О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка…



Скачати 69.34 Kb.
Дата конвертації09.03.2018
Розмір69.34 Kb.

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 170.jpg

З Довженкових криниць

Проект ( фотозвіт) учнів 7 класу Перемозької ЗОШ І-ІІІ ст.

Ніжинського району

Вчитель: Костюченко Оксана Іванівна



Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм…

О.Довженко



Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка…

П.Тичина

Їдемо до Довженка

Якими лишень епітетами не наділене наше століття: стрімке, бурхливе, суперечливе й безкомпромісне, вік комп’ютерів і новітніх технологів. І ще – хоч як це важко вплітається в перелік наших серйозних сьогоднішніх занять – вік постійних мандрівок.

Пам’ятаєте, у поета: поспішайте бачити землю. Втім, так воно водиться споконвік, бо в людині завжди живе непоборне бажання бути присутньою в усьому і скрізь.

Ми були в Карпатах. Ми вивчили Крим і Запоріжжя. Ми милувалися Дніпром біля Переяслава-Хмельницького і ночували в поїзді, що прямував на Львів. Та найцікавіше – хто в цьому не переконаний! – неодмінно залишається попереду. І ось наш шлях проліг на берег Десни. Зачарованої, Довженкової…

Для нас нерозривні, мов слова одного пісенного рядка, ці поняття – Десна, Довженко, Сосниця. Маленьке українське містечко, що подарувало світові видатного митця, людину високих духовних прагнень і твердої мужності, нині знане на всіх неосяжних обширах української землі й далеко за її межами.

Життя Довженка нерозривно злилося з біографією народу, ввібрало в себе турботи й сподівання мільйонів. Його натхненна творчість, спираючись на крила вікових народних традицій, не обмежилася роликами національного мистецтва, а стала надбанням усієї світової культури. Народжений для більшого, ніж міг досягти в чомусь одному, Довженко, крім кінематографії, з не меншим завзяттям займався багатогранною літературною творчістю, вдався до малювання, віддав себе кипучій громадській роботі. Він і в житті був творцем, будівничим, чиї етичні й естетичні засади вдячливо переймалися колегами, знайомими, друзями.

Належить людству, належить вічності… Ці слова, винесені заголовком у передмову до одного з адресованих молодому поколінню видань творів О.П.Довженка, чи не найяскравіше свідчать про неперехідне значення доробку видатного митця. Сам Олександр Довженко, на жаль, не дожив до того дня, коли 1958 року в Брюсселі одноголосним рішенням видатних діячів мистецтва з різних країн його фільм «Земля» було визнано шедевром світового кіно. Слава Довженка з кожним днем сягає все нових і нових верховин.

Земля в цвіту…

Бджола і квітка в згоді.

Від Сосниці

Десною на Дунай –

через Вкраїну –

теплий вітер ходить,

і цвітом яблуні спадає сивина

на ярий грунт,

на озимову рунь,

на пам’яті черлені перевесла…

«…поїхав за Десну…»

«…ще вдосвіта вийшов…»

Вертається зникло,

поспішно, як добрий господар із лану,

бо знає, що кожна стеблина весни

несе людям правду,

несе людям славу

його незабутньої

і Зачарованої Десни.

Вертається.

Світлим чолом до порога.

І марне гамує у грудях загрозливий стук.

За цю некоротку, за цю його чисту дорогу

Всі яблуні на Україні цвітуть.

Різними шляхами можна дістатися до Сосниці. Щоб уповні перенятися настроями юного Сашка, ми поїхали через Десну, запашними луками, через мальовниче село Мале Устя й замріяну Убідь. І на південній околиці містечка, колишньому В’юнищі, одразу усміхнулася з-під кучерявого бузку старенька Довженкова хата…



e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 175.jpg

Спершу ворота – сірі й грубезні, з дашком, щоб селилися птахи. Змайстровані вправними руками діда Семена, здавалося, тисячу літ простояли під небом. e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0902.jpg

За ворітьми, у дворищі, груша впала у вічі, бузок, пишне плетиво квітів і трав, і вже з-поміж них віднаходилася стежина до хати…

«Хто й коли збудував нашу хату, - згадував Довженко, - які майстри – невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю…»



e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 173.jpg

Багатостраждальна хата. Більше горя, ніж щастя пізнали її пожильці.

«І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, і завжди, коли б я їх не згадав, в моїй уяві – плач і похорон».





e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 153.jpg

Зупинено годинник у Довженковій хаті – на знак того, що всі її колишні жильці вже пішли від нас. Зараз тут усе, як і за його дитинства.



e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0911.jpg

Сіни. Хитка драбина на горище, що її вичовгали до блиску непосидющі діти, батькова свита – чекмінь на цвяшку. Ступа і дерев’яне барильце, в якому брали воду на косовицю.



e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 162.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 160.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 155.jpg

В першій тісній кімнатці – прядка біля полу і жердка зі святковим одягом матері. І колиска, підвішена на вервечках під сволоком, куди, бавлячись на печі у просі, заглядали діти…



e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 154.jpg

У світлиці – портрети батьків.



e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0920.jpg

Рушник промовляє зі стіни:

«Хто мою хату минає, тому щастя немає»

e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0928.jpg

Загляньмо ще раз у «Зачаровану Десну».

«Дуже мальовнича була хата… У ній ніщо не замикалося. Заходьте, будь ласка, не питаючись – можна? Милості просимо!»

Багато гостей приймає Довженкова хата щороку. І ми були одними з них.



e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0910.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 163.jpg

«Було в минулому житті моїх батьків багато плачу, темряви й жалю… А найбільш, чого їм відпустила доля, - роботи, тяжкої праці…» ( «Зачарована Десна»)

Батьки митця – Петро Семенович та Одарка Єрмонаївна

Довженкова хата… З подвір’я прикрашена квітами, всередині – барвистими рушниками. «Мати жалілася на тісноту, - згадуватиме письменник, - ну, нам, малим, простору й краси вистачало. А ще коли глянуть у віконце, так видно й соняшник, і груші, й небо».



e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0923.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0940.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 158.jpg

Тут, у хаті Довженків, усе – як і за життя її господарів.

«Не було в ній, будемо говорити, щастя, не було тривалих радощів. А було в ній плачу і смутку багато і вельми багато журби…» ( «Автобіографія»).

e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0939.jpg

Де дівку мали – скриню тримали…



e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 156.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 159.jpg

Світ Довженкового дитинства: це і заквітчана колиска, й погрібник, де до ста літ вигрівався на сонці дід Семен, і віз, на якому солодко засинав Сашко, повертаючись з Десни.



e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 151.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0945.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 172.jpg

Ми ще застанемо вдома юного Сашка. Доки мати вкладає торбу на далеку дорогу, він вийшов назустріч сонцю, зачудовано глянув у бік Десни, звідки запахло травами. Волосся скуйовджене проти вітру, мужньо здійняті руки – завзятий, дужий, гордий.

Саме цю мить і увічнила бронза. Мить, коли Син вирушає в широкий незвіданий світ, щоб повернутися відтоді до отчої хати лише гостем. Пам’ять митцева вмістить усе. Вона все повідає нам сторінками його зворушливої «Зачарованої Десни»: «Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий…»

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 150.jpg

…Я вклоняюсь низько хаті,

Світлу соняшника при ній.

Линуть мислі його крилаті.

Ніби сонячних променів рій.

І здалося – не соняшник сяє,

А Довженко ото стоїть.

Кожен, хто переступав поріг Довженкової хати, виніс звідти в душі часточку доброти й життєлюбності, якими вщерть було сповнене серце митця

Життя – мов пісня

( у залах музею)







e:\фото\екскурсії\музей довженка\зображення0948.jpg

e:\фото\екскурсії\музей довженка\майд 165.jpg

Свіжий весняний вітер налітає з Десни. Ми повертаємося додому і пам’ятаємо сказані екскурсоводом напутні Довженкові слова:



«ЖИТТЯ ТАКЕ КОРОТКЕ. ПОСПІШАЙТЕ ТВОРИТИ ДОБРО».

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconМетодичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Ніжинського району заходів, присвячених 120-річчю
«О. П. Довженко – письменник, режисер, кіномитець і художник», «Особливості вивчення окремих творів Олександра Довженка на уроках...
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconУрок української літератури в 11 класі тема життєвий І творчий шлях олександра довженка мета: ознайомити учнів із життєвим І творчим шляхом Олександра Довженка
Ладнання: портрет О. Довженка, карта «Історико-етнографічні регіони України», чистий аркуш (ватман із заголовком) «Велич І безсмертя...
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconО. П. Довженко (бографія)
Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще у дитинстві: мальовнича...
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconОлександр Довженко письменник, відомий у світі кінорежисер
Осінньої пори ми будемо говорити про незвичайну, дещо загадкову постать Олександра Петровича Довженка. Літературознавець М. Наєнко...
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconОлександр Довженко письменник, відомий у світі кінорежисер
Осінньої пори ми будемо говорити про незвичайну, дещо загадкову постать Олександра Петровича Довженка. Літературознавець М. Наєнко...
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconТема. «Я народився І жив для добра І любові» О. Довженко
Огляд життя І творчості Олександра Довженка
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconЛітературно-музичний вечір “Син свого часу” О. П. Довженко Мета
Мета. Відродження національної духовності народу України на прикладі життя видатного українського кінорежисера І письменника О. П....
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconЛюди мистецтва І мій край Мета
Мета. Ознайомити дітей з епізодами життєвого та творчого шляху митців пов’язаними з Печеніжчиною. Будити почуття гордості за рідний...
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconОлександр Довженко. Огляд життя І творчості письменника. Олександр Довженко – кінематографіст. Кіностудія імені О. Довженка Тип уроку
Тип уроку: урок-вивчення нового матеріалу з елементами повторення основних віх літературного процесу ХХ століття
О. Довженко Люди, трудівники землі, рідний народ – от хто мав вирішальне значення на формування характеру Олександра Довженка… iconПлан Вступ Від народження до зрілості Дитинство Юні роки Ранні радянські роки Трагедія генія Довженка «Звенигора», «Арсенал», «Земля» Висновок Література Олександр Довженко
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка