Нелюдських умов утримання у заручниках



Сторінка3/12
Дата конвертації23.06.2017
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



СВІДЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ У ЗАРУЧНИКАХ РОСІЙСЬКИХ ТЕРОРИСТИЧНИХ УГРУПОВАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОРДЛО,

ЩОДО ФІЗИЧНОГО НАСИЛЛЯ ТА КАТУВАННЯ

Волинська область

1. Сергій Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 83 доби)

«…Побиття полонених було звичайною справою, своєрідною розвагою для бойовиків. Били без жодної причини, коли їм заманеться. Били в пах, в обличчя, по ногах, у живіт. Робили це як зброєю, так і спеціальними гумовими кийками. Унаслідок катувань у мене сильні головні болі».



2. Василь Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 21 добу)

«…Побиття полонених бойовики використовували як засіб залякування. Російські терористи намагалися фізичним впливом змусити нас утратити людську гідність та стати безсловесними рабами. У катуваннях брали участь російські найманці чеченської національності, які спеціально трощили полоненим ребра та вибивали зуби (наприклад, Андрію Ф.)…».



3. Юрій Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 23 доби)

«…На кожному допиті били, при цьому самі допити проводили співробітники спецслужб РФ, а катували за їхньою вказівкою місцеві бойовики ДНР. Під час тортур мені вибили 3 зуби, зламали щелепу та ребро. Своєрідним знущанням була їжа, якою годували полонених 1 раз на добу – залишки їжі від терористів, куди вони спеціально додавали дизельне пальне та бите скло. Через це сьогодні я маю три серйозних захворювання шлункового тракту…».



4. Юрій І. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 12 діб)

«…Був жорстоко побитий одразу після взяття у полон (так бойовики помстилися за своїх загиблих під час штурму м. Дебальцеве). Через завдану фізичну шкоду маю серйозні проблеми зі здоров’ям…».



5. Володимир К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 20 діб)

«…Били ногами й руками, намагалися ножем вирізати око. Здебільшого бойовики робили це заради власної розваги…».



6. Михайло М. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 8 діб)

«…Українських заручників постійно били по тулубу та голові. Для цього нас по черзі виводили в інше приміщення, де бойовики ДНР, на прізвиська Варяг", "Калина" та інші, миттєво починали бити полонених руками, ногами, прикладами зброї…».



7. Святослав С. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 124 доби)

«…Усіх полонених періодично били руками і ногами, завдаючи ударів по всьому тілу. У побитті не було жодної системи, ми не знали, в яку саму мить почнеться наше катування і за що саме…».



8. Юрій С. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 56 діб)

«…Побиття були з першого дня полону: бойовики т.зв. ЛНР розбили мені голову прикладами зброї. Унаслідок поранень і тортур багато українських полонених потребували лікування, але замість цього російські терористи давали нам тільки йод, "зеленку" та вату. Насправді нас залишили напризволяще. Порятунком для поранених та закатованих заручників стала санінструктор одного з добровольчих батальйонів (позивний – "Мама Таня"), що також була ув’язнена і як могла допомагала нам. Бойовики ЛНР постійно фізично знущалися з полонених. Нас били руками і ногами, підвішували до турніків та били гумовими кийками, змушували віджиматися від підлоги під супровід ударів зброї. Через катування я маю постійні сильні болі голови, спини та рук. Катували заручників терористи, на прізвиська "Золотий" та "Колобок", а керували ними – "Батя" (так званий комбат НЗФ "Зоря") та "Рекс"…».



9. Тарас Т. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 182 доби)

«…У полоні постійно били руками, ногами та зброєю по всіх частинах тіла. Бойовики заходили до підвалу чи архіву та хаотично починали бити всіх полонених і заручників. Це робили не так для нашого залякування, як заради задоволення самих терористів…».



10. Ігор Ф. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 159 діб)

«…Полонених систематично били, і робили це не тільки терористи-чоловіки ("017", "Молчун" та інші), а й бойовики-жінки (наприклад, "Багіра"). Відчувалося, що російські терористи дуже бояться нас, тому їх катування було спробою самоствердження та свідчило про людську неповноцінність…».



11. Валерій Х. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 82 доби)

«…Проросійські бойовики постійно били полонених та заручників зі складу місцевого населення як на допитах, так і заради власної розваги. Самі терористи говорили, що між в’язницями ДНР і ЛНР змагання – яка з них страшніша і жорстокіша для заручників, де є особливі катування та скільки в них закатовано і розстріляно полонених. Серед катів було багато колишніх зеків, що раніше відбували покарання за тяжкі насильницькі злочини…».



12. Андрій Ш. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 11 діб)

«…У полон потрапив під час захисту від російських терористів м. Дебальцеве, був тяжко поранений у грудну клітину. Незважаючи на це, бойовики НЗФ "Призрак" жорстоко побили мне прикладами, руками і ногами. Били неодноразово протягом усього мого перебування в полоні. Серед катів я запам’ятав бойовика, на прізвисько "Пуля"…».



13. Ігор Ш. (співробітник МВСУ, у полоні перебував 3 доби)

«…Був затриманий на блокпосту проросійськими терористами поблизу в’їзду до м. Костянтинівка (травень 2014 року). Мене утримували в підвальному приміщенні Костянтинівського міськвиконкому. Ставилися до заручників, як до рабів. Мене жорстоко били, завдали тяжких тілесних ушкоджень (після звільнення понад місяць перебував на стаціонарному лікуванні)…».



Львівська область

14. Богдан Р. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 22 доби)

«…У полоні заручників жорстоко били та катували. Деяких українських бійців прив’язували до стовпа, розрізали шкіру та посипали сіллю. Інших в’язнів тримали цілими днями прикутими кайданками. Російські охоронці дозволяли всім бойовикам ЛНР та місцевим мешканцям "побавитися з укропами", тобто знущатися будь-як (бити, кидати каміння, плювати, нецензурно лаяти тощо)…».



Одеська область

15-16. Олександр Б. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 151 добу) та Ганна І. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебувала 6 діб)

«…Полонених щодня били – у підвалі, під час допитів, а також коли виводили в туалет. Особливо жорстоко катували бійців українських добровольчих батальйонів, артилеристів та снайперів. Б’ючи, змушували полонених давати інтерв’ю російським ЗМІ про те, "як ополченці добре ставляться до українських полонених"…».



17. Дмитро С. (цивільний, у заручниках перебував 63 доби)

«…На допитах до мене неодноразово застосовували тортури. Бойовики т.зв. МГБ ДНР не вірили мені, що я волонтер. Вони були впевнені, що виконую розвідувальні завдання ЗСУ. Били гумовими кийками по голові, руках та ногах, а також кулаками у груди, причому не давали можливості згинатися або впасти від болю. Ставили до стіни та били телефонним дротом по спині, а також надрізали ножем пальці на руках. Подібні тортури застосовували до всіх заручників. Я був свідком, коли одному із заручників, який оголосив голодування за безпідставне затримання, бойовики ДНР зламали ноги. Іншій від отриманих під час тортур травм помер на підлозі нашої камери. Катували заручників бойовики, на прізвиська "Зомбі" (Сергій Хабаров), "Піхота" (на ім’я Олександр), "Київ" (на ім’я Андрій), "Удав", "Терорист" (Пономаренко Сергій) та інші. Також заручників через побиття примушували працювати на користь бойовиків ДНР – прибирати вулиці, виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, рити шанці та будувати бліндажі для терористів…».



Рівненська область

18. Микола Г. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 122 доби)

«…У полоні внаслідок побиття бойовиками ДНР отримав закриту черепно-мозкову травму та струс мозку…».



19. Юрій Г. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 119 діб)

«…Під час перебування в полоні мені постійно били гумовими кийками, ногами та кулаками по голові та нирках. Крім цього, понад


два місяці я та інші заручники виконували рабську працю в м. Іловайськ під загрозою розстрілу – прибирали вулиці, розвантажували боєзапаси для бойовиків ДНР, знешкоджували без жодної спеціальної підготовки снаряди, які не розірвалися. Слід зазначити, що в Іловайськ приїжджали депутати Державної думи РФ від Комуністичної партії, які закликали українських заручників зрадити Україну…».

Херсонська область

20-21. Олександр К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 36 діб) та Микола О. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 70 діб)

«…Фізичне побиття поєднувалося із психологічним тиском. Російські терористи отримували задоволення від знущання із заручників та страждань полонених. Але водночас бойовики-охоронці дуже боялися самі потрапити в полон, казали: "На наших руках стільки української крові, що краще нікому про це не знати"…».



22. Сергій Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 6 діб)

«…У полоні українських заручників постійно били (руками, зброєю, ногами), через це деякі полонені не могли кілька днів піднятися з підлоги. Також нас змушували їсти військові шеврони українських ЗС. Мене та інших заручників виводили на розстріл, але постріли робили над нашими головами. Подібні психологічні знущання завдали великої шкоди моєму здоров’ю…».



23. Владислав Г. (цивільний, у полоні перебував 22 доби)

«…Мене та ще двох заручників били кийками, ногами, катували електричним струмом. Як правило, заручників по одному виводили на допит, де


4-5 бойовиків ДНР завдавали тортур…».

Тернопільська область

24. Іван Г. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 47 діб)

«…Захопивши мене та моїх товаришів у полон, російські військовослужбовці відвезли нас до н.п. Дзеркальне (це був дитячий садок або школа) та передали бойовикам ДНР. Одразу почався другий етап знущань і тортур – нас побили та змусили танцювати (є відео в Ютубі "Пленные украинцы скачут"). Потім нас поставили обличчям до стіни, бойовики підходили й питали кожного, звідки він, водночас стріляючи з пістолета біля голови полоненого. Один з українських бійців сказав, що він з Донецька, бойовик одразу вистрілів у потилицю та вбив його. Тортури й катування постійно застосовували протягом усього періоду мого перебування в полоні…».



25. Володимир М. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 76 діб)

«…У полон я та 16 моїх бойових побратимів потрапили під час бойових дій у Донецькому аеропорту. Нас тримали в підвалі колишнього Донецького управління СБУ, захопленого бойовиками ДНР. Усіх полонених постійно били, а також періодично застосовували фізичні тортури. На моїх очах терорист, на прізвисько "Моторола", вбив мого товариша Ігоря Б…».



26. Федір Т. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 211 діб)

«…Мене та інших полонених постійно били та катували. Намагалися виколоти очі, роздягали догола на морозі. Періодично телефонували моїм близьким родичам, здебільшого вночі, та розповідали їм, як мене катують. Серед садистів, що застосовували тортури до українських полонених, була й жінка-снайпер НЗФ ДНР з позивним "Кнопка"…».



Київська область

27. Дмитро Б. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 4 доби)

«…Знущання розпочалося з перших хвилин нашого полону. Бойовики ЛНР зняли з українських військовополонених верхній теплий одяг та взуття. Ми майже роздягнуті й босоніж ішли пішки в сильний мороз (лютий 2015 року) кілька годин. Бойовики ЛНР били та знущалися із заручників. Наприклад, одного разу до нас у підвал зайшов один із них, дістав пістолет і повідомив, що ми ніби вбили його товариша. Погрожуючи розстрілом, ця особа змусила заручників стрибати і кричати: "Хто не стрибає, той москаль". Російські терористи неодноразово залякували нас, що найближчим часом усіх українських військовополонених розстріляють…».



28. Роман Б. (волонтер, у заручниках перебував 4 доби)

«…Нас затримали бойовики так званої ДНР під час перевезення волонтерської допомоги військовослужбовцям ЗСУ. Утримували спочатку в приміщенні "військової поліції ДНР" у сел. Новотроїцьке, потім перевезли до підвалу колишнього Управління СБУ в м. Донецьк. Перший допит тривав 8 годин, на якому відразу бойовики ДНР жорстоко побили мене – зламали кілька ребер та завдали численних гематом і синців. Під час наступних допитів був поранений пострілом у голову, його зробив один із бойовиків з автомата АК-74. Напівсвідомим був кинутий у підвал без жодної медичної допомоги. Незважаючи на поранення, мене катували постійно. Керував тортурами українських заручників бойовик на прізвисько "Заєць" (комендант катівні в будівлі колишнього УСБУ в Донецькій області), у тортурах також брали участь російські терористи з позивними "Йожик", "Крутой", "Сєвєр"…».



29. Олександр Д. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…Перший тиждень полону били охоронці-бойовики ДНР, здебільшого робили вони це задля власного задоволення. Потім били на допитах, які проводили 2-3 рази на тиждень. Заручників також катували: прив’язували до рук електрокип’ятильник, який вмикали в електромережу, стріляли по кінцівках із пневматичної та дрібнокаліберної зброї, підвішували зв’язаних полонених до турніка та жорстоко били. Під час подібних тортур мені вибили зуби, зламали декілька ребер. Також я отримав струс головного мозку та численні забої обличчя, рук, ніг і тулуба. Особливою жорстокістю та цинізмом щодо заручників відзначалися найманці-бойовики з РФ. Керувала допитами українських полонених особа з позивним "Мовчун" (полковник, співробітник так званого міністерства державної безпеки ДНР)…».



30. Олександр К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 190 діб)

«…У полоні до мене та інших заручників застосовували як фізичну силу (побиття автоматами, ногами, кийками, кололи ножами), так і психологічний тиск (постійно погрожували вбивством, усіляко морально пригнічували). Серед тих, хто катував українських заручників, були громадяни РФ, яких у розмовах вирізняв специфічний російський акцент…».



31. Дмитро К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 278 діб)

«…Чотири рази щодо мене та інших заручників імітували розстріл, ще декілька разів бойовики імітували вирізання очей із застосуванням холодної зброї…».



32. Олександр К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 43 доби)

«…Утримували в підвалі колишнього райвідділу міліції в м. Краснодон Луганської області. Українських полонених бійців систематично били, іноді катування тривали по декілька годин. Також мене та інших заручників двічі виводили на розстріл (стріляли над нашими головами). Керував катуваннями російський терорист з позивним "Чегеваро" (так званий військовий комендант м. Краснодон)…».



33. Володимир Л. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…За те, що я відмовився витерти ноги об український прапор перед відеокамерою російських ЗМІ, мене жорстоко побили та простріли ноги і спину з пневматичної зброї. Катували російські бойовики, на прізвиська "Адреналін" та "Батон"…».



34. Володимир М. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 38 діб)

«…Заручників постійно били – ногами, прикладами зброї, кийками, шкіряними пасками з гайками на кінцях. Неодноразово імітували відрізання в полонених частин тіла та розстріл заручників. Забороняли по декілька діб справляти природні потреби під загрозою побиття. Я був свідком розстрілу бойовиками ДНР декількох українських військовослужбовців, які потрапили до полону російських терористів…».



35. Євген Н. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 119 діб)

«…Стосовно мене та інших полонених постійно застосовували тортури та побиття. Зокрема, під час допитів, які проводили співробітники ФСБ РФ, мене били руками, ногами, елементами меблів, прикладами автоматів, гумовими кийками, дротами від комп’ютерної техніки тощо. Також у полонених стріляли із пневматичної, травматичної та дрібнокаліберної зброї. Російські бойовики застосовували до нас штучне задушення дротами або за допомогою протигазу, занурювали голови заручників у відро з водою. Регулярно застосовували практику позбавлення сну, їжі, примусового виконання фізичних вправ (віджимання, присідання), змушуючи це робити й тяжко поранених заручників…».



36. Юрій П. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 31 добу)

«…У полоні мене тримали в підвалі "військової поліції ДНР" у сел. Новотроїцьке та в підвалі колишнього Управління СБУ в Донецькій області, де з мене щодня знущалися та били. На одному з допитів російські терористи зламали мені ребра та ліву ногу, після чого залишили без жодної медичної допомоги. Був свідком того, як під час допиту бойовики закатували до смерті одного з українських військовополонених, на ім’я Анатолій (десантник з 80 бригади). Катували заручників російські терористи з позивними "Акула", "Дєд", "Йожик" та інші…».



37. Дмитро Р. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 84 доби)

«…Заручників періодично били як під час допитів, так і в камері ізолятора. Робили це бойовики без жодної причини, тільки задля розваги. Був свідком того, як вони пристебнули одного з полонених кайданками до автомобіля і заборонили давати йому воду та їжу, лякали, що кожний, хто допоможе цьому полоненому, також буде прикутий поруч. Зазначена особа померла в нестерпних стражданнях через кілька днів. Командував тортурами російський офіцер з позивним "017"…».



38. Станіслав Т. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 13 діб)

Мене тримали в підвалі колишнього Управління СБУ в Донецькій області. Бити розпочали з перших хвилин: українських заручників по троє заводили в підвальне приміщення, а бойовики ДНР вишиковувалися по обидва боки й били ногами, кулаками, прикладами автоматів, намагалися нагодувати нас землею, а також розстрілювали із пневматичної зброї (в мене влучили тричі). Разом зі мною в підвалі тримали приблизно 70 заручників. Били щодня, особливо російські терористи докладали зусиль після масових "п’яних шабашів". Били, не розбираючи, просто заходили в підвал і починали бити заручників ліворуч і праворуч. Справжніми садистами були бойовики, на прізвиська "Сємьорка", "Сем", "Лис"».



39. Олексій Ф. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 176 діб)

«…Мене та інших заручників постійно били, бойовики НЗФ ДНР стріляли в нас із пневматичної зброї. Був свідком того, як представники російських спецслужб поставили на коліна одного із заручників та прострелили йому дві ступні з пістолета…».



40. Олег Х. (цивільний, у заручниках перебував 9 діб)

«…Мене звинуватили в розвідувально-диверсійній діяльності на користь України. Незважаючи на всі мої пояснення та свідчення інших осіб щодо моєї непричетності до ЗСУ, бойовики ДНР усіляко намагалися вибити зізнання. Били жорстоко – руками, ногами, зброєю, барабанними паличками. Унаслідок пережитих у полоні тортур тривалий час відновлював своє здоров’я в лікарні…».



41. В’ячеслав Ш. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 143 доби)

«…Били заручників, застосовуючи зброю (приклади автоматів), гумові кийки, дерев’яні палиці. Також бойовики катували електричним струмом, імітували розстріл українських військовополонених…».



42. Микола В. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 49 діб)

«…Тримали в підвалі колишнього Управління СБУ в Донецькій області. Майже щодня до мене застосовували побиття і тортури – били кулаками по обличчю, залізною трубою по голові, спині та животу, численні удари в пах ногами і прикладами зброї, надрізання шкіри голови ножем. Декілька разів імітували розстріл, але стріляли біля голови. Катували мене та інших заручників співробітники так званого "міністерства державної безпеки ДНР" з позивними "Заєць" (керував допитами), "Зомбі", "Давид"…».



43. Микола К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 4 доби)

«…У полоні бойовики НЗФ ДНР прикладами автоматів вибили мені зуби, зламали руку. Крім цього, отримав забиття голови, тулуба та кінцівок…».



44. Микола К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…Мене били по ногах, били гумовими кийками та шнурами, прикладами автоматів, стріляли із травматичної зброї по тулубу та по кінцівках. Одного разу всіх заручників вишикували біля стіни та по черзі били по ногах, як наслідок – в мене були сині ноги та декілька днів я ходив до туалету кров’ю. Активними учасниками вказаних тортур були бойовики так званої ДНР з позивними "Адреналін", "Батон", "Сокол". Також у допитах брали участь представники так званого "міністерства державної безпеки ДНР", серед яких запам’ятав особу на прізвисько "Молчун". На першому допиті я повідомив тільки персональні дані. Через три дні мене знову допитував "Молчун", який докладно розповів про мою родину, місце роботи та проживання, а також про мою військову службу. Відповідно до його вказівки "за приховування інформації" мене жорстоко побили. Після звільнення з полону я впізнав "Молчуна". Він колишній співробітник СБУ (його фото є в ювілейному виданні про УСБУ в Донецькій області)…».



45. Сергій К. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 37 діб)

«…У полон потрапив під час танкового бою в передмістях м. Донецьк. Одразу після захоплення бойовики НЗФ ДНР жорстоко побили мене, незважаючи на те, що на той час я був тяжко поранений (численні уламкові поранення шиї, частково паралізовані кінцівки). У багажнику легкового автомобіля відвезли до підвального приміщення колишнього УСБУ в Донецькій області, де перебував близько місяця. Мене неодноразово били, також імітували розстріл (бойовики стріляли з автоматів над моєю головою). Проводив допити та керував катуванням заручників російський терорист, на прізвисько "Давид". Усі знущання з українських військовополоненими знімали на відео, робив це бойовик "Москва". Він потім розміщав ці матеріали на відеоканалі "Ютуб" для чинення морально-психологічного тиску на членів родин заручників…».



46. Валентин Л. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…Заручників постійно били, майже в кожного полоненого були вибиті зуби, або зламані ребра, або струс головного мозку, а також численні синці на обличчі, тулубі та кінцівках. Особливо жорстоко били на допитах заручників (2-3 рази на місяць), участь в яких брали співробітники спецслужб РФ (наприклад, російський офіцер з позивним "Київ")…».



47. Олександр М. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 22 доби)

«…Незважаючи на моє тяжке поранення, бойовики ДНР неодноразово застосовували до мене заходи фізичного впливу (побиття) та морально-психологічний тиск (залякували розстрілом, постійно принижували честь і гідність). Також тортури застосовували до інших заручників – били ногами та прикладами зброї, гумовими кийками, катували електрострумом (від електричного пристрою для дистанційного підриву боєзапасів). Крім цього, українських військовополонених, зокрема й поранених, спеціально роздягали та виводили на мороз, де залишали зв’язаними на декілька годин…».



48. Валерій Н. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 119 діб)

«…Заручників жорстоко били задля отримання інформації про позиції ЗС України в районі проведення АТО, а також персональних даних на українських військовослужбовців та членів їхніх родин, насамперед командного складу. Під час таких тортур я декілька разів непритомнів. Опритомнював лише через 1-2 доби. Унаслідок катувань мені зламали 3 ребра. Я також значно втратив зір, але ніякої медичної допомоги не отримав. Через 2 місяці полону мене та інших заручників вивезли до м. Іловайськ, де ми виконували примусову рабську працю – розвантажували російські транспорти з боєзапасами, виконували відновлювальні будівельні роботи, збирали сміття тощо. Під час робіт на вулицях Іловайська до нас дуже приязно ставилися місцеві мешканці, які приносили домашню їжу, теплий одяг і навіть захищали заручників від знущань бойовиків-охоронців…».



49. Олександр П. (військовослужбовець ЗСУ, у полоні перебував 49 діб)

«…Мене та інших заручників роздягли до білизни, вивели на розстріл та поставили обличчям до стіни, але проросійські терористи ДНР стріляли біля вух та над нашими головами. Неодноразово били (двоє бойовиків тримають заручника, а третій б’є), палили пальці запальничками, підвішували за кайданки, після побиття ногами мені зламали три ребра. Катували заручників представники так званої МДБ ДНР на прізвиська "Давид", "Заєць", "Зомбі"…».



50. Максим Ф. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 155 діб)

«…Під час проведення допитів бойовики так званої ДНР жорстоко били заручників, використовуючи зброю, гумові кийки та дерев’яні палиці, до рук полонених прив’язували під’єднаний до електромережі кип’ятильник, примушували присідати по 800 разів, унаслідок чого багато заручників непритомніли. Наслідком тортур для мене став перенесений інфаркт…».




51. Руслан Ш. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…До заручників постійно застосовували тортури і психологічний тиск. Під час перебування у полоні я був свідком того, коли до заручників приїжджав спостерігач ОБСЄ та у присутності сепаратистів "ДНР" оглянув умови утримання полонених. Бойовики розповідали, що "заручників годують тричі на день, їм забезпечені комфортні умови перебування в полоні". Проте, такого насправді не було. Заручники були всі в синцях від побиття. Ми не милися майже 2 місяці, але спостерігач ОБСЄ з полоненими не спілкувався…».



52. Максим А. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 119 діб)

«…Били майже цілодобово. Щопівгодини бойовики шикували українських бранців. З-поміж заручників вибирали 4 – 5 осіб, яких показово жорстоко били. Згодом шикували не так часто, побиття тривало й надалі. Побиття та тортури також застосовували на допитах, які проводили як представники так званого "міністерства державної безпеки ДНР", так і російські офіцери з ГРУ ГШ ЗС РФ (мали відповідні шеврони на російській військовій формі)…».



53. Сергій К. (військовослужбовець Національної гвардії, у полоні перебував 118 діб)

«…Узявши в полон, російські військові нас одразу жорстоко побили, потім вивезли в м. Донецьк. Там українських бранців поставили до стіни (на голові кожного був мішок, а руки зав’язані мотузкою) та почали запитувати про місце проживання кожного заручника. Військовослужбовець моєї частини Сергій С. повідомив, що він уродженець м. Сватове Луганської області (захопленого російськими терористами). Почувши це, один з керівників НЗФ ДНР наказав бойовикам розстріляти Сергія. Його миттєво забрали від нас, і більше ми ніколи Сергія не бачили. Через кілька днів один з бойовиків, на прізвисько "Малиш", хизувався тим, що він особисто розстріляв Сергія С.: "Я дав йому лопату та наказав копати собі могилу, бо інакше залишишся розстріляним без поховання на радість собакам. Потім пострілом зі стрілецької зброї вбив його". У полоні нас усіх жорстоко катували: били кулаками й ногами, намагалися ножем вирізати вухо або око, перерізати шию, також завдавали ударів прикладом автомата по ступнях, намагаючись так перезарядити зброю…».




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Нелюдських умов утримання у заручниках iconМах Петро Петрович
Бугом. У квітні 1941 року батько Петро Олексійович трагічно загинув від рук польського шовініста, І мати Анастасія Дмитрівна взяла...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconУрок світової літератури 7 клас Тема: Редьярд Кіплінг(1865-1936). Поезія «Якщо…». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов обставин залишатися Людиною.
...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconСтворення сприятливих умов для успішної адаптації учнів перших класів в умовах реалізації Державного стандарту загальної початкової освіти

Нелюдських умов утримання у заручниках iconТема: Б. Васильєв. «А зорі тут тихі ». Редьярд Кіплінг. «Якщо ». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов І обставин залишатися Людиною. Мета
Тема: Б. Васильєв. «А зорі тут тихі». Редьярд Кіплінг. «Якщо». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов І обставин...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconНавчальний рік 11 клас Тривалість виконання завдань: 120 хвилин
Відповідно до умов якого договору на карті позначено територію Війська Запорозького (Гетьманщини)?
Нелюдських умов утримання у заручниках iconІсторія дистанційного навчання
Практичне засвоєння інструментів ікт створення додаткових умов для впровадження ікт в освітні системи
Нелюдських умов утримання у заручниках iconКіровоградський обласний навчально-виховний комплекс
Створення умов для варіа­тивності навчання та вжиті заходи щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес...
Нелюдських умов утримання у заручниках iconДжмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007

Нелюдських умов утримання у заручниках iconЕджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина І суми 2007

Нелюдських умов утримання у заручниках iconМетодичні рекомендації щодо організації та умов діяльності клубів за інтересами і деякі цікаві приклади їхньої роботи
Оунб ім. В. Г. Короленка; підгот. А. Матюшенко; відп за вип. Ю. Самойленко. – Чернігів, 2008.– 24 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка