаглюк В. М. Захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах. Навчальний...
Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів лист №14/18. 2
...
Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconПроблеми етногенезу українського народу
України (Під загальною редакцією В. А. Смолія). – К.: Альтернативи, 1997. – 416 с
Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconРішення №910 від 29 жовтня 2013 року
Про звернення до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України щодо руйнування меморіальної...
Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconНавчальний посібник для абітурієнтів За редакцією професора О. Мішукова

Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconПрограма факультативного курсу «письменники красноградщини»
За загальною редакцією А. Г. Мустафіної, директора Наталинського навчально-виховного комплексу
Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України iconДисертація кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки україни: теорія І практика

Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України icon“1944/1958”: 29. 73 Ббк 63. (4 Укр) Cергій Гордійчук український національно-визвольний рух на закарпатті
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка