Нелюдських умов утримання у заручниках



Сторінка1/12
Дата конвертації23.06.2017
Розмір1.32 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

СВІДЧЕННЯ

УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПУВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,

ЩОДО
ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
НЕЛЮДСЬКИХ УМОВ УТРИМАННЯ У ЗАРУЧНИКАХ
ФІЗИЧНОГО НАСИЛЛЯ ТА КАТУВАНЬ
МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗНУЩАННЯ

Третій випуск збірки підготовлено за результатами опитування співробітниками Служби безпеки України ще 70 українських громадян, які знаходилися у заручниках російських терористичних угрупувань на території ОРДЛО



15.11.2016

THE SECURITY SERVICE OF UKRAINE
EVIDENCE OF UKRAINIAN CITIZENS WHO WERE HELD CAPTIVE BY RUSSIAN TERRORIST GROUPS ON THE TERRITORY OF OCCUPIED REGIONS OF DONETSK AND LUHANSK OBLASTS,
ON THE MILITARY AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE,

INHUMAN DETENTION CONDITIONS,

PHYSICAL ABUSE AND TORTURE,

MORAL AND PSYCHOLOGICAL HUMILIATION

The third issue of a collected book is compiled by personnel of the Security Service of Ukraine after interviewing 70 more citizens of Ukraine who were held captive by Russian terrorist groups on the territory of occupied regions of Donetsk and Luhansk Oblasts


15.11.2016

СЛУЖБА БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ

СВИДЕТЕЛЬСТВА

УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН,

КОТОРЫЕ БЫЛИ ЗАЛОЖНИКАМИ

РОССИЙСКИХ ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ ГРУППИРОВОК НА ТЕРРИТОРИИ ОРДЛО, ОТНОСИТЕЛЬНО
ВООРУЖЕННОЙ АГРЕССИИ

РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПРОТИВ УКРАИНЫ,

НЕЧЕЛОВЕЧЕСКИХ УСЛОВИЙ СОДЕРЖАНИЯ ЗАЛОЖНИКОВ,

ФИЗИЧЕСКОГО НАСИЛИЯ И ПЫТОК,

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ИЗДЕВАТЕЛЬСТВА


Третий выпуск сборника укомплектован по результатам опроса сотрудниками Службы безопасности Украины еще 70 украинских граждан, которые были заложниками российских террористических группировок на территории ОРДЛО

15.11.2016

зміст

передмова 6
СВІДЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ

ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПОВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,

ЩОДО ЗБРОЙНІЙ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ПРОТИ УКРАЇНИ 7
СВІДЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ

ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПОВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,

ЩОДО НЕЛЮДСЬКИХ УМОВ УТРИМАННЯ 13

СВІДЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ

ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПОВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,



ЩОДО ФІЗИЧНОГО НАСИЛЛЯ ТА КАТУВАННЯ 24
СВІДЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ

ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПОВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,

ЩОДО МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗНУЩАННЯ 34

CONTENTS

foreword 39
EVIDENCE OF UKRAINIAN CITIZENS WHO WERE HELD CAPTIVE

BY RUSSIAN TERRORIST GROUPS ON THE TERRITORY

OF OCCUPIED REGIONS OF DONETSK AND LUHANSK OBLASTS,

ON THE MILITARY AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION

AGAINST UKRAINE 40
EVIDENCE OF UKRAINIAN CITIZENS WHO WERE HELD CAPTIVE

BY RUSSIAN TERRORIST GROUPS ON THE TERRITORY

OF OCCUPIED REGIONS OF DONETSK AND LUHANSK OBLASTS,

ON INHUMAN CONDITIONS OF DETENTION OF THE CAPTIVES 46
EVIDENCE OF UKRAINIAN CITIZENS WHO WERE HELD CAPTIVE

BY RUSSIAN TERRORIST GROUPS ON THE TERRITORY

OF OCCUPIED REGIONS OF DONETSK AND LUHANSK OBLASTS,

ON PHYSICAL ABUSE AND TORTURE 57
EVIDENCE OF UKRAINIAN CITIZENS WHO WERE HELD CAPTIVE

BY RUSSIAN TERRORIST GROUPS ON THE TERRITORY

OF OCCUPIED REGIONS OF DONETSK AND LUHANSK OBLASTS,

ON MORAL AND PSYCHOLOGICAL HUMILIATION 68

СОДЕРЖАНИЕ

предисловие 74
СВИДЕТЕЛЬСТВА УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН,

КОТОРЫЕ БЫЛИ ЗАЛОЖНИКАМИ РОССИЙСКИХ

ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ ГРУППИРОВОК НА ТЕРРИТОРИИ ОРДЛО,

ОТНОСИТЕЛЬНО ВООРУЖЕННОЙ АГРЕССИИ

РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПРОТИВ УКРАИНЫ 75
СВИДЕТЕЛЬСТВА УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН,

КОТОРЫЕ БЫЛИ ЗАЛОЖНИКАМИ РОССИЙСКИХ

ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ ГРУППИРОВОК НА ТЕРРИТОРИИ ОРДЛО,

ОТНОСИТЕЛЬНО НЕЧЕЛОВЕЧЕСКИХ

УСЛОВИЙ СОДЕРЖАНИЯ 81
СВИДЕТЕЛЬСТВА УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН,

КОТОРЫЕ БЫЛИ ЗАЛОЖНИКАМИ РОССИЙСКИХ

ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ ГРУППИРОВОК НА ТЕРРИТОРИИ ОРДЛО,

ОТНОСИТЕЛЬНО ФИЗИЧЕСКОГО НАСИЛИЯ И ПЫТОК 92
СВИДЕТЕЛЬСТВА УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН,

КОТОРЫЕ БЫЛИ ЗАЛОЖНИКАМИ РОССИЙСКИХ

ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ ГРУППИРОВОК НА ТЕРРИТОРИИ ОРДЛО,

ОТНОСИТЕЛЬНО

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ИЗДЕВАТЕЛЬСТВА 103

передмова

Служба безпеки України продовжує збирати та документально оформлювати свідчення злочинів неоголошеної війни, розпочатої Росією у 2014 році на Донбасі.

Пропонуємо вашій увазі третій збірник – результат опитувань ще 70 громадян України, які були заручниками російських терористичних угруповань на території ОРДЛО.

Ще сімдесят моторошних епізодів нелюдських знущань з українців – військових, співробітників правоохоронних органів та пересічних громадян, які потрапили на рідній землі до рук терористичних банд, створених та підживлюваних політичним і військовим керівництвом РФ.

І хоч це вже третій збірник, звикнути документувати такі свідчення не можливо.

Як у жахливому сні, колишні заручники згадують прізвиська катів – “Маніяк”, “Хижак”, “Адреналін”, “Варвар”, “Зомбі”. Ці позивні говорять самі про себе, адже їх отримали за особливі якості – садистську жорстокість і цілковиту неадекватність. Для терористів знущання та катування – насолода, а для Росії, яка їх відправляє в Україну, – зручний спосіб залякати українських бранців, тримати у страху не тільки місцеве населення, а й самих проросійських бойовиків на Донбасі.

Персональні дані про понад 40 таких злочинців фахівці СБУ вже встановили; щодо кожного випадку проводять необхідну роботу. Всі кати неодмінно постануть перед українським і міжнародним правосуддям за свої злочини, якщо їх не вб’ють за вказівкою російських кураторів.

Ми зробимо все, щоб вкотре довести: зло ніколи не залишається безкарним, і відповісти повинен кожний терорист, кожний військовослужбовець збройних сил та спецслужб РФ, який убивав та катував наших громадян.

До збірника, який пропонуємо вашій увазі, додано диск з відеосвідченнями 30 колишніх бранців, а також електронні версії трьох випусків та прес-конференції Голови Служби безпеки України, що відбулася 23 вересня 2016 року.



СВІДЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПОВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,

ЩОДО ЗБРОЙНІЙ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ПРОТИ УКРАЇНИ

Волинська область

1. Василь Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 21 добу)

«…У полон потрапив під час бойових дій поблизу м. Сніжне Донецької області. Мене та моїх бойових товаришів захопили військовослужбовці ЗС РФ, які відразу жорстоко побили нас…».



2. Юрій Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 23 доби)

«…Допити в полоні проводили співробітники спецслужб РФ, які змушували до співпраці на користь Росії проти України та обіцяли російське громадянство. Після моєї відмови ці російські офіцери давали вказівки охоронцям-бойовикам ДНР жорстоко бити й катувати полонених…».



3. Андрій П. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 21 добу)

«…У полон був захоплений військовослужбовцями Псковської дивізії повітрянодесантних військ ЗС РФ. Російські вояки роздягли нас, відібрали одяг, документи та особисті речі: гроші, мобільні телефони, навіть фотокартки наших близьких. Протягом 3-х діб росіяни тримали українських полонених під своєю охороною зв’язаними у відкритому полі, до того ж нас увесь цей час загалом не годували, природні потреби фактично справляли під себе…».



4. Валерій Х. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 82 доби)

«…У полоні в м. Луганськ я бачив окремі підрозділи російських ЗС, які, не ховаючись та не знімаючи військової форми, пересувалися вулицями міста…».



Львівська область

5. Богдан Р. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 22 доби)

«…У полоні нас тримали на одному із прикордонних пунктів України з РФ. Заручників часто залучали до робіт – розбирати завали, прибирати вулиці тощо. Ми регулярно бачили техніку та важке озброєння ЗС РФ, що в’їжджали з території Росії. Крім цього, серед наших охоронців було багато найманців з РФ, які спілкувалися однією із кавказьких мов. Упевнений, що це були т.зв. "кадирівці" – проросійські бойовики з Чечні…».



Одеська область

6. Олександр Б. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 151 добу)

«…У полон був захоплений військовослужбовцями Псковської повітрянодесантної дивізії ЗС РФ. Мене та ще декілька десятків українських бійців вивезли через прикордонний пункт пропуску "Успенка" автомобілями ЗС РФ на територію Росії, а через добу переправили до м. Донецьк».



7. Ганна І. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебувала 6 діб)

«…У полон потрапила під час виходу у складі свого підрозділу з м. Іловайськ. Унаслідок обстрілу нашої колони важкою артилерією ЗС РФ отримала 6 поранень та була захоплена в полон кадровими російськими військовими. Увесь час мене тримали в "ямі", тричі допитували співробітники ФСБ РФ. Незважаючи на поранення (від болю часто втрачала свідомість), лікарської допомоги в полоні майже не отримувала (лише раз на день укол знеболювального)…».



Рівненська область

8. Микола Г. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 122 доби)

«…У полон мене та ще кількох військовослужбовців нашого підрозділу захопили російські десантники. Військовослужбовці ЗС РФ протягом двох діб утримували нас поблизу н.п. Дзеркальне Донецької області в "ямі", що була вирита екскаватором…».



Херсонська область

9-10. Олександр К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 36 діб) та Микола О. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 70 діб)

«…У полон нас захопили десантники ЗС РФ (Псковська дивізія) – російська амуніція, форма одягу та знаки розрізнення. Російські військовослужбовці відразу нас жорстоко побили та зайнялися мародерством – забрали наш одяг, цінні речі, телефони та гроші; до того ж між самими росіянами були фізичні сутички через жадібність. Росіяни не приховували, що їм дозволено все – від вбивства українського полоненого до грабежів, катувань та ґвалтувань місцевого українського населення. Найбільш садистських заходів уживали т.зв. буряти, які загалом вирізнялися вкрай низьким рівнем культури (багато хто загалом не знав російської мови). Допитував нас офіцер ГРУ ГШ ЗС РФ із позивним "016", який на свій розсуд наказував: кого з нас одразу розстріляти, а кого передати бойовикам ДНР…».



Тернопільська область

11-12. Руслан Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 46 діб) та Андрій К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 32 доби)

«…У полон були захоплені біля с. Дзеркальне Донецької області військовослужбовцями регулярних російських військ (Псковська десантно-штурмова бригада ЗС РФ)…».



13. Іван Г. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 47 діб)

«…Наш підрозділ потрапив під шквальний артилерійський обстріл з установок "Смерч" чи "Ураган", що відбувався з території РФ. Майже відразу нас атакували регулярні російські війська (про це дізналися, коли захопили в полон кількох російських десантників), але атаки ми відбили. Згодом розпочався танковий наступ, унаслідок якого загинула значна кількість українських військовослужбовців. Мене та 5 моїх товаришів росіяни захопили в полон. Російські офіцери під час першого допиту відразу застосували фізичні тортури – били руками, ногами, прикладами зброї, погрожували розстрілом. Особливою жорстокістю відрізнялися "кадирівці" – російські військові з Чечні. Вони стріляли повз нас із вогнепальної зброї та погрожували зарізати ножами…».



14. Федір Т. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 211 діб)

«…У полон мене захопили бійці розвідувального підрозділу ЗС РФ – уродженці Чечні. Вони жорстоко побили мене, завдавши важких тілесних ушкоджень».



Київська область

15. Роман Б. (волонтер, у заручниках перебував 4 доби)

«…Заручників допитували майже щодня. Декілька разів допити проводив співробітник ФСБ РФ, який не приховував своєї належності до спецслужб Росії та зазначав, що був направлений з Москви "допомагати будувати «руський мир» на Донбасі". Він мав докладне досьє на кожного заручника та українського військовополоненого, зокрема: наші особисті та службові дані (склад родини, місце роботи й постійного мешкання, номер військової частини, період військової служби і посада, а також особисті дані наших родичів). Перебуваючи в заручниках, я став свідком неодноразового спілкування бойовиків. Деякі з них виявилися громадянами РФ та військовослужбовцями ЗС РФ. Це було зрозуміло з їхнього акценту, а також зі змісту розмов. Вони скаржилися, що їм не дозволяють повернутися в Росію до закінчення терміну укладеного контракту…».



16-17. Дмитро К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 278 діб) та Володимир Л. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…У полон потрапили під час відступу українських військових з м. Іловайськ. Захопили нас військовослужбовці повітрянодесантних військ ЗС РФ (позивні російських офіцерів, які командували цим підрозділом ЗС РФ – "Патріот", "Клен", "Ліса")…».



18. Євген Н. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 119 діб)

«…18.08.2014 мій військовий підрозділ прибув до м. Іловайськ, де щодня брав участь у бойових діях із терористами НЗФ ДНР та регулярними ЗС РФ. 29.08.2014 згідно із домовленостями між керівництвом України та РФ мав бути створений "зелений коридор" для відходу українських бійців з м. Іловайськ, але фактично після виходу підрозділів ЗС та Національної гвардії України військові РФ почали прицільний обстріл колони, застосовуючи великокаліберну зброю, артилерію, танки, міномети тощо. З боями ми прорвалися до с. Червоносільське, де зайняли кругову оборону. Бій тривав понад 40 годин, українські бійці, які залишилися живими, були взяті в полон солдатами десантно-штурмового батальйону ПДВ ЗС РФ (місце постійної дислокації – м. Псков). Мене та інших українських полонених допитували співробітники ФСБ РФ, які пропонували конфіденційне співробітництво в обмін на моє звільнення та матеріальне (грошове) заохочення. Вони, не криючись, заявляли мені та іншим заручниками про свою належність до спецслужб Росії. Солдати й офіцери ЗС РФ перебували на території України в російській військовій формі, а військова техніка мала розпізнавальні знаки ЗС РФ. Крім цього, вояки ЗС РФ вирізнялися специфічним російським акцентом та необізнаністю в географії Донецької області…».



19. Юрій П. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 31 добу)

«…Офіцери російських збройних сил та спецслужб РФ повністю займали третій поверх колишнього Управління СБУ в Донецькій області. Саме вони організовували та проводили допити заручників, а також віддавали накази про катування українських військовополонених. Під час допитів ці росіяни зазначали, що серед тих, хто штурмував Донецький аеропорт, 80% – військовослужбовці повітрянодесантних військ і спецназу ЗС РФ. При цьому вони дуже негативно характеризували бойові якості російських найманців із Чечні. Офіцери ЗС РФ відзначали, що всі так звані "кадирівці" – боягузи в боях, а також схильні до мародерства та знущання з місцевого населення (вбивства, зґвалтування, пограбування тощо)…».



20. Дмитро Р. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 84 доби)

«…У полон потрапив унаслідок збройного нападу військовослужбовців ЗС РФ (десантники із Пскова) на наш блокпост. Мене та інших українських бранців вивезли в кузові російської військової вантажівки на територію РФ, а через добу перевезли до м. Сніжне Донецької області…».



21. Станіслав Т. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 13 діб)

«…У полон потрапив під час виходу нашого підрозділу з м. Іловайськ. Нас оточили й атакували регулярні війська ВС РФ (десантники). Два дні полонених українських бійців тримали просто неба без їжі, води та медичної допомоги пораненим. Увесь цей час полонених допитували співробітники російських спецслужб (ФСБ і ГРУ ГШ ВС РФ, відповідні шеврони на російській військовій формі). Потім нас розділили на дві колони: окремо бійці ВС України, окремо представники добровольчих батальйонів. Мене та моїх бойових товаришів вивезли в м. Донецьк…».



22-23. Микола К. та Руслан Ш. (військовослужбовці Національної гвардії, у полоні перебували 118 діб)

«…Нас захопили військовослужбовці РФ під час відходу українських військових та добровольчих підрозділів з м. Іловайськ. Ми потрапили в засідку, дві доби тримали оборону, але після чергової атаки ЗС РФ (десантники Псковської дивізії повітрянодесантних військ та Ульяновської танкової дивізії) тих, хто залишився живим, взяли в полон. Нас конвоювали пішки через поля, де ми бачили розгорнуті позиції російської військової техніки (з прапорами РФ та маркуванням відповідних підрозділів ЗС РФ) – танки, артилерія, системи залпового вогню "Град", БМП та БРДМ. Окрім цього, російські вояки мали сучасне стрілецьке озброєння, якого немає в ЗСУ, – автомати АК-100 та рушниці "Вал"».



24. Олександр М. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 20 діб)

«…У полон був захоплений під час виходу з оточення в Артемівському районі Донецької області. Наша колона потрапила в засідку, яку влаштували бойовики т.зв. ДНР разом із військовослужбовцями ЗС РФ. Останні не приховували своєї належності до країни-агресора: були вдягнуті в російську військову форму, відрізнялися добрим військовим вишколом та дисципліною, мали помітний акцент громадян РФ. Уже в полоні я чув, як росіяни вели між собою побутові розмови про свої сім’ї, яких залишили в РФ, а також ділилися спогадами про навчання в Рязанському військовому училищі ВДВ ЗС РФ та спільні бойові дії на території Чечні».



25. Максим А. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 119 діб)

«…У полон мене захопили під м. Іловайськ кадрові російські військовослужбовці – бійці Рязанського десантно-штурмового батальйону ВДВ ЗС РФ. Уже в полоні мене декілька разів допитували, застосовуючи побиття і тортури, російські офіцери з ГРУ ГШ ЗС РФ, які мали відповідні шеврони на російській військовій формі…».



26. В’ячеслав Г. (співробітник МВС України, у полоні перебував 90 діб)

«…У полон мене захопили кадрові військовослужбовці ЗС РФ (російська військова форма, озброєння, акцент, військові прапори на техніці). До цього був бій, під час якого українські бійці знищили кількох російських вояків. Тому військовослужбовці ЗС РФ ставилися до полонених украй агресивно. Нас три дні тримали в ямі із зав’язаними руками й очима без харчування та можливості справити природні потреби. При цьому неодноразово ставили на коліна й імітували розстріл, але стріляли над головами…».



27. Сергій К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…У полон мене захопили військовослужбовці ЗС РФ під час виходу нашого підрозділу з оточення поблизу м. Іловайськ. Російські вояки не приховували своєї належності до збройних сил держави-агресора. Про це свідчило все: їхні переговори в радіоефірі, російська військова форма, військова техніка із прапорцями та розпізнавальними знаками ЗС РФ, акцент, властивий мешканцям Рязанської, Московської та Псковської областей РФ, а також зовнішність вояків бурятської національності й так званих "кадирівців" – найманців із Чеченської республіки РФ…».



28. Віталій К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 128 діб)

«…Отримав наказ командира встановити зв'язок з іншим підрозділом. Вирушивши разом із групою (у кількості 6 бійців), потрапив у засідку, яку влаштували російські військовослужбовці зі складу батальйонно-тактичної групи Псковських десантників ЗС РФ (приблизно 10 – 12 БМП-2, 30 БМД та 3-х гармати Д-30). Як з’ясувалося вже в полоні, напередодні під час бойового зіткнення з українськими військами псковські десантники зазнали значних втрат, тому ставлення до українських бранців було вкрай жорстоким. Мене допитував офіцер ФСБ РФ із позивним "Старшина", який, застосовуючи тортури, зламав мені 3 ребра з лівого боку, вибив кілька зубів, завдав численних ударів по обличчю (з’явилися гематоми), тулубу та кінцівках. Увечері українських полонених вивезли на машинах на територію РФ (Ростовська область), де повторно допитали. Наступного дня нас перевезли до міста Сніжне Донецької області й передали бойовикам НЗФ ДНР…».



29. Григорій Ш. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 28 діб)

«…У полоні мене допитував офіцер ФСБ РФ, який збирав військову інформацію про ЗС України та персональні відомості військовослужбовців, а особливо командирів. Він також пропонував мені співпрацю на користь спецслужб Росії…».




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Нелюдських умов утримання у заручниках iconМах Петро Петрович
Бугом. У квітні 1941 року батько Петро Олексійович трагічно загинув від рук польського шовініста, І мати Анастасія Дмитрівна взяла...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconУрок світової літератури 7 клас Тема: Редьярд Кіплінг(1865-1936). Поезія «Якщо…». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов обставин залишатися Людиною.
...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconСтворення сприятливих умов для успішної адаптації учнів перших класів в умовах реалізації Державного стандарту загальної початкової освіти

Нелюдських умов утримання у заручниках iconТема: Б. Васильєв. «А зорі тут тихі ». Редьярд Кіплінг. «Якщо ». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов І обставин залишатися Людиною. Мета
Тема: Б. Васильєв. «А зорі тут тихі». Редьярд Кіплінг. «Якщо». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов І обставин...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconНавчальний рік 11 клас Тривалість виконання завдань: 120 хвилин
Відповідно до умов якого договору на карті позначено територію Війська Запорозького (Гетьманщини)?
Нелюдських умов утримання у заручниках iconІсторія дистанційного навчання
Практичне засвоєння інструментів ікт створення додаткових умов для впровадження ікт в освітні системи
Нелюдських умов утримання у заручниках iconКіровоградський обласний навчально-виховний комплекс
Створення умов для варіа­тивності навчання та вжиті заходи щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconДжмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007

Нелюдських умов утримання у заручниках iconЕджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина І суми 2007

Нелюдських умов утримання у заручниках iconМетодичні рекомендації щодо організації та умов діяльності клубів за інтересами і деякі цікаві приклади їхньої роботи
Оунб ім. В. Г. Короленка; підгот. А. Матюшенко; відп за вип. Ю. Самойленко. – Чернігів, 2008.– 24 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка