Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни



Сторінка1/22
Дата конвертації09.03.2018
Розмір4.56 Mb.
ТипВитяг
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет

імені В.О. Сухомлинського

Кафедра загальної та прикладної лінгвістики


Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни

Загальне мовознавство

Для напряму 035 Філологія, 6.020303 Філологія (Прикладна лінгвістика)


Автор: Мікрюкова К.О.,

кандидат філологічних наук,

старший викладач

Затверджено на засіданні кафедри прикладної лінгвістики від «28» серпня 2017 р.

Затверджено на засіданні навчально-методичної комісії філологічного факультету

від «28» серпня 2017 р.

Затверджено на засіданні вченої ради філологічного факультету від «28» серпня 2017 р.

Миколаїв 2017



Витяг із ОКХ
Метою вивчення дисципліни “Загальне мовознавство” є засвоєння студентами основних мовознавчих понять і термінів; відомостей про мовознавство як науку, сутність мови, її функції і структуру, універсальні мовні явища; основних прийомів аналізу фонетичних, лексичних, граматичних явищ; найважливіших напрямів, ідей сучасного мовознавства.

Студент повинен знати:

    • про змістову структуру мовознавства як науки;

    • про природу, сутність, функції і будову мови;

    • про кожен з рівнів мовної структури, його одиниці, категорії, системні відношення;

    • про генеалогічну і типологічну класифікації мов світу.

Студент повинен вміти:

    • давати визначення поняттям, на позначення яких уживаються терміни, подані в словникові-мінімумі лінгвістичних термінів;

    • характеризувати та визначати основні мовні одиниці, явища, процеси кожного з рівнів мовної структури;

    • визначати класифікаційні характеристики мов (за генеалогічною та типологічною класифікаціями).


Витяг із ОПП
Курс містить основні відомості із загального мовознавства (що таке мова, яка її будова, основні лінгвістичні поняття й терміни тощо), без яких неможливо вивчати жодну лінгвістичну дисципліну, і посідає важливе місце в системі підготовки філологів. Це теоретичний фундамент усіх інших мовознавчих дисциплін, оскільки ознайомлює з основами теорії мови, розвиває вміння осмислено підходити до мовних явищ і дає лінгвістичні поняття, необхідні для вивчення будь-якої лінгвістичної дисципліни. Цей курс охоплює такі основні проблеми:

  1. природу і сутність мови (в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми, різні напрями та школи по-різному її трактують);

  2. структуру мови;

  3. походження мови та закономірності розвитку мов;

  4. виникнення і розвиток письма;

  5. класифікацію мов світу за походженням і за будовою;

  6. шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;

  7. зв’язок мовознавства з іншими науками;

  8. основні етапи розвитку мовознавства;

  9. перспективи розвитку та вивчення історії мовознавства;

  10. зміна парадигм у мовознавстві та наслідки цієї зміни для всіх розділів мови;

  11. формування понятійно-термінологічного та методологічного апарату напрямів мовознавства.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра загальної та прикладної лінгвістики



ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи____________ Н. І. Василькова

28 серпня 2017 р.

Програма навчальної дисципліни



Загальне мовознавство

Ступінь бакалавра

Галузь знань 03 Гуманітарні науки

035 Філологія

Код та найменування спеціальності



035. 10 Прикладна лінгвістика

Предметна спеціалізація

Філологічний факультет

2017-2018 навчальний рік


Програму розроблено та внесено: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Мікрюкова Катерина Олександрівна, старший викладач кафедри загальної та прикладної лінгвістики, кандидат філологічних наук.
Програму схвалено на засіданні кафедри загальної та прикладної лінгвістики

Протокол від «28» серпня 2017 року № 1


Завідувач кафедри загальної та прикладної лінгвістики ___________ (Коч Н. В.)
Програму погоджено навчально-методичною комісією філологічного факультету
Протокол від «28» серпня 2017 року № 1

Голова навчально-методичної комісії ____________ (Мхитарян О. Д.)


Програму погоджено навчально-методичною комісією університету
Протокол від «28» серпня 2017 року № 12

Голова навчально-методичної комісії університету_________(Василькова Н. І.)



Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Загальне мовознавство» складена Мікрюковою К. О. відповідно до освітньо-професійної програми підготовки ступеня бакалавра спеціальності 035 Філологія, предметна спеціалізація 035. 10 Філологія (Прикладна лінгвістика).



Предметом вивчення навчальної дисципліни є: природа і сутність мови (в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми, різні напрями та школи по-різному її трактують); структура мови; походження мови та закономірності розвитку мов; виникнення і розвиток письма; класифікація мов світу за походженням і за будовою; шляхи й методи вивчення мовного матеріалу; зв`язок мовознавства з іншими науками.

Міждисциплінарні зв’язки: мовознавство як наука тісно пов’язане з іншими дисциплінами, які залежно від об’єкта дослідження поділяють на дві великі групи: природничі, предметом вивчення яких є природа в усій її різноманітності, та суспільні, або гуманітарні, що вивчають різні явища людського суспільства.

Зв’язок мовознавства з логікою – наукою про закони і форми людського мислення – виявляється в тому, що усі прийми людського мислення здійснюються за допомогою мови, яка є засобом оформлення і вираження думок.

Особливо тісним є зв’язок мовознавства з історією – наукою про розвиток людського суспільства. Історія мови – це частина історії народу, який є носієм і творцем мови.

Зв’язок мовознавства з літературознавством, зокрема з історією та теорією літератури, особливо відчутний у таких дисциплінах, як стилістика, лінгвостилістика, історія літературної мови та поетика.



І. Мета та завдання навчальної дисципліни:

1. 1. Метою викладання навчальної дисципліни «Загальне мовознавство» є підготовка студента-першокурсника до сприйняття дисциплін лінгвістичного циклу, формування лінгвістичного світогляду студентів, розвиток логічного мислення, ознайомлення з основними проблемами науки про мову, формування понятійного апарату, сприяння засвоєнню мовознавчої термінології.

1. 2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальне мовознавство» є: дати уявлення про природу, функції, систему, будову людської мови, про зв`язок мови з суспільством; сформувати практичні вміння аналізу мовного матеріалу з різних мов; навчити основам лінгвістичної термінології.

1. 3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати: про змістову структуру мовознавства як науки; про природу, сутність, функції і будову мови; про кожен з рівнів мовної структури, його одиниці, категорії, системні відношення; про генеалогічну і типологічну класифікації мов світу.

вміти: давати визначення поняттям, на позначення яких уживаються терміни, подані в словникові-мінімумі лінгвістичних термінів (глосарії); характеризувати та визначати основні мовні одиниці, явища, процеси кожного з рівнів мовної структури; визначати класифікаційні характеристики мов (за генеалогічною та типологічною класифікаціями).

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент оволодіває такими компетентностями:



    1. І. Загальнопредметні компетентності: вміти усно й письмово спілкуватися українською мовою як державною в усіх сферах суспільного життя, зокрема у професійній діяльності; бути здатним до критичного мислення й ціннісно-світоглядної реалізації особистості; вміти виявляти, ставити та вирішувати проблеми; бути здатним до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; вміти працювати в команді та автономно; вміти застосовувати знання у практичних ситуаціях; проводити дослідження на належному рівні.

    2. ІІ. Фахові компетентності: розуміти структуру філологічної науки та її теоретичні основи; мати базові уявлення про мову як особливу знакову систему, її природу та функції, про генетичну і структурну типологію мов світу; фонетичний, лексичний, граматичний рівні мови; вільно, гнучко й ефективно використовувати мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя; бути здатним до збирання й аналізу, систематизації та інтерпретації мовних фактів; вільно оперувати спеціальною термінологією для розв’язання професійних завдань; створювати усні й письмові тексти різних жанрів і стилів державною мовою.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 6,0 кредитів ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Кредит 1. Мовознавство – наука про мову.

Тема 1. Предмет, завдання, основні поняття і методи науки про мову.

Тема 2. Історичний розвиток мов. Диференціація й інтеграція. Загальні питання мовознавства.

Тема 3. Походження мови. Мова, її природа і функції. Багатоманітність мов, своєрідність їх функціонування та сфери поширення.

Тема 4. Структура і система мови. Генеалогічна класифікація мов: основні сім’ї, групи, підгрупи мов світу.

Кредит 2. Фонетика та фонологія.

Тема 1. Предмет фонетики. Аспекти вивчення й основи класифікації звуків мови. Аспекти вивчення звуків мови.

Тема 2. Членування звукового потоку. Позиційні і комбінаторні зміни звуків. Фонетичні та нефонетичні зміни.

Тема 3. Фонологія, її завдання, основні поняття. Фонологічна система мови. Характеристика основних фонологічних шкіл.

Тема 4. Походження письма. Етапи його розвитку. Алфавіти та їх виникнення. Графіка. Орфографія. Орфоепія.

Кредит 3. Лексико-семантична підсистема мови.

Тема 1. Лексикологія як учення про лексичне значення слова та лексичну систему мови.

Тема 2. Семасіологія як учення про семантичну структуру слова.

Тема 3. Фразеологія. Поняття про фразеологізми, їх типи та джерела виникнення.

Тема 4. Лексикографія як учення про теоретичні основи і практику укладання словників. Типи словників. Будова словникової статті в різних словниках.

Кредит 4. Морфемний рівень мовної системи. Дериватологія.

Тема 1. Морфемологія та словотвірна дериватологія.

Тема 2. Історія становлення словотвірної дериватології як науки. Проблеми, завдання сучасної словотвірної дериватології. Зв’язок дериватології з іншими розділами мовознавства. Основні поняття дериватології.

Тема 3. Основні способи словотворення. Морфологічні/неморфологічні способи словотворення. Морфемний, словотвірний, етимологічний аналіз. Слово- і формотворення.

Кредит 5. Граматичний рівень мовної системи.

Тема 1. Граматика як учення про граматичну будову мови. Предмет і розділи граматики. Основні одиниці й елементи граматичної будови мови. Порівняльна характеристика основних одиниць та елементів граматичної будови мови.

Тема 2. Основні способи і засоби вираження граматичних значень слів. Історична змінність граматичних категорій, способів вираження граматичних значень.

Тема 3. Морфологія, її предмет, проблеми, основні поняття. Принципи виділення частин мови у сучасній лінгвістиці.

Тема 4. Історична змінність складу частин мови та їх граматичних ознак у процесі розвитку мови. Типологічна класифікація мов.

Кредит 6. Синтаксис як учення про словосполучення і речення.

Тема 1. Актуальні проблеми синтаксису як науки.

Тема 2. Основні поняття синтаксису.

Тема 3. Система синтаксичних одиниць. Основні ознаки синтаксичних одиниць та їх порівняльна характеристика. Види синтаксичних зв’язків.

Тема 4. Поняття синтагми. Аспекти вивчення синтаксичних одиниць.

Тема 5. Класифікація словосполучень, простих і складних речень. Різноманітність будови речень у різних мовах.
3. Рекомендована література
Базова


  1. Герета Н. М., Торчинський М. М. Вступ до мовознавства / Н.М. Герета, М. М. Торчинський – К. :Товариство «Знання», 2000. – 217 с.

  2. Горох Г. В. Вступ до мовознавства / Г.В. Горох – Кам’янець- Подільський : Абетка, 2002. – 199 с.

  3. Донець Л.С., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства: Практикум / Л. С. Донець, Л. І. Мацько – К. : Вища школа, 1989. – 169 с.

  4. Карпенко Ю. В. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю. В. Карпенко – К. : Видавничий центр «Академія», 2006. – 336 с.

  5. Кириченко  Г. С. Нариси загального мовознавства : у 2 ч.: навч. посібник / Г. С. Кириченко, С. В. Кириченко, А. П. Супрун ; за ред. А. П. Супрун. – К. : Ін Юре, 2008. – Ч. 1 : Мова, її будова та функції в суспільстві / ред. А. П. Супрун. – 2008. – 168 с.

  6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М. П. Кочерган – К. : Видавничий центр «Академія», 2000. – 368 с.

  7. Левицький А. Е. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / А. Е. Левицький, А. В. Сингаївська, Л. Л. Славова – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 104 с.

  8. Навчально-методичні матеріали для дисциплін циклу фахових компетентностей: Вступ до мовознавства (навчально-методичні рекомендації для студентів за освітньою програмою Філологія: Прикладна лінгвістика)» / Бабій Ю. Б., Каленюк С. О., Мікрюкова К. О., Рускуліс Л. В., Садова Г. Ю. – Миколаїв : Ілліон, 2017. – 310 с.

  9. Монжалєй Т. К. Вступ до мовознавства / Т. К. Монжалей – Суми : Університетська книга, 2011. – 183 с.

  10. Терехова Д. І. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник для студентів першого курсу (напрям підготовки 6.020303 «Філологія», спеціальність «Переклад») та загальноосвітніх навчальних закладів (курси за вибором для учнів профільних класів філологічного напрямку) / Автор-упорядник Терехова Д. І. – К. – Полтава : «Полтавський літератор», 2012. – 224 с.

  11. Харченко С.В. Вступ до мовознавства / С. В. Харченко – К. : Вид-во НАУ, 2004. – 164 с.


Допоміжна

  1. Алпатов В. М. История лингвистических учений / В.М.Алпатов – М. : Языки русской культуры, 1999. – 240 с.

  2. Білецький А. О. Про мову, мовознавство / А. О. Білецький – К. : АртЕк, 1996. – 89 с.

  3. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О.Білецький. – К. : «АртЕК», 1997. – 223 с.

  4. Глазкова О.В. Колесник Д.М. Вступ до мовознавства / О.В. Глазкова, Д. М. Колесник – Черкаси: ЧІТІ, 1999. – 211 с.

  5. Доленко М. Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань / М.Т.Доленко. – К. : Вища школа,1975. – 150 с.

  6. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К. : Вища школа, 1974. – 307 с.

  7. Зеленько А. С. З історії лінгвістичних вчень. – Луганськ : Альма-матер, 2002. – 297 с.

  8. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 464 с.

  9. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень / Г. М. Удовчиенко – К. : Вища школа, 1980. – 305 с.

  10. Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник / М. Я. Плющ – К. : Вища шк., 1995. – 284 с.

  11. Ющук І. П. Вступ до мовознавства /І. П. Ющук – К. : Рута, 2000. – 219 с.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит.


  2. Засоби діагностики успішності навчання: самостійна робота, конспектування літератури, написання реферату, контрольні роботи.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра загальної та прикладної лінгвістики



ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи____________ Н. І. Василькова

28 серпня 2017 р.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconНавчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина)

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Психологія вікового розвитку людини для галузі знань 23 «Соціальна робота»

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
Професійний відбір та професійна орієнтація для галузі знань 1301 Соціальне забезпечення
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Російська мова» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам мон молоді...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
В. М. Лободаєв, доцент кафедри міжнародних відносин та інформації, кандидат історичних наук
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни icon«Іноземна мова» (англійська) Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам монмолодьспорт...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
В. М. Лободаєв, доцент кафедри міжнародних відносин та інформації, кандидат історичних наук,викладач вищої категорії
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка