Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни



Сторінка19/22
Дата конвертації09.03.2018
Розмір4.56 Mb.
ТипВитяг
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Мовознавство XХ століття

Укласти хронологічну таблицю «Мовознавство XХ століття»


№ п/п

Основні мовознавчі школи

Представники

Основні праці

Основні ідеї


Загальномовознавчі проблеми славістики

1. Який основний доробок М.Грека?

2. Яка роль В.Тредыаковського в розвитку росыйського мовознавства?

3. Який основний доробок М.Курганова?

4. Який основний доробок А.Барсова?

5. Який основний доробок В.Свєтова?

6. Що таке яфетидологія?

7. Уважно ознайомтесь із поданою нижче інформацією. Про кого з українських мовознавців йдеться у цих текстах:

а) Російський філолог і мистецтвознавець, академік Петербурзької академії наук з 1860. Автор досліджень з мовознавства, в яких намагався встановити зв'язок історії мови з життям народу, його звичаями,віруваннями, обрядами, переказами. Багато зробив для вивчення пам'яток давньоруської літератури та мистецтва. Йому належать численні дослідження про російський фольклор, літературу і мистецтво. У фольклорних працях виступав спочатку як представник міфологічної школи, пізніше став прибічником запозичення теорії.

б) Російський учений-натураліст, геохімік, поет, заклав основи російської літературної мови, перший російський академічно освічений вчений. Істотно удосконалив літературну, прозову та віршовану мову, вписавши таким чином своє ім’я золотими літерами в історію російської філології. Йому належать важливі роботи з мовознавства: «Письмо о правилах российского стихотворства» (1739); «О пользе книг церковных в российском языке» (1755–1757), граматика російської мови (1755) і перша риторика російською мовою (1748).

в) Вчився на природному та на історико-філологічному факультетах Московського університету, звідки двічі був звільнений за участь у студентських заворушеннях; вивчав також природознавство в Берлінському університеті. Закінчив історико-філологічний факультет Московського університету в 1906 р.; своїми вчителями вважав Ф. Ф. Фортунатова та В. К. Поржезінского. Викладав російську і латинську мову в московських гімназіях; незадоволеність рівнем викладання російської мови змусила його звернутися до наукових досліджень та створити книгу свого життя –монографію «Російський синтаксис у науковому висвітленні». Написав також ряд статей з російської граматики і кілька робіт, присвячених методиці викладання російської мови в школі, в тому числі посібник «Наша мова» (1922-1927).

г) Російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук. До найважливіших публікацій науковця в українському мовознавстві належить стаття про депалаталізацію приголосних перед е та і , короткий нарис історії української мови. Брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905–1906), що жадала волі друку для українців своєю мовою. Найбільше в історії української мови його цікавила проблема її виникнення, до чого він повертався в багатьох своїх головних працях: «К вопросу об образовании русских наречий и народностей» (1894), «К истории звуков русского языка» (1898–1903), «Курс истории русского языка» (1908–1911), «Очерк древнейшого периода истории русского языка» (1915), «Введение в курс истории русского языка» (1916), «Древнейшие судьбы русского языка» (1917) тощо.



ґ) Російський філолог, академік АН СРСР з 1946, іноземний член багатьох зарубіжних академій. Директор Інституту мовознавства АН СРСР (19501954), Інституту російської мови АН СРСР (19581968). Автор праць з граматики російської мови («Російська мова», 1947; Державна премія СРСР, 1951), історії російської літературної мови («Основні проблеми вивчення утворення і розвитку давньоруської літературної мови», 1958, та ін.). У книзі «Нариси з історії російської мови XVII—XIX ст.» (1934) відобразив, зокрема, питання російсько-українських мовних і літературних зв'язків, дав характеристику української літературної мови досліджуваного періоду, навів зразки її стилів. Значну увагу явищам і процесам розвитку української мови приділив у славістичних працях «Основні питання вивчення сучасних слов'янських літературних мов» (1949) та «Відмінності між закономірностями розвитку слов'янських літературних мов у донаціональну та національну епоху» (1963). Розробляв загальні питання лексикографії, стилістики, поетики, теорії художньої мови. Досліджував мову і стиль Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна та інших письменників. У багатьох працях використовував український матеріал, розробляв проблему взаємодії російської, української та білоруської мов у різні періоди їхнього розвитку («До питання про історичні зв'язки російської, української та білоруської мов», 1947; «Про мову ранньої прози Гоголя», 1951, та ін.). Написав рецензію на «Російсько-український словник» (1948).
Провідні лінгвістичні школи і напрями у сучасному мовознавстві

1. Хто автор терміна «просторова/ареальна лінгвістика»?

2. З якої лінгвістичної галузі виокремилася лінгвістична географія?

3. Назвіть типи лінгвістичних атласів.

4. Хто заклав основи вітчизняної етнолінгвістики?

5. Назвіть течії американської школи психолінгвістики.

6. Що таке концепт?

7. Що таке штучний інтелект?

8. Хто основоположник теорії мовленнєвих актів?

9. Що таке універсологія?

10 У чому суть концепції модальності З.Я.Тураєвої?

11. Хто засновник ономасіологічної науки?



Питання до іспиту із курсу «Вступ до мовознавства»

  1. Предмет мовознавства, зміст і основні завдання курсу. Місце мовознавства в системі наук.

  2. Конкретне, загальне, теоретичне і прикладне мовознавство.

  3. Методи дослідження мовних явищ.

  4. Функції мови у суспільстві.

  5. Проблема походження мови. Закономірності розвитку мов.

  6. Знаковий характер мови.

  7. Мова як суспільне явище.

  8. Літературна мова та діалекти.

  9. Мовна норма.

  10. Штучні мови.

  11. Мова як система і як структура.

  12. Рівні мовної структури.

  13. Мова і мислення.

  14. Мова і мовлення.

  15. Генеалогічна класифікація мов світу.

  16. Типологічна класифікація мов світу.

  17. Ареальна класифікація мов світу.

  18. Тюркська сім’я мов.

  19. Семіто-хамітська сім’я мов.

  20. Кавказька сім’я мов.

  21. Диференціація та інтеграція мов.

  22. Ізолюючі (кореневі) мови.

  23. Флективні мови.

  24. Графіка, орфографія, принципи орфографії.

  25. Передумови виникнення письма та етапи формування і розвитку графічного письма.

  26. Поняття фонеми. Фонологічна система. Диференціальні та інтегральні ознаки фонем.

  27. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.

  28. Дисиміляція, протеза, метатеза, субституція, дієреза, епентеза, гаплологія.

  29. Класифікація голосних і приголосних звуків.

  30. Лексикологія. Розділи лексикології. Слово як одиниця мови.

  31. Внутрішня будова слова. Розвиток значення слова.

  32. Типи переносного значення слова.

  33. Лексико-граматичні розряди слів.

  34. Диференціація словникового складу мови (територіальна, хронологічна, соціальна, стилістична)

  35. Фразеологія. Типи фразеологізмів.

  36. Синонімія, антонімія, паронімія.

  37. Лексикографія. Типи словників.

  38. Способи словотворення.

  39. Предмет граматики. Граматичне значення, граматична форма, граматичні категорії.

  40. Способи і засоби вираження граматичного значення.

  41. Частини мови. Класифікаційні ознаки частин мови.

  42. Синтаксичний рівень мови.

  43. Словосполучення. Типи словосполучень.

  44. Речення та його ознаки.

  45. Типи речень за будовою.



Перелік питань для підсумкового контролю (іспиту)


        1. Предмет мовознавства, зміст і основні завдання курсу. Місце мовознавства в системі наук.

        2. Розвиток мовознавства періоду Відродження та Середньовіччя.

        3. Типологічна класифікація мов.

        4. Мова, мислення, свідомість.

        5. Санскрит та європейські мови.

        6. Американське неогумбольдтіанство.

        7. Знаковий характер мови.

        8. Мовознавство в Давній Індії.

        9. Європейське неогумбольдтіанство.

        10. Мова, мовлення, і мовна діяльність.

        11. Арабське мовознавство.

        12. Дескриптивна лінгвістика.

        13. Функції мови у суспільстві.

        14. Японське мовознавство.

        15. Копенгагенський структуралізм.

        16. Семіто-хамітська сім’я мов.

        17. Проблеми походження мови у кращих працях філософів та мовознавців ХІІІ-ХІХ ст.

        18. Празька лінгвістична школа.

        19. Тюркська сім’я мов.

        20. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства.

        21. Структуралізм та його особливості.

        22. Індоєвропейська сім’я мова.

        23. Мовознавча та філософська позиція Вільгельма фон Гумбольдта.

        24. Соціологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістична концепція Фердинанта де Соссюра.

        25. Диференціація та інтеграція мов.

        26. «Теорія хвиль» Йоганна Шмідта.

        27. Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене.

        28. Конкретне, загальне, теоретичне і прикладне мовознавство.

        29. Лінгвістичний психологізм і Харківська лінгвістична школа О.О.Потебні.

        30. Неолінгвістика.

        31. Лінгвістичні погляди Ф.І.Буслаєва.

        32. Розробка основ наукової етимології та лінгвістичної палеонтології у другій половині ХІХ ст.

        33. Психологізм у мовознавстві. Мовознавча діяльність Штейнталя. .

        34. Методи дослідження мовних явищ.

        35. Біологічний напрям у мовознавстві. Мовознавча діяльність Шлейхера та Шмідта.

        36. Молодограматизм у мовознавстві.

        37. Генеалогічна класифікація мов.

        38. Мовознавство Стародавньої Греції та Риму.

        39. Герменевтика.

        40. Мова як суспільне явище.

        41. Китайське мовознавство.

        42. Психолінгвістика.

        43. Мова та етноси.

        44. Розвиток українського та російського мовознавства у першій половині ХІХ ст.

        45. Когнітивна та комунікативна лінгвістика.

        46. Контактування мов.

        47. Неогумбольдтіанські ідеї та семантична філософія мови. Етнолінгвістика.

        48. Прикладна лінгвістика.

        49. Літературна мова та діалекти.

        50. Молодограматизм у мовознавстві.

        51. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.

        52. Мова і культура, культура мовлення, стилістика.

        53. Штучні мови, інтерлінгвістика.

        54. Предмет граматики. Граматичне значення. граматичні категорії.

        55. Мова як система і як структура.

        56. Поняття фонеми. Фонологічна система. диференціальні та інтегральні ознаки фонем.

        57. Функціональна лінгвістика.

        58. Рівні мовної структури.

        59. Проблема походження мови. Закономірності розвитку мов.

        60. Соціолінгвістика, її предмет і завдання.

        61. Алфавіти. Їх виникнення. Українські алфавіти.

        62. Наукова етимологія та її принципи. Народна етимологія.

        63. Інтерлінгвістика.

        64. Фонетика як наука. Предмет й об’єкт та аспекти вивчення.

        65. Лінгвістика тексту. Дискурс.

        66. Ареальна лінгвістика.

        67. Лексикологія, розділи лексикології. Слово як одиниця мови.

        68. Натуралізм у мовознавстві.

        69. Лінгвостатистика.

        70. Комбінаторні, позиційні та спонтанні звукові зміни.

        71. Передумови порівняльно-історичного мовознавства.

        72. Інженерно-комп’ютерна лінгвістика.

        73. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.

        74. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.

        75. Лінгвостатистика.

        76. Способи і засоби вираження граматичного значення.

        77. Дескриптивізм.

        78. Нейролінгвістичне програмування.

        79. Класифікація голосних та приголосних звуків.

        80. Копенгагенський структуралізм.

        81. Лінгвопрагматика.

        82. Лексикографія. Типи словників.

        83. Українське мовознавство ХІ-VIII століття.

        84. Лінгвогеографія.

        85. Фразеологія. Типи фразеологізмів.

        86. Казанська лінгвістична школа.

        87. Інтерлінгвістика.

        88. Типи переносного значення слова.

        89. Генеративізм.

        90. Основні і проміжні рівні мови.



Методичні матеріали для самостійної роботи з дисципліни

«Загальне мовознавство»
Тема: Вступ. Мовознавство як наукова дисципліна (10 год.)

Мета: визначити об’єкт і предмет мовознавства, його проблематику, зв’язок з іншими науками; з’ясувати сутність, природу, структуру і функції мови.

Завдання: дати визначення мовознавства як науки і навчальної дисципліни; з’ясувати об’єкт і предмет мовознавства, його розділи та напрями; охарактеризувати проблеми мовознавства; обґрунтувати зв’язок мовознавства з іншими науками; охарактеризувати мову як суспільне явище, її функції; з’ясувати знакову природу мови; розглянути взаємозв’язок мови і мислення, мови і мовлення; охарактеризувати структуру мови.

План

1. Мовознавство як наука. Предмет і завдання курсу «Вступ до мовознавства».

2. Розділи мовознавства. Зв’язок мовознавства з іншими науками.

3. Суспільний і знаковий характер мови. Система мови. Функції мови.

4. Діалектична єдність мови й мислення, мови й мовлення. Природні й штучні мови. Видатні українські й зарубіжні мовознавці.

Ключові поняття й терміни:

Загальне мовознавство, конкретне мовознавство, теоретичне мовознавство, прикладне мовознавство, порівняльно-історичне мовознавство, типологічне мовознавство, етнолінгвістика, психолінгвістика, соціолінгвістика, когнітивна лінгвістика; описовий метод, порівняльно-історичний, зіставний, структурний. синхронія, діахронія, аналіз, синтез; лінгвосеміотика, знак, мовний знак; мовлення, внутрішнє мовлення.

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно сформувати уявлення про мовознавство як науку про мову, що виступає багаторівневою знаковою системою і слугує засобом спілкування, фіксації та збереження інформації. Особливу увагу в цьому контексті слід звернути на розмежування мовознавства як науки й навчальної дисципліни, назвати основні проблеми сучасного мовознавства: мова і мовлення як об’єкт і предмет мовознавства. Людська мова і конкретні мови світу. Конкретне і загальне мовознавство. Теоретичне і практичне мовознавство. Проблематика мовознавства; визначення мови як явища з античних часів і до сьогодення. Закономірності розвитку мови, його рушійні сили. Внутрішні та зовнішні фактори мовних змін; проблема виникнення мови. Гіпотези та суперечки в наукових школах. Проблема класифікації мов світу. Генеалогічна класифікація мов як класифікація їх за спорідненістю та типологічна класифікація як класифікація їх за будовою. Проблема класифікації окремих мовних одиниць; мова і мислення; мова і свідомість. Психолінгвістика; проблема виникнення й розвитку письма. Основні етапи розвитку письма; проблема методології науки. Визначити та пояснити особливості методів дослідження мови (загальні і спеціальні). Описові методи (або дискриптивні): експериментальний, дистрибутивний, статистичний. Реконструктивні методи: порівняльно-історичний, метод внутрішньої реконструкції, індукція, дедукція, аналіз, синтез.

Відповідаючи на друге питання, слід охарактеризувати зв’язок мовознавства з гуманітарними та природничими науками; пояснити, в чому саме він проявляється. Мовознавство і соціальні науки (історія, археологія, етнографія, соціологія). Мовознавство і природничі науки (фізіологія, анатомія, медицина, фізика, кібернетика, математика, семіотика, географія). Мовознавство і філософія (логіка, філософія, літературознавство, мистецтвознавство). Потрібно також з’ясувати аспекти вивчення мовознавства (конкретне і загальне мовознавство, теоретичне і прикладне мовознавство), напрями мовознавства (психолінгвістику, соціолінгвістику, етнолінгвістику, когнітивну лінгвістику) та основні розділи мовознавства: фонетика, фонологія, акцентологія, морфонологія, морфологія, лексикологія, семасіологія, етимологія, ономастика, лексикографія, дериватологія, синтаксис, фразеологія, стилістика.

Готуючись до третього питання, варто розкрити сутність мови як суспільного явища; охарактеризувати знакову природу мови; дати визначення знака, його головних ознак; з’ясувати двобічну сутність мовного знака. Визначити основні та проміжні рівні мовної системи, одиниці цих рівнів і функції мови: сутність мовленнєвої комунікації; мова як засіб людського спілкування; мова як безпосередня діяльність думки; мова як знаряддя пізнання; мова як засіб навчання та виховання (педагогічна функція мови); мова як засіб вираження почуттів (емотивна функція мови); мова як засіб образного світосприйняття (естетична функція мови) та пояснити, у чому полягають відмінності в класифікації функцій мови у мовознавців (Кочергана М. П., Карпенка Ю. О., Ющука І. П., Кодухова В. І., Реформатського О. О. та інших); з’ясувати функції основних одиниць мови.

Висвітлюючи четверте питання, потрібно дати визначення мови, мислення, свідомості; пояснити, що є первинним в онтогенезі і філогенезі: мова чи мислення; охарактеризувати різні типи мислення: поняттєве, чуттєво-образне, технічне; з’ясувати, який тип мислення притаманний людині, а який – тваринам; розкрити поняття «вербальне мислення», «невербальне мислення»; пояснити зв’язок між мовою і мисленням. З огляду на те, що нині існує кілька різноаспектних трактувань понять мова і мовлення, особливу увагу варто звернути на погляди щодо цього питання Ф. де Соссюра; пояснити відмінності між цими явищами; охарактеризувати внутрішнє мовлення та етапи формування думки.

Запитання для самоперевірки відповіді (2 год.)

1. Як називається мовознавство, яке вивчає окремі мови?

2. Як називається мовознавство, що займається проблемами, притаманними всім мовам?

3. Як називається мовознавство, що займається створенням словників, довідників тощо?

4. Поняття «філолог» та «мовознавець» означають одне й те саме? Аргументуйте відповідь.

5. Є вербальні та невербальні засоби спілкування. До яких слід віднести сигнали світлофора?

6. Як називається локальний різновид загальнонародної мови?

7. Яку гіпотезу розробили Е. Сепір і Б. Уорф ? У чому її сутність?

8. Яка функція мови нерозривно пов’язана з комунікативною?

9. Які ви знаєте обов’язкові властивості знаку?

10. Який тип мислення притаманний лише людині?

11. Як називається наука, що вивчає різні системи знаків?

12. Чи потрібна мова для здійснення технічного мислення?

13. Яке явище є психофізичним: мова чи мовлення?

14. Мова – це явище біологічне, психічне чи соціальне?

Практичні завдання (8 год.)

Завдання 1. Підготуйте реферат на тему «Основні проблеми дослідження мови». При написанні реферату зверніть увагу на такі питання:

1. Які погляди на природу мови відомі в науці? 2. Основні функції мови, (х характеристика. 3. Мова та мислення. Діалектичний зв’язок мови та мислення. Роль мови в формуванні, вираженні та передачі думки. Загальнолюдський характер пізнавальної діяльності та національна специфіка мови. 4. Мова та мовлення. 5. Внутрішня організація мовної системи. Поняття про мовну систему як єдність елементів мови та про її структуру. Одиниці мови та їх функції. Типи співвідношення між мовними одиницями: синтагматичні, парадигматичні.



Завдання 2. Які функції виконують мовні звуки? Який зв’язок між звуком і словом? З’ясуйте функції (перцептивні і диференціальні) звуків (фонем) на основі поданих слів. Скажіть, які звуки у поданих словах не виконують сигніфікагивної (розрізнювальної) функції?

  1. Мити, рити, лити, бити, пити, шити; мати, лати, шати: піти, боти, роги: мию. рию, ллю, б’ю, п’ю, шию, маю; латів, латам, братів, братам; піду, підеш; бог, ботами, рот, ротам.

  2. Пшениця, левада, живе, зозуля, кожух, грається, в’ється, насіння, боротьба, просьба, вовк; пшениці, пшеницею; левади, левадою; жити, проживаю; зозулі, зозулею; кожуха, кожухом, кожа; граю, виграє; в’юся; боротися, просити, прошу; вовче.

Завдання 3. Які функції виконують морфеми (корінь, суфікс, префікс і закінчення)? Виділіть значками типи морфем за функцією в слові: кореневий, словотворчий (дериваційний), реляційний (словозмінний), що виражас відношення. Над кожною морфемою укажіть буквами, яку функцію виконує ця морфема: к – коренева морфема, с – словотворча, р – реляційна.

Загірний, відбудова, подолинний, риболовний, підлісний, записка, виробляють, бобовий.



Завдання 4. Прочитайте уважно уривок. Визначте, які слова в ньому виконують номінативну і семасіологічну (смислорозрізнювальну) функції, а які виконують лише граматичну функцію.

Леся не зогляділась, як вийшла на Володимирську вулицю. Зупинилась, постояла трохи, спостерігаючи людський потік, і, згадавши, що мама, певне, заждалась її, пішла додому. Проходячи повз Золоті ворота, Леся не втрималася, щоб не звернути у скверик. Вона вже була тут кілька разів, але з мамою, Михайликом і Лілею, а гуртом, звісно, не те. Одне тягне туди, інше І сюди, І хіба роздивишся як слід? А хочеться ж і доторкнутись до тих наліврозвалених мурів, і пошукати, може знайдеться серед них щось інтересне. (М. Олійник)




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Схожі:

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconНавчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина)

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Психологія вікового розвитку людини для галузі знань 23 «Соціальна робота»

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconСистема менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
Професійний відбір та професійна орієнтація для галузі знань 1301 Соціальне забезпечення
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Російська мова» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам мон молоді...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
В. М. Лободаєв, доцент кафедри міжнародних відносин та інформації, кандидат історичних наук
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни icon«Іноземна мова» (англійська) Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти, вимогам монмолодьспорт...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconКомплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
В. М. Лободаєв, доцент кафедри міжнародних відносин та інформації, кандидат історичних наук,викладач вищої категорії
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка