Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів»



Сторінка6/14
Дата конвертації14.08.2017
Розмір2,42 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Запитання для самоконтролю


  1. Назвіть причини виникнення козацтва.

  2. Де оселялися козаки?

  3. Де і коли виникла Запорозька Січ?

  4. Охарактеризуйте адміністративний устрій Запорозької Січі.

  5. Охарактеризуйте Січ як козацьку республіку.

  6. Чи можна вважати Січ торговельним центром? Відповідь обґрунтуйте.

  7. З якою метою і коли польський уряд уперше провів реєстрацію козаків?

  8. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання кінця XVI-початку XVII ст. і зробіть висновок про їх історичне значення.

  9. Назвіть причини, мету Української національної революції і визначте її періоди.

  10. Назвіть основні битви проти поляків у ході війни.

  11. Яке значення мав Зборівський договір?

  12. Хто був союзником Б. Хмельницького у війні проти Польщі?

  13. Назвіть умови Білоцерківського миру?

  14. Назвіть етапи укладення Українсько-Московської держаної угоди, її зміст і визначте, в чому вона була оформлена неясно.

  15. З якою метою Б. Хмельницький здійснив західний похід?

  16. Як ви оцінюєте недопущення української делегації на зустріч великих послів Польщі і Росії у Вільно 24 жовтня 1656 р.?

  17. Якою була українська держава, витворена в перші роки революції?

  18. Які вживались терміни в офіційних документах щодо назви Української держави?

  19. Визначте роки, коли відбулася еволюція поглядів Б. Хмельницького від республіканської форми правління до монархічної.

  20. У чому полягає значення Української національної революції? Порівняйте її з іншими тогочасними європейськими революціями.

ТЕМА 5. БОРОТЬБА ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОНОМІЇ. ПОДІЛ УКРАЇНИ НА ПРАВОБЕРЕЖЖЯ І ЛІВОБЕРЕЖЖЯ. ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. (ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІ-ХVІІІ ст.)

План

5.1. Руїна

5.2. Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст.

5.3.Козацько-гетьманська держава (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.)

Руїна – період в історії України (60-70 рр. 17 ст.) що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Після смерті Богдана Хмельницького гетьманом стає колишній генеральний писар І. Виговський – „поки змужніє” Юрій Хмельницький. Усунення династії Хмельницьких від влади й скасування попередньої форми правління розглядається як державний переворот, який зруйнував єдину перепону розгортання боротьби за владу, що й стало однією з причин Руїни Української держави.

Основні напрямки політики І. Виговського:

Внутрішня політика: придушення заворушень у війську наприкінці 1657 р.; нехтування традиційними „свободами і вільностями козацтва”; спроба відновити шляхетське землеволодіння.

Зовнішня політика: курс на відновлення союзу з Кримом І Портою; договір зі Швецією; врегулювання взаємин з Р. Посполитою; поступки Москві (прибуття воєвод до міст та ін.); 16 вересня 1658 р. І. Виговський укладає в м. Гадячі договір з Польщею, що передбачав перетворення козацької України на Руське князівство; війна з Росією, оскільки Росія не визнала Гадяцький договір і розпочала війну.

Дворічне гетьманування І. Виговського, не позбавленого талантів державного діяча, закінчилось різким загостренням соціально-політичної боротьби. Більшість старшини і рядове козацтво виступило проти змісту Гадяцького договору і Політики І. Виговського. Тому навіть перемога над росіянами 9 липня 1569 р. під Конотопом не зміцнила його становища. У жовтні 1659 р. Чорна рада передала булаву Ю. Хмельницькому.

Україна в 1659-1663 рр.



  • Вдавшись до шантажу, підробивши договір Б.Хмельницького 1654 р., російські воєводи у Переяславі нав’язали Ю.Хмельницькому новий Переяславський договір 1659 р., який позбавляв козацьку Україну внутрішнього суверенітету й перетворював її на автономну одиницю Росії.

  • У 1660 р. Московська держава і Польща починають війну, в ході якої руські війська зазнають поразки під Чудновом.

  • Восени 1660 р. Ю. Хмельницький порвав з Московією і уклав з Р. Посполитою 18 жовтня 1660 р. Слободищенський трактат.

  • У січні 1663 р. Ю. Хмельницький відмовляється від влади й постригається у ченці. Щодо його долі: гетьманом обирався ще два рази під Султанським протекторам. Був страчений за наказом у Кам’янці-Подільському у 1685 р.

Події 1663 р. лише підтвердили історичну реальність – територіальна єдність України була порушена. Лівобережжя перебувало в складі Московії. Правобережжя знову відійшло до Польщі. Але це був лише один з епізодів нескінченної зміни гетьманів на обох берегах Дніпра та їхньої боротьби за цю найвищу в козацькій державі посаду.

Правобережна Україна в 1663-1665 рр.



  • У 1663 р. гетьманом Правобережної України було обрано Павла Тетерю.

  • Гетьман Тетеря намагався відвоювати Лівобережну Україну в союзі з Польщею, але зазнав поразки.

  • Гетьман не перешкодив Розміщеному на правобережжі польському війську грабувати і нищити місцеве населення.

  • Польська армія і магнати паплюжили святині українського народу, православні храми, могилу Б. Хмельницького.

  • Проти гетьмана Тетері спалахнуло повстання, яке змусило його втекти в Польщу, де він помер в 1670 р.

Громадянська війна, що коштувала життя сотень тисяч українців і привезла до спустошення й обезлюднення цілих регіонів, украй негативно позначилася на політичній свідомості еліти, серед якої зміцнилася тенденція відмови від програми створення незалежної соборної держави.

Лівобережна Україна в 1663-1665 рр.



  • У 1663 р. на Чорній Раді гетьманом Лівобережної України було обрано І. Брюховецького.

  • У 1665 р. він першим з українських гетьманів поїхав до Москви, де 2 жовтня підписав угоду, яка значно обмежувала автономію Лівобережної України (Московські статті). Статті передбачали: обрання гетьмана у присутності царських послів за згодою руського царя; Митрополит Української православної церкви призначався Москвою; зросла чисельність російських військ, розташованих в Україні.

Обмеження прав Української козацької держави у другій половині ХVІІ ст.

  • Московські воєначальники забороняють полковникам Хмельницького приймати присягу місцевого українського населення на вірність гетьману Хмельницькому.

  • Віленський мир 1656 р. між Росією і Польщею.

  • Нав’язування Війську Запорізькому нових статей договору (обмеження війська до 40 тисяч чоловік, призначення воєвод в українські міста.)

  • Таємні зносини Москви із Запорізькою Січчю, підкуп старшини, козацькі регалії (булаву привезено на Січ і вручено Кошовому Барабашу).

  • Поширення ворожнечі і недовіри між старшиною.

  • Збройний конфлікт Москви та І. Виговського. Битва під Конотопом.

  • „Московські статті” 1665 року (передача московським воєводам керівництва військово-адміністративними та фінансово-господарським воєводам керівництва військово-адміністративними та фінансово-господарськими справами на Лівобережній Україні).

  • Підпорядкування української церкви Московському патріархові. Київський митрополит призначається з волі московського патріархату.

  • Українські міста і села – володіння монарха.

  • Обмеження прав України відбулось і на міжнародному рівні – 30 січня 1667 р. в Андрусові (поблизу Смоленська) було підписано договір між Росією і Польщею про перемир’я на 13.5 років.

  • „Глухівські статті” 1669 р. (реєстр – 30 тис. чоловік) і заборона зовнішніх зносин.

  • Батурінський переворот.

  • Договір з І. Самойловичем (обмеження влади гетьмана).

  • Переяславські статті 1674 р. (підданство Москві десяти правобережних полків)

  • Вічний мир 1686 р. (поділ України).

Зміст Андрусівського мирного договору.

  • За цим договором Російській державі поверталися Смоленськ і Сіверська земля.

  • Україна поділялася на дві частини по Дніпру – Лівобережжя залишалося у складі Росії, Правобережжя, крім Києва, знову переходило під владу Польщі.

  • Київ з прилеглими містечками і селами на два роки залишався за Росією, а потім мав відійти до шляхетської Польщі. У пункті про Київ царський уряд зробив низку застережень, які давали можливість назавжди залишити це місто за Росією.

  • Запорожжя, за Андрусівським договором, мало бути під владою обох держав і допомагати їм під час війни. Фактично Запорожжя підлягало лише Росії.

З 1665 року розвиток політичних подій на українських теренах значною мірою був пов’язаний з діяльністю Петра Дорошенка. Ставши гетьманом на Правобережжі, він узяв курс на об’єднання всіх українських земель у складі єдиної держави. Як основу для замирення з царським урядом він висунув вимоги про ліквідацію „Московських статей” 1665 р., Андрусівського перемир’я 1667 р. й визнання його гетьманом усієї України в 1668 р.

Внутрішня і зовнішня політика Петра Дорошенка.



  • Покінчив як з отаманством старшин, так і з практикою скликання чорних рад; відновив принцип призначення полковників і, очевидно, сотників;

  • Чи не єдиний серед гетьманів усвідомлював значущість існування національної церкви для утвердження самостійної України, тому всіляко підтримував зусилля київського митрополита Йосипа Тукальського у справі створення українського патріархату.

  • У соціально-економічній сфері проводив політику утвердження козацького типу господарства, визнання соціальних завоювань селянства та недопущення до маєтків шляхти.

  • Створює найманців (сердюків), що підпорядковувались йому особисто.

  • Звертається за допомогою до Туреччини у намаганнях об’єднати Україну і визволити її як від Польщі, так і від Росії.

  • Надалі спроба за допомогою Порти домогтися витворення соборної держави зазнала невдачі. Відречення його від влади (вересень 1676) збіглося з ліквідацією Правобережної Гетьманщини, що означало поразку Національної революції. Центр державного життя перемістився на Лівобережжя.

  • Обмежив кількість Руських військ на Лівобережжі.

  • Правобережна Україна на чолі з гетьманом Дорошенком визнавала свою залежність від турецького султана.

  • Річ Посполита сплачувала Туреччині викуп і щорічну данину.

А тим часом офіційна назва держави – „Військо Запорізьке” – дедалі все частіше змінюється на „Малоросія” (Лівобережжя(чи „Україна”) Правобережжя).В укладеному в жовтні 1672 р. Турецько-польському договорі вперше у міжнародно-правових актах козацька Україна отримала назву „Українська держава”. В свідомості її населення швидко вкорінюється назва „Україна”, а відтак усе частіше воно вдається до самоназви „український народ”.

5.2. Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст. Козацька-гетьманська держава (середина ХVІІ- кінець ХVІІІ ст.)

Запорізька Січ у цей період стала грати роль опозиційного центру. Проте на Запоріжжі не було стійкої орієнтації. Його політичні орієнтири весь час змінювались на користь Московії, Туреччини, Швеції. Проте, маючи незалежну політику, Січ активно впливала на формування державного устрою всієї України.

За Андрусівським перемир’ям між Москвою та Польщею Запоріжжя формально підпорядковувалася двом державам – Росії і Речі Посполитій. Насправді ж запорожці не визнавали цього протекторату і навіть після підписання „вічного миру” Москви з Польщею.

У 1686 р., коли Польща відмовилась від своїх прав на Запоріжжя, Москва вимушена була визнати право Запорізької Січі на самоврядування та прийняття втікачів.

Під протекторатом Московії (який має суто економічний характер) Запорізька Січ проводила незалежну політику.

Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст.

Військова рада –найвищий орган влади й управління

КІШ – головний виконавчий орган на чолі з отаманом

Старшини: писар, суддя, осавул, обозний, хорунжий

Ліквідація Запорізької Січі

Привід для ліквідації Запорізької Січі – перехід Мазепи і кошового отамана Гордієнка на бік Карла ХІІ. 14 травня 1709 року російські війська зайняли Січ, зруйнували січові укріплення, вивезли артилерію та військовий скарб. Частина запорожців відійшла на південь і заснувала Січ на річці Кам’янка (на території нинішньої Херсонської області).

У 1744 році була заснована Нова Січ на Річці Підпільній, поблизу села Покровське Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Після закінчення російсько-турецької війни 1769-1774 рр. Запоріжжя втратило своє значення як стратегічний форпост проти татарської та кримської агресії. У травні 1775 р. російська війна на чолі з генералом Теккелі вдерлися в Січ.

3 серпня 1775 року Катерина ІІ підписала маніфест про ліквідацію Запорізької Січі. Заборонялась навіть назва „запорізький козак”. Територія Січі була приєднана до Новоросійської губернії. По-різному складалася доля козаків після 1775 року.

Імперська доктрина Росії щодо України наприкінці ХVІІ ст. Вона пов’язана з іменем царя Петра І та його активною реформаторською діяльністю. В результаті у Московії утверджується імперська доктрина при визначенні політичної поведінки щодо України. Ця лінія прослідковується вже в Коломацьких статтях (1687 р.) – Івана Мазепи, чергового гетьмана Лівобережної України. Ці статті позбавили гетьмана права на зовнішню політику, зняття старшин з посад без дозволу монарха. Сама територія Лівобережжя дістала назву „Малоросійська земля під управлінням гетьмана”.

Політика Петра І щодо України:


  • Війни, які проводив Петро І, особливо зі шведами (1700-1721), лягла непосильним тягарем на плечі українського народу.

  • Роздача земель в Україні своїм наближеним.

  • Заборона вивозу з України селітри та сировини.

  • Виготовлення пороху, вовни, вугілля.

  • Заборона в Україні золотої і срібної монети.

  • Зруйнування Запорізької Січі в 1708 р.

  • Зруйнування та вирізання населення гетьманської резиденції м. Батуріна.

  • Арешт частини української старшини та їх сімей.

  • Введення посади царського наглядача при гетьманові.

  • Нищення української закордонної торгівлі.

  • Нищення військової сили, козацтва. Деморалізація старшини.

  • Заснування Малоросійської колегії в 1722 р.

  • Колоніальна політика щодо культури України.

Показовий виступ Петра І у Сенаті. Він підкреслив, що „малоросийский народ и зело умен и зело лукав: он яко пчела любодельна, дает российскому государству и лучший мед умственный, и лучший воск для свещи российского просвещения, но у него есть и жало. Доколе россияне будут любить и уважать его, не посягая на свободу и язык, дотоле он будет волом подьяремным и светочью российского царства, но коль скоро посягнут на его свободу и язык, то из него вырастут драконовы зубы...”

Не випадково про нього Т. Шевченко писав „Це той Первий, що розпинав Нашу Україну...”

Дії Петра І щодо України, геополітична ситуація в регіоні привела і Мазепу в табір Карла ХІІ. Але козаки, селяни і міщани не підтримали наміру Мазепи здобути державну залежність за допомогою Швеції.

Ранком 27 червня (8 липня) 1709 року під Полтавою відбувалася генеральна битва між 30-тисячною шведською і 42-тисячною російською армією, на боці шведів воювали 3 тисячі українців. Битва закінчилася розгромом шведів і прибічників Мазепи. Карлу ХІІ й Мазепі з невеликою кількістю вояків вдалося дістатися володінь турецького султана. І хоча Петро і вимагав видачі Мазепи, однак султан під тиском іноземних дипломатів оголосив українського гетьмана недоторканим гостем. Перебуваючи у вигнанні, Мазепа вже не вставав з ліжка і помер у серпні 1709 року в Бендерах.

5 квітня 1710 року на раді під Бендерами новим гетьманом у екзилі було обрано Пилипа Орлика , який залишив після себе одну з найкращих пам’яток української правничої думки – „Пакти й конституції законів та вольностей війська Запорозького”, що справедливо вважається першою народною демократичною конституцією України. (Польська національна конституція – 1791 р. США – 1787 р. конституція Франції – 1791, 1793, 1795, 1799 рр.)

Зміст конституції. У вступі викладено історію українського народу. 16 статей в яких закріплювалося панівне становище православної церкви, визначалися кордони України, забезпечення демократичних прав людини, визнання непорушності трьох складових чинників правового суспільства – а саме єдність і взаємодією законодавчою (виборна Генеральна Рада, що мала скликатися тричі на рік), виконавчої (гетьман, обмежений законом у своїх діях, генеральна старшина і обрані представники від кожного полку – „Самодержавіє Гетьманського уряду неприлично”) і судова влада, підзвітна і контрольована.

Конституція передбачала боротьбу з корупцією. Записано: „щоб ясновельможний гетьман не заводився жодними, хоч і найбільшими датками та респектами, нікому за корупції полковничих урядів та інших військових і посполитих начальств не давав”(ст.10).

У конституції була розроблена реальна модель вільної, незалежної держави, заснованої на визнанні природного права людини і народу на свободу і самовизначення, вироблені ще незнані в Європі демократичні засади суспільного життя, стверджувалась виборність усіх державних посад знизу догори, розроблені фундаментальні принципи внутрішньої і зовнішньої політики майбутньої української суверенної держави, прийняте нечуване в феодальному суспільстві рішення про соціальне забезпечення убогих, сиріт, удовиць тощо.

Окремий (14-й) параграф стосувався законодавчого обмеження зловживань старшинських урядовців та судової тяганини.

До 1741 р. „Конституція” П. Орлика діяла на частині території Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій; тут полкові та сотенні канцелярії мали копії з неї.

Події розгорталися трагічно для П. Орлика. В середині старшин почалися чвари. Кошовий К. Гордієнко покинув гетьмана та з частиною запоріжців подався до Олешківської Січі. Військові сили Орлика танули, із жовтня 1714 р. король Карл ХІІ покинув Туреччину та вирушив нарешті до Швеції. 23 жовтня того ж року гетьман П. Орлик із сім’єю й групою вірних старшин відправився за своїм протектором – королем. Так зазнала невдачі спроба визволення України з-під влади Москви й відновлення об’єднаної гетьманщини під булавою П. Орлика.

В першій половині ХVІІІ ст. посилюється колоніальна політика Російської імперії щодо України. Політичний курс уряду Петра І був спрямований на обмеження української автономії аж до повної її ліквідації. Крім політичних, були здійснені й економічні заходи (зокрема заборона вивозу товарів з України,) які призвели до того, що Україна була змушена вийти з європейського економічного простору і економічно перетворилася на колонію Москви. У 1720 р. Сенат фактично заборонив друкувати книжки українською мовою.

У 1722 р. управління Україною було передане безпосередньо Сенату, що означало відмову визнати Україну окремим держаним організмом.

Український уряд з його головним адміністративним органом, Генеральною Військовою Канцелярією, був підпорядкований Малоросійській колегії, завдання якої було включити Україну до системи управління Росії.

Обрання миргородського полковника Д. Апостола новим гетьманом 1727 р. мало формальний характер: претендент був визначений царським урядом. Малоросійська колегія була скасована, і всі українські справи було перенесено до Колегії іноземних справ.



Останнє відновлення гетьманського правління.

У 1750 р. в Глухові відбувся урочистий акт виборів К. Розумовського на гетьмана України. За гетьманування К. Розумовського було відновлено й удосконалено головні атрибути автономної Української держави, проте її подальший розвиток був неможливим в умовах центристських устремлінь Російської Імперії.

В 1762 р. на російський престол зійшли Катерина ІІ, яка примусила К. Розумовського „добровільно” зректися гетьманства. Малоросійська колегія, її президент П. Румянцев понад 20 років правили Україною, твердо дотримуючись прописаною імператрицею Катериною ІІ політики: викорінити із свідомості народу пам’ять про Українську державу. „...Сие провинции (Малая Россия, Лифляндия и Финлядния П.Б.) надлежит легчайшим способом привести к тому, чтобы они обрусели и перестали бы глядеть как волки в лес. К тому приступ весьма легкий, если разумные люди избраны будут начальниками в их провинциях, когда же в Малороссии гетмана не будет, то должно стараться чтобы на век и имя гетмана исчезло, не только персона, какая было произведена в оное достоинство”.

У 1781 р. було знищено полковий адміністративний устрій України-Гетьманщини, а її територію поділено на три намісництва: Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське, які об’єднано в одному Малоросійському генерал-губернаторстві. В 1783 р. на українських селян було поширено російський режим повного закріпачення. На підставі „Жалуваної грамоти” 1785 р. українська шляхта мала отримати права російського дворянства разом із проголошенням шляхетських свобод, дозволу самоуправління, корпоративних установ тощо.

На кінець ХVІІІ ст. було остаточно ліквідовано автономію України, її права, вольності і привілеї. Із скасуванням гетьманства та полкового устрою її було зведено до становища звичайної російської провінції. Україна перестала існувати як окремий державний організм, і на всій її території насильно встановлювалися органи управління Російської імперії, а згодом і загальноросійське правове законодавство.

Це про Петра І і Катерину-ІІ писав Т.Г. Шевченко:

А він руку простягає,

Мов світ увесь хоче

Загарбати. Хто ж це такий?

От собі й читаю,

Що на скелі написано:

Первому – Вторая

Таке диво наставила.

Таперь же я знаю:

Це той Первий, що розпинав

Нашу Україну,

А Вторая доконала

Вдову Сиротину.

Кати! Кати! Людо іди!

Наїлись обоє,

Накралися: а що взяли

На той світ з собою?

Тяжко, Тяжко мені стало,

Так, мов я читаю

Історію України.

Стою, замираю.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних медичних закладів
Бідзіля П. О., кандидат історичних наук, викладач Дідик С. С видання доопрацьоване та доповнене. Запоріжжя: здму, 2016. 175 c
Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» icon«Етика ділового спілкування» на 2010-2011 навчальний рік напряму підготовки 050109 «Управління персоналом і економіка праці»
...
Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconНавчальний посібник до змістового модулю №1 для студентів І курсу фармацевтичного факультету спеціальність «Фармація» та «Технологія парфумерно-косметичних засобів»

Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconНавчальний посібник до змістового модулю №3 для студентів І курсу фармацевтичного факультету спеціальність «Фармація» та «Технологія парфумерно-косметичних засобів»

Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconНавчальний посібник до змістового модулю №2 для студентів І курсу фармацевтичного факультету спеціальність «Фармація» та «Технологія парфумерно-косметичних засобів»

Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconРобоча програма навчальної дисципліни дерматологія, венерологія для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
За редакцією чл кор. Намн україни, професора Зіменковського Б. С., – Львів, 2015р.; та типової програми навчальної дисципліни : Дерматологія,...
Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconМетодичні рекомендації з елективного курсу «косметології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017
Методичні рекомендації підготовлені згідно вимог, які передбачені типовими навчальними програмами для студентів медичних І стоматологічних...
Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму
Концепції сучасного документознавства : навч метод посіб для студ вищ навч закладів напряму 020105 “Документознавство та інформ діяльність”...
Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconКонтрольні роботи для студентів заочної форми навчання спеціальності «технологія парфумерно-косметичних засобів»

Навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів» iconПолтавський державний
Словник футбольних термінів – методичний посібник для вчителів фізичного виховання, викладачів вищих навчальних закладів, тренерів,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка