Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002



Сторінка1/23
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.45 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ БІЗНЕС-КОЛЕДЖ


В. Л. Красюк



Ділова українська мова




Навчально-методичний посібник

Видання друге, виправлене і доповнене



Черкаси – 2002




УДК 651.74/75:808.3(07) Розповсюдження та тиражування

Рекомендовано до друку рішенням без офіційного дозволу ЧДБК заборонено


методичної ради Черкаського

державного бізнес-коледжу

Протокол № 1 від 17 вересня 2002 р.

Укладач: Красюк В.Л.


Ділова українська мова

Навчально-методичний посібник. – 2-е вид., виправлене і доповнене

Черкаси, 2002. - 145 с.
Рецензент: Симоненко Т.В., к.пед.н., доцент (Черкаський державний університет
ім. Б.Хмельницького)

У посібнику подано основні теоретичні відомості з ділового українського мовлення, висвітлено питання правопису та загальні мовні правила.

Практичні вправи та завдання допоможуть систематизувати, поглибити та перевірити знання, набуті в процесі вивчення курсу.

Розраховано на студентів та викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Може бути корисним організаторам навчання персоналу, практичним працівникам.

Затверджено на засіданні циклової

комісії української мови та машинопису © В.Л.Красюк, 2001

Протокол № 1 від 9 вересня 2002 року. © В.Л.Красюк, 2002, з виправленнями

Зміст




Вступ…………………………………………………………………………………………………5
Розділ І. Базовий конспект лекцій з курсу “Ділова українська мова”……………………..6

1.1. Поняття літературної мови. Мовна норма……………………………………………………6

1.2. Поняття стилю та жанру української літературної мови.

Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль…………………………………...6

1.3. Поняття про документ. Спільні риси документів……………………………………………7

1.4. Класифікація документів. Формуляр документа…………………………………………….8

1.5. Основні вимоги до мовлення………………………………………………………………….9

1.6. Особливості оформлення тексту документа………………………………………………..10

1.7. Вимоги до тексту документа…………………………………………………………………11

1.8. Оформлення сторінки ………………………………………………………………………..11

1.9. Власне українська та іншомовна лексика офіційно-ділового стилю……………………...12

1.10. Синоніми та пароніми в діловому мовленні……………………………………………….12

1.11. Терміни та їх місце в діловому мовленні…………………………………………………..13

1.12. Вибір граматичної форми іменників у офіційно-діловому стилі………………………...13

1.13. Числівники в діловому мовленні. Запис цифрової інформації.

Зв’язок числівників з іменниками………………………………………………………………..15

1.14. Займенники в діловому мовленні…………………………………………………………..16

1.15. Дієслово та його форми в офіційно-діловому стилі……………………………………… 17

1.16. Особливості синтаксису писемного мовлення…………………………………………….17

1.17. Вибір прийменника в діловому тексті……………………………………………………..19

1.18. Вставні слова і словосполучення в діловому тексті………………………………………20

1.19. Орфоепія і культура усного мовлення……………………………………………………..20

1.20. Правила оформлення бібліографії………………………………………………………….22

1.21. Документи щодо особового складу………………………………………………………...23

1.22. Довідково-інформаційні документи………………………………………………………..26

1.23. Обліково-фінансові документи……………………………………………………………..37

1.24. Господарсько-договірні документи………………………………………………………...41

1.25. Організаційні документи……………………………………………………………………51

1.26. Розпорядчі документи……………………………………………………………………….74


Розділ ІІ. Довідник з правопису та пунктуації у схемах…………………………………….77

2.1. Правопис префіксів…………………………………………………………………………...77

2.2. Вживання апострофа………………………………………………………………………….77

2.3. Вживання м’якого знака……………………………………………………………………...78

2.4. Зміни приголосних при словотворенні……………………………………………………...78

2.5. Подвоєння й подовження приголосних…………………………………………………….. 79

2.6. Спрощення в групах приголосних………………………………………………………….. 80

2.7. Вживання великої літери……………………………………………………………………..81

2.8. Правопис слів іншомовного походження………………………………………………….. 83

2.9. Правопис складних іменників………………………………………………………………. 84

2.10. Правопис закінчень іменників чоловічого роду ІІ відміни

у родовому відмінку однини……………………………………………………………………. 85

2.11. Правопис закінчень іменників, власних і загальних імен

у кличній формі та звертаннях……………………………………………………………………86

2.12. Правопис складних прикметників………………………………………………………….87

2.13. Відмінювання числівників…………………………………………………………………..87

2.14. Правопис прислівників…………………………………………………………………….. 89

2.15. Правопис часток……………………………………………………………………………..90

2.16. Правопис частки не з різними частинами мови…………………………………………...90

2.17. Засоби милозвучності слова……………………………………………………………….. 91

2.18. Написання в лапках і без лапок…………………………………………………………… 92

2.19. Пунктуація. Тире між підметом і присудком…………………………………………...…93

2.20. Однорідні члени речення…………………………………………………………………...93

2.21. Розділові знаки при однорідних членах речення………………………………………….94

2.22. Розділові знаки в реченні з узагальнюючими словами при однорідних членах………..95

2.23. Розділові знаки при відокремлених членах речення…………………………………….. 96

2.24. Розділові знаки при звертанні……………………………………………………………... 99

2.25. Розділові знаки в складносурядних реченнях……………………………………………. 99

2.26. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях…………………………………………...100

2.27. Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях………………………………..101

2.28. Розділові знаки в реченнях з прямою мовою……………………………………………..102

2.29. Розділові знаки при цитатах……………………………………………………………….103

Розділ ІІІ. Вправи і завдання для практичних, самостійних і контрольних занять

з усіх розділів курсу в 15 варіантах………………………………………………………… 104

3.1. Правопис префіксів………………………………………………………………………….104

3.2. Вживання апострофа, м’якого знака……………………………………………………….106

3.3. Зміни приголосних при словотворенні…………………………………………………….107

3.4. Вживання великої літери……………………………………………………………………108

3.5. Правопис слів іншомовного походження………………………………………………….111

3.6. Правопис складних іменників, прикметників…………………………………………… 113

3.7. Відмінювання, правопис та вживання числівників………………………………………..116

3.8. Синоніми і пароніми в діловому мовленні……………………………………………… 117

3.9. Терміни в діловому мовленні……………………………………………………………….117

3.10. Правопис прислівників…………………………………………………………………….118

3.11. Правопис частки не з різними частинами мови………………………………………….120

3.12. Літературна вимова. Наголос…………………………………………………………… 123

3.13. Пунктуація. Розділові знаки в простому та складному реченні……………………… 124

3.14. Переклад з російської мови на українську мову…………………………………………128

3.15. Відредагувати речення та записати правильні варіанти...……………………………….134

3.16. Класифікація документів…………………………………………………………………..138

Рекомендована література………...……………………………………………………………..144



Вступ

Виконуючи головне завдання Закону України “Про вищу освіту” стосовно виховання студентів у дусі українського патріотизму, викладання української мови як державної, питання вивчення мови, вироблення мовного чуття набуває особливої ваги. Міра володіння мовою є мірою духовності, культури, гуманістично-державного мислення нашого сучасника.

Навчально-методичний посібник складено на основі програми з курсу “Ділова українська мова”, методичних рекомендацій, а також з урахуванням багаторічного досвіду автора з проведення практичних занять зі студентами Черкаського державного бізнес-коледжу.

Зміст посібника містить теоретичний матеріал та практичні завдання з орфографії, пунктуації та ділового мовлення, пропонуються зразки оформлення документації, поширеної в різних сферах державної й господарської діяльності.

Для зручності збірник поділено на три розділи:

І – Базовий конспект лекцій з курсу “Ділова українська мова”;

ІІ – Довідник з орфографії та пунктуації у схемах;

ІІІ – Вправи і завдання для практичних, самостійних і контрольних занять з усіх розділів курсу в 15 варіантах.

Цей навчально-методичний посібник зорієнтований, у першу чергу, на індивідуальне опрацювання матеріалу та виконання вправ студентами. Проте може бути використаний на кожному занятті для роботи з усією академічною групою.

Розділ І. Базовий конспект лекцій з курсу “Ділова українська мова”
1.1. Поняття літературної мови. Мовна норма
Українська мова є єдиною національною мовою українського народу. Вона існує:

а) у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові;

б) у нижчих формах - її територіальних діалектах.
Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, театр, науку і освіту та побут людей.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах.

Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя. Основоположником по праву вважають Т. Г. Шевченка.

Українська літературна мова постійно розвивається і збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов’язкових для всіх літературних норм.



Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

Розрізняють різні типи норм:

  • орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень)

  • графічні (передача звуків на письмі)

  • орфографічні (написання слів)

  • лексичні (слововживання)

  • морфологічні (правильне вживання морфем)

  • синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень)

  • стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування)

  • пунктуаційні (вживання розділових знаків)

  • мовленнєвий етикет - це правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців, це стійкі формули спілкування (вітання, прощання, побажання, запрошення та ін.)

Мовні норми фіксуються в правописі, словниках, довідниках, підручниках з української мови.

Культура писемного й усного мовлення всіх, хто користується українською мовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб досконало знати мовні норми й послідовно дотримуватися їх.



1.2. Поняття стилю та жанру української літературної мови. Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль
Користуючись мовою в своєму повсякденному житті, люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення відбуваються певний добір і комбінування найбільш потрібних саме для цієї мовної ситуації варіантів форм, слів, словосполучень, речень.

Отже, художній твір, наукова стаття, наказ керівника установи написані однією мовою, але відрізняються набором мовних засобів та специфічними особливостями у мовному оформленні. Таке розрізнення називається стилістичною диференціацією мови.



Мовний стиль – це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

Є п’ять функціональних стилів:

  • розмовний

  • художній

  • публіцистичний

  • науковий

  • офіційно-діловий

Кожен із стилів має характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.

Жанри – це різновиди текстів певного стилю, що різняться метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками.
Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів: розпоряджень, законів, актів, програм, постанов, резолюцій, протоколів та ін.

Один з найдавніших стилів. Його ознаки знаходимо в документах ХІ-ХІІ ст, українсько-молдавських грамотах, українських літописах. Сфера вживання ділового стилю зумовлює його жанрову розгалуженість. Обслуговуючи потреби суспільства в державному, громадському, економічному й політичному житті, тексти офіційно-ділового стилю мають виразні відмінності й у межах того самого жанру. Однак для текстів цього стилю характерні й спільні мовні риси.



  1. Точність, послідовність, лаконічність викладу фактів, чіткість у висловлюванні. Цей стиль позбавлений образності, емоційності, індивідуальних авторських рис.

  2. Лексика в основному нейтральна, вживається в прямому значенні, цей стиль залежно від обслуговуваної галузі може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, наукову термінологію.

  3. Для чіткої організації текст ділиться на розділи, статті, параграфи, пункти, підпункти.

  4. Використання усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів як результат однотипності вираження думки.

  5. Наявність реквізитів (структурних елементів тексту), які мають певну черговість. Реквізити мають постійне місце, їх склад залежить від змісту документа, його призначення. Підпис є обов’язковим реквізитом будь-якого документа.

  6. Найхарактерніші речення – прості, поширені. Вживаються також складні речення.

Отже, тексти офіційно-ділового стилю вимагають документації тверджень, точності формулювань, не припускають двозначності тлумачення змісту.
1.3. Поняття про документ. Спільні риси документів
Документ (лат. доказ) – це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища дійсності та розумову діяльність людини.

Такі документи в Україні відомі з часів формування державності (Київської Русі). Це літописи, актові книги, угоди та ін. Документи, що є сьогодні, - невід’ємний атрибут державного життя.

Адже, ми складаємо угоди з підприємством, контракти з фірмами, пишемо резюме про себе, ми учасники кредитно-розрахункових договорів між юридичними особами та банками, маємо документи: свідоцтво про народження, паспорт, читацький та студентський квиток, залікову книжку та ін.

Документ має правове й господарське значення, є писемним доказом, джерелом різних відомостей довідкового характеру.



Спільні риси документів:

  1. Кожен документ укладається повноважним органом або особою відповідно до її компетенції. Занесення до документа відомостей, що виходять за коло повноважень відповідного органу, робить документ недійсним.

  2. Документ не повинен суперечити чинному законодавству.

  3. Документ повинен бути достовірним. Важливо, щоб інформація, вміщена в ньому, була повною й доцільною, а формулювання – лаконічними, але точними й такими, що не допускають різночитань. Основне завдання укладача – гранично чітко відбити відомості, які мають правову силу.

  4. Усі документи складаються за певним зразком, дотримання якого обов’язкове для всіх.

  5. Правильно складений є той діловий папір, який написаний мовою офіційно-ділового стилю.

Уніфікованість, стандартність ділових паперів закріплена не лише мовною традицією, а й законом - державним стандартом.

Кожний документ складається з окремих елементів, які звуться реквізитами.



Основними реквізитами документів є:

  • зображення Герба України;

  • емблема установи, підприємства тощо;

  • зображення урядових нагород;

  • коди;

  • найменування міністерства (відомства);

  • назва структурного підрозділу;

  • адресат;

  • резолюція;

  • гриф затвердження;

  • індекс підприємства зв’язку, поштова й телеграфна адреси, номер телефону й факсу, номер рахунку в банку;

  • назва виду документа;

  • дата;

  • індекс;

  • посилання на дату та індекс вхідного документа;

  • місце складання або видання;

  • відмітка про контроль;

  • заголовок до тексту;

  • текст;

  • відмітка про наявність додатків;

  • підпис;

  • гриф погодження;

  • відмітка про завірення копії;

  • візи;

  • печатка;

  • відмітка про виконання документа й відсилання його до справи;

  • відмітка про надходження;


1.4. Класифікація документів. Формуляр документа
Документ – основний вид ділового мовлення. Він фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність, об’єктивність.

Документ – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони – писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру.



Види документів визначають за такими ознаками:

  • найменуванням – заява, лист, довідка, інструкція, акт і т. д.

  • походженням – службові (офіційні) й особисті

  • місцем виникнення – внутрішні та зовнішні

  • призначенням – організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу

  • напрямком – вхідні й вихідні

  • формою – стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні)

  • за строками виконання – звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові

  • ступенем гласності – секретні й несекретні

  • стадіями створення – оригінальні, копії й виписки, дублікат

  • строками зберігання – постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання

  • технікою відтворення – рукописні й відтворені механічним способом

  • носієм інформації – оформлення на папері, диску, фотоплівці, перфострічці

  • за структурними ознаками – стандартні й нестандартні

Документи з високим рівнем стандартизації створюють за затвердженою формою, тобто відповідно до формуляра–зразка.

Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Формуляр-зразок – це модель побудови однотипних документів. Він передбачає 31 реквізит (державний герб, емблема організації, зображення державних нагород, код установи і т. ін.)



Бланк – це друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну інформацію.

Найпоширенішими є бланки актів, довідок, наказів, протоколів та ін.

Застосування бланків підвищує культуру ділового спілкування, надає інформації офіційного характеру.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних медичних закладів
Бідзіля П. О., кандидат історичних наук, викладач Дідик С. С видання доопрацьоване та доповнене. Запоріжжя: здму, 2016. 175 c
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconН. В. Хамітов самотність у людському бутті Досвід метаантропології 2-е видання, виправлене І доповнене кнт київ 2017 ббк 87. 21 Х18 Рецензенти: І

Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник Тернопіль
Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле,...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник Муровані Курилівці 2012 Серветник В. Г., керівник шахово-шашкового гуртка
Роль шахів І шашок у розвитку творчих здібностей дитини – Муровані Курилівці: Навчально-методичний посібник, 2012р. – 28 с
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconВасиль марсюк голос волаючого на майдані
Василь марсюк. Голос волаючого на майдані. Публіцистика, критика, спогади. Друге доповнене видання. Київ. 2016. – 148 с
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів»
Сторія україни: навчально-методичний посібник для студентів, працюючих за кредитно-модульною системою. (укладачі: кандидат історичних...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconН. П. Мещерякова актуальні питання методики викладання літератури навчально-методичний посібник
Актуальні питання методики викладання літератури: Навчально-методичний посібник / Н. П. Мещерякова. – Кривий Ріг, 2017. – 119 с
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник для студентів Інституту історії, політології І міжнародних відносин
Навчально-методичний посібник «Джерелознавство: опорні конспекти І самостійна робота» для студентів Інституту історії, політології...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка