О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир



Сторінка8/8
Дата конвертації07.07.2017
Розмір1.74 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Література

  1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : [навч. посіб.] / І. М. Дичківська. – К. / : Академвидав., 2004. – 352 с.

  2. Дзюбишина Н. Б. Навчання чеської мови в працях Вацлава Пршигоди/ Вісник ЖДУ імені Івана Франка, випуск 64, 2012 р. – с. 108 – 112

  3. Дзюбишина Н. Б. Педагогічний реформізм у Чехословаччині в міжвоєнний період (1918 – 1938рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки»/ Н. Б. Дзюбишина. – Рівне, 2011. – 20 с.

  4. Candl K. Vaclav Prihoda. Zivot a dilocerkehopedagoga / K. Candl, S. Vrana. – Brno, 1998. – 299 s.

  5. PrihodaV. Racionalizaceskolstvi. Funkcionalniorganizaceskolskesoustavy / V. Prihoda. – Praga, 1934. – 461 s.

  6. PrihodaV. ldeologienovedidaktiky / V. Prihoda. – Praga, 1936. – 195 s.

  7. SingulF. Americkapragmatickapedagogika. Johm Dewey a jehoamerickinasledovnici / F. Singule. – Praha, 1991. – 197 s.


Слободенюк Ярослав,

студент ННІ філології та журналістики

Житомирський державний університет ім. І.Франка

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук,

доцент Власенко О.М
Державне управління освітою в Чехії
Чеська Республіка, за оцінками експертів, найбільш послідовно й комплексно проводить реформи, спрямовані на повноцінну адаптацію до Європейського Союзу, зокрема реформи системи освіти. Разом з тим, розвиток державної політики Чеської Республіки в галузі освіти, як і більшості європейських держав, значною мірою залежить, з одного боку, від внутрішніх чинників, а з другого, від успіхів міжнародної співпраці. На прикладі Чеської Республіки можна простежити весь процес змін у державній освітній політиці від соціалістичної (адміністративно – командної) до сучасної системи освіти країни — члена Європейського Союзу[2, c.25].

У Чеській Республіці цілі та принципи освітньої політики втілюються за умов значних загальносуспільних змін, наразі в країні вступила у стадію реалізації комплексна реформа державного управління. Провідним принципом цієї реформи, що включає й освітню галузь, стає демократизація, яка забезпечується передусім процесами децентралізації та участю всіх зацікавлених сторін — держави, навчальних закладів, громадськості, окремих громадян. Не менш актуальним принципом реформи є принцип професіоналізації управління. Реалізувати цей принцип можливо за рахунок підвищення компетентності державних службовців, а також упровадження ефективніших систем, форм, методів і засобів управління відповідно до перспективних завдань навчальних закладів [4, c.119].

Головні тенденції державного управління виявляються, насамперед, у реалізації принципів упровадження субсидування, участі всіх зацікавлених сторін, а також у переміщенні повноважень з центрального рівня державного управління до рівня територіальних і громадських органів самоврядування, а в галузі освіти — до подальшого посилення автономії навчальних закладів, збільшення повноважень шкільних рад тощо [5, c.56].

Основним законом, що визначає принципи, на яких базується освіта Чеської Республіки, є Конституція. Загальну уяву про особливості освітньої політики Чеської Республіки можна отримати з короткого історичного огляду реформування системи освіти Чехії, який свідчить про її великий пріоритет у державі.

З політикою держави у сфері освіти побіжно ознайомлює Програма – декларація діяльності уряду Чеської Республіки, затверджена у 2005 р. У ній сформульовані наміри уряду продовжувати реформування системи освіти в напрямі творення інтегрованої і відкритої системи, що гарантує освіту протягом усього життя

Фундаментальною працею, що допомагає ознайомитись зі станом та перспективами освітньої політики, є «Національна програма розвитку освіти в Чеській республіці», затверджена Міністерством освіти, молоді та фізичної культури в 2002 році. Цей документ був опублікований під назвою «Біла книга». Він створений унаслідок аналізу й оцінки чеської системи освіти, проведених за останні п’ять років вітчизняними та зарубіжними фахівцями. У ньому мова йде про систему освіти в широкому розумінні слова й у зв'язку із соціальними, культурними, політичними перетвореннями в суспільстві. Цей документ акцентує увагу не тільки на загальних вихідних пунктах розвитку всієї системи освіти, а й на окремих його етапах і сферах від підготовчої школи до освіти дорослих. Крім того, також мова йде про діяльність приватних промислових і торгових секторів, які все більше усвідомлюють потребу розвитку й навчання трудових ресурсів [3, c.65].

Для забезпечення запропонованих змін освітньої системи необхідна підтримка державних та урядових органів, підприємств, суспільства, засобів масової інформації і, звичайно ж, кожної людини. У конкретному розумінні слова це означає, що необхідно створити такі передумови: прогресивний ріст суспільних витрат на освіту та які, у свою чергу, повинні бути співвіднесені з витратами на освіту в інших розвинених країнах. А це означає не менше 6 % національного прибутку. Терміново необхідно створити політичні й економічні передумови для тривалих перетворень у сфері освіти та позитивний настрій у ставленні суспільства до даної проблеми.

Серед напрямів підвищення якості чеської освіти, що були запропоновані в «Білій книзі», вказувалося на перехід від централізованого управління освітою до прийняття спільних рішень з певних питань; передбачалася перебудова діяльності Міністерства школи, молоді та спорту відповідно до нової Концепції управління і змін функцій центру. Відтепер міністерство мало виконувати тільки стратегічні функції стосовно системи освіти, а саме:

– турбуватися про якість освіти;

– займатися політичною діяльністю;

– слідкувати за втіленням інновацій;

– забезпечувати ефективний механізм розподілу фінансування;

– слідкувати за кадровою політикою у всій системі освіти.

Інша частина функцій Міністерства освіти, молоді та спорту мала бути передана школам у особі шкільних рад і місцевим органам самоврядування [1, c.104].

Структуру системи освіти Чехії, яку сформовано, можна окреслити наступним чином:

1. Дошкільна освіта («материнська школа») — навчання дітей віком 3–6 років;

2. Початкова школа («закладна школа») — навчання дітей віком 6–15 років;

3. Старша школа — навчання молоді віком 15 до 19 років, до неї можна вступити після початкової школи, склавши відповідні іспити. Старша школа поділяється на:



  • середню загальноосвітню (гімназія), основним призначенням якої є підготовка учнів до навчання у ВНЗ; середньотехнічну, у якій проводиться спеціалізоване навчання з технічних, економічних та інших напрямках;

  • середньо професійну школу, у якій готують робітничих фахівців.

4. Спеціальна освіта (на зразок українських технікумів або коледжів, де студенти навчаються 3–4 роки і отримують диплом спеціаліста, та по закінченню мають право вступити у ВНЗ.

5. Вища школа — університети, які працюють за болонською системою: бакалаврат – магістратура – докторантура. Бакалаврську програму навчання (упродовж 3–4 років) спрямовано на підготовку певного фахівця. Ця програма закінчується відповідним державним випускним іспитом, складовою якого є захист бакалаврської роботи. Випускникам присвоюється академічний титул «бакалавр». Магістерську програму навчання, зорієнтовану на здобуття теоретичних знань, формують на базі сучасних наукових досягнень та спрямовують на розвиток індивідуальних здібностей та творчої діяльності студентів. Стандартний термін навчання у магістратурі становить 4–6 років. Магістерське навчання може бути продовженням бакалаврської навчальної програми, у цьому випадку стандартний термін навчання зменшується до 2–3 років. Підготовка закінчується державним випускним іспитом, складовою якого є захист дипломної роботи та присвоєнням академічного титулу «магістр» [5, c.72].

Отже, висвітлення досвіду Чехії, його узагальнення та осмислення відкриває можливості створення сучасної освітньої політики з урахуванням переваг та недоліків, а також шляхів їх подолання, які вже пройдені в європейських країнах. Цей досвід є суттєвим для України ще й тому, що проблеми ефективності управління освітою на сучасному етапі демократичних перетворень в Україні викликають особливу увагу як у керівників освіти, так і у споживачів освітніх послуг — учнів, студентів, їх батьків — усіх, хто вчиться та навчає.

Література


  1. Бондарчук Н. Основні стратегічні напрями освітньої політики Чеської Республіки / Наталія Бондарчук // Управління сучасним містом. — 2005. — № 3–4. – С.102–110.

  2. Дрожжина, Т. В. Євроінтеграційні процеси в освіті. Чеський досвід / Т. В. Дрожжина // Управління шк. – 2009. – № 11. – С. 24–27.

  3. Кнодель Л. Становлення та розвиток освіти в Чехії / Л. Кнодель // Директор шк. Україна. – 2007. – № 11. – С.63–69.

  4. Фініков Т.В. Сучасна вища освіта: світові тенденції і Україна. – К.: Таксон, 2002. – 176 с.

  5. Фіра Л.С. Чехія: погляд на систему освіти / Л.С. Фіра, О.І. Острівка, О.Л. Сидоренко, П.Г. Лихацький. – Тернопіль: ТДМУ, 2006. – 100 с.



Красовська Юлія,

студентка ННІ філології та журналістики

Житомирський державний університет ім. І.Франка

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук,

професор Березюк О.С.
До проблеми розвитку чеських національних освітніх закладів на Волині
Взаємозв’язки української педагогіки з різними національними — актуальна проблема сучасної освіти. Це допомагає окреслити та органічно пов’язати розвиток української освіти з певними закономірностями творення власної ідентичності та взаємозв’язків інших націй.

У чеські поселення України та їх народів та сучасність мають велике наукове значення, бо розглядаються під кутом зору взаємодії з корінним населенням України, інтеграцію в українське суспільство тощо.

Відомо, що уніатські школи в Україні орієнтувалися на західну педагогіку, хоч і давали непогані для того часу знання, а не користувалися великим авторитетом в українського населення.

Певний вплив на формування освітньої справи в Україні свого часу мала епоха європейського Відродження, яка породила гуманізм і Реформацію. Реформаторські та єретичні вчення проникали в Україну з Чехії, Польщі, Прусії та інших держав. Під впливом Реформації в Україні створюються численні протестантські громади (кальвіністів, лютеран та ін.), які відкривали свої протестантські школи. Найбільш відомими серед них були соцініанські та кальвіністські навчальні заклади, що діяли у Дубецьку, Хмільнику, Любарі, Кисилині, Гощі, Берестечку й інших містах сучасної України.

Відомим навчальним закладом соцініан в Україні була школа в м. Кисилин (Волинь), яка була створена у 1614 році. Проіснувала ця школа до кінця 50 – х рр. XVII ст. На її базі 1638 року сформувався навчальний заклад рівня академії, хоч офіційно польський уряд і не дав йому такого статусу.



За часів Російської імперії та РадянськогоСоюзу ідеологія й політична ситуація сприяли ставленню до чехів, які мешкали на території України, виключно в російському контексті. Вважається, що чехи не були такою численною групою, як скажімо, поляки чи євреї, і не впливали суттєво на політичну, соціально – економічну ситуацію в тодішній Україні. Чехи не мали такої широкої мережі шкіл, національних рад тощо, як вищезгадані етнічні групиі їх внесок у розвиток освіти і культури України моли вагомий.

На теренах Волинської губернії чеські колоністи, які поселилися в 1850 – 1890 роках, дуже повільно почали вивчати мову корінних жителів. На початку ХХ століття,більшість колоністів не засвоїла російської чи української мови, і у побуті вживала чеську мову з помітними впливами української, російської та польської мов [2].

Чеське населення та його колонії були розгалужені по всіх округах та районах Волинської губернії. Так, у Житомирському окрузі у 1923 році існували наступні чеські колонії: Крошня, Городище, Виногради, Плехова, Селянщина, Славів, Околек, Кручинець, Івановичі, Альтпинівка, Романів, Ольшанка. У Шепетівському окрузі чеські колоністи проживали у наступних пунктах: Дідова Гора, Мощанівка, Головни, Ядвинин, Антонівка, Мезиліска біля самого західного кордону з Радянською Федерацію та Польщею. У Коростенському окрузі чеські колонії були розташовані на кордоні з Київською губернією: це села Кужелі, Славковичі, Межеліска, Хаверов, Март’янин і Словечно та інші [2]. Майже в кожному чеському поселенні існували школи або осередки вивчення мови та культури Чехії.

Так, в Шепетівськом у окрузі під керівництвом учителя – чеха було організовано в чеських колоніях гуртки, які ставили п’єси, готували лекції з проблем сільського господарства, члени гуртків проголошували доповіді та бесіди на чеській мові. Чеські школи та гуртки зацікавили чеське населення з прикордонної смуги Польщі, де всяка освіта рідною мовою нацменшин була заборонена. Тому були також спроби чеських колоністів із Польщі відвідувати школу та брати участь у роботі чеських гуртків в Україні [2]. Серед чехів – переселенців були вчителі, які закінчили вищі педагогічні освітні заклади за кордоном. Це дало можливість в кожному чеському поселенні відкрити школу, що утримувалася на кошти самих чеських колоністів.

В основному всі чеські школи були початковими. У них зазвичай викладали 1 – 2 вчителі, навчалося біля 50 – 80 учнів. Навчання у школах тривало до 4 років.

Процес створення та діяльності чеських освітніх закладів на Волині збігався в зазначений період з аналогічними процесами становлення та розвитку освіти інших етнічних груп (поляків, німців). Прослідковується певна специфіка цього процесу. Зокрема, формування мережі освітніх закладів у чеських колоніях Волинської губернії відбувалося досить швидко, оскільки колоністи – переселенці в отриманні освіти вбачали важливу умову досягнення успіхів в господарській діяльності, в культурі цьому процесу сприяли й наявність чеських вчителів, які отримали освіту в закордонних освітніх закладах. На прикладі становлення та діяльності чеських навчальних закладів Волинської губернії в 20 – 30 – тих роках ХХ століття чітко простежується дія двох тенденцій: піднесення рівня етнічного шкільництва та згортання цієї мережі національних шкіл в умовах тоталітарного режиму. Самі представники чеських етнічних груп стриманно ставилися до можливості асимілюватися, прагнули зберегти свою ідентичну самобутність і тому російська та українська мови часто приймалися ними на рівні іноземних.

Але згодом саме на основі цих початкових шкіл і виникли інші навчальні заклади, які вже не були лише чеськими, а влилися в освіту тодішньої України як українські або російські.

Література

  1. Житник В. К. Чехи України // Відродження мов і культур західних та південних слов’ян в Україні. – К., 1995

  2. Заславський І. В. Волинські Чехи: маловідомі сторінки історії, чеські меншини за кордоном // Вітчизна. – 1998. – №9 – 10 – С.149.

Наукове видання



Чехи на Волині: історія та сучасність
збірник наукових праць

(за загальною редакцією О. С. Березюк, О.М. Власенко)

Надруковано з оригінал-макета автора

Підписано до друку 9.12.2014. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 12.

Друк різографічний.

Гарнітура Times New Roman. Зам. Наклад 100.

Видавництво Житомирського державного університету

імені Івана Франка

Свідоцтво про держану реєстрацію:

Серія ЖТ №10 від 07.12.04

М.Житомир, вул.В.Бердичівська, 40






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconКнига Пам’яті України. Житомирська область. Житомир, 1995. Т с. 240. Житомир, 1998. Т. 12. С
Поховано близько 15 тисяч військовополонених, які померли від голоду І хвороб та розстріляні німецько-фашистськими окупантами у концентраційному...
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconФранка Ліна Костенко Біобібліографічний покажчик укладач А. І. Мартинюк відповідальна за випуск Т. Є. Клименко за редакцією Т. Є. Клименко Житомир 2012
А. І. Мартинюк відповідальна за випуск Т. Є. Клименко за редакцією Т. Є. Клименко
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconДо 160 річчя від дня народження Івана Франка
На сцені портрет І. Франка, прикрашений вишитим рушником, живими квітами. На видних місцях залу – цитати з творів Франка, висловлювання...
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconТема україна в першій світовій війні
Назвіть подію Української революції, пов’язану з географічними об’єктами: а Крути; б Харків; в Житомир
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconІнтимна лірика І. Франка. Збірка «Зів’яле листя»
...
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconЧернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека ім. М. М. Коцюбинського
Д 44 Дивосвіт поезії Агнії Барто : бібліографічна подорож для юного читача / упоряд. Н. Крижановська; відп за вип. Н. Власенко. –...
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconПроблема лідера І нації у поемі Івана Франка
Франка. Ця поема – наче айсберг: читач бачить текст, як маленьку вершину, а вся велич І могутність поетової ідеї схована
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconЯ. Франка (до 160-річчя від дня народження)
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №687/2015 Про вшанування пам’яті Івана Франка у зв’язку з 160-річницею від дня народження...
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconПитання для вступних випробувань
Франка з його оточенням, із провідними І менш відомими митцями й політиками, розкриття художніх контекстів та інтертекстів зі стратегічною...
О. М. Власенко Вид-во жду ім. І. Франка Житомир iconБіографія Івана Франка та вірші зі збірки "Зів'яле листя"
Народився Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах (тепер Івана Франка) Дрогобицького району Львівської області


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка