Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина)



Сторінка1/12
Дата конвертації07.02.2018
Розмір2.76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ Національний університет

імені В.О. Сухомлинського
Кафедра політології

Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни

Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина)

Автори:


Ніколаєнко Н. О., д.політ.н., професор кафедри політології

Ніколаєнко Н. О., д.політ.н., професор кафедри політології
Для напряму спеціальності 052-Політологія

Затверджено на засіданні кафедри політології, протокол від «28» серпня 2017 року № 1.


Затверджено на засіданні навчально-медодичної комісії навчально-наукового іінститутуісторії, політології та права, протокол від «28» серпня 2017року № 1.

Миколаїв 2017



7.Засоби діагностики успішності навчання.

Залік проводиться у формі тестових завдань, складених відповідно до навчальних програм, за методикою, визначеною кафедрою політології. Залік з дисципліни містить комплекс кваліфікаційних завдань, які дозволяють виявити рівень підготовки, ступінь оволодіння професійними знаннями та уміннями для виконання виробничих функцій, зазначених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці При виконанні практичного завдання студент надає розгорнуту характеристику послідовності вирішення, алгоритм питання та висновок за розрахунками відповідно до поставленого питання.



Критерії оцінювання визначаються наступним чином:

Високий рівень. Оцінка «відмінно» ставиться, якщо при відповіді на основні завдання у процесі виконання практичного завдання, студент показав глибокі знання програмного матеріалу, вміння аналізувати і робити ґрунтовні висновки, чітке володіння політологічним понятійно-категоріальним апаратом; творчо підійшов до вирішення практичних завдань.

Достатній рівень. Оцінка «добре» ставиться, якщо при відповіді на питання завдання і вирішення практичного завдання, студент виявив повне знання програмного матеріалу, успішно виконав запропоновані завдання, продемонстрував уміння застосовувати політичні знання під час виконання практичної частини, але допускає несуттєві неточності.

Середній рівень. Оцінка «задовільно» ставиться у разі, якщо при відповіді завдання вирішення практичного завдання, студент виявив знання основного програмного матеріалу на репродуктивному рівні, уміння використовувати знання в стандартних ситуаціях. Під час виконання практичної частини студент виявив творчий підхід.

Низький рівень. Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо при відповіді на питання завдання і виконання практичного завдання, студент виявив поверхневі знання основного програмного матеріалу, допустив неточності, припустився помилок при виконанні практичного завдання.

Установлюється порядок перерахунку досягнень до нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну шкалу («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та європейську шкалу ЄКТС (А, В, C, D, E, FX, F).


Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів

Оцінка ЄКТС

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

А

5 (відмінно) – відповідь викладена на високому рівні, можуть бути допущені окремі несуттєві неточності

65 – 89

В,С

4 (добре) – відповідь вище середнього, але допущені окремі помилки

55 – 64

D

3 (задовільно) – належна відповідь, але були допущені суттєві помилки

50 – 54

Е

3 (задовільно) – відповідь відповідає встановленим мінімальним критеріям

35 – 49

FX

2 (незадовільно) – відповідь не відповідає встановленим критеріям. Студент володіє навчальним матеріалом поверхово й фрагментарно


9. Конспект лекцій з дисципліни;

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕСУРСУ
План лекційного заняття № 1

Тема : Ступінь розробки теми та джерельна база дослідження.

Мета лекції: познайомити студентів з поняттям «Адміністративний ресурс»; усвідомити роль та значення української та російської шкіл якісного аналізу політичних технологій.

Методи: пошук студентами інформації, аналіз статей та публікацій на дану тему.

Дидактичні засоби навчання: матеріал лекції, статті та публікації на дану тему.

Література:

  • Амелин В .Н. Анохин М. Г. Технологии в политике и управлении / В. Н.Амелин, М. Г.Анохин. – М., 2000. – 301 с.

  • Важенина О. Административный ресурс в государственном управлении – хорошо это или плохо? [Електронний ресурс] / О. Важенина.

  • Воронцова А., Звоновский Б. Административный ресурс как феномен российского избирательного процесса / А. Воронцова, В. Звоновский // Полис. – 2003.– № 6.– С. 114–124.

  • Варій М. Політико – психологічні передвиборчі та виборчі технології / М. Варій – К., 2003. – 400 с.

  • Максимов А. А. Чистые и грязные технологии: российский опыт. / А. А. Максимов – М., 1999. – 448 с.

  • Мальцева Н. Грязные избирательные технологии: мифы и реальность / Н. Мальцев. – М.: «Новости», 2003. – 207 с.

  • Николаев А. Н. Административный ресурс в региональных избирательных кампаниях / А. Н. Николаев // Полис. – 2000. – № 4. – С. 171–174.

  • Ольшанский Д., Пеньков В. Політический консалтинг / Д. Ольшанский, В. Пеньков – СПб, 2005. – 448 с.

  • Почепцов В. Как становятся президентами. / В. Почепцов. – К.: Знання – 1999.– 380 с.

  • Почепцов В.Коммуникативные технологии. / В. Почепцов. – К: Знання – 2001.–370 с.


Структура лекційного заняття:

1.Організаційна частина заняття

План

1. Українська та російська політичні школи про якісний аналіз політичних технологій. Роботи В. Амеліна, О. Важеніної, М. Варія, А. Максимова, Н. Мальцевої, А. Ніколаєва, Г. Почепцова та ін. Російські дослідники С. Кара-Мурза, Є. Малкін, О. Матвейчев, В. Новіков, Д. Ольшанський, В. Пеньков та Є. Сучков. Актуальність робіт А. Бузіна, А. Воронцової, В. Звоновського, В. Кириченка, О. Панфілової, Д. Парамонова, В. Полуектова, А. Чуклінова та С. Шевердяєва.



2. Повідомлення теми, мети та основних завдань заняття

Тема: Ступінь розробки теми та джерельна база дослідження.

Мета: засвоїти інформацію стосовно стану наукової розробки та джерельної бази дослідження адміністративного ресурсу.

Завдання: охарактеризувати ступінь розробки теми та джерельної бази дослідження.

Актуальність: характеризація ступеня розробки теми та джерельної бази дослідження надає змогу правильно сприймати та оцінювати політичну реальність.

3. Актуалізація опорних знань студентів і контроль актуального рівня знань.

1. Які публікації, на Вашу думку, є найбільш актуальними на сьогоднішній день?

2.Актуальні проблеми в сучасних публікаціях та джерелах базах дослідження?

4. Мотивація навчальної діяльності студента: своєчасне та правильне виконання поставлених завдань буде оцінено високим балом.

5. Структурні елементи заняття, які забезпечують досягнення дидактичної і виховної мети. Її х зміст та послідовність.

1. Зазначення теми та мети заняття

2. Ознайомлення студентів з головними завданнями лекції.

3. Структура лекції

4. Підведення підсумків

5. Надання домашнього завдання.



6. Підведення підсумків заняття.

Підсумки проводяться шляхом узагальнення головного змісту лекції з роз’ясненням можливих питання з боку студентів.



7. Домашнє завдання

Підготувати доповідь на тему: «Сучасний стан розробки публікацій та джерельної бази стосовно використання Адміністративного ресурсу».


Конспект лекційного змісту

1. .Науковий аналіз застосування адміністративного ресурсу базується на основі вивчення широкого кола джерел. Різнопланові джерельні матеріали дозволять нам уникнути однобічної оцінки фактів і подій. Оскільки в процесі роботи над дослідженнями проблем, присвячених застосуванню адміністративного ресурсу під час виборчих кампаній, необхідно було для об’єктивного аналізу та розкриття змісту даного явища з'ясувати фактори, що впливали на формування та застосування даного недемократичного явища політичного процесу, то, відповідно, і літературу, задіяну в дослідженні, умовно можна поділити на п’ять груп.

Перша група праць складається з монографій, посібників та досліджень, які вивчають організацію та проведення політичних, виборчих кампаній в цілому та застосування адміністративного ресурсу як особливого виду політичних технологій під час виборів, зокрема.

Друга група складається з дисертаційних досліджень, які виявили особливості використання адміністративного ресурсу в контексті сучасного політичного процесу.

Третя група матеріалів присвячена безпосередньо сутності та особливостям такого явища сучасного політичного життя пострадянських країн, як адміністративний ресурс, досліджують окремі аспекти його застосування.

Четверта група літератури виокремлює фактичні та аналітичні матеріали щодо використання адміністративного ресурсу під час виборчих кампаній в Україні, Росії та Білорусі.

П’ята група – це законодавчо-правові документи, які розкривають політико-правові аспекти застосування адміністративного ресурсу під час виборчих кампаній та методи протидії даному деструктивному явищу.

Для комплексного аналізу поняття «адміністративний ресурс» необхідно визначити суть «політичних технологій», одним із видів яких він і є. У своїх наукових дослідженнях Н. Мальцева, який визначає, аналізуючи соціальні (політичні) технології, що вони є не лише простою сукупністю прийомів і процедур, а й закріплюють почерговість дій і напрацювання відповідних алгоритмів поведінки суб’єкта. Тобто, до визначальної і генералізуючої ознаки політичних технологій варто віднести здатність за допомогою них керувати соціально-політичними процесами. Актуальним для української та російської політичної науки став якісний аналіз виборчих технологій. Глибокий науковий аналіз виборчих технологій проведений українськими вченими Г. Почепцовим.

Російські дослідники С. Кара-Мурза , А. Максимов  предметом свого дослідження обрали з’ясування маніпулятивної складової у виборчих технологіях.

Проблеми виборчих технологій, зокрема медійного ресурсу, як одного з видів адміністративного ресурсу та засобу маніпуляції суспільною свідомістю розглядаються в роботах російських науковців А. Ніколаєва, О. Важеніної та інших дослідників, праці яких надали суттєвого імпульсу актуалізації розгляду вищевказаних проблем.

Найбільше проблематика політичних технологій присутня у розробках, присвячених виборчому процесу. І це, мабуть, природно, тому що демократичні вибори, їх технологізація і легітимація – для країн пострадянського простору теми нові, а процеси досить суперечливі. Найбільший акцент російські політологи роблять на технологіях, безпосередньо пов'язаних з акціями політичної мобілізації електорату на період виборів. Цей напрямок простежується у працях В. Амеліна , А. Максимова. Праця Д. Ф. Ольшанского та В. Ф. Пенькова «Политический консалтинг»  присвячена аналізу вироблення політичних рішень, реалізації політико-владних повноважень, прогнозуванню можливих конфліктів та їх врегулювання. Автори систематизують наявну інформацію з теорії, практики, методики та принципів організації консалтингу в сфері політики.

Найбільш узагальнюючою роботою, присвяченою проблемам застосування політичних технологій під час виборів, є праця Є. Д. Малкіна та Є. Б. Сучкова «Основы избирательных технологий». В цій роботі автори, перш за все, узагальнюють і систематизують досвід проведення в Росії виборчих кампаній та партійного будівництва. Всебічно аналізуючи адміністративний ресурс, дослідники особливу увагу приділяють кампаніям протесту як природної реакції громадянського суспільства на неприпустиме застосування владою даної технології.

Особлива роль відведена технології паралельних виборчих кампаній, які автори вважають найактуальнішою політичною технологією для Росії, оскільки вони пов'язують в єдине ціле процес партійного будівництва і проведення виборів, що являє собою найбільш потужну зброю проти адміністративного ресурсу. Великий інтерес представляє аналіз виборчих технологій в ракурсі виборчих кампаній. Особлива увага тут приділяється адміністративному ресурсу, як політичній технології, притаманній Російській Федерації.

Виходячи з цього, автори прийшли до висновку, що гіпертрофована в даний час роль адміністративного ресурсу і безпосередньо пов'язані з ним «брудні» технології, – це явище суто тимчасове, через яке проходили всі країни з вільними виборами. В даній роботі також представлені принципи протидії адміністративному ресурсу, зокрема, на погляд авторів, найкращий метод боротьби з адміністративним ресурсом – це прибрати із закону про вибори всі (чи майже всі) обмеження на дії кандидатів, в тому числі і на розміри виборчих фондів, на порядок агітації, заборону на наклеп. Інших способів радикальної протидії на виборах адміністративного ресурсу автори не вбачають. Аналізу брудних політичних технологій присвячена робота Н. М. Мальцевої «Грязные избирательные технологии: мифы и реальность».

Потрібно зауважити, що російські дослідники більш активно, ніж українські вчені, займаються дослідженням форм застосування адміністративного ресурсу на пострадянському просторі. В цьому контексті актуальною є робота Д. О. Парамонова та В. В. Кириченка «Методы фальсификации выборов». Науковці дослідили технології фальсифікацій, які широко застосовуються під час виборчої кампанії. Перша частина роботи наводить загальні відомості про різноманітні методи фальсифікації виборів, надаючи поясненне причин їх використання. Друга частина розглядає конкретні методи фальсифікації, серед яких особливе місце посідає адміністративний ресурс, який застосовують кандидати від влади. До таких методів вони відносять голосування за наказом, метод молотка, «остання дільниця», «подвійне голосування», «силовий вплив», «відривний талон». Аналізуючи ці методи фальсифікації, автори виділяють і механізми їх нейтралізації.

В роботі «Административный ресурс в избирательных кампаниях» Д. О. Парамонов та В. В. Кириченко  характеризують не тільки соціально-філософські основи виникнення та існування адміністративного ресурсу, а і конкретні технології застосування даного явища на виборах.

Адміністративний ресурс також зіставляється з таким явищем, як фальсифікація, і з приводу даного питання авторами зазначається, що фальсифікації результатів голосування ототожнюються з «брудними» технологіями. Тобто, адміністративний ресурс і фальсифікація – дуже схожі ззовні, але абсолютно різні стратегії проведення виборів. Також адміністративний ресурс порівнюється з PR- технологіями, і тут автори вбачають розбіжності, вважаючи, що застосування адміністративного ресурсу є кризою політичного консалтингу.

Автори пропонують досить широкий спектр розуміння стилів і моделей застосування адміністративного ресурсу, а також приділяють увагу питанню про природу суперечностей адміністративного ресурсу та його зіткнення з національними і корпоративними ресурсами на виборах. Науковцями представлені не тільки методи здійснення адміністративного ресурсу з точки зору його відповідності сучасності, але й прогноз життєздатності застосування адміністративного ресурсу у виборчих кампаніях.

Таким чином, російські дослідники Д. О. Парамонов та В. В. Кириченко проаналізували найбільш ефективні і практичні поради щодо боротьби з адміністративним ресурсом, методи його нейтралізації та блокування.

Узагальнюючу характеристику політичним технологіям надають в своїй роботі О. О. Матвейчев та В. Ю. Новіков . Монографія «Предвыборная кампания. Практика против теории» аналізує політичні технології, що використовуються на всіх етапах проведення виборчої кампанії, зокрема, детально розглядається стратегія виборчої кампанії, особливості її вибору та формування, а також одну із найпоширеніших «брудних» технологій – використання підставних, або «технічних» кандидатів.

Особливе місце в роботі автори приділяють використанню адміністративного ресурсу, виділяючи в цьому контексті ресурси місцевого значення, ресурси муніципального, регіонального, загальнонаціонального значення, ресурси бізнес структур, надаючи їм характеристику та аналіз їх використання.

Так, у царині висвітлення протидії адміністративному ресурсу, важливо звернути увагу на роботу А. Ю. Бузіна «Административные избирательные технологии и борьба с ними»  та інші його праці. Монографія аналізує використання адміністративного ресурсу на прикладі російських виборів. Особливу увагу автор приділяє засобам протидії адміністративним виборчим технологіям через участь в діяльності виборчих комісій.

Зазначений автор аналізує вибори через історичний досвід їх проведення в Російській Федерації, визначає технічні складові виборчого процесу. Дослідник узагальнює визначення адміністративного ресурсу і розглядає його як технологію впливу діючих владних структур на результат виборів з метою утримання влади. Автор наводить та аналізує типи адміністративного ресурсу: силовий, регуляторний, законодавчий, інституційний, фінансовий, медійний ресурси.

Дослідник виділяє цілий ряд індикаторів застосування адміністративного ресурсу поза рамками виборчої кампанії. В монографії детально аналізується кожний прояв використання адміністративного ресурсу в процесі виборчої кампанії, виділяються виборчі комісії як інструмент адміністративних виборчих технологій та аналізується їх місце і роль у виборчому процесі.

Серйозний аналіз дозволив автору трансформувати не цілком чітке поняття «використання адміністративного ресурсу» в більш конкретне поняття «адміністративні виборчі технології». Використання останнього поняття, на думку автора, є більш продуктивним, оскільки дозволяє аналізувати дане явище саме як технології, зіставити його з іншими відомими політтехнологіями, дослідити окремі методи і, в кінцевому підсумку, протиставити їм методи правового контролю та протидії.

У наукових дослідженнях щодо проблем зловживання адміністративним ресурсом на виборах у Росії, важливе місце займає праця О. А. Панфілової та С. М. Шевердяєва «Противодействие злоупотреблению административным ресурсом на выборах: проблемы и перспективы».

Науковці достатньо обґрунтовано здійснюють оцінку впливу адміністративного ресурсу на результати виборів в рамках парламентських виборів 2003 року. Особлива увага приділяється досить дискусійному питанню, а саме: чи може бути адміністративний ресурс виправданим явищем? Аналізуючи застосування адміністративного ресурсу під час виборів, автори приходять до висновку, що намагання виправдати застосування адміністративного ресурсу є у будь-якому випадку хибною думкою в зв'язку з тим, що зловживання адміністративним ресурсом визнається чинним законодавством як кримінальне правопорушення, тобто злочин.

В розділі, який присвячений методам протидії адміністративним виборчим технологіям, цитовані автори розглядають форми протидії і окремо аналізують кожний момент контролю використання владного впливу на вибори, розглядаючи їх на всіх періодах виборчого процесу (початок виборчої кампанії, період висунення кандидатів, організаційні моменти, агітаційний період, голосування та підведення підсумків).

На загальному фоні визнання адмінресурсу, як девіантної технології влади, можна виокремити роботи російського політтехнолога В. Полуектова «Чума Едроссии – административный ресурс в избирательных кампаниях» та інші його праці, в яких досліджена проблема використання адміністративного тиску під час виборів. Автор надає чіткі характеристики цьому негативному явищу в російській виборчій практиці, аналізує структуру, основні механізми застосування адміністративних важелів впливу.

Показовим є той факт, що дослідженню проблем застосування та протидії адмінресурсу в російській політичній думці приділено значно більше уваги, аніж в роботах українських дослідників.

Російські науковці А. Б. Воронцова і В. Б. Звоновський  аналізують адміністративний ресурс через призму російської політичної дійсності, розуміючи під ним сукупність діючих можливостей у керівників територіальних громад впливати на думки та поведінку виборців. Велике значення для визначення обсягів використання адміністративного ресурсу приділяється масштабам території, а також існуванню та функціонуванню різноманітних каналів інформації.

Цитовані автори виділяють форми прояву адміністративного ресурсу в Російській Федерації. На практиці, стверджують автори, дані форми можуть бути об’єднанні, або використовуватись одночасно.


План лекційного заняття № 2

Тема: Основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття «адміністративний ресурс».

Мета лекції: засвоєння студентами основних теоретико-методологічних підходів до визначення поняття «адміністративний ресурс».

Методи: повідомлення нового матеріалу, використання репродуктивного методу.

Дидактичні засоби навчання:матеріал лекції, методичні розробки запропонованої теми, статті на дану тему.

Література:

  1. Артемьев И. Что такое административный ресурс? [Електроний ресурс] / И. Артемьев. – Режим доступу: www.yabloko.ru.

  2. Белоусов А. Мифы об административном ресурсе [Електронний ресурс] / А. Белоусов. Режимдоступу://http://www.politjournal.ru/index.php?action=Articles&dirid=172&tek=6561&issue=184

  3. Бучин М. Адміністративний ресурс: суть та типологія [Електронний ресурс] / М. Бучин. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Unir/2007_19/09.pdf

  4. Бучин М. Адміністративний ресурс як невід’ємний елемент виборчої практики сучасної України [Електронний ресурс] / М. Бучин. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua postua.info/buchyn.htm

  5. Бучин М. Адміністративний ресурс як важлива політологічна проблема / М. Бучин // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Львів: Ін-т народознавства НАН України, Ін-т українознавства НАН України, 2006. – Вип.18. – С. 28–32.

  6. Бучин М. Адміністративний ресурс у політичній системі сучасної України / М. Бучин // Трансформація політичної системи України та Польщі в умовах європейської інтеграції: Тези міжнародної наук.-практ. конф. – Львів: ЦПД ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – С. 52–58.

  7. Бучин М. Використання адміністративного ресурсу під час виборів як важлива політологічна проблема / М. Бучин // Проблеми та перспективи викладання політології у вищій школі: Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – Ч.1. – С. 97–103.

  8. Бучин М. Адміністративний ресурс як «брудна» виборча технологія / М. Бучин // Вибори-2006 у контексті розвитку суспільно-політичних процесів в Україні: Тези регіональної наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2005. – С. 13–15.

  9. Важенина О. Административный ресурс в государственном управлении – хорошо это или плохо? [Електронний ресурс] / О. Важенина. – Режим доступу: http://chinovnik.uapa.ru/modern/article.php?id=640

  10. Використання «адміністративного ресурсу» під час президентських виборчих кампаній / Український незалежний центр політичних досліджень. — К. : Укр. незалеж. центр політ. дослідж., 2002. – 146 с.

  11. Воронцова А., Звоновский Б. Административный ресурс как феномен российского избирательного процесса / А. Воронцова, В. Звоновский // Полис. – 2003.– № 6.– С. 114–124.

  12. Гиззатов Е. Искушение властью. Административный ресурс в избирательных кампаниях: сущность и методы противодействия. [Електронний ресурс] / Е. Гиззатов – Режим доступу: http://pressclub.host.ru/PR_Lib/report/gizzatov.shtml.

Структура лекційного заняття:

  1. Організаційна частина заняття

План

  1. -Використання даної дефініції в науковій літературі. Основне змістовне значення адміністративного ресурсу як технології маніпуляції під час виборчої кампанії.

  2. Основні методологічні підходи до розуміння адміністративного ресурсу, а саме – формально-юридичний та політологічний.

  3. Визначення адміністративного ресурсу як одного із головних механізмів реалізації політичної корупції, класифікація його як протиправне надання переваг службовими особами державних органів та установ при проведенні виборчої кампанії провладним політичним силам.

2. Повідомлення теми, мети та основних завдань заняття



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconНавчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Психологія вікового розвитку людини для галузі знань 23 «Соціальна робота»

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
Професійний відбір та професійна орієнтація для галузі знань 1301 Соціальне забезпечення
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Російська мова» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам мон молоді...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
В. М. Лободаєв, доцент кафедри міжнародних відносин та інформації, кандидат історичних наук
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) icon«Іноземна мова» (англійська) Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам монмолодьспорт...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
В. М. Лободаєв, доцент кафедри міжнародних відносин та інформації, кандидат історичних наук,викладач вищої категорії
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина) iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка