Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002



Сторінка19/23
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.45 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23




  1. Відокремлені додатки, підмети, присудки




Відокремлюються

Приклади

  1. Додатки, якщо вони вживаються із словами крім, окрім, замість, включаючи, навіть, особливо і мають значення включення, виключення або заміщення.

  2. Додатки, коли вони виступають у ролі уточнюючого члена речення, при них можуть стояти слова тобто, цебто, а саме.

  3. Додатки з приєднувальним значенням, при яких вживаються слова в тому числі, наприклад, при чому.

  4. Підмети з уточнюючим або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особливо, навіть, зокрема, тобто.

  5. Присудки з уточнювальним значенням.

Микола, замість панського лану, вийшов на поле (Н.-Лев.).


Я бажаю поетові дальшого росту, тобто поширення і поглиблення тематики, нових досягнень у формі (Рильськ.).
Студенти I курсу склали успішно екзамени з усіх предметів, в тому числі з математики.
На Поліссі трапляються “вижари”, тобто болота, які ніколи не замерзають (З газ.).

Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.).

2.24. Розділові знаки при звертанні
Звертання – це слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до яких звертаються. Виражається найчастіше іменником у кличному відмінку або іменником чи іншою частиною мови у формі називного відмінка: Червона калина, чого в лузі стоїш? Чи засухи боїшся, чи ягід жалкуєш? (Н. п.)

Звертання може бути непоширеним (без залежних слів) і поширеним (з пояснювальними словами). Вживається звертання на початку, в середині або в кінці речення.




Кома ставиться

Знак оклику ставиться

  1. Після звертання (поширеного і непоширеного), якщо воно стоїть на початку речення: Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова… (Сим.).

  2. З обох боків звертання, якщо воно стоїть в середині речення: Ах вернися, молодосте, раз до мене в гості! (Вороб.).

  3. Перед звертанням, якщо воно стоїть у кінці речення: В світ широкий навпростець ти веди мене, Надіє! (Мас.).

  4. Між однорідними звертаннями: Україно моя мила, краю пам’ятливий, там любив я дівчиночку, там я був щасливий (Н. п.).




Після звертання, що стоїть на початку речення і вимовляється з окличною інтонацією. Після знака оклику наступне слово пишеться з великої літери: Україно! Україно! Оце твої діти, твої квіти молодії, чорнилом политі (Шевч.).

Якщо перед звертаннями стоять вигуки ой, о, то вони від звертання комами не відділяються: О краю мій, найкращий між краями! (Граб.).


2.25. Розділові знаки в складносурядних реченнях
Складносурядним називається таке складне речення, в якому дві і більше граматичні основи є рівноправними і поєднуються в одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками: Над ставом місяць тихо став, і ліс задумався на чатах. (Лев.-Хол.)


Кома ставиться

Кома не ставиться

Між частинами складносурядного речення, з’єднаними єднальними (і, й, та, теж, також) протиставними (а, але, проте, зате, однак), розділовими (або, то, чи, хоч) сполучниками: Все спить, однак я не сплю (Рильск.). Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Укр.).

  1. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками і (й), та : Десь гори зелені та море патлате (Осьм.). Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гал.).

  2. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільне підрядне речення: Коли він торкався смичком до струн, все на світі зникало і залишалася тільки музика (Соб.).

  3. Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення): Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.)

Тире ставиться

Крапка з комою ставиться

Якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій або різко протиставляються: Де не візьмись вітрець – і задзвеніли раптом, заграли очерета сопілками (В. Шевчук).

Якщо частини складносурядного речення дуже поширені або мають уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність: На широкому острові між Старим і Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу; а між зелом блищать проти сонця узенькі течії
(Н.-Лев.).


2.26. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
Складнопідрядними реченнями називаються такі сполучникові речення, синтаксично нерівноправні частини (головна і підрядна) яких поєднуються за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (Цюпа).


Кома ставиться

Кома не ставиться

  1. На межі головної і підрядної частини:

а) підрядна частина відділяється від головної незалежно від її позиції в реченні (на початку, всередині, в кінці): Як хочеш від людей шанобу , любов і гнів бери у путь (Рил.).

б) неповні підрядні порівняльні речення, що приєднуються до головного сполучниками як, які, мов, немов, ніби, відділяються від нього: Жили ми з тобою, як голубів пара, тепер розійшлися, як чорная хмара (Н. п.).



  1. Якщо підрядна частина поєднується з головною складеними сполучниками тому що, в міру того як, через те що, завдяки тому що та ін., то кома ставиться або перед усім сполучником, або всередині його: Бузок розпустився, так що закрив вікно. Бузок розпустився так, що закрив вікно.

  2. Якщо в складнопідрядному реченні знаходяться поруч два підрядні сполучники або сполучник сурядності й підрядності, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли вони стосуються різних підрядних частин речення: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Малишко).


  1. У складнопідрядному реченні між однорідними підрядними реченнями, якщо вони з’єднані неповторюваним сурядним сполучником: Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха набирався (Гл.).

  2. Якщо підрядна частина речення виражена одним відносним словом або словосполученням, то вона від головної не відділяється: Не можу знати хто.

  3. Якщо після головної частини перед сполучним словом або словосполучником є частка не чи повторюваний сполучник сурядності, тоді підрядна частина не відділяється комою від головної : Мене завжди цікавило не що він пише, а як він це робить.

Тире ставиться

Крапка з комою ставиться

Між головною і підрядною частиною для інтонаційного та смислового виділення, протиставлення підрядної частини: Хто спить, хто не спить – покорись темній силі (Укр.).

Між поширеними підрядними реченнями, не з’єднаними між собою сурядними сполучниками: Я любив їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха (Н.-Лев.).


2.27. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
Безсполучникові складні речення – це такі речення, дві і більше частин яких поєднуються за змістом та інтонацією (без допомоги сполучників чи сполучних слів).

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.




Кома ставиться

Крапка з комою ставиться

Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі, Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Приходько).




Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Шевченко).






Двокрапка ставиться

Тире ставиться

У безсполучниковому реченні:



а) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої частини: У всякого своя доля І свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Шевченко);

б) якщо друга частина вказує на причину дії першої частини (між частинами можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: Твоя мова – співучий струмок (Тичина).

У безсполучниковому реченні:



а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється: На годину спізнишся – за рік не доженеш (Н. тв.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Шевченко);

в) якщо в першій частині вказується на час або умову, при якій відбувається дія в другій частині: У товаристві лад – усяк тому радіє (Глібов);

г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що йде мова в першій частині: Грім гримить – земля тремтить (Мирний);

д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно – заспівали скрипки (Тичина).


2.28. Розділові знаки в реченнях з прямою мовою
Прямою мовою називається точно, без змін передане чуже мовлення. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому належить пряма мова і в який спосіб вона була висловлена.

Пряма мова може передаватися на письмі способами: в один рядок і так, що репліка кожної особи починається з нового рядка.



Правила

Приклади

  1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і перше слово пишеться з великої літери. Знак питання, знак оклику або три крапки ставляться перед другими лапками, а крапка – після них: А: “П (?)”.

  2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а слова автора пишуться з малої літери: “П” (?), - а.

  3. Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, то лапки ставляться на початку і в кінці прямої мови. Інші розділові знаки ставляться так:

а) якщо на місці розриву прямої мови не повинно стояти жодного розділового знака або повинна стояти кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова автора виділяються з обох боків комою й тире, а після них перше слово пишеться з малої літери: “П, - а, - п”;

б) якщо на місці розриву повинна стояти крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них крапка й тире; друга частина прямої мови пишеться з великої літери: “П, -а. –П”;


в) якщо на місці розриву повинен стояти знак питання, знак оклику або три крапки, то ці знаки зберігаються, а після них ставиться тире, після слів автора ставиться крапка й тире, а друга частина прямої мови починається з великої літери: П (!?)..) –а. –П”;
г) якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга – другої стоїть після слів автора , то перед другою частиною прямої мови ставиться двокрапка і тире, а перше слово пишеться з великої літери: “П, -а: -П”.

Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще сер-це, чи скоро світ буде ?” (Кул.).
“Піду ж я в сад та згадаю своє дівування, своє залицяння”, - думала Марина (Коц.).

“Іди, доню, - каже мати, – не вік дівувати” (Шевч.).


“А мені це подобається, - знизувала плечима Галина. - А ти нічого не розумієш, мала ще.?! (Коп.).

“Ет, хіба з вами серйозно поговориш? – гніваються уста, очі й брови доньки. - Відпочити вам треба, відпочити хоч кілька днів” (Ст.).

“Ще б ми стільки прочитали, як ти, - докинула Василина і пояснила подрузі: - Взимку цілі ночі просиджує над книжками” (Гонч.).




2.29. Розділові знаки при цитатах
Цитата – це дослівний уривок з якогось тексту, твору або дослівно наведені чиїсь слова, що використовуються як авторитетне підтвердження чи заперечення власних суджень.

Цитата, як пряма мова, на письмі виділяється лапками.




Правила

Приклади

Цитати виділяються лапками:

  • якщо цитата супроводжується словами автора;




  • коли авторська мова починається словами так указує (говорить), ось що сказав, ось як описує і под., після лапок ставиться тільки тире;




  • якщо цитата є частиною авторських слів, перше слово пишеться з маленької літери;



  • якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск слів позначається трьома крапками; якщо пропуск є на початку речення і цитата знаходиться перед словами автора, то вона починається з великої літери;




  • якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде безпосередньо за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок;




  • якщо вкзівка на автора або на джерело цитати стоїть нижче, після цитати ставиться крапка;




  • дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками;


  • якщо перед дослівним виразом є слова вислів, фраза, речення й под., ставиться двокрапка;



  • Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки.

“Ми просто йшли; у нас зерна неправди за собою”, - говорив Шевченко про себе і свою долю
“Він був сином мужика і став володарем у царстві духа” – так визначив велич Шевченка І. Франко

Л. Толстой говорив, що він дуже любить “народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку”


“Він – поет цілком народний…” – писав про Шевченка М. Добролюбов
“Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова”
(В. Сухомлинський)

“Українські простори – столиця ліричної поезії”

А. Міцкевич
Гребінчине “ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь” треба раз у раз пам’ятати, розуміючи під домівкою і рідний край, і рідну мову…(М. Рильський)
Дуже вчасно згадати вислів
Г. Сковороди: “Розум завжди любить до чогось братися і, коли він не матиме доброго, тобі “звертається до поганого”
Як жити, зачепившись на

мілкому,


То краще потонуть на глибині.

Л. Костенко




Розділ ІІІ. Вправи і завдання для практичних, самостійних і контрольних занять з усіх розділів курсу в 15 варіантах
3.1. Правопис префіксів
Завдання. Вставити відповідні літери (з, с, е, и, і)
Варіант 1. Бе…господарський, пр…зирство, пр…свята, бе…печний, пр…рогатива,

Пр…освященство, …хибити, бе…відповідальний, пр…хід, пр…старілий, …фотографувати, ро…в’язати, бе…надійний, пр…вентивний, пр…звисько, пр…пишний, ро…сада, …шити, ро…смішити, ро…кішний, …дати, бе…перервний, пр…тяжкий, пр…вселюдний, …берегти, …кінчити, …жувати, …чорніти, ро…рісся.


Варіант 2. …кінчити, …жувати, …писати, …сунути, …чистити, ро…доріжжя, пр…амбула, пр…зидент, пр…нцип, пр…бережний, пр…великий, бе…принциповий, ро…сипаний, бе…предметний, бе…повітряний, пр…морський, пр…дтеча, пр…красно, ро…формувати, бе…силля, пр…святити, пр…гноблений, пр…стиж, пр…зер, …полоти, …хвалити, …чесати, …користатись, …творений, …кришити.
Варіант 3. Пр…людія, пр…тензія, …фабрикувати, пр…тендент, пр…подобний, …хопити, пр…бути, пр…морозити, пр…красний, бе…перервний, ро…тлумачити, пр…мус, без…духовний, пр…бережний, пр…міський, …кувати, пр…великий, ро…голосити, во…величити, бе…карний, …кропити, …кидати, …топтати, …садити, …сунути, …палити, …чиняти, пр…мудрий, …хитрити, …кроїти.
Варіант 4. Бе…ламповий, ро…жарений, пр…лад, пр…точування, пр…оритет, пр…стиж, пр…горілий, бе…перечний, ро…пач, …цементувати, пр…берегти, пр…дставити, пр…буток, пр…дставник, бе…країй, чере…плічник, пр…вабливий, ро…тягнути, ро…чин, …густок, пр…мірник, пр…рвистий.
Варіант 5. Пр…ярок, пр…стол, пр…зирство, ро…хитати, …хотіти, …творений, …початку, …куповувати, …морозити, …копіювати, …бавити, …блиснути, пр…мудрий, бе…відповідальний, …колихнути, …меншити, пр…зидія, пр…погано, пр…боркати, пр…гірок, пр…вабливо, пр…сутній, пр…вселюдно, пр…стол, пр…надний, пр…стань, пр…тулок, ро…жувати, пр…достатньо.
Варіант 6. Пр…рва, пр…щеплювати, …копійований, …конструйований, …печений, …вершений, …економити, …ранку, …ціпити, …ростання, …прощення, …формульований, …тиснутий, …чорніти, бе…шумний, бе…ладний, бе…перечно, бе…’язикий, бе…порадний, бе…винна, бе…батченко, пр…хилитися, бе…доріжжя, пр…цікавий.
Варіант 7. Бе…корисливий, бе…кінечний, …творити, …терпіти, ро…ятрити, уро…кид, …фантазувати, …хитрити, …чесати, ро…кішний, …жовклий, пр…нісши, …полоскати, ро…повісти, ро…графлений, …дешевлення, ро…рісся, бе…сумнівно, пр…добрий, …працьований, …кинутий, …пинитися, пр…амбула, ро…чиняти, бе…смертник, пр…дставник.

Варіант 8. Бе…порадний, бе…культурний, …кріпити, …хилити, …орати, ро…саджувати, …сохнути, пр…мудрий, пр…парувати, пр…своїти, пр…зидент, пр…зидіум, бе…коштовний, бе…посередній, …кинути, …м’яти, …крутити, …цілити, …терпіти, …жарити, пр…бій, пр…злий, ро…клад, …клад.
Варіант 9. Пр…дставник, пр…спокійний, пр…високо, пр…гіркий, …плачувати, …гнути, …гинути, …писати, пр…боркати, …хибити, пр…сісти, бе…карний, бе…порадний, ро…шити, …бути, бе…зубий, …початку, …пинити, …малювати, пр…людія, пр…фект, пр…старкуватий, бе…хмарність.
Варіант 10. Пр…святеє, пр…горіти, пр…надність, пр…крашений, пр…земкуваті, пр…парат, пр…світер, пр…феранс, пр…зирство, …сипати, вро…сип, …цементувати, ро…чин, …прожогу, бе…крилість, ро…сунув, ро…сіл, ро…тин, бе…коштовно, ро…сипались, ро…шарпало, ро…бестити, ро…стріляти, пр…милая.
Варіант 11. Пр…достатньо, ро…трусити, ро…чесати, пр…цікавий, …полох, пр…гасити, цементувати, …хвалений, ро…хвилюватися, бе…смертник, пр…рва, пр…морозити, бе…чесний, …худнути, …чистити, …садити, ро…писати, пр…глушити, пр…бічник, пр…в’янути, пр…дставник, пр…добрий, …хилитись, …сунути, …формувати, пр…брати, …хвалити, пр…мудро, …робити, пр…міський, …їхати, …єднати, …сипати, ро…кинути, …плеск.
Варіант 12. Пр…милий, пр…пливати, пр…рва, пр…мирення, пр…довго, пр…везли, пр…глушений, пр…звисько, пр…злий, пр…кинути, пр…чинити, ро…чарувати, бе…хребетний, бе…краї, бе…хмарний, бе…донне, бе…захисний, ро…чистити, ро…глядати, ро…буджений, ро…хитувати, …писати, ро…квітлий, пр…цікавий, ро…чесати, пр…морозок, без…корисливий.
Варіант 13. Во…величити, чере…плічник, пр…дставити, пр…звисько, п…р…дбачати, пр…дуже, пр…подобний, пр…освящений, пр…стол, пр…шкільний, …палахнути, …тиха, бе…характерний, ро…чин, …житися, …гасити, …кипіти, пр…вабливо, …ростання, …правляти, пр…в’янути, бе…чесний, пр…мирення, пр…хитрий, …худнути, бе…краї, бе…хмарний, бе…захисний.
Варіант 14. П…р…логи, …єднати, …полох, ро…чулитися, ро…квитатися, ро…гойдатися, ро…квітлий, …нування, …ронити, ро…житися, бе…думний, пр…зидент, пр…достатньо, бе…чесний, ро…формований, …формований, пр…злий, пр…звище, пр…чинити, ро…чинити, …плеснути, ро…плескати, …хилитись, ро…клад, …клад, …’їхати, ро…смакувати, …ховатися, …економити, бе…людний, пр…ласкавий, …користатися.
Варіант 15. …питати, ро…питати, пр…бічник, пр…дставництво, пр…глушений, пр…міський, пр…пливати, пр…мудрий, пр…лихий, пр…звисько, пр…деснянський, …везли, …фабрикувати, …ронити, п…р…сторога, пр…страсть, пр…зирство, бе…вартісний, бе…чесний, …потворений, …творений, бе…таланний, ро…бігтися, бе…надійний, бо…доганнний, …хований, …махнути, пр…лихий, пр…хитрий, …кропити, …компонувати, …канувати.
3.2. Вживання апострофа, м’якого знака
Завдання. Поставити, де потрібно апостроф чи м’який знак.
Варіант 1. Без/язикий, черв/як, Хар/ківщина, П/ємонт, кур/єр, комп/ютер, Мол/єр, мен/шість, Євген/єва, Х/юстон, трел/яж, порт/єра, дон/чин, ател/є, Григор/єв, к/ювет, близ/кість, барел/єф, миш/як, медал/йон, сопіл/ці, Стеф/юк, з/єднати, пан/європейський, Н/ютон, Суец/, Рів/єра, Уман/щина, міл/йон, краков/як, п/єса, п/єдестал, Жул/єн, в/язень, авен/ю, Лавуаз/є.
Варіант 2. Хар/ків/янин, вар/яг, дит/ясла, кан/йон, кав/ярня, ін/єкція, Ігнат/єв, рибал/ство, ескадрил/я, кур/єр, інтерв/ю, брин/чати, розв/язання, мул/яж, під/їсти, чотирьох/ярусний, матір/ю, Лук/янець, морк/вяний, суб/єктивний, арф/ярка, Мол/єр, марсел/єза, ад/ютант, Тол/ятті, павіл/йон, медв/яний, мавп/ячий, Пхен/ян, Женев/єва, Ал/таїр, без/ядерний, рант/є.
Варіант 3. Кур/йозний, об/єднання, В/ячеслав, Св/ятослав, Севил/я, вар/єте, батал/йон, Амудар/я, Підмосков/я, сузір/я, рант/є, під/їзд, дос/є, Сирдар/я, вол/тер/янець, жираф/ячий, кар/єр, кол/є, любов/ю, ін/єкція, пів/юрти, Лавуаз/є, духм/яний, підгір/я, Натал/чин, Робесп/єр, н/юанс, він/єтка, шампін/йон, різдв/яний, Мурав/йов, верхів/я, Ел/брус, слов/яни, м/якосердний.
Варіант 4. Тол/ятті, під/йомник, від/ємний, роз/ятрений, Валер/ян, трьох/ярусний, торф/яний, кін/чик, гет/ман/щина, біл/шість, Кордил/єри, Хар/ків, ал/батрос, шансон/є, здоров/я, верб/я, реп/ях, Б/юкенен, міл/ярд, від/ємний, фотоз/йомка, об/їждчик,безправ/я, торф/яний, трьох/ярусний, Руж/є, Лук/янчук, ін/єкція, об/єкт, біл/чин, домен/щик, різ/бяр, ф/юзеляж, бул/йон, комп/ютер, сер/йозний.
Варіант 5. Двох/ярусний, слов/янський, п/ятирічка, конферанс/є, кров/яний, матір/ю, ковз/кий, пам/ять, спіл/чани, нян/чити, Н/ютон, Рейк/явік, двох/ядерний, миш/як, батал/йон, кур/єр, дос/є, Гот/є, б/юджет, кон/юнктура, В/єтнам, Кордил/єри, прем/єр, бур/яний, верф/ю, зів/ялити, мезал/янс, бар/єр, роз/ятрити, узгір/я, грав/юра, духм/яний, т/мяний, гал/ченя, кар/єр.
Варіант 6. Ал/янс, мавп/ячий, П/ємонт, дос/є, любов/ю, Сал/єрі, бур/ячиння, над/їхати, пів/яблука, пів/ягняти, над/їхати, пів/яблука, Н/ю-Йорк, Пхен/ян, Амудар/я, Мар/їно, посер/йознішати, кров/ю, зор/яний, міжбрів/я, різдв/яний, без/ядерний, фел/єтон, Монтеск/є, Заполяр/я, знічев/я, дон/ці, конферанс/є, роз/ярений, Барб/є, порт/є, біл/ярд, п/єса, бар/єр, подвір/я, без/ядерний, Уманщ/ина, Хар/ків, тон/ший, медал/йон.
Варіант 7. Об/єкт, медв/яний, п/єдестал, Водоп/янов, Гур/їн, дистриб/ютор, кан/йон, кол/є, брен/кіт, Гор/кий, ластів/ята, без/ядерний, львів/янин, фаміл/ярний, батал/йон, зв/язок, Нар/ян-Мар, рутв/яний, Примор/я, дзв/якнути, вар/єте, солов/ї, сен/йор, Солов/йов, Рен/є, інтерв/ю, Сал/вадор, пред/ювілейний, Ел/дорадо, ар/єрсцена, сал/до, круп/є, прив/ялений, нав/ючити, кур/йоз, шин/йон, п/єдестал, прем/єр, кур/єр, кар/єр.
Варіант 8. П/єр, різнобарв/я, міжгір/я, плоскогір/я, хлоп/я, від/їздити, б/ється, в/язаний, Юр/єв, він/єтка, Анан/їн, миш/як, Вар/чин, Прокоп/єв, Віл/нюс, дипкур/єр, бул/вар, гіл/йотина, інтер/єр, компан/йон, Приазов/я, Х/юстон, Н/юфаундленд, дев/ятибал/ний, батал/йон, м/ята, мад/яр, пів/язика, бракон/єр, дос/є, син/ор, інтерв/ю, транс/європейський, Амудар/я, Примор/я.

Варіант 9. Обов/язковий, гіст/ми, підгір/я, вітр/як, Лук/янець, валер/янка, Єгор/євс/к, Жил/єрон, Ел/зас, Д/яконов, гол/ф, Барб/юс, Аляб/єв, ател/є, Ак/яр, ад/є, К/юрі, кел/нер, Ел/дорадо, пап/є-маше, Монтеск/є, плем/я, гал/ченя, міл/йонер, Корол/ов, Вороб/йов, молот/ба, ласун/ці, камін/чик, ал/манах, стан/те, ал/янс, В/єтнам, Гдан/с/к, Афанас/єв.
Варіант 10. Гот/є, п/єдестал, Фур/є, пів/ягідки, дев/ятсот, Стел/мах, Єгор/євс/к, павіл/йон, верхів/я, Тол/ятті, Ковал/ов, прем/єра, об/єм, полив/яний, поголів/я, дон/чин, бул/йон, під/язиковий, Віл/ямс, конферанс/є, кан/йон, Ареф/єв, кур/єр, св/ященник, Мол/єр, Рум/янцев, Панкрат/єв, жираф/ячий, Ул/янов, Пхен/ян, Люс/єн.
Варіант 11. Об/ємний, без/язикий, з/ясувати, під/їжджати, Іл/юшин, П/ятигорск, Луб/янка, б/юро, мезал/янс, модел/єр, фокстер/єр, шансон/є, Робесп/єр, узгір/я, Селезн/ов, Сен/йор, ім/я, Михал/чук, Сал/вадор, полив/яний, мереф/яний, багатослів/я, Мол/єр, між/ярусний, Зинов/єв, мавп/ячий, к/ювет, з/єднаний, Гот/є, розв/язка, Кюв/є, п/єдестал, Б/юкенен, арф/яр, з/єднаний, інтер/єр, кол/є.
Варіант 12. Матір/ю, В/єтнам, св/ященний, довір/я, медв/яний, полум/яний, Дем/яненко, Лук/янов, пів/ягняти, торф/яний, Пхен/ян, П/ємонт, Прип/ять, Нел/сон, марсел/єза, ал/янс, об/єктивний, Фур/є, краков/як, капел/майстер, підв/язати, поголів/я, нап/ясти, пів/яблука, в/юн, Подніпров/я, біл/йон, дит/ясла, ескадрил/я, трьох/ярусний, бур/ян, Панкрат/єв, возз/єднання, дос/є, п/ятдесят.
Варіант 13. Ігнат/єв, молот/ба, мен/шіст/, Григор/єв, Н/ютон, без/язикий, монпанс/є, черв/як, ал/янс, транс/європейський, пуп/янок, кам/яний, Прип/ять, пір/я, подвір/я, Н/ю-Йорк, ател/є, кров/янка, пів/юрти, сором/язливий, карб/юратор, Жул/ Верн, Іл/їн, об/ява, перед/ювілейний, Рів/єра, ар/єргард, п/ятниця, кар/єра, прем/єр, трьох/ярусний, об/єкт, роз/ятрений, роз/їзд, валер/янка, м/ята, батал/йон, Хар/ків.
Варіант 14. Медал/йон, об/явити, без/ядерний, присв/ячений, здоров/я, бояз/кий, Монтеск/є, прем/єр-міністр, комп/ютер, інтер/єр, Трансил/ванія, мад/яр, Вяз/ма, під/їзд, інтерв/ю, Н/ютон, в/яз, обов/язок, міжгір/я, Хар/ків, винос/те, р/юкзак, зобов/язання, л/вів/янин, трав/янистий, від/ємник, пред/явник, грил/яж, вп/ятьох, рел/єф, ін/єкція, сурм/яний, роз/кіш, присв/ята, медв/яний, хутор/янин.
Варіант 15. Мен/шіст/, торф/яний, узгір/я, джерел/це, довір/я, Лук/янчук, роз/яснити, нен/чин, Дем/янов, Х/юстон, Пхен/ян, П/ємонт, Рів/єра, Женев/єва, Іл/їн, Гур/їн, інтерв/ю, кур/єр, компан/йон, ф/ючерсна, з/ясувати, медал/йон, біл/ярд, міл/йонер, конферанс/є, п/єдестал, порт/єра, він/єтка, мезал/янс, Корбюз/є, торф/яний, забур/янений, Амудар/я, довір/я, Лук/яненко, Валер/ян, безвітр/яний.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Схожі:

Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних медичних закладів
Бідзіля П. О., кандидат історичних наук, викладач Дідик С. С видання доопрацьоване та доповнене. Запоріжжя: здму, 2016. 175 c
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconН. В. Хамітов самотність у людському бутті Досвід метаантропології 2-е видання, виправлене І доповнене кнт київ 2017 ббк 87. 21 Х18 Рецензенти: І

Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Куляс П. П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид друге, розширене І виправлене. −...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник Тернопіль
Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле,...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник Муровані Курилівці 2012 Серветник В. Г., керівник шахово-шашкового гуртка
Роль шахів І шашок у розвитку творчих здібностей дитини – Муровані Курилівці: Навчально-методичний посібник, 2012р. – 28 с
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconВасиль марсюк голос волаючого на майдані
Василь марсюк. Голос волаючого на майдані. Публіцистика, критика, спогади. Друге доповнене видання. Київ. 2016. – 148 с
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів»
Сторія україни: навчально-методичний посібник для студентів, працюючих за кредитно-модульною системою. (укладачі: кандидат історичних...
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconН. П. Мещерякова актуальні питання методики викладання літератури навчально-методичний посібник
Актуальні питання методики викладання літератури: Навчально-методичний посібник / Н. П. Мещерякова. – Кривий Ріг, 2017. – 119 с
Навчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002 iconНавчально-методичний посібник для студентів Інституту історії, політології І міжнародних відносин
Навчально-методичний посібник «Джерелознавство: опорні конспекти І самостійна робота» для студентів Інституту історії, політології...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка