Несвоевременная



Сторінка2/9
Дата конвертації17.04.2017
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ПРОЕКТ НОВОГО "ЗАКОНА ПРО ПРОФЕСІЙНУ ОСВІТУ": 12-ЛЕТНЕЕ ОБРАЗОВАНИЕ И АТТЕСТАТ ТОЛЬКО ПОСЛЕ УСПЕШНОЙ СДАЧИ ВНО

Виктория Ивашкевич, "Объектив", 24.03.2015, Харьковская обл.

Об изменениях в организации учебного процесса рассказал директор Департамента науки и образования Харьковской облгосадминистрации Анатолий Бабичев.

В Украине планируется переход на 12-летний срок обучения: в младшей школе дети будут учиться 5 лет, средней - 4 и в старшей - 3 года. Изменения будут внесены в новую редакцию "Закона про освіту"

По его словам, старшая школа будет делиться на два вида: академическое (классическое) обучение и профессиональное. Выбрав вариант профессионального образования, старшеклассник сможет получить специальность в техникуме или колледже.

А аттестат об окончании школы планируют выдавать выпускникам только после успешной сдачи Внешнего независимого оценивания.

"Остальным просто выдадут справку об окончании школы. Имея такой документ, выпускник сможет через год-два подготовиться к ВНО, успешно его сдать и поступить в ВУЗ", - отметил Бабичев.

Изменения коснутся и сферы профессионально-технического образования. ПТУ планируют со следующего учебного года передать на баланс коммунальной собственности.

Также ПТУ будут укрупняться - объединяться в мощные учебные комплексы.

"В Харькове сразу 5 ПТУ, которые готовят швей. Их столько не нужно, и их можно объединить в одно", - заверил директор Департамента науки и образования.

По словам Бабичева, в Харьковской области сейчас 53 ПТУ, их количество может сократиться на треть. Но изменения начнутся только после принятия осенью новой редакции "Закона про професійну освіту".

http://www.objectiv.tv/240315/111627.html

ДО ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДИ СПОНУКАТИМУТЬ І БАТОГОМ, І ПРЯНИКОМ

Валентина Блінова, "Волинь", 21.03.2015

Україна очікує реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

На початку лютого парламент ухвалив Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад", що має стати одним із перших кроків адміністративно-територіальної реформи, яку за останнє десятиріччя обіцяв здійснити чи не кожен уряд. На засіданні інтерактивного прес-клубу, що відбувся минулого вівторка, свою точку зору на реформи, яких чекають громади, висловили перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, депутати Олександр Свирида, Святослав Кравчук, Анатолій Грицюк, Надія Григола, міський голова Ковеля Олег Кіндер, голова Турійської районної ради Ольга Черен, заступник директора департаменту фінансів облдержадміністрації Володимир Селедець, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління СНУ Валентин Малиновський, доцент кафедри фінансів та оподаткування Інституту економіки та менеджменту СНУ, заслужений економіст України Василь Гром, заступник голови облради ІІІ-IV скликань Василь Струк, начальник відділу комунікацій Державної фіскальної служби Олена Нікотіна, заступник голови обласної організації Асоціації фермерів та приватних землевласників Олег Галасун, сільські голови Сергій Яручик - Боратина Луцького, Микола Вавринчук - Доросинь Рожищенського районів, турійський селищний голова Олексій Безсмертний та Олександр Януль - член ініціативної групи з об'єднання територіальної громади Цумані Ківерцівського району. Модератор прес-клубу - начальник відділу інформаційного забезпечення діяльності обласної ради Оксана Лукашук



Не така страшна реформа, як її малюють

Це як хірургічна операція: пацієнту і боляче, і страшно, бо він ще не впевнений, одужає чи ні. Але Україна давно і з тривогою очікує, коли ж нарешті влада розпочне обіцяні оздоровчі процедури, бо об'єднавчий процес фактично стартував ще рік тому, коли Кабмін схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Тим часом навіть найбільших скептиків уже не треба переконувати, що без реформування місцевого самоврядування годі сподіватися на європейські стандарти. Особливо це стосується розвитку сільських територій, жителі яких сприйняли Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" як сигнал до активних дій. Поки що і багаті, і бідні сільради лише прикидають, що виграють, а що втратять у результаті муніципальної консолідації.

На думку боратинського сільського голови Сергія Яручика, у цій справі кожна громада повинна бачити перспективу на майбутнє, збільшення можливостей наповнити свій бюджет. Микола Вавринчук вважає, що для Доросинівської сільської ради, яка має кошти для розвитку інфраструктури, освітлення вулиць, реформа - це шанс запропонувати жителям сусідніх населених пунктів скористатися її соціальними закладами, бо, приміром, у дитячому садку вже зараз є чимало вільних місць для малечі. А Олексій Безсмертний розраховує розширити межі Турійська, де не вистачає земельних ділянок під забудову.

- Об'єднання - це добре, - не сумнівається Олександр Януль. - Але спершу треба створити інфраструктуру, врахувати всі за і проти цього процесу, щоб і бідні, і багаті були в однакових умовах.

Загалом в Україні, за даними уряду, майже 30 тисяч населених пунктів, чимало з яких уже об'єднані у спільні громади. Їх є близько 12 тисяч. Майже половина з них - дотаційні. А в понад 1100 живе менш як 500 осіб. Чи захочуть самодостатні громади поділитися з незаможними коштами, які могли б спрямувати на розвиток своїх територій? Якщо кілька органів місцевого самоврядування зіллються в один, то чимало працівників сільрад втратять роботу, а багатьом депутатам доведеться скласти мандати. Та чи відмовляться добровільно голови сільрад від своїх посад заради економії грошей, які можуть піти на вдосконалення якості послуг?

- Насправді немає стимулів для об'єднання громад, - переконаний Олександр Свирида. - Приміські села, де дорога земля, впиратимуться приєднанню до міст обласного значення. А глибинці це нічого не дасть, доки не застосуємо польський досвід.

З колегою погодилися і Святослав Кравчук, й Олег Кіндер, й Анатолій Грицюк, який, зокрема, пригадав візит до сусідів з-за Бугу в той час, коли зміни там тільки розпочиналися.

Польща болісно проходила через реформи, але тепер поляки задоволені результатом, бо завдяки децентралізації коштів там почала стрімко розвиватися інфраструктура сільських територій, - підтвердив Василь Струк.



Не вистачає політичної волі?

Ольга Черен додала: українці теж давно готові до такої реформи. Але щоб і в нас відбулися позитивні зміни, на думку учасників прес-клубу, потрібні два чинники - політичний та економічний. Якщо влада запізнюється зі стартом реформ, то залишається покладатися на консолідацію громад заради того, щоб вони отримали у своє розпорядження додатковий фінансовий ресурс. А це передбачено в Законі лише після того, як відбудеться об'єднання. Одним словом, як у відомому романі Ільфа й Петрова "Дванадцять стільців": "Вранці гроші - ввечері стільці".

- Нині в області всі райони, крім Луцького, дотаційні, а чимало сільських рад не можуть навіть виплатити заробітну плату голові та своїм працівникам, бо доходи не покривають видатки, - проаналізував ситуацію Володимир Селедець. - Натомість після об'єднання громади матимуть прямі бюджетні відносини з Держбюджетом. Їм повернуть кошти, що передбачені закладам освіти, медицини, культури, тобто дохідна частина формуватиметься так, як зараз у містах обласного підпорядкування.

Якраз про фінансову підтримку об'єднавчого процесу в законі сказано досить розмито: держава має виділяти субвенції на формування інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку території. На думку Василя Грома, дотація - це регулятор відносин держави й органу місцевого самоврядування, який здійснює певні соціально-економічні повноваження. Однак нині у сільрад забрали повноваження управляти школами, медичними закладами, клубами, а залишили тільки адміністративні послуги.

- Ми йдемо від зиску: гроші, майно, земля, а не від повноважень, - наголосив він. - Їх мають повернути об'єднаним громадам, як це сталося у Польщі, де ґміні передано чи не найбільше управлінських функцій, тому вона має достатньо коштів для їх здійснення.

Учасники прес-клубу зійшлися на думці, що закон не дає відповіді на чимало питань, зокрема, яке місце у майбутній системі влади займе районна рада та райдержадміністрація. Тому Валентин Малиновський переконаний: необхідно здійснювати комплексну адміністративно-територіальну реформу, що має завершитися в кінці жовтня цього року.

- Її темпи та якість залежать від розкладу політичних сил у Верховній Раді, - уточнює науковець. - Треба внести до Конституції зміни, що передбачають ліквідацію райдержадміністрацій і створення виконкомів. Якщо консолідуються громади, то зменшиться кількість районів. Приміром, у нашій області їх може залишитися всього 3-4.

Однак та партія чи її представники у найвищих органах влади, які візьмуться довести до логічного завершення об'єднання громад, ризикують стати політичними самогубцями. Бо, як пригадали Святослав Кравчук, Василь Струк, Олександр Пирожик, Олександр Свирида, у Польщі таким реформам теж спершу противилися люди і навіть виходили на протести. Тому якщо хочемо, щоб у нас вона відбулася з найменшою соціальною напругою, треба активно інформувати населення, наголосив Олег Галасун. Це, власне, й збирається робити Надія Григола, котра вже спілкувалася з сільськими головами Маневицького району, щоб вивчити їхню думку.



Гроші мають працювати на громаду

Поки у високопосадовців визріває політична воля до реформування, зміни, внесені до Податкового і Бюджетного кодексів, ускладнили і так бідове становище місцевих громад.

- Через впровадження нового механізму міжбюджетних відносин сільські, селищні ради втратили найбільш стабільний ресурс наповнення своїх бюджетів - податок із доходів фізичних осіб, - вважає Олександр Пирожик. - Про це йдеться у зверненні Львівської обласної ради до Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Про це також говорили депутати представницького органу Волині. Обласний бюджет втратить від цього 96,8 мільйона гривень. Натомість екологічний податок компенсує втрати лише на 19,5 %, тобто різниця сягне майже 78 мільйонів гривень.

Василь Гром наголосив: ПДФО залежить від діяльності територіальної громади. Він є там, де створюється валовий (регіональний чи місцевий) національний продукт. Він назвав злочином те, що сільські і селищні ради позбавили права розпоряджатися коштами від цього податку.

- Наш бюджет зменшився втричі, - додав Олексій Безсмертний. - Практично він оголився. Якщо кожній громаді (незалежно, об'єднана вона чи ні) залишать 60% ПДФО, то її можливості розв'язувати проблеми набагато зростуть.

- На 10% скоротили надходження ПДФО і в містах обласного підпорядкування, - продовжив тему Олег Кіндер. - Якщо цей податок надходив до бюджету стабільно, то збір від продажу підакцизних товарів поки що не можемо проаналізувати. Приміром, передбачали отримати цього року 24 мільйони гривень, а в січні надійшло всього кілька десятків гривень. Насторожує те, що, скажімо, три заправки однієї фірми сплачують акцизу менше, ніж одна іншої. А надходження від продажу алкоголю в одному супермаркеті набагато більші, ніж в іншому. Для міського бюджету кожна гривня знадобиться, адже на ньому тримається комунальне обслуговування приміських територій.

Олег Галасун навів приклад реальної схеми виведення коштів із територіальної громади, коли в селі є ферма, відокремлений підрозділ, до якого вона належить, - у райцентрі, центральний офіс фірми - в обласному центрі, а власник живе в Ізраїлі. Сільради втратили право реєструвати землю, а разом із тим і дохід до свого бюджету. Тим часом Олена Нікотіна вважає, що органи представницької влади могли б мати додаткові джерела наповнення своїх скарбниць, якби розробили паспорти сільрад. Тоді Державна фіскальна служба могла б проадмініструвати об'єкти оподаткування і громади отримали б фінансовий ресурс для своїх потреб.

- Шкода, що законодавство не передбачає надходження багатьох видів податків та зборів до місцевих бюджетів, - додала вона. - Приміром, податок на елітні автомобілі, який їхні власники сплачують за місцем реєстрації транспортних засобів, а не там, де користуються ними. А щоб стягнути податок із нерухомого майна, треба провести його інвентаризацію.

- Уряд скинув проблеми і відповідальність на місцеве самоврядування, а повноваження залишив за собою, - переконаний Святослав Кравчук. - Хіба справедливо забрати 15% пенсії у працюючого пенсіонера, який отримує 1400 гривень, якщо ліки коштують 800 гривень? Також відраховують і податок на війну. А з 1 квітня зростуть ціни на електроенергію і тарифи на житлово-комунальні послуги. Зі своїми бідами і проблемами люди підуть до керівників місцевого самоврядування. Як пояснити населенню, чому європейці віддають за газ лише третину своєї зарплати, а ми маємо платити за нього вдвічі більше, ніж середня зарплата? То, може, не треба винаходити велосипед, на якому вже давно їздить увесь світ?

Підсумовуючи гостру дискусійну розмову, учасники прес-клубу зійшлися на думці, що громади - добровільно чи примусово - мають почати об'єднавчий процес.



Голос народу

Володимир Талимончук, село Чаруків Луцького району:

- Пам'ятаю, за Польщі у нашому селі була ґміна, яка охоплювала Луцький і половину Горохівського району. Там керували війт, його заступник та писар. Вони тримали порядок. Тепер у сільраді сидить чоловік 12. Їх треба розігнати, бо чиновники лише отримують доплати і мають вислуги.



Василь Іванович, смт Любешів:

- Доцільно вводити посаду фінінспектора, який контролюватиме сплату податків, надходження різних платежів до місцевих бюджетів, бо ті, хто працює у сільрадах, не хочуть конфліктувати з підприємцями.



Адам Стрільчук, любохинівський сільський голова Старовижівського району:

- Ми не проти об'єднання, але в нашому селі, де живе майже 2 тисячі людей, немає соціальної інфраструктури, зокрема школи та дитсадка. Тому доведеться приєднуватися до сусідів, які мають такі заклади. А хто обслуговуватиме громаду нашого села? Хіба один староста зможе надавати адміністративні послуги?



http://www.volyn.com.ua/?rub=3&article=0&arch=1801



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка